Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Поняття про наочність та наочні методи навчання

Принцип індивідуалізації навчання реалізується переважно через систему диференційованих завдань, залежно від рівнів підготовки учнів у процесі спілкування з дітьми, сти­мулювання їх, оцінювання результатів праці. Повноцінне засвоєння знань, умінь і навичок можливе тільки на основі певного життєвого досвіду, нагромадження якого зумовлюється безпосереднім або опосередкованим сприйманням навколишньої дійсності. Звідси — необхідність застосування в навчальному процесі принципу наочності. Його обґрунтував ще Я.А.Коменський, який вважав цей принцип загальнодидактичним, тобто обов'язковим для всіх предметів і рівнів навчання.

Учений закликав до того, щоб люди привчалися брати свої знання, наскільки це можливо, не з книжок, а від неба і землі, від дубів і буків, щоб вивчали самі речі, а не чужі спостереження і слова про них. Ці ідеї були реалізовані ним у праці „Світ чуттєвих речей у малюнках”.

Виняткову роль наочності для  молодших учнів не раз підкреслював К.Д.Ушинський: „Дитя мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі”, тому навчання має „будуватися не на абстрактних уявленнях про слова, а на конкрет­них образах безпосереднього сприймання дитини”. [ ]

У сучасній початковій школі принцип наочності також зберігає своє важливе значення, оскільки забезпечує чуттєву ос­нову сприймання, запобігає формальному засвоєнню невідо­мих явищ і понять, є економним засобом передачі значного обсягу інформації (як засвідчує народна мудрість, краще раз побачити, ніж сто разів почути).

Психологічним механізмом формування чуттєвого досвіду є спирання на відчуття дійсності: сприйняття, увагу та відтворення. Формування чуттєвого досвіду здійснюється за допомогою спирання на наочність. Слово „наочність” означає доступність візуальному спостереженню, та

очевидно те, що можна показати, побачити, безпосередньо сприйняти. Слід підкреслити, що термін „наочність” і „сприйняття” не тотожні і можуть бути представлені як властивості (ознаки), безпосередньо сприйняті. Наочно можуть бути відтворені також загальні, істотні закономірності зв'язку та відтворення, які чуттєво в самих об'єктах не виступають [ ].

З історії розвитку наочних методів навчання відомо, що ще за доби Ренесансу передові педагоги визнавали, що існуючі на той час вербальні методи навчання не відповідають особливостям дитячої природи та завданням, що тоді вже стояли перед суспільством. Розвиток торгівлі, зносини з далекими країнами, з одного боку, збагачували світогляд тодішнього європейця, а з іншого боку — вимагали від нього не тільки формального роз­витку, а й певних конкретних знань. Словесними методами пода­ти їх не можна.

Слово тільки символізує та узагальнює те, що ми спостерігаємо за допомогою своїх відчуттів. Тому за доби Ренесансу, а особливо на початку нових віків, після відкриття Америки, розвивається ідея наочності в навчанні. Отже, схоластична школа з її словесними, тяжкими для ди­тини методами, з її суворим, навіть жорстоким ламанням дитя­чої натури зовсім не відповідали духові й вимогам часу.

Найвиразнішим представником нової течії в педагогіці й воро­гом схоластичної школи був Ян Амос Коменський. У своїх тво­рах він доводить, що схоластичні методи навчання суперечать ди­тячій натурі. Дитина мислить конкретно, вона цікавиться живим світом, що оточує її, а їй дають тільки символи речей — слова. Звісно, таке навчання було нудне й тяжке для дитини. Звідси — примус та кари в школі. Звідси — смуток у ній. Школа повинна бути радісна, а робота в ній — цікава для дітей. Цього можна до­сягти, тільки змінивши методи навчання. Отже, виходячи з твер­дження про конкретність дитячого мислення, Коменський пропо­нує надати навчанню наочного, характеру. Школу треба наблизи­ти до дійсності, треба давати дітям відомості про конкретні речі й явища життя. Для цього Коменський радить використовувати малюнки як засіб ознайомлення дітей з речами. Його книга „Орбіс Піктус” — це перший ілюстрований підручник для дітей. Вона була прототипом для букварів нового часу.

Думки Я. А. Коменського про наочність навчання зро­били цілий переворот в європейській педагогіці. Багато видатних педагогів розвивають думки Коменського про наочне навчання. Вони аналізують саме поняття наочності та процес сприймання у дитини, а головне — підкреслюють велику роль активності в навчанні. Запеклим ворогом вербального навчання у XVIII столітті виступає Жан – Жак  Руссо. Герой його славетного твору «Еміль, або Про виховання» Еміль виховується, спостерігаючи явища природи і працюючи як селянин та ремісник. Генріх Песталоцці розвиває далі думки Руссо. Він робить з наочності основу всього навчання в цілому й пробує створити методику його. В основу цій методики він кладе аналіз споглядання, що, на його думку, становить фундамент людського пізнання. Споглядання він розуміє широко — не тільки як зорове сприймання, а як сприймання вза­галі, через усі органи відчуття. В такому спогляданні він визнає три елементи: число, форму й слово. Але споглядання — не па­сивний процес. На підставі такого розуміння споглядання Песта­лоцці розв'язує питання про зміст навчання та його метод.

Діти мусять вивчати речі з погляду форми й числа. Якщо дитяче спо­глядання дуже недосконале, то потрібні систематичні вправи в розвитку його, цебто поступовий перехід від простого до склад­ного. Така система має назву „азбуки споглядання”. Завдання її – виховати  у дитини здібність орієнтуватися в усіх речах та їх взаєминах. А якщо споглядання має активний характер і зв'язу­ється з працею, потрібна також спеціальна азбука праці.

Фребель доповнив погляди Песталоцці, звернувши увагу на самий зміст споглядання, на різні якості речей, що їх сприйма­ють наші відчуття (кольори, звук, твердість тощо). Дальше роз­роблення ідей наочності навчання належить Гербартові. Він звернув особливу увагу на так звані в психології аперцептивні моменти споглядання, на залежність сприймання в кожному ок­ремому випадку від попередніх вражень суб'єкта і від того по­гляду, що з нього річ сприймається. Окрім того, Гербарт подав оброблений аналіз інтелектуальних процесів і поклав основу те­орії „формальних ступенів навчання”, що її детально розробили його послідовники.

Спробу експериментальне обгрунтувати наочне навчання зро­били німецькі вчені Мейман та Лай. Вони самі й інші під їхнім керівництвом зробили низку дослідів, що висвітлюють процеси сприймання у дитини й дають можливість у більш-менш сталій формі розв'язати деякі питання з методики наочного навчання. Вони рішуче підкреслюють ту думку, що наочність тільки тоді має педагогічну цінність, коли вона активна.

Наочність застосовували у формі ілюстрації під час словесного навчання. Мета наочності — зробити доступнішим для дітей на­вчальний матеріал і полегшити його засвоєння.

На сьогоднішній день наочність активно застосовується в навчальних закладах і виділяються такі методи наочного навчання: ілюструван­ня, демонстрування, самостійне спостереження.

Метод ілюстрування — оснащення ілюстраціями ста­тичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин карт, схем та ін.

Метод демонстрування — показ рухомих засобів наоч­ності, приладів, дослідів, технічних установок тощо.

Можливий показ учням різноманітних наочних об'єк­тів — реальних предметів (безпосередня наочність) та їх зображень (опосередкована наочність).

За критерієм взаємодії учня з об'єктом наочності вона може бути споглядальною та дієвою. Споглядальною наоч­ність є тоді, коли учні під керівництвом учителя спостері­гають, розглядають об'єкти в натурі або в зображеннях; дієвою є наочність — коли пізнають об'єкти, діючи: виго­товляють (моделі, карти, діаграми, таблиці), спостерігають і виготовляють різні предмети й матеріали в навчальних майстернях, кабінетах, лабораторіях тощо. Поєднуючи спо­глядання з дією, наочність допомагає засвоювати знання глибше й повніше, ніж спостереження без праці.

За критерієм відображення засобами наочності дійс­ності їх поділяють на такі види:

  1. Натуральні об'єкти — рослини, тварини, знаряддя і продукти праці, мінерали, хімічні речовини та ін. Кон­кретність, повноту, багатогранність натуральних об'єктів не можуть замінити штучні зображення. Але використан­ня на уроках натуральних об'єктів не завжди можливе.
  2. Зображальні (образно-опосередковані) засоби — на­вчальні картини, репродукції художніх картин, макети, муляжі та ін. Цінність їх у тому, що вони в яскравій образ­ній формі відображають складні предмети і явища. При їх використанні необхідно звертати увагу на внутрішню суть зображень, маючи на меті навчити учнів читати картину, бачити головне в ній (ідею, основний зміст). Так само слід спрямовувати сприймання учнів на найістотніші ознаки й особливості предметів, представлених у вигляді макетів, муляжів, скульптур (загальна структура предмета, основні його частини, взаємозалежність між ними).
  3. Схематичні засоби — географічні, топографічні, іс­торичні карти, схеми, малюнки, діаграми, графіки тощо. Вони відображають дійсність в умовних, символічних і графічних формах, схематично, але чітко показують кіль­кісні та просторові відношення між окремими елемента­ми відображуваних явищ, зв'язки й залежності між різ­ними сторонами об'єкта.

Зображальні та схематичні наочні посібники можуть бути площинними і об'ємними. Окремі педагоги наочніс­тю вважають звукотехнічні, екранні засоби навчання.

Методика і техніка демонстрування наочності й ілюст­рування вимагає чіткої організації спостереження, визна­чення його мети, ознак, предметів і явищ, спостережува­них учнями. При демонструванні предметів та їх моделей особливу роль відіграє порівняння і зіставлення. Крім при­йомів, що спонукають учнів до аналітичної роботи в про­цесі сприймання, вдається до групування виявлених ознак. До прийомів демонстрування та ілюстрування від­носять також художній словесний опис, прийоми драма­тизації, інсценізації літературних творів як силами уч­нів, так і за домопогою аудіо- та відеозасобів.

Наочні методи вимагають від учителя суворого дотримання технічних прийомів і правил.  Наприклад, об'єкт, що демонструється, має бути розміщений так, щоб він був доступним усім учням, його слід заздалегідь підготу­вати. Не варто перевантажувати урок наочністю. Кожний об'єкт має з'являтися тоді, коли він потрібний.

Самостійне спостереження — безпосереднє споглядання та сприймання явищ дійсності. Активна і діяльна сутність людини вимагає, щоб учень здобував знання не тільки з книг, а й безпосередньо з життя, власних спостережень і дослідів. Це природні явища (погода, пори року, схід сонця тощо), поведінка тварин, функціонування механіз­мів. Спостереження здійснюють безпосередньо або з допо­могою спеціальних приладів (мікроскопа, телескопа, тер­мометра, барометра та ін.).

Спостереження — це складна діяльність, що виража­ється у єдності сприймань і мислення. Учень ніби стає експериментатором, він аналізує процес, втручається в ньо­го, змінює, щоб краще його пізнати. Спостереження і дослі­ди в навчальному процесі можуть виконувати демонстра­ційно-ілюстративну (є засобом закріплення раніше засво­єних знань, навичок та умінь) і дослідницьку (є засобом здобуття нових знань) функції.

Самостійні спостереження і досліди, які бувають ко­роткочасними і тривалими, фронтальними й індивідуаль­ними, учні можуть проводити на уроках і поза ними, у процесі гурткової роботи або дома за завданням учителя. Тривалі спостереження вимагають систематичної фікса­ції фактів і висновків у щоденниках спостережень. Орга­нізація спостережень і дослідів передбачає такі основні етапи:

  1. вступний інструктаж учителя;
  2. вивчення або повто­рення раніше засвоєних знань, необхідних для проведен­ня роботи;
  3. самостійні спостереження і досліди;
  4. висновки учнів, висновки вчителя (найчастіше у формі бесіди);
  5. ко­лективні теоретичні узагальнення та оцінювання викона­ної роботи.

Застосовуючи названі методи необхідно керуватися такими педагогічними вимогами:

1) відбирати найтиповіші об'єкти з чіткі вираженими істотними ознаками;

2) застосовувати на уроці лише таку наочність, яка необхідна для забезпечення глибокого засвоєння учнями знань;

3) при використанні наочності слід дбати про те, щоб вона добре сприймалась учнями;

4) забезпечити оптимальну взаємодію слова і сприймання наочності;

5) вести учнів від зовнішнього сприймання окремих ознак предметів пізнання процесів, зв'язків і взаємозалежностей, підводити їх до висновків та узагальнень.

Процес становлення наочності, як важливого і невід’ємного компоненту процесу навчання і досі триває, адже основна мета наочності — зробити доступнішим для дітей на­вчальний матеріал і полегшити його засвоєння.




Комментарии