Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Характеристика психічних функцій у дітей з порушенням слуху

В сурдопедагогіці за основу вивчення і вирішення проблеми  порушеного розвитку дитини зі слуховою депривацією складають саме загальнотеоретичні ідеї Л.С.Виготського [10]. Зпираючись на системний похід до аналізу структури дефекту, необхідно оцінювати причинну обумовленість зміни розвитку у такої дитини з врахуванням первинного дефекту, який обумовлює цілий ряд порушень, різноманітних за своїм характером, силою та значимостю. Однак загальним для таких дітей є те, що виникші на тому чи іншому етапі онтогенезу порушення впливають на процес його подальшого розвитку. У дітей з порушеним слухом спостерігається один із видів психічного дизонтогенезу — дефіцитарний розвиток, який відрізняється рядом особливостей. Даний вид дизонтогенезу передбачає наявність первинного дефекту аналізатора або соматичної системи, що обумовлює недорозвиток психичесних функцій, формування яких знаходиться в безпосередній залежності від первинної симптоматики. Тому, якщо співставляти тенденції розвитку дитини в нормі і в умовах порушеного розвитку, то слід відмітити: для нормального розвитку дитини характерно, що основу складних механізмів координації нових зв'язків виконує гетерохронія, а для дитини з обмеженими можливостями здоров'я характерна диспропорція в розвитку, яка має назву "асинхронія", в якій проявляється явище ретардації, останнє розглядається, як незавершеність, відставання в окремих періодах розвитку [1].

Найбільш яскраво відставання в розвитку, на думку сурдопедагогів Вахрушевої А.І. та Зайцевої Є.С., проявляється у дитини з порушеним слухом у ранньому и дошкільному віці. В дослідженнях сурдопедагогів підкреслюється, що відставання в розвитку дитини проявляється в зміщенні оволодіння провідними видами діяльності відповідно віковим етапам до їх якісної своєрідності. Поряд з цим у дитини з порушеним слухом раннього віку спостерігається відставання сенсорного розвитку від рівня дитини, що розвивається нормально,  того ж віку, у якої практичний орієнтир на властивості предметів розвивається на прикінці першого — початку другого року життя. Названі особливості обумовлені вториннми дефектами: недорозвитком діяльності, відставанням у розвитку спілкування з дорослими — як мовного, так і невербального. Поряд з цим в розвитку дитини можна виділити сповільнення розвитку ряду інших психичних функцій, пов'язаних з первинним порушенням опосередковано [7].

Андрєєва Л.В. стверджує, що відхилення у розвитку окремих психічних функцій впливають на психічний розвиток дитини в цілому. Вирішальне значення для розвитку дітей має первинна потенційна збереженість інтелектуальної сфери, інших сенсорних і регуляторних систем. При співвідношенні особливостей розвитку дітей з порушеним слухом з ходом нормального розвитку можна говорити про те, що у них спостерігається неадекватне формування психологічного досвіду, викликане сенсорним порушенням, відставання в строках формування психичних функцій та якісні відхилення у розвитку психічної діятельності в цілому [1].

Порушення слуху в дітей зустрічаються частіше, ніж можна уявити. Як зазначено в роботі Коберника Г.Н. та Синєва В.М.: на 1000 новонароджених припадають приблизно 2-3 дитини, які страждають порушеннями слуху, що вимагають корекції. Часто останні виявляють лише на другому або третьому році життя. Це означає, що центральні слухові провідні шляхи, що остаточно дозрівають лише після народження, стимулюються недостатньо. У результаті в дитини не може повністю сформуватися здатність чути й говорити, що неминуче веде до відставання в розвитку. Проблема діагностики приглухуватості й глухоти була й залишається актуальною як у медичному, так і в соціальному відношенні. Особливе значення вона має в дитячій практиці, тому що від стану слуху дитини залежить розвиток мови і психічний розвиток загалом [23].

До факторів ризику відноситься несприятливий плин вагітності, патологічні пологи. До порушення слуху може призвести патологія раннього неонатального періоду: недоношеність (вага до 1500 г), вроджені пороки розвитку (у тому числі лор-органів) і ін. У ранньому дитинстві — сепсис, пропасні захворювання після пологів, вірусні інфекції, менингоенцефаліт, ускладнення після щеплень, хвороби лор-органів, черепно-мозкові травми, наркоз і др.

Певне значення має спадкоємна патологія — до 50% глухих дітей мають спадкоємний характер патології й понад третина з них — синдромальну глухоту, тобто глухоту, що сполучається з іншими аномаліями.

В залежності від причин виникнення порушення слуху у дітей, даний сенсорний дефект часто може супроводжуватись з резидуально-органічними синдромами, а також з олігофренією, що є немаловажним у подальшому розвитку хворої дитини [27].

Перші два роки життя є в багатьох відносинах найважливішими для розвитку мови, пізнавальних і емоційних навичок (критичний вік). Позбавлення дитини слухомовної обстановки може зробити необоротний вплив на наступну здатність використовувати потенційні можливості свого залишкового слуху.

Відомо, що дитина як чує, так і говорить. Іншими словами, не одержуючи через приглухуватість повної акустичної інформації, у процесі навчання мови вона не може яким-небудь чином отримати її, і відтворює в мовленні недоліки слуху [31].

 Доля дитини з порушеним слухом визначається такими факторами, як вік, у якому відбулося порушення слухової функції, термін виявлення дефекту, ступінь зниження слуху й правильність оцінки потенційних можливостей залишкової слухової функції, а за інших рівних умов — своєчасністю початку заходів, спрямованих на мобілізацію залишкових функціональних можливостей постраждалого слухового аналізатора [27].

Коберник зазначає, що при більших ступенях двосторонньої приглухуватості й глухоті спостерігається феномен сенсорної депривації (позбавлення сенсорної інформації в певний період дозрівання головного мозку). Вона може призвести до непоправних втрат у майбутньому щодо здатності сприйняття даної сенсорної інформації. За даними спостережень, у 82% дітей порушення слуху виникають на 2-му році життя, тобто в домовний період або під час становлення мови. В 36% випадків порушення слуху в дітей у нашій країні виявляються тільки в 7-літньому віці, тобто пізніше критичного віку, коли дитина біологічно “запрограмована” до навчання. Таким чином, наявність факторів ризику по приглухуватості й глухоті, відсутність у дитини реакції на звук, затримка мовного й інтелектуального розвитку є підставою для направлення на обстеження[23].

На рис. 1.1 схематично представлено класифікацію дітей з вадами слуху.

Рис. 1.1. Класифікація дітей з порушенням слуху

На вище згаданій схемі спостерігаємо, що діти з порушенням слуху розділяються на глухих дітей та на слабочуючих або приглуховатих дітей. Розглянемо кожну групу окремо.

 У приглухуватих дітей слух знижується, що тягне виникнення труднощів у сприйнятті й самостійному оволодінні мовою. Але залишається можливість за допомогою слуху опанувати хоча б обмежений і/або перекручений запас слів.

У цьому діапазоні виділяють три ступеня приглухуватості ( за класифікацією Неймана Л. В.) [39]:

I — мовне спілкування залишається для дитини доступним: вона може розбірливо сприймати мову розмовної голосності на відстані більше 1-2 метрів;
II — мовне спілкування утруднене, тому що розмовна мова сприймається на відстані до одного метра;   

III — спілкування порушується, тому що мова розмовної гучності сприймається нерозбірливо навіть у самого вуха.

Як зазначає Денісова О.О.: різні поразки слухового аналізатора викликають неоднозначний ступінь виразності дефекту слухової функції. Характер наслідків залежить і від часу виникнення патологічного процесу, який призвів до  порушення слуху, і від того, як серйозно й у який період розвитку був вражений слух. Залежно від цих двох основних факторів всіх дітей з недоліками слуху ділять на три категорії: глухі, такі, що пізно втратили слух, слабочуючі (приглухуваті). Не тільки дефект слуху, але й недостатність мови, що виникла вдруге, ускладнюють навчання цих дітей і визначають його особливості [14].

Глухі діти — це діти з тотальним (повним) випаданням слуху, що не може бути самостійно використаний ними для нагромадження мовного запасу. Глухота буває абсолютною лише у виняткових випадках. Зазвичай зберігаються залишки слуху, що дозволяють сприймати окремі дуже голосні, різкі й низькі звуки (гудки, свистки, дзвінки, голосний голос над вухом), однак розбірливе сприйняття мови неможливе.

Серед глухих дітей розрізняють: а) глухих без мови (тих, які рано втратили слух); б) глухих, що зберегли тією чи іншою мірою мову (тих, які пізно втратили слух) [23].

До перших відносять дітей із двостороннім стійким і глибоким порушенням слуху, уродженим або надбаним у ранньому дитинстві,  до сформувания мови.

Діти, які пізно втратили слух, — діти із втратою слуху, але з дещо збереженою мовою через порівняно пізнє виникнення глухоти (у дошкільному або шкільному віці). Ця категорія дітей характеризується не стільки часом настання глухоти, скільки фактом наявності мови при відсутності слуху. У деяких із цих дітей є, так само як і в попередній групі, певні залишки слуху, які використовуються в корекційній роботі. При глухоті самостійне оволодіння мовою виявляється абсолютно неможливим.

Залежно від обсягів доступних частот по стану слуху виділяють 4 групи глухих дітей. Причому між групою глухоти й можливостями сприйняття звуків існує певна залежність. Діти з мінімальними залишками слуху (I і II групи глухоти) можуть сприймати лише дуже голосні звуки на невеликій відстані (голосний лемент, сигнал машини, удари в барабан). Глухі діти із залишками слуху (III і IV групи) у стані сприймати й розрізняти на невеликому віддаленні значно більше звуків, різноманітних по своїй частотній характеристиці (звучання різних музичних інструментів і іграшок, голосні голоси тварин, деякі побутові звуки — дзвінок у двері, сигнал телефону). Також діти III і IV групи можуть розрізняти мовні звучання — деякі слова [27].

Слабочуючі (приглухуваті) — діти із частковою слуховою недостатністю, яка ускладнює  мовний  розвиток,  але зберігає можливість самостійного  нагромадження  мовного  запасу   за допомогою слухового аналізатора. До слабкочуючих відносять дітей зі зниженням слуху від 20 до 75 дб.

Серед слабочуючих дітей розрізняють: а) дітей, що володіють до моменту надходження в школу вкрай обмеженою або глибоко недорозвиненою мовою (окремими перекрученими словами або фразами); б) дітей, що володіють розгорнутою мовою з невеликими недоліками в її граматичній побудові й помилками й вимові й написанні.

Залежно від ступеня зниження слуху в зоні мовних частот (від 500 до 2000 Гц) у слабочуючих дітей розрізняють наступні градації приглухуватості: I ступінь приглухуватості — зниження слуху не перевищує 50 дб; II ступінь — зниження слуху від 50 до 70 дб; III ступінь — зниження слуху перевищує 70 дб (у середньому близько 75 дб).

При І ступені приглухуватості можливе сприйняття мови на відстані більше 1 метра, при II ступені мова розмовної гучності сприймається на відстані менше 1 метра, при III ступені мова розмовної гучності погано розрізняється навіть у самого вуха [39].




Комментарии