Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Блог


Прийоми підвищення інтелектуальної готовності дошкільників

Зі сформованою експериментальною  групою дітей протягом 2 тижнів  (в кількості десяти  занять) проводилась корекційна робота з метою підвищення інтелектуальної готовності дітей до навчальної діяльності. З цією метою на кожному занятті використовувались різноманітні варіанти таких методик, як методика “Будиночок”, “Графічний диктант“, і “Малювання по точках”, “Послідовність подій”.

Методика “Будиночок”

Методика передбачає виконання завдання на змальовування картини, де зображено будиночок, окремі деталі якого складені з різних геометричних фігур. Завдання дозволяє виявити уміння дитини орієнтуватися у своїй роботі на зразок, уміння точно скопіювати його виявити особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координації і тонкої моторики руки.

Приступаючи до дослідження дослідник говорить: “Перед тобою лежить аркуш паперу й олівець. На цьому аркуші я прошу тебе намалювати точно таку картину, яку ти бачиш на цьому малюнку (перед досліджуваним кладеться аркуш паперу з малюнком “Будиночку”). Не квапся, будь уважним, постарайся, щоб твій малюнок був точно такий же, як на цьому зразку . Якщо ти щось не так намалюєш, то стирати  гумкою чи пальцем  нічого не можна (необхідно простежити, щоб у досліджуваного не було гумки), а треба поверх неправильного  чи поруч намалювати правильне. Тобі зрозумілі завдання? Тоді приступай до роботи”.

В процесі роботи дитини необхідно зафіксувати :

–  якою рукою дитина малює (правою чи лівою) ;

– як вона працює із зразком: чи часто дивиться на нього, чи проводить повітряні лінії над малюнком – зразком, що повторюють контури картини, чи звіряє зроблене із зразком, чи місцем глянувши на нього, малює по пам’яті:

–  швидко чи повільно проводить лінії;

–  схильність до відволікання під час роботи;

– чи звіряє досліджуваний після закінчення роботи свій малюнок зі зразком. Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, їх треба запропонувати перевірити чи все в неї правильно. Якщо вона побачить неточності у своєму малюнку, вона може їх виправити, але це повинно фіксуватись дослідником.

Методика “Послідовність подій“

Методика “Послідовність подій“ запропонована А.Н.Берштейном призначена для дослідження розвитку логічного мислення, мови і здатності до узагальнення.

Як експериментальний матеріал використовується три сюжети картин, пред’явлені досліджуваному в неправильній послідовності. Дитина повинна зрозуміти сюжет, вибудувати правильну послідовність подій і скласти за картинами розповідь, що неможливо без достатнього розвитку логічного мислення і здатності до узагальнення. Усна розповідь показує рівень розвитку мови майбутнього першокласника: як він будує фрази, чи вільно володіє мовою, який його словниковий запас і так далі.

Завдання складається з двох частин:

Якщо досліджуваний правильно розклав послідовність, але не зміг скласти гарної розповіді, то бажано задати йому кілька питань, щоб уточнити причину утруднення. Складання розповіді за допомогою навідних запитань розцінюється як  виконання завдання на середньому рівні. Якщо досліджуваний  правильно виконав послідовність, але не зміг скласти розповідь  навіть за допомогою навідних запитань, то таке виконання завдання розглядається як незадовільне.

Методика “Графічний диктант”

Методика “Графічний диктант” (розроблена Д.Б.Ельконіним) направлена на виявлення вміння уважно слухати: точно виконувати вказівки дорослого, правильно відтворювати на аркуші паперу заданий напрямок ліній, самостійно діяти за завданням дорослого. Ця методика дозволяє групову роботу з дітьми.

Для проведення колекційної роботи за цією методикою кожній дитині видається аркуш у клітинку з вже нанесеним  на ньому чотирма точками. Перед роботою дослідник пояснює дитині: ”Зараз ми з вами будемо малювати рівні узори. Потрібно постаратись, щоб вони вийшли гарними і акуратними. Для цього потрібно уважно слухати мене – я буду говорити, на скільки клітин і в який бік ви повинні  провести лінію. Проводьте лише ті лінії, які я скажу. Коли проведете, чекайте, доки я не скажу, як необхідно проводити наступну. Наступну лінію потрібно починати там, де закінчилась попередня, не відриваючи олівець від паперу. Всі пам’ятають, де права рука? Витягніть праву руку у бік. Бачите, вона показує на вікна (дається загальний орієнтир, який є у приміщені). Коли я скажу , що потрібно провести лінію направо, ви її проводите – до вікна”. Потім з дітьми виясняється, в яку сторону показує ліва рука.

