Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Порушення формування інтелектуальної готовності першокласників до навчання у початковій школі

Готовність першокласників до навчання ускладнюється недостатнім розвитком різних психічних функцій та не сформованістю різних видів діяльності.

Показники неготовності першокласників до навчання:

–   інфантилізм;

–    недостатній розвиток рухових умінь;

–    порушення пам’яті;

–   труднощі у засвоєнні навички письма;

–   труднощі у засвоєння навички читання;

–    труднощі у засвоєнні математичних навичок;

–    обмежений запас загальної обізнаності;

–    наявність у дитини астенічних станів;

–    труднощі, пов’язані з різними психотравмуючими ситуаціями.

Однією з причин, які ускладнюють формування інтелектуальної готовності першокласників до навчання, може бути незрілість вольової поведінки та особистості дитини, яка має назву інфантилізм. Поведінка дитини, яка страждає від інфантилізму, відрізняється значною дитячістю, ніж повинно бути у відповідному віці.

На перший план виступають не втомлюваність у грі і швидка втомлюваність під час виконання практичних завдань. Особливо швидко дітям набридає одноманітність завдань, які вимагають усидливості та зосередження уваги на відносно тривалий час. При повноцінному інтелекті відмічаються недостатньо виражені інтереси до дидактичних, настільних ігор і занять з письма, рахунку, читання.

Дітям притаманна слабка здатність до інтелектуального напруження, підвищення роздратованість, небездоганність вольової поведінки. Однак до 6-7 років дитина вже достатньо розуміє і регулює свою поведінку в залежності від необхідності виконувати ту чи іншу роботу. При правильному вихованні у дитини формується поняття відповідальності за довірену справу.

А дитина, яка страждає інфантилізмом, як малюк, не розуміє, що раз потрібно, і то і повинно. Домінуючим  в його свідомості є прагнення до забави, іграм, отриманню задоволення. Нерідко з перших днів занять у школі дитина „сідає за уроки” як неприємну повинність і тому надає перевагу стороннім справам.

Важливо допомогти учню знайти радість  та інтереси  в самому процесі навчання, його результатах , показати, як добре самому знати і уміти, як цікаво вчитись. Інакше у дитини засвоюється негативний рефлекс - установка на навчання як нецікава і неприємна справа.

Такий дитині потрібно вчасно допомогти адаптуватися до школи. Їй потрібно давати додаткові цікаві завдання, які пов’язані з яскравим наочним матеріалом, пропонувати самому зробити нескладні наочні посібники, які допоможуть зацікавити матеріал. Необхідно використовувати її ініціативу і творчі можливості, щоб пробудити інтерес до шкільного навчання.

Труднощі у навчанні, які заважають першокласнику працювати на уроках, можуть бути пов’язані з недостатністю рухових умінь.

Розвиток рухових умінь у дошкільному віці - це залог вдалого навчання багатьом навичкам: письму, малюванню, виконанню програми з фізичної культури.

Необхідно сприяти розвитку і удосконаленню у дітей мілких тонких рухів. Цьому сприяють різні спеціальні вправи: вирізування по контуру, складання малюнків - узорів з мілких предметів, малювання кругів, овалу та інших елементів, тренування та гімнастика пальців, рук, ритмічна гімнастика під музику.

Недостатній розвиток просторових уявлень також значно ускладнює інтелектуальний розвиток школярів. Розвиток просторових уявлень у дитини залежить від своєчасні дозрівання мозкових структур тім’яної області. Крім того, для розвитку просторових уявлень необхідне своєчасне формування рухових навичок та вмінь.

Труднощі у навчанні, які пов’язані з недостатнім розвитком просторових уявлень: таким дітям важко навчитись рахувати, особливо з переходом через десяток; діти не можуть засвоїти поняття числового ряду: порядок слідування одиниць, десятків, сотень, їм дуже важко сформувати поняття про геометричні фігури (квадрат, трикутник). Нерідко в 1- му класі у дитини виявляється так зване дзеркальне письмо. Дитина розуміє малюнок, якщо його перевернути, не впізнає  букв і цифр в перевернутому вигляді, не може будувати із кубиків або накреслити будиночок, якщо забрати зразок. Дітям дуже важко малювати. При цьому основні труднощі пов’язані не з моторною не умілістю, а з труднощами у розумінні просторової перспективи.

Сучасні заняття дають можливість подолати недоліки у розвитку просторових уявлень, і в результаті учень може засвоїти програмний матеріал.

На таких заняттях можна рекомендувати такі завдання, як складання узорів з геометричної мозаїки за малюнком і по пам’яті, придумування узорів, робота з „Конструктором”, вирізання і склеювання окремих деталей за зразком. У роботі на уроках з такими дітьми потрібно більше використовувати наочності.

