Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. дипломные работы > станки
Название:
Розширення технологічних можливостей токарно-револьверного оброблюючого центру моделі 1П420ПФ40 для обробки позацентрових отворів немірним інструментом

Тип: Магистр
Категория: Тех. дипломные работы
Подкатегория: станки

Цена:
30 грн



Подробное описание:

Вступ. Обґрунтування актуальності теми.......................................................................................2

Розділ 1. Технічні характеристики і технологічні можливості токарно-револьверного оброблюючого центру моделі 1П420ПФ40.

 

1.1 Призначення верстата і типові деталі, що обробляються на ньому..................................4

 

1.2 Основні технічні характеристики верстата і його показники точності.........................10

 

1.3 Кінематична схема і устрій основних вузлів.........................................................................16

 

Висновки....................................................................................................................................27

Розділ 2. Аналіз технологічних можливостей і технічних характеристик

найближчих аналогів іноземних фірм.

2.1. Порівняльні технічні характеристики верстатів-аналогів,

переваги і недоліки...........................................................................................................................28

2.2. Оснащення і особливості конструкції основних вузлів верстатів-аналогів

іноземних фірм.................................................................................................................................41

2.3. Висновки.....................................................................................................................................45

Розділ 3. Розробка комплекту оснащення і модернізація верстата, з метою забезпечення обробки позацентрових отворів та інших поверхонь деталей.

3.1. Розробка кінематичної схеми верстата з приводом позиціювання інструменту, для обробки позацентрових поверхонь (отворів)................................................................................46

3.2. Розробка оснащення верстата регульованими пристроями, для обробки позацентрових отворів під різними кутами, до осі деталі....................................................................................47

3.3. Розробка оснащення для обробки позацентрових поверхонь (отворів), інструментом з можливістю регулювання і управління зміною діаметра обертальних

формоутворюючих елементів.........................................................................................................51

3.4. Висновки.....................................................................................................................................73

Розділ 4. Техніко-економічне обґрунтування доцільності проведення розробки.

4.1. Налагодження на обробку типової деталі.............................................................................76

4.2. Економічна ефективність проведення модернізації й розробки

додаткового оснащення...................................................................................................................78

4.3. Висновки.....................................................................................................................................79

Загальні висновки по роботі................................................................................................... .....80

Додатки................................................................................................................................... .........83

Список використаної літератури................................................................................................99

 

Плакати

 

  1. Актуальність теми, мета і задачі атестаційної роботи (А1 – 1 плакат).

  2. Кінематична схема існуючого верстата, основні технічні характеристики, типові деталі, що обробляються на ньому (А1 – 3 плакати).

  3. Порівняльні технічні характеристики аналогів іноземних фірм, їх технологічних можливостей і конструктивних особливостей (А1-2..3 плакати).

  4. Креслення оснащення, для обробки позацентрових отворів та інших поверхонь (А1-4...5 плакатів).

  5. Налагодження верстата на обробку типової деталі (А1-1...2 плакати).

  6. Загальні висновки по роботі (А1-1 плакат).

 

План відповіді

 

  1. Добрий день шановні члени комісії

  2. Тема моєї магістерської атестаційної роботи: розширення технологічних можливостей токарно-револьверного оброблюючого центру моделі 1П420ПФ40 для обробки позацентрових отворів немірним інструментом.

  3. Робота присвячена розробці комплекту оснащення, яке б дало змогу розширити технологічні можливості токарно-револьверного оброблюючого центру моделі 1П420ПФ40.

  4. На першому плакаті представлено обґрунтування актуальності теми, мета і задачі атестаційної роботи.

Оброблюючий центр моделі 1П420ПФ40, має високі технологічні можливості та точністні характеристики обробки, але разом з тим він не може створити значної конкуренції верстатам-аналогам іноземних виробників. Технологічні можливості оброблюючих центрів іноземних виробників, значно перевищують можливості верстата моделі 1П420ПФ40. Тому постала проблема, розширення технологічних можливостей оброблюючого центра 1П420ПФ40, та підвищення його конкурентноспроможності, за рахунок модернізації верстата, та розробки нового оснащення.

Мета роботи полягає в розширені технологічних можливостей токарно-револьверного оброблюючого центра моделі 1П420ПФ40 за рахунок використання додаткового оснащення.

Основними задачами були:

  1. Токарно-револьверний оброблюючий центр 1П420ПФ40 має високі технологічні характеристики, крім цього, його віднесено до верстатів підвищеного класу точності.

Основні технічні характеристики цього оброблюючого центру, приведені на плакаті під номером два.

Найбільший діаметр виробу встановленого над станиною – 450 мм

Найбільший діаметр оброблюємого виробу з прутка – 50 мм

Найбільше переміщення супорта в поздовжньому напрямку – 630 мм

Найбільше переміщення супорта в попереченому напрямку – 240 мм

Верстат оснащений 12-ти позиційною револьверною головкою, з можливістю встановлення в любу позицію осьового і радіального інструменту, до того ж в будь-яке гніздо головки можливо встановлювати привідний інструмент, що значно розширює його технологічні можливості.

Він відповідає всім сучасним умовам безпеки праці, та охорони навколишнього середовища

  1. На плакаті під номером три, приведена кінематична схема існуючого верстата, зокрема позиціювання шпинделя, та привід револьверної головки.

Шпиндель верстата отримує обертовий рух від широкорегульованого двигуна головного приводу, через поліклиновий пас. В корпусі шпиндельної бабки розміщений привід кутового руху й позиціювання шпинделя – координати «С». Він складається з електродвигуна постійного струму, циліндричної зубастої передачі, вкручуваного черв’яка і черв’ячного колеса. На лівому торці шпинделя розміщений плоскозубчастий шків передачі обертів на датчик різенарізання та датчик координати «С». Для утримування шпинделя в нерухомому положенні, після позиціювання, служить гальмо, яке приводиться в дію пневмоциліндром, з контролем затиску кінцевими вимикачами.

Переміщення супорта по осям відбувається від двигунів приводу координат «Х» та «Z», через плоскозубчасті передачі, обертальний рух передається на ходові гвинти. На двокоординатному супорті встановлена дванадцяти позиційна револьверна головка. Повернення головки здійснюється від гідро двигуна, через зубчасту передачу. До того ж передбачено додатковий привід інструменту, що забезпечується від двигуна через зубчасту передачу.

Всі кінематичні рухи оброблюючого центру відслідковують інформаційні перетворювачі (датчики).

  1. На плакатах чотири і п’ять представлені типові деталі, що обробляються на верстаті 1П420ПФ40, а на плакатах шість і сім приведені деталі які можливо обробити за допомогою використання розробленого оснащення.

  2. В другому розділі було обрано найближчі верстатіи-аналоги, проаналізовано їх технологічні можливості, основні елементи конструкції, та технічні характеристики. Отже було обрано наступні верстати:

На плакатах вісім, дев’ять, десять і одинадцять представлені основні технічні характеристики найближчих верстатів-аналогів.

Порівнюючи технічні характеристики верстатів-аналогів можливо казати про їх відмінність у потужностях двигуна, крутних моментах, що отримуються, габаритних розмірів оброблюваних деталей, що тягне за собою й габаритні розміри самого верстата. Здебільшого технічні характеристики верстатів різних фірм і навіть різних країн, різняться не дуже сильно, тому виробники намагаються зробити свої вироби конкурентоспроможними за рахунок впровадження додаткового оснащенням.

Взагалі проаналізувавши верстати-аналоги іноземних фірм, можливо казати про їх перевагу над вітчизняним токарно-револьверним оброблюючим центром 1П420ПФ40. Технологічні можливості верстатів іноземних фірм достатньо потужніші, оснащення краще, але й разом з тим обслуговування верстата вітчизняного виробника дешевше, й сама ціна на оброблюючий центр є значно меншою. Хоча останнім часом зберігається тенденція до підвищення ціни на продукцію вітчизняного виробника.

Отже ринок токарно-револьверних оброблюючих центрів є дуже динамічним в своєму розвитку, але й ця динаміка є дуже паралельною, тобто всі виробники створюють майже повністю аналогічну продукцію в своєму класі.

  1. Так, далі, на плакаті під номером дванадцять зображена кінематична схема токарно-револьверного оброблюючого центру з програмованим зміщенням обертового інструменту.

В існуючу кінематику верстата було додано двигун приводу зміщення інструмента. На кінці вала двигуна знаходиться напівмуфта, яка зчіплюється з іншою напівмуфтою, що розташовується на задній частині револьверної головки. Після закріплення оснащення, в отворі револьверної головки, відбувається зчеплення хвостовика із приводом револьверної головки, якому через зчеплення муфт передаються обертальні рухи від двигуна. Так відбувається передача обертальних рухів із двигуна на додаткове оснащення. Керування двигуном відбувається з пульта ЧПК.

Можливе виконання модернізації верстата у двох видах, перше, це встановлення серводвигуна постійного струму, що забезпечить безступеневе регулювання обертів і плавне переміщення інструмента, другий варіант, полягає у встановлені крокового двигуна, що забезпечить переміщення інструмента на певний, фіксований крок. До того передбачено два датчики, датчик переміщення інструмента в радіальному направлені й датчик кута повороту осьового інструмента, що дають змогу контролювати процеси.Датчики знімають інформацію з вала на якому розміщуються, цей вал, від двигуна приводу зміщення інструменту, отримує обертальні рухи через плоско зубчатий шків.

Все інше, в кінематиці верстата залишається без змін.

  1. На плакаті під номером тринадцять приведена конструкція головки з можливістю регулювання кута нахилу осьового інструмента по відношенню до осі деталі. Грушоподібна приставка (1), виступаючий конус (2), частина що обертається (3).

Принцип роботи самого пристосування наступний (Рис. 3.2.2): під час закріплення конуса головки (2) в отворі шпинделя верстата, відбувається й одночасне з’єднання хвостовика (4) з додатковим приводом верстата. Хвостовик (4), нерухомо з’єднаний з валом (5) з одного боку, а з іншого боку вала (5) знаходиться черв’як (6). З’єднувальний хвостовик (4) має геометричну форму, що відповідає пазу (8) втулки (9), таким чином входячи в зачеплення втулка і хвостовик, останній отримує обертальні рухи, що кінематично передаються далі. Вал (5) має можливість обертатися за рахунок пари кулькових підшипників (7). Сама ж втулка (9), обертальні рухи отримує від додаткового двигуна приводу зміщення інструмента, через кінематичний ланцюг.

Коли ж відбулася фіксація конуса (2) в шпинделі верстата і хвостовика у пазі (8) втулки (9), то штифт (10), який має спеціальний отвір (11),виступаючим кінцем, впираючись у втулку (9), пересувається на деяку відстань, таким чином, що отвір (11) стає в положення, напроти блоку вертикально розміщених кульок (12). Блок кульок, в своїй нижній частині, підтиснутий підпружиненим штифтом (13). Таким чином, коли штифт (10), своїм отвором, діаметр якого декілька більший за діаметр кульки, стає напроти блоку кульок (12), то верхня кулька, під дією підпружиненого штифта (13), потрапляє в цей отвір. Штифт (13) під дією пружини (14) зміщується вверх й вивільняє блокуючи кільце (15). Це зумовлює вільне отримання обертальних рухів інструментом від шпинделя верстата. При роз’єднанні хвостовика (4) із пазом (8) втулки (9), штифт (10), під дією пружини (16), повертається в початкове положення, витісняючи із отворю (11) кульку, що призводить до блокування блокуючого кільця (15), через підпружинений штифт (13), і унеможливлює здійснення обертання інструмента (27)

Обертальні рухи, від шпинделя, інструмент (27) отримує наступним чином (Рис.3.2.2): після вивільнення блокуючого кільця (15), конус (2), попередньо закріплений у шпинделі верстата, починає обертатися. Ступеневий вал (17), що нерухомо з’єднаний з конусом (2), відповідно теж починає обертатися. Вал (17) обертається на роликових підшипниках різного діаметру (18) і (19). Додатково на валу (17), рухомо посаджено черв’ячне колесо (20), що нерухомо з’єднано з обертальною частиною (3). На кінці валу (17), за допомогою шпонкового з’єднання, нерухомо, посаджено конічне зубчасте колесо (21). Це конічне зубчасте колесо (21) зачіплюється з іншим конічним колесом (22), яке нерухомо посаджене на кінці ступеневого вала (23) і утримується шпонковим з’єднанням. Вал (23) обертається на роликових підшипниках, різного діаметра (24) і (25). З іншого кінця, ступеневий вал (23) з’єднаний із конусною втулкою (26), в якій закріплюється осьовий інструмент (27). Таким чином осьовий інструмент здійснює обертальні рухи.

Додатковий двигун передає обертальній рухи на втулку (9), що виступає із корпуса верстата. Датчик, що з’єднаний з додатковим двигуном приводу зміщення інструменту, контролює роботу самого двигуна і передає зняті дані на систему з ЧПК, для подальшого аналізу і корегування дій.

Поворот інструменту відбувається наступним чином: в грушоподібній приставці під кутом, розміщений вал (28), який обертається на парі роликових підшипників (29). На верхньому кінці вала нерухомо посаджене зубчасте колесо (30), що утримується на валу за допомогою шпонки. Зубчасте колесо (30) знаходиться в зачепленні із черв’яком (6). З іншого боку на валу (28) знаходиться ще один черв’як (31), який зачіплюється із черв’ячним колесом (20). Так, при зменшенні або збільшенні обертів допоміжного двигуна, по відношенню до кількості обертів головного двигуна , можливо повертати інструмент в один чи інший бік відповідно.

  1. На наступному плакаті (під номером 14), приведена загальна схема роботи розточної торцовочної головки з радіальним переміщенням інструмента. Нижня частина схеми допоможе легше розібратися з наступною конструкцією, що зображена на плакаті п'ятнадцять.

На плакаті зображена розточна торцовочна головка, яка складається із корпуса (1), з конусом змінної державки (2). За допомогою конуса (2), головка закріплюється в конусному отворі (3) шпинделя (4) верстата (5). В корпусі (1), на парі підшипників (6), встановлений і обертається конус (2). В середині корпуса (1), на валу конуса (2), посаджено коронне зубчасте колесо (7), що рухомо з’єднане з зубчастим колесом (8), яке в свою чергу рухає інше коронне колесо (9). Коронне колесо (9) зачіплюється із конічним колесом (10). Колесо (10), за допомогою шпонкового з’єднання, посаджене на черв’ячний вал (11), що зачеплений з черв’ячним колесом (12). Через черв’ячне колесо (12) відбувається рух каретки (13) по напрямним (14) типу «ластівчин хвіст». Каретка (13), разом із закріпленим на ній ріжучим інструментом (15) рухається в радіальному напрямку. Інструмент слід закріплювати на розточній торцовочній головці до її встановлення на верстаті.

На плакаті зображена бічна приставка (1а) до тіла (1). На парі підшипників (16), під кутом, обертається вал (17), на одному кінці якого знаходиться черв’як (18), що зачіплюється з коронним колесом (7). На протилежному кінці вала, посаджено зубчасте конічне колесо (19), яке зачіплюється з іншим конічним зубчастим колесом (20). Зубчасте колесо (20) закріплене на кінці вала (21), на іншому кінці якого знаходиться з’єднувальна втулка (22).

Коли відбувається позиціювання конуса (2) в конусному отворі (3) шпинделя (4) верстата (5), зчіплюється й з’єднувальна втулка (22) з привідним хвостовиком (23) верстата (5). Хвостовик (23) входить в зачеплення із втулкою (22) за допомогою паза (24).

Привідний хвостовик (23), що зєднаний із з’єднувальною втулкою головки, отримує обертання від додаткового двигуна і передає їх на вал (21). Конічне зубчасте колесо (20), що посаджене на вал (21), знаходиться в зачепленні з іншим колесом (19), яке через шпонкове з’єднання закріплене на валу (17). Через черв’як (18), що розташований на кінці вала (17), передає обертальні рухи, коронному колесу (7), яке знаходиться з ним в зачепленні. Коронне колесо (7), далі передає обертальні рухи колесу (8), яке в свою чергу зачеплене із іншим коронним колесом (9). Далі відбувається рух ходового гвинта (11), за рахунок нерухомо посадженого на нього конічного колеса (10), яке отримує обертальні рухи від коронного колеса (9).

При обертанні ходового гвинта (11), відбувається рух по ньому черв’ячного колеса (12), що змушує переміщатися каретку (13), з закріпленим на ній ріжучим інструментом (15), в радіальному направлені по направляючим (15) типу «ластівчин хвіст».

Таким чином відбувається рух інструмента в радіальному направленні.

Рух інструменту в радіальному напрямку можливо контролювати за рахунок збільшення або зменшення кількості обертів додаткового двигуна. Для того, щоб рух інструменту не відбувався, потрібно чітко синхронізувати двигун. При деякому збільшені обертів додаткового двигуна, розміщеного у верстаті, буде відбуватися рух інструмента в одному напрямку, а при зменшені обертів двигуна – в іншому. Такий принцип зміщення інструмента дає можливість дуже чіткого позиціювання, та можливість переміщення інструмента на малі відстані. Оберти додаткового двигуна контролюються і корегуються системою з ЧПК.

На розточній торцовочній головці можливо встановлювати державки різного типу - прості і складні, для закріплення немірного інструменту різної конфігурації, в залежності від потреб і оброблюємих поверхонь.

  1. На наступному плакаті приведена ще одна розточна головка, але іншою конструкцією. Розточна торцовочна головка складається з конуса (1), за допомогою якого, вона закріплюється у конусному отворі шпинделя (2), і через який, від головного двигуна, отримує обертальні рухи. Як і в попередньому випадку, в конструкції використана модульна система. Жорстка, високоточна система дозволяє отримувати високу степінь чистоти оброблюваної поверхні. Всі компоненти якої мають внутрішні канали підводу МОР. Одночасно із закріпленням конуса (1) в конусному отворі шпинделя (2), відбувається й зачеплення хвостовика (3) із втулкою (4), за допомогою паза (5). Привідний хвостовик (3) підтиснутий пружиною стиску (6), що дозволяє компенсувати зазори, та чітко зафіксувати хвостовик (3) у пазі (5) втулки (4), в момент зачеплення. Геометрична форма привідного хвостовика (3) відповідає геометричній формі паза (5) втулки (4), що дозволяє чітко виконати з’єднання з подальшим утримуванням від несанкціонованого роз’єднування. Хвостовик є інтегрованою частиною вала (7), що обертається на підшипниках (8). Вал (7) отримує обертальні рухи від додаткового привода через конічне зубчасте колесо (43), яке посаджено на нього нерухомо. Далі обертальні рухи, через приводний хвостовик (3) передаються втулці (5), при умові зачеплення хвостовика (3) й втулки (5). Втулка (5), разом із валом (16), частиною якого вона є, обертається в корпусі (9) головки на підшипниках (10) і (11).

Конус (1), який нерухомо з’єднаний із вал-шестернею (12), обертається на підшипниках (13), які разом із підшипниками (41) виконують фіксацію й базування рухомої частини головки. Вал-шестерня знаходиться в постійному зачепленні із іншою циліндричною прямозубою шестернею (14), яка, за допомогою шпонкового з’єднання, нерухомо посаджена на конічне зубчасте колесо (15), яке, таким чином обертається. Конічне колесо (15) здійснює обертання відносно вала – водила (16), на підшипниках (17). На водило (16), перпендикулярно, за допомогою шпонкового з’єднання, нерухомо посаджений ще один вал (18). Відносно вала (18), на парі підшипників (19) і (20) обертаються конічні колеса (21) і (22) відповідно, які одночасно знаходяться в зачепленні одразу ж і з конічним зубчастим колесом (15), і з конічним зубчастим колесом (23). Колесо (23) так само, як і колесо (15) обертається відносно водила, на парі підшипників (24). Циліндричне зубчасте колесо (25), за допомогою шпонкового з’єднання, нерухомо сидить на вінці конічної шестерні (23) і обертається разом з нею. А отже від головного двигуна, через конус (1) передаються обертальні рухи на вал-шестерню (12), що знаходиться в зачепленні із циліндричним зубчастим колесом (14). Через нерухоме з’єднання конічного і циліндричного коліс (14) й (15) відповідно, обертальні рухи передаються від циліндричного колеса (15), іншим циліндричним колесам (21) і (22), що знаходяться з ним в зачепленні, які далі передають обертання, ще одному конічному колесу (23). Так-яка на колесі (23) нерухомо посаджено циліндричне колесо (25), то й обертальні рухи передаються кінематично далі. Така конструкція розташування і зачеплення зубчастих коліс, отримала назву – диференціал.

Без вмикання додаткового крокового двигуна, що був попередньо інтегрований в кінематичну систему верстата, втулка привода (26), залишається нерухомою відносно вала на якому розміщується. Лише після здійснення оберту крокового двигуна через кінематичний ланцюг, що був попередньо описаний, обертальні рухи передаються далі на втулку привода (26) і здійснюється її деяке обертання відносно вала, на якому вона посаджена рухомо. В зв’язку з тим, що оберти, які здійснює втулка (26) малі, то для полегшення конструкції не передбачено підшипників. Обертальні рухи втулка приводу (26) отримує від паразитного колеса (27), з яким вона зачіплюється за допомогою зубчатого колеса (28). Паразитна шестерня для вибірки зазору (27), обертання отримує від циліндричного зубчатого колеса (25), з яким знаходиться в постійному зачеплені. Так, без вмикання крокового додаткового двигуна відбувається обкатка зубчастих коліс, одне відносно одного.

Після того, як був здійснений оберт крокового двигуна (в будь-яку сторону), через кінематичний ланцюг, відбувається обертання втулки привода (26), за рахунок розсинхронізації обертів, що в подальшому призводить до здійснення радіальної подачі інструмента (44) в одному чи іншому напрямку, в залежності від напрямку обертання додаткового двигуна.

Втулка приводу (26), на своєму торці має конічне зубчасте колесо (29), що знаходиться в зачеплені із конічним зубчастим колесом (30). Колесо (30), за допомогою шпонкового з’єднання, нерухомо закріплено на черв’ячному валу (31). Знову ж таки виходячи із того, що вал (31) не отримує великих обертів, то конструкцією позбавлено підшипників. На кінці вала (31) нарізана різь, на яку нагвинчується гайка (64). За допомогою гайки (64) фіксується черв’ячний вал і вибираються зазори. Отже, при обертанні втулки привода (26) відбувається й обертання черв’ячного вала (31). На валу (31) розміщено черв’як (32), який, обертаючись, приводить в дію черв’ячну шестерню-гайку (33), яка не має ходу в осьовому направлені, за рахунок свого розміщення в пазу корпуса. Шестерня-гайка (33), обертаючись починає рухати ще один черв’ячний вал (45), з яким знаходиться в контакті через внутрішнє зачеплення. Так, в результаті здіснення шестернею-гайкою (33) обертальних рухів, черв’ячний вал (45) починає зміщуватись в осьовому напрямку відносно неї, разом з яким, по напрямним рухається каретка (34), що нерухомо посаджена і зафіксована, за допомогою гвинтів (46) на валу (45). Каретка (34) має Т-образні пази, що дозволяє закріплювати державки різної конфігурації, в яких потім фіксується ріжучий інструмент.

Таким чином, після закріплення оснастки на верстаті, відбувається обертання ріжучого інструмента, а після вмикання додаткового крокового двигуна, що контролюється за допомогою системи з ЧПК і датчику, через попередньо описаний кінематичний ланцюг, здійснюється радіальне переміщення інструмента.

В конструкції з’єднувального хвостовика передбачено клапан для продуву повітрям (35), за допомогою якого здійснюється очищення місця з’єднання приводного хвостовика (3) із втулкою (4).

Диференціал попередньо збирається, після чого він встановлюється в корпусі головки (9) й закривається кришкою (36). Між корпусом (9) й кришкою (36) встановлено прокладку (37), яка дозволяє регулювати зазори в конструкції та зачеплення між зубчатими колесами, за допомогою підгвинчування з’єднувальних елементів (38). Додатково передбачено ще одну кришку (39), яка так само, що й попередня закріплюється гвинтами (40). Кришка (39) необхідна для обмеження зміщення підшипників (41), на яких обертається рухомий корпус (42).

Збирання диференціала відбувається наступним чином: спочатку на вал-водило (16) садиться втулка (46), таким чином, щоб попередити контакт рухомих частин підшипників (11) і (17) і запобігти тертю, після чого одягаються підшипники (17), але попередньо, між ними встановлюють фіксуючу втулку (47). Далі йде ще одна фіксуюча втулка (48). Після чого, за допомогою шпонки (49) з’єднується конічне колесо (14) і циліндричне прямозубе колесо (15), після чого колесо (15) підтискується кільцем-фіксатором (50), для попередження його зміщення й виходу з зачеплення. Далі зібрані колеса фіксуються на підшипниках (17). В конічному колесі передбачено виточку, що після фіксації цього колеса на підшипниках, попереджує зміщення верхнього кільця підшипника, таким чином роблячи конструкцію більш надійною та довговічною. Наступним кроком є нерухома фіксація, за допомогою шпонки (51), на валу (16), перпендикулярно його осі, вала (18). Далі, вже складена конструкція, підтискується наступною розпірною втулкою (52), після чого садяться підшипники (24), між якими знову ж таки, наявна втулка (53).

Вал (18) має дві два сутпіньки до яких, симетрично, підтискаються підшипники (19) і (20). Між підшипниками (19) і (20), попередньо встановлюються розпірні втулки (54) і (55), за допомогою кілець-фіксаторів (56) і (57) відповідно, після чого підшипники фіксуються кільцями (58) і (59), для унеможливлення їх, самовільного ходу. Далі на підшипники садяться конічні зубчасті колеса (21) і (22) – симетрично, які одночасно входять в зачеплення із колесом (14) й (23).

Аналогічно попереднім діям, за допомогою шпонки (60) збираються два зубчастих колеса (25) і (23), підтискаючись кільцем (61), для надійної фіксації, після чого встановлюються на підшипниках (24). Таким чином конічне зубчасте колесо (23) входить в зачеплення із колесами (21) і (22).

Далі на вал (16) одягається втулка (62), що має буртик, який запобігає контакту й тертю підшипників (24) і (11), останні встановлюються на втулку (62). До того ж на втулці (62) відбувається й кріплення підшипнику (10), які в подальшому забезпечують можливість обертання втулки-водила (16). Останнім кроком є встановлення фіксуючого кільця (63) на валу (16), для запобігання зміщення втулки (62).

Така конструкція вважається попередньо зібраною. Після чого її вставляються в корпус (9) і підтискають кришкою (36), таким чином відбувається остаточне збирання конструкції – диференціал.

Як і в попередній конструкції головки величина і напрямок переміщення інструмента контролюється за допомогою датчика, який було попередньо інтегровано в кінематичну схему верстата.

  1. Модульна система, що використана в обох головках значно спрощує їх встановлення на верстатах різного типу в цілому і взагалом на обролюючому центрі 1П420ПФ40. Така система дозволяє швидко міняти встановлювальні конуси та державки для ріжучого інструмента, при необхідності зміні верстата на якому використовується головка чи інструмента.

  2. Використання вище зазначених головок не тільки розширює технологічні можливості оброблюючого центру, але й зменшує загальний час обробки, за рахунок непотрібності, зміни інструменту, та наявності можливості виконання повного циклу оброки за один установ, без передачі деталі на інші верстати. До того ж, при технологічній можливості заміни осьового мірного інструмента при обробці отворів на немірний інструмент, з можливістю його радіального переміщення, можливо скоротити видатки на інструмент, за рахунок того, що при зношувані різальної кромки немірного інструмента, є можливість його переміщення на певну відстань і продовження обробки отвору, а при використанні осьового інструменту постає необхідність заміни або переточування інструмента, для забезпечення необхідної якості обробки і витримки певного діаметрального розміру.

  3. На плакатах сімнадцять і вісімнадцять надана наладка токарно-револьверного оброблюючого центру 1П420ПФ40 на обробку деталі складної конфігурації.

  4. На останньому плакаті приведені загальні висновки по роботі.

  5. Дякую за увагу.




Комментарий:

Магістр повний, яркий, все є (записка, креслення, додатки)


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы