Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Передовий перспективний педагогічний досвід використанням наочності у навчальному процесі початкової школи

Визна­чення дидактичних і розвиваючих функцій наочності, вплив її на активізацію пізнавальної діяльності, процесу навчання школярів займаються ще з ХIХ ст. Проведення численних наукових конференцій на терені нашої країни та зарубіжних країн, на яких велося обговорення результатів досліджень отриманих у ході педагогічних та психологічних експериментів, визначили необхідність використання наочності у навчальному процесі.

Значну роль у ста­новленні та розвитку цього принципу навчання відіграли праці Я.А. Коменського, Г. Песталоцці, Ф. Гербарта, Д. Брунера,

Л. Виготського, О. Леонтьєва, К. Ушинського, В. Сухомлинського.

Дана проблема знайшла відобра­ження у дослідженнях і західних учених: Ж.-О. Декролі, Г. Домана, М. Монтессорі, С. Френе та у вітчизняних дослідників: В. Давидова, Д. Ельконіна, Л. Занкова, М. Зайцева та інших.

Серед західних досліджень у цій галузі, визначною є педагогічна технологія М. Монтессорі.

Центральне місце у педагогічній технології М. Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який є важ­ливим засобом становлення фізичних і психічних функ­цій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчан­ня письма та елементарної математики. Матеріал не лише знайомить дитину з предметами та їх ознаками (якос­тями), а й дає їй змогу самостійно працювати, міркува­ти, помилятися і виправляти помилки, зосереджувати увагу на зробленому, порівнювати. Його привабливість розвиває інтерес до речей і дій з ними, прагнення до са­мостійної діяльності. Робота з Монтессорі-матеріалами дає дітям змогу самостійно визначати помилки, усувати їх, відновлю­ючи порушений порядок. Ці матеріали мають різний ступінь складності. Дитина займається з кожним із них стільки, скільки їй цікаво, а згодом приступає до склад­нішого. Важливо, щоб вона мала змогу вільно вправлятися з матеріалом, що є суттєвою умовою формування її особистісної незалежності.

Робота з різного роду наочністю пропонується Монтессорі в дошкільному та молодшому шкільному віці, сукупно наочність забезпечує розвиток інтелектуальних та моторних здібностей. Цьому сприяє робота з блоками циліндрів (координація рухів трьох пальців руки, що беруть участь у письмі), робота з металічними вкладками (об­ведення олівцем, штрихування контурів), звукові ігри, робота з буквами з піщаного паперу, що розвиває м'язо­ву пам'ять на зразки букв, тощо. У процесі роботи з наочністю дитина переживає успіх, розвиває впевне­ність у собі, ініціативність.

М. Монтессорі пропонує матеріали для вправ на розвиток сенсорики (сенсорні матеріали). Їх метою є виховання і вдоско­налення відчуттів: зору, слуху, смаку, нюху, тактиль­ного, баричного і термічного відчуттів. Чуттєве сприй­мання М. Монтессорі вважала основою розумового і мо­рального життя. Розроблені нею сенсорні матеріали унікальні щодо розвитку всіх сфер відчуттів. Вони вчать слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, фор­му, вагу предметів, якості матеріалів тощо. Диференці­йоване вдосконалення вміння усвідомлено сприймати такі відчуття сприяє виробленню в дитини уміння сконцентровуватися на якомусь одному з них, тобто ке­рувати своїми емоціями і пізнавати світ у всій різнома­нітності.

Користуватися сенсорними матеріалами дитина по­чинає у дошкільному віці. Спершу їй пропонують де­рев'яні блоки з вкладними циліндрами, розміри яких змінюються у певній послідовності. Дитина може мані­пулювати циліндрами, виймаючи їх з отворів за допо­могою невеликої кнопки зверху. Такі кнопки мають де­рев'яні плоскі фігури з ботанічного та геометричного комодів (ящичків та шафок з матеріалами для вивчення рослин і геометричних фігур), різноманітні географічні пуцле-карти— карти, поділені на частини за різними ознаками: координата­ми країн, материків тощо, робота з якими розвиває дрібну моторику (тонкі рухи) руки. Серед сенсорних ма­теріалів є Рожева вежа (сприяє засвоєнню понять „ве­ликий”, „маленький”, розвитку окоміру), Коричнева драбина (формує уявлення про поняття „товстий”, „тонкий”, розвиває окомір), Червоні штанги (для засво­єння понять „довгий”, „короткий”), таблички з піщаного паперу (сприяють розвитку так­тильного відчуття, розвитку дрібної моторики, підго­товці до письма), слухові й смакові коробочки (відповід­но для розвитку слухових і смакових відчуттів), геомет­ричні тіла (для ознайомлення дитини з науковими на­звами та ознаками об'ємних тіл) та ін.

Отже, дидактичні матеріали і посібники М. Монтессорі допомагають дітям через спостереження і самостійну діяльність відчути себе частиною природи, культури і людського суспільства, розвинути інтерес до пізнання світу, реалізувати свої знання на практиці [].

Технологія французького педагога С. Френе  „Школа успіху і радості” заснована на іде­ях гуманізму і самовідданої любові до особистості дити­ни.

С. Френе був переконаний, що для втілення у життя прогресивної педагогічної теорії необхідно створити і впровадити „нові матеріальні засоби навчання і вихо­вання”. Найважливішим серед них, на його думку, бу­ла шкільна типографія, зі створення якої він розпочав свою експериментальну роботу. За переконаннями С. Френе, типографія дає змогу налаго­дити системну і цілеспрямовану роботу з так званими „вільними текстами” — невеликими за обсягом твор­чими розповідями дітей про свої родини, друзів, плани на майбутнє, враження від екскурсій та прогулянок. Кращі „вільні тексти” вчитель відбирав для обговорен­ня, під час якого діти вносили корективи, доповнення і приймали до друку. Надалі ці матеріали використову­вали як навчальні посібники. З огляду на це бу­ло створено оригінальний метод навчання читання. Він дій­шов висновку: „Сприйняття тексту не є синтетичним, буква за буквою; воно цілісне, згідно з гештальтпсихоло­гією. Отже, ця властивість сприймання повинна бути ви­користана при навчанні читання „глобальним методом”, коли читання розгортається від цілісного сприй­няття слів до складів і, нарешті, звуків”. У цих міркуван­нях С. Френе обґрунтував аналітико-синтетичний метод сприйняття тексту. На­приклад, дитина розповідає, а вчитель записує її розпо­відь на дошці простими словами. Діти читають їх, пере­писують у зошити, а окремі слова — на картки для вико­ристання при складанні нових розповідей.

Під час створення текстів, заснованих на вражен­нях, шестирічна дитина повинна відбирати відповідні букви з каси букв. Така діяльність, за спостереження­ми С. Френе, дає дітям більшу радість, ніж просте по­чуття задоволення. Складання слова з окремих букв полегшує запам'ятовування графічної структури най­уживаніших слів.

Педагогічна система С. Френе принципово відмовля­ється від систематичного використання підручників, особливо у початковій школі, оскільки це, за тверджен­нями її прихильників, унеможливлює індивідуалізацію навчання, пригнічує органічні інтереси дитини, нав'язує сліпу віру в друковане слово. Для систематичного набуття учнями нових знань Фре­не створив оригінальні навчальні посібники — особливі картки, кожна з яких містить або частину навчального матеріалу з певного предмета, або конкретне завдання. Нумеровані картки систе­матизовано у спеціалізованих картотеках за предметами або комплексними темами. Для занять кожна дитина з допомогою вчителя підбирає потрібні картки, викорис­тання яких дає змогу усвідомлено засвоювати навчаль­ний матеріал в індивідуальному темпі, приділяючи біль­ше уваги питанням, які особливо цікавлять. Зміст і послі­довність навчальних карток систематично оновлюється з урахуванням нової інформації, а відповідно — нового оці­нювання висновків. Участь у створенні цих своєрідних посібників беруть за дорученням учителя старші учні.

Важливим елементом технології С. Френе є шкільна стінна газета, яку створюють упродовж тижня. Для цього щопонеділка у шкільному коридорі вивішують великий аркуш білого паперу, поділений на чотири ко­лонки: «Я критикую», «Я хвалю», «Я хотів би», «Я зробив». Поруч із аркушем прив'язують олівець, щоб будь-хто міг зробити запис, неодмінно підписавши його. Наприкінці тижня зміст газети обгово­рюється на зборах.

Педагогічний світогляд С. Френе характеризується яскравим гуманістичним спрямуванням. На думку педагога, вчитель, який володіє філософськими основа­ми педагогічної діяльності, здатний створювати власні педагогічні технології, оскільки він бачить стратегію освіти і може визначити своє місце в ній [].

Значний вклад в розвиток проблеми використання наочного матеріалу зроблено сучасним педагогом-філологом М. Зайцевим.

Його технології раннього навчання спрямовані на опану­вання грамоти та математичний розвиток дітей. Техно­логія навчання грамоти пропонує оригінальний шлях до читання через письмо (від письма кубиками — до чи­тання). Гра-посібник „Кубики Зайцева” містить 52 картон­ки, які можна легко скласти в кубики, три таблиці та методичні коментарі. Кубики поділяють за різними кри­теріями:

—  за кольоровими ознаками (колір, поєднання ко­льорів, одно-, двобуквені склади з буквами трьох кольо­рів);

— за об'ємом кубики поділяють на великі й малень­кі, великі подвійні (склеєні один з одним), маленькі подвійні;

—  за звучанням наповнювача (кубики Зайцева, що звучать);

 — за вібрацією  наповнювача,  яка  сприймається пальцями руки, що тримає кубик;

— за вагою;

— за поєднаннями ознак.

Склади розташовують у таблиці, зіставляючи і співвідносячи їх за дзвінкістю, глухістю, твердістю, м'якістю. Навчання читання за кубиками М. Зайцева відбува­ється у три етапи:

1. Ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення складів. Його метою є ознайомлення дітей з кубиками і таблицями, навчання їх розрізняти кубики за кольором і звучанням, називати склади на кубиках, знаходити і називати склади в таблицях. Кожному кубику відпові­дає стовпчик або рядок у таблицях. Після роботи з куби­ками діти за допомогою указки відшукують у таблицях потрібні сполучення. У пошуках одного вони встигають перебрати і запам'ятати десятки сполучень. На цьому етапі діти виконують такі ігрові вправи: „Вгадай, який кубик звучить”, „Підбери до маленького великий кубик”,  „Знайди на своєму кубику букву золотого кубика і на­зви склад”, „Знайди кубик, який я назвала”. Коли називають „ім'я” та „прізвище” кубика, склади промовляють: хо­ром; дитина, до якої апелює педагог; по черзі (наприк­лад, Л — ЛА — ЛО — ЛУ — ЛИ — ЛЕ). Далі настає чер­га для ігор „Знайди на картках слово, складене з куби­ків”,  „Склади з кубиків слово, написане на картці”, „Знайди своє ім'я на картці серед інших”, „Складове лото” (з викорис­танням картинок із зображенням тварин і неповним підписом на картинці та картинок із складом, якого не вистачає).

2. Читання одного слова. Дітям, які вже вміють ви­кладати з кубиків різні слова, пропонують так звані складові картки (написані яскравим великим шриф­том). Читання слів з карток супроводжується спеціальними завданнями,  спрямованими на розвиток мовлення, пам'яті та кмітливості. Причому діти швидко навча­ються читати цілими словами.

3. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками. Цей етап передбачає закріплення вміння дітей впевнено читати окремі слова, читати слова у реченнях і відтворювати суть прочитаного. Дітям пропонують ігри з картками, ігри-головоломки з кубиками і роботу з текстом.

Після того як діти навчаться читати невеликі тек­сти (прислів'я, приказки, скоромовки, лічилки тощо), вони опановують читання текстів із книжок з великим шрифтом і яскравими, виразними ілюстраціями.    

Гра-посібник «Столік» («Мільярдер») зорієнтована на математичний розвиток дітей. Базується вона на ви­користанні двох наборів картонних смуг (числових стрі­чок) завдовжки 65 см по 10 штук у кожному, з рядами чи­сел: від 0 до 9, від 10 до 19... від 90 до 99, (ширина смуги зростає із збільшенням значен­ня числового ряду). Застосовують і дві таблиці — зе­лену, що знайомить з використанням знаків  „ +,  - ,  =” на елементарних арифметичних прикладах; і черво­ну, яка допомагає дитині зрозуміти математичні дії мно­ження і ділення.

Однією із складових успіху технологій Зайцева є не­ухильне дотримання принципу «від конкретного до абс­трактного, від конкретно-образного до словесно-логічного [].

Однією з найяскравіших педагогів сучасності є вчителька початкових класів – С. М. Лисенкова. Її багаторічна плідна праця вивчила не одну сотню людей, які на сьогоднішній день з гордістю і захопленням згадують про свою першу вчительку. В своїй педагогічній діяльності С. М. Лисенкова одне з перших місць відводить наочності. І ось як вона розповідає про основне призначення наочного матеріалу на прикладі власного досвіду: „На якому ж етапі роботи над новою темою слабкі й навіть середні учні стають пасивними на уроці, починають від­ставати? Адже під час першого пояснення вчителя, коли він використовує яскраві предмети, картинки, малюнки, таблиці, діти беруть участь у роботі, відповідають на за­питання, а часом роблять правильні висновки.

Я довго намагалася вловити цей етап і ось що поміти­ла: серйозних труднощів діти зазнають при переході від яскравої, доступної наочності до більш складного матеріалу, коли на основі добре засвоєних висновків потрібно складати власні судження. А це у деяких учнів часто не виходить. Вони не можуть ні зрозуміти з першого уроку, та й швидко засвоїти. Це й обумовлює прояви, а потім і зро­стання пасивності.

Включити кожного учня в активну діяльність на всіх уроках, довести уявлення з теми, що вивчається, до форму­вання понять, стійких навичок — ось моя мета. Допомага­ють досягти її так звані опорні схеми. Опорні схеми, або просто опори,— це висновки, які на­роджуються на очах в учнів у момент пояснення і оформ­люються у вигляді таблиць, карток, набірного полотна, креслення, малюнка.

Надзвичайно важлива умова у роботі зі схемами — те, що вони повинні постійно підключатися до роботи на уроці, а не висіти, як плакати. Тільки тоді вони допоможуть учи­телеві краще вчити, а дітям легше вчитися. Першокласники — вчорашні малюки з дитячого садка. Вони мислять конкретно, образами. І ось від яскравих картинок-іграшок, які ілюструють розв’язок математичних завдань, переходимо до опорної схеми.

Мета таблиці — залишити наочний слід першого пояс­нення елементів задачі. На наступному уроці схема перед очима дітей. Ліс рук. Жоден учень не відчуває себе безпорадним. „Умова, запитання, розв'я­зок, відповідь”,— читають діти на схемі хором та індиві­дуально. Або ось така опора: необхідний посібник у період ви­вчення першого і другого десятків — абак.

Така іграшка у кожного учня. Дітям зда­ється, що вони граються. А між тим це серйозна розумова робота — утворюються конкретні уявлення, розвивається навичка у вивченні складу числа, формуються перші математичні поняття в задачах. Крім того, економиться час виконання завдань.

В той же час для опанування швидкої лічби використо­вую сигнальні картки. Вправи проводяться до письмового розв'язування прикладів або ж після. Вчитель піднімає картку, діти читають вираз на ній (вчаться скла­дати приклад), а потім і просто називають відповідь. Модель лінійки, прилаштована на верхній планці дош­ки, дуже часто використовується на уроці як опора не тіль­ки для того, щоб навчити розв'язувати приклади. Вона з'яв­ляється перед очима дітей під час пояснення теми „Сан­тиметр”.

Майстерність організації ро­зумової праці в молодшому віці полягає в тому, щоб ди­тина уважно слухала вчителя, запам'ятовувала, думала, не помічаючи попервах того, що вона напружує сили, не заставляючи себе уважно слухати вчителя, запам'ятовувати, думати. Цьому й допомагають схеми-опори. Коли учень відповідає на запитання вчителя, користу­ючись схемою, знімається скутість, страх помил­ки. Схема стає алгоритмом міркування й доведення, а вся увага спрямована не на запам'ятовування чи відтворення завченого, а на суть, міркування, усвідомлення причинно-наслідкових залежностей і зв'язків. Якщо я раніше відчувала нестачу зворотного зв'язку, коли на моє запитання більшість кла­су мовчала (не вивчив вдома правила чи вчив, та забув, чогось не зрозумів), то тепер різко зросла навчальна актив­ність дітей, інтерес до уроку.

Опори завжди повинні бути перед очима в учнів до повного засвоєння матеріалу. Опори на наших уроках стали постійними помічниками моїх учнів, умовою безконфліктного, дружнього спілкуван­ня, основою впевненості дітей у своїх здібностях подолати труднощі   навчання, імпульсом до активної, зацікавленої праці. Опори — це перша рушійна сила моєї методики. Наші учні звільнені від механічного зазубрювання пра­вил і формулювань. Вони засвоюють їх осмислено: склада­ють правило за даною їм схемою-опорою, виконуючи прак­тичне завдання (розв'язування задачі, прикладу, рівняння). Схеми-опори забезпечують й вищу працездатність, а також енергійний темп уроку. Необхідні для виконання зав­дання правила дітям не треба пригадувати, витрачаючи на це дорогоцінний час уроку: вони читають їх на схемах. Чи­тають сьогодні, завтра. Через тиждень уже не читають — за­своїли, набули свідому навичку роботи з відповідним пра­вилом. А ще через два тижні й схема знімається, вона більше не потрібна.

Опорні картки з різних тем програми (математики й ро­сійської мови) допомагають в одному випадку своєчасно за­побігти помилці, в другому опрацювати (тут же, на уроці) допущену, в третьому — провести профілактичне узагаль­нююче повторення. Для закріплення знань з тем і при повторенні – узагальненні постійно використовую картки у фронтальних та інди­відуальних завданнях. Наприклад, піднімаю картку за карт­кою — діти називають перевірне слово, або картки виставле­ні на дошці, орфограми закриті папірцями-заслінками. Учень швидко пише потрібну літеру на дошці над заслінкою”.

Отже, урок С.М. Лисенкової – це урок співробітництва, на якому в усіх все виходить, і народжується почуття успіху в навчанні, бажан­ня й готовність розв'язувати все складніші завдання, йти вперед дорогою пізнання [].

Сучасний напрям досліджень виз­начений розширенням сфери вико­ристання наочного навчання. Зумовлено це тим, що тривалий час форма уроку як віднос­но одноманітна не привертала уваги педагогічної науки. Пошук засобів навчання, найбільш адекватних сучас­ній педагогічній ситуації посилив інтерес до нових форм навчальних занять.

Багато вчителів-новаторів сучасної початкової школи намагаються будувати процес передачі знань, використовуючи нетрадиційні форми і методи організації учбового процесу, з метою забезпечення розвитку учнів, легкого та цікавого сприйняття ними навчальної інформації.

Так, вчителька початкових класів ЗОШ №33 м. Житомира Л.І. Іваненко вважає, що саме наочний матеріал – це неодмінний засіб цілеспрямованого і яскравого навчання в школі. Вона говорить, що „ ... прийшовши до школи дитина 6-річного віку відчуває неабияку складність: зміна середовища, діяльності, тому використання наочного матеріалу просто необхідне в початкових класах, особливо на першому році навчання. Наочність сприяє кращому засвоєнню матеріалу, виділенню головного і відмінного у предметах, розвиткові спостережливості тощо”.

Подібну мету переслідує О.В. Тимчук – вчителька початкових класів ЗОШ №21 м. Житомира. Цінність наочності вона бачить в тому, що „ ... з її допомогою дитина засвоює програму значно успішніше, адже завдяки розвитку перцептивних дій, засвоєння нового матеріалу відбувається без особливого напруження, ніби само собою”.

Позитивним   прикладом   ефективного впливу наочного матеріалу є   педагогічна  діяльність  С.П. Костогриз, вчителя початкових класів СШ №239 м. Києва. Унаочнення у початкових класах застосовують з метою збагачення та розширення безпосеред­нього чуттєвого досвіду учнів, розвитку спостережли­вості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для перехо­ду до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу . С.П.Костогриз визначає, що „молодші школярі — це вчорашні діти дитячого садка. Вони мислять конкретно, образами. Залучити кожного учня до активної діяльності на всіх етапах уроку, сформувати поняття, стійкі навич­ки допомагають опорні схеми. Дуже важливо, щоб вони не висіли, як плакати, а постійно підключалися до роботи на уроці. Краще розташовувати їх у право­му верхньому кутку дошки. Коли учень відповідає на запитання вчителя, користуючись опорою, зникає скутість, страх помилитися. Схема стає алгоритмом міркування й доказу, а вся увага спрямовується на суть, міркування, усвідомлення залежностей і зв'язків. З огляду на це пропоную декілька опорних схем, які використовую на уроках математики.”(Додаток 1)

Вчителька початкових класів Вінницької області – В.М.Зарудна зазначає, що „...урок без наочності – це не урок, а лекція”. В своїй педагогічній діяльності вона активно спирається на досвід В. Сухомлинського.  „У II і III класах мої діти завжди ділять зошит з математики на дві частини: ліва смуга — розв'язання; права смуга — наочність, схематичне зоб­раження задачі. Перш ніж приступити до розв'язання, учень малює задачу. Навчання малювати задачу — це перехід від конкретного мислення до абстрактного. Діти спочатку малюють предмети (яблука, кошики, дерева), потім переходять до схематичного зображен­ня, позначаючи їх квадратами, кружечками і т. п. Якщо у вас є погано встигаючі з математики в почат­кових класах, спробуйте навчити їх малювати задачі. Треба провести дитину від яскравих образів до їх сим­волічних зображень, від зображень до розуміння відно­син, залежностей” [].

Яскравим педагогічним досвідом є діяльність Х.О. Балазій – вчителя  початкових класів Львівської ЗОШ І-Ш ступенів №1. Її активна педагогічна діяльність тісно пов’язана з використанням наочності. Христина Орестівна зазначає, що правильно підібрана і використана наочність на уроці, не тільки сприяє кращому засвоєнню знань, а і розвиткові уваги, пам’яті, мислення.

Вона каже: „Ви навчаєте дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і бачите, що вона мучиться над ними довго і даремно, але зв'яжіть з малюнками двадцять таких слів і — дитина засвоїть їх швидко. Уміле використання наочності на уроці допомагає учням краще пізнати навколишній світ—природу і життя людей” [].

Отже, педагоги Житомирщини та України схиляються до висновку, що наочність в навчанні є одним з основних чинників, що робить вплив на процес навчання і виховання, значної уваги заслуговує її роль в розвитку уяви, мислення, у формуванні умінь, закріпленні знань і їх практичному використанні.




Комментарии