Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Місце і значення естетичного виховання в процесі розвитку підлітка

У мистецтвотворчій та психолого-педагогічній літературі основними типами взаємодії мистецтв визнані такі: зв’язуючий, інтегративний, корелятивний та творчо-перетворюючий. Зв’язуючий тип у дидактиці ідентичний поняттю міжпредметних зв’язків, які в естетичному циклі предметів формують систему знань, цілісне уявлення про образ. Інтегративний (послідовний) тип об’єднує декілька видів мистецтв на основі якісної композиційно-образної цілісності.

Корелятивний (одночасний) об’єднує мистецтва за принципом домінуючого і передбачає ієрархію їх використання при підпорядкуванні певній хужожньо-естетичній домінанті. Інтегративно-корелятивний (одночасно-послідовний) тип передбачає паралельне використання взаємозв’язків обох типів, а творчо-перетворюючий базується на різноманітній художньо-естетичній діяльності учнів (складання оповідань, віршів, музична імпровізація, передача образу одного виду мистецтва засобами другого.

Формування і розвиток образу обумовлений взаємопроникненням літератури, музики та образотворчого мистецтва, які задіюють при сприйманні й мисленні різні органи чуттів. Музика досить швидко здійснює інтонаційний вплив через слух, викликаючи певну емоційно-естетичну реакцію. Образотворче мистецтво, діючи на зоровий аналізатор, на відміну від музики, не завжди й не одразу викликає емоційно-естетичний відгук. Цьому заважає певна статичність художнього матеріалу, відсутність помітної динаміки. Художнє слово додає необхідну вербально-образну інформацію. така взаємодія мистецтв розширює кордони сприймання, сприяє цілісності формування образу, який одержує статус узагальненого, генерованого.

Естетична взаємодія мистецтв запобігає механічному “прив’язуванню” образу до одного, конкретного виду чи жанру, а також стихійному накопиченню розрізненого образного матеріалу. В процесі взаємодії долається індиферентність сприймання.

Синтезування як процес розумової діяльності на однотемних уроках естетичного циклу  здійснюється у двох напрямах:

а) об’єднання окремих характеристик образно-емоційного змісту художнього твору в єдине ціле;

б) здійснення переносу прийомів узагальнення на сприймння цього змісту з нових художніх творів.

Виділення у творах мистецтва спільного, загального - це процес розпізнавання їх образно-емоційного змісту, порівняння, зіставлення образів. Цей процес, за В.Ф.Паламарчук, складається з двох етапів:

2) пошук причинно-наслідкових зв’язків між деталями та інформацією [10].

Для формування узагальненого естетичного образу в процесі взаємодії живопису, графіки  та  композиції оптимальним є метод моделювання.

В залежності від виконання дидактичної функції, як визначає дослідниця В.Ф.Паламарчук, розрізняють три види моделей: описові, конструктивні та евристичні. Описові дають можливість швидко викладати інформацію і відтворювати її, конструктивні широко використовуються при застосуванні знань і вмінь для образотворчої та іншої діяльності, а евристичні служать для оволодіння новими знаннями, для їх узагальнення, виділення у них головного змісту і для їх систематизації.

В образних моделях може акумулюватися головна думка літературного твору і супроводжуюча його інтонаційно-образна модель музичного твору, а також способи надходження подібної образної моделі з твору образотворчого мистецтва при умові, якщо ці твори одотематичні.

Сутність, зміст та  засади  естетичного  виховання.

Естетика  – наука про загальні закони художнього освоєння та пізнання дійсності, закони розвитку мистецтва, його роль в житті суспільства. Вона охоплює всю сферу людських почуттів, вивчає стосунки між людиною і світом, впливає на формування естетичної свідомості.

Поняття естетика традиційно пов’язують із грецьким ейсетікос — почуттєвий. Проте воно невіддільне також від грецьких термінів: естаномай, естесі, естаноме - почуття, процес вироблення свого ставлення до предмета, його якісна оцінка і бажання повторити сприйняте. Хоча згадані терміни відповідають поняттю почуття, вони відбивають складний процес вироблення власного становлення до предмета, орієнтують людину на власні чуття - зору, слуху, дотику, вимагають довіри до них.

Пізніше ці терміни втратили зв'язок з поняттям "чуття". Предмет естетики почали осмислювати через більш широкі за обсягом поняття: "досконале", "пропорційне", "прекрасне", "естетичне", "гармонійне".

Естетика  є  філософською наукою, яка випливає з органічної єдності двох її своєрідних складових:

Обидві частини хоча і тісно взаємозалежні, проте відносно самостійні. У першій розглядаються питання природи, специфіки і творчого потенціалу естетичного, категорії естетики — прекрасне, трагічне, комічне тощо. Друга частина охоплює художню діяльність людини, структурну і функціональну її своєрідність, природу художнього таланта, видову, жанрову і стильову самобутність мистецтва тощо. Впродовж віків естетика виступала як наука про прекрасне, і як наука про закони розвитку мистецтва. Важливе місце в естетиці займає мистецтво як вид естетичного пізнання та естетичної діяльності. Предметом вивчення естетики є широка сфера естетичного відношення людини до дійсності і насамперед мистецтво як його вища форма.

Естетика як наука узагальнює прояви естетичного в природі, матеріальній діяльності, різноманітних галузях духовного життя, вона володіє розвинутим понятійним апаратом,  і містить у собі відносно самостійні дисципліни: теорію художньої творчості; теорію дизайну й освоєння предметного середовища; теорію естетичного виховання. 

Предмет естетики історично рухливий і мінливий, розвивається й ускладнюється в процесі суспільно-історичної практики, постійно трансформувався. На кожному новому етапі розвитку естетики виявляється неповнота сформованих уявлень про естетичне відношення людини до світу і самого себе. Постійно збагачуючись суспільно-історичною практикою, в історичній перспективі предмет естетики залишається відкритим. На сучасному етапі розвитку суспільства в зв’язку із широким проникненням художнього початку в різні області буття і свідомості людей, надзвичайним розширенням самої сфери естетичного освоєння дійсності поряд із традиційними проблемами прояву естетичного в природі і мистецтві. Важливим об’єктом інтересу естетичної науки стали і такі види, що одержали інтенсивний розвиток естетичної діяльності, що виходять за межі художньої творчості й охоплюють проблеми технічної естетики, дизайну, діяльності, спрямованої на формування й упорядкування предметно-просторового середовища (Естетична організація середовища), питання естетичного виховання, деякі інші сфери прояву естетичного, наприклад спорт (Естетика спорту). Подібне розширення предмета естетики тісно пов’язане із завершальним етапом її виділення в самостійну область знання, насамперед стосовно філософії і мистецтвознавства, у руслі яких вона традиційно розвивалася.

Як наука, естетика, безумовно, носить філософський характер, але має свою специфіку, свій особливий предмет із властивими їй закономірностями – закономірностями естетичного освоєння дійсності. Оскільки ж закони естетичного освоєння світу найбільш повно, концентровано і безпосередньо виявляються в мистецтві, то естетику можна правомірно розглядати насамперед як науку про його сутність і закони. Мистецтво, як генератор естетичних цінностей впливає на розвиток естетики в цілому. Зі своєї сторони естетика має значення загальної теоретичної основи (метатеорії) стосовно всім іншим мистецтвознавчим наукам (літературознавству, образотворчому мистецтву, театрознавству, музикознавству). Естетика досліджує зв’язки і відносини між окремими мистецтвознавчими дисциплінами, аналізує методи дослідження і межі їхнього застосування, вивчає способи введення нових мистецтвознавчих понять.

Естетичне виховання - це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині.

Однак ця здатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і систематичного розвитку.

Основою, на якій здійснюється естетичне виховання е певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті людських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя, починається із сприймання оточуючого.

Завданням естетичного виховання е не тільки розши­рення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів.

Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип все загальності естетичного виховання і художньої освіти.

Методологічною основою і важливим принципом естетичного виховання на сучасному етапі е ідея комплексного підходу який у реалізації системи естетичного виховання має подвійне значення. По-перше, система естетичного виховання має будуватися так, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі міжпредметних зв‘язків. По-друге, естетичне виховання як виховання засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання.

Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здат­ності школярів переносити вироблені творчі навички на виконан­ня будь-якої справи.

Нові завдання в галузі виховання у загальноосвітній школі суверенної України докорінним чином змінили і установки в естетичному вихованні. Від завдань бачити, відчувати, розуміти прекрасне вони перетворились на більш складні і пов'язані зі здатністю творити його у навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті. Ця здатність є важливою ознакою нашого часу і забезпечується завдяки реалізації принципу естезації усього дитячого життя.

Ці принципи забезпечують реалізацію системи естетичного виховання і сприяють формуванню естетичної культури підростаючого

Одним з основних завдань шкоди на сучасному розвитку естетичного виховання е створення його системи. Під системою розуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.

Основним структурним елементом системи естетичного виховання е особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетичного виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток особистості, збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням індивідуальних і психологічних особли­востей організації впливу на учнів різного віку.

Однією з ведучих підсистем естетичного виховання е навчально-виховний процес школи. Предмети природничо-математичного, гуманітарного та естетичного циклів, а також трудове виховання вносять у цю підсистему свій вклад і одночасно тісно пов’язані між собою як її елементи. Керівну роль у забезпеченні педагогічної цілеспрямованості цього процесу відіграє учитель.

Наступна підсистема - позакласна діяльність школярів, пов’язана з навчально-урочною діяльністю. Особливе місце належить в ній факультативним курсам з предметів художнього та Інших циклів, функціонування цієї підсистеми передбачає необхідність використання творчого підходу до будь-якого виду діяльності дитини, форми І методів пробудження їх до інтересу

до естетичної творчості, а також здійснення педагогічного контролю за соціально-цінною діяльністю учнів у процесі позакласної та позашкільної роботи, організації дозвілля і поведінки дітей різного віку.

Важливою підсистемою е також художньо-естетичні впливи засобів масової комунікації (преса, радіо, телебачення, кіно), сім’ї, мікро середовища школяра. Контроль з боку школи за діяльністю її елементів виявляється у вивченні і аналізі впливів, ступеня сформованості в учнів естетичного ідеалу, смаку, критичної оцінки естетичної інформації, художніх інтересів і потреб школярів у галузі мистецтв, мотивів спіл­кування з ним.

Таким чином функціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчальне-виховної роботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.

Естетика та її  зв'язок  з  іншими  науками. Проблема місця і специфіки естетики в структурі міжпредметних зв'язків має давню і складну історію.

Естетика і філософія. Естетика розвивалася в межах загальнофілософського знання.  Зв'язок естетики з філософією полягає в тому, що їхні теоретичні принципи і науковий метод залежали від світоглядних позицій, методології, філософської позиції конкретного філософа чи певного філософського напрямку. Методологія естетичних досліджень безпосередньо пов'язана із вирішенням основного питання філософії - відношення мислення до буття, обумовлена специфікою діалектичного чи метафізичного підходів. Саме своєрідність методологічних основ визначає своєрідність естетичних концепцій. Проблема взаємодії естетики і філософії активно аналізується впродовж XX ст. Хоча виокремлення естетики з меж філософії почалося ще з часів О. Баумгартена, проте остаточного розриву з філософією не відбулося ще досі. Дискусійним залишається і питання про доцільність повного відокремлення естетики від філософії.

Естетика і етика. Особливу роль відіграє етика під час аналізу мистецтва як складової частини предмета естетики. Кожна конкретна естетична ідея виступає певною мірою узагальненням розвитку мистецтва як естетичної діяльності взагалі і  у конкретну історичну епоху зокрема. Мораль, як предмет етики, є надзвичайно важливим елементом людської діяльності, саме діяльність людей в усій її різноманітності та специфічності не може не накладати відбиток і на специфіку моральної регуляції. Існують окремі види людської діяльності. Що висувають особливо високі моральні вимоги до осіб, котрі цією діяльністю займаються професійно. Професійна етика і норми професійних взаємин є традиційною складовою частиною етичної науки. У професійній етиці формуються конкретні моральні норми із супутніми їм практичними правилами. Значне морально-етичне навантаження несе в собі і проблема творчої, професійної освіти.      

Естетика і мистецтвознавство. Розглядаючи місце естетики в структурі міжпредметних зв'язків. Особливу увагу слід приділити співвідношенню естетики і мистецтвознавства, що найповніше здатне відбити те значення, яке мистецтво має в духовному житті суспільства. Сучасне мистецтво акцентує увагу на дослідженні мистецтва в контексті духовної культури. Складна структура мистецтвознавства характеризується комплексністю. Що об'єднує загальне і часткове мистецтвознавство. Естетика виступає як загальна теорія мистецтва, і саме в цьому аспекті перехрещуються інтереси естетики і мистецтвознавства. Останнє, у свою чергу, теоретично взаємодіє із немистецтвознавчими науковими дисциплінами. Методологічні підходи. Висновки і спостереження яких мають суттєве значення для комплексного вивчення мистецтва. У цьому сенсі особливе значення набувають. Наприклад, психологія художньої творчості, соціологія мистецтва, культурологія тощо. Проблема взаємодії естетики і мистецтвознавства досить складана і суперечлива. Вона відбиває неоднозначність оцінки місця і ролі мистецтва в предметі естетики. Властиве для певних історичних періодів розвитку естетичного знання розуміння предмета естетики як теорії мистецтва не тільки спрощувала предмет естетики, призводило до підміни однієї науки іншою, а й відповідало на головне запитання: чому, сформувавшись як самостійні науки, естетика і мистецтвознавство проіснували значний період людської історії, не заперечили одна одну? Обидві науки мають таку специфіку, яка обумовлює необхідність існування цих двох наук і підміна їх неправомірна.

Естетика і психологія. Дослідження проблеми взаємовідношення естетики і психології не має таких давніх традицій, як скажімо, проблема співвідношення естетики і мистецтвознавства. Проте розвиток естетики і психології на сучасному етапі досить чітко виокремлює ті питання. Які загальнозначущими і водночас такими. Що мають свої специфічні аспекти. Так, психологи активно розробляють проблеми краси, ідеалу, пошуку гармонії. Тобто ті питання, що традиційно вважають пріоритетами науки. Естетика більш поглиблено досліджує проблему творчості, виявляючи в ній естетичні аспекти. Проблема творчості в цілому і художньої зокрема поступово стає сферою  теоретичних інтересів двох наук. Упроводж останніх десятиріч наука робила спроби розглядати проблему творчості у двох аспектах: психологічному і філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний механізм здійснення акту творчості. Філософія розглядає питання про сутність творчості на різних історичних етапах. Зв'язок естетики і психології творчо виявляється при дослідженні інших проблем, зокрема сприймання мистецького твору, психології творчості, прогнозування шляхів розвитку мистецтва.

Проблема естетичного смаку  й  ідеалу  в  естетиці. Звернемося  до  проблеми  естетичного смаку  і  естетичного  ідеалу.  Естетичний  смак - це  найбільше  свідомий  прояв  естетичної спроможності  особистості, вираження  естетичного  ідеалу - вищого  прояву  естетичних можливостей  людини. В  діяльності  смаку  втілюються  наші  уявлення  про  ідеал  незалежно  від того, чи  йде  промову  про  естетичну  або  споглядальну  сторону  життя.

Естетичний  ідеал – це  конкретно-чуттєве  уявлення  про  прекрасне  в  його  найвищому вияві. Естетичний  ідеал  дістає  найбільш  рельєфне  вираження  в  мистецтві, яке  відтворює  і активно  формує  уявлення  про  досконале, характерне  для  певного  часу. В мистецтві естетичний   ідеал  митця  втілюється  у  позитивних  образах. Крім  того, митець  може  виразити естетичний  ідеал  самою  структурою  художнього  твору, всією  його  образною  будовою, в  тому  числі  через  негативні  образи. Естетичний  ідеал - надбання  сучасного  суспільства, одна  з його  духовних  сторін. Основна   форма  існування  ідеалу - конкретно-почуттєва  уява, що виростає  з  “живого  споглядання”. В процесі  втілення  ідеалів  в  матеріал  митцям  припадає часто  покладатися  на  інтуїцію, естетичне  почуття, внутрішній  голос. О.Н.Толстой  писав: “Митець  вбирає  в  себе  явище, крізь ока, вуха, шкіру  вливається  в  нього  навколишнє  життя  і лишає  в  ньому  слід, як  птиця, що  пробігла  по  піску...” Процес  узагальнення  людиною побачених  явищ, підсумовування  їх  відбувається  несвідомо.

Естетичний  смак  на  відміну  від  естетичного  ідеалу  ставиться  до  достатньо  стійких утворень, він  визначає  цілеспрямовану  і  діяльність  людини, що  спрямовує  до  досягнення оптимальних  результатів.

В  психологічному  контексті  естетичний  смак  є  особливою  спроможністю людини. Він містить  в  собі  властивості  почуттєвої  свідомості  і  систему  оцінок  і  переваг, що  від бивають ціннісні  орієнтації  людини. Естетичні  емоції, переживання  і  почуття  несуть  в  собі  потенційні можливості  утворення  смаку. Естетичний  смак  припускає  усвідо млене  відношення  до  усіх взаємозв'язків  людини  зі  світом. Естетичний смак  виконує  функцію  розкриття  змісту естетичної  свідомості: забезпечити  кожній  людині  досягнення  внутрішньої  гармонії, зводити воєдино  аспекти  його  істоти. При  участі  естетичного  смаку  людина  емоційно-почуттєво занурюється  в  життя  і  пізнає  його. Смак  виконує  посередницьку  роль  між  повсякденною  і теоретичною  свідомістю, він  зв'язує  їх  і  піднімає  на  новий  вищий  рівень.

Естетичний  смак  слід  розглядати  як  єдність  об'єктивного  і  суб'єктивного. У судженнях смаку  відбиваються  якості  не  тільки  предмету, який  ми  сприймаємо, а  і  суб'єкта, що сприймає  цей  предмет. У  ньому  віддзеркалюються  своєрідні  почуття, інтелект, культура суб'єкта, його  освіта, соціальна  і  національна  належність.

Таким  чином, проаналізувавши сутність і  зміст  основних  естетичних  категорій  взагалі, і, естетичний  ідеал, як  міру  відображення  світогляду  зокрема, можна  зробити  наступні  висновки: найбільш  загальні  поняття  естетики  не  тільки  відбивають визначені  властивості  природної  і  соціальної  дійсності  естетичними  категоріями  предметів, але  ще  є  орієнтирами  для  людської  діяльності  і  тим  самим  мають  важливе методологічне  і світоглядне  значення; естетичні  категорії  відбивають  специфічні  відносини  людини  до дійсності, освоєння  нею  естетичного  багатства  світу  не  абсолютно, а  історично, вони розвиваються  і  змінюються  в  міру  розширення  практики, удосконалювання  людської духовності; естетична  свідомість  ціннісності  предметів  розвивається  від  естетичної  потреби  до  естетичного  ідеалу, воно  виступає  у  вигляді  двох  основних  структурних  компонентів – естетичного  смаку  і  естетичного ідеалу.

Ціннісні  установки  суспільства, його  ціннісні  орієнтації, впливають  на  розвиток естетичного  знання  в  цілому, визначають  загальні  напрямки  розвитку  мистецького  і  науково-технічного  знання. Також  і  естетичне  знання  впливає  на  сформовану  систему  цінностей, модифікує  деякі  з  них, змінює  їхнє  соціальне  значення.




Комментарии