Главная       Продать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. дипломные работы > автомобили
Название:
Вантажне АТП ТОВ “Ладижин-Автотранс” міста Ладижин Вінницької області з розробкою обкаточного стенда

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дипломные работы
Подкатегория: автомобили

Цена:
1 грн



Подробное описание:

Анотація
В дипломній роботі розроблено вантажне АТП ТОВ “Ладижин-Автотранс” міста Ладижин Вінницької області. Робота складається з розра-хунково-пояснювальної записки та графічної частини.
Розрахунково-пояснювальна записка містить розробку агрегатної діль-ниці з відділенням для обкатування двигунів .В основу технологічного роз-рахунку покладено технологію та організацію підприємства , яка добре заре-комендувала себе на протязі тривалого часу(згідно “Положенню про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспор-ту”).Також була використана максимальна механізація виробничих процесів , ефективне використання виробничих площ.
Графічна частина проекту складається з планувального рішення як всього АТП , так і , окремо, виробничого корпусу та агрегатної дільниці.
Даний проект розроблено відповідно діючих норм та вимог ДРСТУ та Санітарних норм та правил .

 

Зміст
Вступ.......................................................................................................................
1.Технологічний розрахунок АТП.......................................................................
2.Проектування виробничого підрозділу............................................................
3.Розробка конструкції..........................................................................................
4.Список літератури……………………………………………………………..

 

Вступ
Автомобільний транспорт є найбільш масовим видом транспорту, особливо ефективним і зручним під час перевезення вантажів і пасажирів на відносно невелику відстань.
Основною метою транспорту є своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства в перевезеннях, підвищення економічності та ефективності його роботи, що досягається раціональним використанням пар-ку рухомого складу - вантажних і легкових автомобілів, автобусів, причепів і напівпричепів. В даний час значний розвиток одержують усі види транспорту.
Передбачається подальше зміцнення матеріально-технічної бази, концентрація транспортних засобів автомобільних господарств, поліпшення технічного обслуговування і ремонту.
Технічна експлуатація є підсистемою автомобільного транспорту. Її розвиток і удосконалення обумовлений низкою причин, серед яких - інтенсивний роз-виток самого автомобільного транспорту і його місце у транспортній системі країни, необхідність економії трудових, матеріальних, паливно-енергетичних ресурсів при перевезеннях, забезпечення транспортного процесу надійно працюючим рухомим складом.
Однієї з найважливіших проблем, що існують перед автомобільним транс-портом, є підвищення експлуатаційної надійності автомобілів і зниження витрат на їх утримання.
Рішення цієї проблеми, з одного боку, забезпечується автомобільною промисловістю, за рахунок випуску автомобілів з великою надійністю і технологічністю, з іншого боку - удосконаленням методів технічної експлуатації автомобілів, підвищенням
продуктивності праці, зниженням трудомісткості робіт з технічного обслуго-вування і ремонту автомобілів, збільшенням їх міжремонтних пробігів.
Це вимагає створення необхідної виробничої бази для підтримки рухомого складу у справному стані, широкого застосування засобів механізації й автоматизації виробничих процесів, розширення будівництва і поліпшення якості шляхів.
Розвиток виробничої бази підприємств нерозривно пов'язаний з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств

 

1.ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Загальна характеристика проектуємого АТП

У відповідності із завданням необхідно розробити АТП, призначеного для обслуговування заводів з виробництва силікатної цегли та сільськогос-подарської продукції.
Як основні марки рухомого складу для виконання проекту визначені на-ступні марки автомобілів: МАЗ-55165,МАЗ-5551,МАЗ-55513,КрАЗ-6510,КрАЗ-65032.
1.2 Характеристика автотранспортних засобів

Автомобіль МАЗ-55165
Вантажний автомобіль-самоскид , з дводверною кабіною , з дизельним двигуном.
Колісна формула ………………………….…..66
Вантажопідйомність , кг...…………..…………19500
Маса спорядженого автомобіля, кг……………13500
Повна маса, кг………………………………… 7850
Габаритні розміри , мм………………………... 4990х2500х2800
Двигун……………………………………….…ЯМЗ-238Д
Кількість циліндрів ………………………..….V8
Максимальна швидкість, км/год…………….83 км\год
КПП …………………………………..………механічна,8-ступенева
Гальмівна система: робоча – з барабанними тормозами, стояночна –
на задні колеса;
Автомобіль МАЗ-5551
Самоскид для насипних та навалочних грузів по всім видам доріг , кабіна 3-місця коротка без спального місця
Колісна формула ……………………………....4х2
Маса спорядженого автомобіля, кг……………7470
Вантажопідйомність, кг………………….…….10000
Габаритні розміри , мм…………………………4990х2500х2800
Двигун…………………………………………. ЯМЗ-236 М2
Робочий об’єм, л………………………………. 10,85
Потужність двигуна, к.с……………….…….....180
КПП ……………………………………механічна, 5-ступенева
Максимальна швидкість, км/год…………….83 км\год
Гальмівна система: робоча – з барабанними тормозами, стояночна –
на задні колеса;

 

 

Автомобіль МАЗ-55513
Самоскид для насипних та навалочних грузів по всім видам доріг , кабіна 3-місна- коротка без спального місця
Колісна формула ……………………………….44
Маса спорядженого автомобіля, кг…….………9000
Вантажопідйомність, кг……………………….. 7000
Габаритні розміри , мм…………………………4990х2350х1700
Двигун…………………………………………. ЯМЗ-238М2
КПП ………………………………………механічна, 5х2-ступенева
Шини ………………………………………….. 260R508
Максимальна швидкість, км/год ……………….70 км\год

Автомобіль КрАЗ-6510
Самоскид для насипних та навалочних грузів по всім видам доріг , кабіна 3-місна коротка без спального місця
Колісна формула ………………………………64
Маса спорядженого автомобіля, кг……………6430
Повна маса, кг ………………………………… 24800
Вантажопідйомність, кг………………….…….13500
Габаритні розміри,мм……………………….8320х2500х2800
Двигун………………………………………......ЯМЗ-238М2
Потужність двигуна, к.с……………….……....300
КПП ……………………………………механічна, 5-ступенева
Шини ……………………………………..…… 260R508
Максимальна швидкість, км/год……...………..72 км\год

Автомобіль КрАЗ-65032
Самоскид для насипних та навалочних грузів по всім видам доріг , кабіна 3-місна коротка без спального місця
Колісна формула ………………………………66
Маса спорядженого автомобіля, кг……………25000
Повна маса, кг ………………………………… 31500
Вантажопідйомність, кг………………….…….18000
Габаритні розміри,мм……………………….8320х2500х2800
Двигун………………………………………......ЯМЗ-238Б
Потужність двигуна, к.с……………….……....330
КПП ……………………………………механічна, 5-ступенева
Шини ……………………………………..…… 260R508
Максимальна швидкість, км/год……...………..72 км\год

1.3 Вихідні дані до технологічного розрахунку на ПЕОМ

1.3.1 РОЗРАХУНКОВI НОРМАТИВИ
ТАБЛИЦЯ 1.1 МАЗ-5551
Наймену-вання па- раметру Норма-тивні значення, км Значення корегуючих коефіцієнтів Відкоре-говані значення Крат-ність Кінцеві
значення
К1 К2 К3
Lcc 250 - - - 250 - 250
Lто1 4100 0,9 - 1,0 3690 15 3750
Lто2 15900 0,9 - 1,0 14310 4 14000
LКР 460000 0,9 0,85 1,0 351900 24 360000

Lкр = [(LnкрАн)+(0,8LⁿкрАпр)]К1К2К3 /Асп =Lⁿкр(Aн+0,8Апр)K1K2 K3 =351
Таблиця 1.2 МАЗ-55165
Наймену-вання па- раметру Норма-тивні значення, км Значення корегуючих коефіцієнтів Відкоре-говані значення Крат-ність Кінцеві
значення
К1 К2 К3
Lcc 240 - - - 240 - 240
Lто1 4200 0,9 - 1,0 3780 16 3840
Lто2 15800 0,9 - 1,0 14220 4 15360
LКР 470000 0,9 0,85 1,0 359550 23 353280
Lкр = [(LnкрАн)+(0,8LⁿкрАпр)]К1К2К3 /Асп =Lⁿкр(Aн+0,8Апр)K1K2 K3 =359550 км.

 

 

 

Таблиця 1.3 МАЗ-55513
Наймену-вання па раметру Норма-тивні значення, км Значення корегуючих коефіцієнтів Відкоре-говані значення Крат-ність Кінцеві
значення
К1 К2 К3
Lcc
245 - - - 245 - 245
Lто1 4300 0,9 - 1,0 3870 16 3920
Lто2 16100 0,9 - 1,0 14490 4 15680
LКР 485000 0,9 0,85 1,0 371025 24 376320
Lкр = [(LnкрАн)+(0,8LⁿкрАпр)]К1К2К3 /Асп =Lⁿкр(Aн+0,8Апр)K1K2 K3 =371025 км

Таблиця 1.4 – КрАЗ-6510
Наймену-вання па -раметру Норма-тивні значення, км Значення корегуючих коефіцієнтів Відкоре-говані значення Крат-ність Кінцеві
значення
К1 К2 К3
Lcc 230 - - - 230 - 230
Lто1 3900 0,9 - 1,0 3510 15 3450
Lто2 16200 0,9 - 1,0 14580 4 13800
LКР 380000 0,9 0,85 1,0 290700 21 289800
Lкр = [(LnкрАн)+(0,8LⁿкрАпр)]К1К2К3 /Асп =Lⁿкр(Aн+0,8Апр)K1K2 K3 =290700 км


Таблиця 1.5 КрАЗ-65032
Наймену-вання па -раметру Норма-тивні значення, км Значення корегуючих коефіцієнтів Відкоре-говані значення Крат-ність Кінцеві
значення
К1 К2 К3
Lcc 235 - - - 235 - 235
Lто1 4000 0,9 - 1,0 3600 15 3525
Lто2 16300 0,9 - 1,0 14670 4 14100
LКР 385000 0,9 0,85 1,0 311850 22 310200

Lкр = [(LnкрАн)+(0,8LⁿкрАпр)]К1К2К3 /Асп =Lⁿкр(Aн+0,8Апр)K1K2 K3 =311850 км.

 

1.3.2 Вихiднi данi для розрахунку на ПЕОМ
КА-038. Зятін В.В.
Таблиця 1.6 - Вихідні дані для розрахунку на ПЕОМ


№ МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ-55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Позначення
1 5
Кількість варіан-тів
2 250 240 245 230 235
Lсс, км
3 3750 3840 3920 3450 3525
Lто1, км
4 15000 15360 15680 13800 14100 Lто2, км
5 360000 353280 376320 289800 310200 Lкр, км
6 305 Дрр , днів
7 0,5 0,55 0,52 0,53 0.54 Дто-тр
8 27 27 27 27 27 Дкр, днів
9 94 32 48 14 19

Асп, шт
10 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 К1
11 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 К2
12 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 К3
13 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 К4
14 1.15 К5
15 1.23 1.23 1.23 1.23 1.23 К4.”
16 0,35 0,35 0,35 0,35 0.35 Км
17 0,55 0.58 0.5 0.55 0.58 tⁿщо, л-г
18 3.91 10 3.91 4.04 8 tⁿто1, л-г
19 16.67 20 15.87 16.91 20 tⁿто2, л-д
20 9.77 9.5 6.90 7.13 13 tⁿтр, л-г/1000км
21 3 3 3 3 3 ТИП РС

 


1.4 Алгоритм і програма розрахунків на ПЕОМ
1.4.1 Основні етапи і розрахункові формули технологічного розрахунку
Основні етапи розрахунку:
1. Розрахунок виробничоі програми, об”ємів робіт і кількісність робочих:
а) визначаємо: періодичність видів ТО , пробіг до КР , трудомісткість ТО і ПР з розрахунком конкретних умов експлуатаціі;
б) визначаємо річну і добову програми за ТО;
в) визначаємо рі чний об'єм робіт за ТО , ПР і самообслуговування підприємства;
г) визначаємо кількісність виробничого персонала;
2. Технологічний розрахунок виробничих зон і дільниць:
а) вибираємо режим роботи зон і дільниць , методи організаціі ТО;
б) розраховуємо кількість постів для ТО, ПР і діагностики;
в) визначаємо потребу в технологічному обладнані, робимо вибір для кожної
зони і дільниці;
г) визначаємо склад і розраховуємо площі виробничих і складських приміщень;
3. Розробляємо планувальні рішення;
4. Робимо аналіз результатів проектування з еталоними показниками.
Формули для розрахунку:
Визначаємо числа КР , ТО на один автомобіль за цикл
Nкр =Lц /Lкр=Lкр /Lкр =1;
Nто1 =Lкр /Lто1 - (Nкр+Nто2);
Nто2 =Lкр /Lто2 - Nкр ;
Nщо =Lкр /Lсс ;
де Lсс – середньодобовий пробіг автомобіля, км;
Nто1 – число ТО-1;
Nто2 – число ТО-2;
Nкр – число КР;
Nщо – число ЩО;
Lц – пробіг автомобіля за цикл, км;
Lто1 – пробіг автомобіля до ТО-1, км;
Lто2 – пробіг автомобіля до ТО-2, км;
Lкр – пробіг автомобіля до КР, км.
Коефіцієнт технічноі готовності
т=Дец /(Дец+Дрц),

де Дец – дні експлуатаціі за цикл;
Дрц – дні перебування автомобіля в ТО, ПР і КР за цикл.


Коректування пробігу др КР з урахуванням віку:

L кр =((Lкр.нAн+Lкр.нAпр)/Aсп)К1К2К3,

де Lкр.н – нормативний пробіг до КР для 2 категоріі умов експлуатаціі;
Aн – число нових автомобілей;
Aпр – число автомобілей , пройдених КР;
К1, К2, К3 – коефіцієнти коректування пробігів;
Коефіцієнти коректування нормативів питомоі трудоємкості ПР і тривалості простою в ТО і ПР
K4 =(K4нАн+K4прАпр)/Асп ;

K4 =(K4нАн+K4прАпр)/Асп ;

де K4, K4н – коефіцієнти корегування нових автомобілів;
K4пр, K4пр – коефіцієнти коректування автомобілів пройшовших КР;
Розрахунок об”ємів робіт:
Відкоректована трудоємкість ЩО

tщо=tnщоk2k5kм , люд-год,

де tnщо – нормативна трудоємкість ЩО, люд-год;

kм =1-М/100.

Трудоємкість ПР:

tпр =tпр.нК1К2К3К4К5 , люд-год/1000,

де К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти коректування питомих трудоємкостей поточного ремонту.
Річні об’єми робіт:
Тщо.р =Nt;

Tто1.р =Nто1.рtто1;
Tто2.р =Nто2.рtто2 ;

Tпр.р =LтAспtпр/1000;

Tд1.р =0,5Tд.р , люд-год;

Tд2.р =0,5Tд.р , люд-год.

Середнє значеня трудоємкостей Д-1(tд1) і Д-2( tд2) необхідні для розрахунку постів розраховуються так:

tд1=Tд1.р /Nд1.р ;
tд2=Tд2.р /Nд2.р .

Коректировки річних об’ємів робіт:
Тто1.ск =Тто1-Тд1 ;
Тто2.ск =Тто2 -Тд2 ;
Тпр.ск =Трег+Троз.зб+Тсв.жес .

Трудоємкості робіт ТО-1 і ТО-2 для розрахунку постів ТО:
t1 =Tто1ск /Nто1;
t2 =Tто2ск /Nто2 ;
Розрахунок кількості виробничих робочих:
Технологічно необхідне (явочне) число робочих:
Рт =Тр /Фр ;
де Тр – річний об”єм робіт на зоні ТО , ПР або Д1 і Д2, люд-год;
Фр – річний фонд часу;
Фр =(Дкг -Дв -Дп)7-Дпп1, год,
де Дкг – число календарних днів у році;
Дв – число вихідних днів;
Дп – число празникових днів;
7 – тривалість зміни;
Дпп – число суботніх і празникових днів у році;
1- (година) – скорочення робочого дня на одну годину перед вихідними днями;
Штатне (списочне) число робочих:
Рш =Тр /Фш ;
Фш =Фр -(Дот+Дуп)7,
де Дот – число днів відпустки ;
Дуп – число днів невиходу на роботу за поважною причині.
Коефіцієнт штатності:
ш =Фш /Фр

 

 


1.4.2 Блок-схема алгоритма технологічного розрахунку. Загальна
структура програми

1


2


3


4
33
5 9

10
6 да

11
7

8 12
13
Рисунок 1.1 - Блок-схема алгоритма технологічного розрахунку

13 19 25

14 20 26
15 21 27

16 22 28
17 23 29
да да
18 ні 24 ні 30 ні

32 31

33 32

Продовження рисунка 1.1

 

 

 

 

 

 

 


Рисунок 1.2 - Структура програми ДIPL

1.5 Программа і обсяг виробництва

Дані розрахунку на ПЕОМ приведені в додатку. На його підставі формуємо зведену готову програму й обсяг робіт виробництва і представляємо у вигляді таблиці.
Таблиця 1.7 - Зведені дані розрахунків на ПЕОМ

№ Показники МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ- 55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Всього
1
Річна програма,
год


ЩО 24452 8266 12467 3645 4925 53755

ТО-1
1223 387 584 182 246 2622

ТО-2
391 124 187 58 78 838

Д-1
1735.4 549.8 829.5 258.4 349.3 3722.4

Д-2
468.7 148.3 224 69.4 94 1004.4
2 Добова програ- ма, год

ЩО
80.2 27.12 40.9 12 16.1 176.32
ТО-1 4.0 1.3 1.9 0.6 0.8 8.6

ТО-2
1.3 0.4 0.6 0.2 0.3 2.8
Д-1 5.7 1.8 2.7 0.8 1.1 12.1

 


Д-2 1.5 0.5 0.7 0.2 0.3 3.2
т 0,853 0.847 0.852 0.842 0.850 4.244
Lг 6113006 1983904 3054467 838423 1157481 7647281
3
Трудоємкість
робіт, люд-год


ЩО 4601 1640 2133 686 977 10037
ТО-1 4673 3788 2234 720 1926 13341
ТО-2 6364 2415 2896 956 1532 14163
ПР 50966 16083 17985 5101 12841 102976

 

 

 

Продовження таблиці 1.7

№ Показники МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ- 55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Всього
4
Iтогова трудо-ємкiсть,
год 66604 23927 25247 7463 17276 140517

ITOG 7992 2871 3030 896 2073 16862
5
Розподiлення трудоемкостi TO, год ТО1 ТО2 ТО1 ТО2 ТО1 ТО2 ТО1 ТО2 ТО1 ТО2 ТО1 ТО2
Дiагностув. 374 509 303 193 179 232 58 77 154 123 1068 1134
Кріпильні 1682 2164 1364 821 804 985 259 325 693 521 4802 4816
Регулюв. 467 1018 379 386 223 463 72 153 193 245 1334 2265
Змазувальні 1121 955 909 362 536 434 173 143 462 230 3201 2124
Електротех. 514 700 417 266 246 319 79 105 212 169 1468 1559
Сис.жив. 187 827 152 314 89 376 29 124 77 199 533 1840
Шинi 327 191 265 72 156 87 50 29 135 46 933 234
Кузовнi 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Приб. роботи 1610 574 746 240 342 3512
Мийнi роботи 2991 1066 1386 446 635 6524
6 Розподiлення трудоємкостi ПP, год
Дiагностув. 1019 322 360 102 257 2060
Регулювальнi 510 161 180 51 128 1030
Розбiрно-збир. 17838 5629 6295 1785 4494 36041
Зварно-жестян. 1019 322 360 102 257 2060
Малярні 2548 804 899 255 642 5148


Продовження таблиці 1.7

№ Показники МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ- 55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Всього
7 Участковi роботи
Агрегатнi 9174 2895 3237 918 2311 19435
Слюсарно-механ. 6116 1930 2158 612 1541 12357
Електро-технiчнi 2548 804 899 255 642 5148
Аккумуляторнi 510 161 180 51 128 1030
Систем.-живл. 2039 643 719 204 514 4119
Шиномонтажнi 510 161 180 51 128 1030
Вулканiзацiйнi 510 161 180 51 128 1030
Ковальс.-ресорні 1529 482 540 153 385 3089
Мiдницькi 1019 322 360 102 257 2060
Зварювальнi 510 161 180 51 128 1029
Жестяницькi 510 161 180 51 128 1029
Арматурнi 510 161 180 51 128 1029
Деревообробнi 1529 482 540 153 385 3089
Обійнi 1019 322 360 102 257 2060

 

 

 

 

1.5.1 Організація роботи технічної служби, технологічний процес ТО і ПР
Технічна служба АТП організує і керує роботою системи обслугову-вання і ремонту, здійснюючи комплекс заходів щодо ТО і ПР рухомого скла-ду, постачанню запасними частинами й агрегатами, паливо-мастильними ма-теріалами, збереження рухомого складу.
Функція технічної служби організаційного напрямку зв'язана з забезпе-ченням визначеного рівня безвідмовної роботи рухомого складу в процесі експлуатації з мінімальними трудовими і матеріальними витратами. З цією метою технічна служба здійснює планування і забезпечення оптимальної ро-боти системи ТО і ПР і прогнозування її діяльності на подальший період.
Технічна служба вирішує наступні основні задачі:
1) в області керування – розробку планів ТО автомобілів, що забезпе-чують ритмічну роботу зони ТО і надходження в неї рухомого складу. З цією метою розробляються річні, квартальні і місячні плани надходження рухомо-го складу в систему ТО і ПР, удосконалюються організація і технологічний процес обслуговування з метою підвищення якості робіт і скорочення трива-лості простою рухомого складу ТО і ПР; проводяться заходи щодо забезпе-чення безвідмовної роботи автомобілів у процесі експлуатації й у першу чер-гу механізмів і вузлів, що забезпечують безпеку руху; забезпечується техніч-на підготовка водійського складу як засіб підвищення надійності роботи ав-томобілів; здійснюється безупинне керування якістю ТО і ПР через систему керування виробництвом з метою підвищення ефективності роботи рухомого складу. Ведуться встановлені облік і звітність за технічною службою.
2) в області технології – здійснюється встановлений технологічний про-цес ТО рухомого складу і його удосконалювання; перегляд технології робіт і підвищення їх якості; упровадження нових засобів механізації й автоматизації виробничих процесів; організується і здійснюється матеріально-технічне забезпечення роботи системи ТО і ПР.
В АТП для організації виробництва ТО і ПР рухомого складу прийня-тий метод спеціалізованих бригад, що полягає в тім, що роботи кожного виду ТО і ПР виконуються спеціалізованими бригадами робітників.
Бригади, що виконують ЩО, ТО-1, ТО-2 і ремонт агрегатів, укомплек-товані робітниками необхідних спеціальностей, що мають свій обсяг робіт, свій штат виконавців і окремий фонд заробітної плати.
При такій організації забезпечується технологічна однорідність кожної діля-нки (зони), полегшується маневрування усередині нього людей, інструмента, устаткування, спрощуються керівництво й облік кількості виконаних тих чи інших видів технічних впливів.
Недостатньо задовільна якість ТО автомобілів, характерна для даного методу усуваємо застосовуючи централізоване керування виробництвом (ЦУП).

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рисунок 1.3 - Схема організаціі роботи технічноі служби

 

 

 

 

 

 

 


1.5.2 Формування обсягів робіт підрозділів


Скоректуємо річний обсяг діагностувальних робіт:

Тд1р.ск =0,5Тдр =0,54262=2131, люд-год

Тд2р.ск =0,5Тдр =0,54262=2131, люд-год

Скоректуємо річний обсяг робіт ТО-1, ТО-2 та ПР:

Тто1р.ск =Тто1р - Тд1р.ск =13341-1068=12277, люд-год

Тто2р.ск =Тто2р - Тд2р.ск =14163-1134=13029, люд-год

Тпрр.ск =Трегр +Троз.збр +Тзв.жеср =1030+36041+2060=39131, люд-год

Розрахунок кількості виробничих працівників.
Визначають технологічно необхідне число працівників. Технологічно необхідне число працівників забезпечує виконання добової, а штатне число – річної програми.
Технологічно необхідне число працівників:

Рт =Тр/Фт ,

де Тр – річний об”єм робіт по зоні (дільниці)
Фт – річний фонд часу технологічно необхідного робочого при одноз-мін-
ній праці, год.
Штатне число працівників:

Рш =Тр/Фш ,

де Фш – річний фонд часу штатного робочого, год.
Приклад розрахунку числа працівників длязони ЩО:

Рт =10037/2070=5, люд Рш =10037/1860=5, люд.

