Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Особливості розвитку естетичних потреб у підлітковому віці

Підлітковий період – це відрізок життя між дитинством і зрілістю. В античності та середньовічності він був доволі коротким, а сьогодні під впливом науково-технічного прогресу і збільшення термінів навчання він постійно розтягується. Не існує чітких підходів до визначення його тривалості, більшість дослідників схиляються до думки про те, що це вік із 13 до 19 років. Їх думки однозначні стосовно того, що це проміжна стадія між дитинством і дорослим життям. Причому проходять її по-різному, але в кінці кінців, більшість підлітків стає дорослими. Цей час цікавий, але і водночас дуже драматичний. Драматизм підлітків полягає у тому, що зміни в організмі то відстають то випереджують духовний розвиток. Ламаються характери, світогляд, формуються нові погляди та ідеї. Відомо, що підлітковий період – „важкий вік” – перш за все це криза, яка проявляється як на біологічному, так і на психологічному рівні. Вагомі гормональні і вегетативні зміни потрясають організм підлітка, він швидко втомлюється, стає дуже дратівливим, а нерідко і агресивним. Низький тонус, невпевненість у собі, висока тривожність на фоні загального недомагання – часті супутники підліткового періоду. До всіх описаних бід можна добавити також і невизначеність соціального становища: ще не дорослий, але вже й не дитина, майже не школяр, але й ще не студент; батьки з кожним днем все більше віддаляються, а своя сім’я ще нескоро з’явиться.

У підлітків швидко змінюється не тільки духовний світ, але й фізичні властивості – ріст, вага, пропорції тіла. Хлопці і дівчата, у яких статеве дозрівання почалось рано, ставши дорослими, як правило, стають нижчими ростом, ніж ті, хто почав дозрівати пізніше.

Іван Цюпа писав “…виникає роздратування, нервозність…Починається пора самоствердження, а відтак і самовиховання…Для підлітка роки становлення завжди здаються тривожними. Всякі образи підліток переносить болюче” [ст 137,138,149]

Наукові дані свідчать про те, що процеси росту людей значно пришвидшилися. Сучасні діти і підлітки раніше вступають у період швидкого росту, ростуть швидше , виростають вищими і припиняють рости значно раніше, ніж діти і підлітки 60 і 70 років тому назад. Нормальна здорова дівчинка на 2-3 см вище ростом від своєї матері. У ХІХ – ХХ столітті дівчатка припиняли рости в 18-19 років, а сьогодні в 16 років. За останні 100 років ріст дорослого чоловіка збільшився на 6-9 см. В 1880 р. чоловіки досягали свого кінцевого росту тільки у віці 23-25 років. На сьогоднішній день вони досягають його вже до 18 років.

Для підлітків характерна нерівномірність у їхньому розвиткові. Деякі випереджують всій вік по розвиткові, інші навпаки відстають. Будь-яке відхилення, як правило, створює чимало додаткових проблем. Раннє дозрівання у хлопців пов’язане із позитивною самооцінкою, а у дівчаток відбувається зворотній процес. Рано дозрівши хлопці виглядають старшими від свої років, краще розвинута м’язова система. Батьки бачать у них свої помічників, довіряючи їм розв’язання дорослих проблем. Фізична перевага дозволяє їм ставати лідерами, перемагати у бійках. Перерости володіють більш складними соціальними інтересами, вони проявляють підвищений інтерес до дівчат. В цілому рано дозрівши хлопчики проявляють більш позитивні особисті риси. Вони, як правило, більш зрівноважені, добродушні. Хлопці, які пізніше дозрівають потерпають від почуття неповноцінності. Вони непривабливі і непопулярні серед ровесників, більш тривожні, люблять командувати, противляться волі свої батьків. Багато з них стають замкнутими. Такі підлітки ухиляються від спортивних змагань, але із задоволенням приймають участь у інтелектуальних іграх.

Дівчатка, які дозрівають швидше (5–6 класи) навпаки почувають себе дискомфортно. Порівняно із однокласниками вони вище ростом, більше розвинуті фізично, і часто цього встидаються. Такі дівчатка можуть бути об’єктом тайної заздрості з боку свої подружок. Однокласниці заздрять її , через те, що вона починає подобатися старшим хлопцям. Коли дівчатка-переростки досягають 17-літнього віку у них, у порівнянні із пізньодозрівшими ровесницями, в цілому самооцінка є значно вищою, краще входження в соціальне середовище, гармонічні особисті взаємовідносини. Пізно дозріваючі дівчатка є у досить невигідному стані. Вони виглядають як маленькі дівчатка. Вони заздрять більш розвинутим ровесницям, проте, вони знаходяться на одному рівні із нормально дозріваючими ровесниками в статевому плані хлопцями, тому мають з ними багато спільного і часто товаришують з ними.

Василь Сухомлтнський стверджував: “Моральне обличчя підлітка залежить від того, як його виховували змалку батьки і школа. Підліток, кажучи образно, це ніби квітка, краса якої залежить від догляду за нею задовго до того, як вона розквітне.” [ст 151].

Теорія і практика естетичного виховання включає до себе ряд суттєвих проблем, пов’язаних з процесом формування естетичних потреб підлітків.

Одним з найважливіших завдань вивчення образотворчого мистецтва в загальноосвітніх закладах і в спеціалізованих художніх школах є формування в учнів естетичних потреб. Це – потреби у спілкуванні з прекрасним у всьому багатстві його виявів – в естетичній насолоді, діяльності у різних сферах людського буття. Їх вихованню у школі приділяється особлива увага, оскільки з розвитком їх потреб пов`язується духовне збагачення учня, культура його почуттів і переживань.

Виховання прекрасного означає не лише формування відповідних критеріїв оцінки естетичних смаків, а й гуманізацію людини.

Проблема гуманізації школи хвилювала вчених в усі часи. Ще Ян Амос Каменський мріяв перетворити звичайну школу у школу людяності; В.О.Сухомлинський – у майстерню радості; І.С.Френе – у “школу серйозних справ і творчості, школу розваг та ігор”. Проблема гуманізації школи й відносин між вчителем і учнем є активною у наш час. Цій проблемі присвячені праці таких вчених, як Б.М.Неменського, Л.П.Буєвої, Є.Б.Євладової, Ш.О.Амонашвілі, Ю.І.Мальованого, Л.В.Кондрашової та інших педагогів. Основні положення гуманізації навчально-виховного процесу викладені у працях Л.В.Кондрашової “Гуманізація навчально-виховного процесу школи: історія, теорія, пошуки” та “Методика підготовки майбутнього вчителя до педагогічної взаємодії з учнями”. Вчена вважає, що під гуманізацією слід розуміти введення до навчально-виховного процесу людських критеріїв і перш за все моральності, духовності й краси. Гуманістична педагогіка – система наукових теорій, що стверджує вихованця в ролі активного, свідомого, рівноправного учасника навчально-виховного процесу, який розвивається відповідно до своїх можливостей.

З позицій гуманізму, кінцева мета виховання полягає в тому, щоб кожний вихованець міг стати повноважним суб`єктом діяльності, пізнання і спілкування, вільною самодіяльною особистістю. Ступінь гуманізації виховного процесу визначається тим, наскільки цей процес створює передумови для самореалізації особистості, розкриття всіх наявних у ній природних задатків, її прагнення до свободи, відповідальності і творчості. Гуманізацію навчально-виховного процесу слід розуміти як відмову від авторитарної педагогіки [17. – С.23].

Емоційне благополуччя в співпраці вчителя й учнів забезпечується позитивною оцінкою дій і вчинків учнів з боку вчителя й оточуючих дорослих. “В тому, що кожен хотів, щоб про нього думали добре і говорили добре і полягає виховна сила колективу”, - писав В.С.Сухомлинський.

Школярі хочуть бачити вчителя не тільки як провідника до знань, вони потребують допомоги від вчителя і в своєму особистісному та соціальному ставленні. Віра дорослого у розвиток особистості школяра, у його потенційне “я” – краща умова довірливості у стосунках з ним.

В цілому “установка на створення позитивного психологічного клімату” допомагає вчителю засвоїти основні правила спілкування з гуманістичної психології: установка на аутентичність (справжність), щирість у почуттях і поведінці, безцінність учня як особистості, конструктивність, сприйняття інших, підтримка. Колективна діяльність учнів позитивно впливає на формування естетичних потреб тоді, “коли кожен учень включається в процес колективної відповідальності, взаємодопомоги, взаємоконтролю; якщо створена в навчальному процесі сприятлива моральна і демократична обстановка, що сприяє виявленню всього кращого, що має в потенціалі свого розвитку особистість школяра” [7. – С.206].

Якщо спілкування з мистецтвом виключає диктат, то грубе нав`язування істин, неувагу до власної думки. Моральні цінності, які нав`язані, але внутрішньо не прийняті людиною, – бездійові. Авторитарність згубно впливає на розвиток творчих можливостей дітей. Для того, щоб формувати особистість учня, вчитель повинен бути чутливим до душевного стану своїх вихованців. Здатність вчителя проникати у внутрішній світ людей, розуміти мотиви їхніх дій і поведінки – називається в педагогіці перцептивно-рефлексивними здібностями. Без здатності до рефлексивного відображення душевного стану учнів, їхніх настроїв, бажань неможливо впливати на них, забезпечувати міцний контакт з колективом, розвивати учнівську активність. Все це вимагає високого розвитку емпатії, педагогічної інтуїції, зміни тактики в різних життєвих ситуаціях, правильної самооцінки своїх дій, поведінки, почуття міри і такту.

Виховання у підлітків естетичних потреб як складних особистих утворень, складовими яких є усвідомлювані, емоційні прояви і прояви поведінки, – процес достатньо складний, тривалий, але необхідний. Їх формування багато у чому визначається індивідуальними установками, рисами характеру учня, а також умовами соціального середовища, особливостями діяльності школяра взагалі і естетичного зокрема.

У якості критеріїв спрямованості естетичних потреб було визнано:

Розглядаючи в цілому естетичні потреби підлітків, слід виділити їх основну особливість. Вона полягає перш за все у тому, що більшість юнаків і дівчат виявляють досить значний інтерес і потребу у певному виді мистецтва. І хоча вони і мають бажання спілкуватися з ним більш інтенсивно і різноманітно, реально у житті ним не займаються. Проблема тут не тільки у тому, що кількість і якість таких установ і форм художньо-естетичної творчості, відповідних до сучасних потреб і вимог, ще недостатня, недосконала. Хоча цей факт теж не можна заперечувати. Проблема насамперед міститься у готовності юнаків і дівчат лише “споживати” мистецтво, естетику навколишньої дійсності.

Все попереднє спілкування підлітків з мистецтвом, естетикою життя розвинуло в них стійку установу на споживання. І це невипадково, оскільки у художньо-естетичному вихованні і навчанні переважали і переважають пасивні форми, розраховані тільки на сприйняття того чи іншого твору мистецтва, явищ оточуючої нас дійсності: слухання музики, перегляд фільмів, вистав, творів художнього мистецтва тощо.

Примітивізація естетичної потреби, засобів і результатів діяльності по естетичному перетворенню дійсності привела до зниження творчої активності в цілому, рівня художньої і естетичної культури школярів в цілому. Оскільки естетичні потреби – це механізм, без якого неможливий розвиток естетичної свідомості особистості, у процесі естетичного виховання підлітків необхідно надати першорядного значення формуванню цього структурного компоненту.




Комментарии