Труднощі у формуванні інтелектуальної готовності до навчання у школі можуть бути пов’язані з частковим порушенням будь-якої сторони інтелектуальної діяльності, наприклад пам’яті. Дитина не може запам’ятати матеріал не лише під час механічного заучування, але і з опорою на наочність.

Так, назва літери алфавіту і її вигляд вона пам’ятає лише безпосередньо після заучування, а через невеликий проміжок часу, іноді 10-20 хвилин, не може  згадати її назву. Не може запам’ятати цифри, імена оточуючих людей, назву своєї вулиці, як звати вчительку у школі. Такі прояви вперше можуть виявлятися у дошкільному віці. Часто перші труднощі виникають при підготовці дітей до навчання у школі. Дитина не може навчитися читати, тому що не запам’ятовує букв. При вивченні математики не запам’ятовує цифр. Вірші вчить дуже довго, але через нетривалий час забуває їх . Однак при нагадуванні першого рядка вірш одразу згадується, і дитина продовжує розповідати

Під час колекційної роботи з молодшим школярем доцільне використання лото, розрізних картинок, паличок, кубі кив, сюжетних малюнків, ілюстрованих книжок. Корисно запропонувати дитині запам’ятати предмети, які зображені на 3-4-х картинках, і назвати їх по пам’яті. Потім відшукати їх зображення на 10-12-ти схожих картинках, але хаотично розкладених Також можна вчити букви і цифри, використовуючи спеціально виготовлені картки чи касу букв і цифр.

Займатися потрібно щоденно по 15-20 хвилин. Потім слід перейти до запам’ятовування відсторонених понять: назв вулиць, міст, річок та інше. Можна попросити назвати персонажів казок, вивчити короткі вірші, пісеньки у супроводі мелодії. В процесі тренування пам’яті потрібно спиратися не на один орган чуття, а на декілька. Так, розгляд малюнка можна супроводжувати поясненням, тобто зорове набуття підкреслювати слуховим; якщо дитина повинна засвоїти об’ємні предмети, краще дати їй до них доторкнутися.

Гарному запам’ятовуванню сприяють логічні зв’язки, особливо образні, яскраві. Відомо, що діти, знайомлячись з літерами і цифрами, часто надають їм певні властивості і схожість з деякими предметами і навіть людьми. Невичерпні творчі можливості і фантазію дітей можна використовувати в процесі тренування пам’яті.

В першому класі вчитель може зіткнутися із „специфічними розладами письма у дитини, які називаються дизграфією” [23;24]. Дизграфія проявляється в ускладнені співвідношення звуків мовлення та їх графічного зображення, просторового розташування букв (дзеркальне письмо), розділення слів, написання букв. Помилки на письмі не пов’язані із знаннями правопису. При дизграфії дитина з нормальним слухом. Не може відрізнити сходні фонеми [б] - [п] , [д] - [т] і інші. Ця форма дизграфії носить назву сенсорної, в її основі лежить недостатній розвиток звуко-буквеного аналізу – фонетичного слуху. Зазвичай таке порушення буває у дітей, які пізно почали говорити, неправильно вимовляли окремі звуки, замінювали їх іншими і т. д.

В школі у такої дитини можуть виникнути труднощі у навчанні: вона не може навчитися грамотно писати (замінює одні букви іншими і т. д.). Не допомагає йому при цьому правило правопису, за яким можна змінити слово так, щоб після сумнівного приголосного звука стояв голосний.

Розрізняють і іншу форму дизграфії – онтичну, проявляється  в тому, що дитина  плутає написання подібних букв (б - в, н - п, м - л,  т - ш). Часто вона плутає подібні букви і під час читання. Якщо першокласник відчуває ускладнення у написанні  декількох подібних букв, то потрібно звернутися до логопеда. В результаті спеціальної колекційної роботи дитина зможе навчатися разом з іншими.

Програма загальноосвітньої школи розрахована на те, щоб дитина до кінця 1-го класу повинна вільно читати. Існують певні установки на швидкість читання, виразність, правильність розстановки наголосу і т. д.

Ускладнення у засвоєнні навички читання полягає в тому, що дитина не може правильно спів вставляти букву і звук і тому не може читати текст. Тобто відбувається нібито „зворотне явище по відношенню до дизграфії - дитина не може засвоїти яким звуком позначається буква. Ці явища називаються дислексією, а повна відсутність здатності до читання –алексією” [23;29].

Перші підозри про можливу дизлексію можуть виникнути ще на етапі дошкільного навчання у підготовчій групі дитячого садка, коли проводяться заняття на розрізнення і називання букв, а також коли батьки намагаються навчити дитину  читати.

Першокласник, який приходить до школи з недосконалою мовою, не може успішно навчатися: йому важко оволодіти читанням, письмом і навіть математикою (для того, щоб розв’язати задачу, її потрібно прочитати і зрозуміти зміст). Учень плутає букви, не співвідносить їх із відповідними звуками, письмо під диктовку ускладнене.

Щоб допомогти дитині, як з’єднувати їх у слоги. А потім запропонувати їй самій знайти вивчені букви у складах і словах. Повторюючи зо дорослим, дитина запам’ятовує букви, тобто вона здатна до засвоєння навички читання. Але при дислексії звичайний спосіб навчання читанню не допоможе. З дитиною, яка страждає на дислексію, повинен займатися логопед.

Однією з причин труднощів у засвоєнні операцій рахунку особливо з переходом через десяток, є недостатнє розуміння дитиною розділів числа. ”Дискалькулія – це специфічна ізольована нездатність до операцій рахунку” [23;34]. При цьому порушенні дітям важко співвідносити числове значення з цифровим позначенням. Зазвичай в основі цих розладів лежить недостатній розвиток просторових уявлень. Важливо своєчасно розпізнати ці розлади. В ранньому дитинстві така дитина плутає ліву і праву сторони, прийменники і прислівники напрямку, не вміє малювати сонечко, людину, не грається „Конструктором”. Під час навчання в 1-му класі оволодіває рахунком, вчиться виконувати додавання і віднімання в межах першого десятка. Однак виконувати дії з переходом через десяток дитині дуже важко . Множення і ділення вона засвоює краще, так як намагається замінити рахунок механічним запам’ятанням, користується таблицею множення.

Помітив нездатність першокласника до комбінаторної діяльності, конструювання, слід з’ясувати їх причини і допомогти дитині освоїти будову нескладних конструкцій. Щоденно на 10-20 хвилин займатися усним рахунком, спочатку з опорою на наочність.

Є діти, яким важко швидко зрозуміти, як розв’язати задачу, уявити її розвиток „в умі”. Таким дітям треба запропонувати елементарне креслення, схему, тобто використовувати опору на наочність.

Часто діти, не засвоївши способом розв’язання задачі, прагнуть, не зрозумівши суті, просто дібрати відповідь. При цьому розвивається так зване „ лінощі мислення”, дитина не тренує свої інтелектуальні здібності. Вона звикає до думки, що математика їй недоступна. Дитину треба навчити думати, а не відгадувати, трудитися для досягнення результатів і отримувати радість від розв’язання задач.

Труднощі у підвищенні інтелектуальної готовності можуть виникати у шестиліток із-за малої їх інформованості. Пізнання оточуючого світу відбувається внаслідок отримання дитиною певних знань, умінь, навичок і здатності ними оперувати. Недостатність знань та умінь призводить до того, що дитина, коли прийде до школи і матиме добре розвинені увагу, пам’ять, працездатність, здатність до оволодіння віддаленими поняттями і узагальненнями, не буде добре навчатися.

„Недостатня інформованість – це малий запас відомостей про оточуючий дитину світ, його явища, людей, їх взаємостосунки”[23 ;37].

Шести - семирічна дитина не завжди знає, в якому місті живе, імена і по-батькові батьків, часто не знає професій батьків.

Необхідно дати дитині основні відомості про оточуючий світ, навчити цікавитись усім світом, хотіти знати про нього якомога більше. Крім того, потрібно навчити дитину навичкам читання, письма, малювання, рахунку, вирізування и т. д.

Іноді діти вражають своєю ерудованістю, багатоманітними відомостями, дорослими звертаннями мовлення, схожими на фразеологічні  штампи. Проте, запитавши, як дитина розуміє сказане ним, виявляється повне або часткове нерозуміння суті явищ, тобто отримані дитиною відомості не стали його знаннями, якими він може користуватися у разі необхідності. Не можна забувати, що отриману інформацію дитина повинна засвоїти, тільки тоді вона зможе її використати на уроці, у спілкуванні з ровесниками і дорослими.

Щоб розширити запас загальної обізнаності дитини вчитель і батьки повинні:

  1. Своєчасно навчати умінням і навичкам, які відповідають віку дитини.
  2. Стимулювати активність пізнання.
  3. Контролювати засвоєння отриманих відомостей, щоб вони стали дійсно знаннями, якими дитина зможе користуватися.
  4. Розширювати кругозір дитина не лише на дидактичному матеріалі (настільних іграх, книжках, діафільмах), але й в різних життєвих ситуаціях.
  5. Стимулювати дитину розповідати про те, що їй прочитали, або переказати зміст мультфільму спочатку за запитаннями, а потім самостійно. Вчити виділяти головну лінію сюжету, називати діючих осіб тощо.
  6. Вчити дитину читати, рахувати і писати в ігровій формі.
  7. Не допускати одностороннього розвитку особистості дитини.

Значно ускладнюється формування інтелектуальної готовності першокласників до навчання внаслідок наявності у них астенічних станів.

„Астенія – стан підвищеної втомлюваності, виснаженості, втрати здатності до довготривалої фізичної та розумової напруги” [23;40]. Астенічний стан виникає у дитини як наслідок довготривалої хвороби. Під впливом загального захворювання організму відбувається послаблення функцій мозкових структур. Крім того, різні токсичні речовини, які утворюються в процесі хвороби, отруюють ще не сформовани1й і недостатньо стійкий до подібних впливів дитячий мозок. Відбувається тимчасова недостатність інтелектуальних функцій, тобто зниження не інтелекту дитини, а його продуктивності в результаті порушення так званих перед посилок інтелекту (пам’ять, уваги, працездатності тощо).

Дитині заважає працювати послаблення пам’яті, особливо порушення механічного запам’ятовування. Увага дітей нестійка. Учень зазвичай починає виконувати роботу добре і правильно, а потім, відволікаючись, допускає масу помилок, пропусків і взагалі „відключається” від уроку: не чує і не сприймає пояснення вчителя. Кількість помилок до кінця уроку збільшується в 3-4 рази.

Працездатність дітей з астенічними станами дуже нерівна і зазвичай залежить від навантаження: інтелектуального, емоційного, рухового. До останнього уроку, до кінця учбового тижня продуктивність на заняттях різко падає.

При астенічних станах діти переносять навантаження по-різному: у одних після навантаження наступає гальмування рухових і психічних функцій, інші навпаки, при втомлюваності стають непосидючими, бігають на перервах, ще більше втомлюючись. Дітям з астенічними станами і при першому і при другому типах реагування необхідно давати рухову розрядку на перервах і навіть на уроці. Якщо вчитель бачить, що дитина відключилась, дивиться в одну точку або зіває, то слід її підняти, дати якесь завдання, щоб знову підвищити працездатність. На перерві бажано організувати для всіх дітей яку-небудь гру, щоб вони не бігали по школі. 

Великий негативний вплив на формування інтелектуальної готовності першокласників до навчання мають різноманітні психотравмуючі ситуації.

„При психотравмуючою ситуацією розуміють ті умови життя і взаємостосунків людей, які оточують дитину, які призводять до появи у неї переживань, негативних емоцій” [23;48]. Хвороблива реакція на цю ситуацію може знищити працездатність дитини, а переживання відволікають його від навчання, спілкування з ровесниками.

Причинами психотравмуючих ситуацій можуть бути різні обставини. В даних ситуаціях це суперечки між батьками, коли дитина стає свідком сварок, боячись втратити як батька, так і маму. Особливо це чітко проявляється в тих випадках, коли батьки намагаються вияснити, кого дитина любить більше і з ким хотіла б залишитися. Часто, намагаючись перейняти дитину на свій бік один з батьків задобрює її різними подарунками.

Під впливом переживань, хвилювань у дитини погіршується сон, часто змінюється настрій. Учень на уроках сидить, увага не зосереджується, працездатність різко падає.

В результаті психотравмуючої ситуації у дитини можуть порушуватись процеси запам’ятовування. Він довго учить, але не може зосередитись на завданні і погано запам’ятовує матеріал.

Психотравмуючі ситуації можуть виникати у дитини і у школі. Конфлікти бувають з різних причин і з різними особами: з вчителем, однокласниками і іншими школярами.

Всі ці труднощі, які виникають у першокласників при їх вступі  у школу, негативно впливають на розвиток дітей, сприймання ними учбової діяльності, яка є сенситивною для цього віку, та ставлення до ситуації навчання. Такий негативний вплив є однією із найважливіших причин виникнення шкільної дезадантації.

„Шкільна дезадантація – втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями й однолітками, схильність до асоціальної поведінки, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження” [28;7].

„Адаптація – пристосування дитини до умов та вимог нового середовища. ЇЇ результатом є пристосованість як особистісна якість, що виступає показником життєвої компетентності дитини, її здатності орієнтуватися та впливати на довкілля” [28;7].     

Отже, специфікою молодшого шкільного віку є зросла, порівняно з дошкільником, інтелектуалізація життя; спроможність дитини керуватися не тільки почуттями, а й розумом, виробляти до певної міри неупереджені судження з приводу людей, доступних життєвих ситуацій, вчинків тощо.
Завданням вчителя є сприяння розвитку всіх цих якостей та різних психічних функцій.




Комментарии