Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Сутність «особистісно-розвиваючого навчання» в учнів початкової школи,його суть

Проблема розвитку існує з тих пір, як людство поча­ло усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготов­ку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дій­шли до нас із глибин століть. З появою писемності по­дібні свідчення набули системного характеру. Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551— 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бе­сід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція голов­ним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньо­грецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Демокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письмен­ник Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.

Термін «розвивальне навчання» наприкінці XVIII ст. запровадив Й. Г. Песталоцці, чиї ідеї про розвиток здіб­ностей дітей К. Ушинський назвав відкриттям значні­шим, ніж відкриття Америки. А сам Й.-Г. Песталоцці розвиток вважав «всезагальною потребою всього людс­тва». У шкільному навчанні це завдання, на його дум­ку, повинно розв'язуватися у процесі викладання всіх предметів[8,171].

Сучасне розуміння ідей розвивального навчання підготов­лене тривалими пошуками світовою педагогічною думкою шляхів і засобів навчання, які найбільшою мірою сприяють роз­витку пізнавальних здібностей та особистості дитини в цілому.

У працях російського філософа і психолога Л.С.Виготського обґрунтовано ідею про те, що навчання, зорієнтоване на завершені цикли розвитку, не ефективне для загального розвит­ку дитини, не веде його за собою, а плентається у нього у хвості. Вчений увів у психологію принципово важливе поняття про два рівні розвитку дитини. Актуальний рівень-це ті психічні властивості або якості, які вже сформувалися, засвоєні дити­ною, і найближчий розвиток-ті властивості психіки, які ще перебувають у становленні. Вирішальним для вдосконалення навчального процесу є правильне розуміння сутності другого рівня: це не ті якості особистості, яких ще немає взагалі, а ті, які ще тільки утворюються, а тому особливо чутливі до педа­гогічних впливів.

Розвивальне навчання-основа формування творчої особистості, а в подальшому - креативної особистості, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами[37,126].

ОСОБИСТІСТЬ — феномен суспільного розвитку, конкрет­на жива людина, яка має свідомість і самосвідомість. Структура особистості — цілісне системне утворення, сукупність соціально значимих психічних властивостей, відносин і дій індивіда, що склалися в процесі онтогенезу і визначають його поведінку як поведінку свідомого суб'єкта діяльності та спілкування.

Особистість — саморегульована динамічна функціональна сис­тема без упину взаємодіючих між собою властивостей, відносин і дій, що складаються в процесі онтогенезу людини.

У широкому, традиційному розумінні, особистість — це ін­дивід як суб'єкт соціальних відносин і свідомої діяльності. До структури особистості входять всі психологічні характеристики людини і всі морфофізіологічні особливості її організму — аж до особливостей обміну речовин). Популярність і стійкість такого розширеного розуміння в літературі пояснюється, напевно, його подібністю до повсякденного значення нього слова.

У вузькому розумінні, особистість — визначена включеністю до суспільних відносин системна якість індивіда, що фор­мується у спільній діяльності та у спілкуванні. Згідно з О. Леонтьєвим, особистість — якісно нове утворення. Воно формується завдяки життю в суспільстві. Тому особистістю може бути тільки людина, причому лише та, що досягла певного віку. У процесі діяльності людина вступає у відносини з іншими людьми — у суспільні відносини, і вони стають індивідуально-утворюючи­ми. З боку самої людини, як особистості, її формування та життя виступають насамперед як розвиток, трансформація, підпоряд­кування і перепідпорядкування її мотивів.

Особистість:розвиток — процес формування особи­стості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації та виховання. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови для становлення особистості, у процесі соціалізації дитина всту­пає у взаємодію зі світом, опановуючи досягнення людства. Функції та здібності, які формуються в цьому процесі, відтворюють в особистості історично сформовані людські якості. Пізнан­ня дитиною дійсності відбувається за допомогою дорослих,тому процес виховання — провідний у розвитку особистості. Спираю­чись на те, чому дитина вже навчилася, дорослі організують її діяльність з оволодіння новими сторонами дійсності, новими фор­мами й особливостями поведінки.

Розвиток особистості здійснюється в діяльності, керованій системою мотивів, властивих даній особистості. Діяльнісно-опосередкований тип взаємин, що складається в людини з найбільш референтною групою (або особою),— визначальний, провідний фактор розвитку особистості. Передумовою і результатом роз­витку особистості виступають потреби. При цьому рушійною силою слугує внутрішнє протиріччя між зростаючими потреба­ми і реальними можливостями їхнього задоволення. Система міжособистісних відносин у групах породжує протиріччя між по­требою індивіда в персоналізації й об'єктивною зацікавленістю референтної групи приймати лише ті прояви його індивідуальності, що відповідають цінностям, завданням і нормам функціо­нування та розвитку цієї спільності. Дане протиріччя знімається в спільній діяльності.

У найбільш загальному вигляді розвиток особистості можна уявити як процес входження людини в нове соціальне середови­ще й інтеграцію в нього — як результат цього процесу . Коли індивід входить у відносно стабільну соціальну спільність, він, за сприятливих обставин, проходить три фази особистісного ста­новлення: 1) адаптацію — припускає засвоєння діючих цінностей і норм та оволодіння відповідними засобами і формами діяль­ності, а отже, до деякої міри,— уподібнення індивіда іншим чле­нам спільності; 2) індивідуалізацію — породжується проти­річчями, що загострюються, між необхідністю «бути як усі» та прагненням до максимальної персоналізації, що характеризу­ється пошуком засобів і способів позначення своєї індивідуаль­ності; 3) інтеграцію — детермінується протиріччям між праг­ненням бути ідеально представленим своїми особливостями, відмінностями в спільності й потребою спільності прийняти, схвалити і розвивати лише ті його особливості, які сприяють розвитку спільності, а значить, розвиткові його самого як осо­бистості в групі; якщо протиріччя не усунуте, настає дезінте­грація і, як наслідок,— або ізоляція особистості, або її витіс­нення зі спільності, або деградація.

Якщо індивід не здатний перебороти труднощі адаптаційного періоду, у нього можуть складатися якості конформності, за­лежності, боязкості, невпевненості. Якщо на другій фазі розвит­ку індивід, пред'являючи референтні для групи особистісні вла­стивості, не зустрічає взаєморозуміння, то це може сприяти формуванню негативізму, агресивності, підозріливості. При ус­пішному проходженні фази інтеграції у високорозвиненій просоціальній спільності в індивіда формуються такі якості як гуманність, довіра до людей, справедливість, колективістське самовизначен­ня, вимогливість до себе, як і до інших.

Оскільки ситуації адаптації (дезадаптації), індивідуалізації (деіндивідуалізації) та інтеграції (дезінтеграції) при послідовному або паралельному входженні індивіда в різні групи багаторазово відтворюються, закріплюються відповідні особистісні новоутво­рення, у результаті чого складається досить стійка структура осо­бистості. Соціальна ситуація розвитку, у якій відбувається соці­альний розвиток особистості, є динамічною[48,С.305-321].

Особистість — у широкому розумінні — конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філо­софському розумінні — індивід як суб'єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства [7, 243].

Останнім часом набуває поширення концепція розвитку особистості під впливом усвідомлення нею потреби бути осо­бистістю. Чим ширші й змістовніші діяльність, стосунки і взає­мини з навколишнім, тим швидше й виразніше виявляються нахили, бажання, інтереси, яскравішими стають почуття, мо­тиви, воля дитини. Поступове; у розвиток включаються моральні й естетичні стимули, які впливають на освоєння, переробку дитиною змісту життя. І в цьому процесі навчання і виховання здатні відігравати визначальну роль у розвитку дітей, хоча, безумовно, він залежить і від інших важливих факторів, перед­усім природних можливостей[37,126].

Отже, людина існує, розвивається, формується у взає­модії і з середовищем та іншими людьми. Завдяки цій взає­модії, вродженим, здібностям і власній активності вона стає особистістю.




Комментарии