Після цього дослідник переходить до малювання тренувального узору. Під час диктування експериментатор повинен робити достатньо довгі паузи, щоб діти встигали закінчити попередні лінії. На самостійне продовжування узору дається 1,5 – 2 хвилини. Дітей попереджують , що узор не обов’язково продовжувати на всю ширину сторінки.

В процесі проведення роботи дослідник спостерігає, щоб діти починали роботу кожен раз з вказаної точки, підбадьорює дітей (“Я думаю, що у тебе обов’язково все вийде добре, спробуй ще раз”). В той же час ніякі конкретні вказівки по виконанню узору не даються.

Після виконання тренувального завдання дітям по черзі дослідник диктує три залікових завдання з перервами у 1,5 – 2 хвилини для самостійного виконання узорів. Загальний час проведення методики складає близько 15 хвилин.

Методика “Малювання по точках”

Методика (розроблена Н.Л.Венгером) направлена на виявлення вміння керуватися системою умов задачі , долаючи відволікаючи впливи сторонніх факторів. Результати її виконання відображають рівень розвитку наочно – образного мислення .

Методика включає 6 задач, кожна з яких розміщується на  окремому аркуші спеціальної книжечки, яка видається досліджуваному. Зразком в задачах №1 і 5 є неправильні  трикутники, в задачі № 2 – неправильна трапеція, в задачі № 3 – ромб, в задачі № 4 – квадрат і в задачі № 6 – чотирикутна зірка.

Дослідження можна проводити як фронтально, так і індивідуально  Перед кожною дитиною кладуть книжечку  із завданнями. Дослідник стає так, щоб його бачили усі діти  і розкриває таку ж книжечку. Потім він каже: “Відкрийте свої книжечки  на першій сторінці, подивіться: у вас намальовано так, як  і у мене“. (Якщо хтось з дітей відкрив не ту сторінку, дослідник виправляє її) . Вказуючи на вершини трикутника – зразка, дослідник продовжує: ”Бачите,  тут були точки, які  з’єднали так,  що отримали цей малюнок (слід вказати на сторони трикутника; слова “вершина”, “сторони”, “трикутник” дослідником не вимовляються). Поруч намальовані інші точки (треба вказати на точки, які намальовані справа від зразка). Ви самі з’єднаєте ці точки лініями так, щоб вийшов точно такий малюнок. Тут є зайві точки. Ви їх залишите, з’єднувати не будете. Тепер подивіться у свої книжечки: ці точки однакові чи ні?” отримавши відповідь “ні”, дослідник говорить: ”Правильно, вони різні. Тут є червоні, чорні та зелені. Ви повинні  запам’ятати правило: однакові точки з’єднувати не можна, не можна проводити лінію від червоної точки до червоної,  від чорної до чорної чи від зеленої до зеленої. Лінію можна проводити лише між різними точками. Усі запам’ятали, що потрібно робити? Потрібно з’єднати точки,  щоб отримати точно такий же малюнок, як і тут (потрібно вказати на зразок – трикутник). Коли зробите цей малюнок, переверніть сторінку. Там будуть інші точки і інший малюнок, ви будете малювати його.”

По закінченню інструкції дітям видають олівці. Дослідник  під час виконання завдання стирає на прохання дітей неправильно проведені лінії,  слідкує за тим,  щоб діти не пропустили якоїсь задачі, підбодрюючи  дітей,  якщо це потрібно.

Експериментальне дослідження проводилося в загальноосвітній школі № 26 з учнями першого класу (6-7 років) протягом 2-х місяців. Дослідження  мало вигляд індивідуальних занять з кожною дитиною окремо. Обсяг вибірки на першому етапі дослідження  становив 22 учня. За результатами І етапу дослідження  було створено дві групи: контрольна і експериментна. Формуючий експеримент проводився з учнями експериментальної групи, до якої прийняли   дітей з низьким та середнім рівнем  інтелектуального розвитку. З цією групою вподовж 2-х тижнів  проводилась корекційна робота з метою підвищення інтелектуального рівня розвитку учнів. Для перевірки висунутої гіпотези  експеримент включав етап, ”контрольний зріз”, який передбачав повторення першого, щоб простежити чи покращаться результати  у порівнянні з попередніми у дітей, які брали участь у формуючому експерименті, і які результати покажуть учні з якими не проводилась корекційна програма.

