Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Психолого-педагогічні особливості формування пізнавального інтересу в учнів молодшого шкільного віку

Інтерес  виступає  найважливішим  збудником  будь-якої  діяльності.  Його  розвиток,  як  і  різний  процес  становлення,  -  це  внутрішньо  необхідний  рух  живої  системи  від  нижчих  до  вищих  рівнів  організації  та  формування,  це  якісні  зміни  в  цілому,  перехід  від  нижчих  структур  до  вищих. [ 11 ; 14]  Він  є  могутнім  засобом  успішності  у  навчанні  і  вихованні,  необхідною  умовою  досягнення  позитивного  результату.  Тобто,  уміння  щось  побачити,  здивуватися,  захопитися,  зрозуміти  що,  чому  і  як  відбувається,  знайти  в  собі  сили,  щоб  відшукувати  відповіді  на  запитання,  не  відступати  перед  труднощами,  а  діставши  відповідь,  знову  прагнути  вперед  у  незвідане  -  все  це,  разом  узяте,  і  складає  інтерес.

Властивостями  людини,  що  становлять  суб’єктивний  чинник  інтересу,  є  її  потреби.  Це  не  що  інше,  як  закладена  в  нас  природою  і  суспільством  програма  життєдіяльності,  це  ставлення  людини  до  природи,  до  певної  дійсності,  до  інших  людей.

Відомо  два  види  потреб:  а)  нижчі  (природні),  вони  задовольняють  організм  засобами  і  умовами  необхідними  для  існування  (  їжею,  водою,  житлом,  одягом  та  ін.);  б)  вищі,  що  виявляють  суспільну  природу  людини  і  виникають  у  процесі  її  трудової  діяльності  та  розвитку  людського  суспільства  загалом.  Вищі  потреби  діляться  на:  матеріальні  і  духовні.  Пізнавальний  інтерес  належить  до  вищих  духовних  потреб.

З  того  моменту,  коло  в  дитини  виникає  орієнтувальний  рефлекс  на  явища  навколишнього  світу,  вона  починає  пізнавати  світ.  В  міру  ознайомлення  дитини  з   предметами  і  явищами  орієнтувальний  рефлекс  трансформується в  орієнтувально-дослідницький.  Коли  дитина  починає  розмовляти,  її  можливості  для  задоволення  потреби в пізнанні  значно збільшуються,  виникає  потреба  в  самій  мові  як  найбільш  доступному  і  зручному  засобі  розуміння  дорослих  людей  і  спілкування  з  ними.  Уже  в  трирічному  віці,  як  зазначають  психологи,  потреба  дитини  в  пізнанні  навколишнього  світу  досягає  кульмінації.  

У  дошкільному  віці  провідною  діяльністю  дитини  виступає  гра  як   форма  суспільної  активності,  але  вона  бере  участь  і  у  таких  видах  діяльності  як:  соглядально-слуховій,  трудовій,  навчальній,  художній          ( вивчає  віршики,  малює ).  Варто  зазначити,  що  в  цей  період  розвитку  дитина  досягає  високого  рівня.  Розвивається  самостійне  мислення,  відбувається  становлення  дитини  як  дослідника,  формується  її  індивідуальний  процес  мислення,  самостійність  діяльності  підвищується,  коло  пізнавальних  інтересів  розширюється.  Поступово  розвивається  здатність  узагальнювати  і  аналізувати  предмети  і  явища.  У  пізнавальній  діяльності  особливого  значення  набувають  наочно-образне  і  образне  мислення,  а  також  творча  уява.  Передумовою  цьому  слугує  розвиток  сприймання,  який  здійснюється  за  трьома  основними  напрямками: уявлення  дітей  про  предмети,  явища,  їх  властивості  розширюється  і  поглиблюється  відповідно  до  загальноприйнятих  еталонів;  способи  використання  предметів  стають  значно  точнішими  і  доцільнішими;  ознайомлення  з  предметами  набуває  більшої  систематизованості  і  доцільності.[ 10;5]    Тобто,  дошкільник  вже  приходить  до  школи  з  певними  можливостями  та  великим  бажанням  навчатись,  має  в  певній  мірі  сформований  інтерес,  потребу  впізнанні,  що  відповідає  віковим  особливостям  в  цей  період  розвитку,  предметні  дії  виступають  чинником  розумової  активності,  значно  зростає  осмисленість  сприймання.

Період  молодшого  шкільного  віку  є  більш  важливим  для  розвитку   пізнавального  інтересу  та  пізнавальних  потреб,  процесів.  Батьки  та  вчителі  помічають,  що  діти  у  віці  7-8  років  не  задовольняються  звичайним  спогляданням  речей  -  їм  потрібно  знати,  чому  вони  такі,  як  побудовані,  навіщо  створені.  Їх  не  влаштовує  проста  коротка  відповідь  на  питання,  вони  намагаються  почути  обґрунтування,  логічне  пояснення.

Перші  дні  навчання  в  школі  повністю  захоплюють  дітей:  їм  дуже  цікаво  слухати  розповідь  вчителя,  виконувати  різні  письмові  завдання,  розв’язувати  задачі,  обчислювати  приклади,  спілкуватись  з  новими  друзями.  Радість  пізнання,  оволодіння  діяльністю,  яка  захоплює  дитину,  узагальнюється  в  емоційному  ставленні  до  навчальних  предметів.  З  набуванням  навичок  самостійної  діяльності,  виникає  потреба  в  науковій  творчості,  яка  поступово  перетворюється  в  самостійну.  Вона  проходить  досить  складний  шлях  розвитку:  від  елементарного  дослідницького  рефлексу  „ що  таке? ” до  стабільної  глибокої  потреби  в  самоосвіті.   Таке  емоційне  ставлення  спостерігається  протягом  перших  двох  років  навчання  в  школі,  але  вже  в  третьому,  четвертому  класі  діти  втрачають  інтерес.  Завдяки  всій  побудові  життя,  відомостям,  одержаним  з  книжок  і  журналів,  засобів  масової  інформації  ( радіо,  телебачення )  від  дорослих,  школяр  часто  буває  не  згоден  з  випадковими,  поверхневими  поясненнями  і  вимагає  такого  пояснення,  яке  б  відповідало  його  достатньо  розвиненій  системі  уявлень  про  оточуючий  світ.  Тобто,  сучасна  дитина  стала  більш  вимогливою  до  інформації,  яку  вона  отримує.

 Отже,  і  вчителю  необхідно  мати  високий  рівень  педагогічної  майстерності,  бути  широко  обізнаним  в  різних  сферах  життя,  вирізнятися  глибокими  і  ґрунтовними  знаннями,  щоб  зберегти  та  розвивати  пізнавальний  інтерес  дитини.   

В  період  молодшого  шкільного  віку  спостерігається  посилена  інтенсифікація  психічного  розвитку  дитини.  Усі  психічні  процеси  і  функції  удосконалюються  і  ускладнюються  з  прискореним  темпом:  пам’ять  має  опосередковано  логічне  спрямування,  увага  стає  стійкішою  і  більш довільною,  розвивається  мислення.

 Досі  вважається,  що  учні  початкових  класів  здатні  засвоїти  лише  ті  залежності,  що  виражаються  в  конкретно-чуттєвій  формі  і,  як  наслідок,  знання  учням  дають  переважно  в  наочній  формі,  що  часто  заважає  дитині  зрозуміти  суть  явища, глибоко  осмислити  його.  Тому  запропоновані  знання  не  завжди  задовольняють  їх  інтереси,  вони  засвоюють  матеріал  формально.

  Перед  вчителем  постає  ще  одна  важлива  проблема  організації  навчально-виховного  процесу  -  це  раціональне  використання  засобів  навчання.  Проведені  наукові  дослідження  відомими  психологами  і  педагогами       П. Я. Гальперіним,  В. В.  Давидовим,  Г. О.  Люблінською  та  іншими  підтверджують  інтелектуальні  можливості  молодших  школярів  щодо  засвоєння  абстрактного  матеріалу.  Тому  сучасна  початкова  школа  повинна  забезпечити  розвиток  не  тільки  конкретно-образного  мислення,  а  й  поступово  виховувати  у  молодших  школярів  прості  прийоми  абстрактного  мислення,  що  полягають  у  пошуку  причини  і  основи  існування  предметів  і  явищ,  їх  поясненні.  Саме  такий  підхід  допоможе  формувати  пізнавальний  інтерес  учнів.

Досвід  дослідників  переконує  в  тому,  що по   відношенню  до  сучасної  учня  ( 7-10  років )  іноді  не  можна  застосувати  ті  мірки,  якими  оцінювалось  мислення  дитини  цього  віку  раніше.  Вченими  було  виявлено,  що  за  певних  умов  молодші  школярі  можуть  успішно  такий  абстрактний  теоретичний  матеріал  з  математики,  який  зовсім  не  входив  у  старі  програми  і  тільки  часткове місце  займає  у  сучасних.  Важливо  так  будувати  навчання,  щоб  ці  можливості  активно  використовувались  для  всебічного  інтелектуального  розвитку  кожної  дитини,  а  також  для  розвитку  її  пізнавальних  інтересів.

Порівняння  класів  за  показниками  навчальних  інтерес,  а  також  аналіз  навчального  процесу  в  них  протягом  тривалого  часу  показує,  що  формування  інтересу  залежить  не  тільки  від  змісту  програмного  матеріалу,  а  й  від  організації  процесу  засвоєння  цього  змісту.  Наприклад,  у  тих  класах  де  вчителі  застосовують  у  більшій  мірі  словесні  методи  навчання,  які  мало  пов’язані  з  життєвим  досвідом  дитини,  головною  метою  педагога  є  механічне  засвоєння  програмного  матеріалу  і  учні  не  отримують  інформації,  що  збуджує  думку,  викликає  потребу  в  пізнанні,  то  такі  учні  не  мають  пізнавального інтересу, їхня  працездатність  проявляється  на  дуже  низькому  рівні.  

Якщо  ж  вчитель  організовує  діяльність  із  залученням  учнів  до  активної  розумової  праці,  підтримує  ініціативу  і  самостійність,  використовує  творчі  види  роботи,  необхідні  засоби  навчання,  то  учні  такого  педагога  мають  високий  пізнавальний  інтерес  до  навчання  і,  відповідно,  зростає  їх  розумова  працездатність.

Отже,  однією  з  найважливіших  умов  виховання  інтересу  до  навчання  є організація  самого  навчального  процесу,  використанні  творчих  завдань,  які  підвищують  ініціативу   і  самостійність  школярів. 

В  молодшому шкільному  віці  виступають  головними  виступають  потреби  дитини  у  пізнанні,  діяльності,  спілкуванні  і  самоствердженні.

З  допомогою  інтересу  повинні  розкриватись  можливості  школяра.  Навчальний  процес  має  збуджувати  радість  пізнання,  формувати  інтерес  до  результату  праці,  тобто  виконувати  будь-яке  завдання  досконало,  а  школа  повинна  пробуджувати  почуття  власної  гідності,  гордості.  Щоб  реалізувати  цю  умову,  треба  знати,  який  навчальний  предмет  найбільше  приваблює  учня  і  чому,  що  йому  подобається,  а  що  не  зовсім;  про  що  хотів  би  він  дізнатись  на  уроці,  прочитати  в  книжках,  дитячих  газетах,  журналах  тощо.

Необхідно  звернути  увагу  і  на  те,  чи  задає  учень  питання  вчителеві,  товаришам,  батькам,  які  теми  він  засвоїв  добре  і  які  труднощі  в  нього  виникають.  Інтерес  до  справи  завжди  піднімає  настрій,  підвищує  продуктивність  навчальної  діяльності  особистості,  рівень   його  мислення,  полегшує  розв’язання  складних життєвих  задач.

Розвиток  пізнавального  інтересу  молодших  школярів  є  результатом  і  необхідною  умовою успішного  засвоєння  навчального  матеріалу.

У  1-2  класах  навчальна  діяльність  задовольняє  потреби  молодших  школярів.  Навіть  через  місяць  після  початку  навчання   першокласники  виявляють  інтерес  до змістового  боку  навчання.  Вони  зацікавлені  змістом  окремих  слів,  складанням  і  розв’язуванням  задач  і  прикладів.  Тобто  виникає  перший  рівень  для  формування  пізнавального  інтересу. 

В  другому  класі  цей  інтерес  до  навчального  процесу  значно  зростає.  Вчитель  виступає  центральною  фігурою,  він  допомагає  формувати  емоційні  стосунки  між  дітьми.  Навчальна  діяльність  на  цьому  етапі  є  основним  засобом  самоствердження  дитини серед  ровесників,  тому інтерес  до цієї  діяльності є  високим. Завдяки  спілкуванню  зростає  інтерес  до  навколишнього  світу,  відбувається  обмін  знаннями  і  досвідом  з  ровесниками.  Потреба  в  спілкуванні  найяскравіше  проявляється  в  бажанні  мати  товариша   в  колективі, вона  змушує  дитину  постійно  рахуватися  з  оточуючими людьми,  самостійно  добиватись  своєї  мети,  дитина  завжди  шукає  підтримки  дорослих.  Так  поступово  формується  складна  і  життєво  важлива  потреба  в  самоствердженні  в  очах  дорослих  і  своїх  товаришів.  Потреба  в  самоствердженні  виявляється  також  через  прагнення  учня  добитись  позитивного  ставлення  до  нього  товаришів  і  вчителя.

В  3-4 класі  ця  особливість  ставлення  до  навчальної  діяльності  як  засобу самовираження  втрачається.  Актуальним  стає  становище  дитини  в  класі,  яке  обумовлює  вплив  на  навчальні  інтереси. Можливе  часткове  зниження  пізнавального  інтересу.

Таким  чином,  взявши  до  уваги  вище  сказане,  можна  зробити  таке  узагальнення:  формування  пізнавального  інтересу  в  молодшому  шкільному  віці  має  ряд  психолого-педагогічних  особливостей,  що полягають  та  обумовлюють  нерівномірність  і  індивідуальність  розвитку,  сталість  та  прояв  цього  інтересу.




Комментарии