Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Мовленнєві ситуації і їх роль як стимулу словесної творчості

Як відомо, комунікативний підхід до навчання української мови в початкових класах став домінуючим у сучасній методиці й практиці шкільного навчання, що насамперед передбачає засвоєння її безпосередньо через спілкування. Сьогодні основна увага має зосереджуватися на мовленнєвій діяльності учнів на уроці. Зрозуміло, що одночасно передбачається і засвоєння мовного матеріалу, і формування мовно-мовленнєвих умінь та навичок учнів.

На сучасному етапі розвитку методики початкового навчання рідної мови особливої популярності набувають елементи ситуативного навчання. Відомо, що принцип ситуативності є одним із важливих для комунікативного методу навчання мови. Комунікативність у навчанні обов’язково передбачає ситуативність. У цих випадках ситуація розглядається як спосіб презентації матеріалу й умова формування вмінь і навичок будувати власні висловлювання з урахуванням ситуації спілкування [3].

Проблема мовленнєвої ситуації актуальна, але не знаходить достатнього застосування у шкільній практиці. Це пояснюється тим, що багато педагогів неточно розуміють, що таке мовленнєва ситуація, а отже, не спроможні визначити роль, зміст і місце її на уроці. Також частина педагогів не знає критеріїв добору матеріалу для мовленнєвих ситуацій, хоча усвідомлює значення та цінність розробки їх системи як засобу підвищення ефективності розвитку комунікативного мовлення.

Ряд авторів стверджує, що мовленнєва ситуація – це методичний прийом навчання, необхідний для підвищення ефективності розвитку мовлення (Р. Б. Барсук, В. А. Бергфрід, Т. М. Куцнєцова). Р. П. Мільруд визначає її як динамічну систему взаємин учнів, як дефіцит інформації при спілкуванні, який зумовлює комунікативну потребу, що конкретизується у мотиві та змісті мовленнєвих дій.

 Н.Кравець зазначає, що важливо розрізняти поняття „мовленнєва ситуація” і поняття „ситуація” у широкому розумінні цього слова. Як зазначається в її праці мовленнєвою ситуацією вважається така ситуація дійсності, яка викликає певну мовленнєву реакцію, стимулює до словесної творчості, а також є одним із ефективних прийомів формування комунікативних умінь і навичок. У процесі навчання мовленнєва ситуація відіграє важливу роль, оскільки вона є мотивацією висловлювання як акту мовленнєвої поведінки.

Особливістю мовленнєвих ситуацій передусім є: єдність компонентів; динамічність; момент відображення їх у свідомості мовця. Під єдністю компонентів вбачається сукупність певних умов для мовленнєвої ситуації: 1) опис місця дії; 2)визначення мовленнєвого завдання; 3) з’ясування особистої ролі для кожного учасника розмови; 4) спонукання або стимул до мовленнєвої дії (до розмови). ці чотири умови, діючи взаємозв’язно, спричиняють певну відповідну реакцію на завдання, яка виражається тільки через мовлення. а це вже й буде вирішенням заданої ситуації, власне мовленням. Вчитель повинен знати, що вилучити одну з названих умов неможливо, бо мовленнєвий акт тоді може не відбутися. Динамічність –це показ відповідної дії у розвитку. Тобто з кожною мовленнєвою ситуацією діти під керівництвом учителя значно збагачують свій лексичний запас, активізують його. Говорячи про момент відображення мовленнєвої ситуації у свідомості співбесідника, слід зважати на те, що кожний учасник зуміє висловити свої думки, якщо ситуацію мовлення наблизити до природних умов, звичних для дітей, тобто якщо вона зацікавить їх, викличе відповідну реакцію. Мовленнєві ситуації тематично можна поєднувати, але завдання для кожної з них мають бути різними. Нижче наведена структура мовленнєвої ситуації.

СТРУКТУРА МОВЛЕННЄВОЇ СИТУАЦІЇ

Виділяють різні типи мовленнєвих ситуацій. Так Л. Варзацька виділяє такі типи мовленнєвих ситуацій під час побудови зв’язних висловлювань:

I - зорієнтовані на етап формування авторського задуму -  мають на меті викликати внутрішню потребу висловити свої думки і почуття, формують чітке уявлення про обставини та співбесідників;

II - вводить маленького автора у саму лабораторію народження думки – активізують чуттєві сприймання, пробуджують уяву, викликають асоціації, підказують свідомості способи оформлення образів, що виникають.

В основу типології покладено співвідносність їх структурі комунікативної діяльності. Береться до уваги, наскільки сукупність мовленнєвих ситуацій активізує мотиваційний, змістовий та операційний боки процесу творення тексту на всіх його етапах.

Класифікація мовленнєвих ситуацій за А. А. Акішиною.

1. Підготовчі (тренувальні) граматичні вправи:

- імітувальні в цих вправах учень знаходить новий матеріал в „готовому вигляді”: в загальному запитанні вчителя, на яке він повинен дати стверджувальну відповідь;

- підставні вправ – такі вправи містять завдання типу „Розкрийте дужки”, „Вставте замість крапок”;

- трансформаційні – передбачають зміну конструкції в залежності від зміни комунікативного завдання або ситуації;

- комбінаційні – такі вправи пропонують побудувати речення із заданих слів.

