Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Аналіз результатів дослідження проявів антисоціальних форм поведінки підлітків

Дослідження проявів антисоціальних форм поведінки підлітків проводилося на базі Житомирського екологічного ліцею № 24 м. Житомира спільно з психологом ліцею. В дослідженні взяло участь 53 школяра 8-9 класів. Подані у роботі імена досліджуваних відповідно до етичних правил змінені.

1. В результаті експериментального дослідження за методикою Басса-Дарки, яка була спрямована на дослідження мотиваційної агресії як прямого виявлення, реалізації притаманних особистості деструктивних тенденцій ми прийшли до таких висновків (див. додаток 8): дев'ять досліджуваних (16,9%) мають індекс агресивності вище норми, що проявляється у словесній образі і приниженні інших дітей, використанні фізичної сили проти інших та високий показник роздратованості, що виявляється в зухвалій поведінці досліджуваних, грубості.

П'ятнадцять досліджуваних (28,3%) мають індекс ворожості вище норми. Це свідчить про те, що ці підлітки схильні будь-які вчинки та дії оточуючих оцінювати ворожо, вважати їх спрямованими проти себе, бачити в них загрозу для себе. Вони схильні проявляти заздрість і ненависть до оточуючих, які обумовленні почуттям незадоволення кимось конкретним або всім світом за дійсні чи навіть уявні страждання.

Семеро досліджуваних (13,2%) мають високими не тільки показники ворожості та агресивності, проте вони виявили дуже високі показники почуття провини (аутоагресія). Тобто вони у всіх  своїх вчинках  бачать тільки негативну сторону, впевнені, що являються поганою людиною, поводяться недобре.

Таким чином, 15 досліджуваних (28,3%) потребують психологічної допомоги, спрямованої на зниження рівня агресивності і ворожості, емоційного напруження і тривожності.

2. В результаті експериментального дослідження за методикою Х.Шмішека, яка була спрямована на дослідження акцентуацій характеру підлітків,  ми прийшли до таких висновків: збудливий тип акцентуації характеру простежується в 10 досліджуваних (18,9%), застрягаючий – в 6 досліджуваних (11,3%), гіпертимний – в 10 досліджуваних (18,9%),  дистимічний – в 9 досліджуваних (17%), афективно-лабільний – в 2 досліджуваних (3,8%), афективно-екзальтований – в 5 досліджуваних (9,4%), тривожний – в 1 досліджуваної (1,9%), педантичний – в 7 досліджуваних (13,2%), демонстративний –  в 2 досліджуваних (3,8%) (див. додаток 9).                                                 

Підлітки із збудливим типом акцентуації характеру характеризуються імпульсивністю поведінки, неконтрольованими спонуканнями,  підвищеною дратівливістю, нетерпимістю до зауважень, агресивністю, схильність до хамства або мовчазності, сповільненості в бесіді. Активно і часто конфліктують.

Досліджувані із застрягаючим типом акцентуації характеру характеризуються незговірливістю, схильністю до затяжних склок, в конфліктах частіше бувають активною стороною. Концентрація на образі спричинює за собою часто не тільки проблеми в особистих взаємостосунках, але і позначається на успішності навчання. Стійкість афекту і образливість виявляються у застряючого акцентуанта і у взаємостосунках з однолітками, вчителями, батьками, приводить до бажання помститися.

Небезпека виникнення антисоціальних форм поведінки підлітків з гіпертимним типом акцентуації виникає при спробi ввести таких пiдлiткiв в строго регламентований режим, обмежити їх активнiсть, а також при виконаннi монотонної дiяльностi на самотi, вони виявляються у втечах, порушеннях поведiнки. Гіпертимний підліток не витримує чіткої регламентації та постійного контролю. Для нього такі умови будуть згубними, оскільки необхідність підкорятися, пригнічувати свою активність є для нього психотравмуючим чинником.

Досліджувані із дистимічним типом акцентуації характеру характеризуються постійно зниженим настрієм, замкненістю, небагатослівністю, песимістичністю, обтяжуються галасливим суспільством, з однокласниками близько не сходяться. В конфлікти вступають рідко, частіше виступають  в них пасивною стороною.

Досліджувані із афективно-лабільним  типом акцентуації характеру характеризуються мінливістю настрою, який може змінюватися за день, їх працездатність, товариськість, спілкування з однокласниками, вчителями, батьками залежать від настрою.

Досліджувані із афективно-екзальтованим типом акцентуації характеру характеризуються дуже мінливим настрієм, підвищеним відволіканням на зовнішні події, балакучістю. Вони легко збуджуються в радощах або сумують аж до розпачу, їхні реакції на вчинки свої або інших людей загострено емоційнi, афективнi.

Досліджувані із педантичним типом акцентуації мають виражену занудливість у вигляді "переживання" подробиць, вони надмірно акуратні, мають інертність мислення.

Досліджувані з демонстративним типом акцентуації прагнуть бути в центрі уваги і добиватися своїх цілей за будь-якою ціною: сльози, непритомність, скандали, хвороби, хвастощі, наряди, незвичайне захоплення, брехня. Вони легко забувають про свої непристойні вчинки, схильні до втечі з дому, втечі з школи, спроби суїциду і інші дії.

Досліджувана із тривожним типом акцентуації характеру характеризується зниженим настроєм,  в усьому чекає на небезпеку, побоюється за себе, близьких, сором’язлива, розгублена, невпевнена в собі,  нерішуча, довго переживає невдачу, сумнівається в своїх діях.

Таким чином, виявлений тип акцентуації у підлітка вказує на сильні і слабкі сторони його характеру, врахування яких допоможе в роботі з підлітком, дасть можливість краще передбачати фактори, що можуть викликати психогенні реакції, допоможе налагодити стосунки з підлітком, сприятиме виховному процесу, запобігатиме прояву антисоціальних форм поведінки. Особливу увагу ми звернемо на підлітків із збудливим, застрягаючим, гіпертимним та демонстративним типами акцентуацій. Це пов’язано з тим, що ці типи акцентуацiй мають такі властивi їм "слабкi мiсця", які через різноманітні обставини, пов'язані із соціальним оточенням, міжособистісними стосунками, психогенними ситуаціями можуть посилити прояви психопатичного розвиткку, що призведе до прояву антисоціальних форм поведінки.

3. В результаті експериментального дослідження за методикою "Незавершені речення", яка була спрямована на дослідження проблемних областей особистості, які можуть бути неусвідомлюваними чи мало усвідомлюваними, ми отримали наступні результати (див. додаток 10): загальний рівень неблагополуччя у досліджуваних високий, що говорить про високий рівень дезадаптації. На перший план по неблагополуччю виступають наступні сфери:

- навчання – 26,7%: "У навчанні я бачу марнування часу", "Домашні завдання я ігнорую", "Більшість навчальних предметів непотрібні", "Коли я згадую про навчання, мені стає сумно", "Щодо уроків, то я їх не люблю";

- ровесники – 33,3%: "Я думаю, що мої ровесники егоїстичні", "Я думаю, що мої ровесники не розуміють мене і не поважають", "Щодо моїх товаришів у класі – деякі ліцеміри", "Щодо моїх товаришів, то я вважаю, що не всі вони нормальні", "Коли мене немає, мої друзі радіють";

- ставлення до людей  – (33,3%): "Від незнайомих людей мене тошнить", "Як правило, люди ставляться один до одного не дружньо", "Від незнайомих людей я тікаю", "Люди часто брешуть", "Від незнайомих людей не чекаю доброти", "Як правило, люди ставляться один до одного вороже", "Люди часто ворогують";

- ставлення до навчального закладу (в тому числі і до вчителів) – 26,7%: "Шкільна адміністрація сувора", "Наші вчителі просто жах, крім деяких", "Більшість вчителів дуже кричать на учнів", "Коли я згадую наш ліцей, то впадаю у кому", "Коли я згадую наш ліцей мене нудить", "коли я йду до школи, то не хочу";

- сім'я - 13,3%: "У порівнянні з більшістю сімей, моя сім'я не найкраща", "Думаю, що мій батько не найкращий", "Вважаю, що більшість матерів садисти", "Моя мати і я майже вороги", "Мій батько і я вороги".

Кількісні показники проблемних областей особистості відображено в таблиці 5.

Таблиця 5 - Кількісні показники проблемних областей особистості

 

Шкали

навчання

ліцей

сім'я

ровесники

Я

люди

Кількість досліджуваних

4

5

1

5

3

5

Відсоток

26,7%

33,3%

6,7%

33,3%

20%

33,3%

Виходячи з результатів дослідження за методикою "Незавершені речення", причинами прояву антисоціальних форм поведінки досліджуваних підлітків є проблеми у навчанні, відносини із ровесниками, відносини з людьми, стосунки з батьками, вчителями, особистісні якості.

Таким чином, дослідження виявило підвищений рівень внутрішньо особистісної дезадаптації, агресію, негативні емоції та високий рівень особистісної тривожності, що сприятиме прояву антисоціальних форм поведінки досліджуваних підлітків.

4. З метою вивчення рівня реактивної та особистісної тривожності у підлітків, нами було проведено експериментальне дослідження за методикою Спілберга-Ханіна. В результаті експериментального дослідження  ми отримали наступні результати (див. додаток 11):

Особистісна тривожність – відносно стійка властивість особистості, що характеризується сприйняттям достатньо широкого кола ситуацій як загрозливих та реагувати на них, як правило, розвитком відчуття неспокою, тривоги.

Підліток з низьким рівнем особистісної тривожності сприймає більшість труднощів адекватно їх об’єктивної емоційної насиченості. Поведінка, взаємовідносини із оточуючими людьми регулюються впевненістю в успіх, в можливості вирішення конфліктів. Відповідно до отриманих даних, такі риси притаманні досліджуваним Антону Я. і Аліні М.

При середньому рівні особистісної тривожності підліток відчуває себе комфортно, зберігає емоційну рівновагу, працездатність переважно в ситуаціях, в яких вже встиг адаптуватися, в яких він знає як себе вести, знає міру своєї відповідальності. При ускладненні ситуації з’являється тривога, емоційний дискомфорт, але відновлення емоційної рівноваги відбувається після досягнення достатнього рівня адаптованості. Середній допустимий рівень особистісної тривожності зафіксований у досліджуваних Марії Ж., Валерії Є., Романа К., Олександри С., Вадима С., Андрія Н., Сергія Т.

Якщо у підлітків спостерігається високий рівень особистісної тривожності, то це дає підстави передбачати у нього появу стану тривожності в різноманітних ситуаціях, коли вони стосуються оцінки його компетентності та престижу. В цих ситуаціях прояви підвищеної тривожності різноманітні і непередбачувані. Вони можуть коливатися від повної апатії і безініціативності до демонстративної жорстокості. Тривожні підліткі переконані: щоб нічого не боятися, потрібно зробити так, щоб їх боялися. Саме тому тривожність є одним із основних джерел підліткової агресивності і девіантності. Високий рівень тривожності відзначається у  досліджуваних: Андрія С., Андрія Ш., Яни П., Івана Я., Анни М., Аліни Т.

Реактивна тривожність визначається як тимчасовий, стійкий тільки у визначених життєвих ситуаціях стан тривожності, породжуваний певними ситуаціями і, як правило,  не виникає в інших ситуаціях. Цей стан виникає як звична емоційна і поведінкова реакція на подібного роду ситуації і можу бути різним за інтенсивністю і динамічним у часі.

