Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Основні напрямки педагогічного впливу на спілкування школярів

Однією з найважливіших умов ефективності виховних впливів колективу є така організація його життєдіяльності, що надає максимальні можливості для спілкування школярів і сприяє йому.

Вплив на спілкування школярів відноситься до тієї групи педагогічних впливів, що адресовані не окремому учню, а певним спільнотам учнів – від шкільного колективу до приятельських груп. Організація спілкування не є щось відособлене від усього процесу виховання, від змісту виховної роботи і від організації всієї життєдіяльності колективу, навпроти, вона є органічною частиною цих процесів.

Педагогічне керівництво спілкуванням ефективно в тому випадку, коли школяр стає суб'єктом життєдіяльності колективу і суб'єктом спілкування. Щоб це відбулося, життєдіяльність колективу повинна будити в школяра прагнення і створювати можливості для задоволення його потреб в емоційному контакті й у самоті (природно, не цілком, але в такій мірі, що забезпечує визначальне вплив колективу на спілкування учнів).

Весь зміст навчально-виховної роботи школи потенційно є основою змісту спілкування школярів. Однак актуалізація цих можливостей відбувається в тому випадку, якщо педагоги, з одного боку, збуджують у школярів інтерес до змісту життєдіяльності колективу, бажання активно спілкуватися з товаришами, а з іншого боку – роблять цей зміст настільки привабливим, щоб воно давало їжу для міркувань і збуджувало в учнів прагнення осмислювати світ, себе, свої відносини з навколишніми і т.д.

Для кожного конкретного школяра зміст життєдіяльності стане значимим, якщо він відчує можливість вирішення в ній індивідуальних задач і проблем (перебування сприятливої позиції в колективі, реалізація своїх інтересів, захоплень і т.д.).

Акцентування можливостей творчості школярів служить важливим засобом актуалізації змісту життєдіяльності колективу. Необхідність творчого підходу до передбачуваного змісту життєдіяльності – один з наймогутніших стимуляторів актуалізації потреб в емоційному контакті й у самоті в школярів. Цей спосіб ефективний практично у всіх сферах життєдіяльності, хоча він і має обмеження в можливостях його застосування.

У процесі дослідно-експериментальної роботи з'ясувалося, що охарактеризовані вище способи приводять до того, що спілкування в різних сферах життєдіяльності стає інтенсивним як між учнями, так і між педагогами і школярами. У процесі спілкування виникають і затверджуються норми, що регулюють і міжрольове, і міжособистісне спілкування в колективі. Розмаїття сфер життєдіяльності, творчість і самодіяльність школярів у процесі її реалізації впливають на зміст спілкування; у полі зору школярів виявляється доступна їхньому віку інформація соціально-політичного, науково-технічного, філософсько-етичного й іншого характеру, спілкування стає інформативним.

Форми організації, що припускають вступ учнів у спілкування між собою з приводу життєдіяльності в процесі її реалізації, у результаті якого між ними виникають колективні зв'язки, називаються колективними. Ці форми успішно містять у собі умови для спілкування, для успішної реалізації життєдіяльності, комунікативної взаємодії її учасників.

Ефективною формою організації спілкування в колективі є групова робота (як різновид колективної). Відмінність роботи в групі від масової і від колективної полягає в тому, що в невеликій по складу групі (3-5 чоловік) усі її члени знаходяться в безпосередньому спілкуванні один з одним.

Спілкування школярів у процесі групової роботи дуже інтенсивне. Це викликано тим, що група одержує завдання, тобто своєрідну інструкцію, що задає цілі (когнітивні й афективні), розраховані на виконання всіма членами групи. Інструкція містить проблему, питання, загадку, внутрішні чи зовнішні протиріччя, що викликає в членів групи орієнтовно-дослідницьку реакцію і прагнення до досягнення цілі. Спілкування в групі має характер дискусії, що жадає від учасників доказів висунутих положень, дозволяє групі швидко реагувати на спроби хибного вирішення проблеми, взаємно коректувати і доповнювати один одного. У дискусії йде постійна зміна позицій  що спілкуються, що також стимулює їхню активність, вирівнює можливості. Продуктивність групового спілкування виявляється в тім, що обсяг виконаної групою роботи найчастіше виявляється більшим, ніж загальний обсяг такої ж роботи, виконаної кимось самотужки.

У процесі дослідно-експериментальної роботи застосовувалися різні способи організації групової роботи: однорідна, при якій усі групи колективу виконують однакові завдання, і диференційована, при якій групи мають індивідуальні завдання. Групові форми організації можуть застосовуватися практично у всіх сферах життєдіяльності колективу.

Організувати спілкування в колективі, необхідно спираючись на ті реальні групи, що існують у середовищі школярів, об'єднуючи симпатизуючих один одному і дітей, що дружать, з огляду на це  використовувати особливості цих груп, їхню спрямованість, інтереси, уміння і т.д. Облік цих особливостей значно підвищує ефективність колективної життєдіяльності, включає спілкування в групі в сферу інтересів колективу, а інтереси колективу в сферу спілкування в групі.

Облік реально існуючих міжособистісних зв'язків учнів допомагає досягти двоякої мети: включити членів групи в колективне життя і вплинути на спілкування між членами самої групи.

Колективні форми організації діяльності впливають   на вільне спілкування школярів шляхом організації спілкування в школі в позаурочний час. Це здійснюється за допомогою найрізноманітніших форм організації дозвілля.

Запропоновані в школі форми дозвілля стають своєрідними моделями спілкування, що школярі використовують і поза школою.

Особливої уваги при організації спілкування вимагають вікові особливості школярів.

Для ефективної організації спілкування в колективі старших підлітків необхідно подвоювати його діяльність. Колективні справи старших підлітків повинні бути такими, у яких можуть об'єднаютися дівчата і хлопці (тобто такі справи, у яких поєднувався б інструментальний зміст, привабливе для хлопчиків, і експресивно - важливе для дівчат.

Під навчанням взаємодії розуміється формування і розвиток у людини інтелектуальної, психічної і соціальної готовності до ефективної участі у взаємодії й  освоєння їм способів практичної реалізації цієї готовності. Оптимальним періодом підготовки до взаємодії є дитинство, отроцтво, юність, коли людина найбільш сприйнятлива до навчання і має настійну потребу взаємодіяти з навколишніми.

Підготовка до взаємодії може вестися у виховній організації декількома шляхами.

По-перше, у процесі організації взаємодії в її побуті і життєдіяльності. Навчання при цьому відбувається за допомогою відповідного інструктування керівником про те, як ефективно і доцільно взаємодіяти в тім чи іншому випадку, а також у ході планування, підготовки, реалізації й аналізу тих чи інших справ і ситуацій, у яких співпрацюють члени організації.

 По-друге, у ході спеціально створюваних ситуацій у житті організації і первинних колективів, що припускають взаємодію.

По-третє, за допомогою різного роду тренінгів, ігор і етюдів, органічно включених у життя організації.

Чому ж у першу чергу треба учити, і які можливості для цього надає життєдіяльність організації?

Почнемо з того, що необхідно розвивати в дітей, підлітків, юнаків базу для мовного спілкування, що припускає: наявність великого запасу слів, образність і правильність мови; логічність побудови і викладу висловлювань, точне сприйняття усного слова і точну передачу ідей партнерів своїми словами; уміння виділяти з почутого суть справи; коректно ставити питання,  стислість і точність формулювань відповідей на питання партнерів.

Відсутність подібної бази приводить до того, що в підлітків не виробляється та впевненість, та розкутість, що необхідні в ділових бесідах, на зборах, у компанії у вільний час.

Вільне володіння мовою формується відповідно до навчальних програм у всіх класах у процесі навчання. Особливу роль у цьому можуть зіграти уроки позакласного читання й аналіз навчальних екскурсій, а також колективні форми пізнання. Ефективними способами розвитку мови можуть стати колективне планування й аналіз заходів, а також творчі справи, що вимагають імпровізації.

Найважливішою частиною підготовки дітей, підлітків і юнаків до взаємодії можна вважати формування в них соціально коштовних установок. Необхідно, щоб вони ставилися до партнерів по взаємодії як до мети, а не як до засобу для досягнення власного благополуччя. У хлопців і дівчат потрібно формувати інтерес до самого процесу взаємодії, а не тільки до його результату, розуміння того, що взаємодія - це діалог, що вимагає терпимості і до ідей, і до дрібних недоліків партнера, уміння слухати і зменшувати свій “монологічний запал”.  Нарешті, підлітків необхідно орієнтувати на те, що у взаємодії треба не тільки щось одержувати самому, але і якнайбільше давати іншим.

Формувати ці установки в сфері взаємодії можливо лише тоді, коли в колективі встановлений певний стиль відносин. Але нерідко буває доцільно застосовувати і спеціальні заходи. А ще частіше - у рамках традиційних сфер життєдіяльності приділяти особливу увагу вирішенню цієї задачі.

Поряд з вільним володінням мовою і формуванням певних установок у сфері взаємодії важливо і розвиток у дітей, підлітків, юнаків комунікативних умінь.

У першу чергу мається на увазі уміння орієнтуватися в партнерах. Підлітків потрібно учити сприйняттю оточуючих людей. Вони повинні придивлятися до людей у різних ситуаціях, учитися розуміти їхній настрій, характер. Уміння читати експресію поведінки людини, вірно її витлумачувати, це дозволяє співпереживати людям, давати їм більш правильну оцінку. Усе це допомагає знайти правильний стиль і тон спілкування в тій або іншій ситуації. Здатність інтуїтивно визначати стан іншої людини, його ставлення до справи, судити про нього як про особистість розвивається в міру нагромадження досвіду співробітництва з різними людьми, у ході аналізу й узагальнення цього досвіду.

Немаловажне й уміння орієнтуватися в ситуації взаємодії. Воно припускає розуміння того, що правила взаємодії в діловій ситуації і на відпочинку, у колективі й у дружній компанії трохи різні. Уміння орієнтуватися в ситуації допомагає зав'язувати  контакти, створювати ситуацію взаємодії в тім або іншому випадку, входити у вже наявну ситуацію, знаходити підходящі теми спілкування.

Уміння орієнтуватися в партнерах і в ситуації допомагає навчитися уникати непотрібних конфліктів, а якщо конфлікт усе - таки спалахнув – вийти з нього з мінімальними втратами.

Розвиток цих і інших комунікативних умінь відбувається більш успішно тоді, коли педагоги, при організації тієї чи іншої колективної справи, намагаються цілеспрямовано спрямовувати їх і в цьому напрямку.

Уміння, необхідні для взаємодії, здобуваються і розвиваються у всіх сферах життєдіяльності й у побуті виховної організації.

Ефективним способом цілеспрямованого розвитку цих умінь може стати рольова гра (яка, до речі, може використовуватися як при проведенні різних справ, так і спеціально в указаних цілях у будь-якому віці).

Суть рольової гри як способу навчання взаємодії полягає в тому, що та чи інша задача ( навчитися зав'язувати контакт, правильно вести бесіду) вирішується учасниками шляхом імпровізованого розігрування певної ситуації. Наприклад, підліткам пропонується розіграти ситуації: знайомства в купе поїзда або зустрічі двох молодих людей на балі в графів Ростових. Та сама ситуація програється кілька разів. Це дозволяє учасникам помінятися ролями, запропонувати свої варіанти поведінки. Потім корисно обговорити, які варіанти були більш вдалими. Успішність навчання взаємодії залежить від ряду умов, найважливішими з яких можна вважати наступні. Керівникам необхідно цілеспрямовано використовувати в цих цілях різноманітність побуту і життєдіяльності виховних організацій. Для цього необхідно, по-перше, щоб вони мали установку на навчання взаємодії в побуті і життєдіяльності. По-друге, щоб вони уявляли, чому треба учити і як для цього можна використовувати ті чи інші форми взаємодії в побуті і життєдіяльності.5

Отже, я можу зробити висновок, що, використовуючи спеціальні способи навчання взаємодії (етюди, тренінги, дискусії, ігри й ін.) керівникам необхідно так визначати їхній зміст, щоб воно було адекватно реальностям побуту і життєдіяльності колективу і значимим для них. Я вважаю, що керівникам необхідно створювати таку атмосферу своєї взаємодії з колективом, яка б виключала виникнення почуття страху перед невдалим словом чи дією, сприяла б прагненню членів колективу до самостійних пошуків, стимулювала б їхнє відмовлення від тривіальних способів вирішення проблем і ситуацій. Для цього важливо постійно демонструвати свою впевненість у силах кожного, у його можливостях і знаходити вирішення проблем, що виникають у процесі взаємодії

Практична частина

Під час практики в ЗОШ № 12, я мала змогу спілкуватися з учнями 9-Б класу. Разом з ними я провела бесіду на тему “З ким вам приємніше і легше спілкуватися?” В ході бесіди мене цікавили такі питання:

  1. Чи приносить підліткам спілкування з однолітками задоволення і чому?
  2. Яка переважно тематика спілкування?
  3. При яких умовах хлопці найчастіше спілкуються з дівчатами і навпаки?
  4. Де більше проводять часу, спілкуючись: вдома, в школі, в різних гуртках , секціях, на вулиці, в групі однолітків?
  5. Які риси їх приваблююють в протилежній статі?

З нашої бесіди з учнями 9-Б класу я зробила такі висновки.

Всі, хто брав участь у бесіді дуже люблять спілкуватися з ровесниками і пояснюють це розумінням і підтримкою з боку співрозмовника. Більше всього підлітки спілкуються з ровесниками своєї статі. Тематика бесід різноманітна: переказ кінофільмів і телепередач, обговорення подій в сім'ї, в школі, кримінальна хроніка, сексуальна тематика( ряд сексуальних питань, інтерес до яких зростає).

Дівчата більш за хлопців прагнуть спілкуватися з ровесниками протилежної статі. У них з хлопцями складаються більш інтимні, довірливі стосунки. Спілкування в процесі учбової діяльності є характерним для всіх. Також вони розрізняють приятельське та дружнє спілкування між хлопцями та дівчатами, яке складається на основі взаємного усвідомлення привабливості партнерів.

Дружнє спілкування хлопців та дівчат відбувається, як правило в парі. Але також воно може відбуватися в компанії, до якої входять інші підлітки. Спілкування в змішаних компаніях відбувається найчастіше під час походів в парк, в кіно, під час вечірок.

60% хлопців вддають перевагу спілкуванню в парі;

20% - в змішаній компанії;

40% дівчат переважно спілкуються  в парі;

60% -у компанії.

 

Клас

9-Б

 

Спілкування вдома

    і в школі, %

 

Поза школою в гуртка і

          секціях, %

 

 

На вулиці, %

 

Кількість опитуємих

30 чол.

хлопці

 дівчата

 хлопці

 дівчата

 хлопці

 дівчата

         35

      50

       10

        5

       55

       45

Дівчат в хлопцях, в  першу чергу, приваблює зовнішність. Майже всі спочатку описують зовнішність, потім ставлення до них, потім інтереси хлопців (спорт, музика).

Хлопцями цінуються такі риси, як доброта, чесність, відвертість, чуйність.

Мої спостереження за стосунками учнів 9-Б класу показали, що учні можуть спілкуватися як з представниками своєї статі, так і  з представниками протилежної статі, що все ж таки більше характерно для дівчат

Методика дослідження комунікативних і організаторських здібностей (КІЗ-1)

Мета дослідження: виявити рівень комунікативних і організаторських здібностей.

Інструкція з застосування методики.

Учням пропонується відповісти на 40 питань:

1. Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтеся?

2. Чи часто Вам удається схилити більшість своїх товаришів до прийняття ними вашого рішення?

3. Чи довго Вас турбує почуття образи, заподіяної Вам ким-небудь з ваших друзів?

4. Чи завжди Вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, що створилася?

5. Чи є у Вас прагнення до встановлення нових знайомств із різними людьми?

6. Чи подобається Вам займатися суспільною роботою?

7. Чи вірно, що Вам приємніше і простіше проводити час з книгами чи за яким-небудь заняттям, ніж з людьми?

8. Якщо виникли деякі перешкоди в здійсненні ваших намірів, то чи легко Вам відступати від них?

9. Чи легко Ви встановлюєте контакт із людьми, що старше Вас за віком?

10. Чи любите Ви чи придумувати, організовувати зі своїми товаришами різні ігри і розваги?

11. Чи важко Вам включитися в нові для Вас компанії?

12. Чи часто Ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко Вам установлювати контакти з незнайомими людьми?

14. Чи прагнете Ви домогтися, щоб ваші товариші діяли відповідно до ваших планів, думок?

15. Чи важко Ви освоюєтеся в новому колективі?

16. Чи вірно, що у Вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, зобов'язань, обов'язків?

17. Чи прагнете Ви при зручному випадку познайомитися і поговорити з новою людиною?

18. Чи часто в рішенні важливих справ Ви приймаєте ініціативу на себе?

19. Чи дратують Вас оточуючі люди і чи бажаєте Ви побути наодинці?

20. Чи правда, що Ви погано орієнтуєтеся в незнайомій для Вас обстановці?

21. Чи подобається Вам знаходитися серед людей?

22. Чи виникає у Вас роздратування, якщо Вам не вдається закінчити почату справу?

23. Чи відчуваєте Ви почуття ускладнення чи незручності , якщо доводиться виявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?

24. Чи правда, що Ви стомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

25. Чи любите Ви брати участь у колективних іграх?

26. Чи часто Ви виявляєте ініціативу при рішенні питань, що стосуються інтересів ваших товаришів?

27. Чи правда, що Ви почуваєте себе непевно серед малознайомих Вам людей?

28. Чи вірно, що Ви рідко прагнете до доказу своїх прав?

29. Чи думаєте Ви, що вам не складно внести пожвавлення в малознайому компанію?

30. Чи приймаєте Ви участь у суспільній роботі у школі (класі)?

31. Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?

32. Чи вірно, що Ви прагнете відстоювати свою думку, якщо вона не відразу прийнята вашими товаришами?

33. Чи почуваєте Ви себе невимушено, потрапивши в незнайому для Вас компанію?

34. Чи охоче Ви  організуєте різні заходи для своїх товаришів?

35. Чи правда, що Ви не почуваєте себе досить впевнено і спокійно, коли приходиться говорити щось великій групі людей?

36. Чи часто Ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37. Чи вірно, що у Вас дуже багато друзів?

38. Чи часто Ви опиняєтесь в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто Ви бентежитеся, почуваєте незручність при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що Ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?

Якщо відповідь позитивна, то у відповідній клітці бланка школяр повинний поставити "+", якщо негативний – знак "-".

Бланк.

11

 

22

 

23

 

34

 

55

 

66

 

77

 

88

 

99

 

110

 

111

 

112

 

113

 

114

 

115

 

116

 

117

 

118

 

119

 

220

 

221

 

222

 

223

 

224

 

225

 

226

 

227

 

228

 

229

 

330

 

331

 

332

 

333

 

334

 

335

 

336

 

337

 

338

 

339

 

440

 

Обробка результатів.

За допомогою дешифратора підрахувати кількість співпадаючих з дешифратором відповідей по кожнім розділі методики.

Дешифратор.

Комунікативні здібності

Організаторські здібності

1+ 3- 5+ 7- 9+ 11- 13+ 15- 17+ 19- 21+ 23- 25+ 27- 29+ 31- 33+ 35- 37+ 39-

2+ 4- 6+ 8- 10+ 12- 14+ 16- 18+ 20- 22+ 24- 26+ 28- 30+ 32- 34+ 36- 38+ 40-

Після цього варто визначити оцінний коефіцієнт (ДО) по формулі ДО=м/20, де м – кількість співпадаючих з дешифратором відповідей, 20 – максимально можливе число збігів.

Інтерпретація результатів.

Користаючись оцінною шкалою, профорієнтатор, шкільний психолог визначає в школярів рівень комунікативних і організаторських здібностей.

Здібності

Рівень

Низький

Нижче

середнього

Середній

Вище середнього

Високий

Комунікативні

0,1-0,45

0,46-0,55

0,56-0,65

0,66-0,75

0,78-1,0

Організаторські

0,2-0,55

0,56-0,65

0,66-0,7

0,71-0,8

0,81-1,0

Випробуваний, що одержав оцінки 1, має вкрай низький рівень прояву організаторських чи комунікативних здібностей.

Випробуваний, що одержав оцінки 2, не прагне до спілкування, почуває себе скуто в новій компанії, воліє проводити час наодинці із собою, обмежує свої знайомства, відчуває труднощі у встановленні контактів з людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтується в незнайомій ситуації, не обстоює свою думку, важко переживає образи. Прояв ініціативи в суспільній діяльності вкрай занижено, у багатьох справах він воліє уникати прийняття самостійних рішень.

Випробуваний, що одержав оцінки 3, прагне до контактів з людьми, не обмежує коло своїх знайомств, обстоює свою думку, планує свою роботу. Однак потенціал цих схильностей не відрізняється високою стійкістю.

Випробуваний, що одержав оцінки 4, не губиться в новій обстановці, швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомств, займається суспільною діяльністю, допомагає близьким, друзям, виявляє ініціативу в спілкуванні, із задоволенням бере участь в організації суспільних заходів, здатний прийняти самостійне рішення у важкій ситуації.

Випробуваний, що одержав оцінки 5, активно прагне до організаторської і комунікативної діяльності. Швидко орієнтується у важких ситуаціях, невимушено поводиться в новому колективі. У важливій справі, складній ситуації, що створилася, воліє приймати самостійне рішення, обстоює свою думку і домагається, щоб вона була прийнята товаришами. Може внести пожвавлення в незнайому компанію, любить організовувати різні ігри, заходи, наполегливий у діяльності. Сам шукає такі справи, що задовольняли б його потреби в комунікативній і організаторській діяльності.

Методика констатує лише наявний рівень розвитку комунікаційних і організаторських схильностей у даний період розвитку особистості. Вони не залишаться незмінними в процесі подальшого розвитку людей. При наявності мотивації, цілеспрямованості і належних умов діяльності дані схильності можуть розвиватися.

Результати дослідження й аналіз отриманих даних по методиках.

Дані, отримані в першій серії експерименту й експериментальній групі – дослідження рівню комунікативних здібностей, відбиті в таблиці № 1.

Таблиця №1. Рівні комунікативних здібностей.

П.І.

Оцінка

Рівень комунікативних здібностей

 

Інна К.

2

Нижче середнього

 

Ліда М.

5

Дуже високий

 

Сергій С.

4

Середній

 

Оля С.

1

Низький

 

Сашко Х.

4

Високий

 

Сашко Ю.

3

Середній

 

Олена В.

4

Високий

 

Сашко Ц.

5

Дуже високий

 

Надя Г.

2

Нижче середнього

 

Аня Г.

3

Середній

 

Лада К.

4

Середній

 

Маша Л.

3

Середній

 

Світлана Р.

3

Середній

 

Таня С.

3

Середній

З таблиці №1 видно, що в експериментальній групі виділяються наступні рівні комунікативних здібностей:

- низький: 1 учнів(7%);

- нижче середнього: 2 учня (14,3%);

- середній: 6 учнів (43%);

- високий: 3 учня (21,4%);

- дуже високий: 2 учня (14,3%).

Домінуючим рівнем в експериментальній групі є середній (43%). Випробувані, що мають даний рівень, не відрізняються високим стійким потенціалом комунікаційних здібностей.

Друга серія експерименту спрямована на вивчення особистісних особливостей випробуваних за допомогою методики Кеттела.

діагностика особистісних якостей виявила в експериментальній групі наступні особливості: конкретний інтелект (12 чол.), емоційна нестійкість (7 чол.), домінантність, самовпевненість (11 чол.), обережність, стриманість (8 чол.), жорстокість (13 чол.), хитрість, ощадливість (11 чол.), тривожність, депресивність (7 чол.), не рахуються із суспільною думкою (11 чол.).

Таким чином, аналізуючи результати 2 серій експерименту, отриманих на етапі дослідження, що констатує, ґрунтуючись на аналізі вивченої літератури, можна припустити, що на рівень комунікативних особливостей впливають особистісні особливості випробуваних, у результаті чого можуть виникати ускладнення в спілкуванні.

Формуючий етап експерименту був здійснений в експериментальній групі. По закінченні формуючого етапу в експериментальній групі проведений контрольний етап експерименту.

Задача контрольного експерименту - виявити вплив використовуваної коррекційної програми на ефективність комунікативних здібностей, що можуть підвищуватися в ході проведення програми.

Центральний етап складався з 1-ої серії, спрямованої на вивчення комунікативних здібностей після проведення коррекційної програми. Вивчення особистісних особливостей після проведення коррекційної роботи не проводилися, тому що коррекційна робота в такому обсязі на особистісний фактор не впливає.

Дані, отримані в першій серії експерименту в експериментальній групі, відбиті в таблиці №2.

Таблиця №2. Показники рівня комунікативних здібностей в експериментальній групі (контрольний етап експерименту).

    Ф.И.О.

Оцінка

Рівень комунікативних здібностей

 

Інна К.

3

Середній

 

Ліда М.

5

Дуже високий

 

Сергій С.

3

Середній

 

Олег С.

3

Середній

 

Сашко Х.

5

Дуже високий

 

Сашко Ю.

4

Високий

 

Лена В.

5

Дуже високий

 

Сашко Ц.

5

Дуже високий

 

    Надя Г.

3

Середній

 

    Аня Г.

3

Середній

 

Лада К.

4

Високий

 

Маша Л.

4

Високий

 

Світлана Р

3

Середній

 

Таня С.

4

Високий

З таблиці №2 видно, що при вивченні комунікативних здібностей в експериментальній групі після проведення коррекційної програми, виділяються наступні рівні комунікативних здібностей:

- низький: відсутній;

- нижче середнього: відсутній;

- середній: 6 чол. (43%);

- високий: 4 чол. (28,5%);

- дуже високий: 4 чол. (28,5%).

Домінуючим рівнем комунікаційних здібностей на контрольному етапі експерименту є середній рівень (43%).

Порівнюючи отримані показники, що були отримані при вивченні комунікативних здібностей на що констатує контрольний етап експерименту (див. табл. №3), можна зробити висновок, що в експериментальній групі на контрольному етапі відбулося збільшення кількості учнів, що мають високий і дуже високий рівні комунікативних здібностей, за рахунок зниження кількості учнів з низьким і нижче середнього рівнями комунікативних здібностей.

Таблиця №3. Зведена таблиця рівнів комунікативних здібностей в  експериментальній групі, отриманих на що констатує контрольний етап експерименту.

Рівні комунікативних здібностей

 Етап, що констатує

Контрольний етап

Кількість учнів

     %

Кількість учнів

     %

дуже високий

2

14,3

4

28,5

Високий

3

21,4

4

28,5

середній

6

43

6

43

Нижче середнього

2

14,3

-

      0

Низький

1

      7

-

      0

З даної таблиці видно, що домінуючим рівнем комунікативних здібностей на констатуючому і контрольному етапах експерименту є середній рівень. Слід зазначити, що показник рівня комунікативних здібностей залишився колишнім на контрольному етапі експерименту за рахунок того, що на даному етапі цілком відсутній низький і нижче середнього рівні комунікативних здібностей, випробувані перейшли на контрольному етапі на середній рівень (3 чол.) Випробувані (3 чол.) перейшли із середнього рівня на високий рівень. Два учні перейшли з високого рівня на дуже високий рівень комунікативних здібностей.

Таким чином, дослідження комунікативних здібностей на контрольному етапі виявило наступне:

- кількість учнів, що мають низький і нижче середнього рівні комунікативних здібностей цілком скоротилося після проведення психокоррекційної програми;

- кількість учнів, що мають середній рівень, залишилося колишнім, але такий показник отриманий за рахунок того, що троє учнів перейшли на високий рівень, а троє учнів перейшли із низького на середній рівень;

- кількість учнів, що мають високий рівень, збільшилося на 1,3 рази за рахунок того, що троє учнів перейшли із середнього рівня на високий.

- кількість учнів, що мають дуже високий рівень, збільшилося в 2 рази за переходу 2 учнів з високого рівня на більш високий.

Найкращі показники розвитку комунікативних здібностей в учнів в експериментальній групі споглядаємо завдяки участю підлітків у різних тренінгах, анкетуваннях, рольових іграх, спільних творчих справах.

Таким чином, дана робота дозволила сформулювати наступні висновки:

1. На рівень комунікативних здібностей, а значить і на уміння спілкуватися, можуть впливати особистісні особливості випробуваних, тобто труднощі в спілкуванні виникають у тих, у кого спостерігаються труднощі особистісного плану, наприклад, у даній експериментальній групі були виявлені наступні особистісні особливості: самовпевненість, емоційна нестійкість, обережність, стриманість, твердість, хитрість, ощадливість, тривожність, депресивність, неприйняття суспільної думки.

2. Коррекційна робота з профілактики і подолання труднощів у спілкуванні впливає на підвищення рівня комунікативних здібностей, про що свідчить процентний ріст комунікативних рівнів. Особливо це помітно на прикладі дуже високого рівня комунікативних здібностей, де динаміка

падає до нуля. На 7% збільшується високий рівень. Домінуючим рівнем є на різних етапах експерименту середній рівень комунікативних здібностей, що має постійний показник за рахунок переходу випробуваних на високий рівень, за рахунок скорочення після проведення психокоррекційної роботи низького і нижче середнього комунікаційних рівнів.




Комментарии