Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Главная > Тех. дополнения > Конструкторский раздел
Название:
Розробка електровулканізатора

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дополнения
Подкатегория: Конструкторский раздел

Цена:
0 грн



Подробное описание:

5. Розробка електровулканізатора

5.1.  Розробка технічного процесу усунення місцевих пошкоджень

          Процес усунення місцевих пошкоджень покришок охоп­лює наступні операції: очищення та миття, сушіння, підготовку до ремонту, зачистку, підготовку ремонтних матеріалів, нанесення та сушіння клею, усунення пошкоджень, вулканізацію, обробку та контроль відремонтованої покришки.

          Очищення та миття проводять у спеціальних мийних машинах або вручну теплою водою за допомогою спеціальних волосяних щіток.

          Сушать покришки у спеціальних сушильних камерах, обладнаних вен-тиляцією, при температурі 40—60° С впродовж 2—24 год. Якщо таких камер немає, то сушіння проводять на повітрі впродовж 3 діб. Якість сушіння є надзвичайно важливою, оскільки залишки вологи під час вулканізації утво­рюють парові мішки, що є причиною розшарування каркаса.

          Підготовка пошкоджених ділянок передбачає усунення з покришки інших тіл і вирізання пошкоджених ділянок.

          Для виконання цих операцій використовують спеціальні поворотні столи, які забезпечують зручне кріплення покришки, а в разі потреби — можли­вість розтягу покришок перед монтажем.

Вирізання необхідно проводити для вирівнювання дефектної ділянки та очищення її від пошкодженої гуми та корду.

          Використовують наступні способи вирізання (рис. 5.1):

- внутрішнім конусом, коли пошкоджена внутрішня частина покришки, а розмір пошкодження до 100 мм;

- зовнішнім конусом, коли пошкоджена зовнішня частина покришки, а розмір пошкодження до 100 мм;

- зустрічним конусом у разі наскрізних пошкоджень розміром понад 100 мм.    Такий спосіб полягає у вирізанні каркаса внутрішнім конусом з наступним вирізанням протектора та брекера зовнішнім конусом;

 

Рис. 5.1 Способи вирізання покришок:

а — внутрішнім конусом; б — зовнішнім конусом; в — зустрічним конусом; г — ступінчастою рамкою; 1 — протектор; 2 — брекер; З — каркас

 

- у рамку для внутрішніх пошкоджень розміром до 100 мм. Вирізання в рамку полягає в ступінчастому усуненні шарів каркаса (глибина шару до 20 мм вздовж ниток корду та 10 мм поперек ниток корду). Останній нижній шар каркаса залишають необробленим.

          Контур вирізки повинен бути мінімальним. Непошкоджений матеріал не усувають. Краї пошкодження зрізають під кутом. Вирізання здійснюють гострозаточеними ножами, змоченими водою, з використанням борторозши-рювачів, металевих вставок тощо.

          Після вирізання контролюють вологість каркаса за допомогою спеціаль­ного індикатора ИШП-2 (рис. 5.2). Якщо вологість перевищує 6 %, то прово­дять повторне сушіння.

Зачистку здійснюють для забезпечення належного контакту клею та ремонтного матеріалу з дефектною ділянкою. Зачистку дефектних місць на каркасі та брекері проводять з використанням дискової дротяної щітки (рис. 5.3, а); на протекторі та боковині — з використанням фігурних робочих органів, що закріплені на кінці гнучкого вала шліфувальної машини (рис. 5.3, б, в).

 

Рис. 5.2  Індикатор вологості ИШП-2:

1 — голки-електроди; 2 — різьбовий наконечник; 3 — ковпачок; 4 — неонові лампочки; 5 — вимикач; 6 — рукоятка

 

         

Рис. 5.3. Способи зачищення поверхонь

 

          Під час зачищення каркаса для запобігання пошкодженням корду щітка повинна пересуватись вздовж ниток від краю до центру пошкодження.

          Межі зачистки повинні на 5—10 мм перекривати межі дефектної ділян­ки. Після зачистки поверхня повинна бути матовою, мати рівномірний ворс. Наявність пошкоджених ниток, слідів підгоряння, різких переходів не допус­кається. Зачищену поверхню обробляють порохотягом від пилу.

          Підготовка ремонтних матеріалів полягає у заготовці пластирів і ман­жет, підманжетників за формою вирізки та зачистці їх з обох боків.

          Нанесення та сушіння клею — це найбільш відповідальна операція, яка визначає якість ремонту покришки загалом. Клей готують розчиненням клеє­вої гуми в бензині. Використовують клей малої концентрації зі співвідно­шенням маси гуми та бензину 1 : 8, а також клей високої концентрації зі співвідношенням маси гуми та бензину 1 : 5. Клей наносять тонким рівно­мірним шаром за допомогою пульверизатора або пензля з тонкою щетиною.

Початково клеєм малої концентрації покривають ділянки на внутріш­ній, а потім на зовнішній поверхнях, а також манжети. Далі проводять сушін­ня в шафі при температурі (30—40)° С впродовж 25—35 хв. або ж при кімнатній температурі впродовж 1 год. Далі наносять клей високої концентрації та просушують його в шафі при температурі (30—40)° С впродовж 35—40 хв. Добре просушена покришка не повинна пахнути бензином, а волоски щіточки-щупа не повинні прилипати до обробленої поверхні.

          Гумові ремонтні матеріали протирають бензином і сушать під витяж­кою. У разі втрати ними клейкості, їх змащують клеєм малої концентрації та сушать.

          Усунення пошкоджень — це операція накладання підготованого ремонт­ного матеріалу на дефектні ділянки та прикатування його роликом. Обробку починають з внутрішнього боку покришки, а завершують із зовнішнього.

          Під час ремонту наскрізних пошкоджень (рис.5.4) стінки отворів і ремонтні матеріали обкладають прошарковою гумою товщиною 0,7 мм, яка забезпечує добре зчеплення ремонтного матеріалу з матеріалом покришки.

Рис. 5.4. Схема ремонту пошкоджень: а — у рамку; б — зустрічним конусом; в — зовнішнім конусом; г — внутрішнім конусом;

1 — протекторна гума; 2 — прошаркова гума товщиною 0,7 мм; 3 — прошаркова гума товщиною 2,0 мм; 4 — вставка корду; 5 — пластир і манжети.

 

          Після цього пошкоджену ділянку заробляють протекторною гумою (вирізані місця в протекторі та брекері) та прошарковою гумою (вирізані місця в каркасі). Манжети та пластир накладають так, щоб напрям їх ниток корду зовні співпадав з напрямом зовнішнього шару покришки. їх накладають поступово, щоб запобігти утворенню повітряних бульбашок і прокатують роликом, а краї покривають прошарковою гумою товщиною 0,7 мм. Далі перевіряють міцність прилипання ремонтного матеріалу, проколюють шилом місцеві здуття для того, щоб випустити повітря.

При використанні вирізки в рамку на всі сходинки накладають прошар-кову гуму товщиною 0,7 мм та прикатують роликом. Далі послідовно накла­дають (вставляють у рамку) ряд латок. Останній верхній шар повинен пере­кривати краї рамки на 30—50 мм.

Під час ремонту зовнішніх пошкоджень покришки дефектне місце обкла­дають прошарковою гумою товщиною 0,7 мм, а заглиблення в каркасі — прошарковою гумою товщиною 2,0 мм. Пошкоджену ділянку протектора заповнюють протекторною гумою так, щоб ремонтний матеріал був вищим від поверхні покришки на 2—3 мм і мав скоси на краях для забезпечення можливості опресування під час вулканізації.          Краї накладених манжет, плас­тирів і вставок корду слід перекривати стрічковою прошарковою гумою тов­щиною 0,7 мм. Ремонт не повинен збільшувати товщину покришки, оскільки це призводить до незрівноваженості та підвищеної витрати ремонтних мате­ріалів.

          Сучасний метод ремонту місцевих пошкоджень полягає у видавлю­ванні в пошкоджені місця підігрітої гумової маси за допомогою шприц-машин. Така технологія забезпечує високу якість ремонту, підвищує продук­тивність праці та зменшує витрату ремонтних матеріалів.

          З метою створення міцного з'єднання покришки з ремонтним матеріа­лом через перетворення їх у монолітну міцну та еластичну масу, вулканіза­цію проводять при температурі 143±2 °С і тиску 0,5 МПа. Процес складається з підігріву матеріалу та власне вулканізації, яка триває 30—200 хв. залежно від товщини покришки й характеру пошкодження (див. дод. Є).

Вулканізацію проводять у спеціальних апаратах з паровим або електрич­ним підігрівом і робочим органом у вигляді мульди чи сектора (рис. 5.5). Для вулканізації покришок з наскрізними та зовнішніми пошкодженнями вико­ристовують мульду, а з внутрішніми пошкодженнями — сектор.. Необхідний тиск і температура вулканізації створюється за допомогою варочних мішків, що виготовлені з теплостійкої гуми. Ці мішки вкладають у внутрішню порож­нину покришки в місці вулканізації та наповнюють парою. Щоб запобігти торканню покришки до робочих органів вулканізаційних апаратів, їх поверх­ні присипають тальком.

Рис. 5.5. Вулканізаційні апарати:

а — мульда; б — сектор; 1 — корпус; 2 — притискний пристрій; 3 — корсет; 4 — покришка; 5 — парова камера; б — штуцер для підведення пари; 7 — пристрій для стягування корсета; 8 — бортові накладки

5.2. Розробка електровулканізатора         

          Для ремонту покришок і камер з пошкодженнями, розмір яких у розроб­леному вигляді не перевищує 50x80 мм, а також для виготовлення фланців і прикріплення їх до камер використовують електровулканізатори , в яких необхідна температура підтримується терморегулятором.

          В зв’язку з тим, що нові покришки коштують недешево а місцеві пошкодження зустрічаються дуже часту і попит на виконання таких робіт є достатнім – доцільно провести конструювання електровулканізатора. Зовнішній вигляд проектного електровулканізатора зображено на рис.7.6.

 

Рис. 7.6 Електровулканізатор

1. Підстава

2. Напрямна

3. Скоба

4. Швидкознімні пневмоз’єднання

5. Внутрішня змінна штанга

6. Фіксуючий штир

7. Фіксуючий штир

8. Гвинт регулювання положення внутрішньої опори (2шт.)

9. Знімний упор

10. Фіксуючий штир

11. Внутрішня опора

12. Внутрішня пневмоподушка в чохлі

13. Внутрішній нагрівальний коврик

14. Зовнішній нагрівальний коврик

15. Зовнішня пневмоподушка в чохлі

16. Зовнішня опора

17. Гайка штурвальна

18. Рукоятка

19. Рукоятка для переміщення зовнішньої штанги     

20. Фіксуючий штир

21. Зовнішня штанга

22. Пульт керування

23. Вимірник-регулятор температури

24. Мережний вимикач

25. Манометр регулятора тиску повітря в зовнішньої пневмоподушкі

26. Таймер

27. Кран подачі стисненого повітря в пневмоподушки

28. Манометр регулятор тиску повітря у внутрішньої пневмоподушке

29. Рукоятка регулювання тиску в пневмоподушках

30. Кронштейн кріплення пульта керування

31. Рукоятка гвинта регулювання положення поворотних клавіш зовнішньої опори

32. Ходовий гвинт для переміщення скоби

33. Комплект змінних внутрішніх штанг

34. Коліщатка (4шт.)

 

          Вагомим елементом конструкції пристрою є ходовий гвинт для переміщення скоби адже він на собі витримує всю вагу пристрою разом з покришкою. Тому є доцільним проведення його розрахунку на міцність.

Розрахунок умови міцності гвинта (рис.5.7):

Рис.5.7 Гвинт для зжимання нагрівальної частини електровулканізатора до покришки.

 - тиск діючий вздовж осі болта, МПа (Р = 0,5 МПа);

 - внутрішній діаметр різьби, мм (20 мм);

 - допустима напруга при розтягу (стиску), МПа ;

Розрахунок болта на зріз:

 - допустима напруга при розтязі (стиску), МПа ; (  - границя текучості, )

          Обробка покришки після ремонту полягає в усуненні залишків гуми та пругів, знятті всіх нерівностей. Шини, що додатково потребують відновлення протектора, немає необхідності обробляти.

5.3. Розробка технологічної карти на проведення місцевого ремонту покришки за допо­могою спеціальних шнурів

          Контроль якості ремонту покришки здійснюють зовнішнім оглядом. На відремонтованій ділянці не повинно бути відшарувань ремонтного матеріалу, потовщень, порушень форми та невулканізованих шарів. На поверхні відре­монтованої ділянки допускається наявність однієї раковини або пори довжи­ною до 10 мм і глибиною до 2 мм.

          Місцевий ремонт покришок без розбирання коліс виконують за допо­могою спеціальних шнурів. Перед початком ремонту тиск повітря в шині пови­нен бути не меншим 0,5—1,0 атмосфери. Ремонт проводять у такій послі­довності (рис. 5.8):

1. Знайти сторонній предмет або місце пошкодження покришки (рис. 5.8, а).

  1. Усунути предмет, що стан причиною пошкодження (рис. 5.8, б).

3. Обертаючи спіральне шило за годинниковою стрілкою, дослідити місце ушкодження (рис. 5.8, в).

4. Визначити кут проколу чи пошкодження (рис.57.8, г).

5. Нанести клей на спіральне шило (рис. 5.8, д).

6. Вставити шило в місце пошкодження та, обертаючи його за годин­никовою стрілкою, змазати пошкоджене місце клеєм на всю гли­бину (рис. 5.8, є).         Повторити цю операцію щонайменше тричі. Зали­шити спіральне шило в місці пошкодження (рис. 5.8, є) аж до вико­нання пункту 11.

7. За розміром проколу вибрати потрібний шнур (рис. 5.8, ж) та зняти з нього захисну плівку (рис. 5.8, з).

8. Вкласти шнур у вушко спеціальної голки (рис. 5.8, и).

9. Розташувати шнур по центру голки (рис. 5.8, і).

10. Змастити шнур з двох боків шаром клею (рис. 5.8, ї). Шнур у клей занурювати не можна, оскільки в такому разі клей швидко загусне.

11. Усунути спіральне шило з покришки (рис. 5.8, й).

12. Встановити ручку з голкою та шнуром у місце пошкодження (рис. 5.8, к).

13. Натиснути на ручку та встановити голку з шнуром у місце пошко­дження покришки (рис. 5.8, л), зберігаючи при цьому кут її нахилу.

14. Не обертаючи та не змінюючи кута нахилу ручки з голкою, вийняти їх з пошкодженого місця (рис. 5.8, м).

15. Відрізати частину шнура, що залишилась із зовнішнього боку пок­ришки (рис. 5.8, н).

16. Перевірити герметичність відремонтованої покришки, встановивши її у місткість з водою. Якщо не буде виявлено бульбашок повітря, то покришка готова до подальшої експлуатації (рис. 5.8, о).

17. Якщо місце ушкодження не є герметичним, то можна встановити додатковий шнур, виконавши операції 8—16.

Рис. 5.8. Місцевий ремонт покришок з використанням шнурів

5.4 Розробка технологічної карти на проведення місцевого ремонту покришки за допо­могою спеціальних грибків   

          Для місцевого ремонту пошкоджень протекторної частини покришок використовують також грибки. Гумові грибки можна застосовувати для ре­монту пошкоджень протекторної частини покришок вантажних автомобілів розміром до 10 мм, легкових автомобілів розміром до 6 мм (для шин з індек­сом швидкості Н розмір пошкодження не повинен перевищувати 3 мм). Ре­монт з використанням грибків проводять у такій послідовності (рис. 5.8):

1. Знайти сторонній предмет або місце пошкодження покришки та відзначити його крейдою ззовні та всередині покришки. Усунути сторонній предмет, що став причиною пошкодження (рис. 5.9, а).

  1. 2. За допомогою спірального напилка визначити кут та розмір пош­кодження (рис. 5.9, б). Якщо кут пошкодження перевищує 25°, то для ремонту використовують дві деталі.

3. За розміром пошкодження підібрати грибок так, щоб діаметр його ніжки був на 1—2 мм більший від розміру пошкодження, (рис. 5.9, в).

4. Відзначити крейдою місце механічної обробки під шапку грибка, відступивши від країв шапки на 10—15 мм (рис. 5.9, г).

5. За допомогою скребка очистити забруднення та обробити відзначене місце буферним очищувачем (рис. 5.9, д). Повторити операцію 2—З рази.

6. Висвердлити за допомогою фрези відповідного розміру та дриля (частота обертання до 5000 об./хв.) отвір під ніжку грибка (рис. 5.9, є). Висвердлювання слід розпочинати з внутрішнього боку, а завершу­вати із зовнішнього. Операцію слід повторити 3—4 рази.

7. Усунути бруд та повторно обробити місце під шапку грибка буфер­ним очищувачем А110 (рис. 7.9, є).

8. За допомогою дриля (частота обертання до 5000 об./хв.) та абразив­ного інструмента зачистити місце під шапку грибка (рис. 5.9, .ж). Під час роботи використовувати захисні окуляри.

Рис. 5.8. Місцевий ремонт покришок з використанням грибків

 

9. М'якою щіткою або пилосмоком усунути частинки гуми (рис. 5.9, з).

10. За допомогою спірального напилка змастити отвір під ніжку грибка клеєм А024 (рис. 5.9, и). Напилок залишити в отворі.

11. Нанести тонким рівномірним шаром клей А024 на поверхню під шапку грибка (рис. 5.9, і). Дати просохнути клею 3—5 хв.

12. Зняти захисну плівку з ніжки та шапки грибка не торкаючись до звіль­нених поверхонь руками (рис. 5.9, ї).

13. Нанести клей на металевий кінчик ніжки грибка (рис. 5.9, й).

14. Вийняти спіральний напилок з отвору та ввести металевий кінчик ніжки грибка в отвір з внутрішнього боку покришки (рис. 5.9, к).

15. Захопивши плоскогубцями кінчик ніжки грибка, вивести її на зов­нішню поверхню покришки, контролюючи щільність прилягання шап­ки грибка до внутрішньої поверхні покришки (рис. 5.9, л).

16. Прикатати за допомогою ролика шапку грибка, рухаючись від цент­ру до країв (рис. 5.9, м).

17. Обробити край шапки грибка та зачищену поверхню безкамерної шини герметиком внутрішнього шару А305, а зачищену поверхню камерної шини присипати тальком (рис. 5.9, н).

18. Відрізати виступаючу частину ніжки грибка на віддалі 2—3 мм від поверхні покришки (рис. 5.9, о). Перевірити герметичність відремонто­ваної покришки, встановивши її у місткість з водою. Якщо не буде бульбашок повітря, то покришка готова до подальшої експлуатації.

5.5 Техніко-економічний розрахунок стенда

У проекті розроблений технічний процес виготовлення прокладок, способом штамповки пресом з різними матрицями. Пристрій дозволить зменшити витрати від простою рухомого складу за рахунок скорочення часу доставки прокладки та зменшити витрати на самі розкладки в порівнянні з магазинськими.

Зробимо розрахунок витрат на виготовлення конструкції. У конструкторській розробці проекту використаються деталі, що випускають промисловістю, а так само виготовлені самостійно силами СТО.

Перелік матеріалів, їхня кількість і вартість, трудомісткість робіт з виготовлення конструкції представлені відповідно в табл.. 5.1, 5.2 та 5.3.

Таблиця 5.1

Витрати на покупні вироби, вузли й агрегати.

№ п/п

Найменування виробу

Одиниці.

Кількість

Ціна за од., грн.

Вартість, грн.

1

трансформатор

Шт.

1

300

300

2

плата керування

Шт.

1

80

80

3

шайба 10.65Г ДЕРЖСТАНДАРТ 6402-70

Шт.

12

5

60

4

Гвинти ДЕРЖСТАНДАРТ 7798-70        М3х1,25

М8х1,25

М10х1,25

Шт.

8

10

10

1,5

2,5

3

12

25

30

5

індукційна котушка

Шт

1

50

50

6

дроти

метрів

5

4

20

7

метал

кг

50

8

400

8

РАЗОМ

 

 

 

977

 

Таблиця 5.2

Розрахунок трудомісткості на виготовлення

№ п/п

Найменування робіт

Трудомісткість, чол/год.

Розряд робіт

Годинна тариф. ставка, Сг.

Вартість, грн.

1

Зварювальні

6

5

4,41

26,46

2

Слюсарні

12

3

3,72

44,64

3

Свердлильні

7

4

3,50

24,50

4

Токарські

10

5

3,87

38,70

5

Складально-монтажні

15

3

3,10

46,5

6

Електро-монтажні

2

4

4,30

8,60

7

РАЗОМ

Зт

 

 

189,40

 

Основна тарифна ставка - заробітна плата ЗПо визначається:

ЗПо = Т* Сг,грн.

де Т - середня трудомісткість окремих видів робіт;

Сг - годинна тарифна ставка.

Загальна заробітна плата:

ЗПз = ЗПо + П +ЗПдод , грн

де ЗПз - витрати на оплату праці робітників, грн;

П - премія (доплати), що становить до 40 % від ЗПо.

П = 40*ЗПо/100

П = 40* 189,40/100 = 75,76 грн.

Усього нарахування по заробітній платі на виготовлення пристрою складе:

ЗПо = 189,40 + 75,76 = 265,16 грн.

Додаткова заробітна плата, ЗПдод – становить 14% від ЗПо:

ЗПдод = ЗПо*14%, грн

ЗПдод = 265,16*14% = 37,12 грн

Загальні витрати на оплату праці:

ЗВзп = ЗПо + ЗПдод, грн.

ЗВзп = 256,16 + 37,12 = 293,28 грн

Відрахування на соціальні заходи (складають 39,5%):

ВСЗ = ЗВзп * 39,5%

ВСЗ = 293,28 * 39,5% = 115,8 грн

Разом основна заробітна плата:

ЗП = ВСЗ + ЗВзп, грн.

ЗП = 115,8 + 293,28 = 409,13 грн

Таблиця 5.3.

Витрати на виготовлення пристрою

№ п/п

Найменування витрат

Позначення

Вартість капіталовкладень, грн.

1

Вартість покупних виробів

Впв

427,50

2

Витрати на матеріали

Вм

977,0

3

Витрати на оплату праці

ЗВзп

265,16

4

Витрати по відрахуваннях на соціальні потреби

ВСЗ

115,80

5

Загально-виробничі витрати на ЗП

Звв

409,13

7

РАЗОМ

 

2194,59

 

Очікувану річну економію від зниження собівартості продукції при впровадженні спроектованої конструкції розраховуємо по формулі:

Ер = (Са - Св)* Ав, грн

де Са - собівартість одиниці продукції  до здійснення капітальних вкладень;

Са - собівартість одиниці продукції після здійснення капітальних вкладень;

Ав - річний обсяг виробництва продукції за допомогою нової конструкції в натуральних одиницях;

Ер = (60 – 40) *50 = 1000 грн.

Строк окупності виробничих капітальних вкладень на виготовлення розроблювальної конструкції розраховуємо по формулі:

                                                     

де Qок - строк окупності в роках;

Ск - собівартість конструкції;

Ер - очікувана річна економія.

Термін окупності стенду складає 2,19 роки. Після цього річний економічний ефект складе 1000 грн., це з планом що річна кількість виготовлення буде 50 одиниць при збільшенні цього значення ефект зростатиме пропорційно.




Комментарий:

Конструктивний розділ повний, все є (креслення, записка, додатки)


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы