Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Поняття сутності пізнавального інтересу

Історія вивчення  та  дослідження  пізнавального  інтересу

Інтерес  є  могутнім  засобом  успішного  навчання  та  виховання,  необхідною  умовою  для  досягнення  позитивних  результатів.  Також,  це  форма  прояву  пізнавальної  потреби,  що  забезпечує  спрямованість  особистості,  ознайомлення  з  новими  фактами,  більш  повне  відображення  дійсності.[ 28, 146 ]  Щоб  розкрити  природу  інтересу,  його  структуру,  суть,  взаємозв’язок  з  іншими  компонентами  навчально-виховного  процесу,  варто  зробити  екскурс  в  історію  його  вивчення.

В  найдавніші  часи  люди  вже  усвідомлювали  важливість  прагнення  людини  до  освіти.  В  ХІІ  ст.  існувало  твердження  про  те,  що  людина,  яка  трудиться  без  бажання  -  це  птах  без  крил.  У  філософії  інтерес  розглядався  як  форма  вияву  потреб  людини.  В  даний  час  за  твердження  С. Л.  Рубінштейна  ці  два  поняття  мають  суттєві  відмінності:  потреба  виражає  дефіцит  чого-небудь,  а  інтерес  -  вибірковість  сприймання  предметів,  явищ  оточуючого  світу.  Велику  увагу  проблемі  інтересу  приділяли  матеріалісти  ( К.-А . Гельвецій,  П.- А. Д. Гольбах)  і  визначали  його  як  єдиний  мотив  людських  дій.

До  педагогічної  науки  категорію  інтересу  вніс  Я. А. Коменський.  Він  вважав,  що  інтерес  є  основою  навчання  з  бажанням.  Учень  не  уникатиме,  а  самостійно  шукатиме  спосіб  діяльності.  Пізніше                 Й.-Ф.  Гербарт  зробив  ґрунтовний   психолого-педагогічний  аналіз  цієї  категорії.  Пізнавальний  інтерес  він  розглядав  як  вид  розумової  діяльності,  зумовлений  навчанням,  він  є  метою  і  принципом  виховання  водночас.

Наприкінці  ХІХ ст. – поч. ХХ ст.  увага  до  цього  питання  значно  поглиблюється.  Інтерес  почали вважати природним  задатком,  але  таким,  що  проявляється  в  навчанні.  Найбільший  внесок  у  його  вивчення  зробили:  Е. Клапаред,  Дж. Дьюї,  Дж.- Б. Кларк,  Е.-А. Торндайк.  Вони  спробували  виявити  найхарактерніші  особливості  цієї  категорії  та  форми  її  прояву. Притаманною  була  роздрібненість  досліджень,  тобто  інтерес  вивчали  в  різних  планах:  мистецькому,  професійному,  родинному,  а  сам  він  виступав  як  стимулююча  сила  навчання.

Значення  пізнавального  інтересу  для  розвитку  особистості  глибоко  розкрито  в  творах  В. Г. Бєлінського,  М. Г. Чернишевського, М. О. Добролюбова,  Т. Г. Шевченка,  І. Я. Франка  та  інших.

К. Д. Ушинський  ціль  виховання вбачав  у тому,  щоб  підготувати  дитину до  праці,  життя,  тому інтерес  він  розглядав у  цілісному  процесі  морального  становлення особистості,  пов’язував його  з  потребою  у  діяльності.  Він мав  переконання  про те,  що  допитливість  завжди  передує  зацікавленості. Перехід  від  одного  компоненту  до  другого  має  забезпечити  навчально-виховний  процес.  К. Д. Ушинський  вбачав  зв’язок  інтересу  з  розвитком  і  поглибленням  почуттів  дитини,  що  допомагає  їй  формувати  уявлення  про  предмет.  Видатний  педагог  зробив  спробу  виділити  фази  інтересу.

Роль  дитячих  інтересів  досліджували  видатні  українські  та  російські  педагоги  кінця  ХІХ -  поч. ХХ ст.:  Л. М. Толстой,  А. В. Анастасієв,            М. І. Демков,  Т. Г. Лубенець,  О.П. Нечаєв,  К. П. Каптєрєв  та  інші.  Зокрема,  Л. М. Толстой  говорив про  те,  що  в  основу  навчання  має  бути  покладений  інтерес.  В  цей  час  особлива  увага  концентрується  на  ролі  та  місці  інтересу  в  навчанні  та  формуванні  особистості  школяра.