2. Комунікативні вправи з граматичною спрямованістю.

Вправи цієї групи мають на меті формування умінь, в будь-якому виді мовленнєвої діяльності (говоріння, слухання, читання), „включитись” в мовленнєвий акт. Ці вправи складають необхідну ланку в роботі над граматичним матеріалом, без них граматичні навички недостатньо досконалі, а граматичні знання залишаються невикористаними в пам’яті учня.

В сучасних навчальних підручниках із комунікативних вправ з граматичною спрямованістю найбільш часто використовуються ситуативні вправи, рольові ігри та вправи, що побудовані на основі тексту та наочного матеріалу. В підручниках з української мови є багато видів ситуативних вправ, пов’язаних з певними темами. Дається словесний опис ситуації: „Ви прикрашаєте свою кімнату. Розкажіть, які меблі ви придбали і як розмітите їх в кімнаті”.  Дуже різноманітні в підручниках та посібниках мовленнєві вправи, ситуація в яких задається за допомогою малюнка, серії малюнків, фотокартки.

Н. П. Кравець виділяє два типи мовленнєвих ситуацій: непередбачені і заплановані. Цінність непередбачених мовленнєвих ситуацій, на її думку, полягає в тім, що вони заздалегідь вчителем не плануються і не передбачаються, а для створення мовленнєвих запланованих  ситуацій учитель має необмежену можливість на уроках. Вона також вважає, що мовленнєва ситуація залежить від місця спілкування та чинників, які можуть вплинути на хід мовленнєвої ситуації, адже від впливу різноманітних чинників залежить успішність мовленнєвої ситуації та якою вона буде – продуктивною, що дасть поштовх до спілкування, або не розвинеться і не перейде в акт комунікації. Вона виділяє мовленнєві і немовленнєві умови від яких залежить процес мовленнєвої ситуації. До мовленнєвих умов відносить характер комунікантів, зокрема учнів, н6аявність у них бажання й мотиву до спілкування, сформованість уміння вступати у розмову, відсутність замкнутості, комунікативної фобії. Неабияку роль в участі дитини у мовленнєвій ситуації відіграє наявність достатнього лексичного запасу для спілкування на ту чи іншу тему, розуміння лексичного значення слів, доцільне вживання їх у власному мовленні.

До немовленнєвих умов Н.П.Кравець відносить місце спілкування, час спілкування, емоційний настрій комунікантів, наявність теми для спілкування [10, 9]. Так,  учні швидше захопляться і задана учителем мовленнєва ситуація досягне успіху, якщо вона проходитиме у невимушеній, дружній атмосфері.

З метою ефективного залучення школярів до спілкування учитель використовує різноманітні види мовленнєвих ситуацій.

Мовленнєва ситуація може бути створена на основі сприйняття на слух тексту. Цінним матеріалом для створення мовленнєвих ситуацій є сюжетні малюнки, на основі яких учитель створює різноманітні мовленнєві ситуації.

В основі уявної мовленнєвої ситуації лежить словесний опис. Матеріали для створення мовленнєвих ситуацій учитель бере як з життя учнів, так і з текстів підручників. Можна використовувати рольові ігри як основу для створення мовленнєвих ситуацій.

Текст вправ є також основою для різноманітних мовленнєвих ситуацій. Так  після ознайомлення учнів з текстом тієї чи іншої вправи учитель підбирає слова, які дітям необхідно буде запам’ятати і використати у майбутній розмові.

Використовуючи текст вправи,  учитель створює мовленнєву ситуацію на основі уяви учнів.

Спеціально створені мовленнєві ситуації, які вимагають використання того чи іншого мовленнєвого матеріалу, дають можливість забезпечити  тренування школярів у його вживанні під час спілкування. У створенні мовленнєвої ситуації учитель опрацьовує з дітьми і уточнює значення засвоєних слів, фраз, окремих речень, перевіряє якість їх засвоєння. І чим природнішою буде мовленнєва ситуація, тим легше проходитиме робота над потрібними словами, фразами. А це сприяє не лише засвоєнню учнями лексичного значення багатьох слів, а й впливає на розширення їх словникового запасу, на розуміння матеріалу, який опрацьовується.

Добираючи тексти для майбутніх мовленнєвих ситуацій, учитель зважає насамперед на доступність текстів для учнів та враховує особливості дитячого сприймання – мати динамічний сюжет. Учитель пам’ятає, що тексти будуть використані для створення мовленнєвих ситуацій, у яких найактивнішу участь мають брати учні. Тому добираючи такі тексти, матеріал яких ( слова, словосполучення, вирази ) є зрозумілими для учнів.

Предметом особливої уваги є використання дидактичних ігор для створення запланованих мовленнєвих ситуацій. Для цього учитель заздалегідь добирає мовний матеріал, який буде опрацьовуватись під час гри [10].

І. Большакова у своїй статті зазначає, що для забезпечення комунікації на уроці рідної мови, тобто для введення учнів у мовленнєву ситуацію, необхідні: наявність предмета розмови, розуміння школярами мети висловлювання та умов спілкування, достатніх для здійснення висловлювання.

Навчально-мовленнєва ситуація може передбачати як об’ємні висловлювання (повідомлення) учнів, так і короткі фрази діалогічної, а частіше полілогічної форми. Ситуація, що зумовлює мінімальне висловлювання, наприклад, одну фразу, звичайно називається мікроситуацією. Цілі серії мікроситуацій лежать в основі побудови завдань на формування мовленнєвих умінь і навичок учнів. В правильно побудованому навчальному процесі практично всі, навіть розрізнені однофразові висловлювання. Можуть мати ситуативний характер.

Застосування навчально-мовленнєвих ситуацій включає систему структурних компонентів:

- вибір розмови;

- формування потреби спілкування;

- ситуативна підтримка [3].

Предмет розмови на уроці української мови в 1-4 класах може бути поданий у вигляді:

а) посилання на реальні факти, події з життя, обставини, процеси, стосунки (наприклад, перегляд телевізійної передачі, екскурсія до музею, на виставку тощо);

б) зорового унаочнення, для чого застосовуються сюжетні та предметні малюнки, діафільми, фотоілюстрації, репродукції картин;

в) словесного опису з опорою на досвід учнів (здебільшого опис починається так „ Уявіть собі, що...”;

г) імітація звукового фону якоїсь події, що має відтворити цю подію в уяві (звук, що нагадує телефонний дзвінок, рух машини, клекотання лелеки тощо).

Предмет розмови має бути конкретним, стосуватися фактів і обставин життя учнів.

Для презентації тем з комунікативною спрямованістю рекомендується застосовувати так звані картини з нерозгорнутим сюжетом, де показані особи або предмети, намічені дії або їх результати, але хід і подальший розвиток подій переноситься у сферу здогадки. Наприклад, „На тротуарі, злякано зіщулившись, клубочком застигло цуценя” або: „Хлопчик у хлібному відділі гастроному застиг перед продавцем, в руці він міцно затис гривні”. Такі картини спонукають учнів до з’ясування того, що передувало епізоду і що буде потім. Яскравими  прикладами такого унаочнення можуть бути малюнки, ілюстрації українознавчого характеру, фотографії рідних тощо.

Предмет розмови має сприяти вихованню найрізноманітніших якостей людини.

Формування потреби спілкування відбувається у процесі виконання комунікативного завдання. Воно визначає те, що учень має зробити, користуючись загальною інструкцією щодо виконання певного завдання і виходячи з предмета розмови: щось з’ясувати, заперечити, схвалити, спростувати, висловити своє ставлення до чогось тощо.

Наприклад, можна використати такі комунікативні завдання:

а) погодьтеся з твердженням-оцінкою прочитаної книги, використовуючи слова...;

б) висловте незгоду з думкою однокласника про якість кулькової ручки, доведіть свою думку;

в) з’ясуйте у свого товариша, коли останній раз він був на спортивному майданчику, в яку гру грали.

Запропоновані комунікативні завдання мають різні рівні розгорнутості. На думку І.Большакової найбільш вдалими є завдання, які спонукають учнів до одержання або повідомлення якоїсь потрібної і нової для них інформації. Це вдається лише тоді, коли зусилля співрозмовників спрямовуються на розв’язання якихось позамовних завдань за допомогою рідної мови. Важливо, щоб була наявна особиста зацікавленість учнів, яка сприятиме їхній комунікативній активності й реалізації процесу спілкування між ними. Пропонуючи завдання комунікативного характеру, варто обов’язково подбати про те, щоб воно стало проблемою для учня, вимагало самостійного пошуку рішення, конструювання власної мовленнєвої діяльності, самостійного вирішення проблеми.

Щоб розмова між учнями все-таки відбулася з урахуванням теми, мети спілкування, необхідно запропонувати підтримку висловлювання у вигляді індивідуальних карток, запису на дошці. Методика пропонує три види підтримки висловлювання: ситуативну, мовленнєву і ситуативно-мовленнєву – залежно від того, яку функцію в мовленні вона виконує.

Ситуативною підтримкою вважається деталізована розгортка завдання комунікативного характеру – що конкретно і в якій послідовності треба сказати. Це можуть бути:

А: Висловте ваше бажання придбати цікаву книгу (журнал).

Б: Відмовтеся (аргументуйте свою відмову).

А: Уточніть свою думку і спробуйте переконати свого товариша.

Б: Погодьтеся, висловивши умову, за якої ви можете придбати цікаву книгу (журнал).

А: Висловте задоволення. Назвіть місце придбання цієї книги (журналу).

Б: Уточніть, як ви придбаєте цю книгу (самостійно чи хтось вам допоможе);

Необхідно пам’ятати про те, що ситуативна підтримка, необхідна для слабших учнів, може заважати сильнішим. Вона обмежує самостійність мислення таких дітей. Тому ситуативну підтримку доцільно завжди давати з певним застереженням: користуватися нею лише в разі потреби і неможливості обійтися без неї.




Комментарии