В процесі формуючого експерименту помічено, що з кожним заняттям діти експериментальної групи ставали більш розкутішими, відповіді були більш чіткими і повнішими (на усні завдання), письмові завдання виконувались в певніше і швидше. Загальна активність дітей також підвищилась. Було цікавим  те, що діти самі помічали, що певну вправу вони виконують вже швидше, аніж у попередні рази. Але в цій сформованій групі дітей активними стали не всі. Наприклад, Нікіта Б. спочатку проявляв до роботи підвищений інтерес, який, однак, потім дуже швидко згасав.  Його запитання і різні зауваження в основному були направлені на будь – які другорядні моменти, а не на саме завдання. Можна припустити, що у дитини недостатньо сформована здатність зосереджувати увагу на певному завданні, слабка здатність до швидкого переключення уваги.  Досить стриманим залишився й Віталик Д.. Його відповіді були невпевненими, він, ніби боявся казати будь-що. Напевне це можна пояснити наявним у дитини страхом несхвалення з боку дорослого.

III етап експериментального дослідження – контрольний зріз.

Контрольний зріз передбачав повторне дослідження інтелектуальної готовності до навчання у школі дітей, як експериментальної, так і контрольної групи. Тобто учнів, які приймали участь в формуючому експерименті і учнів, з якими формуючий експеримент не проводився. Мета контрольного зрізу – перевірка ефективності використаних у корекційній роботі вправ.

Дітям були запропоновані ті ж методики, що використовувались під час констатуючого зрізу:

  1. Орієнтований тест А.Керна – І.Їрасека .
  2. Методика виявлення інтелектуальної готовності дітей до навчання у школі ( Ю.З.Гільбух).
  3. В результаті повторного дослідження за першою методикою були отриманні такі дані, (Табл.3).

Таблиця 3.

група

№ п/п

Шифр досліджуваного

Малюнок чоловіка

Копіювання фрази

Копіювання крапок

сума

рівень

   

 

К

О

Н

Т

Р

О

Л

Ь

Н

А

 

1

Люда М.

3

2

1

6

високий

2

Ростик Б.

2

1

1

4

високий

3

Влад С.

2

2

1

4

високий

4

Маша Д.

2

2

1

6

високий

5

Женя О.

3

3

1

7

середній

6

Ігор П.

3

2

1

6

високий

7

Яна К.

2

1

1

4

високий

8

Паша О.

3

3

2

8

середній

9

Ігор К.

2

2

1

5

високий

10

Тетяна Р.

3

1

1

5

високий

11

Ніна Г.

2

1

1

4

високий

 

Е

К

С

П

Е

Р

И

М

Е

Н

Т

А

Л

Ь

Н

А

 

1

Настя П.

3

2

1

6

високий

2

Тетяна Л.

2

1

1

4

високий

3

Віталик Д.

3

3

3

9

низький

4

Міша П.

2

1

1

4

високий

5

Нікіта Б.

2

4

3

9

низький

6

Ліза К.

3

2

2

7

середній

7

Світлана З.

2

1

2

5

високий

8

Вадим Ю.

3

3

2

8

середній

9

Сашко К.

2

2

1

5

високий

10

Діма П.

3

2

1

6

високий

11

Сергій Г.

2

3

2

7

середній

Для кращого виявлення змін побудуємо порівняльну таблицю результатів до і після формуючого експерименту (Табл.4) та порівняльні  графік отриманих результатів експериментальної і контрольної груп (Графік1,2).При співставленні результатів застосуємо для обґрунтування статистичної достовірності зроблених висновків критерії знаків.

Таблиця 4.

група

№ п/п

Шифр досліджуваного

Результати до формуючого експерименту

Результати після формуючого експерименту

Знак зміни результатів

 

 

 

 

К

О

Н

Т

Р

О

Л

Ь

Н

А

 

1

Люда М.

високий(6б.)

високий(6б.)

=

2

Ростик Б.

високий(6б.)

високий(4б.)

+

3

Влад С.

високий(4б.)

високий(4б.)

=

4

Маша Д.

високий(6б.)

високий(6б.)

=

5

Женя О.

середній(7б.)

середній(7б.)

=

6

Ігор П.

високий(6б.)

високий(6б.)

=

7

Яна К.

високий(5б.)

високий(4б.)

+

8

Паша О.

низький(9б.)

середній(5б.)

+

9

Ігор К.

високий(5б.)

високий(5б.)

=

10

Тетяна Р.

високий(5б)

високий(5б.)

=

11

Ніна Г.

високий(4б.)

високий(4б.)

=

 

Е

К

С

П

Е

Р

И

М

Е

Н

Т

А

Л

Ь

Н

а

1

Настя П.

середній(8б.)

високий(6б.)

+

2

Тетяна Л.

низький(10б.)

високий(4б.)

+

3

Віталик Д.

нижче норми (12б.)

низький(9б.)

+

4

Міша П.

низький(10б.)

високий(4б.)

+

5

Нікіта Б.

низький(10б.)

низький(9б.)

+

6

Ліза К.

низький(9б.)

середній(7б.)

+

7

Світлана З.

середній(7б.)

високий(5б.)

+

8

Вадим Ю.

низький(9б.)

середній(8б.)

+

9

Сашко К.

середній(8б.)

високий(5б.)

+

10

Діма П.

середній(8б.)

високий(6б.)

+

11

Сергій Г.

низький(11б.)

середній(7б.)

+

Х  контр.

Х експер.

 

5,6

9,3

5,4

7,3

 

У контрольній групі значних змін результатів не спостерігається: 8 учнів залишились з тими ж результатами, які були отримані під час констатуючого зрізу. Однак, Ростик Б., Яна Ї., Паша О. Покращили свої результати на 1 бал, тим самим Паша О. З нижчого рівня піднявся на середній рівень готовності до навчання.

Такі зміни можна пояснити тим, що протягом дослідження діти перебували  в учбовому процесі. Тобто на результати могли вплинути підвищення знань  і покращення різноманітних навичок в процесі навчання на уроках під наглядом вчителя. Та дома під час виконання домашніх робіт. Інший фактор, який міг вплинути на результати - повторне дослідження, тобто елемент научуваності.

Розглянемо результати експериментальної групи. Кожна дитина в більшій чи в меншій мірі в наслідок формуючого експерименту покращила свій результат. Такі діти, як Таня А. І Міша П. спромоглися покращити  свій результат на шість балів і з низького рівня готовності піднятись на високий. Настя П., Світлана З., Сашко К., Діма П., які під час констатуючого зрізу отримала середню оцінку готовності до школи , показали високий розвиток під час контрольного зрізу. Ліза К., Вадим Ю., Сергій Г. Покращили результати від 1 до 4 балів і тим самим з нижчого рівня піднялися на середній. Віталик Д. І Нікіта Б. Хоч і змогли покращити свої результати на декілька балів, але залишилися на низькому рівні. З результатів спостереження і бесіди можна зробити висновок, що ці учні потребують додаткової роботи, спрямованої не лише на підвищення інтелектуального розвитку і удосконалення роботи мілких м’язів кисті руки. Навчальна діяльність, у роботі з Нікітою Б. Потребує працювати над розвитком різних функцій уваги: зосередження, переключення, стійкість тощо. У роботі з Віталиком Д. Важливо підвищити рівень самооцінки хлопчика, розвивати впевненість у власних даннях.

 Аналізуючи результати видно, що найбільші зміни відбулися у малюванні чоловіка, менш помітні у копіюванні крапок і копіюванні фрази. Можливо, це можна пояснити тим, що в ході формуючого експерименту, працюючи з методикою “Послідовність подій“ дитина часто зустрічалась з різними фігурами чоловіків, пов’язувала їх зображення в зв’язані розповіді, звертаючи свою увагу та ті чи інші частини тіла, які в певний момент відіграли значну роль. Покращення результатів за субтестом “Копіювання фрази“ можна пояснити виконанням завдань за методикою “Будиночок”. Працюючи за цією методикою,  дитина кожного заняття малювала різні види будинків за заздалегідь приготовленими зразками, тобто відбувався розвиток здібності дитини до наслідування , відтворення подібного. Покращення результатів за субтестом “Копіювання крапок” можна пов’язати з виконанням завдань методик “Малювання по точках”, “Графічний диктант”, що сприяє розвитку уяви, просторової орієнтації, здатності трактувати майбутнє зображення в своїй уяві.

Простежимо за результатами, отриманими за методикою Ю.З.Гільбуха в ході контрольного зрізу (Табл.5).

 

Г

Р

У

П

А 

 №

П/П

 Шифр досліджуваних

 Рівень розвитку фонематичного слуху

 Рівень словникового розвитку

 Рівень короткотривалої пам’яті

 Рівень розвитку умововиводів

 Сума балів

 

К

О

Н

Т

Р

О

Л

Ь

Н

А

 

1

Люда М.

високий(3)

середній(7)

високий(8)

середній(1)

19

2

Ростик Б.

середній(1)

середній(8,5)

високий(9)

низький(0)

18,5

3

Влад С.

високий(3)

високий13,5)

високий(8)

середній(1)

25,5

4

Маша Д.

високий(3)

середній(9)

високий(10)

середній(2)

24

5

Женя О.

середній(1)

середній(7)

високий(9)

середній(2)

29

6

Ігор П.

середній(1)

середній98,5)

високий(1)

середній(1)

11,5

7

Яна К.

середній(2)

середній(10)

високий(8)

високий(3)

23

 

8

Паша О.

середній(1)

середній(7)

високий(8)

високий(3)

19

9

Ігор К.

високий(3)

середній(8)

високий(10)

високий(4)

25

 

10

Тетяна Р.

високий(3)

середній(8,5)

високий99)

високий(3)

23,5

 

Е

К

С

П

Е

Р

И

М

Е

Н

Т

А

Л

Ь

Н

А

 

 

11

Ніна Г.

високий(3)

високий(14)

високий(9)

високий(4)

30

1

Костя П.

середній(2)

високий (14)

високий(10)

високий(4)

30

2

Тетяна Л.

високий(3)

середній(12,5)

високий(9)

середній(1)

25,5

3

Віталик Д.

середній(2)

середній(13)

високий(9)

середній(2)

26

4

Міша П.

високий(3)

середній(11,5)

високий(10)

високий(4)

28,5

5

Нікіта Б.

середній(2)

середній(10)

високий(8)

середній(2)

22

6

Ліза К.

високий(3)

високий(15)

високий(8)

високий(3)

29

7

Світлана З.

високий(3)

середній(12,5)

високий(9)

середній(2)

26,5

8

Вадим Ю.

високий(3)

високий(14)

високий(1)

середній(2)

29

9

Сашко К.

високий(3)

високий(15,5)

високий(9)

високий(4)

31,5

10

Діма П.

високий(3)

високий(13,5)

високий(8)

високий(4)

28,5

11

Сергій г.

високий(3)

середній(12)

високий(8)

середній(2)

25

Учні контрольної групи в ході констатуючого зрізу показали результати, подібні тим, що були отримані  вході контрольного зрізу. Однак певні зміни спостерігаються у декількох дітей: за субтестом „Розрізнення фонему” - Маша Д., Тетяна Р. Ці учні  з середнього рівня розвитку фонематичного слуху піднялись на високий. Ростик К. З низького рівня словникового розвитку піднявсь на середній. Можливо такі зміни можна пояснити вивченням дітьми нових звуків на уроках, ознайомлення із їх графічними зображеннями, постійним тренуванням над їх вимовою, ознайомлення з новими словами, поняттями, явищами. Все це сприяє удосконаленню фонематичного слуху учнів та поширення словникового запасу.

За  цією методикою особливо великих змін в експериментальній групі,  як у попередній методиці, не спостерігається, але зміни все ж таки є.  Основні зміни відбулися в результатах тих  дітей, які покращили свій результат і  попередній методиці А.Керна – І. Їросека і перейшли з нижчого на високий  і середній рівні: у Насті П., Тані А. І Міши П., Світлани З. Інші учні покращили результати в якомусь із субтекстів.

Найбільше змін відбулося у учнів за субтестом „Розрізення фонеми”. Як відомо, покращення слуху пов’язане з розвитком мови, тому можна припустити, що покращенню фонематичного слуху могло сприяти методика “Послідовність подій”, одним з завдань якої є складання зв’язної розповіді. Це також сприяє поповненню і пасивного, і активного словника дитини.

Лише Настя П., Ліза К. І Вадим Ю.  змогли  піднятись з середнього рівня словникового розвитку на вищий, всі інші діти показали ті ж результати, що і під час констатуючого зрізу.  Найбільше на розвиток словника дитини впливає методика “Послідовність подій”. Завдяки складанню різноманітних розповідей за 3-4 картинками у дитини постійно поповнюється запас словника, тобто вона дізнається про нові речі, узнає нові слова, що сприяють збільшенню пасивного словника дитини. Крім того, вона удосконалює власні мовні якості, підвищується зв’язне мовлення, в розповіді дитина  активно використовує нові слова, тобто відбувається поповнення й активного словника дитини.

В результаті повторного дослідження певні зміни спостерігаються й у розвитку умовисновків. Підвищення рівня розвитку умовисновків з середнього до високого відбулося у Міши П. Із низького до середнього – у Нікити Б., Світлани З. можна припустити, що цьому покращенню результатів в деякій мірі сприяє перша частина методики “Послідовність подій”, в якій дітям пропонувалось розкласти картинки в правильний послідовності. Потреба міркувати і знаходити причинно – наслідкові зв’язки є важливою умовою для виконання цього завдання. Спостереження за тим, як відбувається те чи інше явище, власний досвід дій з предметами дозволяють першокласникам уточнювати уявлення про причини явищ, приходити шляхом міркувань до більш правильного їх розуміння.

Отже зробимо загальне порівняння результатів за двома методиками, повставляючи дані, отримані до і після формуючого експерименту в контрольній і експериментальній групах.

Підводячи підсумки у порівнянні результатів констатуючого і контрольного зрізів контрольної і експериментальної груп, ми можемо відмітити помітне покращення перебігу різних процесів розумового розвитку молодших школярів, які входили у експериментальну групу, а отже і підвищення загальної інтелектуальної готовності дітей цієї групи до навчання у школі. Лише незначні зміни спостерігаються у учнів контрольної групи. Ці зміни можна пояснити процесом навчання, який впливає на інтелектуальний розвиток дітей. На основі цього висновку можна говорити про підтвердження відсутньої на початку дослідження гіпотези про те, що систематичні вправи, направленні на формування прийомів учбової діяльності, індивідуальний підхід при роботі з учнями, врахування індивідуальних особливостей перебігу пізнавальних процесів, підвищують рівень інтелектуальної готовності першокласників до навчальної діяльності.

Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Необхідно постійно покращувати рівень розумового розвитку дітей застосовуючи різноманітні методи, які коригують різні сфери розумового розвитку. Рекомендовано пропонувати завдання дітям в ігровій формі, що забезпечує інтерес до завдань і кращій процес розв’язання дітьми поставлених перед ними проблем.

2. Робота з дітьми повинна бути  систематичною. Рекомендується вибрати певний час і заняття повинні проводитись постійно в один і той же час, що дає змогу дітям швидше налаштовуватись на роботу.

3. Ефективність роботи з дітьми молодшого шкільного віку підвищується за умови індивідуального підходу у взаємодії з учнями.

4. Необхідно враховувати єдність в навчально - виховному процесі задач навчання й розвитку школярів.

5. В ході учбової діяльності важливо врахувати психологічні особливості кожного учня: темперамент, характер, швидкість реакції, тощо. Тобто врахувати індивідуальні особливості перебігу пізнавальних процесів.

Порівнюючи результати до і після формуючого експерименту, можна зробити висновок, що рівень інтелектуальної готовності в учнів експериментальної групи підвищився не випадково, а завдяки формуючому експерименту.

Для того, щоб перевірити це припущення, застосуємо U – критерій Манна - Уітні. Для цього висунемо дві гіпотези:

1. Но – відмінності між Х експ. та Х контр. випадкові. Отже формуючий експеримент не вдався.

2. Н1 – відмінності між Х експ. та Х контр. достовірні, значимі. Отже, рівень інтелектуальної готовності зріс  в експериментальній групі завдяки формуючому експерименту.

Процедура перевірки висунутих гіпотез така:

№п/п

група

Сума

балов

ранг

№п/п

група

Сума балов

ранг

1

Е

31,5

1

12

Е

25

12,5

2

Е

30

2,5

13

К

25

12,5

3

Е

30

2,5

14

К

24

14

4

Е

29

4,5

15

К

23,5

15

5

Е

29

4,5

16

К

23

16

6

Е

28,5

6,5

17

Е

22

17

7

Е

28,5

6,5

18

К

19

19

8

Е

26,5

8

19

К

19

19

9

Е

26

9

20

К

19

19

10

Е

25,5

11,5

21

К

18,5

21

11

Е

25,5

11,5

22

К

11,5

22

R екпер. = 1+2,5 + 4,5 + 4,5 + 6,5 + 6,5 +8 + 9 + 11,5 + 12,5 + 17 = 83,5

R контр. = 2,5 + 11,5 + 12,5 + 14 + 15 + 16 + 19 + 19  + 19 + 22 = 171,5

 

                             n експ.· ( n експ.+1)

U = n експ.  ·  n контр.   +    —————————     –   R експ.

                               2        

11 · 12

U = 11 ·  11 +  ———  –  83,5  = 103,5

 2

У нашому випадку 103,5 > 91, тому приймається гіпотеза Н1. Отже, відмінності між нашими групами є достовірними, значимими. Формуючий експеримент є вдалим.




Комментарии