Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Сутність поняття здібності та природи творчості

Проблема  вивчення  здібностей  завжди  перебувала  в  центрі  уваги  вітчизняних  і  зарубіжних  педагогів  та  психологів.  Науковці  і  практики  намагалися  глибше  осмислити  закономірності  і  механізми  розвитку  в  людини  тих  психічних  властивостей,  які  безпосередньо  впливають  на  досягнення  високих  результатів  діяльності.  Важливий  доробок  у  цьому  дослідницькому  аспекті  зроблений  у  педагогіці,  а  також  у  соціальній,  віковій  та  педагогічній  психології. 

Основи  наукового  підходу  до  вивчення  здібностей  заклали Б.Г.Ананьєв, Н. С. Лейтес,  О.  Леонтьєв,  Б. М. Теплов.  І  ось  уже  впродовж  багатьох  десятиліть  головні  концептуальні  положення  цього  напрямку  становлять  методологічний  зміст  майже  всіх  досліджень  у  сфері  розвитку  і  формування  здібностей.

Найбільш  чітке  визначення  здібностей,  їх  основних  ознак  і  факторів  розвитку  сформульовано  Б. М. Тепловим  у  його  відомій  роботі  „Здібності  та  обдарованість” [59; 29].  В  цілому  ця  концепція  здібностей  розділяється  усіма  вітчизняними  вченими.  Б. М. Теплов  виділяє  три  основних  ознаки  здібностей  як  індивідуально-психологічних  особливостей  людини:

а) вони  становлять  основу  відмінностей  однієї  людини  від  іншої; 

б) визначають  успішність  виконання  будь-якої  діяльності  або  багатьох  її  видів;

в) їх  не  можна  зводити  до  наявних  знань,  умінь  та  навичок,  але  вони  можуть  пояснити  легкість  і  швидкість  їх  набуття.

Важливою  особливістю  слід  вважати  й  те,  що  між  здібностями,  з  одного  боку,  і  знаннями,  уміннями – з  другого,  існує  тісний  діалектичний  зв’язок:  для  оволодіння  знаннями  завжди  потрібні  певні  здібності,  а  сам  процес  формування  останніх  передбачає  засвоєння  адекватних  знань  і  вмінь.

В  зарубіжній  науці  під  здібностями  розуміють  або  вроджені  особливості  індивіда,  які  фатально  визначають  усі  майбутні  досягнення  суб’єкта  (capacity),  або  набуті  навички  й  уміння  (ability).  Також  у  сфері  психодіагностики  широко  використовується  термін  „aptitude”,  під  яким  розуміють  природну  здатність  до  здобування  відносно  загальних  та  спеціальних  знань  і  норм,  умінь  і  навичок.

Вітчизняна  наука  щодо  природних,  вроджених  чинників  здібностей  розглядає  їх  як  анатомо-фізіологічні  задатки,  які  лежать  в  основі  формування  здібностей.  Самі  ж  спроможності – це  завжди  результат  розвитку  певних  властивостей  людини  в  конкретній  діяльності.  Ось  чому  здібності  не  тільки  проявляються,  а  й  формуються  у  діяльності.  Крім  цього,  розвиток  здібностей  пов’язаний  із  виникненням  у  людини  інтересу:  чим  більше  її  приваблює  певна  діяльність  і  чим  активніше  вона  її  виконує,  тим  відчутніше  це  позначається  на  актуальних  здібностях. 

У  зв’язку  з  цим  Г. С. Костюк  [59; 32]  підкреслює,  що  здібності  людини  виявляються  в  тому,  як  вона  використовує  наявні  у  неї  знання  і  набуває  нових  знань,  умінь  і  навичок,  необхідних  для  розв’язання  тих  завдань,  що  ставить  перед  нею  життя.  Вони – необхідна  умова  успішного  збагачення  досвіду.  Хоча  очевидно,  що  між  здібностями  людини  і  її  життєвим  досвідом  існує  складний  взаємозв’язок:  з  одного  боку,  здібності  залежать  від  досвіду,  з  іншого – відсутність  потрібних  знань  і  вмінь  затримує  розвиток  і  вияв  здібностей.

Прийнято  розрізняти  загальні  та  спеціальні  здібності.  Перші  з  них  забезпечують  якісне  оволодіння  найрізноманітнішими  знаннями  і  вміннями,  які  людина  використовує  й  реалізує  у  багатьох  видах  діяльності. „Загальні  здібності, - підкреслює  Н. С.  Лейтес, - виявляються  в  широті,  багатоманітності  можливостей  людини  і  певній  єдності  характерних  для  неї  властивостей.  До  загальних  здібностей  відносяться  перш  за  все  властивості  розуму,  тому  їх  часто  називають  загальними  розумовими  здібностями”  [29; 3]. 

Спеціальні  здібності  аналізуються  стосовно  окремих  сфер  діяльності,  що  і  визначає  їх  класифікацію  за  видами  роботи  (математичні,  художні,  музичні,  лінгвістичні,  технічні,  спортивні  та  інші).  Однак,  здібності  людини  завжди  реально  дані  у  певній  єдності  загальних  і  спеціальних  (особливих  та  окремих)  властивостей.  Тому  не  можна  зовні  їх  протиставляти  між  собою,  оскільки  між  ними  існує  як  відмінність,  так  і  єдність  [59;30].  Крім  цього,  успішність  виконання  будь-якої  діяльності  залежить  не  від  однієї,  а  від  поєднання  різних  здібностей,  при  чому  сукупність,  яка  забезпечує  однаковий  результат,  може  бути  утворена  із  різних  спроможностей.  Звідси – взаємокомпенсація  розвитку  одних  здібностей  іншими,  і  навпаки.

Окремою  стороною  загальних  здібностей  є   творчі  здібності  особистості  людини, її  творчі  можливості [28; 103]. Саме  творчі  здібності,  на  відміну  від  спеціальних,  що  визначають  успішність  у  конкретних  видах  діяльності,  проявляються  в  будь-якій  діяльності,  в  тому  специфічному  стилі  її  виконання,  який  може  бути  названий  творчим.

Розвиненість  творчих  здібностей,  як  і  будь-яких  інших,  залежить  від  задатків  самого  індивіда,  але  перш  за  все  від  особливостей  навчання  та  виховання.  Тому  основна  мета  освіти  полягає  в  тому,  щоб  спрямувати  навчальний  процес  на  оволодіння  школярами  методами  творчої  діяльності,  сформувати  у  них  необхідні  для  цього  уміння  і  навички.

Зрозуміти  природу  творчих  здібностей  без  розуміння  суті  творчості  неможливо,  хоча  саме  з  цього  питання  існує  безліч  протилежних  теорій,  думок,  суджень.  За  словами  сучасного  філософа     Н. О. Венгеренка,  є  майже  сто  п’ятдесят  визначень  цього  наукового  терміну,  що  відображає  різноманітність   підходів  до  його  усвідомлення.

Більшість  з  науковців  вбачає  у  творчості  особливу  за  характером,  змістом,  засобами  дій  діяльність  зі  створення  нового,  оригінального  продукту  (незалежно  від  його  характеру),  як  людську  діяльність  вищого  рівня  пізнання  й  перетворення  навколишнього  природного  і  соціального  світу.  У  процесі  творчої  діяльності  (що  найважливіше)  змінюється  й  сама  людина – форми,  засоби  її  мислення,  особистісні  якості – вона  стає  творчою  особистістю.

Психологію  цікавить  сам  процес  творчості,  його  першопричини,  за  яких  умов  він  виникає,  які  зовнішні  і  внутрішні  зміни  відбуваються  в  особистості  у  творчому  процесі.  Сучасна  ж  педагогічна  наука  визначає  творчість  як  „реальне  перетворення  предметної  дійсності,  культури  і  самого  себе” [26; 55];  як  продуктивну  людську  діяльність,  здатну  породжувати  якісно  нові  матеріальні  й  духовні  цінності,  як  важливу  умову  культурного  прогресу  суспільства  і  виховання  людини [58; 326].        

Тому  зрозуміло,  що  творчість  в  тій  чи  іншій  формі  не  є  справою  "обраних",  вона  доступна  кожному.  І  школяр,  що  засвоює  нові  знання,  розв’язує  нову,  незнайому  задачу,  і  робітник,  що  виконує  нове  технічне  завдання,−  усі  вони  займаються  творчістю,  розв’язують  творчі  задачі.

