Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Пізнавальна активність в структурі навчально – пізнавальної діяльності учнів початкових класів

Важливу роль у формуванні особистості відіграє активність. Залежно від того, що людина робить(тобто, якого змісту її діяльність), як робить (способи діяльності), від організації й умов цієї діяльності і від того ставлення, яке ця діяльність викликає у людини в неї формуються відповідні нахили, здібності й якості характеру, закріплюються певні знання. В працях науковців немає єдиного підходу до визначення поняття “пізнавальна активність”, хоч у багатьох дослідженнях учені називають істотні риси цього поняття. Так, у працях  Д. Вількєєва, Б. Осипова,  Н.Половникової підкреслюється вольова та емоційна настроєність суб’єкта як важливий показник активності школяра: готовність і прагнення  до енергійного оволодіння знаннями [35, 25], “психічний стан, який виявляється в настрої вирішувати інтелектуальні завдання”[5, 9]. 

М. Махмутова визначає пізнавальну активність “як виявлення в учбовому процесі вольовї, емоційної та інтелектуальної сторін особи“ [26, 44]. Науковець Т. Шамова розглядає пізнавальну активність “як розумову діяльність, що спрямована на досягнення певного пізнавального результату, і як підвищену інтелектуально орієнтовану реакцію на основі пізнавальної потреби” [45, 32]. В інших працях активність розглядається автором “як якість діяльності, в якій проявляється особистість самого учня  з його відношенням до змісту, характеру діяльності  і бажанням мобілізувати свої морально–вольові зусилля на досягнення навчально – пізнавальної мети” [43, 54]. Л. Арістова  вважає, що активність слід розуміти  як “виявлення перетворювального, творчого ставлення індивіда до об’єктів пізнання і передбачає наявність таких компонентів активності, як вибір підходу до об’єктів пізнання, постановку після вибору об’єктів мети, завдання, яке необхідно виконати, перетворення об’єкта в наступній діяльності” [2, 30]. І. Харламов визначає активність як “стан учня, який характеризується прагненням до навчання, розумовим напруженням і виявом вольових зусиль у процесі оволодіння знаннями” [42, 31]. Г. Щукіна в своєму визначенні пізнавальну активність розглядає як “творення особистості, яке виявляє інтелектуальний  відгук на процес пізнання, живу участь, розумово-емоційну чуйність учня в пізнавальному процесі” [50, 116]. Наведені визначення поняття “пізнавальна активність” дозволяють  зробити висновок, що освоєння невідомого спонукає людину до творчої діяльності. При цьому зовнішній вплив відбувається через психічний стан конкретної особи, через її вольові якості емоції. І засвоєння об’єкта пізнання, і відбиття зовнішнього впливу вимагає активності суб’єкта. Отже, пізнавальна активність характеризує індивідуальні особливості людини в процесі пізнавальної діяльності. Слід зазначити, що в багатьох працях вчених визначення поняття “пізнавальна активність” розглядається в тісному зв’язку з поняттям “самостійність”. В. Вількєєв зазначає, що “всебічної активності не можна досягнути без розвитку пізнавальної самостійності” [5, 10]. В окремих працях М. Махмутова визначає активність як форму виявлення пізнавальної  самостійності. Взаємозв’язок цих понять визначає В. Крутенький: “... відношення між поняттями  “активне мислення”, “самостійне мислення” і “творче мислення” можна означати у вигляді концентричних кіл. Це різні рівні мислення, без яких кожне наступне є видовим у відношення до попереднього, родового. Творче мислення буде самостійним і активним, але не всяке активне мислення є самостійне і  не всяке самостійне мислення є творчим” [21, 180]. Самостійність ніби переводить пізнавальну активність з області бажання прагнення діяльноті до області  реалізації потреб і бажань, які здійснюються в процесі пізнавальної діяльності. Т. Шамова вважає, що пізнавальну активність слід розглядати більш як відношення учня до змісту і процесу пізнання, а самостійність – як реалізацію цього відношення в дії, яка без активності відбуватися не може [44, 31-32].

Пізнавальна активність тісно пов’язана з пізнавальною діяльністю – це “свідома діяльність суб’єкта, направлена на набуття інформації про об’єкти і явища дійсності, а також конкретних знань” [33, 638]. Проте вона виражає не саму діяльність, а її рівень і характер. Пізнавальну активність в структурі пізнавальної діяльності  можна зобразити у вигляді схеми (див. додаток 1). “Пізнавальна активність – це складна системна властивість суб’єкта, яка інтегрує важливі якісні характеристики типового для нього проходження пізнавальної діяльності :  пізнавальну самостійність, пізнавальну ініціативність, а також повноту і мобільність знань, умінь та навичок у сфері реалізації цієї активності“ [12, 28]. “Пізнавальні потреби, мотиви, інтереси учнів є внутрішніми стимулами пізнавальної активності“ [48, 18]. 

Важливе уточнення для розкриття сутності потреби дає Г. Школьник.  На його думку, пізнавальна потреба “це не нестаток знань, а вихована властивість особистості відчувати потребу в них”  [47, 6]. Лише тоді, коли є необхідність, яка спонукає людину до діяльності, стимулюється і активність особистості. Процес “задоволення” пізнавальної потреби здійснюється як пошуково-пізнавальна активність, спрямована на  відкриття невідомого. В процесі навчання пізнавальна активність завершується розв’язанням навчального завдання. Умовами конкретного завдання, особливостями спілкування педагога з учнем і учнів між собою породжується пізнавальна потреба, що виникає ситуативно, - це і є пізнавальна мотивація. “Пізнавальні потреби, що виявляються в інтересі, спонукають особистість активно відшукувати способи і засоби їх задоволення, стимулювати їх пізнавальну активність у здобуванні знань, викликають прагнення трудитися” [14, 9]. Пізнавальні мотиви закладені в самому процесі пізнання: допитливість, інтерес до знань, потреба в розумовій діяльності, у пізнані та розширені знань про навколишню дійсність, прагнення вдосконалювати свої пізнавальні можливості, інтелектуальні здібності. З пізнавальними потребами і мотивами тісно пов’язана мета пізнавальної активності. Пізнавальний інтерес зумовлює рівень пізнання, оволодіння знаннями. “При цьому він спрямований не лише на зміст даної предметної області з її специфічними властивостями, але й на процес добування цих знань, до пізнавальної діяльності, в якій проходить оперування вже набутими способами навчання, оволодіння новими та їх вдосконаленням” [50, 54]. Як зазначає Г.Кульчицька “пізнавальні інтереси можуть обмежуватися споглядальною допитливістю, коли людина постійно потребує нової інформації для задоволення “інформаційного голоду” (когнітивний рівень). Вони виявляються і на рівні оцінювання, тобто пізнання відбувається з метою оцінки об’єкта (аксіологічний рівень). Найвищий рівень сформованості пізнавальних інтересів – дійовий (праксіологічний), при якому здобуті та усвідомлені дані застосовуються у практичній діяльності” [22, 45]. В пізнавальній активності, яка протікає під впливом пізнавального інтересу, проявляється активний пошук, здогадка, дослідницький підхід, готовність до вирішення завдань. Пізнавальні інтереси супроводжуються певними емоційними проявами, такими як емоції подиву, почуття очікування нового, почуття інтелектуальної радості та успіху “пізнавальні інтереси мають свої особливості: незвичайність, несподіваність, невідповідність попереднім уявленням. Усі ці особливості є дуже сильними збудниками пізнавальної активності, вони загострюють емоційно-мислительні процеси, які змушують пильно вдивлятися в предмет, спостерігати, здогадуватися, згадувати, порівнювати, шукати в наявних знаннях пояснення, знаходити вихід з конкретної ситуації” [51, 30].

Емоційно сприятливий фон ігрової діяльності, стимулює інтелектуальну активність. Кульмінація емоцій – в ситуації пошуку розв’язку певної проблеми настає у самому процесі розв’язання. Радість від досягнутого успіху, натхнення, задоволення, гордість за результати своєї праці є показниками і чинниками, які сприяють активізації пізнавальної діяльності. З емоційними факторами безпосередньо пов’язані  вольові зусилля. “Зосередженість уваги, стійкий інтерес до виконання навчальних завдань, інтелектуальна витриманість, прагнення завершити процес – безумовний показник пізнавальної активності та інтересу до предмету”[1, 8].  Л. Данилова зазначає, що втрата інтересу, як правило, є наслідком зниження пізнавальної активності дітей. “Сталі пізнавальні інтереси забезпечують активну діяльність школярів, тому в процесі навчання пізнавальний інтерес вступає у протиріччя з тим запасом  знань, яким володіє учень. Це і викликає в індивіда внутрішню потребу задовольнити інтерес шляхом пізнавальної діяльності. Створити у навчанні умови, які б сприяли формуванню у школярів пізнавальних інтересів – це шлях, передумова  підвищення якості навчання, якості всебічного розвитку особистості” [23,28].

Розробляючи структуру уроку, учитель  повинен    враховувати,  що:

Велике значення для розвитку пізнавальної активності учнів має  використання вчителем наступних прийомів:

Важливою рисою початкового етапу підготовки майбутніх учителів до розвитку пізнавальної активності учнів є оволодіння ними принципами цілеспрямованості. Необхідно вміти викликати активне ставлення учнів до мети діяльності, зробити її  привабливішою. Чітко поставлена і прийнята учнем ціль стимулює позитивну мотивацію. Без спеціальних зусиль учителя сильний мотив може з'явитися лише в деяких школярів. Засобами активного впливу на мотиваційну сферу особистості учнів служать ігрові технології.

“Пізнавальну активність у навчальному процесі вимагає об’єктивна закономірність навчання як активного процесу пізнання”[8, 19]. Характер і ступінь активності учня можуть бути різними. Учитель лише створює необхідні умови для збудження пізнавальної активності дітей, виявлення ними пізнавальної самостійності та пошуку. Оволодіння знаннями уміннями та навичками, способами діяльності відбувається тією мірою, якою кожна дитина проявлятиме максимальну, індивідуальну пізнавальну активність.

Отже, пізнавальна активність – це внутрішня готовність особистості до подальшої участі в напруженій розумовій та практичній діяльності у процесі оволодіння знаннями, уміннями, навичками та виявлення самостійності й творчого підходу до вирішення завдань. Особистість реалізуючи певні потреби, інтереси в конкретній діяльності, виявляє ті чи інші свої якості, серед них – і пізнавальну активність. Поступово розвиваючись і відокремлюючись, ці якості створюють певну структуру особистості, що дає змогу визначити пізнавальну активність як рису особистості, котра знаходить вияв у відношенні до пізнавальної діяльності, тобто в стані готовності прагнення до самостійної діяльності з метою оволодіння знаннями, в якості діяльності, обумовленої свідомим вибором оптимальних шляхів для досягнення мети пізнання.




Комментарии