Дещо  пізніше  в  психологічній  та  педагогічній  літературі  з’явилося  дослідження,  що  спрямоване  на  вивчення  ролі  пізнавального  інтересу  у  навчально-виховному  процесі  ( С. Л. Рубінштейна,  Г. І. Щукіної, Л. І. Божович ,  Н. Г. Морозової,  М. Ф. Бєляєва,  Б. Г. Друзя  та  інших).  Вони  підкреслили  те,  що  інтерес  відіграє  істотну  роль  у  будь-якій  діяльності.  Він  впливає  на  всі  психічні  процеси,  спрямовує  їх  у  необхідному  руслі.  Інтерес  почали  розглядати  як  стимулятор  дії,  спрямованої  на  пошук  ефективних  форм  пізнання.  Було  виділено  ряд  відмінностей  між  впливом  інтересу  і  будь-якого  іншого  пізнавального  процесу:

Отже,  ми  бачимо,  що  проблема  пізнавального  інтересу,  його  розвиток  і  вплив  цікавили багатьох  вчених  протягом  тривалого  відрізку  історії.  Це  поняття  формувалось  поступово,  щоразу  з  новими  дослідженнями  уточнювався  його  зміст,  конкретизувались  найбільш  суттєві  ознаки,  що  дало  змогу  на сучасному  етапі  розвитку досліджуваної  проблеми  зробити  ґрунтовний  аналіз  такого  явища  як  пізнавальний інтерес.

Природа, структура  та  роль  пізнавального  інтересу  у  навчально-виховному  процесі.

Виховання  в учнів  інтересу  до  будь-якого  предмета  -  одне  з  найважливіших  питань,  які  необхідно  вирішити  вчителю.

Джерелом  інтересів  людини  психологи  та  педагоги  вважають  навколишній  світ  ( явища,  середовище ),  який  проявляється  тільки  через  наше  ставлення  до  певних  об’єктів,  предметів,  явищ  оточуючого  світу  і  виникає  внаслідок  взаємодії  особистості  з  ним.  Психологічна  природа  інтересу  має активний  діяльний  характер,  він  стимулює  наші  вольові   зусилля.  Надалі  інтерес  розглядатимемо  як  вибіркове  емоційно-пізнавальне  ставлення  особистості  до  предметів,  явищ,  подій  навколишньої  дійсності,  а  також  до  відповідних  видів  людської  діяльності.  Це  складне  ставлення,  за  висловом  С. Л. Рубінштейна,  має  двобічний  характер.  У  ньому  в  органічній  єдності  виступає  об’єкт  і  предмет  інтересу.  В  різних  обставинах  суб’єктом  може  бути:  індивід,  соціальна  група,  сім’я.  Об’єкт  -  це  те,  що  має  значення  для  суб’єкта:  природа,  жива  система,  вид  діяльності,  соціально-історичне  явище  та  інше.  Тобто  інтерес  насамперед  пов’язаний  з  тим,  у  чому  людина  відчуває  потребу,  що  для  неї  має  особливе  значення,  становить  істотний  життєвий  зміст.  Лише  за  умови,  що  людина  вважає  щось   важливим,  вона  по-особливому  пізнає  його.

Інтерес  є  емоційним,  він  дарує  радість  творчості,  пізнання.  Також  він  тісно  пов’язаний  з  розвитком  пізнавальних  процесів  та  гостротою  сприймання  навколишнього  світу.  Пізнавальний  інтерес  -  це  не  будь-який  інтерес до  об’єкта  пізнання;  це  інтерес  пов’язаний  з  ядром  пізнавальної   діяльності.  Він  є  основою  збуджувального  впливу  на  розвиток  різних  психічних  процесів,  є  формою  зв’язку  між  потребами  та  об’єктом  їх  задоволення.