При  цьому для  творчого  стилю  на  всіх  рівнях  діяльності  характерні,  перш  за  все,  самостійна  постановка  проблем,  так  звана  інтелектуальна  ініціатива,  самостійний  оригінальний  спосіб  розв’язання  уже  готових  тем  і  проблем.  Тобто,  творча  ініціатива  характеризується  відсутністю  шаблону  та  ригідності  в  мислительній  та  виконавській  діяльності.

Досліджуючи  проблему  розвитку  дитячої  творчості,  представники  прогресивної  гуманістичної  педагогіки  відзначають,  що  суспільно  педагогічна  цінність  творчості  дітей  очевидна  (Т. І. Алієва,  Е. В. Бєлкіна,  Н. О. Ветлугіна,  В. В. Давидов,  О. В. Запорожець,  Н. С. Карпинська,        Т.С. Комарова,  Н. П. Орланська,  Т. Г. Постоян,  В.О. Сухомлинський,         А. Є. Шибицька  та  інші).  Значення  творчості  в  усебічному  розвитку  учнів  полягає  у  становленні  повноцінної  особистості,  здібностей  дитини,  її  потреб,  мотивів  поведінки,  у  формуванні  універсальних  креативних  можливостей,  які  забезпечують  їй  успіх  у  найрізноманітніших  видах  діяльності.

Навчальна  творчість  учнів −  це  всі  види  навчальної  діяльності,  коли  засвоюються  нові  знання,  розв’язуються  нові  задачі  і  ця  діяльність  носить  організований  характер.  Навчальна  творчість  багато  в  чому  є  формою  поєднання  інших  видів  творчості,  особливо  в  умовах  середньої  школи,  оскільки  в  ній  відбувається  імітація  різних  видів  діяльності -  ігрової,  літературної,  музичної,  наукової,  тощо.

Отже,  творча  діяльність  школярів −  це  вища  форма  їх  активної  самостійної  навчальної  діяльності.  Специфіка  її  полягає  в  тому,  що  учні  не  відкривають  нових  законів,  явищ,  зв’язків  між  ними,   а  під  керівництвом  учителя  здобувають  уміння  застосовувати  практично  вже  відомі  знання.  При  цьому,  діяльність  школяра  можна  вважати  творчою,  якщо  він  виявив  ініціативу,  самостійність,  одержав  невідомий  раніше  йому  результат. 

Враховуючи  все  це,  потрібно  сказати,  що  творчість  пов’язують  із  самореалізацією  людини,  розвитком  мотивації  її  творчої  діяльності.  Критерієм  творчості  в  цьому  разі  є  особистість  самої  людини,  її  розвиток,  самоактуалізація  і  самореалізація.

Отже,  стає  зрозумілим,  що    для  розвитку  творчої  особистості  молодших  школярів  важливо  розвивати    не  лише  інтелект,  а  й  творчі  здібності,  активність,  мотиваційну  сферу,  і  навпаки,  під  час  розвитку  цих  компонентів,  не  слід  забувати  про  інтелект.  Адже,  коли  високий  інтелект  поєднується  з  високим  рівнем  креативності,  творча  людина  частіше  краще  адаптована  до  середовища,  активна,  емоційно  врівноважена,  незалежна.

Таким  чином,  творчість – не  мета,  а  засіб  і  умова  всебічного  та  гармонійного  розвитку  учня,  який  виявляє  своє  розуміння  навколишнього,  своє  ставлення  до  нього,  і    це  допомагає  розкрити  внутрішній  світ  школяра,  особливості  його  уявлень,  сприймання,  інтересів  і  здібностей.  Визначаючи  дитячу  творчість  як  загальний  здобуток,  дослідники  підкреслюють  її  величезне  особистісне,  а  також  суспільне,  державне  й  загальнолюдське  значення,  оскільки  йдеться  про  покоління,  якому  творити  майбутнє.  Розвиток  творчих  здібностей  конкретної  особистості,  виховання  з  перших  років  шкільного  життя  творчої  індивідуальності – запорука  суспільного  творчого  розквіту,  прогресу.




Комментарии