СтудБаза - Блог - Анкетування

Главная > Блог

Анкетування

З метою вивчення естетичних потреб підлітків було проведено анкетування учнів 6Д класу житомирської гімназії № 23. В цілому у опитуванні прийняло участь 28 учнів. Було застосовано комплексну методику з вивчення естетичної свідомості і естетичних потреб, яка дала можливість виявити ряд особливостей їх розвитку.

З метою констатації рівня розвинутості естетичних потреб учням було задано наступні питання:

Який вид мистецтва вас приваблює більше? (Визначте в балах: дуже приваблює – 3, приваблює – 2, не дуже приваблює – 1, не приваблює – 0).
Як часто ви спілкуєтесь з мистецтвом? (дуже часто – 3 бали, часто - 2, не часто – 1, не спілкуюсь – 0).
Як часто ви хотіли б спілкуватись з мистецтвом? (дуже часто – 3 бали, часто - 2, не часто – 1, не хотів би – 0).
У яких гуртках (за видами мистецтва) ви займаєтесь?
У яких хотіли б займатись?

На думку психологів, один з мотивів проявлення потреби є привабливість і значимість об’єкта. Цим визначається закономірність першого питання, поставленого до старшокласників. Не претендуючи на соціологічне дослідження означеної проблеми, ми передбачали, що одержані від учнів відповіді, надають деяку уяву про відношення підлітків до мистецтва, визначать певні тенденції їх інтересів і переваг у кожному з видів мистецтва.

Вивчення відношення підлітків до того чи іншого виду мистецтва вважається важливим ще й тому, що естетичні потреби людини проявляються перш за все через художні інтереси і потреби, потреби у спілкуванні з різними видами мистецтва, у художній творчості.

За результатами аналізу анкет було визначено наступне:

1. На першому місці за перевагою інтересів підлітків знаходиться кіно, та естрадна музика популярних жанрів. Цей результат співпадає з результатами соціологічних досліджень, проведеними науковцями у 80-х роках. Важливо, що за означений час переваги школярів в галузі мистецтва майже не змінилися.

Виходячи з відповідей учнів, можна припустити, що підлітків приваблює той вид мистецтва, яким вони можуть займатись у повсякденному житті. Педагогічно важливий той факт: якщо вони надають перевагу одним видам і повністю відмовляються від інших, надаючи їм низькі бали, значить не знайдено ще відповідних форм і методів роботи у гуртках, секціях, інших видах позакласної діяльності з цього виду мистецтва, а відповідно і потреби до спілкування з ними в учнів залишилися нерозвинутими.

Лідерство таких видів мистецтва як кіно і естрадна музика у сфері інтересів підлітків багато в чому є заслугою засобів масової інформації, радіо і телебачення. Це ще раз підтверджує, що педагоги, вихователі шкіл, керівники гуртків у школі та позакласних закладах переважно не впливають на формування інтересів школярів у галузі мистецтва.

2. Результат аналізу відповідей підлітків на друге питання анкети дає підставу стверджувати, що майже всі старшокласники мало спілкуються з музикою класичних жанрів, але спілкуватися з нею частіше бажання виказали ще менше. Аналізуючи цю ситуацію є сенс задуматися над тим фактом, що навіть учні, що відвідують музичні школи, гуртки, студії, тобто постійно спілкуються з “високим мистецтвом”, оволодівають музичною грамотою, скарбами світової музичної культури, залишаються здебільше несприйнятливими до музичного мистецтва і не відчувають потреби у спілкуванні з класичною музикою. Очевидно, необхідно здійснювати пошук і пропаганду оптимальних форм та методів музичного виховання і освіти, які б суттєво змінили б, удосконалили орієнтацію і потреби старшокласників в області музичної культури.

Щодо інших видів мистецтва (літератури, театру, живопису тощо), прояв інтересу у цих художніх сферах невисокий в цілому, але певні тенденції у розвитку естетичних потреб у відношенні до художньої літератури, театру, кіно у учнів 6Д класу все ж помітні.

Таким чином, порівняльне вивчення естетичних потреб підлітків показало, що не всі учні відчувають постійний, стійкий інтерес і потребу у спілкуванні з різними видами мистецтва. І навіть організовані форми художнього виховання школярів: спеціалізовані школи за видами мистецтва, гуртки, факультативи, секції не завжди спроможні сприяти розвитку естетичних і художніх потреб своїх вихованців.

3. Оскільки ми розглядали потреби школярів середніх класів у спілкуванні з різними видами мистецтва, закономірним було визначення реальної і бажаної художньої діяльності старшокласників у різних формах позакласної та позашкільної роботи. Відповіді на означені у анкеті питання (у яких гуртках за видами мистецтва ви займаєтесь, і у яких хотіли б займатися?) дали можливість дослідити предмет задоволення естетичних потреб підлітків.

Слід відмітити, що тут спостерігається певна диференціація між дівчатами і юнаками. Якщо серед дівчат кількість тих, хто активно займаються у музичних школах, літературних, танцювальних гуртках, факультативах складає 72 %, то серед хлопців лише 23 %. Це може бути пояснено як більшою пасивністю останніх до вибору позанавчальних занять художньо-естетичного напряму, так і більшою схильністю до активних фізично-спортивних форм позашкільної діяльності, притаманною їм як представникам сильної статі.

В той же час співставлення відповідей учнів на останні два питання анкети дозволили зробити наступні висновки. По-перше: далеко не всі естетичні потреби учнів середніх класів у спілкуванні з мистецтвом реалізуються у діяльності. Так, юнаки хотіли б займатися у гуртку кінолюбителів (67 %), у ВІА (58%), театральних гуртках (52%). Реально задовольнити свої потреби мають можливість лише 10-15 %.

Між тим, ігнорування педагогами, організаторами виховної роботи, працівниками місцевих установ потреб підлітків заставляє останніх проводити свій вільний час не завжди належним чином, що може приводити в окремих випадках до правопорушень, а часом і до злочину.

З іншого боку, більшість дівчат, які займаються чи займалися у музичних (художніх) школах, гуртках, не виявили бажання продовжувати ці заняття у подальшому житті.

Слід відмітити, що не завжди причина такого відношення до мистецтва криється у самих учням і пояснюється низьким рівнем їх самосвідомості, культурності, відповідальності тощо. У значній мірі це може бути пояснено тим фактом, що кількість і якісний рівень музичних шкіл, гуртків, студій, клубів все ще не задовольняють у своєму реальному вигляді, стані потреби юнацтва у спілкуванні з музичними та іншими видами мистецтва. Сьогодні слід більшої уваги приділяти доцільним формам занять, їх змісту, орієнтації на реальну людину, реальну соціокультурну ситуацію.

Комментарии

/Главная/	/Продать работу/	/Заказать работу/	/Блог/	/Контакты/	/Оплата/	/О нас/	/Как мы работаем/	/Регистрация/	/Вход в кабинет/