Підлітки з низьким рівнем реактивної тривожності в будь-яких ситуаціях поводяться спокійно, виважено. Низький рівень реактивної тривожності зафіксований у досліджуваних Антона Я. і Аліни М.

Середній рівень реактивної тривожності відмічено у досліджуваних Марії Ж., Валерії Є., Романа К., Вадима С., Андрія Н., Сергія Т.

Підлітки, що мають високий рівень реактивної тривожності, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці та життєдіяльності в більш широкому діапазоні ситуацій та реагувати досить напружено, вираженим станом тривожності. Високий рівень реактивної тривожності виявлено у  Андрія С., Андрія Ш., Яни П., Івана Я., Анни М., Аліни Т., Олександри С.

Кількісний показник рівня особистісної та реактивної тривожності відображено в таблиці 6.

Таблиця 6 - Показники рівня особистісної та реактивної тривожності за методикою Спілберга-Ханіна

Тривожність

Рівень тривожності

низький

помірний

високий

особистісна

13,3%

46,7%

40%

реактивна

20%

33,3%

46,7%

Як видно з таблиці 6, 13,3% досліджуваних мають низький рівень особистісної тривожності, 46,7% – помірний рівень, 40% – високий рівень; 20% досліджуваних мають низький рівень реактивної тривожності, 33,3%  –помірний рівень, 46,7%  – високий рівень.

 Отже, оцінювання тривожності за методикою  Спілбергера-Ханіна у підлітків показало високий рівень як особистісної, так і ситуативної тривожності у більшості досліджуваних, що свідчить про високий загальний рівень психоемоційного напруження, утрудненість адаптації підлітків до соціального оточення, нестабільний емоційний стан.

5. В результаті експериментального дослідження за методикою Айзенка, яка була спрямована на дослідження особистісних якостей та типу темпераменту підлітків, ми отримали наступні результати (див. рис. 3 та додаток 12).

Кількісний показник типів темпераменту досліджуваних відображено в таблиці 7.

Таблиця 7 - Показники типів темпераменту за методикою Айзенка

 

Типи темпераменту

сангвінік

холерик

меланхолік

флегматик

Кількість досліджуваних

2

5

4

4

Відсоток

13,3%

33,3%

26,7%

26,7%

Як видно з таблиці 7, 2 досліджуваних (13,3%) виявили такий тип темпераменту – як сангвінік, 5 (33,3%) – холерик, 4 (26,7%) – меланхолік, 4 (26,7%) – флегматик.

Таким чином, більшість досліджуваних виявили такий тип темпераменту як холерик, якому властиві високий рiвень нервово-психiчної активностi та енергії дiй, рiзкiсть i поривчастiсть рухiв, сильна iмпульсивнiсть та яскравiсть емоцiйних переживань. Недостатня емоцiйна i рухова врiвноваженiсть підлітків-холериків може виявитися в нестриманостi, запальностi, нездатностi контролювати себе в емоцiогенних обставинах, що, в свою чергу, може призвести до антисоціальних форм поведінки.

Неврівноваженість нервової системи, яка властива  меланхолікам, із низьким рiвнем нервово-психiчної активностi, стриманiстю і приглушенiстю моторики та мовлення, значній емоцiйній реактивності може призвести до того, що в них розвинуться такi негативнi риси, як пiдвищена аж до хворобливостi емоцiйна вразливiсть, замкнутiсть, вiдчуженiсть, тривожність, що також є одним із основних джерел підліткової агресивності і девіантності.

 

Рис. 3. Результати дослідження за методикою Айзенка.

6. Результати дослідження особистісних рис підлітків за методикою Кеттела наведено в додатку 13. Дослідивши особистісні риси підлітків за методикою Кеттела було виявлено, що у 2 досліджуваних (Яна П., Анна М.) низькі показники за фактором І (жорстокість). Їм властива деяка жорстокість, репресивність, суворість, черствість по відношенню до оточуючих. У Яни П. зафіксовано високий показник за фактором D, що проявляється в підвищеній збудливості та надмірній активності. У Анни М. виявлено високі показники за фактором О (тривожність). Тому досліджуваній властиві тривожність, депресивність, вразливість.

У 4 досліджуваних (Іван Я., Аліна М., Олександра С., Сергій Т.) низькі оцінки-стени за факторами А, Е і Н. Отже, ці досліджувані виявили нестійкість настрою, тривожність, невпевненість в собі, замкненість, стриманість, відокремленість, переживання поганих передчуттів, надмірну втомлюваність від напружених ситуацій. Вони сором'язливі, тривожаться про можливі свої похибки, виявляються залежними, часто беруть провину на себе, люблять перебувати на самоті, віддають перевагу одному-двом друзям, ніж великому товариству.

У 4 досліджуваних (Антон Я., Марія Ж., Вадим С., Валерія Є.) виявлено високі показники за фактором Q4 (напруженість). Їм властива напруженість, наявність збудження і занепокоєння. Стан фрустрації, в якому знаходяться учні, можна пояснити результатом підвищеної мотивації, властивістю незадоволеності прагнень. У Антона Я. зафіксовано низький показник за фактором F, що свідчить про його розсудливість, обережність, розважливість.

У 2 досліджуваних (Роман К., Андрій Н.) виявилися високі показники за фактором Е (домінантність). В них спостерігається нездатність контролювати свої емоції та імпульсивні прагнення. Наявні внутрішні конфлікти між суперечливими рисами характеру, тенденціями особистості. Вони схильні до незалежності, упертості, агресивності. У класних конфліктах здатні звинувачувати інших, важко визнають владу, тиск дорослих, конфліктні, норовливі. В Романа К. зафіксовано низький показник за фактором G, що характеризуэ його як недисциплінованого, неорганізованого, безвідповідального. Свобода від впливу норм може призвести до антисоціальної поведінки досліджувавного. В Андрія Н. виявлено високий показник за фактором Н., що свідчить про схильність до ризику, готовність мати справу з незнайомими людьми і обставинами.

3 досліджуваних (Андрій С., Андрій Ш., Аліна Т.) виявили низькі показники за факторами С, G. Отже, вони виявили емоційну нестійкість. Це проявляється в тому, що вони мають мінливість настроїв, іпохондричність, тенденцію відмовлятися від складної роботи, незадоволені життям, мають нестійкі інтереси, дратівливі, бистро втомлювані. Крім того, в цих досліджуваних простежується переважання емоційності в поведінці. Вони підпадають під вплив випадку і обставин, не роблять зусиль по виконанню групових норм і вимог, неорганізовані, часто безвідповідальні. Свобода від впливу норм може призвести до антисоціальної поведінки. В досліджуваного Андрія С. низький показник за фактором Q3 (низький самоконтроль), що говорить про недисциплінованість, внутрішню конфліктність уявлень про себе.

Таким чином, у 53,3% досліджуваних спостерігається психічне напруження, наявність емоційного стресу, підвищена тривожність, незадоволення життям, мінливість настрою, невпевненість в собі, замкненість, 46,7% досліджуваних нездатні контролювати свої емоції та імпульсивні прагнення. Вони схильні до незалежності, упертості, агресивності, часто жорстокі, черстві по відношенню до оточуючих. Вони підпадають під вплив випадку і обставин, не роблять зусиль по виконанню групових норм і вимог, неорганізовані, часто безвідповідальні. Свобода від впливу норм може призвести до антисоціальної поведінки цих досліджуваних.

Узагальнені результати дослідження проявів антисоціальної поведінки підлітків свідчать, що у підлітків, які схильні до антисоціальної поведінки,  високий рівень агресивності, психічного напруження, тривожності, вони мають високий загальний рівень неблагополуччя у сфері навчання, спілкування з вчителями, батьками, однолітками.




Комментарии