СтудБаза - Блог - Перспективний педагогічний досвід формування основ здорового способу життя учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Главная > Блог

Перспективний педагогічний досвід формування основ здорового способу життя учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Інноваційні технології навчально-виховного процесу для дітей різних вікових груп отримали широкі можливості на сучасному етапі розвитку суспільства. Закон України “ Про освіту” передбачає нові форми організації роботи освітянських закладів. Але вони можуть бути реалізовані лише за умов їх відповідності біологічним законам розвитку дитини: обсяг і зміст інформації повинен відповідати функціональним можливостям організму школяра на відповідному етапі онтогенезу; види діяльності і режим – сензитивному каналу формування і становлення фізіологічних систем, емоційного стану, здоров’ю дитини, стимулювання наочно-образного мислення, творчу уяву.

З 1994 року в Україні діє програма “Крок за кроком”, яка використовує педагогічні методики, побудовані на особистісно-орієнтованому навчанні дітей. Одним з найважливіших напрямів цієї програми є формування культури здоров’я школяра та сприяння його нормальному фізичному розвиткові. Вивчення стану здоров’я дітей, контроль за їх правильним фізичним розвитком – один з важливих напрямів оздоровчої діяльності. Усі школи раз на рік обов’язково проводять комплексне медичне обстеження дітей з метою оцінки динаміки стану здоров’я як усього дитячого колективу вцілому, так і кожного учня окремо.

Стан здоров’я та фізичного розвитку учнів вивчається за допомогою медичного обстеження дитини, аналізу медичної документації з урахуванням умов виховання дитини в сім’ї та навчальному закладі. По закінченні обстежень відбувається зустріч з батьками, де вони отримують медичні рекомендації щодо корекції та покращення стану здоров’я їхніх дітей, а також інформацію про те, які позитивні або негвтивні зміни відбулися у фізичному розвиткові школярів.

Першою особливістю побудови навчально-виховного процесу є проведення ранкових зустрічей. Ці зустрічі виконують адаптогенну функцію, тобто сприяють спокійному, рівномірному входженню дитини в навчально-виховний процес.

Другою особливістю навчально-виховного процесу є використання вчителями різних форм навчання, які надзвичайно позитивно впливають на стан здоров’я школярів. Якщо для традиційної школи характерним є статичне поводження школярів у класі, тобто їх довготривале знаходження за партою в одній і тій самій позі, то діти, що навчаються за програмою в статичному плані майже не знаходяться, вільно переміщуючись від однієї форми навчання до іншої. Спостереження показали, що в них не відбувається напруження м’язів, перенапруження очей, їм не загрожує втома, а зміна виду діяльності підвищує їхню працездатність. Перехід від одного виду діяльності до іншого є незапланованим відпочинком, який запобігає перевтомленню дітей.

Третьою особливістю побудови навчально-виховного процесу є сама організація навчального середовища, де знаходяться учні протягом усього дня.

Четверта особливість – тематичне навчання дітей. Тематичний підхід до навчання сприяє інтелектуальному, соціальному, емоційному, фізичному та естетичному аспектам дитячого зростання. Навчальний план подано так, що школяри бачать зв’язок між різними предметними сферами та відношення цих сфер до життя.

До компонентів здорового способу життя входять усі види діяльності, що сприяють збереженню та зміцненню здоров’я і є найпридатнішими для учнів в умовах школи: фізична підготовка, загартування, особиста гігієна, раціональне харчування, гігієнічно обгрунтований режим дня, аутогенне тренування тощо. Наприклад, якщо учень був недостатньо переконаним у значущості здорового способу життя, то для нього добиралися додаткові засоби мотивування його необхідності. Якщо ж школярі не отримували позитивних емоцій від оздоровчої діяльності, то вчитель використовував індивідуальні засоби стимулювання (створення ситуацій успіху, використання гри та активізуючого заохочення). Формування переконання, інтересу, звички, наполегливості, самостійності залежало від початкового ставлення учнів до здорового способу життя.

Особлива увага приділялася школярам з активно-негативним, пасивно-негативним і байдужим ставленням до оздоровчої діяльності. Якщо основною причиною цього був низький рівень фізичної підготовленості школярів, то вчитель рекомендував їм займатися в групах загальної фізичної підготовки, де широко використовувалися спортивні та рухові ігри.

З метою формування культури здоров’я школярів у Луганському державному педагогічному інституті імені Т.Г.Шевченка розроблено регіональну програму. У 1994-95 навчальному році в школах був введений предмет “Основи валеології”. У 1-2 класах вводиться предмет “Радість життя”, у 3-4 класах – “Азбука здоров’я”, 5-7 класах – “Пізнай себе”, 8-9 класах “ Моє здоров’я”, 10-11 класах – “Здоровий спосіб життя”. Метою цих предметів є формування в учнів розуміння необхідності ведення здорового способу життя, розвитку потреби в систематичному зміцненні здоров’я, оволодінні основами теоретичних знань, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я. Зазначена структурна програма допоможе вчителеві вирішувати оздоровчі, освітні й виховні завдання у повному обсязі, здійснювати ефективний контроль за формуванням культури здоров’я учнів.

Вчителі загальноосвітніх шкіл висувають такі рекомендації щодо формування основ здорового способу життя підлітків:

Виховати особисту зацйікавленість кожної дитини у перевірці та суб’єктивній оцінці свого фізичного та психічного стану, стимулювати її самовдосконалення засобами фізичної культури.
Залучати дітей та їхніх батьків до здорового способу життя.
Задовольнити природну потребу кожного у фізичній активності.
Отримати комплексну оцінку фізичній готовності учня до навчання у відповідному класі.
За допомогою індивідуальних комплексів фізичних вправ коригувати порушення постави, ступінь та загальний рівень фізичної підготовленості школярів.

З 1998 року в Україні діє освітня програма “Діалог”. Головна мета програми – допомогти дітям та підліткам зробити розумний вибір у питаннях паління, вживання наркотиків, алкоголю та усвідомлено керувати своєю поведінкою завдяки невимушеному, зацікавленому діалогу між батьками та дітьми, вчителями та учнями. У рамках цієї програми видано посібник: “Формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків”.

Своєчасне виявлення “групи ризику” є необхідною складовою профілактичної роботи. Завдання вчителів, соціальних педагогів, практичних психологів, батьків – не лікувати від негативних звичок, а допомогти учням сформувати свідоме ставлення до свого здоров’я .

Від пізнання себе як особистості, як частки народу, людства – до пізнання світу, що оточує кожну особистість; від збереження власного здоров’я – до збереження здоров’я планети людей – така головна ідея програми. А для її реалізації використовують найрізноманітніші форми і методи роботи: запроваджуються інтегровані курси, створено мережу факультативів, проводяться позакласні і позашкільні заходи. Найбільш популярними серед учнів є: виступи агітбригад, робота клубу “ЕКОС”, щорічні фестивалі “Голос землі”, конкурси плакатів і малюнків. Активну роботу з превентивного виховання проводять члени дитячого парламенту, учнівської ради. Просвітницька робота щодо здорового способу життя є одним з напрямків діяльності “Школи лідера”. З 1999 року школа увійшла до Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю.

Комментарии

/Главная/	/Продать работу/	/Заказать работу/	/Блог/	/Контакты/	/Оплата/	/О нас/	/Как мы работаем/	/Регистрация/	/Вход в кабинет/