Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Психолого-педагогічні особливості інтелектуальної готовності першокласників до навчання у початковій школі

Готовність до шкільного навчання – бажання усвідомлення необхідності навчатися, які виникають в результаті соціального дозрівання дитини, прояви у  неї внутрішніх суперечностей, які задають мотивацію до учбової діяльності [34;137].

Молодший шкільний вік найбільш глибоко і змістовно представлений у працях Б.Ельконіна, В.Давидова, їх співробітників і послідовників (Л.Айдарова, А.Дусавицький, А.Маркова, Ю.Полуянов, В.Ренкін, В.Рубцов, Г.Цукерман та інші).

Учбова діяльність не дана в формі. Коли дитина приходить в школу, її ще немає. Учбова діяльність повинна бути сформована, Так, як людина повинна вміти трудитись, вона повинна вміти навчатись. В побудові учбової діяльності і полягає задача початкової школи – перш за все дитину потрібно навчити вчитися. Перша складність полягає в тому, що мотив, з яким дитина приходить в школу, не пов’язаний зі змістом тої діяльності, яку вона повинна виконувати у школі. Мотив і зміст учбової діяльності не відповідають один одному, тому мотив поступово починає втрачати свою силу. Процес навчання повинен бути побудований так, щоб його мотив був пов’язаний із власним, внутрішнім змістом предмета засвоєння. Необхідно сформувати пізнавальну мотивацію [37; 263].

Формування такої пізнавальної мотивації тісно пов’язане зі змістом та способами навчання. При традиційних способах навчання формування пізнавальної мотивації може і не бути . Перетворення діяльності, яка ще не є учбовою діяльністю, в учбову передбачає зміну мотиву.

Учбова діяльність не дана дитині з самого початку, її потрібно побудувати. На початкових етапах вона здійснюється у формі спільної діяльності вчителя і учня. Діяльність, яка з самого початку поділена між учасниками, виступає спочатку як основа для формування інтелектуальної активності, а потім стає формою існування нової психічної функції.

В.Рубцов на основі  експериментальних досліджень зробив висновок, що кооперація з ровесниками та координація точок зору – основа походження інтелектуальних структур дитини [37;268]. Форма кооперації виконує функцію моделювання змісту інтелектуальної структури у складі відношень учасників діяльності. Основою для виділення і засвоєння змісту інтелектуальної структури є перерозподіл діяльності. При цьому дитина звертається до організації самої спільної діяльності, розкриває загальний характер предметних перетворень для учасників  загальної роботи. Необхідність перерозподілу виникає в разі появи протиріч між способом організації спільної діяльності і продуктом цієї діяльності, який не відповідає вимогам задачі. Перерозподіл змушує шукати нові способи спільної роботи. Метод, який використовується, забезпечує відокремлення зв’язку між кооперацією дій у спільній діяльності і змісту мислення, завдяки чому можна використовувати формування мислення.

А.Н.Леонтьєв особливе місце приділяє аналізу способів засвоєння знань, ролі спілкування в учбовому процесі та розвитку мотивів учбової діяльності. Найважливішою стороною навчання, на його думку, є спілкування.

А.Усова вважає, що дітей 6-річного віку необхідно навчати, так як це важливо для їхнього психічного розвитку та підготовки до школи. „В процесі навчання та під його безпосереднім впливом у дітей формується учбова діяльність – здатність дитини розумово працювати у певному напрямку і у зв’язку з цим слухати та чути, дивитись і бачити, сприймати та дізнаватися” [31;19].

А.Усова відокремлює конкретні ознаки оволодіння учбовою діяльністю першокласником. Виділені три ознаки, які характеризують різну ступень розвитку учбової діяльності.

I рівень  – визначається продуктивністю та ціленаправленістю усіх процесів пізнавальної діяльності; активністю, зацікавленим відношенням до навчання, здатністю до самоконтролю своїх дій і до  оцінки своїх результатів. На основі засвоєного діти можуть розв’язати доступні їм задачі у практичній та розумовій діяльності.

II рівень –  більш слабший.  Усі ознаки оволодіння учбовою діяльності ще нестійкі. Але разом з цим діти вже можуть навчатися, хоча можливості всілякі відхилення.

III рівень – початок формування учбової діяльності, яке характеризується зовнішньою дисциплінованістю на заняттях.

Формування готовності до навчання також має декілька ступенів. На початковому ступені знаходяться діти на перших місяцях навчання. Їх розумова діяльність ще не є досить осмисленим процесом, так як знання, уміння і навички вони засвоюють, а потреби вчитися ще не відчувають.

У дітей на 3-6 місяцях навчання спостерігається готовність до засвоєння знань, підвищується активність учнів під час навчання  на заняттях, постановки перед ними пізнавальних задач. Але ці задачі ще безпосередньо пов’язані з умовами життя та ігрової діяльності дітей, спілкування їх один з одним та з дорослими.

 У дітей з другого півріччя спостерігається значні зрушення у розумовому розвитку та вольовому зусиллі. Про це свідчать питання дітей, інтерес до вивчення зв’язків та відносин між предметами та явищами. Їх вже не притягують прості ігри та іграшки. У них розвивається інтерес до набуття знань та умінь не лише для застосування в теперішній час, але й з користю. Підвищується допитливість, інтерес до знань та розумової діяльності, з’являється вимогливість до себе і інших.

Таким чином, повноцінний розвиток учбової діяльності у першокласників дозволяє здійснювати формування у них готовність до школи, і зокрема до шкільного навчання.

Готовність до шкільного навчання - бажання та усвідомлення необхідності вчитися, які виникають в результаті соціального дозрівання дитини, появи у нього внутрішніх протиріч, які задають мотивації до учбової діяльності [35;137].

Одним з компонентів готовності до школи є інтелектуальна готовність. Цей компонент готовності передбачає наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань. Дитина повинна володіти планомірним та розподіленим сприйняттям, елементами теоретичного відношення до матеріалу, що вивчається, узагальненими формами мислення та основними логічними операціями, змістовним запам’ятанням. Однак в основі мислення дитини залишається образним, яке спирається на реальні дії з предметами, їх замісниками.

Наочно-образне мислення - це мислення, яке виконується за допомогою внутрішніх орієнтовних дій з образами. Інтелектуальна готовність також передбачає формування у дитини початкових умінь в області учбової діяльності, зокрема, вміння виділяти учбову задачу та перетворити її в самостійну ціль діяльності.

Розвиток інтелектуальної готовності до школи передбачає:

– диференційоване сприйняття;

– анатомічне мислення (здатність осягнення основних ознак та зв’язків      між явищами, здатність відтворити зв’язок);

- раціональний перехід до дійсності (послаблення ролі фантазії); логічне запам’ятання;

– інтерес до знань, процесу їх отримання за рахунок додаткових зусиль;

оволодіння на слух розмовною мовою та здатністю розуміння та      застосування символів;

– розвиток тонких рухів руки та зорово-рухових координацій.

Готовність до школи визначається також пізнавальною спрямованістю, яка формується в дітей на основі властивої їм допитливості. Остання, як відомо, виявляється в численних дитячих запитаннях, завдяки яким 6-річний вік (найінтенсивніший щодо цього періоду) дістає назву „вік чомучок”.

Ступень розвитку допитливості перед початком навчання в школі у різних дітей не однаковий. Не у всіх формується пізнавальне ставлення до навколишньої дійсності, яке викликало б бажання вчитись. Одні діти перенасичені інформацією, яку звикли більше споживати, ніж здобувати, в інших не має смаку до нового, бо свого часу вогник допитливості не був підтриманий, навчальна діяльність згаданих дітей позбавлена безпосереднього інтересу й спонукається такими зовнішніми щодо неї мотивами , звичка виконувати вимоги дорослих,  наслідувати ровесників тощо. Вони вирізняються серед однолітків нестійкістю уваги на занятті, швидкоминучою реакцією на новизну, намаганням уникнути складних завдань,  звертанням до вчителя без будь яких спроб самому знайти вихід з важкого становища.

Формування пізнавальних інтересів ґрунтується на розвитку у дітей сфери почуттів, перед усім таких, як подив при зустрічі з незвичним, несподіваним, тим,  що суперечить досвіду або наявним уявленням, вагання й сумніви в процесі  пошуку, радість відкриття,  радість від розв’язання проблеми.

Розвитку пізнавальної активності дітей сприяє така організація їхньої розумової  діяльності,  за якої в кожного з учасників складається враження про свою причетність до розв’язування задачі. Вчитель повинен стимулювати  почуття  успіху в усіх без винятку дітей,  схвалюючи будь-яку спробу знайти розв’язок .

Для стимулювання розумової активності дітей велике значення мають використання в процесі їх навчання ігрових моментів і створення проблемних ситуацій.

Дуже важливим для успішного навчання показником загального розвитку дитини є рівень сформованості її сприймання.  Цей психічний процес є провідним у продовж дошкільного дитинства і виступає основою для формування наочно образного мислення, а далі й словесно–логічного. У готової до шкільного навчання дитини сприймання вже добре розвинене. Вона легко оперує сенсорними еталонами: кольором, формою, величиною, що виявляється у вправному виконанні практичних завдань на розрізнення та об’єднання предметів за цими ознаками, складань фігурок із частин – відома зараз дидактична гра “пазли”. Саме завдяки добре розвиненому сприйманню створюються передумови для оволодіння читанням, адже, щоб навчитися читати потрібно, насамперед,  добре розрізняти зображення літер.

Не менш важливою для успішного навчання у школі є зорово – моторна координація . Завдяки  здатності відтворювати на письмі побачене дитина може навчитися писати, малювати. Ця функція посилено розвивається впродовж усього дитинства у малюванні, починаючи з примітивних  черкань та каракулів дво-трирічної дитини, а далі більш охайного штрихування та розфарбовування контурних зображень, виконання малюнків за власним задумом. Про можливість зорово-моторної координації як показника готовності дитини до навчання свідчить те, що перевірка цієї функції включається майже в усі методики діагностики шкільної зрілості.

Тим часом не достатній розвиток сприймання зорово-моторної координації є найпоширенішою причиною труднощів у оволодінні дитиною такими важливим шкільними навичками, як письмо, читання. Шести-семилітні діти з цим недоліком не можуть скопіювати просте зображення кола, квадрата, трикутника.

Перші роки життя дитини сенситивні до розвитку мови та пізнавальних процесів. Саме в цей період розвитку у дітей з’являється чуття мовних явищ, своєрідні загальні лінгвістичні здібності. В дитячі роки  інтенсивно набирається словниковий запас та засвоюється морфологічна система мови, якою розмовляють оточуючі, по-друге  мова забезпечує перебудову пізнавальних процесів (уваги, сприймання, пам’яті, уяви, а також мислення).

Критерії інтелектуальної готовності першокласників до учбової діяльності.

  1. Мова. До шестирічного віку словниковий запас дитини збільшується настільки, що вона може легко порозумітися з іншою людиною, з будь-якого приводу, який стосується повсякденного життя та який входить в сферу його інтересів. Шестирічна нормально розвинена дитина використовує від трьох тисяч до сьома тисяч слів. Словник шестирічної дитини складається з іменників, дієслів, займенників, прикметників, числівників та з’єднувальних слів.

В цей період у дітей з’являється орієнтування на системи різної мови. “Звукова оболонка мови – предмет активної, природної діяльності для дитини 6 років” [35;11]. Якщо дитина відвідувала дитячий садок, тоді вона повинна володіти навичками свідомого аналізу мови. Вона може здійснювати звуковий аналіз слова, розділяти слово на звуки,  які його складають та  встановлювати порядок звуків у слові.

Основна функція мови – спілкування, повідомлення, тобто комунікація. Шестирічна дитина вже здатна спілкуватися  на рівні контекстної мови, тобто мови, яка  достатньо точно описує те, про що мовиться, і тому досить  зрозуміла без безпосереднього сприймання самої ситуації, яка  обговорюється, переказування почутої історії, власна розповідь  про те, що відбулося доступні шестирічній дитині. Але це важливо, якщо дитина розвивалася в культурному мовному середовищі, якщо оточуючі її дорослі вимагали  розумних висловлювань,  розуміння того, про що говорить вона іншим; якщо дитина вже розуміє,  що повинна  контролювати свою мову, щоб бути розумнішою.

Ситуативний спосіб мовного спілкування починає заміщуватися контекстним.

  1. Сенсорний розвиток. Дитина, яка відвідувала дитячий садок, не лише розрізнює кольори, форми, розмір предметів та їх положення в просторі, але й може правильно назвати предмети за величиною. Вона може також зобразити найпростіші форми та розфарбувати їх в заданий колір.

Важливо, щоб дитина вміла встановлювати ідентичність предметів тому чи іншому еталону. “Еталон – це вироблені людством зразки основних різновидів якостей і властивостей предметів “ [35;14].

Якщо дитина може правильно назвати колір і форму предмета, якщо вона може співставити якість, яка сприймається, з еталоном, то ми можемо вважати, що вона може встановити ідентичність, частковість подібності, різницю.

Дитина вже вміє правильно оцінювати зображення у перспективі, так як вона знає, що один і той же предмет, розташований далеко, має вигляд на малюнку маленьким, а зблизька – значно більше.

  1. Розвиток мислення. Дитина, граючись, експериментуючи, намагається встановити причинно-наслідкові зв’язки та залежності. Чим активніша в розумовому відношенні дитина, тим більше вона  задає питань і тим різноманітніші ці питання.

Мислення шестирічної дитини відмічається егоцентризмом, особливою розумовою позицією, яка обумовлена відсутністю знань, що необхідні для правильного розв’язання певних проблемних ситуацій. “Відсутність  системності знань, недостатній розвиток понять призводить до того,  що в мисленні дитини господарює логіка сприйняття . Дитина потрапляє в залежність від того, що вона бачить в кожен новий момент зміни предметів “ [35;16].

  1. Розвиток уваги. Якщо шестирічна дитина зайнята важливою для неї грою, тоді вона, не відволікаючись може грати дві, а то й три години. Так же довго вона може бути зосередженою і на продуктивній діяльності (малюванні, конструюванні, виготовленні важливих для неї виробів). Однак такі результати зосередження уваги – наслідок інтересу до того, чим зайнята дитина. Вона буде втомленою, буде відволікатись і почувати себе зовсім нещасною, якщо потрібно бути уважною в тій діяльності, яка їй байдужа або зовсім не подобається.

Дорослий може організувати увагу дитини за допомогою словесних вказівок. Їй нагадують про необхідність виконувати задану дію, вказуючи при цьому способи дії.

Шестирічна дитина вже може запам’ятовувати довільно, свідомо користуватися прийомами запам’ятовування. Вона повторює те, що потрібно запам’ятати, намагається осмислити, усвідомити те, що запам’ятовує в потрібній послідовності. Однак недовільне запам’ятовування залишається більш продуктивним .

  1. Розвиток уяви. Шестирічна дитина в своїй уяві може створювати різноманітні ситуації, в яких вона виступає в найкращих своїх проявах. Формуючись в грі, уява переходить і в інші види діяльності. Найбільш яскраво вона проявляється в малюванні та в складанні дитиною віршиків та казок. Тут ми можемо спостерігати велику варіативність в характері дитячої творчості : одні діти орієнтовані на відтворення реальної дійсності, інші – на створення фантастичних образів та ситуацій.

Отже, інтелектуальна готовність дітей до  процесу навчання у школі передбачає наявність достатнього рівня розвитку різних психічних процесів.




Комментарии