Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Сутність поняття «дидактична гра». Види та структура ігор

Прийнято розрізняти два основних типи ігор: ігри з фіксованими, відкритими правилами та ігри із прихованими правилами. Прикладом ігор першого типу є більшість дидактичних, пізнавальних і рухливих ігор, сюди відносять також розвиваючі інтелектуальні, музичні ігри, ігри-забави. До другого типу відносять сюжетно-рольові ігри. Правила в них існують неявно. Вони - у нормах поведінки відтворюваних героїв.

У дитячих іграх вільна ігрова діяльність виступає переважно як самоціль. У дидактичних іграх, створених педагогікою (в тому числі й народною), ігрова діяльність спеціально планується і пристосовується до навчальних цілей. Дидактичні ігри – це різновид ігор за правилами. Гончаренко С.У. в «Українському педагогічному словнику» зазначає, що дидактичні ігри – це ігри для навчання й виховання дошкільників і школярів, що розвивають сенсорні (чуттєві) орієнтації дітей (на форму , розміри, колір, розташування предметів у просторі тощо), спостережливість, увагу, пам’ять, мислення, мову, уміння рахувати та мають важливе значення для морального виховання, сприяючи розвиткові цілеспрямованості, витримки, самостійності, виробляють вміння діяти згідно з певними нормами[].

Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль.

Мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе лише тоді, коли він сам виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів.

Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра[].

         Розглянемо в загальних рисах характерні риси типів ігор за класифікацією О.С.Газмана [].

  1. Рухливі ігри-найважливіший засіб фізичного виховання дітей у дошкільному й особливо в шкільному віці. Вони завжди жадають від граючих активних рухових дій, спрямованих на досягнення умовної мети, обговореної в правилах.

Фахівці відзначають, що основні особливості рухливих ігор школярів - їх змагальний, творчий, колективний характер. У них виявляється уміння діяти за команду в безперервно змінних умовах. Велике значення рухливих ігор у моральному вихованні. Вони розвивають почуття товариської солідарності, взаємодопомоги, відповідальності за дії один одного.

  1. Сюжетно-рольові ігри (іноді їх називають сюжетними)  займають особливе місце в моральному вихованні дитини. Вони носять переважно колективний характер, тому що відбивають суть відносин у суспільстві. Підрозділяють їх на рольові, ігри-драматизації, режисерські. Сюжет можуть мати театралізовані дитячі свята, карнавали, будівельно-конструкторські ігри й ігри з елементами праці.

У цих іграх на основі життєвих або художніх вражень вільно і самостійно відтворюються соціальні відносини і матеріальні об'єкти або розігруються фантастичні ситуації, що не мають поки аналога в житті. Основні компоненти рольової гри - тема, зміст, уявлювана ситуація, сюжет і роль.

В даний час з'явилися, і усе більш активно використовуються в навчанні комп'ютерні ігри.

  1. Комп'ютерні ігри мають перевагу перед іншими формами ігор: вони наочно демонструють рольові способи вирішення ігрових задач, наприклад, у динаміці представляють результати спільних дій і спілкування персонажів, їхні емоційні реакції при успіху і невдачі, що в житті важко вловимо. Зразком таких ігор можуть стати народні казки і здобутки фольклору. У них діти здобувають досвід моральної поведінки в найрізноманітніших  умовах життя. Такі ігри допомагають уникнути штампів і стандартів в оцінці поведінки різних персонажів у різних ситуаціях. Діти практично засвоюють засоби комунікації, способи спілкування і вираження емоцій.

Усі комп'ютерні програми для дітей повинні бути позитивно морально спрямованими, містити елементи новизни, але ні в якому разі не повинні бути агресивними і жорстокими.

Зупинимося докладніше на розгляді саме дидактичних, або навчальних, ігор.

  1. Дидактичні ігри в різних класифікаціях розрізняються за навчальним змістом, пізнавальною діяльністю дітей, ігровими діями і правилами, організацією і взаєминами дітей, за роллю вчителя. Перераховані ознаки властиві всім типам ігор, але в одних виразніше виступають одні, в інших - інші.

У різних збірниках зазначено більш 500 дидактичних ігор, але чітка класифікація ігор за видами відсутня.

За змістом навчання і виховання можна представити наступні типи ігор:

-  ігри по сенсорному вихованню;

-  ігри по ознайомленню з природою;

-  за формуванням математичних уявлень та ін[].

Іноді ігри співвідносяться з матеріалом:

- предметні (ігри з дидактичними іграшками та матеріалами);

- настільно-друковані ігри;

- логічні ігри (наприклад «Лабіринт»);

- словесні (ігри-загадки, ігри-подорожі, завдання, речення та ін.)[].

Таке згрупування ігор підкреслює їхню спрямованість на навчання, пізнавальну діяльність дітей, але не розкриває в достатній мірі основи дидактичної гри - особливостей ігрової діяльності дітей, ігрових задач, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя.

За видом діяльності учнів умовно виділяють кілька типів дидактичних ігор[]:

- ігри-подорожі;

- ігри-доручення;

- ігри-припущення;

- ігри-загадки;

- ігри-бесіди  (ігри-діалоги).

Ігри-подорожі мають схожість з казкою, її розвитком в ній подій, чудесами. Гра-подорож відбиває реальні факти або події, але звичайне розкриває через незвичайне, через загадкове, важке - через переборне, необхідне - через цікаве.  Усе це відбувається в грі, в ігрових діях, стає близьким дитині, радує її. Ціль гри-подорожі - підсилити  враження, додати пізнавальному змістові трішки казкової незвичайності, звернути увагу дітей на те, що знаходиться поруч, але не помічається ними. Ігри-подорожі загострюють увагу, спостережливість, осмислення ігрових задач, полегшують подолання труднощів і досягнення успіху. Ігри-подорожі завжди  трохи романтичні. Саме це викликає інтерес і активну участь у розвитку сюжету гри, збагачення ігрових дій, прагнення опанувати правилами гри й одержати результат: вирішити задачу, щось довідатися, чомусь навчитися.

Роль педагога в грі складна, вимагає знань, готовності відповісти на питання дітей, граючи з ними, вести процес навчання непомітно.

Гра-подорож - гра дії, думки, почуттів дитини, форма задоволення його потреб у знанні.

У назві гри, у формулюванні ігрової задачі повинні бути "манливі слова", що викликають інтерес дітей,  активну ігрову діяльність. У грі-подорожі використовуються багато способів розкриття пізнавального змісту в сполученні з ігровою діяльністю: постановка задач, пояснення способів її вирішення, іноді розробка маршрутів подорожі, поетапне вирішення задач, радість від її вирішування, змістовний відпочинок. До складу гри-подорожі іноді входить пісня, загадки, подарунки і багато чого іншого. Ігри-подорожі іноді неправильно ототожнюються з екскурсіями. Істотне розходження їх полягає в тім, що екскурсія - форма прямого навчання і різновид занять. Метою екскурсії найчастіше  є ознайомлення з чимось, що вимагає безпосереднього спостереження, порівняння з уже відомим.  Іноді гру-подорож ототожнюють із прогулянкою. Але прогулянка найчастіше  має оздоровчі цілі. Пізнавальний зміст може бути і на прогулянці, але він є не основним, а супутнім.

Ігри-доручення мають ті ж структурні елементи, що і ігри-подорожі, але за змістом вони простіші і за тривалістю коротші. В їх основі лежать дії з предметами, іграшками, словесними дорученнями. Ігрова задача й ігрові дії в них засновані на пропозиції щось зробити: "Допоможи Буратіно розставити розділові знаки", "Перевір домашнє завдання в Незнайки".

Ігри-припущення "Що було б..?" або "Що б я зробив...", "Ким би хотів бути і чому?", "Кого б вибрав у друзі?" та ін. Іноді початком такої гри може послужити картинка.

Дидактичний зміст гри полягає в тому, що перед дітьми ставиться задача і створюється ситуація, яка вимагає осмислення наступної дії. Ігрова задача закладена в самій назві "Що було б..?" або "Що б я зробив...". Ігрові дії визначаються задачею і потребують  від дітей доцільної передбачуваної дії відповідно до  поставлених умов або створених обставин. Діти висловлюють припущення, констатуючі або узагальнено-доказові. Ці ігри вимагають уміння співвіднести знання з обставинами, встановлення причинних зв'язків. У них утримується і змагальний елемент: "Хто швидше здогадається?".

Ігри-загадки.  Виникнення загадок йде з далекого минулого. Загадки створювалися самим народом, входили в обряди, ритуали, включалися у свята. Вони використовувалися для перевірки знань, спритності. У цьому і полягає очевидна педагогічна спрямованість і популярність загадок як розумної розваги.

У даний час загадки, загадування і відгадування, розглядаються як вид навчальної гри. Основною ознакою загадки є мудрий опис, який потрібно розшифрувати (відгадати і довести). Опис цей лаконічно і нерідко оформляється у вигляді запитання або закінчується ним. Головною особливістю загадок є логічне завдання. Способи побудови логічних задач різні, але усі вони активізують розумову діяльність дитини. Дітям подобаються ігри-загадки. Необхідність порівнювати, пригадувати, думати, здогадуватися доставляє радість розумової праці. Розгадування загадок розвиває здатність до аналізу,  узагальнення, формує уміння міркувати, робити висновки.

Ігри-бесіди (діалоги). В основі гри-бесіди лежить спілкування педагога з дітьми, дітей з педагогом і дітей один з одним. Це спілкування має особливий характер ігрового навчання й ігрової діяльності дітей. У грі-бесіді вихователь часто йде не від себе, а від близького дітям персонажа і тим самим не тільки зберігає ігрове спілкування, але і підсилює радість його, бажання повторити гру. Однак гра-бесіда таїть у собі небезпеку посилення прийомів прямого навчання. Навчально – виховне значення закладене в змісті теми гри, у порушенні інтересу до тих або інших аспектів об'єкту вивчення, відбитого в грі. Пізнавальний зміст гри не лежить "на поверхні": його потрібно знайти, зробити відкриття й в результаті щось довідатися.

Цінність гри-бесіди полягає в тому, що вона висуває вимоги до активізації емоційно-розумових процесів: єдності слова, дії, думки й уяви дітей. Гра-бесіда виховує уміння слухати і чути питання вчителя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, доповнювати сказане, висловлювати судження. Усе це характеризує активний пошук вирішення поставленої грою задачі. Чимале значення має уміння брати участь у бесіді, що характеризує рівень вихованості.

В.В.Андронов класифікує ігри за характером ігрової методики[]. Він виділяє такі типи ігор: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні та ігри-драматизації.

Систематика Н .А. Вєтлугиної [] дещо інша: існують творчі ігри, в процесі яких добре розвиваються творчі здібності дітей, які позволяють їм відображати  оточуючу їх дійсність. Головна особливість творчої гри – наявність уявної ситуації, в якій дитина має можливість включатися в різні події, виконувати будь-які дії, спілкуватися з своїми ровесниками. Ці ігри сприяють психологічній розкріпаченості та свободі прояву особистісного “Я”.  Далі в систематиці Н. А. Вєтлугєної      слідують рухливі ігри (для розвитку руху) та дидактичні, за допомогою яких розвиваються відчуття, засвоюється дітьми рахунок, мова. Складовими дидактичної гри автор називає такі: певна педагогічна мета, правила, ігрова дія та навчальна задача. Дидактична гра як форма ігрового навчання має сенс лише тоді, коли дидактична навчальна задача прихована від дитини ігровою цікавою дією. Дитина не бачить явні цілі гри, поставлені педагогом, дякуючи присутності ігрових елементів: очікування і несподіванки, загадки, руху.

А.П.Усова [] також подає схожий з Н.А.Вєтлугіною поділ, але замість творчих вона виділяє рольові для розвитку уяви про оточуюче, зміст розгорнутої форми рольової гри – відношення між людьми. Кожен вид гри покликаний виконувати певні виховно-освітні завдання.

 Р.І.Жуковська [28 ] виділяє та характеризує п’ять типів ігор. Перша форма дитячих ігор характеризується тим, що дитина, відтворюючи будь-яке явище, виступає одночасно і в ролі предмета, який її зацікавив, і в ролі людини, що діє з цим предметом. Друга – рольова: перевтілення дитини в дорослого чи ровесника. Третя характеризується тим, що в ній світ явищ відтворюється в матеріальних образах – ліпленні, будуванні. Далі слідує гра-праця. Останньою є сюжетно-будувальна.

Дехто з дослідників виділяє ще психотехнічні ігри та соціально-психологічний рольовий тренінг [29].

Провідний дидакт початкової школи О. Я. Савченко відмічає, що  величезні можливості дає застосування ігор під час екскурсій у природу[]. Розкрити перед дітьми різноманітність і красу навколишньої дійсності, привернути увагу до малопо­мітних, але істотних ознак рослинного і тваринного світу знач­но легше, якщо залучити учнів до активного емоційного сприй­мання.

Саме цьому сприяють сюжетні ігри та ігри-вправи з природ­ничим матеріалом, їх мета — навчити дітей: знаходити потрібний предмет за допомогою аналізатора (дотику, смаку, запаху), опе­руючи істотними ознаками; описувати предмети й знаходити їх за описом; знаходити ціле за частиною і частину за цілим; гру­пувати предмети за місцем, способом використання людиною; встановлювати послідовність стадій розвитку рослин.

Діти дуже добре сприймають ігри на природничу тематику: «Загадай - ми відгадаємо», «Що спочатку, а що потім?», «Мага­зин», «Овочі і фрукти», «Хто де живе?», «Знайти дерево за на­сінням», - пише О. Я. Савченко[].

Широкі можливості у початковій школі, особливо в перших-других класах, є для проведення ігор-занять та ігор-вправ. Так, для розвитку усного мовлення й логічного мислення учнів доцільно проводити такі ігри: «З якого дерева листя?», «Знай­ти такий самий предмет (колір)», «Що змінилося?», «Чого тут не вистачає?», «Коли це буває?», «Для чого це потрібно?», «Хто і на чому грає?», «Чиї це інструменти?».

На уроках навчання грамоти, наприклад, за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок» можна закріплювати різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчан­ня: це можуть бути іграшки, в назвах яких є літери, склади, які зараз вивчаються, дрібні речі, які треба описати, тощо[].

Ще один приклад створення ігрової ситуації для рольової гри: на одному з уроків до першокласників раптом завітав «лис­тоноша». Він роздає кільком дітям «листи» — завдання для скла­дання маленьких оповідань за малюнками (або опорними сло­вами), що лежать у конвертах. З нетерпінням очікують діти  цих листів, прагнучи скласти найкращий твір.

Приклад з уроку математики. Учитель несподівано ставить на стіл іграшкові терези, кладе кілька яблук, огірків, цукерок і пропонує пограти «в магазин». «Продавець» і «покупець» швид­ко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі малюки тренуються в додаванні й відніманні.

Учителі, які працюють творчо, вміло використовують на уроках елементи змагання: хто більше назве слів, відгадає за­гадок, найкраще виконає завдання, швидше обчислить тощо. Щоб активізувати мовчазних учнів, учитель проводить гру-вправу «Відгадай!» На столі чотири-п'ять іграшок з виразними ознаками. Першокласники уважно розглядають їх. Потім учи­тель накриває іграшки і пропонує учням вибрати одну з них: «Діти, зараз ми дізнаємося, кому що сподобалось. Я бачу, всім хочеться відповісти. А хто зможе, не називаючи іграшки, так розповісти про неї, щоб ми скоріш здогадалися, яку він вибрав?» Малюки швидко пересвідчуються в тому, що кожний пред­мет має багато ознак, але не всі вони істотні.

Велику розвивальну цінність становлять ігри-вправи на виключення зайвого: «Який предмет зайвий?», «Яка літера за­блукала?» тощо[]. Особливо охоче молодші учні грають у такі ігри, які потребують активної участі всього класу. Наприклад, в ігри-заняття, де передбачаються пересування, рухи за пев­ними правилами.

Ознайомлюючись з навколишньою дійсністю, діти охоче грають у сюжетні ігри («Ми прийшли до театру», «Я збираюся в гості» та ін.), які розвивають уяву, спостережливість, спонуку­ють до самоконтролю[]. Адже учні діють у ситуаціях, близьких до їхнього життєвого досвіду.

Основним засобом гри-бесіди є слово, словесний образ, вступна розповідь про щось.  Результатом  гри  є задоволення, отримане дітьми.

О. Я. Савченко виділяє такі види дидактичних ігор[]:

- сюжетно-рольові;

- ігри-вправи;

- ігри  - драматизації;

- ігри-конструювання.

Дидактичні ігри можуть:

- бути тільки в словесній формі;

- поєднувати слово й практичні дії;

- поєднувати слово й наочність;

- поєднувати слово й реальні предмети.

Перерахованими типами ігор не вичерпується, звичайно, весь спектр можливих ігрових методик. Однак на практиці найбільше часто використовуються зазначені ігри, або в "чистому" вигляді, або в сполученні з іншими видами ігор: рухливими, сюжетно-рольовими й ін.

О. Я. Савченко вважає, що дидактична гра - явище складне, але в ній чітко виявляється структура, тобто основні елементи, що характеризують гру як форму навчання й ігрову діяльність одночасно. Вона, та більшість інших вчених, виділяють такі структурні складові дидактичної гри – дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Дидактичне завдання гри визначається відповідно до ви­мог програми з урахуванням вікових особливостей дітей. На­приклад, формування у дітей математичних уявлень, логіч­ного мислення; розвиток мовлення; формування уявлень про природу, навколишнє середовище; розвиток оцінки та само­оцінки, ініціативи, кмітливості, здатності виявляти вольові зусилля для досягнення поставленої мети, довільної уваги, зосередженості.

Ігровий задум — наступний структурний елемент дидак­тичної гри. Дидактичне завдання в грі свідомо маскується, воно постає перед дітьми у вигляді цікавого ігрового задуму. Дітей приваблюють відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця, перевірка своїх можливостей змаганням, рольове перевтілення, загальна рухова активність, кмітливість.

На створення ігрової атмосфери істотно впливає ігровий початок. Він може бути звичайним, коли вчитель повідомляє назву гри і спрямовує увагу дітей на наявний дидактичний матеріал, об'єкти дійсності, та інтригуючим, цікавим, захоп­люючим, таємничим.

Ігрові дії - засіб реалізації ігрового задуму і водночас здійснення поставленого педагогом завдання. Виконуючи із задоволенням ігрові дії і захоплюючись ними, діти легко зас­воюють і закладений у грі навчальний зміст.

Правила дидактичної гри діти сприймають як умови, що підтримують ігровий задум; їх невиконання знищує гру, ро­бить її нецікавою. Без заздалегідь визначених правил ігрові дії розгортаються стихійно, і дидактичні завдання можуть ли­шитися невиконаними. Тому правила гри задаються вихова­телем до її початку і мають навчальний та організуючий ха­рактер. Спочатку дітям пояснюється ігрове завдання, а потім — спосіб його виконання.

Структура розгорнутої ігрової діяльності включає такі компоненти:

- cпонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;

- орієнтувальний – вибір засобів і способів ігрової діяльності;

- виконавський – дії, операції, які дають можливість реалізувати ігрову мету;

- контрольно-оцінний – корекція і стимулювання активності ігрової діяльності[].

Незважаючи на розходження, усі види дитячих ігор з педагогічної точки зору мають і багато загального. Їхній  потенціал, що виховує, завжди залежить, по-перше, від змісту пізнавальної і моральної інформації, укладеної в тематиці ігор; по-друге, від того, яким героям наслідують діти; по-третє, він забезпечується самим процесом гри як діяльності, що вимагає досягнення мети самостійного перебування засобів, узгодження дій з партнерами, самообмеження в ім'я досягнення успіху і, звичайно, установлення доброзичливих відносин. Ігри, таким чином, дають дітям дуже важливу навичку спільної роботи.  Відмінні риси ігрової діяльності звичайно вбачають у її добровільності, у високій активності і контактній залежності учасників. Але не можна забувати й інше: гра - навряд чи не єдиний вид діяльності, спрямованої на розвиток не окремих здібностей (до мистецтва або техніки), а здатності до творчості в цілому.

В інтелектуальних іграх творчо та  швидко прийми рішення в нестандартній ситуації. У сюжетно-рольових, будівельних іграх, іграх -  драматизаціях задача інша, але не менш творча, - уяви, придумай, зобрази. І разом з тим у всіх групових іграх єдина задача - знайди спосіб співробітництва, взаємодії на шляху до загальної мети, дій у рамках установлених норм і правил.




Комментарии