Фізіологічним  механізмом  інтересу  є  певна  система  нервових  зв’язків,  що  утворюються  під  впливом  різних  умов  і  залежать  від  стану  людини  та  її   індивідуальності,  від  безпосередніх  вражень  особистості,  а  також  її  багатогранного  минулого  досвіду.  При  цьому  умовні  зв’язки  встановлюються  не  за  будь-яких  умов,  а  тільки  тоді,  коли  подразники  для  людини  мають  життєве  значення.  Інтерес  має  складну  психологічну  структуру,  чим  і  зумовлюється  сила  його  впливу  на  розвиток  особистості.  Він  не  являє  собою  окремого  психічного  процесу,  а  є  певною  формою  зв’язку  між  потребами  особистості  і  об’єктами,  що  їх  задовольняють.  Це  і  є  основою  сильного  збуджувального  впливу  інтересу  на  розвиток  психічних  процесів[ 12, 16 ].

Виділяють  такі  характерні  ознаки  пізнавального  інтересу:

► яскраво  виражений  зв’язок  з  емоційною  сферою  людини ( емоції  є  невід’ємним  компонентом  пізнання,  вони  відображають  об’єктивну  дійсність);

►  динамічність;

►  встановлення  глибоких  зв’язків;

►  оволодіння  закономірностями;

►  поступальний  рух;

►  перехід  від явища  до  сутності.

Пізнавальний  інтерес – явище  багатозначне,  тому  на  процес  навчання  та  виховання  він  може  впливати  різними  своїми  сторонами.  У  педагогічній  практиці пізнавальний  інтерес  розглядають  часто  лише  як  зовнішній  стимул  цих  процесів,  як  засіб  активації  пізнавальної  діяльності  учнів,  як  ефективний  інструмент  вчителя,  що  дозволяє  йому  зробити  процес  навчання  привабливим,  виділити  в  навчанні  саме  ті  аспекти,  котрі  зможуть  привернути  до  себе  мимовільну  увагу  учнів,  змусять  активізувати  мислення,  хвилюватися   і  переживати,  захоплено  працювати  над  учбовою  задачею.  Пізнавальний  інтерес  як  засіб  навчання  стає  надійним  тільки  тоді,  коли  використовується  у  арсеналі  засобів  розвиваючого  навчання.  Спираючись  на  дані  психологічних  досліджень  науковці  підійшли  до  проблеми  пізнавальних  інтересів  як  до  сильного  мотиву  навчання,  він  стає  стійким  утворенням  самої  особистості,  могутньою  спонукальною  силою  її  діяльності  і  окремих  дій  ( С. Л. Рубінштейн ). На  відміну  від  неякісних  і  неусвідомлених  потягів, бажань  інтерес  завжди  має  свій  предмет,  в  ньому  зрозуміло  і  чітко  виражена  направленість  на  визначену  предметну  область,  до  більш  глибокого  пізнання  якої  школяр  прагне.

Будучи  стійкою  рисою  особистості школяра,  пізнавальний  інтерес  визначає  його  активність  в  навчанні,  ініціативу  у  постановці  пізнавальних  цілей.  Він  визначає  пошуковий,  творчий  характер  любого  виду  пізнавальної  діяльності  ( на  уроці,  у  домашній  навчальній роботі,  у  вільному  читанні  і  т. д.),  сприяє  формуванню  здібностей  до  творчості  у  самих  різних  видах  діяльності.

Інтереси  розрізняють  за  змістом,  широтою,  стійкістю,  силою  і  дієвістю.  Зміст  -  це  те,  на  що  вони  спрямовані.  Наприклад,  на  вивчення  математики,  читання.  Широта  визначається  різнобічністю,  спрямованістю  на  різні  об’єкти.  Стійкість  -  час  існування  і  впливу.  Залежно  від  спрямованості  діяльності  інтерес  поділяють  на  групи,  види,  підвиди,  різновиди.  Наприклад,  існують  такі  види  інтересів:

Кожна  з  підгруп,  видів  є  більш  конкретизованою.  У  педагогіці  розрізняють  4  етапи  розвитку  інтересу:

1)  зацікавленість  -  швидкоплинний  найелементарніший  інтерес, не  має  особливого  значення.  Характеризується  вибірковим  ставленням,  яке  обумовлюється  лише  зовнішніми,  часто  несподіваними  обставинами.  Які  приваблюють  людину.  Учень  задовольняється  лише  орієнтуванням  у  тій чи  іншій  проблемі.  Ця  стадія  не  виявляє  дійсного  прагнення  до  пізнання.

2)  допитливість  -  прагнення  поникнути  за  межі  побаченого,  розширення  знань.  Наявна  висока  емоційність,  радість,  прагнення  дати  відповідь  на  питання:  чому?  Стаючи  стійкою  рисою  характеру,  має  значну  цінність  у  розвитку  особистості.  Допитливі  люди  не  байдужі  до  всього,  вони  постійно  знаходяться  у  пошуку. 

3)  пізнавальний  інтерес  -  вищий  етап  розвитку  учнів.  Дитина  намагається  самостійно  розв’язати  проблемне  питання,  пізнати  суть,  розкрити  зв’язки.  Пізнавальний  інтерес  характеризується  пізнавальною  активністю,  чіткою  вибірковою  спрямованістю  учбових  предметів,  цінною  мотивацією,  в  якій  головне  місце  займають  пізнавальні  мотиви.  Такі  учні  мають  високі  показники  у  навчанні.

4)  теоретичний  інтерес  -  не  тільки  глибоке  засвоєння,  а  й  опанування  теоретичних  основ,  застосування  їх  на  практиці,  формується  переконання,  світогляд.  Отже,  ми  можемо  побудувати  схему  становлення   навчальної  успішності  на  основі  розвитку  інтересу:

Потреба  в  пізнанні  "  Зацікавленість  "  Допитливість  "  Пізнавальний  інтерес  "  Теоретичний  інтерес ( активність ) "  Діяльність  (  пізнавальна,  навчальна  )  "  Навчальна  успішність.

Всі  ці  етапи  змінюються,  є  взаємообумовленими  в  процесі  пізнання[ 10, 6 ].  Особливе  значення  пізнавальний  інтерес  має  в  шкільні  роки,  коли  учіння  стає  фундаментальною  основою  життя.  Інтерес,  пов’язаний  з  вивченням  шкільного  курсу,  часто  називають  учбовим.  Таким  чином,  поняття  „ учбовий  інтерес ”  є  видовим  по  відношенню  до  „ пізнавального  інтересу ”,  що  розповсюджується  на  різні  галузі  людських  знань.  Широке  коло  педагогічних  досліджень  пізнавальних  інтересів  школярів  дозволяє  зробити  висновок,  що  це  важливе  утворення  в  шкільні  роки   може  служити  показником  загального  розвитку  учнів,  оскільки:

-  пізнавальний  інтерес  пов’язаний  з  основною  діяльністю  молодшого  школяра  -  учінням,  пізнавальною  діяльністю,  вплив  якої  на  розвиток  людини  не  можна  переоцінити;

-  пізнавальний  інтерес  взаємодіє  з  такими  обставинними  якостями  людини  як  активність  та  самостійність;

-  пізнавальний  інтерес  виражає  ставлення  школяра  до  певної  діяльності,  перспективи  розвитку,  а  також  дозволяє  учням  цілеспрямовано  використовувати  свій  вільний  час,  свій  відпочинок  для  задоволення  власних  інтересів.[ 30; 35 ]  

 Розвиток  пізнавального  інтересу  характеризується   змінами  в  інтелектуальній,  емоційній,  вольовій  сфері.  Розглянемо  для  прикладу  інтерес  до вивчення  математики.  Він  проявляється  у  використанні  різних  підходів  до  розв’язання  задач,  вільному  здійсненні  розумових  операцій.  Такий  учень  зможе  виконувати  завдання  не  шаблонним  способом,  використовувати  різні  форми  вирішення,  мислення  характеризується  високим  рівнем  узагальнення,  умовиводів.  Діти  з  розвиненим  пізнавальним  інтересом  до  математики  запам’ятовують  не  всю  математичну  інформацію,  а  лише  необхідну  для  розв’язування  типових  задач.

Отже,  аналізуючи  зміст  та  роль  пізнавальних  інтересів  у  навчально-виховному  процесі,  можна  зробити  такі  висновки:

Таким  чином  формування  пізнавального  інтересу  є  і  результатом,  і  необхідною  умовою  успішного  шкільного  навчання.




Комментарии