Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Главная > Тех. дополнения > БЖД раздел
Название:
ОХОРОНА ПРАЦІ В АТП НА ШИНОМОНТАЖНОМУ УЧАСТКУ

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дополнения
Подкатегория: БЖД раздел

Цена:
0 грн



Подробное описание:

6. ОХОРОНА ПРАЦІ В АТП НА ШИНОМОНТАЖНОМУ УЧАСТКУ

6.1 Розрахунок освітлення

          Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

          Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою.

          Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).

          Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.

          Головними джерелами світла для промислового освітлення є лампи розжарювання та газорозрядні лампи різноманітних типів. Кожен із типів ламп має свої недоліки та переваги. Лампи розжарювання (ЛР) належать до джерел світла теплового випромінювання, їх світлова віддача складає 10... 15 лм/Вт.

          На підприємствах для освітлення застосовують різноманітні види ламп розжарювання: вакуумні (В), газонаповнені (Г), газонаповнені біоспіральні (Б) та ін.

          У виробничих приміщеннях підприємств доцільно застосовувати люмінесцентні лампи білого світла - ЛБ. Вони найбільш економні та дають світло теплих тонів. Лампи ЛТБ можна застосовувати в приміщеннях для відпочинку. Там, де необхідно проводити ретельний контроль якості продукції, належить застосовувати лампи ЛДЦ. Люмінесцентні лампи треба застосовувати насамперед там, де недостатнє природне освітлення (приміщення з вікнами, що затіняються будівлями, деревами, або виходять на північ, експедиції, підвальні приміщення тощо). Для комбінованого освітлення краще застосовувати лампи ЛБ.

          У розрахунку штучного освітлення для конкретних умов виробництва виникає потреба дослідити існуючу освітлювальну установку або спроектувати нову для даного виду робіт. У першому випадку розраховують освітленість, яку повинна створити освітлювальна установка, вимірюють дійсну освітленість та порівнюють її з нормованою.

          У другому випадку обирають систему освітлення, тип джерела світла, визначають нормовану освітленість і розраховують кількість світильників або ламп, які забезпечують нормовану освітленість.

          Для цього застосовують методи; питомої потужності, коефіцієнта використання світлового потоку і точковий.

Загальне освітлення розраховують в основному методом коефіцієнта світлового потоку:

де Е - норма освітленості ЛК;

S - площа приміщення, м2;

К - коефіцієнт за­пасу, К = 1,3...1,5 (менші значення для лами розжарювання, більші - для газорозрядних ламп);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, змінюється в межах; Z = 1,1…1,5 (у серед­ньому 1,2);

η - коефіцієнт використання освітлювальної установки; n - число ламп.

Для визначення коефіцієнту η розраховуємо індекс приміщення

де а, в - відповідно довжина і ширина приміщення, м;

Нс - висота розміщення світиль­ника над освітлювальною поверхнею, м.

Визначимо кількість ламп, яка буде використана для освітлення ділянок та цехів даного СТО:

Розрахунок місцевого освітлення полягає у визначенні потужності чи світлового по­току лами. Для місцевого освітлення звичайно використовують лампи розжарювання

де h - відстань лампи до освітлювальної поверхні, м;

Е - нормативна освітленість, лк;

е - показник, який вибирається за графіком залежно від h і відстані d її під перпендикулярного потоку на освітлювальну поверхню до освітлювальної точки.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових прорізів бо­кового чи верхнього освітлення. У курсовому проекті визначається площа світлових прорізів при боковому освітленні

де Sп - площа підлоги приміщення, м2;

Кз - коефіцієнт запасу (Кз= 1,4..1,5  менше значення для приміщень з меншою запиленістю);

η0 - світлова характеристика вікон;     

Кбд - коефіцієнт урахування затінення протистоячими будинками;

Ро - загальний коефіцієнт світлопропускання, Ро = 0,63;

W1 - коефіцієнт урахування підвищення освітленості при боковому освіт­ленні, W1 = 1,05...1,3.

          Результати розрахунків заносимо в  табл.6.1.

 

Таблиця 6.1

Розрахункові значення освітлення приміщень АТП

Приміщення і виробничі дільниці

Норма освітленості, Лк

Площа приміщення

Довжина примі примі

Ширина приміщення

Висота розміщ.

світильника

Індекс приміщення

Коеф. вико-рист.св-го  потоку

Тип лампи

Кількість ламп

Місцеве освітлення

Природнє освітлення

при комбін.освітл.

при загальному

освітленні

Світл.потік ламп, Лм

Тип лампи

Світл. потік, Лм

Нор-й.коеф. природ.освітл.

Площа св-х пр-ів, м.2

Зони постів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЩО

300

200

286,5

19

15

6

0,2

0,37

ЛБ-80

53

229

НВ-25

220

0,6

27,1

ТО-1

300

200

51,3

10

5

6

0,2

0,25

ЛБ-80

14

229

НВ-25

220

0,6

4,8

ТО-2

300

200

51,3

10

5

6

0,2

0,25

ЛБ-80

14

229

НВ-25

220

0,6

4,8

Зона ПР

300

300

102,6

21

5

6

0,2

0,3

ЛБ-80

35

0

НБК-100

1450

0,9

14,5

Зона діагностики

300

200

51,3

10

5

6

0,2

0,25

ЛБ-80

14

229

НВ-25

220

0,9

7,3

Відділення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Агрегатне

750

200

106,0

21

5

6

0,2

0,25

ЛБ-80

29

1257

НБ-60

715

0,9

15,0

Моторне

750

300

77,2

15

5

6

0,2

0,4

ЛБ-80

20

1029

НБК-100

1450

0,9

10,9

Слюс.-механіч.

750

300

116,0

23

5

6

0,2

0,3

ЛБ-80

40

1029

НБК-100

1450

0,9

16,4

Електротехнічне

750

300

20,0

4

5

6

0,2

0,3

ЛБ-80

7

1029

НБК-100

1450

0,9

2,8

Акумуляторне

300

300

71,6

14

5

6

0,2

0,3

ЛБ-80

25

0

НБК-100

1450

0,9

10,1

Паливне

750

200

57,2

11

5

6

0,2

0,3

ЛБ-80

13

1257

НБ-60

715

0,9

8,1

Вулканізаційне

300

200

75,2

15

5

6

0,2

0,25

ЛБ-80

21

229

НВ-25

220

0,9

10,7

Шиномонтажне

300

200

66,0

13

5

6

0,2

0,25

ЛБ-80

18

229

НВ-25

220

0,6

6,2

Мідницьке

500

200

50,0

10

5

6

0,2

1,25

ЛБ-81

3

686

НВ-26

220

0,6

4,7

Ковальське

500

200

50,4

10

5

6

0,2

2,25

ЛБ-82

2

686

НВ-27

220

0,6

4,8

Зварюв.-жест-ке

500

200

118,8

24

5

6

0,2

3,25

ЛБ-83

3

686

НВ-28

220

0,6

11,2

Армат.-обивне

300

200

127,2

25

5

6

0,2

4,25

ЛБ-84

2

229

НВ-29

220

0,6

12,0

Малярське

300

200

154,8

31

5

6

0,2

5,25

ЛБ-85

2

229

НВ-30

220

0,6

14,6

Разом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

315

 

 

 

 

186,2

 

 

6.2 Розрахунок механічної вентиляції

Вентиляція – регульований повітрообмін у приміщенні, сприятливий для людини, а також сукупність технічних засобів, що забезпечують такий повітрообмін. Вентиляцію характеризують об’єм і кратність повітрообміну. Об'ємом вентиляції називають кількість повітря (у куб. м), що надходить до приміщень протягом години. Мінімальна норма надходження зовнішнього повітря до приміщень - 30 куб. м/г. Кратність повітрообміну означає, скільки разів протягом години змінюється повітря в приміщенні. При кратності повітрообміну менше 0,5 в годину людина відчуває духоту в приміщенні.

Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря в заданих метеорологічних умовах на виробничих приміщеннях. Вентиляція досягається виведенням забрудненого або нагрітого повітря з приміщення і подачею до нього свіжого повітря.

У зонах ЩО ТО і ПР вентиляцію розраховують за умов розчинення викидів (оксидів вуглецю і азоту) до припустимих концентрацій. Кількість шкідливих викидів  г/год:

Ст=q*P*K*C, г/год

де q - питома кількість шкідливих речовин, віднесена до одного виїзду з приміщення і умовної потужності двигуна 1 кВт;

Р - потужність двигуна автомобілю, кВт (к.с);

К - кількість виїздів автомобілів на годину (визначають виходячи з добової програми ЩО, ТО, ПР);

С - коефіцієнт інтенсивності руху автомобілів.

Об'єм повітря за годину для розчинення шкідливих викидів до припустимих концент­рацій:

V = 1000*(С1т/d1 + C2т /d2), м3

де d1 , d2 - припустима концентрація у повітрі оксидів відповідно вуглецю (20 мг/м ) і азоту (5 мг/м3).

Всі отримані розрахунки зведені до табл.. 6.2.

 

Таблиця 6.2

Розрахунок вентиляції зон ТО і ЩО

№ з/п

Зона

Питома кількість шкідливих речовин (окс.вуглецю)

Питома кількість шкідливих речовин (окс.азоту)

Потужність двигуна, кВт

Кількість виїздів автомобілів на годину

Коефіцієнт інтенсивності руху автомобілів

Кількість шкідливих викидів окс. вуглецю, г/год

Кількість шкідливих викидів окс. азоту, г/год

Об'єм повітря за годину для розчинення шкідливихх речовин, м3

Потужність двигуна вентилятора, кВт

 

ЩО

0,367

0,0082

155

6,7

0,8

306,72

6,85

61687,29

96,4

 

ТО-1

1,090

0,0220

155

0,2

0,5

16,74

0,34

3363,91

5,3

 

ТО-2

1,090

0,0220

155

0,1

0,5

5,22

0,11

1049,54

1,6

 

Д-1

1,090

0,0220

155

0,3

1,5

70,89

1,43

14249,53

22,3

 

Д-2

1,090

0,0220

155

0,1

2,5

31,33

0,63

6297,24

9,8

 

Всього

430,90

9,36

86647,53

135,4

 

 

 

6.3 Розрахунок опалення

Одним з вихідних даних для розрахунку опалення с температура у виробничих при­міщеннях,

Кількість теплоти для опалення

Q0=q0(tв - tз)*V, кДж

де qо - витрати теплоти для опалення 1 м3 приміщення на 1°С різниці внутрішньої і зовнішньої температур, q0 = 2,08 Дж/год; - внутрішня температура цеха, °С; - зовнішня температура повітря, V - об'єм приміщення, м3.

Крім того, кількість теплоти, яка витрачається на вентиляцію,

Qв=qв(tв - tн)*V, кДж

де qв - витрати теплоти на вентиляцію 1 м будівлі при різниці внутрішньої і зовніш­ньої температури 1°С, qв= 1...2 кДж/год;

Площа радіаторів опалення розраховується по формулі

, м2

де tт - середня розрахункова температура теплоносія (пара низького тиску - 100 °С, пара при тиску 1,2 атм.(0,12 МПа) – 104°С, при тиску 1,5 атм.(0,15 МПа) - 111 °С.

Значення коефіцієнту Кп залежить від різниці температур теплоносія і нагрівального повітря. Для нагрівальних приладів з чавуну при tт-tв= 60...70 °С Кп=28 кДж/м2тод*град, із сталевих труб при тій самій різниці температур Кп = 40 кДж/м3год*град.

Розрахунки занесені до табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Розподіл опалення по дільницям і цехам

Найменування

Внутрішня температура повітря, 0С

Кількість теплоти для опалення, кДж

Кількість  Теплоти на вентиляцію, кДж

Площа радіаторів опалення,м2

Зони постів:

ЩО

16

92949,3

67030,8

61,5

ТО-1

16

16650,2

12007,4

11,0

ТО-2

16

16650,2

12007,4

11,0

Зона ПР

16

33300,4

24014,7

22,0

Зона діагностики

16

16650,2

12007,4

11,0

Відділення:

Агрегатне

17

35717,8

25758,0

23,6

Моторне

17

26013,3

18759,6

17,2

Слюс.-механіч.

17

39087,4

28188,0

25,9

Електротехнічне

17

6739,2

4860,0

4,5

Акумуляторне

17

24126,3

17398,8

16,0

Паливне

17

19274,1

13899,6

12,8

Вулканізаційне

17

25339,4

18273,6

16,8

Шиномонтажне

18

23063,0

16632,0

15,3

Мідницьке

15

15600,0

11250,0

10,3

Ковальське

15

15724,8

11340,0

10,4

Зварюв.-жест-ке

15

37065,6

26730,0

24,5

Армат.-обивне

18

44448,8

32054,4

29,4

Малярське

18

54093,3

39009,6

35,8

Разом:

542493,3

391221,1

359,1

 

6.4 Заходи, які забезпечують умови праці на АТП

В автотранспортних підприємствах існують наступні види потенційних небезпек

1) механічні фактори, що характеризуються кінетичною й потенційною енергією й механічним впливом на людину; до них ставляться: кінетична енергія елементів що рухаються й обертаються, потенційна енергія тіл (у тому числі людей, що перебувають на висоті), шуми, вібрації (загальні й локальні), прискорення, гравітаційна вага, невагомість, статична навантаження, дим, домішки нетоксичного пилу в повітрі, і ін.;

2) термічні фактори, що характеризуються тепловою енергією й аномальною температурою; до них відносяться; температура нагрітих й охолоджених предметів і поверхонь; до цієї підгрупи відносятьс такі аномальні мікрокліматичні параметри, як вологість, температура й рухливість повітря, які приводять до порушення терморегуляції організму;

          3) електричні фактори: електричний струм, статична електрика;

4) хімічні фактори: їдкому, отрутні, вогні- і вибухонебезпечні речовини, а також порушення природного газового состава повітря, наявність шкідливих домішок у повітрі (токсичний пил і гази);

5) психофізіологічні: стомлення, стрес, незручна поза й т.п.

Заходу щодо забезпечення безпеки праці у виробничому процесі

Всі приводні передавальні механізми верстатів й їхньої частини (шківи, ремені, ланцюги, шестірні, що обертаються гвинти, вали) відповідно до правил техніки безпеки повинні бути розміщені в корпусі верстата або обгороджені запобіжними пристроями. Добре сконструйоване огородження не тільки забезпечує безпека, але й сприяє підвищенню продуктивності праці.

Обертові передачі верстата можуть захопити й навернути на себе частини одягу робітника. Особливо небезпечні валики, що мають виступаючі частини або шпонкові канавки. Такі валики повинні бути сховані в станині верстата або обгороджені. У більшості випадків ці валики обгороджують телескопічними трубками.

          Робота на токарських верстатах. Обробка на токарських верстатах важких заготівель без застосування пристосувань жадає від робітника більших фізичних витрат. Тому відповідно до правил техніки безпеки, установлювати на верстат важкої заготівлі, пристосування й знімати їх з верстата треба за допомогою піднімальних пристроїв або пристосувань.

Слюсар повинен дотримувати вимог інструкції з охорони праці, розробленої на основі даної, і інструкцій, розроблених з урахуванням вимог, викладених у типових інструкціях з охорони праці:

Помітивши порушення вимог безпеки іншим працівником, слюсар повинен попередити його про необхідність їхнього дотримання.

Слюсар повинен виконувати також вказівки представника спільного комітету (комісії) по охороні праці або уповноваженого (довіреного) особи по охороні праці профспілкового комітету.

Слюсар повинен знати й уміти надавати долікарську допомогу потерпілому відповідно до типової інструкції по наданню долікарської допомоги при нещасних випадках.

          Слюсар не повинен приступати до виконання разових робіт, не пов'язаних із прямими обов'язками за фахом, без одержання цільового інструктажу.

До самостійній роботі з ремонту й технічного обслуговування автомобілів допускаються особи, що мають відповідну кваліфікацію, що одержали вступний інструктаж і первинний інструктаж на робочому місці по охороні праці, що пройшли перевірку знань по керуванню вантажопідйомними механізмами.

Слюсар, що не пройшов вчасно повторний інструктаж з охорони праці (не рідше одного разу в 3 місяці), не повинен приступати до роботи.

Слюсар зобов'язаний дотримувати правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджені на підприємстві.

Тривалість робочого часу слюсарі не повинна перевищувати 40 г у тиждень.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, затверджуваними роботодавцем за узгодженням із профспілковим комітетом.

 Слюсар повинен знати, що найнебезпечнішими й шкідливими виробничими факторами, що діють на нього при проведенні технічного обслуговування й ремонту транспортних засобів, є:

          Самоскид, його вузли й деталі - у процесі ремонту можливе падіння вивішеного автомобіля або вузлів, що знімають із його, і деталей, що приводить до травмування.

Гаражно-ремонтне й технологічне встаткування, інструмент, пристосування - застосування несправного встаткування, інструмента й пристосувань приводить до травмування.

Слюсареві забороняється користуватися інструментом, пристосуваннями, устаткуванням, обігу з якими він не навчений і не проінструктований.

Електричний струм - при недотриманні правил і мер обережності може робити на людей небезпечний і шкідливий вплив, що проявляється у вигляді електротравм (опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри), електроударів.

 Освітленість робочого місця й що обслуговує (ремонтованого) вузла, агрегату - недостатня (надлишкова) освітленість викликає погіршення (перенапруга) зору, утома.

Слюсар повинен працювати в спеціальному одязі і якщо буде потреба використати інші засоби індивідуального захисту.

Відповідно до Типових галузевих норм безкоштовної видачі робітникам та службовцям спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту слюсареві видаються:

При виконанні робіт з розбирання, ремонту й технічному обслуговуванню автомобілів і агрегатів:

 На зовнішніх роботах узимку додатково:

Слюсар повинен дотримувати правил пожежної безпеки, уміти користуватися засобами пожежогасіння.

Курити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

Слюсар під час роботи повинен бути уважним, не відволікатися на сторонні справи й розмови.

Про замічені порушення вимог безпеки на своєму робочому місці, а також про несправності пристосувань, інструмента й засобів індивідуального захисту слюсар повинен повідомити своєму безпосередньому керівникові й не приступати до роботи до усунення замічених порушень і несправностей.

Слюсар повинен дотримувати правил особистої гігієни.

Для питва користуватися водою зі спеціально призначених для цієї мети пристроїв (сатуратори, питні баки, фонтанчики й т.п.).

За невиконання вимог інструкції, розробленої на основі даної, слюсар несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.

 

6.5 Заходи безпеки які повинні дотримуватись водії

Водій повинен виконувати вимоги інструкції, розробленої на основі даної, і інструкцій, розроблених з урахуванням вимог, викладених у типових інструкціях з охорони праці:

Помітивши порушення вимог безпеки будь-яким працівником, водій повинен попередити його про необхідність їхнього дотримання.

Водій повинен також виконувати вказівки представника спільного комітету (комісії) по охороні праці або уповноваженого (довіреного) особи по охороні праці профспілкового комітету.

Водій повинен знати й уміти надавати долікарську допомогу потерпілому відповідно до типової інструкції по наданню долікарської допомоги при нещасних випадках.

Водій не повинен приступати до виконання разових робіт, не пов'язаних із прямими обов'язками за фахом, без одержання цільового інструктажу з охорони праці.

 До керування самоскидом допускаються особи, що мають відповідне водійське посвідчення, що пройшли вступний інструктаж і первинний інструктаж на робочому місці по охороні праці.

 Водій, що не пройшов вчасно повторний інструктаж з охорони праці (не рідше одного разу в 3 місяці) і щорічну перевірку знань по безпеці праці, не повинен приступати до роботи.

 Водій повинен дотримувати правил внутрішнього трудового розпорядку, прийняті на підприємстві.

 Тривалість робочого часу водія не повинна перевищувати 40 годин у тиждень.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, затверджуваними роботодавцем за узгодженням із профспілковим комітетом.

 Водій повинен знати, що найнебезпечнішими факторами, які можуть діяти на нього в процесі виконання робіт, є:

 Гаряча охолодна рідина, вода й пара при влученні на шкірний покрив викликають опіки.

 Легкозаймисті речовини (пари, гази), у процесі обігу з якими порушуються правила безпеки, можуть стати причиною пожежі й вибуху.

 Гази й інші токсичні речовини (бутан, оксиди азоту, оксид вуглецю, етилмеркаптан і інші), потрапляючи через органи подиху в організм людини, приводять до важких отруєнь.

 Устаткування, інструмент і пристосування при неправильному використанні або їхній несправності приводять до травм.

 Забороняється користуватися інструментом, пристосуваннями, устаткуванням, обігу з якими водій не навчений і не проінструктований.

Відповідно до типових галузевих норм безкоштовної видачі робітникам та службовцям спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту.

Водій повинен дотримувати правил пожежної безпеки. Курити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

Замічені при роботі на лінії несправності автомобіля, а також порушення в упакуванні або кріпленні вантажу водій повинен спробувати виправити власними силами, а при неможливості - повідомити на підприємство й викликати техдопомога.

При напрямку для спільної роботи двох і більше людин водій повинен виконувати розпорядження й вказівки старшим, призначеним роботодавцем відповідальним за дотримання вимог безпеки.

 Газобалонні (газодизельні) автомобілі можуть в'їжджати на пости технічного обслуговування й ремонту тільки після переходу двигуна на роботу на дизельне паливо.

Перед в'їздом необхідно перевірити на спеціальному пості газову систему живлення на герметичність. В'їжджати в приміщення з негерметичною газовою системою живлення забороняється.

При перекладі двигуна на рідке паливо необхідно перекрити видаткові вентилі й повністю виробити газ із системи живлення, після чого перекрити магістральний вентиль, включити подачу рідкого палива й здійснити пуск двигуна.




Комментарий:

Розділ дипломной роботи повний!


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы