Главная       Продать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. курсовые работы > автоматизация
Название:
Розробка автоматизованої системи управління пастеризації молочної продукції із застосуванням мікропроцесорних контролерів

Тип: Курсовые работы
Категория: Тех. курсовые работы
Подкатегория: автоматизация

Цена:
1 грн



Подробное описание:

РЕЦЕНЗІЯ

на дипломний проект студентки Рудакової А. С.
на тему: Розробка автоматизованої системи управління пастеризації молочної продукції із застосуванням мікропроцесорних контролерів

У дипломному проекті студентки Рудакової А. С. пропонується удосконалити лінію пастеризації молочної продукції шляхом освоєння системи автоматизованого управління процесу пастеризації з вбудованим мікропроцесорним контролером, яка дозволяє покращити якість роботи та підвищити надійність системи автоматизації, що є безумовно актуальною задачею.
Робота відповідає завданню, у процесі виконання роботи РудаковаА.С. використала усі вихідні дані.
За допомогою вітчизняної та зарубіжної літератури студентка розкрила зміст проблеми на рівні сучасної управлінської науки, висловила власну думку щодо досліджуваної проблеми, показала достатню теоретичну підготовку.
Прийняті в роботі рішення щодо впровадження в пастеризаційно-охолоджувальних установках системи автоматизованого управління процесу пастеризації, підкріплені необхідними схемами та розрахунками.
Робота виконана грамотно, текст її послідовний та зрозумілий, оформлення роботи та демонстраційних аркушів якісне.
По дипломному проекту студентки Рудакової А. С. можна зробити такі зауваження.
1. Є незначні граматичні помилки в тексті.
2. Дещо перевищена кількість аркушів до розділу «Охорона праці».
3. На сторінках 6, 27 порушені нормативи оформлення схем.
Незважаючи на ці недоліки, випускна кваліфікаційна робота студентки Рудакова А. С. заслуговує оцінки “відмінно”, вона відповідає вимогам до дипломних проектів кваліфікації спеціаліст за заявленою спеціальністю 7.092501 – Автоматизоване управління технологічними процесами.

РЕЦЕНЗЕНТ
Михайленко В.С.

10 червня 2007 р.


РЕФЕРАТ

Текстова частина дипломного проекту: 74 с., 25 рис., 16 табл., 11 джерел.
Об’єкт дослідження – пастеризаціно-охолоджувальна установка типу ОКЛ-10.
Мета проекту – дослідження та розробка автоматизованої системи управління пастеризації молочних продуктів.
Метод дослідження – аналітичний з використанням комп’ютерних технологій.
Для заданого об’єкту приведене обґрунтування використання системи автоматизованого управління на базі контролерів Siemens S7-200. Була розроблена модель об’єкту керування – пастеризаційно-охолоджувальна установка і в результаті дослідження були одержані комплексні та одиничні показники системи пастеризації молочних продуктів.
Вибір даного методу регулювання пастеризації молочних продуктів зумовлений більшою точністю, швидкістю виконання, меншою коштовністю, що веде до економічного ефекту у 42622,011 грн. на рік.

ОБ’ЄКТ РЕГУЛЮВАННЯ, МОДЕЛЬ, ДАТЧИК, АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ, ПАСТЕРИЗАЦІЙНО-ОХОЛОДЖУВАЛЬНА УСТАНОВКА, ПАСТЕРИЗАЦІЯ, ПЕРЕХІДНИЙ ПРОЦЕС, КРИВІ РОЗГОНУ, ЕФЕКТИВНІСТЬ.

Умови одержання дипломного проекту: за дозволом проректора із навчальної роботи ОНАЗ ім. О. С. Попова.

ЗМІСТ
С.
1. ВСТУП……………………………………………………………………9
1 ОПИСАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ
СХЕМИ ОБ’ЄКТУ УПРАВЛІННЯ………………………………………….11
1.1 Загальні відомості про пастеризаційно-охолоджувальні установки……………………................................................................11
1.2 Опис конструкції об’єкту …………………………………………….13

2 РОЗРОБКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ
МОДЕЛІ КЕРОВАНОГО ПРОЦЕСУ………………………………………..15
2.1 Побудова спрощеної схеми основної ділянки процесу,
виділення вхідних і вихідних змінних…………………………...........15
2.2 Динамічні характеристики пастеризаційних установок……………..16
2.3 Розробка та дослідження математичної моделі основної
ділянки процесу………………………………………………………...18
3 СИНТЕЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ
АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ОСНОВНОЇ ЛАНКИ ТЕХНОЛОГІЇ………………………………................22
3.1 Постановка завдання на проект автоматизації
технологічного процесу…………………………………………..........22
3.2 Розрахунок настройок локальних ПІ-регуляторів
по методиці Л. І. Кона………………………………………………….23
3.3 Синтез структури АСУ основної ділянки технології…………..........32

4 КОМПЛЕКТУВАННЯ РОЗРОБЛЕНОЇ АСУ СУЧАСНИМИ
ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ АВТОМАТИКИ……………………………..34
4.1 Розробка схеми автоматизації………………………………………...34
4.2 Система автоматичного регулювання й контролю температури молочної продукції та години перебування пастеризованої
продукції години перебування пастеризованого молочного
продукту в утримувачі …………….………………………………….36
4.3 Загальний огляд засобів автоматизації……………………………….36

5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ
АВТОМАТИКИ……………………………………………………………….51
5.1 Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності………........51
5.2 Розрахунок капітальних витрат на автоматизацію…………………..51
5.3 Розрахунок виробничої програми…………………………………….52
5.4 Розрахунок експлуатаційних витрат………………………………….55
5.5 Розрахунок показників економічної ефективності…………………..56

6 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………….................57
6.1 Охорона праці, техніка безпеки………………………………….........57
6.2 Інструкція з техніки безпеки для обслуговуючого
персоналу КВП й А……………………………………………………..61

7 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ……………………………………………………….70

ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………….72

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………….73

КОПІЇ КРЕСЛЕНЬ………………………………….............................................74

ВСТУП

Харчування є одним з найважливіших факторів, що визначають здоров'я населення. Правильне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя, підвищенню працездатності й створює умови для адекватної адаптації до навколишнього середовища.
Серед харчових факторів, що мають особливе значення для здоров'я, найважливіша роль належить повноцінному й регулярному постачанню організму людини всіма необхідними мікронутриентами: вітамінами й життєво важливими мінеральними речовинами.
Молоко - це біологічно повноцінний продукт, що значно відрізняється від інших продуктів живлення як якісними, так і кількісними наборами макро- і мікронутриентов особливо корисних для здоров'я людини всіх вікових категорій. Посилення тенденції до здорового способу життя в країні привело до того, що споживачі стали приділяти більше увагу правильному режиму й раціону харчування. Внаслідок чого виріс інтерес до споживання продуктів спеціального призначення, збагачених певними функціональними інгредієнтами, серед яких найбільш актуальні й необхідні для використання в харчуванні населення такі, як йод, кальцій, залізо, вітаміни.
Головною метою проведених у країні економічних реформ є найбільш повне задоволення матеріальних і духовних потреб людей. На період реформ, висуваючи широку програму соціального розвитку країни й підвищення народного добробуту, на перший план поставили завдання - поліпшити постачання населення продуктами харчування. Програма реформ передбачає широке використання потенціалу сільського господарства нашої країни й всіх галузей агропромислового комплексу.
З метою значного збільшення виробництва продуктів харчування намічені заходи щодо збільшення обсягів переробки молока, поліпшенню асортиментів і підвищенню якості молочних продуктів. Здійснення цих мір пов'язане з реалізацією завдань агропромислового комплексу й технічним переозброєнням галузей харчової промисловості, у тому числі молочної.
При технічному переозброєнні молочної промисловості передбачається використання високопродуктивного технологічного встаткування, виготовлення комплектів машин, апаратів і потокових технологічних ліній, що забезпечують підвищення продуктивності праці, освоєння нового технологічного обладнання й автоматизованих ліній для розливу молока й устаткування для впакування молочних продуктів. Автоматизація - це застосування комплексу засобів, що дозволяють здійснювати виробничі процеси без особистої участі людини, але під її контролем.
Автоматизація виробничих процесів приводить до збільшення випуску продукції, зниження собівартості й поліпшення якості продукції, зменшує чисельність обслуговуючого персоналу, підвищує надійність і довговічність машин, дає економію матеріалів, поліпшує умови праці й техніки безпеки.
Автоматизація звільняє людину від необхідності безпосереднього керування механізмами. В автоматизованому процесі виробництва роль людини зводиться до налагодження, регулювання, обслуговування засобів автоматизації й спостереження за їхньою дією. Якщо автоматизація полегшує фізичну працю людини, то вона також має мету полегшити й розумову працю. Експлуатація засобів автоматизації вимагає від обслуговуючого персоналу високої технічної кваліфікації.
Автоматизація дає значні переваги:
1) забезпечує зменшення чисельності робочого персоналу, тобто підвищення продуктивності праці;
2) приводити до зміни характеру праці обслуговуючого персоналу;
3) збільшує точність підтримки параметрів;
4) підвищує безпечність праці й надійність роботи устаткування;
5) збільшує економічність роботи.
Луї Пастер в 1860–1861 р. запропонував спосіб збереження харчових продуктів за допомогою теплової обробки (згодом названий пастеризацією). Теплова обробка молока при температурах нижче крапки його кипіння (63...90 °З) називається пастеризацією. При пастеризації знищуються вегетативні форми мікроорганізмів, у тому числі й патогенні, що перебувають у молоці, що знезаражує його, поліпшує якість і підвищує стійкість молочних продуктів. Глибина теплової обробки визначається необхідністю зниження чисельності хвороботворних мікроорганізмів до рівня, при якому вони не представляють серйозної небезпеки для здоров'я. Крім того, варто звести до мінімуму ступінь впливу на хімічні, фізичні властивості й смакові якості молока. При пастеризації повністю зберігаються всі якості незбираного молока [1,2]
Залежно від температури нагрівання розрізняють три режими пастеризації: тривала (30...40 хв) до температури 63-65°С, короткочасна (20...30 хв) – до 71-76 °С и миттєва (2...3с) – до 85-90°С.[2]
Ефективність пастеризації визначається ступенем знищення мікроорганізмів у процесі теплової обробки. При правильному проведенні пастеризації можливо знищити до 99,99 % всіх організмів.
У цей час на більшості молокопереробних підприємств гостро встала проблема модернізації встаткування. Причому ця проблема стосується в першу чергу систем автоматики наявних установок, у той час як самі установки перебувають у досить гарному стані й можуть експлуатуватися ще протягом довгого часу. У той же час системи автоматики вже морально й фізично застаріли. Тому метою даного дипломного проекту є розробка автоматизованої системи регулювання пастеризації молочних продуктів.
При цьому значно підвищується надійність і точність системи керування, з роботи встаткування практично повністю виключається людський фактор, у результаті чого підвищується якість випуска продукції, знижуються витрати на експлуатацію встаткування, підвищується ефективність виробництва. Вищевказані причини приводять до зростаючого попиту на автоматизовані системи управління пастеризаційно-охолоджувальними установками.
1 ОПИСАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ОБ'ЄКТУ УПРАВЛІННЯ


1.1 Загальні відомості про пастеризаційно-охолоджувальні установки

Пастеризаційно-охолоджувальна установка призначена для швидкого нагрівання молока в тонкому шарі в закритому потоці, пастеризації й наступного охолодження його після короткочасної витримки при виробітку питного молока. Технологічний процес автоматизований, що виключає вихід недопастеризованого молока й запобігає його перегрів [1].
Теплова обробка молока здійснюється в безперервному потоці при автоматичному регулюванні процесу.
На рисунку 1.1 зображена пастеризаційно-охолоджувальна установка ОКЛ-10.

 

Рисунок 1.1 - Пастеризаційно-охолоджувальна установка ОКЛ-10

Процеси теплообміну відбуваються в пластинчастому апарату, що складається зі станини з напрямними штангами, на які прикріплене набір теплообмінних пластин. Пластини розбиті на секції, які відділяються друг від друга спеціальними проміжними плитами. На плитах установлюються штуцера, що служать для підведення й відводу рідин в апарат. Залежно від наявності й розташування наскрізних отворів на кутах пластин у секціях створюються пакети. Пакетом називається група пластин з однаковим напрямком потоку рідини. Між пластинами є канали для руху рідин і їхнього теплообміну. Герметичність каналів здійснюється гумовими прокладками. Витримувач являє собою систему трубопроводів, що забезпечує певний час витримки молока при температурі пастеризації.[2]
Технічні характеристики пастеризаційно-охолоджувальної установки наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Технічні характеристики пастеризаційно-охолоджувальної установки
Модель ОКЛ-10
Продуктивність, т/год 10
Температура, °С
- продукту на вході в апарат 5...10
- нагрівання в апараті 72...76
- охолодження 2...6
- крижаної води +1
Тиск, МПа
- крижаної води 0,25
- нагріваючого пару 0,3
- робочий в апараті 0,35
Поверхня теплообміну пластини, м² 0,2
Число пластин, шт. 249
Коефіціент регенерації, % 85
Споживання за годину роботи:
Пар, кг 173
Електроживлення, кВт 12,5
холод ( тепла, що відводить,) , кВт 16,3
Займана площа, м² 19
Вага установки, кг 2800

Основні переваги пастеризаційно-охолоджувальної установки:
1. Дотримання теплових режимів пастеризації й охолодження суміші при заданій продуктивності.
2. Забезпечення безперебійної роботи установки в рамках циклу підготовки суміші до дозрівання.
3. Установка економічної системи підготовки теплоносія на базі мідно-паяних теплообмінних апаратів і групи безпеки.
4. Установка сучасної системи керування на базі програмувальних промислових контролерів для виключення впливу "людського фактора" і забезпечення роботи установки в автоматичних режимах: "Мийка", "Видавлювання води продуктом", "Вихід на режим пастеризації", "Робочий режим", "Дезінфекція", "Сервіс".
5. Модульне виконання установки заощаджує кошти за рахунок скорочення часу монтажу.
Особливості пастеризаційно-охолоджувальної установки:
1. Всі дотичні із продуктами деталі виконані з нержавіючої сталі марки 12Х18Н10Т.
2. Пастеризаційна колона має убудованих електронагрівників і дві паралельно встановлені трубчасті спіралі для проходження пастеризуючого продукту.
3. Оснащений електронним блоком керування ИПКС-013БУ(Р) для автоматичної підтримки, регулювання й контролю й документальної реєстрації температури пастеризації.
4. Містить у собі пастеризаційну колону, зворотний клапан, відцентровий насос, зрівняльний бак, а також дві пластинчасті секції регенерації й охолодження.
5. Має можливість реалізації безрозбірної циркуляційної мийки [12].


1.2 Опис конструкції об'єкту

Пастеризаційно-охолоджувальні установки типу ОКЛ-10 продуктивністю 10 т/год призначені для підігріву та пастеризації молока в тонкошаровому закритому потоці з наступним охолоджуванням при автоматичному контролі та регулюванні технологічного процесу.
Установка пастеризаційно-охолоджувальні пластинчаста автоматизована працює за принципом теплообміну між двома середовищами: оброблюваний продукт і теплоносій або відповідно холодоносій, відділеними друг від друга теплопередаваючими пластинами.
Пластинчастий апарат складається зі станини із затискними пристроями, набору теплообмінних пластин, розділових і натискних плит.
Апарат має 4 секції: регенерації, пастеризації, попереднього охолодження й остаточного охолодження.
У пластинчастому апарату застосована теплообмінна пластина, штампована з нержавіючої листової сталі, що має робочу поверхню 0,2 м?.
По обидва боки кожної пластини є канал, по якому з однієї сторони рухаються вершки, а з іншого боку - теплоносій або холодоносій.
Герметичність у зібраному апарату створюється двома гвинтовими затискними пристроями. Необхідний ступінь стиску визначається по табличках зі шкалою, установлених на верхній і нижньої дистанційних скобах (розпірках). Нульовий розподіл установлюється по оцінці на планці вертикальною розпіркою стійки й відповідає мінімальному стиску апарата, що забезпечує герметичність. Кожна пластина має маркування. Станина апарата складається з головної стійки, горизонтальних штанг, що підтримують й розпірної стійки. [2,12]
Технологічна схема пастеризаційно-охолоджувальної установки показана на рисунку 1.2
З резервуара для зберігання молочний продукт надходить у прийомний бак, у якому завдяки клапанно-поплавкового пристрою, виробляється його заповнення до певного рівня. Із прийомного бака насосом молочний продукт подається в секцію регенерації апарата, де нагріваються зустрічним потоком гарячих молочного продукту і далі направляються в секцію регенерації й далі послідовно проходять у секції охолодження апарата. В установці ОКЛ-10 із секції пастеризації через пропускний клапан молочний продукт надходять у дезодоратор і далі знову вертаються в апарат, і послідовно проходять секції регенерації й охолодження.
Нагрівання продукту в секції пастеризації здійснюється гарячою водою, що циркулює за допомогою центробіжного насоса в замкнутому контурі бойлерно-инжекторного блоку, проходячи послідовно через інжектор пари, апарат, бойлер.

 

Рисунок 1.2 – Технологічна схема пастеризації молочних продуктів

Для підігріву води необхідна подача в інжектор пари не нижче 3-4 кг/см2 (залежно від виду установки).
Охолодження молочного продукту в секції попереднього охолодження здійснюється крижаною водою з температурою не вище 2 ºС.
У випадку порушення заданого режиму пастеризації надходження вершків з апарата припиняється: вони направляються через пропускний клапан у прийомний бак, а відтіля на повторну пастеризацію. Надходження сирого продукту в прийомний бак теж припиняється.
Бак прийомний являє собою ємність із регулятором рівня, що забезпечує сталість рівня молочного продукту у момент перемикання молочного продукту на повторну пастеризацію.
В установці прийнята електрична система автоматичного регулювання технологічним процесом.
Система автоматики включає наступні вузли:
- щит керування;
- клапан, що перемикає молочний продукт на повторний підігрів;
- регулятор рівня, установлений у прийомному баку;
- датчики температури.

2. РОЗРОБКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ
КЕРОВАНОГО ПРОЦЕСУ


2.1 Побудова спрощеної схеми основної ділянки процесу, виділення вхідних і вихідних змінних

Після детального розгляду пастеризаційно-охолоджувальної установки можна виділити декілька основних ділянок процесу. У даному дипломному проекті детально досліджується ділянка контролю та регулювання температури та час перебування молочної продукції, спрощена схема даної ділянки процесу показана на рисунку 2.1.

 

Рисунок 2.1 - Спрощена схема головної ділянки процесу пастеризації

На схемі показані основні об'єкти та матеріальні потоки. До об'єктів, що підлягають розгляду належати пастеризатор, а також трубопровід молочної продукції, трубопровід гарячої води. До основних матеріальних потоків відносяться молочна продукція, гаряча вода, холодна вода, пара.
У проекті планується виконати розробку АСР пастеризації молочних продуктів, тому детально розглядатимемо лише пастеризатор, а також трубопровід молочної продукції, трубопровід гарячої води газопровід. Пара не беремо до уваги, так як він призначений для підтримання температури гарячої води й працює постійно під час роботи пастеризаційно-охолоджувальної установки.
На рисунку 2.2 приведені вхідні й вихідні змінні основної ділянки технологічного процесу. Вхідними змінними являються витрата гарячої води, що подається по трубопроводу та витрата молочної продукції, що подається по трубопроводу. Вихідними змінними є відповідно температура пастеризованої молочної продукції та час перебування пастеризованої молочної продукції в утримувачі.

 

Рисунок 2.2 - Схема входів і виходів основної ділянки процесу пастеризації


2.2 Динамічні характеристики пастеризаційних установок

Система автоматизації пластинчастих пастеризаційно-охолоджуючих установок повинна забезпечити підтримку заданих теплових режимів і запобігти виходу з установки недопастеризованого продукту.
Для вибору ефективних регуляторів необхідно знати раціональні для даних установок закони авторегулювання температур нагрівання й охолодження молока. Отже, потрібно розглянути динамічні параметри пастеризаційних установок.

Рисунок 2.3 – Структурна схема пастеризаційно-охолоджуючих установок як об'єктів регулювання.

На рисунку 2.3 представлені вхідні I і вихідні II параметри, а також, що обурюють впливи, III секцій нагрівання 1 і охолодження 2 установок.
Температура tм.н нагрівання молока коливається в результаті мінливості витрати Gм і вхідної температури to молока; зміни витрати Gп пари, обумовлена коливаннями його тиску pп; зміни коефіцієнта теплопередачі k, внаслідок відкладення білка на теплопередаваючих поверхнях. Для стабілізації температури нагрівання молока як керуючий вплив приймають витрату пари або витрата продукту.
Основним джерелом порушень стаціонарного режиму роботи секції охолодження пластинчастих пастеризаційно-охолоджуючих установок (коливання температури охолодження tм.х) є: зміна температури tхл холодоагенту (води або розсолу), його витрати Gхл, викликаного коливаннями тиску pхл холодоагенту й витрати продукту Gм. Як керуючий вплив для стабілізації температури tм.х охолодження молока приймають витрату холодоагенту.
Статична характеристика пастеризатора при нагріванні продукту виражає залежність між вхідними й вихідними параметрами в сталому режимі. Динамічна характеристика показує властивості пастеризатора в перехідному процесі при виникненні того або іншого збурювання.
Трубчастий пастеризатор по каналах енергоносія Gп → tм.н і продукту Gм → tм.н може бути апроксимован аперіодичною ланкою першого порядку із запізнюванням, передатна функція якого виражається рівнянням
W(p) = (kп e-pτ3) /(Tp + 1) (2.1)
де W(p) - передатна функція; kп - коефіцієнт передачі об'єкта; T - постійна часу об'єкта, с; τ - час запізнювання, с; р - комплексна змінна.
Для пастеризатора продуктивністю 5000 л/ч T =9 з; τ3=4 с.
Трубчастий пастеризатор являє собою малоінерційний об'єкт регулювання. Позиційний регулятор не застосуємо для регулювання температури пастеризації. Тому що відношення τ3/ T >0,2, то при 1>τ3/T >0,2 доцільно використати регулятори безперервної дії.
Розрахунок можливості використання на даному об'єкті пропорційних П- та пропорційно-інтегральних ПІ-регуляторів показує, що при стрибкоподібній зміні навантаження об'єкта до 20% при застосуванні П-регулятора залишкові відносини досягають 50 ºС. При застосуванні ПІ-регулятора залишкові відхилення практично відсутні, тобто його найбільше раціонально використати. Внаслідок малої величини постійної часу об'єкта датчик регулятора повинен мати постійну часу не більше 9 с.
Нагрівальна частина пастеризаційно-охолоджувальної установки по каналі енергоносія (Gп → tм.н) може бути апроксимована аперіодичною ланкою першого порядку із запізнюванням (див. рисунок 2.3). Нагрівальна частина цієї установки є більше інерційним об'єктом у порівнянні із трубчастими установками. Зокрема, для установки ОКЛ Т=360 з, τ3,=12 з, для установки ОПУ-10 Т=200 з, τ3=11 с. Величини kп і T нагрівальної частини пастеризаuійно-охолоджувальної установки по каналі Gп → tм.н можуть бути визначені по формулах:
Kп = (i´ - i´´)/( Gc(1 - ε)) (2.2)
де i´ - тепломісткість вступника пари, Дж/кг; i" - тепломісткість конденсату, Дж/кг; G - продуктивність установки по продукті, кг/з; З - теплоємність продукту, Дж/ (кг*ДО): Е – коефіцієнт регенерації тепла;
lgТ = 1017((τнагр(1 - ε)2)/ k) +1,71 (2.3)
де τнагр - час проходження продукту нагрівальної частини, з; k - коефіцієнт теплопередачі в секції водяного нагрівання, Вт/ (м2•К).
Секція охолодження пастеризаційно-охолоджувальних установок описується аперіодичною ланкою другого порядку із запізнюванням. Зокрема для установки ОКЛ час запізнювання τ3=6 с, постійні часу аперіодичних ланок становлять відповідно 6 і 4 с. Погрішність регулювання температури нагрівання й охолодження молока в установках не повинна бути вище ±20 ºС. Перевищення температури нагрівання щодо заданої при виході установки на режим повинне бути не більше 5º С. Стрибкоподібні зміни: тиску пари, що гріє, приймають до ±6,9•104Па від номінального значення, а тиску рассола от 9,8• 104 до 15,7• 104 Па.
Динамічні параметри пастеризаційно-охолоджувальних установок з урахуванням наведених вимог до системи авторегулювання й коливань навантаження є вихідними величинами при виборі раціональних законів керуючого впливу регуляторів. У цих установках відношення τ3/T<0,2, тому для регулювання температури пастеризації молока можна застосовувати найпростіші позиційні регулятори. Відхилення температури нагрівання від заданої в цьому випадку при регулюванні повним потоком становить ±2-2,5°С. Амплітуда автоколивань може бути зменшена до 2° С и нижче при регулюванні «неповним потоком», коли подача пару перекривається регулювальним органом частково.
Якщо для регулювання температури нагрівання пастеризаційно-охолоджувальної установки обраний П-регулятор, то варто забезпечити стабілізацію температури пару, що гріє, з погрішністю не більше 9,8•103Па. При застосуванні ПІ-регу¬лятора не потрібно додаткової стабілізації тиску пари, що гріє.
При використанні Пі-регулятора й стрибкоподібному підвищенні тиску на 6,9•104 Па от номінального (режим запуску установки) максимальний динамічний вибіг (відхилення) температур становить приблизно 40 С від заданої, при стрибкоподібному зниженні тиску на 6,9•104 Па - до -2,70 С. В якості типового приймається процес с мінімумом квадратич¬ного критерію, для котрого другого відхилення дорівнює 40% від першого, тому друге й наступні відхилення процесу регулювання не перевищують ±20 С.
У системах автоматизації пастеризаційно-охолоджуючих установок для стабілізації температури нагрівання рекомендується застосовувати Пі-регулятори. Для регулювання температури охолодження молока (холодоагент - розсіл) також можна використати Пі-регулятор, однак переважніше відповідно до розрахунку ПІД-регулятор. [8,12]


2.3 Розробка та дослідження моделі основної ділянки процесу

Моделювання моделі основної ділянки технологічного процесу виконаємо в програмному пакеті Simulink програмного середовища MATLAB 6.5, що являє собою надійну, корисну та легку в користуванні систему математичного моделювання різноманітних об'єктів та моделей.
Експертним шляхом було розглянуто та доведене, що трубопровід гарячої води являє собою стійку ланку першого порядку з параметрами та , так як у трубопроводі не винне бути втрат матеріального потоку (газу) та він є дещо інерційним; трубопровід молочної продукції являє собою стійку ланку першого порядку з параметрами , , що також відповідає знятим з об’єкта показникам та умовам дійсності.
Пастеризатор являє собою стійку ланку першого порядку з параметрами та , які отримані експертним шляхом також.
Розроблена математична модель основної ділянки технологічного процесу наведена на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 - Математична модель ділянки подачі гарячої води та молочної продукції до пастеризатору

На рисунках 2.5-2.8 приведені отримані графіки перехідних процесів ділянки подачі гарячої води та молочної продукції до пастеризатору отримані при досліджені математичної моделі основної ділянки технологічного процесу.

Рисунок 2.5 - Графік перехідного процесу витрати молочної продукції, що подається трубопроводом до пастеризатору

 

Рисунок 2.6 - Графік перехідного процесу витрати молочної продукції, що подається трубопроводом до пастеризаційно-охолоджувальної установки

 

Рисунок 2.7 - Графік зміни температури пастеризованої молочної продукції при зміні подачі гарячої води

 

Рисунок 2.8 - Графік зміни години перебування молочної продукції в утримувачі при зміні подачі витрати молочної продукції
3 СИНТЕЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСНОВНОЇ ЛАНКИ ТЕХНОЛОГІЇ


3.1 Постановка завдання на проект автоматизації технологічного процесу

Модель АСР основної ділянки технологічного процесу показана на рисунку 3.1.

 

Рисунок 3.1 - Модель основної ділянки технологічного процесу

До складу моделі основної ділянки технологічного процесу входять такі об'єкти як пастеризатор, ділянка подачі гарячої води та ділянка подачі молочної продукції. Розглянемо детальніше кожну складову. Пастеризація являє собою по каналі подачі гарячої води стійку ланку іншого порядку з передаточною функцією
(3.1)
та по каналі подачі молочної продукції також стійку ланку іншого порядку з передаточною функцією
(3.2)
де та - коефіцієнти передачі топлення по каналі подачі гарячої води та каналу подачі молочної продукції відповідно; - постійна години топлення.
Ділянка подачі гарячої води являє собою стійкий об'єкт іншого порядку з запізненням з передаточною функцією
(3.3)
де - коефіцієнт передачі ділянки подачі гарячої води, який є приблизно рівним 1, тому що вважається, що втрат у трубопроводі гарячої води не винне бути; - постійна години ділянки подачі гарячої води.
Ділянка подачі молочної продукції являє собою стійкий об'єкт іншого порядку з запізненням, якому відповідає наступна передаточна функція
(3.4)
де - коефіцієнт передачі ділянки подачі молочної продукції, який є приблизно рівним 1, тому що вважається, що втрат у трубопроводі молочної продукції не повинно бути; - постійна години ділянки подачі молочної продукції; - година затримки. [9]
Для регулювання подачі гарячої води використаємо одноконтурну систему автоматизованого регулювання з Під-регулятором, який має наступну передаточну функцію
(3.5)
де - коефіцієнт підсилення (настроювання П-ланки регулятора); - година ізодрому (настроювання І-ланки регулятора), - година диференціювання.
Для регулювання подачі молочної продукції будемо використовувати одноконтурну систему автоматизованого регулювання з Пі-регулятором, який має наступну передаточну функцію
(3.6)
При ще детальнішому розгляді об'єкту дослідження виявилось, що корекція подачі молочної продукції приводити до ще кращого результату.


3.2 Розрахунок настройок локальних ПІ-регуляторів по методиці Л. І. Кону

3.2.1 Загальні положення

Для регулювання подачі гарячої води та молочної продукції в пастеризатор будемо використовувати ПІ- та ПІД-регулятори відповідно, створені програмно на базі мікропроцесорного контролера Siemens S7-200, а для знаходження їхніх настройок використаємо методику Л. І. Кону [9].
У таблицях, що використовуються приведені дані для приблизної настроювання ідеальних ПІ-регуляторів з передаточною функцією:
(3.7)
(і П-регуляторів при Ті, що наближається до нескінченності), що дозволяють отримати в одне контурних системах регулювання складних теплоенергетичних і аналогічних технологічних об’єктів з запізненням перехідні процеси з наміченими показниками якості.
У системі, структурна схема якої показана на мал. 3.2, об’єкт регулювання розуміють як сукупність регулюючого органа 1, власне регулюємої установки 2 та датчика регулюємої величини 3 з виходом x(t), перетвореним у вигляд, що допускає його порівняння з сигналом задаючого впливу z(t)


N(t) x(t)
1 2 3

Об'єкт регулювання


Q(t) z(t)
5 4

M(t)
Регулятор


Рисунок 3.2 - Загальна структурна схема АСР

Динамічні характеристики об'єкту регулювання в даному випадку визначаються або безпосереднім експериментом, або по достатньо точній математичній моделі. Настроювання регуляторів розраховані приблизними методами
Для ще більш простих моделей об'єкту регулювання, які далі будемо називати розрахунковими моделями.
Регулятором вважається сукупність пристроїв 4 і додаткових механізмів 5, підсилюючих сигнал розходження ε(t)=z(t)-x(t) і формуючих необхідний закон регулювання.
Зовнішнє збурення N(t) представляє собою величину підведену до місця прикладення регулюючого сигналу M(t) і їхня дія на об’єкт регулювання еквівалентна.

 


3.2.2 Розрахункові моделі об'єктів регулювання

Розрахункові моделі об’єктів регулювання складаються з q інерційних ланок першого порядку з однаковими постійними години Т, та ланки чистого запізнення і (тільки для нейтральних об’єктів) інтегруючої ланки.
Параметри ланок цих моделей визначаються по перехідних функціях об'єкта h(t) що отримані в результаті експерименту на реальному об'єкті, на його аналоговій моделі або, у найбільш простих випадках, обчислені безпосередньо по диференціальним рівнянням математичного описання об'єкту.
Зазвичай спочатку визначається крива розгону об’єкту Δxр(t) знята після подачі на вхід об’єкту (або його аналогової моделі) у початковий момент години припустимого стрибка впливу по каналі регулювання ΔNo∙1(t)=ΔMo∙1(t) (при відключеному регулятору і стабілізації інших збурень).
Перехідна функція
(3.8)
Для вибору оптимальних настройок регуляторів перехідні функції об'єкту повинні бути знайдені для кількох характерних, у його експлуатаційному діапазоні, навантаженнях, наприклад 60, 80, 100% від номінальної потужності.
Відповідно до цих навантажень повинні бути перераховані й параметри досліджуваної аналогової моделі об'єкту.

3.2.3 Розрахункова модель стійких (володіючих самовирівнюванням) об'єктів

Передаточна функція розрахункової моделі стійкого об'єкту
(3.7)
Параметри розрахункової моделі: коефіцієнт підсилення по відношенню до регулюючого сигналу kм, “година розгону” Та, умовний час повного запізнення τ і відносне запізнення визначаються безпосередньо по перехідній функції hy(t) стійкого об’єкту (мал. 4.3), де пряма АС-дотична до графіку перехідної функції в точці її перегину В, пряма DC-асимптот hy(t).
Кількість інерційних ланок першого порядку q вибирається у відповідності з відношенням між надійно розділеним на кривій hy(t) “видимим” ємнісним запізненням об’єкту τs і годиною розгону Та.
У розрахунковій моделі відношення її ємнісного запізнення τе і Та не може бути довільним і визначається числом інерційних ланків q.
Обчислені аналітично по рівнянню дотичної в точці перегину hy(t), значення коефіцієнтів та приведені в табл. 4.1.

hy (t) C
D

 


B

τтр τs 1∙ KM=hy( )

A t
τo τe
τ Ta

 


Рисунок 3.3 - Графік перехідної функції стійкого об'єкту

Таблиця 3.1 – Значення коефіцієнтів
q 1 2 3 4 5 6 7 8

0 0,105 0,218 0,319 0,410 0,495 0,570 0,642

œ 3,509 1,248 0,702 0,478 0,356 0,281 0,232
1 0,368 0,272 0,224 0,196 0,176 0,160 0,149

та
8
Приймається таке значення q, при якому ємнісне запізнення моделі було б найбільш близьким до видимого ємнісного запізненню τs, алі не переважало величини повного запізнення τ. При цьому деяка частина ємнісного запізнення замінюється транспортним або навпаки, частина транспортного запізнення замінюється ємнісним; останнє є переважним, тому що при цьому отримані настроювання забезпечують деякий розрахунковий запас якості перехідних процесів.
Чисте запізнення моделі
(3.8)
де - частка ємнісного запізнення в повному.
При оцінці значень q і τпро моделі можна брати до уваги таблицю 3.2.
Таблиця 3.2 – Значення коефіцієнтів q та τпро для відповідних та
0< <0.105
a<0,105 1 τ
0.105< <0.218
a>0,105 2 τ-0,105∙ Ta
0.218< <0.319
a<0,218 3 τ-0,218∙ Ta
a>0,218 3 τ-0,218∙ Ta
0.319
a<0,319 4 τ-0,319∙ Ta
a>0,319 4 τ-0,319∙ Ta

Розрахунок настройок для моделей з q>4 у таблицях не приводитися, оскільки подалі збільшення q дає лише незначне, практично нереалізуєме, їх уточнення.

3.2.4 Методика розрахунку й зміст таблиць настройок регуляторів

Для визначення настройок регуляторів використовуємо таблиці складені Л.І.Коном [9,стор.17-52].
Приведені в таблицях безрозмірні параметри:
b=ω∙ τ (наведена частота),
k=k∙ kp (для стійких об’єктів),
= Kp∙ τ (для нейтральних об'єктів),
і (в обох випадках).
по яких можуть бути вичислені настроювання ПІ-регулятора: коефіцієнт підсилення kp і година ізодрому Ті, а також частота коливань у перехідному процесі ω, визначені за умови:
(3.9)
Отут
і
розширені (по показнику коливальності) амплітудно-фазові характеристики розрахункової моделі об’єкту з передаточною функцією (4.7) і регулятора з передаточною функцією (4.6) рівні частотним значенням цих передаточних функцій при s=β+ωj=mω+ωj і, у свою чергу β і ω – дійсна та уявна частини тієї парі спряжених коренів характеристичного рівняння замкненої системи радіус-вектори яких у площині комплексної змінної створюють з уявною віссю найменший кут . Ця пари коренів визначає основну, найменш інтенсивно затухаючу, складову перехідного процесу з показником коливальності , при якому степінь затухання цієї складової:

Приведеним у таблицях значенням m відповідають слідуючі значення

Таблиця 3.3 – Значення m для відповідних значень Ψ0
m 0,22 0,30 0,37 0,48
Ψ0 0,75 0,85 0,90 0,95

Розширені АФХ розрахункових моделей об'єкта та регулятора приводяться до вигляду:
(3.10)
(3.11)
де і - модулі розширених АФХ моделей об’єкта та регулятора, і - їхні аргументи, що являють собою функції заданої коливальності m, приведеної частоти b, параметрів моделей об’єкта та параметрів настроювання регулятора.
Умова (3.9) для розрахунку настройок у відповідності з (3.10) та (3.11) зводиться до еквівалентної системи рівнянь
(3.12)

При цьому, для моделі стійкого об'єкту
(3.13)
(3.14)
Для Пі-регулятора
; (3.15)
. (3.16)
Вирішення системи рівнянь (3.12) з урахуванням (3.13) – (3.16) при заданих значеннях m та можливих значеннях b=ωτ дає для стійких об’єктів комплекси k=k∙ kp і по яких можуть бути знайдені настроювання регуляторів, що забезпечують наявність у перехідних процесах основної коливальної складової
(3.17)
Характеристичне рівняння замкненої системи окрім “основної” парі спряжених коренів містить і інші корені, при цьому серед них для всіх практично використовуваних значень b=ωτ містяться й дійсні.
На якість перехідного процесу найбільше впливає найменший по модулі дійсний корінь рм, що визначає основну не коливальну складову
. (3.18)
Інші дійсні та комплексні корені характеристичного рівняння (для систем стабілізації постійного завдання) мають незрівнянно більшу дійсну частину і зумовлюють додаткові, порівняно швидко затухаючі, що впливають лише на початкову ділянку перехідного процесу. Тому можна приблизно прийняти, що починаючи з моменту години to, перехідний процес у системі стабілізації визначається лише двома складовими (4.17) і (4.18) і що
(при t>to) (3.19)
Для роздумів про відносний вплив на перехідний процес його основних складових, у таблицях приведені значення параметру

Далі, по приведених у таблицях значеннях К і С може бути вичислений лінійний інтегральний показник якості

де - передаточна функція замкнутої системи по відношенню до збурюю чого впливу приведеному до регулюючого каналу.
Для систем зі стійкими об'єктами
. (3.20)
У таблицях настройок регуляторів стійких об'єктів також приведені знайдені приблизними методами значення величини
; (3.21)
які можуть бути використані для приблизної оцінки абсолютно інтегрального показника якості
.

3.2.5 Вибір оптимальних настройок

Як видно із таблиць, настроювання, що дають необхідне затухання коливально складової перехідного процесу, можуть бути вибрані в достатньо широкому діапазоні частот. Але, отримані перехідні процеси по іншим показникам далеко не рівноцінні.
При виборі настройок в області мінімальних частот величина значна, аперіодична складова перехідного процесу приходити до нуля значно швидше згинаючої коливальної складової і у сумарному процесі коливання практично затухають відносно осі абсцис, тобто рівня регулюємої величини відповідного завдання.
З ростом частоти величина λ зменшується, аперіодична складова затухає всі менше й у сумарному процесі коливання ідуть вже відносно цієї аперіодичної складової, піднімаючись своєю більшою частиною над віссю абсцис.
При чистоті, що приблизно відповідає значенню λ=1, перехідний процес повністю “підіймається” над віссю абсцис і перестає бути закономірним. Починаючи з цієї частоти і вище І1=І0.
Гранична частота досягається при і λ=0. У цьому випадку регулятор стає пропорційним і перехідний процес закінчується зі статичною помилкою.
Приведені в таблицях значення ім при округлені, а при значеннях знайдені приблизними методами і, з ростом λ їхня точність зменшується. Смороду дозволяють орієнтувати настроювання на досягнення мінімуму абсолютного інтегрального показника якості, змінюючи не лише розрахункову частоту, алі й задані показники коливальності.
Таблиці також дозволяють орієнтувати настроювання на завдань година практичного закінчення перехідного процесу. При малих робочих частотах протяжність перехідного процесу визначається основним чином його коливальною складовою.
Поставивши умову, щоб ордината згинаючої коливальну складову до моменту години tк зменшилась у разів по відношенню до її початкового значення, з рівняння:

можна знайти розрахункову частоту

й відповідні їй настроювання.
При великих робочих частотах якість перехідного процесу визначається, головним чином, його основною аперіодичною складовою. Оптимальну настроювання можна, наприклад, шукати, поставивши вимогу, щоб до деякого моменту години основна аперіодична складова зменшилась у разів порівняно з її початковим значенням, тобто із рівняння:
.
Звідси

і необхідне значення комплексу
.
Склавши допоміжний графік залежності b∙ λ від b, можна знайти значення приведеної частоти при якій досягається необхідний година і потім відповідні параметри k і c.
Далі по формулі:

можна провірити в скільки разів до даного моменту години зменшується ордината згинаючої основної коливальної складової процесу.
Наявні в таблицях дані для можливих настройок, що відрізняються від оптимальних у ту чи іншу сторону, що дозволяє, шляхом складення допоміжних графіків, оцінювати очікуване погіршення якості АСР при зміні властивостей об'єкту регулювання, наприклад, при зміні його навантаження. Це дає можливість вибирати настроювання так, щоб відхилення від розрахункового режиму визивало найменше погіршення якості.

3.2.6 Розрахунок настройок для Пі-регуляторів АСУ сновної ділянки технологічного процессу

Виконавши розглянуті в попередніх пунктах розрахунки та дослідження над відповідними моделями ланків основної ділянки технологічного процесу, що розглядались у попередньому розділі за таблицями Л. І. Кону [9, стор. 17-52] було знайдено слідуючі настроювання ПІД-регулятора ділянки подачі гарячої води і нстройки ПІ-регулятора ділянки подачі молочної продукції (при умові, що m=0,37):
для ПІД-регулятора ділянки трубопроводу гарячої води: , та ;
для ПІ-регулятора ділянки повітропроводу: та .

 

 

3.3 Синтез структури АСУ основної ділянки технології

Моделювання моделі АСУ основної ділянки технологічного процесу виконаємо, так як і моделювання математичної моделі ділянки подачі гарячої води й молочної продукції в пастеризаторі, у програмному пакеті Simulink програмного середовища MATLAB 6.5, що являє собою надійну, корисну та легку в користуванні систему математичного моделювання різноманітних об'єктів та моделей. Моделі АСУ приведені на рисунках4.4, 4.5

Рисунок 3.4 - Модель АСУ ділянки подачі гарячої води в пастеризаторі


Рисунок 3.5 - Модель АСУ ділянки подачі молочної продукції в пастеризаторі

На рисунку 3.6 наведено графіки перехідних процесів у трубопроводі гарячої води при встановленні настройок регуляторів розрахованих у попередньому пункті за методикою Л. І. Кону [9].

 

Рисунок 3.6 - Перехідні процеси в АСР трубопроводу молочної продукції при різних збуреннях та відповідних оптимальних настроюваннях регуляторів АСУ

 

Рисунок 3.7 – Перехідні процеси в АСР трубопроводу молочної продукції при різних збуреннях та відповідних оптимальних настроюваннях регуляторів АСУ

4 КОМПЛЕКТУВАННЯ РОЗРОБЛЕНОЇ АСУ СУЧАСНИМИ ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ АВТОМАТИКИ


4.1 Розробка схеми автоматизації

На рисунку 4.1 наведена розроблена схема автоматизації з урахуванням усіх вимог та пропозицій зазначених у дипломі.
На схемі автоматизації показані розроблена в дипломному проекті автоматизована система управління, а також пристрої та обладнання, що використовуються в щиті сигналізації.
Дана схема прийнята для пастеризаційно-охолоджувальної установки ОКЛ-10.
Умовні позначення пристроїв і засобів автоматизації виконані за ДСТ 21.404-85.
Схема автоматизації САУ технологічних процесів є основним технічним документом, що визначає структуру й характер систем автоматизації технологічних процесів, а також оснащення їх приладами й засобами автоматизації. На схемі автоматизації дане спрощене зображення агрегатів, що підлягають автоматизації, а також приладів, засобів автоматизації й керування, зображуваних умовними позначками по діючим стандартах, а також лінії зв'язку між ними [7,10].
Схема автоматизації регулювання й контролю пастеризатору передбачає наступні системи:
- система автоматичного регулювання й контролю температури пастеризації;
- система автоматичного регулювання й контролю години перебування пастеризованої молочноїх продукції в утримувачі.
У дипломному проекті детально розглянута система автоматичного регулювання й контролю температури апстеризації, а також сиситеми автоматичного регулювання й контролю години перебування пастеризованої молочноїх продукції в утримувачі,тому далі будемо детально розглядати дані частини загальної системи автоматизованого управління.

Рисунок 4.1 - Схема автоматизації пастеризаційно-охолоджувальної установки

Сире молоко, що входить в установку для пастеризації, спочатку попадає в секцію регенерації, де воно нагрівається гарячим молоком, що виходить після пастеризації. З теплообмінника-регенератора молоко температурою 40-50 С надходить у сепаратор і далі у вакуум-випарну установку. Потім молоко надходить у нагрівальну секцію, де піддається властиво пастеризації. Пройшовши витримувач, гаряче молоко вертається в теплообмінник-регенератор, де прохолоджується, віддаючи своє тепло сирому продукту, що тільки що надійшов в установку. Далі пастеризований продукт проходить через секцію, яка охолоджується крижаною водою й виходить із установки з температурою 4-6 С.Після чого продукт направляють у танк для зберігання, де воно перебуває аж до моменту розливу.


4.2 Система автоматичного регулювання й контролю температури молочної продукції та години перебування пастеризованої молочної продукції в утримувачі

Вимірювання витрати гарячої води виконується по значенню датчиків температури, а витрата молочної продукції по значенню витрати продукті в трубопроводі. Сигнал поступає до контролера Siemens S7-200. У контролері за допомогою відповідної програми сигнали про витрат гарячої води та молочної продукції приводяться до заданого значення та порівнюються з запрограмованим значенням. Якщо регулюємий параметр відхиляється від запрограмованого значення, те на вході електронного блоку регулятора з’являється сигнал неузгодженості. При цьому на відповідному виході контролера Siemens S7-200 виробляється імпульсний сигнал (24 У), який подається на підсилювач . Підсилювач керує виконавчим механізмом , який за допомогою регулюючого органа змінює подачу гарячої води та молочної продукції.


4.3 Загальний огляд засобів автоматизації

4.3.1 Аналіз та вибір мікро контролера

На сьогоднішній день автоматизовані системи керування на основі релейних схем переходять у розряд архаїки, тому що не можуть дати необхідної гнучкості та функціональності. По цим причинах, а також з огляду на універсальність лінії пропонується розробляти АСК на основі мікроконтролерів.
Серед розглянутих моделей мікроконтролерів було виділено декілька варіантів від таких виробників, як Omron, Allen Bradley, Siemens, Мікрон, Advantech. До дешевших варіантів відносяться Мікрон та Advantech, проміжну позицію в цьому плані займає Omron, найдорожчі - Allen Bradley та Siemens. При виборі оптимального варіанту провели аналіз шкірного з їх.
Контролери Мікрон являються відносно недорогими, алі при цьому смороду є дещо недостатніми в плані продуктивності та надійності. Дещо краще ситуація відбувається з контролерами фірми Advantech, алі, все-таки, потрібні більші обчислювальні потужності.
Контролери фірм Omron, Allen Bradley та Siemens здатні справитися з подібною задачею. Враховуючи великий досвід співробітництва заводу з фірмою Siemens, а також вражаючу надійність цих контролерів, вирішено було зверни саме їх.
Сьогодні контролери Siemens поділяються на три сімейства: S-200, S-300 та S-400. Смороду відрізняються між собою, у першу чергу, по ступені складності завдань керування. Основними відмінностями є:
- кількість модулів, можливих для підключення;
- максимальний об'єм мережі засобів автоматизації;
- функціональні можливості модулів;
- типи мереж, що підтримуються;
- наявність Web-серверів, інтегрованих комутаторів;
- максимальна швидкість передачі інформації;
- максимальний об'єм пам'яті програмних блоків та змінних;
- можлива кількість входів/виходів системи;
- година на виконання операцій.
Найдешевшим та найпростішим із трьох варіантів є контролери сімейства S-200. Незважаючи на їх відносну простоту, можемо їх використовувати при грамотній конфігурації додаткових модулів, що встановлюються на одну Din-рейку з основним контролером.

4.3.2 Загальний опис мікроконтролерів S7-200

Сімейство S7-200 охоплює різні малі контролери (мікро-плк), за допомогою яких можна вирішувати широкий спектр завдань автоматизації. Завдяки компактній конструкції, можливості розширення, сприятливій ціні й потужному набору команд, сімейство S7-200 підходить переважливо для малих додатків у керуванні. Великі можливості відносно розмірів і напруг живлення при виборі CPU надають украй високу гнучкість у реалізації проектів автоматизації.
Серія виробів SIMATIC S7-200 задовольняє стандартам і приписанням наведених нижче установ:
- Директива EС 73/23/EEC по низьких напругах;
- Директива EС 89/336/EEC по електромагнітній сумісності;
- Underwriters Laboratories, Inc.: зареєстровано UL 508 (Industrial Control Equipment);
- Canadian Standards Association: сертифікат CSA C22.2 номер 142 (Process Control Equipment);
- Factory Mutual Research: FM клас 1, категорія 2, групи областей небезпеки A, B, C й D, T4A;
- VDE 0160: Електронні пристрої в електричних установках.
Мікроконтролер S7-200 складається з CPU S7-200, одиночного або з
поруч необов'язкових модулів розширення.
CPU S7-200 поєднує центральний процесорний блок (CPU), джерело живлення й цифрові вводи-виводи в компактний автономний пристрій.
CPU виконує програму й зберігає дані для керування завданням автоматизації або процесом.
Цифрові входь й виходи є вузлами керування системи: входь контролюють сигнали польових пристроїв (таких як датчики й перемикачі), а виходи керують насосами, двигунами або іншими пристроями вашого процесу.
Джерело живлення постачає електричною енергією CPU і будь-які підключені модулі розширення.
Комунікаційний порт (порти) дозволяє вам підключити CPU до прибудую програмування або інших пристроїв.
Світлові індикатори стану подають візуальну інформацію про режими CPU (RUN або STOP), стани локальних входів-виходів і про виявлення відмови системи.
Додаткові вузли вводу-виводу можуть додаватися до CPU при допомоги модулів розширення. (CPU 221 не може розширюватися.)
За допомогою модулів розширення можна збільшити ефективність обміну даними.
Деякі CPU надають годинники реальної години як убудований елемент, тоді як інші CPU мають додатковий модуль реальної години.
Необов'язковий вставний модуль ПЗП з послідовним доступом надає засіб зберігання програм CPU і передачі програм від одного CPU іншому CPU.
Необов'язковий вставний батарейний модуль забезпечує розширене збереження пам'яті даних в RAM.
Центральний пристрій S7-200 надає в розпорядження певну кількість убудованих входів і виходів. Додавання модуля розширення надає додаткові входь й виходи, або комунікаційні крапки для зв'язку з іншими пристроями системи керування.
Вирішено зверни контролер CPU-224. У якості модулів розширення обрано два модулі дискретних сигналів EM-223, по 8 входів/8 виходів кожен; модуль EM-231 з чотирма входами для термопар та модуль аналогових сигналів EM-235 з чотирма входами та одним виходом.

4.3.3 Технічні характеристики мікроконтролера CPU-224

Загальний вигляд CPU-224 представлено на рисунку 4.2.
CPU 224 характеризується наступними показниками:
- Інтегрований блок живлення =24У/280ма для живлення датчиків і перетворювачів.
- 14 вбудованих дискретних входів й 10 дискретних виходів.

 

Рисунок 4.2 - загальний вигляд CPU-224

- 1 комунікаційний порт (RS 485), що може використовуватися:
- як PPI-інтерфейс, для програмування контролера, підключення пристроїв людино-машинного інтерфейсу (TD 200, OP, ТР), організації зв'язку між центральними процесорами S7-200. Швидкість передачі даних може встановлюватися рівної 9.6/ 19.2/ 187.5 Кбіт/с.
- як MPI-інтерфейс, що використовується для програмування контролера й підключення до провідних MPI-пристроїв (S7-300/ S7-400, панелям оператора, текстовим дисплеям, кнопковим панелям). Швидкість передачі даних може встановлюватися рівної 9.6/ 19.2/ 187.5 Кбіт/с.
- як вільно програмувальний порт із можливістю підтримки переривань, що використовується для організації послідовного каналу обміну даними з устаткуванням й апаратурами інших виробників. Наприклад, з підтримкою ASCII протоколу передачі даних. Швидкість передачі даних може встановлюватися рівної 0.3/ 0.6/ 1.2/ 2.4/ 4.8/ 9.6/ 19.2/ 38.4 кбіт/с. Для підключення до апаратури, оснащеної вбудованим інтерфейсом RS 232 може використовуватися PC/PPI-кабель.
Можливість підключення до 7 модулів розширення йз складу серії S7-22x.
Входь переривань, що забезпечують винятково швидку реакцію на зовнішні події.
6 швидкісних лічильників (30 кГц) з входами дозволу роботи й скидання, що параметруються, 2 незалежних входь для підключення інкрементних датчиків позиціювання із двома послідовностями імпульсів, зміщених на 90° (20 кГц).
Імітатор вхідних сигналів (опціонально), що дозволяє імітувати перемикачами вхідні сигнали контролера й проводити налагодження програми.
2 потенціометри, підключених до АЦП контролера, що дозволяють робити установку цифрових параметрів. Наприклад, уставки лічильників або таймерів.
2 імпульсних виходи до 20 кГц (у моделях із транзисторними виходами), використовуваних для рішення завдань позиціювання, частотного керування двигунами, а також керування кроковими двигунами. Підключення двигунів повинне відбуватися через відповідні підсилювачі.
Знімний опціональний модуль EEPROM-пам'яті, використовуваний для швидкого програмування контролера (установкою запрограмованого модуля пам'яті) і архівування даних.
Знімний опціональний модуль батареї, що дозволяє зберігати дані (стан прапорів, таймерів і лічильників) при переривах у живленні протягом 200 днів. Без цього модуля дані в пам'яті контролера можуть зберігатися тільки протягом 5 днів. Для збереження програми модуль батареї не потрібний.

4.3.4 Технічні характеристики модулів розширення

Технічні характеристики модуля дискретних сигналів EM-223 зведемо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Технічні характеристики модуля EM-223
Напруга й струм
Вхідна напруга L+
Номінальне значення (DC) 24 У
Споживаний струм від внутрішньої шини контролера (=5У) 80 мА
Споживана потужність 3 Вт
Дискретні входи
Кількість дискретних входів 8
Номінальне значення, DC 24 У
Для виключеного стану від 0 дo 5 У
Для включеного стану від 15 до 30 У DC
Вхідний струм 4 А
Дискретні виходи
Кількість дискретних виходів 8
Довжина екранованого кабелю, макс. 500 м
Довжина звичайного кабелю, макс. 150 м
Обмеження комутаційних перенапруг L+ (-48 У)
Вихідна напруга 20 У
Вихідний струм 750 мА
Релейні виходи
Комутаційна здатність контактів
З індуктивним навантаженням, макс. 0.75 A; на вихід
Максимальне лампове навантаження 5 Вт

 

Закінчення таблиці 4.1
З активним навантаженням, макс. 0.75 A; на вихід
Розміри й маса
Маса, приблизно 200 м
Ширина 71,2 мм
Висота 80 мм
Глибина 62 мм

Загальний вигляд модуля EM-223 подань на рисунку 4.3

Рисунок. 4.3 - Загальний вигляд модуля EM-223

Загальний вигляд модуля аналогових сигналів EM-235 подань на рисунку 4.4.

Рисунок. 4.4 - Загальний вигляд модуля EM-235


Технічні характеристики модуля EM-235 зведемо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2 - Технічні характеристики модуля EM-235
Споживаний струм
від внутрішньої шини контролера (5У) 30 мА
від зовнішнього джерела =24 У 60 мА
Споживана потужність, типове значення 2 Вт
Аналогові виходи
Кількість
Межі виміру вихідної напруги від -10 дo +10 У
Межі виміру вхідного струму від 0 дo 20 мА
Аналогові значення
Роздільна здатність
для уніполярних сигналів 12 біт
Година аналого-цифрового перетворення 0,25 мс
Година установки вихідного сигналу:
для сигналів напруги 100 мкс
для сигналів сили струму 2 мс
Похибка/точність
Похибка перетворення максимального значення вихідної напруги +/- 2 %
Похибка перетворення максимального значення вихідного струму +/- 2 %
Похибка перетворення типового значення вихідної напруги
Похибка перетворення типового значення вихідної напруги +/- 0.5 %
Розміри й маса
Маса, приблизно 186 м
Ширина 71,2 мм
Висота 80 мм
Глибина 62 мм

Технічні характеристики модуля входів термопар EM-231 представимо в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Технічні характеристики модуля EM-231
Споживаний струм
Від напруги навантаження L+ , макс. 60 мА
від внутрішньої шини контролера (=5 У) 87 мА
Споживана потужність, типове значення 1.8 Вт
Аналогові входи
Кількість
Довжина кабелю до датчика, не більше 100 м
Максимальне значення вхідної напруги 30 У
Опір сполучної лінії, не більше 100 Ом
Година відновлення (всі канали) 405мс
Межі виміру вхідної напруги від -80 мВ дo +80 мВ
Аналогові значення
Закінчення таблиці 4.3
Розв'язна здатність при вимірі: 16 біт; температура 0.1 ºС / 0.1 ºF
Помилка/точність
Вхід холодного з'єднання +/-1.5 °C
Повторюваність результатів перетворення стосовно кінцевої крапки шкали +/-0.05 %
Максимальне значення вхідного струму
Базова погрішність перетворення стосовно кінцевої крапки шкали +/- 0.1 %
Розміри й маса
Маса, приблизно 210 м
Ширина 71.2 мм
Висота 80 мм
Глибина 62 мм

Загальний вигляд модуля EM-231 подань на рисунку 4.5

 

Рисунок. 4.5 - Загальний вигляд модуля EM-231


4.2 Опис засобів візуалізації

Вирішено встановити дві панелі оператора. Одна з їх призначена для керування й візуалізації параметрів приймача, друга - для візуалізації лінії в цілому, включаючи й основні функції панелі приймача. Така конфігурація дозволяє розробити розгалужену та надійну систему керування з резервуванням функцій та чітким поділом АСК на рівні, що, у свою чергу, дозволяє без особливих зусиль інтегрувати систему керування в АСК верхнього рівня цеху в цілому.
Текстовий дисплей TD-200
Текстовий дисплей TD-200 обрано для керування та спостереження за приймачем екструзійної лінії. Він являється негабаритним, відносно недорогим, надійним та легко й гнучко програмується без необхідності в додатковому програмному забезпеченні.
Текстовий дисплей 200 (TD200) . текстовий дисплей й інтерфейс оператора для програмувальних логічних контролерів сімейства S7-200.
Можливості TD 200:
- Відображення повідомлень, що читають із S7-200.
- Дозволяє регулювати зазначені програмні змінні.
- Забезпечує можливість примусової/не примусової установки уведення/виводу.
- Забезпечує можливість установки дати й години в контролери, що мають годинники реальної години.
Надає меню й підказки на шести мовах (англійському, німецькому, французькому, іспанському, італійському й китайському).
Надає кілька наборів символів для підтримки англійської, східноєвропейських, слов'янських і китайської мов.
Загальний вигляд TD-200 подань на рисунку 4.6
.

Рисунок 4.6 - Загальний вигляд TD-200

Панель оператора TP-070
Для керування та візуалізації процесу в цілому обрано сенсорну панель Siemens TP-070. Приведемо деякі дані щодо неї.
TP 070 розроблена як пристрій нижнього рівня для SIMATIC S7-200. Це сенсорна панель із сімейства продуктів SIMATIC HMI, заснованих на операційній системі Microsoft® Windows® CE.
TP 070 може використовуватися для виконання всіх основних функцій. Вона обладнана одним інтерфейсом для використання з MPI. Пам'ять прибудую спроектована для малих і середніх конфігурацій. Об'єкти, що використовуються для конфігурування, можуть бути входами, виходами, кнопками, стовпчастими діаграмами й графікою.
TP 070 споконвічно була задумана для керування верстатами й невеликими лініями й контролю над їхньою роботою. Вона дає реалістичне подання про верстат або систему, що підлягає контролю.
Високий ступінь захисту (IP65 попереду) і відмова від використання переносних носіїв даних, таких як тверді й гнучкі диски, забезпечує придатність TP 070 для використання у важких промислових умовах і безпосередньо на відповідному верстаті.
TP 070 може встановлюватися безпосередньо в розподільних шафах і пультах керування. Завдяки тому, що TP 070 оснащено високопродуктивними базовими апаратурами й має мінімальну глибину монтажу, вона задовольняє всім вимогам для роботи поблизу від верстата.
TP 070 забезпечує текстове або графічне відображення робочих станів і поточних значень процесу, що відносяться до підключеного ПЛК, і легкість контролю й керування відповідним верстатом або системою. Відображення й керування TP 070 може бути оптимально пристосоване до вимог відповідного процесу за допомогою програмного забезпечення для настроювання конфігурації STEP 7-Micro/WIN 32 (починаючи з версії 3.1) і STEP 7-Micro/WIN 32 Toolbox (починаючи з версії 1.0).
TP 070 може використовуватися для: інтуїтивного контролю й керування процесом. Наприклад, задані значення або настроювання елементів керування можуть бути змінені уведенням значень або дотиком до сконфігурованих кнопок;
- графічного відображення процесів, верстатів і систем;
- візуалізації дескрипторів процесу, напр., у полях виводу, індикаторах стану або стовпчастих діаграмах;
- безпосереднього втручання в процес за допомогою сенсорного екрана.
Графіка, тексти й елементи керування й відображення, які повинні бути представлені на операційному блоці, спочатку повинні бути створені на конфігураційному комп'ютері за допомогою програмного забезпечення для конфігурування. Конфігураційний комп'ютер винний бути підключений до операційного блоку, щоб завантажити проект в операційний блок. Далі конфігураційний комп'ютер можна відключити й підключити панель безпосередньо до контролера для спостереження й керування.
Загальний вигляд TP-070 представлено на рисунку 4.7

 

Рисунок. 4.7 - Загальний вигляд TP-070

Засоби побудови мережі
При даній структурі АСК варто використовувати дві підмережі. Одна з їх являється стандартною для контроллерів Siemens S7-200 та текстовіх дисплеїв TD-200. Тип з'єднання в цьому випадку - “точка-крапка”, інтерфейс - RS-232, протокол передачі даних - MPI. Швидкість передачі даних у цьому випадку складає 187,5 кбіт/с.
Друга мережа більш потужна і являється частиною загальної мережі цеху. Вона основується на швидкісному протоколі ProfiBus. PROFIBUS (PROcess FIeld BUS) - це промислова мережа польового рівня, що відповідає вимогам частини 2 європейських норм EN 50170 і міжнародного стандарту IEC 61158-3 Ed2. Вона використовується для організації зв'язку між програмувальними контролерами й станціями розподіленого вводу-виводу ET 200, пристроями людино-машинного інтерфейсу й інших приладів польового рівня. Крім того, PROFIBUS дозволяє виконувати дистанційне програмування й конфігурування систем автоматизації, їхнє налагодження, діагностування й запуск. Ця підмережа включатиме в собі контролер, панель оператора TP-070, і йтиме на верхній рівень до головного комп'ютера цеху для отримання команд і видачі результатів. Для резервування ліній передачі даних організуємо тип мережі “кільце” за допомогою конекторів з двома входами. Протокол ProfiBus основується на інтерфейсі RS-232, максимальна швидкість передачі даних при цьому складає 12 Мбіт/с.
Проведемо детальний огляд обраних технічних засобів автоматизації.
Лічильник-дозатор рідини СДЖ
Лічильник-дозатор СДЖ призначен для дозування рідини, що протікає по трубопроводу. Лічильник являє собою мікропроцесорний пристрій, що по спеціальному алгоритмі робить підрахунок рідини, що протікає через таровану камеру.
Кількість рідини необхідної для дозування задається із клавіатури термінала. Область застосування: дозування рідин у технологічних процесах.
Загальний вид лічильника-дозатора рідини СДЖ показано на рисунку4.8.

 

Рисунок 4.8 – Лічильник-дозатор рідини СДЖ
Технічні характеристики лічильника-дозатора СДЖ показано в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Технічні характеристики лічильника-дозатора СДЖ
Точність виміру витрати не більше 0,8 %
Продуктивність від 2 м. куб. /година
Ємність лічильника 99999 л, з автоматичним скиданням або скиданням по клавіші
Корпус термінала вологонепроникний по класі IP-65
Напруга живлення
Режими роботи
Вихід на ПК RS-232, RS-485
Клапан, що перекриває електромагнитний, пневматичний і ін. (за замовленням)
Умовний прохід рахункової камери від 15 мм
Приєднувальний розмір рахункового пристрою Dy від15 мм
Матеріал рахункової камери бронза, покриття (кожне під замовлення)

Комплект лічильника-дозатора СДЖ
Рахунковий пристрій (бронза) 1 шт.
Приєднувальні вставки 2 шт.
Клапан запірний (U упр. +12 У, + 24 У, ~ 220 У и ін.) 1 шт.
Термінал 1 шт.
Програмне забезпечення 1 компл.
Строк гарантійної роботи встаткування 18 місяців.
Строк поставки 20 днів.
Принцип роботи:
Оператор на панелі термінала або за допомогою виносних кнопок керування задає порцію рідини необхідну для дозування в тім або іншому технологічному процесі, а потім натискає кнопку «Завантаження».
Термінал подає керуючий сигнал і відкриває клапан подачі рідини. Через таровану рахункову камеру проходить задане в рідини й клапан закривається. Для забезпечення необхідної точності дозування у функціях термінала передбачене завдання порції «переливу» рідини. Після уведення даної порції, термінал відключає клапан подачі води з попередженням на задану величину, тим самим, крім погрішності дозування пов'язану з инерційнстю виконавчих пристроїв.
Термінал лічильника-дозатора рідини з виносними клавішами керування показано на рисунку 4.9

Рисунок 4.9 - Термінал лічильника-дозатора рідини з виносними клавішами керування

На рисунку 4.10 зображено загальний вид термоперетворювача ТП-1W.

 

Рисунок 4.10 – Термоперетворювач

Термоперетворювач ТП-1W призначений для вимірювання температури рідких, сипких і газоподібних хімічно неагресивних середовищ а також для вимірювання різниці температур. Складається з двох послідовно сполучених перетворювачів (в одному корпусі):
- первинний термоперетворювач опори ТС;
- вторичный перетворювач опору в код. Сигнал електричного опору, одержаний від ТС, перетвориться в кодовий еквівалент і передається контролеру по інтерфейсу 1-WIRE в одиницях температури. До одного вторинного перетворювача можливе одночасне підключення чотирьох первинних.
Технічні характеристики термопреобразователя ТП-1W показано в таблиці 4.6

Таблиця 4.6 - Технічні характеристики термопреобразователя ТП-1W
Діапазон вимірюваних температур:
• з ТСП
• з ТСМ -50°С..+250°С
-50°С..+150°С
основна погрішність:
• з ТСП
• з ТСМ ±0,1%
±0,15%
абсолютна погрішність при вимірюванні різниці температур від 5 до 150°С ±0,1%
Закінчення таблиці 4.6
роздільна здатність не більш 0,01°С
інтерфейс зв'язку 1-Wire
Діапазон перетворюваних вхідних сигналів залежно від типа ТС по ГОСТ 6651-94
Межа абсолютної похибки вимірювальних каналів, що припускається, при вимірюванні різниці температур від 5 до 150 ºС ±0,1
Межа додаткової похибки, викликаної зміною температури навколишнього повітря від нормальної до будь-кого в межах робочих температур на кожні 10, що припускається ºС зміни температури межа основної похибки, що припускається
Межа додаткової похибки, викликаної дією змінних магнітних полів напруженістю до 400А/м, створюваною струмом частотою 50 Гц, що припускається 0,5 межі основної похибки, що припускається
Опір кожного дроту з'єднання ТП з ТС, не більш, Ом 2,5
Роздільна здатність, не більш ºС 0,01
Протокол зв'язку з комп'ютером 1Wire
Час встановлення робочого режиму, не більш, мін 30
Час встановлення вихідного сигналу, не більш, з 30
Напруга живлення від джерела постійного струму, В 12 ± 2,4
Кількість каналів, шт. 4
Потужність споживання, не більш, ВА 0,5
Габаритні розміри, мм
головки 97х70
довжина монтажної частини від 80 до 3150
Маса, кг 0,28 - 1,33
Середнє напрацювання повністю для ТП, не менше, ч
з датчиками типа ТСП 30000
з датчиками типа ТСМ 15000

Термоперетворювач «ТП» призначений для вимірювання температури рідких, сипких і газоподібних хімічних неагресивних середовищ, а також для вимірювання різниці температур.
Принцип роботи:
«ТП» складається з послідовно сполучених перетворювачів:
- первинний перетворювач "температура — опір" (термоперетворювач
- вторинний перетворювач "опір – цифровий код".
«ТП» перетворить зміряну температуру в еквівалентне значення електричного опору. Зовнішнє ТС перетворить вимірювану температуру в еквівалентне значення опору. Для перетворення опору в сигнал напруги реалізована стандартна схема включення термоперетворювачів опору з використанням джерел постійного струму. Напруга через роз'єм Х1 поступає на комутатор. Внутрішня схема перетворить напругу в код, який передається по інтерфейсу 1Wire на ПЕВМ або промисловий контроллер.
Основні функції:
- вимірювання температури рідких, сипких і газоподібних хімічно неагресивних середовищ в діапазоні від мінус 50 до плюс 250 0С;
- вимірювання різниці температур в діапазоні від 5 до 150 0С (при використовуванні до 4-х каналів одночасно, при підключенні 3 термоперетворювачів опори);
- передача інформації про температуру по лінії зв'язку, відповідного інтерфейсу 1Wire;
- робота з термоперетворювачами опору будь-яких типів з платиновими і мідними чутливими елементами, із стандартними номінальними статичними характеристиками перетворення (надалі - НСХ) 50П, 100П, 50М, 100М по ГОСТ 6651 по чотирьох каналах одночасно;
Збереження в енергозалежній пам'яті наступних даних: номер «ТП», номера ТС входять в склад, і інформації, необхідної для розрахунку поточної температури, при відключеному живленні протягом десяти років.


5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ АВТОМАТИКИ

Автоматизація пастеризаційно-охолоджувальної установки знижує аварійність на виробництві та підвищує коефіцієнт корисної дії, приводить до покращення основних показників економічної ефективності виробництва: зниження собівартості продукції, більш ефективного використання ресурсів і т. ін.


5.1 Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності

Таблиця 5.1 – Вихідні дані
Показники Позначеняя. До автоматизації Після автоматизації
1. Виробнича потужність одиниці устаткування, т/год. Мод 10 10
2. Кількість встановленого устаткування, од. n 1 1
3. Коефіцієнт використання потужності, % Кп 85 96
4. Тривалість роботи устаткування на рік, діб Тдіб 340 340
5. Число змін у добу Nзм 3 3
6. Тривалість зміни, год. Tзм 8 8
7. Норма витрати:
електроенергії, квт/год. Нел 32 33
8. Ціна, грн
1 квт/год. електроенергії Цел 0,25 0,25
9. Норма амортизації, % На 15 15
10. Норма відрахувань на ремонт, % Нр 3 3
11. Норма обслуговування, чол. у зміну Нобс 4 2
12. Годинна тарифна ставка, грн. ГТС 0.47 0.5
13. Премії, % %Пр 20 20
14. Додаткова зарплата, % %Зд 9 9
15. Нарахування на зарплату в соціальні фонди, % %Нсф 40 40
16. Собівартість одиниці готової продукції до автоматизації, грн. C1 2 -


5.2 Розрахунок капітальних витрат на автоматизацію

Капітальні витрати на автоматизацію – це довгострокові вкладення капіталів на придбання, установку і введення в експлуатацію приладів і засобів автоматизації (технічне переозброєння).
У таблиці 5.2 представлено кошторис витрат на прилади.

 


Таблиця 5.2 – Кошторис витрат на прилади
Найменування й характеристика устаткування й монтажних робіт Кількість, шт. Ціна за одиницю, грн. Загальна вартість, грн
Контролер Siemens S7-200 1 11967 11967
Механізм МЭО 2 1805 3610
Термометр ТП-1W 3 270 810
Счетчик-дозатор 1 200 200
Клапан КРП 2 868 1736
Кнопка керування КЕ 011 2 25 50
Уровнемер 2 410 820
Арматура сигнальна АС-220 3 20 60
Сирена сигнальна СС1 1 55 55
Персональний комп’ютер на базі МП Celeron 2600 1 3500 3500

У таблиці 5.3 представлено кошторис витрат на додаткові матеріали

Таблиця 5.3 - Кошторис витрат на додаткові матеріали
Найменування матеріалу Довжина, м Кошторисна вартість, грн.
За 1 м. Загальна
Кабель контрольний АКВВГ 22,5 20 9 180
Провод настановний ПВ 11,5 30 2,84 18
Кабель контрольний КВВГ 41,5 150 9 1350
Кабель контрольний АКВВГ 42,5 70 10 700
Кабель контрольний АКВВГ 72,5 30 11 330
Разом (Смм) 2578

Як видно з таблиць 5.2 і 5.3 вартість приладів і монтажних матеріалів у сумі склала 25386 грн. Ця сума буде використана для розрахунку амортизації.
У таблиці 5.4 представлено кошторис витрат на монтажні матеріали

Таблиця 5.4 - Кошторис витрат на монтажні матеріали
Витрати Позначеняя Сума, грн Пояснення
1. Кошторисна вартість приладів Спр 22808 З таблиці 5.2
2. Кошторисна вартість монтажних матеріалів Смм 2578 З таблиці 5.2
3. Разом вартість приладів і монтажних матеріалів Спм 2 25386 Спр + Смм
4. Витрати на доставку приладів і монтажних матеріалів Зтр 2030,88 8 %∙Спм 2
5. Витрати на монтаж приладів Мрп 6842,4 30 %∙Спр
6. Невраховані витрати при монтажі приладів НЗпр 342,12 5 %∙Мпр
7. Вартість замінних приладів Спр 1 16500,9 65%∙Спм 2
8. Витрати на демонтаж замінного устаткування Сд 2030,88 8 %∙Спм 2
Разом Кавт 53133,26
Кавт=Спм 2+Зтр +Мпр+НЗпр+Спр 1+Сд=53133,26 (грн.)
Як видно з табл. 5.4 витрати на автоматизацію (засоби автоматизації і монтажні матеріали) склали 53133,26 гривень. Ця сума буде використана для розрахунку економічної ефективності автоматизації.

5.3 Розрахунок виробничої програми

Виробнича програма - програма, по якій визначається обсяг виробництва, річний випуск продукції. З виробничою потужністю вона зв'язана прямо пропорційно. Тривалість сезону вважається за час роботи устаткування (множники кількості годин у зміну, кількості змін, кількість робочих днів і кількість місяців у які працює устаткування).

Таблиця 5.5 - Розрахунок виробничої програми
Показники Позначення До автомати-зації Після автоматизації Пояснення
1. Виробнича потужність одиниці устаткування, т/год. В 10 10 Технічні дані
2. Тривалість роботи устатку- вання, год. Тгод 8160 8160 Тдіб *NзмTзм
3. Річний випуск продукції, Гкал. А 81600 81600 BТгод

 

5.4 Розрахунок експлуатаційних витрат

Крім одноразових (капітальних) витрат існують поточні (експлуатаційні) витрати. Це витрати, що становлять собівартість продукції, тобто витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції. До них відносяться: витрати на сировину, матеріали, паливо, енергію, зарплату і т.д.
Витрати поділяються на прямі (пропорційні кількості випущеної продукції або переробленої сировини) і непрямі, котрі практично не залежать від обсягу виробництва і тому називаються умовно-постійними.
У даному розділі розраховуються тільки ті витрати, величина яких змінюється в результаті автоматизації ділянки.
Розрахунок виконується по даним із табл. 5.1–5.3 за наступними формулами:
1. Витрати на амортизацію, грн.
,
де Спр – вартість приладів, грн. та НА – норма амортизації, %.
2. Витрати на ремонт, грн.
,
де НР – норма витрати на ремонт, %.
3. Витрати на паливо, грн.
Рп = АНпЦп
де Нп – норма витрати палива на одиницю продукції або сировини, т, Цп – ціна за 1 т. палива, грн.
4. Витрати на електроенергію, грн.
Ре = АНеЦе
де Не – норма витрати електроенергії на одиницю чи продукції сировини, кВт∙год, Це – ціна 1 квт-ч електроенергії, грн, А - річний випуск продукції, т.
5. Витрати на зарплату, грн.
5.1. Тарифний фонд зарплати, грн.
Зт = Тчас(ГТСНобс)
де ГТС – годинна тарифна ставка
5.2. Премії, грн.

5.3. Основна зарплата, грн.
Зо= Зт+Пр.
5.4. Додаткова зарплата, грн.

5.5. Фонд зарплати, грн.
ФЗП = Зо+ Зд.
5.6. Відрахування в соціальні фонди, грн.

5.7. Зарплата з відрахуваннями в соціальні фонди, грн.
Рз= ФЗП+Осф
Розрахунок експлуатаційних витрат зведемо до таблиці 5.6

Таблиця 5.6 - Розрахунок експлуатаційних витрат
До автоматизації Після автоматизації
1. Витрати на амортизацію, грн.
Ра1= 0 Ра2= =3421,2

2. Витрати на ремонт, грн.
Рр1= 0 Рр2= =664,24

3. Витрати на електроенергію, грн.
Ре1=81600∙32∙0,25=652800 Ре2=81600∙33∙0,25=673200
4. Витрати на зарплату, грн.
4.1 Тарифний фонд зарплати, грн.
Зт1=8160∙(0,47∙4)=15340,8 Зт2=8160∙(0,5∙2)=8160
4.2 Премії, грн..
Пр1= =3068,16
Пр2= =1632

4.3 Основна зарплата, грн.
Зо1=15340,8+3068,16=18408,96 Зо2=8160+1632=9792
4.4 Додаткова зарплата, грн.
Зд1= =1656,81
Зд2= =881,28

4.5 Фонд зарплати, грн.
ФЗП1=18408,96+1656,81=20065,77 ФЗП2=9792+881,28=10673,28
4.6 Відрахування в соціальні фонди, грн.
Осф1= =8026,31
Осф2= =4269,31

4.7 Зарплата з відрахуваннями в соц. фонди, грн.
Рз1=20065,77+8026,31=28092,08 Рз2=10673,28+4269,31=14942,59

Результати обчислень заносимо в табл. 5.7.

Таблиця 5.7- Підсумкові показники по порівнюваних варіантах
Показники Позначення показника До автоматиза-ції Після автоматиза-ції Зміна
показників, 
1. Річний випуск продукції, т А 81600 81600 0
2. Витрати на амортизацію, грн. Ра 0 3421,2 -3421,2
3. Витрати на ремонт, грн. Рр 0 684,24 -684,24
4. Витрати на електроенергію, грн. Ре 652800 673200 -20400
5. Витрати на зарплату, грн. Рз 28092,08 14942,59 +13149,49
6. Собівартість одиниці продукції, грн. C 2 1,38

Собівартість одиниці продукції після автоматизації
=
= =1,38 (грн.)
де Р – беруться з табл. 6.7.
Абсолютне зниження (грн.):
∆Cабс=C1-C2-=2–1,38=0,62 грн.
Відносне зниження (%):
= =31%.


5.5 Розрахунок показників економічної ефективності

1. Додатковий прибуток, отриманий у результаті автоматизації (грн.):
П=(Ц2–C2)∙А2–(Ц1–C1)∙А1;
П=(3000–1,38) 81600–(3000–2) 81600=50592 грн;
Ц1=Ц2=3000 грн.
2. Строк окупності витрат (років)

Ток = =1,05 років.
3. Річний економічний ефект (грн.):
Эф = П - Ен * К
Эф=50592–0.15∙53133,26=42622,011 грн.
Ен = 0,15
4. Коефіцієнт абсолютної економічної ефективності

Ке= =0,95
Результати обчислень заносимо в таблицю

Таблиця 5.8 - Показники економічної ефективності автоматизації
Найменування показників Позн. Значення
1. Капітальні витрати на реконструкцію, грн. Кавт 70593,47
2. Зниження собівартості продукції:
а) абсолютне, грн.
б) відносне, %
Сабс
C%
0,62
31
3. Додатковий прибуток, грн. П 50592
4. Строк окупності витрат, рік. Тoк 1,05
5. Коефіцієнт абсолютної економічної ефективності, частки од. Ке 0,95
6. Річний економічний ефект, грн Эф 42622,011

У дипломній роботі була розрахована ефективність автоматизації пастеризаційно-охолоджувальної установки. Розрахунки показали, що капітальні витрати на автоматизацію склали 50592 грн. собівартість 1 т молочного продукту знизилася на 0,62 грн., витрати на автоматизацію окупляться за 1,05 року і буде отримано річний економічний ефект у сумі 42622,011 грн.
6 ОХОРОНА ПРАЦІ


6.1 техніка безпеки

Вимоги безпеки перед початком роботи:
1. Одягнути спецодяг, взути спецвзуття та підготувати інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) згідно з інструкцією по професії.
2. Підготувати та перевірити справність основних і допоміжних засобів захисту в електроустановках, що використовуються на даному робочому місці.
3. Ознайомитися з записами в журналі передачі змін про технічний стан обладнання, випадки порушення правил охорони праці за попередню зміну.
4. Перевірити обладнання, прокручуванням вручну, у режимі „поштовх” або на холостому ході стан обладнання, особливу увагу звернути на справність вмикаючих, вимикаючих, пускорегулюючих пристроїв (пускачів, рубильників, трансформаторів, кнопкових пультів), сигналізації, гальмової системи.
5. Перевірити справність і надійність спрацьовування блокувань безпеки методом штучного створення аварійних ситуацій.
6. Перевірити справність електропроводок (відсутність пошкоджень ізоляції й металорукавів).
7. Оглянути заземлення обладнання, перевірити стан ланцюга між заземлювачем і елементами, що заземлюються, на відсутність обривів і нещільних контактів у провіднику, який з'єднує обладнання йз заземлюючим пристроєм (системою заземлення).
8. Переконатися в справності ламп, сигналізуючи про подачу напруги на ланцюги управління електрообладнання, електронагрівачів тощо.
9. Переконатися у відсутності дії струму при доторканні до металевих частин обладнання при ввімкненні ввідному вимикачі.
10. при несправностях технологічного та електрообладнання, виявлених перед качаном роботи та під година роботи, вимкнути електрообладнання з мережі ввідним вимикачем і повідомити керівника робіт. До усунення несправностей і дозволу ремонтного персоналу (налагоджувальників, електриків) роботові не розпочинати.
Вимоги безпеки під час виконання роботи.
1. Технологічний та електротехнологічний персонал виконує роботові згідно з технологічними інструкціями та інструкціями з охорони праці.
2. Технологічному та електротехнологічному персоналу дозволяється проводити вмикання технологічного обладнання, електротехнологічних установок, якщо це регламентовано технологічною інструкцією й входити в його прямі обов'язки.
3. Постійно контролювати стан електрообладнання, не допускати попадання гасу, бензину, мастильних матеріалів, води в електрообладнання, електродвигуни, магнітні пускачі, рубильники, реостати, кнопки тощо.
4. Не відкривати розподільних шаф, щитів, пультів, рубильників, магнітних пускачів, електродвигунів, не торкатися неізольованих струмоведучих частин. Пам'ятати, що безпечна напруга для людини - не вище 42 У, сила струму 0,1 А - смертельна.
5. Забороняється:
- відкривати дверцята розподільних шаф, магнітних пускачів, рубильників, пультів управління, розподільні коробки електродвигунів;
- міняти плавкі вставки запобіжників, електролампи у світильниках;
- ремонтувати електромережу й електрообладнання;
- підключати електрообладнання, переносні електроприймачі в розподільних шафах за виключенням електроприймачів, що підключаються до мережі за допомогою штепсельних роз'ємів, розміщених зовні шаф;
- вмикати рубильники й кнопки пускачів сторонніми (випадковими) предметами;
- визначити температуру нагрівання електричних машин і трансформаторів дотиком руки;
- захаращувати підходи до електроустановок, пускачів, розподільних шаф;
- знімати попереджувальні таблички, плакати, заземлення й загорожі без дозволу керівника робіт.
Вимоги безпеки після закінчення роботи.
1. Вимкнути технологічне електрифіковане обладнання та електротехнологічні установки, місцеве освітлення, місцеву вентиляцію.
2. Упорядкувати робоче місце, відходи виробництва винести за межі дільниці у відведене місце.
3. При передачі зміни повідомити змінника, керівника робіт про всі помічені несправності й зробити відповідний запис у журналі передачі змін.
4. Зняти й сховати спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, основні й допоміжні захисні засоби в електроустановках у відведені місця.
5. Вимити особі й руки теплою водою з милому; при можливості прийняти душ.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
1. Негайно вимкнути технологічне та електричне обладнання з електромережі:
1.1. При виявленні заходу гару, дмитрика або вогню з електродвигуна або пускорегульованої апаратури та пристроїв, загоранні електропроводки.
1.2. При різкому перегріванні електродвигуна, підшипників.
1.3. При значному зниженні числа обертів вала електродвигуна, що супроводжується різким нагріванням його корпусу.
1.4. При іскрінні в електродвигуні та електрообладнанні.
1.5. При виявленні на металевих частинах обладнання напруги (відчуття дії струму).
1.6. При роботі електродвигуна на двох фазах (двигун гуде).
1.7. При обриві заземлюю чого провідника.
1.8. при припиненні подавання електроенергії.
1.9. При виявленні несправностей у системі зупинки машини, гальмової системи, сигналізації та блокувань безпеки.
1.10. При поломці будь-якого механізму, виявленні незвичайних для даної машини шуму або вібрації.
1.11. При травмуванні обслуговуючого персоналу.
2. Повідомити про ті що сталося керівника робіт.
3. Огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.
4. Якщо стався нещасний випадок, необхідно потерпілому надавати першу медичну допомогу; при необхідності викликати „швидку допомогу”.
5. Надання першої медичної допомоги.
5.1 Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності в потерпілого дихання й пульсу необхідно робити йому штучне дихання й непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого й викликати швидку медичну допомогу.
В усіх випадках ураження струмом потерпілому заборонене рухатися, тім більше продовжувати роботові до прибуття лікаря.
Заборонено закопувати потерпілого в землю, тому що це завдасть йому лише шкоду (можливість інфікувати мікробами) і приведе до втрати дорогоцінного години для врятування.
5.2 при електроопіках необхідно надати потерпілому таку першу допомогу.
При невеликих за площею опіках першого й іншого ступеня на обпечену ділянку шкіри накладається стерильна пов'язка.
При важких та широких опіках потерпілого необхідно обгорнути чистимо простирадлом або тканиною, не роздягаючи його, накрити тепліше, напоїти тепліємо чаєм та створити спокій до прибуття лікаря.
Обпечене обличчя необхідно закрити стерильною пов'язкою.
При опіках очей належить робити холодні примочки йз розчину борної кислоти(половина чайної ложки на склянку води0 і негайно направити потерпілого в лікарський заставу.
5.3 перша допомога при пораненні.
Для надання першої медичної допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься в ньому на рану й зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуальному пакету якимсь чином не буде, те для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку й т. ін. На ті місце ганчірки, що доводитися безпосередньо на рану, бажано накапати декілька краплі настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4 Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати чи груди стягнути їх рушником під година видиху.
5.5 Надання першої медичної допомоги при опіках кислотами й лугами.
При влученні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-їм розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-їм розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-їм розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-їм розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-їм розчином оцтової кислоти або 3%-їм розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-їм розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-їм розчином питної соди, при попаданні лузі - розпиленням 3%-їм розчином оцтової кислоти.
5.6 Надання першої медичної допомоги при теплових опіках.
При опіках увігнемо, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня ( почервоніння) обпечене місце оброблюють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках іншого ступеня (пухирі) обпечене місце оброблюють спиртом, 3%-їм марганцевим розчином або 5%-їм розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.7 Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- Підняти поранену кінцівку нагору;
- Кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, те не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого чи пакета шматок вати й забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- При сильній кровотечі, якові не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
6. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними пожежегасіння; при необхідності викликати пожежну частину.
7. При згоранні електроустановок необхідно вимкнути електрообладнання й приступити до гасіння пожежі наявними на ділянці первинними засобами пожежегасіння.
Для гасіння електроустановок, що перебувають під напругою, необхідно застосувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники, а також сухий пісок, азбестову тканину, які накидають на джерело займання.
8. Виконують всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.


6.2 Інструкція з охорони праці для працівників КВП і А

Загальні положення
1. До роботи з обслуговування й монтажу засобів КВП і А може допущено особа не молодше 18 років, що пройшло медогляд, вступний інструктаж з ТБ, інструктаж на робочому місці, знати правила в обсязі тренований, обумовлених професією й кметь відповідну кваліфікаційну групу по електробезпечності.
2. Для одержання посвідчення III групи по електробезпечності слюсар СТОСІВ повинен:
- мати виразне подання про небезпеці, пов'язаної з роботою в електроустановках;
- знати й уміти застосовувати на практиці дійсні й інші правила безпеки в обсязі, що ставиться до виконуваної роботи (Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів 20.02.1998р.);
- знати пристрій і встаткування електроустановок;
- уміти практично надавати першу допомогу потерпілим при нещасних випадках, у тому числі застосовувати способи штучного дихання й зовнішнього масажу серця.
3. Посвідчення про перевірку знань видається працівникові комісією і є дійсним тільки після відповідних записів. При відсутності посвідчення або при наявності посвідчення із простроченим строком перевірки знань працівник до роботи не допускається.
4. При виконанні робіт необхідно дотримувати виробничої, технологічної дисципліни, бути уважн і обережним, приступати до виконання виробничого завдання, якщо відомі безпечні способи його виконання. При одержанні нової роботи жадати від начальника додаткового інструктажу з ВІД, інструкції з роботи на новому обладнанні.
5. Виконувати тільки доручену роботу, працювати тільки на справному встаткуванні й справному інструменті.
6. Спецодяг, засоби індивідуального захисту тримати в належному стані й зберігати в місцях, спеціально відведених для зберігання.
7. На робочому місці повинні бути випробувані электрозащитные засобу: покажчик напруги, викрутки й плоскогубці з діелектричними рукоятками, діелектричні рукавички.
8. При одержанні травми негайно звернутися в медпункт і повідомити керівникові.
9. порушення «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів», дійсну інструкцію, піддаються покаранню в дисциплінарному, адміністративному судовому порядку.
10. Без дозволу начальника КВП та А не відвідувати інші цехи, ділянки.
11. Якщо електроустаткування несправне - викликати електромонтера. Самому усувати несправності забороняється.
12. Перебуваючи на території комбінату, цеху, бути уважним до сигналів, що подається водіями транспорту, що рухається (автомобілів, навантажувачів, електрокар).
13. Не перебувати й не проходити під піднятим вантажем, у невстановлених місцях.
14. Не курити в невідведених для паління місцях.
Вимоги безпеки перед початком роботи.
1. Перед початком робіт одержати оформлене в журналі завдання на провадження робіт.
2. Упорядкувати спецодяг, спецвзуття.
3. Організувати своє робоче місце так, щоб все необхідне було під руками, забрати все, що може перешкодити роботі.
4. Перевірити освітленість робочого місця: світло не повинен зліпити ока. При користуванні переносною електричною лампою перевірити, є чи на лампі захисні сітки, чи справна шнур. Напруга переносних ламп повинне бути не вище 36 У.
5. Одержати электрозахисні засоби, перевірити справність необхідного для роботи інструмента, стежити за безпечним використанням інструмента:
- молоток, напилок повинен бути надійно насаджений на справну рукоятку;
- зубила, пробійники не повинні мати збитих або зношених потилиць;
- набір гайкових ключів повинен відповідати розмірам болтів і гайок;
- електрифікований інструмент на напругу вище 36 У не слід передавати для роботи особам, що не досягли 18-літнього віку, навіть якщо вони вміють ним користуватися;
- стежити, щоб місця приєднання проводів до контактів ручного електрифікованого інструмента на напругу 127-220 У варто перевірити справність заземлюючої жили.
6. Одночасно з електрифікованим інструментом на напругу понад 36 У варто дістати захисні кошти, необхідні для роботи з таким інструментом і переконатися по штампі в тім, що захисні засоби вчасно випробувані.
7. Користуватися захисними засобами, які не продовж установлених випробувань, а також строк чергового випробування яких минув, забороняється.
8. Інструмент із ізольованими ручками застосовується тільки в установках напругою до 1 квт і випробовується 1 раз у рік.
9. При необхідності роботи на верстаті слюсар Кипиа повинен бути навчений, пройти інструктаж з охорони праці при роботі на даному встаткуванні. До початку роботи переконатися в справності верстатів, перевіривши роботу на холостому ходу. Про несправності верстата негайно заявити начальникові цеху й до усунення несправності до роботи не приступати. Забороняється працювати на несправному й не має необхідних обмежень верстаті.
10. Про всі виявлені неполадки, як перед початком, так і під час роботи повідомити начальникові цеху й до усунення до роботи не приступати.
Вимоги безпеки під час виконання роботи.
1. При роботах зі зняттям напруги виконувати наступні заходи:
- зробити необхідні відключення й вжити заходів, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового або мимовільного включення;
- вивісити плакати «Не включати - працюють люди»;
- перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах (при необхідності приєднати перенесення заземлення) із застосуванням діелектричних рукавичок або штанги. При можливості зняття напруги в електроустановках напругою до 100 У допускається провадження робіт на струмоведучих частинах, що перебувають під напругою або поблизу їх робити тільки за розпорядженням або нарядом-допуском.
- при виконанні робіт на спеціальних перевірочних стендах електровимірювальних приладів з використанням високої напруги строго дотримувати правил техніки безпеки й чіткого керівництва положеннями й інструкціями для експлуатації.
2. Технічне обслуговування приладів, убудованих у технологічне встаткування дозволяється робити тільки на діючому встаткуванні. Вивід устаткування в стан недіючого здійснюється в певній послідовності:
- відключають загальні пристрої, що виключають, і вивішують плакати: «Не включати. Працюють люди»;
- на розподільних щитах знімають запобіжники й вивішують такі ж плакати;
- вимірювальними приладами перевіряють відсутність напруги на всіх вступних лініях;
- необхідно не менш трьох разів торкнутися заземленим розрядником до виводів конденсаторів для зняття залишкових зарядів;
- від'єднують і знімають всі джерела Эл. енергії, що перебувають на встаткуванні;
- від'єднують проведення живлення.
При виконанні монтажних робіт дотримувати вимог:
3. Користуючись інструментом ударної дії необхідно надягати запобіжні окуляри з небиткими стеклами. При заточенні інструмента теж користуються захисними окулярами або захисним екраном. Зазор між підручником і наждаковим колом не повинен перевищувати 3мм. Підводити інструмент, що заточує, треба плавно, коштуючи вполоборота до абразивного кола.
4. Устаткування, застосовуване для заготівельних робіт, забезпечується пристроями, які захищають робітника від іскор, стружки, осколків поламаного інструмента, бризів охолодної рідини. Обертові частини встаткування й інструмента закривають глухими кожухами.
5. Приступаючи до роботи з переносним електроінструментом (наприклад, електродрилем), треба перевірити затягування гвинтів, що кріплять, справність редуктора, вимикача й заземлення, стан ізоляції на проведенні.
6. Електрифікований інструмент застосовують при напрузі не більше 220 У, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не більше 36У. Корпус електроінструмента заземлений. Працювати електроінструментом треба в гумових рукавичках, а під ноги настелити гумовий коврик. Рукавички діелектричні випробовують при застосуванні їх в електроустановках напругою до 1 квт один раз у шість місяців іспитовою напругою 2,5 квт. Придатність захисних засобів після випробування відзначається штампом, на якому вказується іспитова напруга й строк придатності.
7. необхідно пам'ятати, що електрифікований інструмент варто включати в електричну мережу через штепсельні розетки, що мають спеціальний контакт для приєднання заземлюючого провідника. Штепсельні розетки й качани, застосовувані на напругу 12 і 36 У по своєму конструктивному виконанню й фарбуванню повинні відрізнятися від штепсельних розеток на напругу 127 і 220 У.
8. Підключати електрифікований інструмент, підключений до електричної мережі, без штепсельних з'єднань забороняється.
9. Якщо електрифікований інструмент підключений до електричної мережі напругою 380 – 220 У необхідно зробити подвійне заземлення корпуса шляхом додаткового приєднання гнучким проведенням (мідним) перетином не менш 4 мм2 до контуру заземлення водопровідної або опалювальної мережі або іншим природним або штучним заземленням.
10. З'єднувати струмоведуче нульове проведення однофазного електрифікованого інструмента із заземлюючим провідником і приєднати їх під один загальний затискач заземлення забороняється.
11. Використати як заземлення електрифікованого інструмента металеві оболонки проводів і кабелів не дозволяється.
12. У приміщеннях з підвищеною небезпекою по ступені поразки людей эл. струмом можна застосовувати електрифікований інструмент на напругу не понад 36 У.
13. При відсутності електрифікованого інструмента на напругу 36 У при роботі в приміщеннях з підвищеною небезпекою, як виключення допускається застосування інструмента на 127 і 220 У с обов'язковим застосуванням діелектричних гумових рукавичок і калош. При цьому особливо ретельно потрібно перевірити надійність заземлення корпуса й справність ізоляції обмоток інструмента.
14. при роботі з електрифікованим інструментом забороняється тримати інструмент за проведення або стосуватися руками обертових частин.
15. Працівникам, що працює електрифікованим інструментом забороняється розбирати й ремонтувати інструмент, якщо ці роботи не входять у їхні службові обов'язки й передавати його особам, що не мають права з ними працювати.
16. Робота з механізованим інструментом із приставних сходів заборонена. Робота із драбин допускається тільки при наявності на всій робочій площі огородження й відповідних упорів на опорах драбин. Прорізи в перекриттях, на яких виробляються роботи або до яких можливий доступ людей, повинні бути закриті або мати огородження не менш 1м по всьому периметрі.
17. Працювати з випадкових і несправних сходів, а також з несправних або випадкових підмостків і лісів забороняється.
18. При електрозварювальних роботах особлива увага треба звернути на надійність ізоляції зварювального кабелю, що йде до електрода (опір ізоляції не менш 0,5 Мом), а також на стан контактів, що заземлюють проводів і захисних засобів.
19. Всі електротехнічні пристрої й вимірювальні прилади надійно заземлюють. До частин, належним заземленню, ставляться корпуси приладів і електричних машин, вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів, каркаси, щити керування, металеві оболонки проводів.
20. Монтаж багатьох приладів передбачає пайку, що супроводжується забрудненням повітряного середовища, робочих поверхонь столів, одягу, шкіри рук свинцем, тому необхідно строго дотримувати мір індивідуальної профілактики. Робочі місця повинні бути оснащені місцевою витяжною вентиляцією.
21. При обслуговуванні приладів із ртуттю:
- ртутні прилади необхідно зберігати в окремому приміщенні в шафах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Підлоги в цьому приміщенні покривають лінолеумом;
- якщо в результаті необережного обігу із приладами ртуть пролилася на підлогу, її потрібно негайно й ретельно зібрати в герметично, що закривається балон, або ж у скляну банку з водою, закрити пробкою й зберігати в шафі з витяжною вентиляцією. Збирають ртуть за допомогою гумової груші;
- для видалення з підлоги залишкової ртуті користуються дрантям, змоченої 0,1% розчином марганцевокислого калію (ясно-рожевих кольорів) з додаванням 5 мол. концентрованої соляної кислоти на 1 л. Розчину.
22. При вимірах переносними вимірювальними приладами необхідно знати:
- одержуючи вимірювальні прилади, необхідно перевірити їхню справність, оглянути затискачі й сполучні проведення. Зборка вимірювальних схем здійснюється гнучким і одножильними многопроволочными проводами з ізоляцією, що відповідає робочій напрузі приладу. Проведення повинні мати спеціальні оконцеватели, перетини беруться відповідно до вимірюваних величин струму, але не менш 2,5 мм2;
- сборку тимчасових схем роблять тільки при знятій напрузі. У зібраній схемі не можна перемикати сполучні проведення під напругою, тому що можна одержати травму від електричної дуги. Після закінчення робіт тимчасове живлення треба відключити, оскільки залишена під напругою лінія може стати причиною нещасного випадку;
- розташовувати переносні вимірювальні прилади треба на столиках так, щоб читання їхніх показань не було пов'язане з наближенням до струмоведучих частин, що перебувають під напругою. Під час вимірів не можна стосуватися включених трансформаторів, приладів, проводів. Місце вимірів треба відгородити й вивісити плакат «Під напругою»;
- перед початком роботи з мегомметром треба переконатися у відсутності осіб, що працюють на ділянці, де виробляються виміри. Вимірювати треба вдвох за допомогою повного відключення об'єкта, виміру на відсутніх апаратах або електродвигунах можна робити одному робітнику;
- при визначенні значення опору розгалужених ланцюгів необхідно перевірити за схемою, куди входять розгалужені ділянки ланцюга, закрити до них доступ, вивісити попереджувальні плакати або поставити виробництва, що спостерігає на увесь час, роботи. Після виміру опору ізоляції, кабелів і конденсаторів необхідно розрядити їх: дотик до них через остаточного заряд може викликати травму.
23. При обслуговуванні приладів, що працюють під тиском, необхідно знати:
- робітники, що обслуговують прилади для виміру й регулювання тиску й розрядження, повинні бути добре знайомі із принциповими діями, пристроями й правилами техніки безпеки при експлуатації посудин, що перебувають під тиском;
- установка приладів у посудинах, апаратах і трубопроводах під тиском виробляється тільки з дозволу відповідної інспекції. Причому прилади можуть використатися для виміру тиску лише тих середовищ, які не викликають корозії деталей, що стикаються із цими засобами. З'єднання з місцем відбору тиску повинне бути герметичним, від'єднання й приєднання необхідно робити при відсутності тиску в місці його відбору;
- обслуговуючий персонал не повинен включати й відключати прилади й регулятори тиску без письмового дозволу відповідальної особи, затягувати ущільнення, сальники приладів і регулювальних органів, що перебувають під тиском; усувати дефекти приладів без відхилення, знімати перетворювачі, убудовані в технологічне встаткування;
- при технічному обслуговуванні прилади знімають із робочого місця й заміняють резервними або ж закривають місце контролю заглушками;
- варто пам'ятати, що зіткнення кисню з маслом може привести до вибуху, тому не можна зберігати кисневі манометри разом з іншими й перевіряти їх за допомогою грузопоршневого манометра, де як робоче середовище застосовується масло.
Вимоги безпеки по закінченні робіт.
1. Упорядкувати робоче місце: забрати інструмент, прилади, пристосування, нормативну документацію.
2. Відключити технологічне, перевірочне електроустаткування, верстати, вентиляцію. Повідомити відповідальному про всі зауваження й несправності й зробити відповідний запис у журналі.
3. Перевірити й включити чергове висвітлення й виключити робоче. Закрити приміщення й передати черговому.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
1. Відбудовні роботи в аварійних ситуаціях, а також короткочасні, що не терплять зволікання роботи з усунення несправностей устаткування, які можуть привести до аварії, дозволяється проводити без наряду-допуску або без розпорядження з наступним записом у журналі в эл. установках до 1000 У не менш двом особам із групою допуску по эл. безпеки не менш IV однієї особи й із групою III іншої особи. У всіх випадках при роботах повинні виконуватися всі технічні заходи, що забезпечують безпеку робіт.
2. При виникненні пожежі: негайно відключити електроустаткування, повідомити керівникові робіт. Ліквідацію пожежі робити згідно «Правилам протипожежної безпеки», перебуваючи в підпорядкуванні керівника робіт.
Надання першої допомоги при поразці електричним струмом.
Головною умовою успіху при наданні першої допомоги є швидкість дій, спритність і вміння подающего допомогу.
Перша допомога при поразці эл. струмом залежить від стану, у якому перебуває потерпілий після звільнення його від эл. струму. Для визначення стану необхідно негайно зробити наступні заходи:
- укласти потерпілого на спину на тверду поверхню;
- перевірити наявність у постраждалого пульсу на променевій артерії в зап'ястя або на сонній артерії, на переднебоковой поверхні шиї;
- з'ясувати стан зіниці (вузька або широкий), широка зіниця вказує на різке погіршення кровопостачання мозку.
У всіх випадках поразки електричним струмом виклики лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого. У жодному разі не дозволяється заривати потерпілого в землю, тому що це не тільки даремно, але й шкідливо.
Для відділення потерпілого від струмоведучих частин потрібно діяти дуже обачно й насамперед вжити заходів, що попереджають падіння його з висоти або падіння, що забезпечують безпеку.
Роблячи штучне дихання, необхідно застосовувати нові більше ефективні способи «рот у рот» з масажем серця, а також спеціальні апарати для штучного дихання.
Необхідно розпізнавати перші ознаки пожвавлення людини:
- з'являється кольори особи;
- зіниці реагують на світло;
- з'являється подих.
3. Надання першої допомоги при поразці кислотами, лугами, аміаком.
При поразці кислотами:
1. При отруєнні парами концентрованих кислот - вивести потерпілого в тепле провітрюване приміщення або на свіже повітря. Промити 2% розчином соди: ніс, рот, гортань, дати тепле молоко із содою.
2. При отруєнні через рот необхідне промивання шлунка водою. Не можна механічно викликати блювоту, давати блювотні засоби.
3. При опіку очей - рясне промивання водою протягом 10-30 хв.
При поразці їдкими лугами:
1. При отруєнні парами їдких лугів - дати тепле молоко, 20 - 30 краплі настойки валеріани.
2. При отруєнні через рот - приймати через кожні 3- -5 хвилин по столовій ложці 1% розчину лимонної кислоти (чайна ложка на 0,5 л. води, 2 - 3 їдальні ложки рослинного масла, ковтати шматочки льоду).
3. При поразці очей - рясне промивання водою - 20-30 хвилин.
4. при влученні на шкіру - обмивання ураженої ділянки рясним струменем води протягом 10 хвилин. Потім примочки з 5% розчину оцтової або лимонної кислоти.
Вапно, що потрапило на шкіру, варто змивати рослинним маслом або вазеліном.
При поразці аміаком:
1. При отруєнні парами аміаку - вивести потерпілих на свіже повітря. Зробити інгаляцію 1% розчином лимонної кислоти, дати пити міцний кава або 3% розчин молочної кислоти.
2. при влученні в очі - негайне рясне промивання водою й розчином борної кислоти. Надягти темні окуляри.
3. при поразці шкіри - обмивання чистою водою, примочки 5% розчину оцтової або лимонної кислоти.
У всіх випадках поразки агресивними речовинами необхідний виклик лікаря.
7 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Енергетичний потенціал Землі обмежений. Ресурсів, при сучасному рівні споживання, вистачить людству ненадовго. Разом з тим втрати цих ресурсів при використанні катастрофічні.
Усвідомивши масштаби енерговитрат (до 90%), стає очевидним, що суть тут не просто в ресурсозбереженні, економічності для більш тривалого використання наявних енергоресурсів (хоча й це, безумовно, важливо). Головне інше - такий стан справ, в остаточному підсумку, ставить на карту безпеку світу. Треба пам'ятати, що енерговитрати і шкідливі викиди наносять потужні удари по світовій екології та економіці. У такий спосіб це - найважливіше сучасне завдання, що вимагає негайного рішення.
Сучасне енергозбереження - це зменшення енергозатрат, як шляхом виключення непотрібних витрат ресурсів, так і шляхом більш повного їхнього споживання (тобто збільшення ефективності використання палива, включаючи утилізацію теплових втрат), і, як наслідок, зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище.
Енергоресурсосбереження припускає також максимальне використання там, де можна, нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.
Ще одним аспектом енергоресурсозбереження є утилізація промислових, побутових й ін. відходів і теплових викидів із одержанням енергії. А це зниження техногенного й антропогенного впливу на природу, поява умов для кругообігу ресурсів. Важливим напрямком енергозбереження є пошук нових ефективних екологічно чистих і безпечних джерел енергії й екоенергетичних технологій, і, у першу чергу, так званих "безпаливних" технологій.
Таким чином, енергоресурсозбереження - це цілий спектр завдань, велике поле для спільної діяльності науково-технічних і ділових кіл, що вимагає обов'язкового обліку при розробці й реалізації різних програм економічного, соціального й культурного розвитку.
Впровадження енергозберігаючих технологій є одним із пріоритетних напрямків серед технічних заходів розвитку теплоенергетики. Скорочення поставок природного газу, у тому числі й у сектор муніципального теплопостачання, прогнозоване в кілька разів збільшення цін на газ, і не менш серйозне підвищення тарифів на тепло, приводить до росту потреб в енергозберігаючих технологіях.
Економічність і надійність роботи теплових мереж у значній мірі залежить від стану підготовки підживлюючої води. Водопідготовка покликана запобігти утворенню відкладень і корозії в теплотрасах й устаткуванні теплових мереж. Корозія устаткування визначає термін служби устаткування й теплотрас, впливає на пошкоджуваність й обсяг ремонтних робіт. Крім того, корозія прямо впливає на економічність теплових мереж за рахунок збільшення втрат води й забруднення поверхонь нагрівання продуктами корозії.
У живильній воді розчинені солі, припустима кількість яких визначається нормами. У процесі паротворення ці солі залишаються в котловій воді й поступово накопичуються. Деякої солі утворять шлам - тверда речовина, що кристалізується в котловій воді. Більше важка частина шламу накопичується в нижніх частинах барабана й колекторів. Підвищення концентрації солей у котловій воді вище припустимих величин може привести до віднесення їх у пароперегрівач.
ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ

У дипломному проекті розроблена автоматизована система управління пастеризації молочних продуктів шляхом застосування контролерів SIEMENS S7-200 дозволяє у значній мірі підвищити ефективність пастеризації молочних продуктів. Результати виконання проекту слідуючі.
1 Автоматизована система керування пастеризації молочних продуктів може забезпечити необхідну ефективність роботи існуючих пастеризаційно-охолоджувальних установок.
2 Показники якості технологічного процесу суттєво покращуються.
3 Розроблена автоматизована система управління може бути технічно реалізована на більшості молокопереробних підприємствах, що існують в наш час.
4 Система автоматики в пастеризаційно-охолоджувальних установках дозволяє суттєво знизити ризик виникнення аварійних ситуацій та запобігти травматизму на виробництві.
5 Інвестиції у розробленій системі автоматизованого управління швидко окупаються і, далі відбувається отримання значного прибутку.
Отже, розроблена у дипломному проекті автоматизована система управління на основі контролерів Siemens S7-200 пастеризації молочних продуктів являє собою економічно вигідну та необхідну у сучасних ринкових умовах систему, яка дає змогу зменшити шкідливі викиди у навколишнє середовище, що є особливо важливим у великих населених пунктах.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Сизенко Е.И. Актуальные проблемы развития молочной промышленности // Молочная промышленность. – 2001 – № 4.
2. Томбаев Н.И. Справочник по оборудованию предприятий пищевой промышленности. М.: 1989 г.
3. Методические указания о порядке ведения первичного учета и осуществления оперативного контроля расхода сырья на производство готовой продукции и полуфабрикатов на предприятиях молочной промышленности Минмясомолпром –М., 1981.
4. Гультяев А. Визуальное моделирование в среде MATLAB: Учебный курс
5. Тошинський.В.І. Технічні засоби автоматизації. Частина 2. Мікропроцесорні легувальні та виконавчі пристрої.- К.: ІЗМН, 1997.- 200с.
6. Зайцев Г.Ф., Стекло В.К. Теорія автоматичного управління.- К.:Техніка, 2002.- 688с.
7. Ким Д.П. Теория автоматического управления: Линейные системы: М. ФИЗМАТЛИТ 2003-288 с.
8.Проектирование систем автоматизации технологических процес сов. /А.С Клюев, Б.В Глазов, А.Х. Дубровский, А.А. Клюев – М. Энергоатомиздат, 1990-464 с.
9. Харабет О.М. Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Теорія автоматичного керування” для студентів спаціальності ТА. – Одеса: ОДПУ, 2000 – 30 с.
10. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. По кропивного Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. Киів, 2000-528с.
11. Ротач В.Я., Клюев А.С. Автоматизация настройки систем управления. М.: Энергоиздат, 1984 – 272 с.
12. Солдатова Н. А. Автоматизировання система учета молочной продукции.

 




Комментарий:

Курсовая работа - отлично!


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы