Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Тривога, як основний прояв операційного стресу у післяопераційних хворих

Б.Д. Карвасарський зазначає, що операційний стрес викликає найбільш могутній прояв емоцій та комплексну фізіологічну реакцію. Виявилося, що на несприятливі впливи різного роду — холод, утома, страх, приниження, біль та інш. – організм відповідає не тільки захисною реакцією на даний вплив, але і загальним, однотипним комплексним проявом не залежно від того, який саме подразник діє на організм в даний момент. Він підкреслює, що інтенсивність адаптаційної активності, що розвивається, залежить не від фізичної сили впливу, а від особистісної значимості діючого фактора [25].

За визначенням В.Д. Менделевича, операційний стрес — це комплексний процес, який включає  фізіологічні і психологічні компоненти. За допомогою стресу організм так би мовити мобілізує себе цілком на самозахист, на пристосування до нової ситуації, активізує неспецифічні захисні механізми, які і забезпечують адаптацію до нього.

На його думку, основним проявом операційного стресу у хірургічно хворих,  в доопераційному так і в післяопераційному періоді, є тривога. Прояви тривожних станів у післяопераційних пацієнтів можуть бути обумовлені психічним преморбидом особистості хворого, зв'язком між інтенсивністю тривоги в передопераційному та післяопераційному періодах [35].

На таблиці 5 представлено особливості тривожних станів в передопераційному та післяопераційному періодах та ознаки психічного преморбиду особистості хворих.

Таблиця 4. Особливості тривожних станів в передопераційному та післяопераційному періодах

Передопераційний психічний стан

Характеристика передоперацій ного типу відношення

Післяоперацій ний психічний стан

Психічний преморбид пацієнта

Низький рівень тривоги

Оптимістичне  заперечення післяопераційного дискомфорту та ускладнень

Агресивність, хворобливе роздратування по відношенню до страждань замість його сприйняття як звичайного наслідку операції

1) невротики з надмірним контролем;

2) психічно здорові чутливі до зовнішньої стимуляції

Помірно виражена тривога

Урахування об'єктивних характеристик небезпеки

Незначна ймовірність психічних розладів

Психічно здорові із сформованою особистістю

Високий рівень тривоги

Постійне емоційне напруження

Відсутність впевненості в позитивному наслідку операції, побоювання процедур, пригадування неприємних подій, іпохондричність, пунктуальність, виконання призначень

1) хронічні невротики;

2) психічно здорові з тривожністю

як рисою особистості

Як ми бачимо з цієї таблиці, найбільш оптимальним рівнем тривоги у післяопераційних хворих є помірно виражена тривога. Такий рівень тривоги спостерігається у пацієнтів із здоровою психікою. Низький або високий рівень тривоги у невротичних пацієнтів, це сприяє формуванню дезадаптаційного емоційного стану, викликає напругу та погіршує протікання післяопераційного періоду.

 Тимченко О. В. також вважає, що операційний стрес може позитивно впливати на емоційну сферу пацієнтів у післяопераційному періоді. Позитивний вплив стресу помірної сили він вбачає в ряді психологічних і фізіологічних властивостей — поліпшенні уваги (обсягу і стійкості), у підвищенні зацікавленості людини в досягненні поставленої мети, у позитивному емоційному фарбуванні процесу роботи, у зрушенні соматичних показників у бік покращення [54].

В тім Ізард В., говорячи про емоційну сферу післяопераційних хворих та визначаючи роль операційного стресу, вказує на його негативний вплив у розвитку тривожних станів. Зазвичай стан тривоги виникає в ситуаціях невизначеності, коли пацієнт не знає, які наслідки буде мати операція, чи зможе він одужати та чи не виникнуть каліцтва.

Тарабріна Н. В. розвиває уявлення про існування тривожного ряду, який включає наступні афективні феномени.

1. Відчуття внутрішньої напруги. Цей рівень включає адаптаційні механізми.

2. Гіперестезична реакція - багато подій зовнішнього середовища стають значимими для людини, це ще більше посилює тривогу.

3. Власне тривога - характеризується відчуттям невизначеної загрози, незрозумілої небезпеки.

4. Страх - неусвідомленість причин тривоги, відсутність її зв'язку з об'єктом роблять неможливим організацію діяльності для попередження загрози. В наслідок цього загроза починає конкретизуватись та переходити в страх.

5. Відчуття насування катастрофи, призводить до уявлень про неможливість уникнути загрозу, це викликає збільшення рухової активності, тоді розвивається наступна форма.

6. Тривожно-боязке збудження, дезорганізація поведінки досягає максимуму, щезає можливість цілеспрямованої діяльності.

Всі ці феномени по різному проявляються у хворих в післяопераційному періоді, в залежності від стабільності фізичного і емоційного стану [52].

Протягом багатьох років вчені вивчають проблеми психічного стану операційних хворих. Раптове захворювання або раптова хірургічна операція для людини це завжди стрес. Тому поряд із тривожністю стрес є важливим аспектом вивчення доопераційних та післяопераційних хворих.

Сельє, автор теорії стресу, визначає його як „сукупність стереотипних, філогенетичних запрограмованих неспецифічних реакцій організму, що первинно спонукають до фізичної активності, тобто до опору, чи боротьби і втечі. Це, у свою чергу, забезпечує умови найбільшого сприяння в боротьбі з небезпекою” [47]. Слабкі впливи не призводять до стресу, він виникає тільки тоді, коли вплив стресору перевершує пристосувальні можливості людини. Саме такий вплив має оперативне втручання. При стресових впливах у кров починають виділятися визначені гормони. Під їхнім впливом змінюється режим роботи багатьох органів і систем організму, наприклад посилюється ритм серця, підвищується згортуваність крові, змінюються захисні властивості організму. Організм підготовлений до боротьби, готовий впоратися з небезпекою, тим чи іншим шляхом пристосуватися до неї — у цьому і складається основне біологічне значення стресу.

Стресорами можуть бути і фізичні подразники і психічні, реально діючі та ймовірні. Хворі після операції реагують не тільки на дійсну фізичну небезпеку, але і на погрозу нагадування про неї. Нерідко у важкій стресовій ситуації людина поводиться стримано, цілком контролює свій психічний стан, приймає точні і відповідальні рішення, однак при цьому її адаптаційний резерв знижується і разом з тим підвищується ризик піддатися різним захворюванням.

Розробивши теорію стресу, Сельє виділив у ньому три фази.

Перша — реакція тривоги — це фаза мобілізації захисних сил організму, що підвищує стійкість стосовно конкретного впливу, що травмує. При цьому організм функціонує з великою напругою. Однак на першій фазі стресу хірургічно хворий справляється з навантаженням ще за допомогою функціональної мобілізації без структурних перебудов. У більшості людей до кінця першої фази відзначається підвищення працездатності. Фізіологічно вона виявляється, як правило, у наступному: кров згущається, зміст іонів хлору в ній падає, відбувається підвищене виділення азоту, фосфатів, калію, відзначається збільшення чи печінки селезінки і т.д.

Друга фаза — збалансованої витрати адаптаційних резервів організму — стабілізація. Усі параметри, виведені з рівноваги в першій фазі, закріплюються на новому рівні. При цьому реагування на стрес начебто мало відрізняється від норми, усе нібито налагоджується, однак якщо стрес продовжується   довго,   то   в   зв'язку   з   обмеженістю   резервів   організму неминуче настає третя стадія.

Третя стадія ― виснаження. На другій і третій фазах організм, вичерпавши свої функціональні резерви, включає структурні перебудови. Коли їх бракує – виникає виснаження.

Основна увага в роботах Ізарда спрямована на з'ясування природи емоційних реакцій, викликаних різними видами стресу, в даному випадку операцією. При цьому використовуються різні критерії тривоги й інших емоційних станів, тому в його роботах явно визнається значення поділу тривоги як властивості і як стану для дослідження проблеми [54].

Можна ще раз підкреслити: дослідники тривоги єдині в думці про те, що саме стрес породжує стан тривоги; крім того, можна відзначити усе більшу згоду в тім, що в активації тривоги (утім, як і інших емоційних станів) вирішальну роль відіграють когнітивні фактори. Когнітивні оцінки небезпеки, очевидно, є першою ланкою у виникненні стану тривоги, а когнітивна переоцінка визначає інтенсивність таких станів і їхню стійкість у часі.

Тьоллє Р. визначає тривогу як складний особистісний процес із множинними компонентами. Зараз стає очевидно, що з боку розрізненням тривоги як минущого стану і властивості особистості, варто пов'язувати розуміння тривоги як процесу. На його думку, тривога розглядається як послідовність когнітивних, афективних і поведінкових реакцій, які актуалізуються в результаті впливу на людину різних форм стресу. Цей процес може бути викликаний зовнішнім стресовим подразником чи деяким внутрішнім джерелом, що інтерпретується хворим як небезпечний чи загрозливий. Когнітивна оцінка небезпеки спричиняє стан тривоги чи зростання рівня інтенсивності цього стану. Таким чином, стан тривоги ― включений у структуру загального процесу тривоги, а концепція тривоги, як процесу― повинна включати наступні в часі компоненти:

стрес → сприйняття погрози → стан тривоги [53].

Оскільки зростання стану тривоги переживається пацієнтом як неприємне, хворобливе, остільки когнітивні і поведінкові реакції, включені в цей стан, несуть функцію мінімізації виникаючого дискомфорту. Виниклий процес тривоги супроводжується процесом переоцінки стресових умов, ця переоцінка сприяє вибору відповідних механізмів, що полегшують переживання стресу, а також активізують деякі механізми типу виключення і  виводять індивіда із ситуації, що викликає тривогу.                                        

Якщо ж можливості перебороти чи уникнути стрес немає, включаються механізми психологічного захисту, функція яких складається в зменшенні стану тривоги. Ці механізми: приглушення, заперечення, проекція й інші спотворюють сприйняття стимулу, що викликає тривогу. Отже, стан тривоги спричиняє  таку послідовність реакцій:

Стан тривоги → когнітивна переоцінка → механізми перекриття, включення психологічного захисту.

Визначальною характеристикою стресу є те, що інтенсивність емоційної реакції пропорційна величині небезпеки, що викликає її. Термін "тривога" традиційно використовується для опису емоційної реакції, що звичайно розглядається як "безпредметна", тому що стимули чи умови, що породжують її невідомі. Особливістю тривоги є те, що інтенсивність емоційної реакції на стресову ситуацію непропорційно вище величини об'єктивної небезпеки. Таким чином, поняття страху і тривоги відносяться до емоційних  реакцій чи станів, що викликаються різними процесами.




Комментарии