 

 


Таблиця 1.8 - Розрахунок кількості виробничих працівників
№ п/п
Найменування підроз-ділу
Річний об’єм ро-біт,
люд-год
Річний фонд
працівників Кількість
працівників Розподіл за змінами
Явоч. Штат.
Явоч. Штат. 1 2
Зони
1 ЩО 10037 2070 1860 5 5 - 5
2 ТО-1 13341 2070 1840 6 7 - 6
3 ТО-2 14163 2070 1840 7 8 4 3
4 ПР 39131 2070 1840 19 21 12 7
5 Д1 2131 2070 1840 1 1 1 -
6 Д2 2131 2070 1840 1 1 - 1
Дільниці
1. Агрегатний 19435 2070 1840 9 10 6 3
2 Слюсарно-механ. 12357 2070 1840 6 7 4 2
3 Електротехнічний 5148 2070 1840 2 3 1 1
4 Системи живлення 4119 1830 1820 2 2 1 1
5 Шиномонтажний 1030 2070 1840 1 1 1 -
6 Ковальсько-ресорн. 3089 1830 1820 2 2 1 1
7 Мiдницький 2060 1830 1820 1 1 1 -
8 Тепловий 1029 2070 1840 1 1 1 1
9 Обійний 2016 2070 1840 1 1 1 -
10 Малярний 5148 1830 1820 3 3 2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.6 Проектування основних виробничих підрозділів
1.6.1 Зона ЩО
Призначення: щоденне обслуговування передбачає загальний контроль за технічним станом автомобілів, підтримка належного зовнішнього вигляду, а також заправлення паливом, маслом й охолоджувальною рідиною.
Технологічний процес: при поверненні з лінії рухомий склад надходить на КТП, де виконується перевірка його технічного стану; потім направляють його в зону ЩО. Автомобілі, що підлягають технічному обслуговуванню і ремонту, проходять повну мийку. Згідно розрахунку в зоні передбачена лінія на чотири посади: посада збиральних робіт; посада мийки ,посада обтираль-них робіт, посада закріплювально-регулювальних робіт.
Загальна трудоємкість складає Тр =10037, год.
Розрахунок чисельності виробничих робітників:
Технологічно необхідне число робітників

Ря=Тр/Фя =10037/2070=5, люд;

де Тр – річна трудомісткість робіт, год
Фя – річний фонд часу технологічно необхідних робітників.
Штатне число робітників

Рш=Тр/Фш =10037/1860=5 люд;

де Фш – річний фонд часу штатного робітника
Розрахунок постів на лінії ЩО:
Ритм виробництва
Rі = 60ТзмС /Nдi ,

де С – число змін
Тзм – тривалість зміни,. год
Nді – добова виробнича програма, год
Rщо=6082/176.32=5.44 хв;
Визначаємо такт лінії
що=60/Nу =60/17=3,5 хв;

де Nу – виробничість механізованої лінії установки автомобілів на лі-
нії, авт/год.

Визначаємо швидкість переміщення автомобілів

Vk =Nу(Lа+а)/60=17(8.320+1,5)/60=2,78 м/хв;
де а – відстань між автомобілями, а=1,5 м
La – довжина автомобіля, La =8,32 м
Визначаємо число ліній ЩО
mщо=що /Rщо =3,5/5,44=1 лінія
Приймаємо для провадження робіт ЩО одну лінію для обслуговування
автомобілів на два пости.
Розрахунок площі зони ЩО:
Fщо=faKпХз =20.862=249, 6м2,
де fa – площа займана автомобілем у плані, м2
fа=LаВ=8,322,5=20, 8 м2
де В – ширина автомобіля, В=2,5, м2
Хз – число постів зони( по 2 поста на лінію)
Кп – коефіцієнт щільності розміщення постів ( от 4 до 6).

Таблиця - 1.9 Основне технологічне обладнання зони ЩО

Найменування устаткування
Тип
моделі
Коротка хара-
ктеристика Габаритні розміри
Кіль-кість Площа,
м2
1
Конвеєр для переміщення автомобілів
П-501
Стаціонарний
- 1
-
2
Установка для мийки ванта-жних автомобілів М-152
Стаціонарний
10000*4620*4975 1 93
3
Установка для мийки
двигуна МД-1
Без підігріван-
ня
670470
970 1 0,63
4
Пістолет для обдува де-
талей стиснутим воздух С-417
Переносний -
1 0,03
5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Насос для очистки брудовідс-тійників
9002 Стаціонарний
- 1 -

6 Підметально-пілососна
машина “Астр”
КУ-403
Переносна 870530
953 1 0,92
7 Колонка маслороздаваль-
на 3155 Переносна 680400
490 1 0,544
8 Мийна щітка М-906 Переносна - 1 -
 95,124

1.6.2 Зона ТО-1
Призначення: для зниження інтенсивності погіршення параметрів техніч-
ного стану.
Технологічний процес: у зону ТО-1 автомобілі надходять після прохо-дження поглибленої мийки. Попередньо перед ТО-1 автомобілі піддаються діагностуванню Д-1.
Загальна трудоємкість складає Тто1р =13341 год.
Розрахунок чисельності виробничих робочих:
Технологічно необхідне число робітників
Рт =13341/ 2070 = 6 люд.
Штатне число робітників
Рш = 13341/ 1840 = 7 люд.
Розрахунок постів ТО-1:
Ритм виробництва
Rто1= 6081/ 8,6=55,81 хв.
Такт лініі
то1 = 60t/Рл+tn =605,08/3+3,53=105,13 хв;
де Рл – загальна кількість необхідних робочих
t – скоректована трудоємкість, люд-год
tn – час затрачений на пересування автомобіля при установці його на пост і з'їзду із поста
tn=(La+a)/Vk =(8,32+1,5)/2,78=3,53 хв

t=Tто1р/Nр=13341/2622=5,08 люд-год

mто1=то1 /Rто1=105,13/55,81=2 лінії

Розрахунок площі зони ТО-1:

Fто1=20.862=249,6 м2.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.10 - Основне технологічне обладнання зони ТО-1
№ Найменування устатку-вання Тип
моделі Коротка харак-
теристика Габаритні розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1
Комплект інструменту для автомеханіка И-133 Переносний 416195
76 1 0,08
2
Комплект приборів та інструментів для ТО
АКБ Э412 66 різниих інс-
трументів 320210 300
1 0,07
3
Комплект інструменту ТО електроустаткування автомобіля И-141
Переносний
4059090
1 0,036
4
Гайковерт для гайок коліс вантажних автомобілів С-101А
Переносний
920460 840 2 0,84
5
Маслороздавальна колон-ка ГДР 22 Стаціонарна 1000630
1600 2 1,26
6
Нагнітувач змазки 3154 Стаціонарна 510485
920 2 0,49
7 Комплект гайочних ключів И-105 Переносний
- 3 0,003
8
Ключ динамометричний ПИМ 5261 Переносний -
2 -

9
Підйомник канавний
П-113
Стаціонарна
1200660
975 1 0,792
10
Станок точільно-шліфувальний 3-Б-634
Nдв=2,8, кВт;
m=427, кг 28002000
196 1 5,6
11 Компресор 155-2В5 Стаціонарна
1100910
227 1 1,0
12
Бак для зливу відпра- цьо-ваного масла ПНР
V=50, л
1000416
1 0,416

13 Верстак слюсарний Ф-527 Nдв=3,6, кВт;
m=357, кг 19802070
640 1 4,1
15 Лінійка для перевірки сходження коліс автомобіля К-463 - 104083
61 1 0,086
16 Шкаф для інструменту
-
-
1000520
1826 1 0,52
 15,3

 

 

1.6.3 Зона ТО-2

Призначення: для зниження і нтенсивності зміни параметрів технічного
стану автомобілів шляхом плавного виконання крипіжних, регулювальних, змащувальних, електротехнічних, шинних та кузовних робіт.
Технологічний процес: у зону ТО-2 автомобілі надходять після прохо-дження заглибленої мийки. Попередньо за два дні до ТО-2 автомобілі підда-ються діагностуванню Д-2.
Загальна трудоємкість складає Тто2р =14163, год.
Розрахунок чисельності виробничих робочих:
Технологічно необхідне число робітників

Рт =14163/ 2070 =7, люд

Штатне число робітників

Рш =14163/ 1840 =8, люд

Розрахунок постів ТО-2:
Ритм виробництва

Rто2= 6082/ 2,8=342,85, хв.
Такт лініі
то2 = 60t/Рл+tn =6016,9/3+3,53=341,53, хв;


tn=(La+a)/Vk =(8,32+1,5)/2,78=3,53, хв

t=Tто2р/Nр =14163/838=16,9, люд-год

mто2=Тл/Rто2=341,53/342,85=1

Розрахунок площі зони ТО-2:

Fто2=20.862=249,6, м

 

Таблиця 1.11 - Основне технологічне обладнання зони ТО-2

Найменування устаткування
Тип або
модель
Коротка хара- ктеристика Габаритні
розміри Кіль-
кість Площа,
м2

1
Комплект інструменту ТО електроустаткування автомобіля
И-143
60 різниих
інструментів
4059090
2 0,072

2
Гайковерт для гайок колес вантажних автомобілів
С-101
Переносний 920460 840
2 0,84

3
Гайковерт для гайок ресор трьохвісних автомобілів
И-322
Переносний 1300140
630
2 0,364

4
Гайковерт для гайок стремен-них ресор вантажних автомобілів И-319
Переносний 2235540 800
1 1,204

5
Комплект, торцевих клю-
чів 2336М1
15 штук у на-
борі 3659580
3 0,1040

6
Ключ динамометричний
ПИМ 5261
Переносний -
2 -

7
Компресор
1101-В5
Стаціонарна 1865670 1430
1 1,24

8
Візок для зливу відпрацьованого масла
Б- 104
Переносний -
1 1,5

9
Верстак слюсарний
ВС-2
Nдв=1,6, кВт;
m=313, кг 9201095
540

1 1,0074

10 Прилад для перевірки та регу-лювання фар К-310 Стаціонарна 825700
3350 1 0,574
11
Шкаф для інструменту
Д-503
- - 1 0,52

12 Маслороздавальний бак 133М Переносний з
ручним насо-
сом 490327 1 0,16
13 Установка для заправки
трансмісійним мастилом 3161 Стаціонарна 540465 1 0,26
14 Газоаналізатор Инф.211 Варірує СО,
СО2 455154 1 0,07
 7,915


1.6.4 Зона діагностики Д-1

Д-1 виконується, як правило, перед і при ТО-1 , при цьому визначається технічний стан агрегатів і вузлів, що забезпечують безпеку руху і придатність автомобіля до експлуатації.
Технологічний процес: Д-1 виконується на одному пості, розподілу по сумісним групам немає, так як пропускна здатність поста достатня для усього парка автомобілів, на посту також виявляються причини зниження потужності двигуна та економічних показників, виявлення прихованих несправностей, визначення їх місце, причин та характера.
Загальна трудоємкість складає Тр =2131 люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих

Рт=2131/2070=1, люд

Число штатних робочих

Рш =2131/1840=1, люд.

Розрахунок постів зони Д-1:

Хд1=Тд1р/ДррТзмСηРп ,

де Тд1р – скоректований річний обсяг діагностичних робіт, люд-год
Дрр – число робочих днів діагностування в році
Тзм – тривалість зміни
С – число змін
η=0,7
Хд1=2131/305810,71=1, постів.

Розрахунок площі зони Д-1:

Fд1=fаКпХп =20,841=83,2 м2

 

 

 

 

Таблиця 1.12 - Основне технологічне обладнання зони Д-1

Найменування устаткування
Тип
моделі
Коротка характеристика Габаритні розміри
Кіль-
кість Площа,
м2

1
Стенд для перевірки гальм
вантажних автомобілів КИ-8964М Nдв=1,6, кВт;
m=313, кг 42001600 1 6,51
2
Стенд для перевірки кер-мового управліня К-187 Стаціонарний 84005300
730 1 44,5
3
Стенд для перевірки уста-новки керованих коліс 8959 Стаціонарний 13901090
725 1 1,5
4
Стенд для діагносту-
вання тягових якостей
вант. авт. 4819 Nдв=9,6, кВт;
m=513, кг 82005100
710 1 34
5 Під’ємник канавний 911 Стаціонарний 810660
510 1 0,5
6 Стенд для перевірки елек-троустаткування ЭСТ-05 - 1500640
450 1 0,93
7 Комплект інструмен-
тів И-111 Переносний 1 0,04
 86,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1.6.5 ЗОНА ДІАГНОСТИКИ Д-2
Призначення: при діагностуванні Д-2, виконуваному, як правило, перед
ТО-2, визначається технічний стан агрегатів, вузлів, систем автомобіля, вра-ховуються обсяги технічного обслуговування і потреба в ремонті.
Технологічний процес: Д-2 виконується на одному пості, розподілу по совмісним групам немає, так як пропускна здатність поста достатня для усьо-го парка автомобілів, на посту також здійснюється контроль систем і вузлів, таких як автомобільні двигуни, системи живлення, системи запалювання, га-льмівні системи, переднього моста, рульового керування, ходової частини та трансмісії.
Загальна трудоємкість складає Тр =2131, люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих
Рт=2131/2070=1, люд
Число штатних робочих
Рш =2131/1840=1, люд.
Розрахунок постів зони Д-2:
Хд2=Тд1р/ДррТзмСηРп ,
де Тд1р – скоректований річний обсяг діагностичних робіт, люд-год
Дрр – число робочих днів діагностування в році
Тзм – тривалість зміни
С – число змін
η=0,7
Хд2=2131/305810,71=1 пост.
Розрахунок площі зони Д-2:
Fд1=fаКпХп =20,841=83,2 м2

 

 

 

 

 

 

 



Таблиця 1.13 - Основне технологічне обладнання зони Д-2


Найменування устаткування
Тип
моделі
Коротка характеристика

Габаритні розміри
Кіль-
кість Площа,
м2

1
Під’ємник канавний 911 Стаціонарний 830600510 1 0,5
2
Аналізатор ДВС ДК-67 Nдв=40, кВт;
m=7, кг 325175270 1 0,015
3
Комплект інструментів И-111 - - 1 0,04
4 Газоаналізатор Инф.211 Варірує СО,
СО2 455154 1 0,07
5 Витратомір палива 1212 Стаціонарний 460123 1 0,03
6 Стенд комплексної
діагностики вант. авт. КИ-
8901А Стаціонарний 84005300
730 1 50
7 Стенд для випробуван-
ня карбюраторних дви-
гунів Полтест
ИТ-251 Переносний,
електричний,
m=104, кг 9101450
690 1 1,32


Прилад для перевірки
автомобільного електро-
обладнання Э-214 Переносний,
живлення 12В
m=9, кг 395154265 1 0,06
9 Прилад для визначення
люфтів в трансмісії
вант. авт. КИ-4832 Переносний,
m=5,3, кг 63038580 1 0,24
 52,3

 

 

 

 

1.6.6. Зона поточного ремонту ПР
Призначення: зона поточного ремонту призначена для усунення несправ- ностей, що виникають під час роботи виявлених при технічному обслугову-ванні чи діагностиці.
Технологічний процес: після проходження щоденного обслуговування автомобілі надходять у зону ПР, на постах проводиться заміна агрегатів, вузлів і деталей, що вимагають поточного ремонту, зняті ж агрегати, вузли і деталі направляються на виробничі ділянки для виконання обсягу робіт поточного ремонту.
Загальна трудоємкість складає Тр =39131 люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих
Рт=39131/2070=19 люд
Число штатних робочих
Рш =39131/1840=21 люд.
Розрахунок постів зони ПР:
Хпр=ТпррКтр/ДррТзм ηРп , де φ=1,2 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження автомобілів на пост.
Тд1р – скоректований річний обсяг діагностичних робіт, люд-год
Дрр – число робочих днів діагностування в році
Тзм – тривалість зміни
С – число змін
η=0,85
Ктр=0,5-0,6
Хпр=391311,20,6/305820,852,5=5 постів.
Пости очікування
Пости очікування – це пости, на яких автомобілі, що потребують у тім чи іншому виді ТО чи ПР, очікують своєї черги .
Ці пости забезпечують безперебійну роботу зон ТО і ПР, усуваючи до деякої міри нерівномірність надходження автомобілів на обслуговування і ПР.
Визначення числа постів очікування: число постів очікування визначається
як 30 % від кількості постів ПР і має вигл
Хоч=0,35=1 пост.
Розрахунок площі зони ПР-1:
Fпр=fаКпХп =20,846=499,2м2.
де fa – площа займана автомобілем у плані, м2
fа=LаВ=8,322,5=20,8, м2;

де В – ширина автомобіля, В=2,5, м2
Хз – число постів зони
Кп – коефіцієнт щільності розміщення постів.
Таблиця 1.14 - Основне технологічне обладнання зони ПР
№ Найменування устаткування Тип
моделі Коротка характеристика Габаритні
розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1
Ящик для інструменту - Переносний - 2 -
2
Масло роздавальний бак ГДР-22 V=80, л 810660
510 1 0,63
3
Кран-балка підвісна ГОСТ
7890-73 - - - -
4
Підйомник канавний,
двухплунжерний П-113 - 910650
420 3 2,4
5
Домкрат гаражний, гід-
равлічний П-310 Переносний - 2 0,6
6
Гайковерт для гайок коліс вантажних автомобілів И-318 Р=0,55 кВт 9500740 1 0,72
7
Візок для зняття та постанов-ки ресор вантажних автомобі-лів П-216 Вантажопід”є-
мність 150 кг 1670850 1 0,95
8 Комплект гайочних клю-
чів 4105 8 відкритих
ключів - 1 -
9 Верстак слюсарний ВС-2
Стаціонарний 560350 1 0,2

10 Візок для зняття та постанов-ки коліс вантажних автомобі-лів SL-K31 Вантажопід”є-
мність 115 кг 1670650 1 0,78
11 Бак для заправки гальмовою рідиною - V=35, л 630362 1 0,24
12 Бак для збору відпрацьо- ва-них масел - V=80, л 810560 1 0,41
13 Візок слюсаря по ремонту двигунів 22502 Вантажопід”є-
мність 500 кг 1150850 1 1,1
14 Комплект інструментів
автомеханіка И131 66 інструмен-
тів 400800 1 0,02
15 Пристрій для зняття і ус-
тановки КПП автомобілей П-232 Переносний 810660
510 1 0,6
 8,65

 

1.6.7 Виробничі дільниці, відділення, цеха
Агрегатна дільниця
Призначення: Агрегатна дільниця призначена для виконання робіт з поточного ремонту агрегатів і вузлів автомобілів. До складу агрегатної дільниці входять розборочно-мийне відділення і відділення ремонту агрегатів.
Технологічний процес: після зовнішньї очистки відбувається розбірка вузлів і агрегатів згідно технологічної карти на окремі деталі, які потім по-ступають в зону мийки. Чисті деталі піддають дефектовці, в процесі якої ви-являться необхідність ремонта або заміна окремих деталей.
Загальна трудоємкість складає Тр =19435 люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих
Рт=19435/2070=9, люд
Число штатних робочих
Рш =19435/1840=10, люд.
Площа агрегатної дільниці:
Fагр =fоблКп ,
де fобл – площа обладнання, м2
Кп – коефіцієнт щільності розміщення
Fагр =27,755=138,75 м2.
Таблиця 1.15.1 - Обладнання агрегатної дільниці
№ н/п Найменування
обладнання Тип
моделі Технічна
характер. Габарит.
розміри Кіль-кість Площа,
м2
1 Стенд для розборки та збор-ки КПП Р-784 Перенос-ний 8100500630 1 4,05
2
Стенд для розборки, зборки та регулювання щеплення Р-724 Стаціона-
рний 700500
430 1 0,35
3
Стенд для ремонту мостів вантажних автомобілів
2450 Перенос-ний 14001200630 1 1,68
4 Станок токарно-шліфува- льний 2-х сторонній 3Б631А N=16,кВт
m=450, кг 7200600630 1 4,32
5 Стенд для розборки-зборки заднього моста Р- 640 Переносний 1200600
230 1
0, 72

6 Прес для наклепування фрикційних накладок Р -335 Стаціона-
рний 500360
130 1 0,18
7 Стенд для балансування кар-данних валів авт. 9В725 Стаціона-
рний 16001400630 1 2, 24
8 Станок для розточування гальмових барабанів автомобілів ТО161С N=10,кВт
m=180, кг 14001200630 1
1,68
9 Прес 2135 - 1М - 17001000430 1 1,7
10
Шафа для інструменту
Ф 483 - 1400600
230 1
0,84
11 Станок для шліфування клапанів ЦКРБ-108 N=9,кВт
m=340, кг 540220
600 1 0,12
12
Установка для механізованої мийки великих деталей М-196П
Стаціона-
рний
24001500730 1
3,6

13 Кран-балка підвісна ГОСТ
7890-73 Q=2, т - 1 -
14 Візок для транспортуван- ня агрегатів Б-16СБ Переносний - 1 0,8
15 Стенд для ремонту двигунів ЦКБ-2451М Стаціона-
рний 1000400
630 1 0,4
16 Верстак слюсарний Ф40СБ N=15,кВт
m=150, кг 14001200630 1 1,68
17 Гідравлічний прес Р-337 ЧОТ 900600300 1 0,6
18 Домкрат 152-Б4 - - 2 0,4
 27,75

 

 

 

 

 

 

 

 


Випробувальне відділення.

Випробувальне відділення є складовою частиною агрегатної дільниці,де проходить випробовування та обкатка автомобільних двигунів відремонтова-них на дільниці.Загальна площа-65м².
Відділення та комплекс його обладнання є типовими.Агрегатна дільниця тех-нологічно об'єднана з випробувальною дільницею.

Таблиця 1.15.2 - Обладнення випробувального відділення

№ н/п Найменування обладнання Тип моделі Габаритні ро-зміри Кількість
1 Реостат навантажувальний 2199-02-000Б 1150х1000х1700 1
2 Електрошафа 2199-03-0008 900х500х1100 1
3 Прилад для виміру витрат палива 556-410-00А Вагове 1
4 Бак для палива 367МЗ 600х300х1000
5 Колонка маслороздавальна 366А-300-00 600х250х800 1
6 Насосна установка 3106 365х265х1120 1
7 Насосна установка Р3-7,5 525х500х418 1
8 К-ть інструменту И-131 1000х700х350 1
9 Прилад для визначення стану ЦПГ К-69М 1
10 Електроталь ТЄ05-311 1
11 Резервуар для мастила С-203 1500х1200х1104 1
12 Бак для охолодження дви-гуна С-203 1900х1400х1104 1
13 Резервуар для відпрацьова-ного мастила Р-903 900х400х1350 1
14 Верстак слюсарний Ф40СБ 1800х980х860 1
15 Шкаф для приладів Ф42СБ 1300х900х1825 1

Слюсарно-механічна дільниця

Призначення: слюсарно-механічна дільниця призначена для виконання робіт зі слюсарно-механічної обробки деталей у процесі їхнього виготовлен-ня і реставрації.
Технологічний процес: деталі які надходять до дільниці повинні бути очищені від забруднення, відповідно до технологічних умов виробляється дефектовка деталей, призначається спосіб відновлення під номінальні чи ремонтні розміри, послідовність обробки. Після обробки на слюсарно-механічній дільниці деталі направляються для подальшої обробки на інші дільниці. Готові деталі направляються на проміжний склад.
Загальна трудоємкість складає Тр =12357 люд-год
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих
Рт=12357/2070=6 люд
Число штатних робочих
Рш =12357/1840=7 люд
Площа слюсарно-механічної дільниці:
F =23,934=95,75 м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Таблиця 1.16 - Обладнання слюсарно-механічної дільниці
№ Найменування уста-ткування
Тип
моделі
Технічна
характеристика Габаритні
розміри
Кіль-
кість
Площа,
м2

1
Станок токарно-
гвинторізний
16К20
N=15,кВт
m=150, кг
26001800
1300 1
4,7


2
Станок фрезерний
675П
Стаціонарний 14001150
730 1
1,61

3
Станок вертикально-свердлильний
ГМ125
N=25,кВт
m=270, кг 12001100
530 1
1,32

4
Станок точильно-шліфувальний
ЗБ634
N=10,кВт
m=130, кг 1400600
630 1
0,84

5
Станок ножовочно-відрізний 8Б72К
N=11,кВт
m=220, кг 14001200
630 1
1,68


6
Прес
Р387
Переносний - 1
0,6


7 Верстак слюсарний Ф527 Стаціонарний 14101320
480 1 1,86
8 Стілаж полочний з шафою Ф177СБ - 1000900
530 1 0,9
9
Тиски слюсарні
2334
Переносні
-
1
-

10 Станок для шліфування колінчатих валів 3А423 Стаціонарний 3600 2100 1580 1 7,56
11 Станок вертикально- хоні-нговальний 3Г833 Стаціонарний 1205 1180 2670 1 1,42
12 Станок для розточки циліндрів двигуна 278Н Стаціонарний 1200 1200 1180 1 1,44
 23,93

 

 

 

 

Електротехнічна дільниця


На електротехнічній дільниці виконуються електротехнічні та акумулято-рні роботи.
Призначення: електротехнічне відділення призначене для технічного обслуговування і поточного ремонту електроустаткування знятого з автомобіля та АКБ.
Технологічний процес: електроустаткування, що надійшло на дільни-цю, попередньо очищають, потім перевіряють на контрольно-іспитових сте-ндах їхній технічний стан і в залежності від характеру несправності направ-ляють на регулювальні роботи або ремонт. Розібрані вузли і деталі, що не мають обмоток, поміщають у ванну для промивання в газі з наступним обду-вом стисненим повітрям. Вузли, що мають обмотки, протирають ганчіркою, змоченою бензином і після цього сушать у шафі. Чисті, сухі деталі і вузли на-правляють на робочі місця, для ремонту і зборки.
Призначення: для технічного обслуговування і поточного ремонту аку- муляторних батарей.
Технологічний процес: АКБ надходять у відділення в чистому виді і встановлюються на стелажі, де перевіряється їхній технічний стан. АКБ, що вимагає тільки підзарядки, направляють у зарядне відділення, а потребуюче ремонту, підзаряжают і подають на лінію, де роблять їхній ремонт.

Загальна трудоємкість складає Тр =5148 люд-год.
Число явочних робочих
Рт=5148/2070=3 люд
Число штатних робочих
Рш =5148/1840=3 люд.
Площа електротехнічної дільниці:
F =15,0345=75,2 м2

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.17 - Обладнання електротехнічної дільниці
№ Найменування устаткування Тип
моделі Технічна
характер. Габарит.
розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1 Стенд для перевірки генера-торів та стартерів Е-211 Стаціона-
рний 14001000730 1 1,4
2 Комплект виробів для перевірки свічок Е-203 - - 1 0,086
3 Стенд для перевірки апара-
тів системи запалювання СПЗ-8М Перенос-ний - 1 0,7
4 Станок для проточки колекторів генераторів та стартерів ЦКБ-105 N=15,кВт
m=160, кг 14001200630 1 1,68
5 Станок точильно-шліфовальний 3Б631 N=14,кВт
m=150, кг 1000600230 1 0,6
6 Станок настольно-свердлильний ГМ112 N=21,кВт
m=350, кг 1200800730 1 1,96
7 Комплет інструменту для
ремонту електрооблад. И-144 15 штук - 1 0,3
8 Стіл авто-електрика ОПР-525 - - 1 2,4
9 Шафа для інструменту Ф-483 - - 1 2,5
10 Вирівнювач для зарядки
АКБ ВСА5М Перенос-ний - 1 1,28
111 Комплект інструменту
для ремонту акумуляторів ПТ-730 Перенос-ний - 1
12 Стенд для зливу електроліту з акумуляторів МИ-90Б Стаціона-
рний 13001100700 1 1,43
13 Прилад для приготуван-
ня електроліту К-53 Перенос-ний - 1 1,3
15 Візок для перевезення АКБ Б-117 Перенос-ний - 1 0,365
 15,034

 

 

 

 

 

 


Дільниця системи живлення

Призначення: дільниця системи живлення необхідна для технічного обслуго-вування і поточного ремонту приладів і деталей системи живлення двигунів, знятих з автомобіля.
Технологічний процес: прилади системи живлення, що підлягають ремонту, попередньо піддаються зовнішній мийці і сушінню. Після розбирання деталі проходять дефектовку. Непридатні складаються в контейнер для брухту, придатні і потребуючі ремонту піддаються повторній мийці. Зборка деталей виробляється на базі нових деталей, що надійшли зі складу і реставрованих на ділянках. Зібрані прилади живлення піддаються регулюванню й іспиту, потім складаються на стелажі.
Загальна трудоємкість складає Тр =4119, люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Рт=4031/1830=2, люд
Число штатних робочих
Рш =4119/1820=2, люд.
Площа дільниці системи живлення:
F =8,7714=35,1 м2.

Таблиця 1.18-Обладнання дільниці системи живлення.
№ Найменування устаткування Тип
моделі Технічна
характер. Габаритні
розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1 Прилад для перевірки пружності пружин пали-вних насосів НИИАТ
357 Стаціона-
рний - 1 0,056
2 Стенд для випробуван-
ня паливних насо-
сів високого тиску ВНР-
8Б Стаціона-
рний 22001300
300 1 2,86
3 Прилад для випробування форсунок дизельних дви-
гунів НЦ-50 Перенос-
ний 850530
300 1 0,45
4 Верстак слюсарний Ф40СБ N=21, кВт
m=230, кг 18501300
900 1 2,405
5 Ванна для миття деталей
в керосині К-63 - - 1 2
6 Шафа для інструменту Ф-483 - - 1 1
 8,771

 

Шиномонтажна дільниця
До складу шиномонтажної дільниці входять вулканізаційне і шиномо-нтажне відділення.
Призначення: шиномонтажное відділення призначене для проведення комп- лексу робіт зі зняття й установки коліс автомобіля, монтажу і демонтажу шин.
Вулканізаційне відділення призначене для ремонту камер, фарбувань місцевих ушкоджень і виготовлення гумових виробів.
Технологічний процес: у шиномонтажне відділення автомобілі надхо-дять після зони ЩО. Біля дільниці знаходиться підйомник для зняття колес, після зняття шина демонтується. Покришки і камери з місцевими ушкод-женнями направляються в вулканізаційне відділення. Роботи з ремонту дисків коліс і кілець проводяться на слюсарно-механичній дільниці.
У вулканізаційному відділенні виробляється перевірка камер на герметичність, ремонт їх і подальша перевірка, виготовлення резино-
технічних виробів. Відремонтовані камери і покришки направляються в
шиномонтажное відділення.
Загальна трудоємкість складає Тр =1030, люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих
Рт=1030/2070=1, люд
Число штатних робочих
Рш =1030/1840=1, люд.
Площа шиномонтажної дільниці:
F =20,55=102,5 м2.

 

 

 

 

 

 

 

 


Таблиця 1.19 - Обладнання шиномонтажної дільниці

№ Найменування устаткування Тип мо-делі Технічна характери-стика Габаритні розміри Кіль-кість Площа, м2
1 Стенд для демонта-жу шин ЕГС-1М Стаціонар-ний 12001000 1 1,7
2 Гайковерт для гайок коліс вантажних автомобілів И-318 - 12501100 1 1,4
3 Домкрат гідравлічний П-310 - - 1 0,6
4 Візок для зняття та встановлення коліс вантажних автомо-білів Б-103 Переносний 18501300 1 3,2
5 Ванна для перевірки камер шин на герметичність Ш-902 V=50, л 13501200 1 3
6 Монометр ГОСТ992168 Стрілоч-ний - 1 0,2
7 Компресор 155-2В5 - 13501120 1 1,512
8 Воздухороздавальна колонка С-413 Переносна 850500 1 0,5
9 Клітка безпеки для накачування шин - Стаціонар-ний 14501230 1 2,67
10 Набір інструментів шиноремонтника ЦКТБ 6209 66 ключів - 1 0,8
11 Станок для шерохо-вки камер ТА-255 N=8,5,кВт m=230, кг 890600 1 0,7
12 Електровулканізатор Ш-108 Стаціонар-ний 11501000 1 1,7
13 Вішалка для камер Ш-511 - - 1 2,5
å 20,5


Ковальско-ресорна дільниця
Призначення: ковальско-ресорна дільниця призначена для виконання робіт з ремонту ресор шляхом розбирання, збірки і заміни листів і деталей, виготов-лення і відновлення деталей способом пластичної деформації, термообробки дрібних деталей і інструмента.
Технологічний процес: ресори, що надходять на дільницю за допомо-гою крана встановлюють на стелажі чи на стенді для розбирання. Виявлені при розбиранні негідні листи інші деталі укладаються у візок для відходів. Інші листи піддаються дефектовці. При необхідності виробляється перепресо-вка втулок, заміна хомутів чи підтяжка кріплень. Перед зборкою поверхні листів, що труться змазують графітним мастилом. Роботи по відбудові, виготовленню деталей і кувань виробляються відповідно до розробленого для кожної деталі технологією.
Загальна трудоємкість складає Тр =3089, люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих
Рт=3089/1830=2, люд
Число штатних робочих
Рш =3089/1820=2, люд.
Площа ковальско-ресорної дільниці:
F =10,25=51 м2.


Таблиця 1.20 - Обладнання ковальско-ресорної дільниці
№ Найменування устатку-вання
Тип
моделі Технічна
характер. Габаритні
розміри Кіль-
кість
Площа,
м2
1 Горн ковальський ОРГ-7 Стаціона-
рний 13501120
830 1 1,6
2 Молот ковочний МА-4132 Стаціона-
рний 14501020
930 1 1,4
3 Наковальня ГОСТ
11398-75 - - 1 0,4
4 Ванна закалочна - Перенос-
на 12001100
610 1 3,5
5 Тиски стулові ГОСТ
7225-54 Перенос-
ні - 1 0,4
6 Стенд для розборки-
зборки ресор Р-275 Стаціона-
рний 13501120
830 1 1,6
7 Стенд для загину ву-шок ресор Р-720 Стаціона-
рний 10001000
500 1 1,3
 10,2

Мідницька дільниця
Призначення: на мідницькій дільниці виконуються ремонт маслопроводів, паливних баків і радіаторів по заявкам всіх підрозділів АТП.
Технологічний процес: несправні деталі, які надходять до мідницької дільниці (маслопроводи, паливні баки, радіатори), в першу чергу промиваються, якщо потрібно зачищаються нождаком, потім запаюються. Після ремонту від-ремонтовані деталі відправляються у зону ПР або безпосередньо на автомо-біль.

Загальна трудоємкість складає Тр =2060 люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих:

Рт=2060/1830=1, люд.

Число штатних робочих:

Рш =2060/1820=1, люд.


Площа мідницької дільниці:

F =5,755=28,77 м2


Таблиця 1.21 - Обладнання мідницької дільниці
№ Наймену-вання устат-кування Тип
моделі Технічна
характер Габаритні
розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1 Стенд для промивки радіаторів С17СБ Стаціона-
рний 12501020830 1 1,275
2 Стелаж для радіаторів Ф17СБ Стаціона-
рний 13501120950 1 1,512
3 Візок для перевозки радіаторів Б13СБ Перенос-
ний 850620
450 1 0,527
4 Шкаф для інструменту - - 10001220900 1 1,22
5 Шкаф для спецодягу - - 10001220900 1 1,22
 5,75

Теплова дільниця
До складу теплової дільниці включені наступні відділення: зварюваль-не, жестяницьке і арматурне. Призначення: дільниця призначена для вико-нання робіт з усунення дефектів кузова, а також для відновлення деталей зва-рюванням і наплавленням.Технологічний процес: вмятини на облицівці усу-ваються видавлюванням за допомогою спеціального інструменту, вибиван-ням, а також закладенням чи шпаклюванням оксидним мастилом. Дефекти в деталях усуваються за допомогою дугової зварки, газової зварки, зварюван-ням і наплавленням у середовищі вуглекислого газу за розробленою технологією на кожну деталь.
Загальна трудоємкість складає Тр =1029 люд-год.

Розрахунок чисельності виробничих працівників:

Число явочних робочих:

Рт=1029/2070=1 люд.

Число штатних робочих:

Рш =1029/1840=1 люд.

Площа теплової дільниці:

F =18,35=91,5 м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.22 - Обладнання теплової дільниці
№ н/п Найменування устаткування Тип
моделі Технічна
характер. Габаритні
розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1 Трансформатор зварюваль-
ний ТД-300 Перенос-
ний 1000800
430 1 0,8
2 Редуктор ацитиленовий,
двохступеневий ДАД-
165 Настоль-
ний 1000800
430 1 0,8
3 Редуктор кисневий, двухка-
мерний ДКД-
865 Настоль-
ний 770500
430 1 0,4
4 Стіл зварювальника ССН-3 - 19001300
630 1 2,5
5 Шафа для балонів - - 22001100
830 1 2,42
6 Стенд для промивки радіа-
торів С-17СБ Стаціона-
рний 14001200
540 1 1,68
7 Ванна для випробування па-ливних баків 5008 V=50, л 17001500
700 1 2,55
8 Генератор ацетиленовий ГНВ-
125 Перенос-
ний 1000700
430 1 0,7
9 Візок для перевезення радиаторів Перенос-
ний - 1 0,8
10 Станок вертикально-свердлильний ГМ125
N=25,кВт
m=270, кг 16001000
600 1
1,6

11 Верстак жестянщика ДБ-332 Настоль-
ний 24001300
420 1 3,12
 18,3

 

 

 

 

 

 

 

Обійна дільниця

До складу обійної дільниці входять деревообробне та обійне відділення.
Призначення: деревообробне відділення призначене для ремонту кузовів автомобілів і обробки деревини. Обійне відділення призначене для ремонту і виготовлення подушок і спинок сидінь, а також виготовлення фартухів.
Технологічний процес: подушки і спинки сидінь надходять на дільницю, де виробляється їхня розробка на спеціальному верстаті. Зборка подушок і спинок виконується на стенді. Заготівлі для чехлів подушок, спинок і фартухів вирізують по шаблонах на електрозакроєчній машині.
Загальна трудоємкість складає Тр =2060 люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:

Число явочних робочих:

Рт=2060/2070=1 люд.

Число штатних робочих:

Рш =2060/1840=1 люд.

Площа обійної дільниці:
F =18,75=93,5 м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.23 - Обладнання обійної дільниці

№ н/п Найменування устаткування Тип
моделі Технічна
характер. Габаритні
розміри Кіл-
сть Площа,
м2
1 Станок деревообробний КДС-3 N=20,кВт
m=270, кг 13001100
600 1 1,43
2 Електропила дискова ИЕ-5101 Настоль-
на - 1 0,1
3 Фуговальний станок СФ-4 N=10,кВт
m=200, кг 15001300
700 1 1,95
4 Електрорубанок ИЕ-5705 Перенос-
ний - 1 0,15
5 Станок настольно-сверд-
лильний 2М-112 N=11,кВт
m=180, кг 900600
500 1 0,54
6 Верстак столярний 2296 Стаціона-
рний 14501350
700 1 2
7 Машина швейна 23А Настоль-
на 12001150
650 1 1,4
8 Стелаж для подушок та спи-нок сидінь 2248 Перенос-
ний 25001300
800 1 3,25
9 Верстак спеціальний 2227А Стаціона-
рний 16001450
600 1 2,32
10 Шафа для матеріалів Ф-503 - 20001300
900 1 2,6
11 Стіл для закройних робіт 2281 - 15001400
700 1 2,1
 18,7

 

 

 

 

 

Малярна дільниця
Призначення: малярна дільниця призначена для робіт по фарбуванню автомобілей в об’ємі поточного ремонту. Малярна дільниця виноситься за головний виробничий корпус.
Технологічний процес: малярні роботи складаються із зняття старої фарби, при необхідності шпатлювати та шліфувати, нанесення фарбного покриття та сушку.
Загальна трудоємкість складає Тр =5148 люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:

Число явочних робочих:

Рт=5148/1830=3 люд.

Число штатних робочих:

Рш =5148/1820=3 люд.

Площа малярної дільниці:

F =48,7155=244 м2.


Таблиця 1.24 - Обладнання малярної дільниці
№ Найменування устаткування
Тип
моделі Технічна
характер. Габаритні
розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1 Щітка для ручної мийки М-906 - - 1 0,15
2 Машина шліфовальна ОПМ-3 Стаціона-
рна 500200
200 1 0,1
3 Пістолет для видалення вологи зтиснутим повітрям С-417 Перенос-
ний - 1 0,15
4 Камера окрасочна з комплектом обладнання Л110 Стаціона-
рна 70006600
2100 1 46,2
5 Компресор 1136-В2 Перенос-
ний 450300
100 1 0,135
6 Сушилка інфрачервоного
випромінювання ИФ-06 Настоль-
ні 12001100
900 1 1,32
7 Шафа для фарб Л-903 - 900570
400 1 0,51
8 Фарборозпилювач КРП-3 Перенос-
ний - 1 0,15
 48,715

Відділ головного механіка

Призначення: відділ головного механіка призначений для виконання робіт по обслуговуванню і ремонту технологічного обладнання , ремонта ка-налізаціі і водопостачання, а також обслуговування очистних споруд.
складає Загальна трудоємкість Тр =16302, люд-год.
Розрахунок чисельності виробничих працівників:
Число явочних робочих:

Рт=16302/2070=8 люд.

Число штатних робочих:

Рш =16302/1840=9 люд.

Площа ВГМ:
F =12,884,7=60 м2
Таблиця 1.25 - Обладнання відділка головного механіка
№ н/п Найменування устаткування
Тип
моделі Технічна
характер. Габаритні
розміри Кіль-
кість Площа,
м2
1 Станок токарно-гвинторіз-
ний 16К20 N=16,кВт
m=300, кг 15001300
800 1 1,95
2 Станок горизонтально-фрезерний 6Р-82 N=10,кВт
m=200, кг 16001500
1100 1 2,4
3 Станок круглошліфуваль-
ний універсальний 3Б-12 N=20,кВт
m=340, кг 16801550
1200 1 2,604
4 Верстак слюсарний Ф4АСБ N=11,кВт
m=250, кг 12001100
800 1 1,32
5 Візок для транспортування
агрегатів Б16СБ Перенос-
ний - 1 1,2
6 Ацетиленовий генератор АНВ-1 Перенос-
ний - 2 0,57
7 Стіл для газозварювальних
робіт 7547Р - 12001100
930 1 1,32
8 Комплект різаків факел - - 2 -
9 Шкаф для інструмента Ф42В - 950640
330 2 1,216
10 Ларь для обтиральних мате-ріалів 932СБ - - 1 0,13
11 Ларь для відпрацьованоі виточки 932СБ - - 1 0,13
 12,88
1.7 Проектування складських і допоміжних приміщень
1.7.1 Розрахунок площ складських приміщень


Розрахунок площ складів робимо по питомій площі на 1000000. км. пробігу. При цьому методі розрахунку враховуються тип, облікове число і разномарочність рухомого складу.

Fск =LрAспfyдKспKрКраз10-6,
де Lр – середньорічний пробіг одного автомобіля, км;
Асп – списочне число автомобілів;
fyд – питома площа даного виду склада на 1 млн. км пробігу автомобілів, м2;
Ксп, Кр, Краз – коефіцієнти, що враховують відповідно тип рухомого складу, його число і разномарочність.

Розрахунок площі робимо окремо по кожній марці автомобіля. Результати
розрахунків зводимо у таблицю 1.26.


Таблиця 1.26 - Результат розрахунків площ складських приміщень

№ Склади
Площі складських преміщень
МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ- 55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Усього,
м2
1 Запасних частин 19,11 19,05 14,69 5,4 14,53 72,78
2 Агрегатів 29,89 28,36 16,79 6,91 18,55 100,5
3 Матеріалів(промсклад) 28,07 28,87 22,56 17,2 22,42 119,15
4 Шин 13,38 12,86 9,02 4,89 8,92 49,07
5 Змащувальних матеріалів 21,11 22,05 14,3 8,4 14,03 79,89
6 Лакофарбових матеріа-лів 4,89 4,15 3,05 1,25 3 16,34
7 Хімікатів 0,94 1,10 0,76 0,27 0,75 3,82
8 Індустріально-роздаваль-
ної комори 5,22 5,28 3,76 2,31 2,75 19,32
9 Проміжний 24 20 11 4,84 11 70,84
 531,71

 

 

1.7.2 Розрахунок площ допоміжних приміщень

Так як допоміжні приміщення являються обсягом архітектурного проек-тування, то повинні відповідати вимогам СніП 11-92-76.
Загальна площа суспільних приміщень розраховується по числу працюючих на підприємстві, а число працюючих на підприємстві , виходячи із загальної трудоємкості робіт, а площа адміністративних орзраховується виходячи із штату управлінчатого апарату.
Площу електрощитової приймаємо: F=17 м2
Площа трансформаторноі дільниці: F=17 м2
Площа насосноі станціі: F=17 м2
Площа санвузла: F=32 м2
Площа котельноі: F=58 м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1.8 Організація і структура виробництва
Організація виробництва представляє собою об’єднання людей , матеріальних, фінансових та інших ресурсів, направлених на формування адміністративних функцій, відповідним цілям і задачам діяльності АТП, у тому числі обслуговуванню і ремонту рухомого складу. Структура системи обслуговування і ремонта рухомого складу зазвичай складається із декількох взаємозв’язаних підсистем.
Основу структури складають три підсистеми виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 


1.9 Проектування виробничого корпуса

Основною вимогою до об'ємно-планувальних рішень будинків АТП є можли-вість індустріалізації будівництва, тобто застосування типових конструкцій. Найбільш розповсюдженим є одноповерхові будинки карнизного типу.

Їхньою основною характеристикою є сітка колон – обмежений у плані прямокутник, що має по кутах колони. Крок колони дорівнює 6, 12 іноді 18 м, а проліт вибирається кратним кроку колон 12, 18 ,24 м. Приймаємо крок рівний 12 м, а проліт 24 м. Несучий кістяк будинку – це фундаменти, колони, стіна несучих конструкцій, покрить, підкранових балок і зв'язків. Конструкції, що обгороджують, містять у собі зовнішні і внутрішні стіни, перегородки, заповнення світлових і інших прорізів (дверей, воріт) елементи покриття і підлоги. Приймаємо конструкції покрить з формами з двотаврів із прольотом 24 м, Фундаменти застосовуємо на природній підставі, залізобетонні збірно-металеві. Колони вибираємо суцільні залізобетонні прямокутного перетину 400400 мм. До складу покриття входять покрівля, водоізоляційний шар(гідроізоляція), теплоізоляційний шар(утеплювач), стяжка з асфальту, пароізоляція(4-шарового руберойду), гравійне покриття.
Між усіма виробничими підрозділами забезпечуємо внутрішнє сполучення.
Взаємне розташування підрозділів АТП вибирається з урахуванням техноло-гічних зв'язків. За основу планування приймаємо розташування зон ТО і ПР. Прийняті при плануванні виробничі зони, дільниці, відділення і складські площі відрізняються від розрахункових у межах 10% при площі до 100м2.
Роботи ТО-1 і ТО-2 виконуємо на постах із застосуванням напольних підйомників у різні зміни. Поруч з постами розташовані склади і дільниці.
Роботи з ПР виконуються на п’яти постах- канавах. Виробничі дільниці і відділення розташовані по периметру корпуса. Поруч з постами ПР розташовані агрегатна дільниці, склад запчастин і агрегатів, що утворить технологічно зв'язаний комплекс ПР. Вогненебезпечні відділення улаштовані в одному блоці, відділені вогнестійкими перегородками і розташовані з вітреноі сторони будинку.
Шиномонтажна дільниця являє собою сполучення шиномонтажного й вулканізаційного відділень.
У корпусі передбачена необхідна кількість виїздів і в'їздів, а також враховані всі санітарно-будівельні норми згідно Енип-11-93-74.

 

 

 


1.10 Генеральний план підприємства

Генеральний план відведеного під забудову земельної ділянки території оріє-нтований до відношення проїзду загального користування і сусідніх володінь із вказівкою на ній будинків і споруджень по їх габаритному контурі, площа-дки для безгаражного збереження, основних і допоміжних проїздів і шляхів руху автомобілів по території. На підприємстві передбачена роздільна паві-льйонна забудова, що знижує пожежну небезпеку і спрощує планувальне рі-шення.
Для виробництва технічного обслуговування і ремонту передбачений вироб-ничий корпус. Щоденне обслуговування виконуються в допоміжном корпусі розташованного окремо. Поруч з ними розташовані очисні спорудження і пожежний резервуар.
Будинки і спорудження розташовуються з урахуванням переважних напрямків вітрів і забезпечення найбільш сприятливих умов освітлення, провітрювання площі, запобігання снігових заметів. Усі виробничі приміщення і склади розташовуються безпосередньо у виробничому корпусі.
Допоміжні приміщення розташовуються як у виробничому корпусі так і в адміністративному корпусі (санітарно-побутові приміщення). Опалення будинків і споруджень організовано у головному виробничому корпусі.
Організація руху при здійсненні виробничого процесу АТП передбачена з мінімальним перетинанням зустрічних потоків.
Випуск автомобілів на лінію і їх повернення здійснюється через КТП. Крім цього передбачений запасний виїзд.
Площадка збереження передбачає розміщення автомобілів з 100% незалеж-ним виїздом. Забезпечено під'їзд пожежних машин до всіх будинків підприємства.
Показники генерального плану:


Площа ділянок – 14338 м2
Площа застройки – 4438 м2
Щільність забудови – 30 %
Коефіцієнт озеленення – 15 %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Проектування технологічного підрозділу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Обгрунтування та опис технологічного процесу

Агрегатна дільниця призначена для виконання робіт з поточного ремонту агрегатів і вузлів автомобілів,які надходять з зони поточного ремонту. До складу агрегатної дільниці входять: розбірно- мийне відділення , відділення ремонту агрегатів а також відділення для обкатування та випробовування двигунів.

Загальні роботи, що виконуються на дільниці

На дільниці виконуються розбірні, мийні, ремонтні роботи, збірка,обкатка і випробовування наступних агрегатів автомобілів : переднього і заднього мостів, коробки передач,двигуна, зчеплення, карданної передачі, рульового керування, вузлів гальмівної системи. Крім того, тут виконується розточка тормозних барабанів, обточка тормозних накладок і відновлення різьбових отвірів в корпусних деталях.

Опис технологічного процесу

Агрегати і вузли автомобілів, що потребують ремонту, надходять в роз-бірно-мийне відділення, де виконується їх розборка, мийка та дефектовка. При цьому деталі пригідні до подальшої експлуатації направляються в відділ по ремонту агрегатів, потребуючі ремонта - на реставрацію, а вибраковані складаються в ящик для відходів.
На робочих місцях відділення ремонта виконується збірка агрегатів та вузлів на базі годних, нових і відреставрованих деталей, взятих з розборочно-миючного відділення і зі складу. Відремонтовані агрегати і вузли доставля-ються на пости, зони поточного ремонту чи на проміжний склад.
Зняті на постах поточного ремонту агрегати за допомогою кран-балки надходять до агрегатної дільниці, де на спеціалізованих стендах виконуються їх розбірка , ремонт та обкатка

2.2 Розрахунок трудомісткості робіт, чисельності та професійно-кваліфікаційного складу працюючих

Загальна трудомісткість робіт становить 19435 люд-год.
Чисельність виробничого персонала розраховується виходячи із дійсного фонду робочого за рік та трудомісткості виконуємих робіт.
Явочна кількість робочих: Рт = Тагр./Фт = 19435/2070 = 9 чол; де Фт – річний фонд часу штатного робочого, Тагр – загальна трудомісткість виконуємих робіт на агрегатній дільниці.
Штатна кількість робочих: Рш = Тагр /Фш = 19435/1840 = 10 чол; де Фш = 1840 – річний фонд часу штатного робітника.
2.3. Виробнича структура, структура керування і основна документація з організації керування

Управління виробництвом це совокупність дій та роспоряджень спрямованих на підтримання та поліпшення роботи підприємства.
Управління підприємством базується за принципом повнго єдиного начала та чіткості розподілення функцій між керівником, виробничим підрозділом та виконавцями. Система органігації керівництва повинна бути зрозуміла усім службовцям та робітникам.
Схема керування підприємством при організації праці спеціалізованих бригад на рис. 1.5.
Керівництво технічною службою АТП очолює інженер, він здійснює загальне керівництво підприємством через начальника підприємства.
Безпосередньо керування підприємством на всіх дільницях очолюють керівники виробничих підрозділів. Якщо на підприємстві усі виробничі підрозділи підкоряються начальнику виробництва, то начальник гаражу підкоряється директору підприємства або його заступнику з експлуатації. Голова технічного відділу розробляє усі заходи по підвищенню ефективності підприємства, зниження простоїв автомобілів, зниженню витрат пального, підвищенню пробігу автомобільних колес та зниженню витрат праці, засобів та матеріалів, а також коштів. Він є безпосереднім помічником головного інженера.
Голова виробництва керує виробництвом робіт по обслуговуванню та ремон-ту рухомого складу АТП.
До штату крупних підприємств є декілька диспетчерів, складаючих групу оперативного керівництва підприємством.
Диспетчеру доручається організація виконання робіт на постах за мінімальний час, підготовка автомобілів до випуску на лінію, забезпечення виконання плану, ефективне використання виробничої бази та виробничого персоналу. Диспетчеру в оперативному порядку підкоряються усі працюючі на постах ТО та ПР, а у відсутності керівника підприємством йому підкоряються усі виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.5 Схема керування підприємством

Інформацією про те, які роботи треба виконувати, диспечер отримує при знайомстві з незакінчиним виробництвом, при прийомі зміни по записам в листах обліку, які він отрумує від КТП, по даним постів діагностики та по-відомлень окремих працівників в процесі виробництва. За записами в листах обліку він складає оперативний план роботи, до якого записує всі автомобілі, що потребують ТО та ПР.
Оперативний план разом з записами містить необхідну інформацію для прийняття рішень, а також допомагає врахувати які автомобілі пройшли об-слуговування та ремонт, які ще очікують своєї черги. Коли усі роботи по ав-томобілю виконані –оформлюється листок обліку і його підписує диспечер підприємства та водій, якщо він приймає участь у ремонті. Потім автомобіль та листок обліку передають механіку ВТК.


2.4. Розрахунок та підбір технологічного обладнання

До технологічного обладнання відносяться стаціонарні та переносні вер-стати, прилади, пристрої та виробничий інвентар необхідний забезпечення ви-робничого процесу АТП.
Технологічне обладнання по виробничому призначенню поділяється на основне (стенди, верстати, ремонтне обладнання), комплектне, підйомно-оглядове, підйомно транспортне, загального призначення та складське.
При підборі обладнання використовують Табель технологічного облад-нання та спеціалізованого інструменту, каталоги та довідники. В Табелі на-даний приблизний перелік обладнання по дільницям виконання різних робіт ТО та ПР та його кількість, в залежності від типу та списочного складу автомобілів.
Приведені в Табелі номенклатура та кількість технологічного обладнання встановлені усереднено. Тому номенклатура та кількість окремих видів обладнання для проектуємого АТП можуть коректуватися розрахунком, вра-ховуючи специфікації робіт підприємства.
Кількість загального обладнання обчислюється по трудомісткості робіт та фонду робочого часу обладнання, тобто не має повного навантаження встановлюється комплектно по табелю обладнання для цієї дільниці.
Кількість діагностичних впливів не розраховується, а приймається по продуктивності та часу навантаження.
Кількість виробничого інвентаря знаходиться по кількості працюючих в найбільше навантажену зміну. Кількість складського обладнання визначається номенклатурою та величиною складських запасів.
Основне технологічне обладнання агрегатної дільниці:

 

 

 

 

 

 

 

 


№ н/п Найменування
обладнання Тип
моделі Технічна
характер. Габарит.
розміри Кіль-кість Площа,
м2
1 Стенд для розборки та збор-ки КПП Р-784 Перенос-ний 8100500630 1 4,05
2
Стенд для розборки, зборки та регулювання щеплення Р-724 Стаціона-
рний 600200
430 1 0,35
3
Стенд для ремонту мостів вантажних автомобілів 2450 Перенос-ний 14001200630 1 1,68
4 Станок токарно-шліфува- льний 2-х сторонній 3Б631А N=16,кВт
m=450, кг 7200600630 1 4,32
5 Стенд для розборки-зборки заднього моста Р- 640 Перенос-ний 900400
230 1
0, 72

6 Прес для наклепування фрикційних накладок Р -335 Стаціона-
рний 260360
130 1 0,18
7 Стенд для балансування кар-данних валів авт. 9В725 Стаціона-
рний 16001400630 1 2, 24
8 Станок для розточування гальмових барабанів автомобілів ТО161С N=10,кВт
m=180, кг 14001200630 1
1,68
9 Прес 2135 - 1М - 15001100430 1 1,7
10
Шафа для інструменту
Ф 483 - 690430
230 1
0,84
11 Станок для шліфування клапанів ЦКРБ-108 N=9,кВт
m=340, кг 540120
600 1 0,12
12
Установка для механізо- ваної мийки великих деталей М-196П
Стаціона-
рний 24001300730 1
3,6

13 Кран-балка підвісна ГОСТ
7890-73 Q=2, т - 1 -
14 Візок для транспортуван- ня агрегатів Б-16СБ Перенос-ний - 1 0,8
15 Стенд для ремонту двигунів ЦКБ-2451М Стаціона-
рний 400200
630 1 0,4
16 Верстак слюсарний Ф40СБ N=15,кВт
m=150, кг 14001200630 1 1,68
17 Гідравлічний прес Р-337 ЧОТ 900220300 1 0,6
18 Домкрат 152-Б4 - - 2 0,4
 27,75

№ н/п Найменування обладнання Тип моделі Кількість
1 Стенд обкаточно-гальмівний КИ5543-ГОСНИТИ 1
2 Реостат навантажувальний 2199-02-000Б 1
3 Електрошафа 2199-03-0008 1
4 Прилад для виміру витрат палива 556-410-00А 1
5 Бак для палива 367МЗ 1
6 Колонка маслороздавальна 366А-300-00 1
7 Насосна установка 3106 1
8 Насосна установка Р3-7,5
9 К-т інструменту И-131 1
10 Прилад для визначення стану ЦПГ К-69М 1
11 Електроталь ТЄ05-311
12 Резервуар для мастила С-203 1
13 Резервуар для відпрацьованого мастила С-203 1
14 Бак для охолодження двигуна Р-903 1
15 Верстак слюсарний Ф40СБ 1
16 Шкаф для приладів Ф42СБ 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


2.5. Розрахунок площі та планування агрегатної дільниці

Площа визначається по формулі: F = fоблКп ,
Коефіцієнт щільності розтановки обладнанняля для зони складає Кп = 3,5...5, приймаємо Кп = 5
Таким чином, з обліком щільності розстановки обладнання і площі виб-раного обладнання площа агрегатної дільниці складає
F = fоблКп =19,2х4,5 = 86,4 м2
Розстановка обладнання на дільниці повинна виконуватись з обліком необ¬хідних умов техніки безпеки, зручності обслуговування та монтажу об-ладнання при дотриманні нормативних відстаней між обладнанням та еле-ментами будівлі.


2.6.Обґрунтування будівельних, санітарно-технічних і електротехнічних вимог

У примішенні агрегатної дільниці передбачаються системи: опалення, вентиляції, внутрішнього водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації і стиснутого повітря.

Опалення

Система опалення виконується з умов забезпечення температури повітря в помешканнях у холодний і перехідний періоди +16°С.
Опалення рекомендується повітряне, сполучене з приточною вентиляцією, або центральне з місцевими нагрівальними приладами. У якості теплоносія використовується гаряча вода з параметрами 150-70°С 130-70°С, 95-70°С або насичений пар тиском до 2 кгс/см2.Джерелом теплопостачання служить котельна АТП або зовнішні теплові мережі. Нагрівальні прилади центральних систем опалення встановлюються у зовнішніх огороджувальних конструкціях під світловими прорізами.

Вентиляція

Для забезпечення нормованих параметрів повітряного середовища, установ-лених санітарними і технологічними нормами, улаштовується приточно-витяжна вентиляція, розрахована на розведення виділяємих шкідливостей (парів бензину, керосину). Система вентиляції виконується з механічним і природним спонукуванням, місцева й загальнообмінна.
Передбачається можливість природного провітрювання через створки , що відчиняються у вікнах, площею не менше 20% від загальної площі світлових прорізів.
Місцевими відсосами снабжене таке технологічне устаткування: мийна машина, установка для мийки деталей у керосині, точильний верстат,(в ос-танньому випадку використовується агрегат, що обезпилює).

Стиснуте повітря

Для забезпечення технологічного устаткування стиснутим повітрям на ділянці виконується система повітропостачання.
Джерелом повітропостачання є існуюча на території АТП компресорна або пересувний компресор.

ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

Силове електроустаткування

По ступені надійності електропостачання всі споживачі електроенергії агрегатної ділянки ставляться до другої категорії.
Електропостачання здійснюється від місцевих електричних мереж на-пругою 380/220 В. Силові розподільні пункти рекомендуються серії СПА63 із захистом ліній, що відходять, автоматичними вимикачами серії А3100. Можливо також застосування силових пунктів серії СПН65 із захистом ліній, що відходять, запобіжниками.

У якості пускової апаратури рекомендуються магнітні пускачі серії ПА., ПМЕ, П6. Розподільні пункти, пускову апаратуру (магнітні пускачі, шафи керування.) необхідно розміщати в спеціально виділеному щитовому помешканні.
Кнопкові пости керування,установлені біля механізмів технологічного і сантехнічного устаткування, рекомендується прийняти серії ПКЕ зі ступенем захисту ІР40. Розподільна мережа виконується кабелем марки АВВГ на ско-бах і проводом марки АПВ, прокладеним у сталевих або пластмасових тру-бах.Для електропостачання пересувних електроприймачів використовується гнучкий кабель марки КРПСН.

Захисне заземлення

Всі корпуса електродвигунів розподільних пунктів, пускової апаратури, світильників повинні бути заземлені. У якості магістралей, що заземлюють, використовуються металеві конструкції будинку, сталеві труби електропро-водки і спеціально прокладена сталева смуга 4x40 мм. Опір пристрою, що заземлює, не повинно перевищувати 4 Ом.
Для заземлення в освітлювальних установках використовується нульо-вий робочий провід мережі.

Пожежна сигналізація й автоматичне пожежегасіння

В агрегатні дільниці повинна виконуватися пожежна сигналізація. Ав-томатичні вимикачі рекомендуються типу ДТЛ (теплові), що безпосередньо включаються в приймальну станцію типу "Комар-Сигнал 12АМ" (концентра-тор малої ємності) , що підключається до мережі перемінного току напругою 220 В. Для резервного електропостачання приймальної станції передбачається акумуляторна батарея.

Приймальну станцію варто встановлювати в помешканні з цілодобовим чергуванням (диспечерська). Розподільна мережа виконується дротом ПРВПМ 2x0,8.Для цілей пожежегасіння в зоні ПР передбачається пожежний кран і первинні засоби пожежегасіння (вогнегасник ОУ-5, ящик із піском, відра і т.п.).

Електричне освітлення

Джерело світла - люмінісцентні лампи.
Освітленість, що рекомендується –300 лк, тип світильників – ОД, тип проводки – АВВГ.

Зв'язок

Для організації телефонного зв'язку агрегатної дільниці з підрозділами АТП необхідно встановити телефонний апарат ТАН-70, а для зв'язку з диспе-тчером виробництва-ТАН-68ЦБ, що підключаються відповідно до місцевої АТС і пульта диспетчера.Для мережі гучномовного оповіщення, рекоменду-ються звукові колонки 2КЗ-1, що підключаються до існуючої трансляційної мережі.В зоні ПР встановлюються вториний електро-годинник ВП-300-24-2КХ, що підключається до існуючій радіотрансляційної мережі.Розподільна мережа телефонізації виконується кабелем марки ТРК, а мережа радіофікації, і часифікації - дротом марки ПТВЖ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Розробка конструкції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Розробка конструкції

3.1. Призначення конструкції. Огляд існуючих аналогів

Ефективність і якість ремонту автомобільних двигунів шляхом замі-ни зношених елементів значною мірою визначаються подальшим їх при-робленням . У зв'язку з цим розробка оптимальних доступних майстерням АТП, методів і режимів обкатки двигунів з метою прироблення робочих по-верхонь має велике значення .
Відсутність обкатки або її виконання шляхом прироблення двигуна шляхом прироблення двигуна на холостому ходу може з'явитися причи-ною значних і невиправданих експлуатаційних витрат, викликаних зни-женням ресурсу і більш частими відмовами відновлених двигунів. Зна-чення обкатки після ремонту заміною зношених елементів ще більше зростає у зв'язку з неможливістю у ряді випадків обмежувати навантаження протягом перших 30-40 год. роботи двигун, наприклад, для двигунів, встановлюваних на автомобілі великої вантажопідйомності .
Короткочасна стендова обкатка автомобільних двигунів є завершаль-ною операцією технологічного процесу їх виготовлення і ремонту. Вона зводиться до первинного прироблення пар, що труть, до промивки двигуна від абразивних частинок і первинних продуктів зносу, що залишилися, до виявлення дефектів і їх усунення,а також до перевірки працездатності зібра-ного двигуна.У процесі прироблення формується мікрогеометрія і ство-рюються нові физико-механічні властивості поверхневих шарів деталей, зда-тних сприймати експлуатаційні навантаження . Тому від якості прироблення двигунів значною мірою залежить їх подальша надійність. Якість ремонту двигунів знижується в результаті їх поганого і неповного прироблення .Це приводить до зменшення ресурсу двигунів, оскільки при цьому збільшу-ються не тільки початковий знос ( в процесі прироблення),але і знос в процесі експлуатації двигунів. Відомо, що повне прироблення деталей двигунів завершує його підготовку до сприйняття експлуатаційних навантажень.
Короткочасна обкатка двигунів (1-а стадія) завершує мікрогеометрич-не прироблення поверхонь тертя деталей . Це стадія прироблення характери-зується спокійним згладжуванням мікронерівностей на всій поверхні тертя, що супроводжується пластичними деформаціями. Потім йде макрогеометри-чне прироблення деталей двигуна (2-а стадія). Вона займає значно великий період часу, робить більш відчутний вплив на подальшу довговічність і називається експлуатаційним періодом прироблення . Тривалість його складає 2,5-3,0 тис.км пробіги автомобіля.
У період експлуатаційного прироблення відбувається остаточне форму-вання мікрогеометрії поверхонь тертя, відповідної оптимальної, усуваються хвилястість і макронерівності поверхонь, стабілізуються зазори в сполученні деталей . Темп зношування деталей двигуна до кінцяприроблення стабілізу-ється і дає можливість утворитися оптимальному структурному шару пове-рхонь тертя з підвищеною твердістю, який володіє високими антифрикцій-ними властивостями.
Рядом досліджень і практикою встановлено, що режим обкатки капітально відремонтованих двигунів повинен складатися з трьох стадій: холодної обкатки, приробки на холостому ходу і прироблення під наванта-женням. При цьому з метою зниження початкового зносу і недопущення можливих задирів труть поверхонь, що виникають внаслідок великих пито-мих навантажень і високих температур,обкатку двигунів здійснюють за спеціально розробленими режимами, в основі яких лежить поступове підвищення навантажень на поверхні, що труть, і швидкостей ковзання . По-рушення режимів обкатки приводить до різкого зниження ресурсу двигунів (до 30 %). Найважливішим в приробленні поверхонь, що труть, є стадії хо-лодної обкатки ( змивання мастилом початкових продуктів зносу ) і гарячого прироблення під навантаженням (формування оптимальної шорсткості пове-рхонь, що труть ). Короткочасна робота на холостому ходу є підготовчим етапом гарячого прироблення під навантаженням .
У цілях забезпечення надійного мастила сполучень мінімальна частота обертання колінчастого валу при холодній обкатці, наприклад, двигуна ЗІЛ повинна не нижче 500 мін-1 . Гаряче прироблення під навантаженням доцільно розпочинати при частоті обертання колінчастого валу 1100-1200 мін-1 і питомому тиску на основні пари тертя, що небагато перевищують пи-томий тиск холостого ходу. Закінчення прироблення двигуна під наванта-женням визначається частотою обертання колінчастого валу, при якій сумар-ний питомий тиск досягає максимальних значень. Для двигуна ЗІЛ вони спостерігаються при частоті обертання колінчастого валу 2200 мін-1. Такі основні передумови для призначення режимів обробки автомобільних двигунів після ремонту з використанням обкатувально-гальмівних стендів. Проте дуже часто вживання гальмівних стендів утруднено або економічно невигідно.У даний час багато АТП в своїх майстернях проводить заміну поршневих кілець, вкладишів підшипників колінчастого валу, а у багатьох випадках виконують і капітальні ремонти. При цьому обкатка, як правило, не проводиться або проводиться тільки на холостому ходу, що не дає належних результатів.
При відновленні працездатності автомобільних двигунів заміною зношеної гільзопоршневої групи або колінчастого валу із вкладишами приробітку і випробування так само необхідні, як і для капітального відремонтованих двигунів в умовах ремонтного підприємства. Особливо ва-жливе значення має приробку при заміні поршневих кілець. У даний час не кожне АТП має свої в розпорядженні обкатувально-гальмівні стенди і на-вряд чи слід вважати за доцільне їх придбанням. Практиці відомі більш прості і доступні методи обробки і випробування автомобільних двигунів, що не вимагають складного і дорогого устаткування. Це так звані безгальмівні об-катка і випробування, при яких як навантаження служать власні опори дви-гуна в поєднанні з виключенням частини циліндрів, обмеження навантаження постановкою шайби в патрубок впускання карбюраторного двигуна обмеження ходу рейки паливного насоса дизельного двигуна.
При виключенні з роботи одного або декількох циліндрів частина інди-каторної потужності витрачається на подолання тертя в деталях цилиндропо-ршневої групи, кривошипно-шатунного і інших механізмів, а також насосних втрат вимкнених і працюючих циліндрів. Цим і створюється навантаження на двигун. Зовнішнім навантаженням для працюючих циліндрів в даному випадку будуть механічні і насосні втрати вимкнених циліндрів . Тому її прийнято називати безгальмівним навантаженням. Зважаючи на відсутність ефективного навантаження на валу двигуна ( при безгальмівному наванта-женні ) індикаторна потужність працюючих циліндрів буде рівна потужності механічних втрат двигуна :

ZpNi1 = ZpNm.p1 + ZbNm.b1
де Zp і Zb - відповідно число працюючих і вимкнених циліндрів, шт.; Ni1 – індикаторна потужність одного працюючого циліндра при безгальмівному навантаженні механічними втратами вимкнених циліндрів, кВт; Nm.p1 і Nm.b1 - потужність механічних втрат відповідно одного працюючого і одного вимкненого циліндрів, кВт.
Позначивши Nm.b1/Nm.p1 через у,Ni1 через Ne1/um і вирішивши рівняння щодо Ne1, отримаємо значення зовнішнього ефективного навантаження (потужності механічних втрат ) для працюючих циліндрів при безгальмівному навантаженні :

для одного циліндра:

Ne1 = UmNm.p1(1 + yZb/Zp);

для двигуна в цілому:

Ne = UmNm(1 + yZb/(Z-Zb))

де Um-механічний коефіцієнт корисної дії (к.п.д.) двигуна ;
Nm-потужність механічних втрат двигуна, кВт;
Z – число циліндрів двигуна, шт.

Поняття зовнішнього ефективного навантаження є умовним, оскільки при безгальмівних іспитах зовнішнє навантаження на валу двигуна відсутнє, але в оцінці навантаження працюючих циліндрів грає таку ж роль, як і ефективна потужність двигуна при навантаженні гальм.
Як видно з формули , ефективна потужність двигуна при без гальмів-ному навантаженні залежить від механічного к.п.д., потужності механічних втрат двигуна і кількості вимкнених циліндрів.
Для карбюраторних двигунів значення Nm.b1 і Nm.p1 будуть приблиз-но однакові, оскільки зменшення втрат на тертя у вимкнених циліндрах уна-слідок відсутності згоряє компенсуватиметься збільшенням насосних втрат в них. Тому у формулі приймається y= 1,0.
Таким чином, знаючи значення Nm і Um, можна визначити ефективну потужність працюючих циліндрів в перерахунку на весь двигун при роботі його з частиною вимкнених циліндрів.
Значення потужності механічних втрат Nm можна визначити різними способами.
Індикаторний спосіб дозволяє обчислити Nm в умовах робочого ре-жиму, але він складний. Безіндікаторне способи розрахунку більш прості і доступні, але дозволяють визначати механічні втрати в умовах, відмінних від нормального робітника режиму двигуна.
Основним критерієм оцінки полягання прироблення двигуна при бес-гальмівної обкатці є частота обертання колінчастого валу на холостому ходу при певному обмеженні прохідного перетину патрубка (для карбюраторних двигунів ) впускання або обмеженій подачі палива (для дизельних двигунів).
Ступінь обмеження навантаження повинен гарантувати безпеку робо-ти неприробленого двигуна і вибиратися з урахуванням стійкої роботи дви-гуна вхолосту при мінімальній частоті обертання, що забезпечує достатню продуктивність масляного насоса при заданій в'язкості і температурі масла.
Показник, що характеризує ступінь приробленого двигуна, після за-міни гільзопоршневої групи або колінчастого валу, визначається відношенням частоти обертання випробовуваного двигуна до частоти обертання цілком приробленого еталонного двигуна.
Безгальмівний метод обкатки дозволяє також оцінити рівномірність роботи окремих циліндрів і питому витрату палива двигуном.
Дослідженнями встановлено, що гальмівні і бесгальмівні обкатки да-ють приблизно однакові результати прироблення. Наприклад, при виключенні чотирьох циліндрів двигуна ЗІЛ – 130 безгальмівного навантаження чотирьох працюючих циліндрів змінюється від 9,7 кВт при частоті обертання ко-лінчастого валу 800 мін –1 до 52,2 кВт при 2800 мін –1, що приблизно відпові-дає гальмівному навантаженню при обробці цих двигунів на авторемонтних підприємствах.
Тому представляється доцільним використовування безгальмівного методу обкатки двигуна шляхом виключення частини циліндрів після ремон-ту заміною зношених елементів, прироблення яких є обов'язковою умовою тривалої і надійної роботи двигуна.

 

 


Таб 1.27 Короткі технiчнi характеристики обкаточно-гальмівних стендів

Стенд Електрична машина стенду Можливі режими Обкатки двигунів по швидкісті, об/хв. Для обкатки та іспиту яких двигунів призначений
Модель Потуж-ність, кВт. Синхронне число об/хв. Мкр, Н/м Холодна обкатка Гаряча обкатка під на-ванта-женням
СТЭ-40-1500 АК-81-4 40 1500 28 600-1450 1600-2500 Авто-тракторні дви-гуни зі швидкісю обертання колінчастого валу 1600 об/хв
СТЭ-100-1500 АК-92-4 100 1500 74 600-1450 1600-2000 Двигуни ЯМЗ-238НБ
ГОСНИТИ КИ-5543 80 1500 37 600-1440 1700-3000 Автомобільні тихоходні дизелі


3.2 Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ

Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ призначений для обкатування двигунів. Стенд складається з наступних основних частин: електричного динамометра, рі-динного охолоджуваного реостата, электрошкафа, приладової стійки, по-довжніх і поперечних настановних плит, бака для пального (у тому числі пристрою для виміру витрати палива). До складу динамометра входить бала-нсирна електромашина, маятниковий силовимірювальний механізм, кардан-ний вал, огородження, змонтоване на плиті.

 

 

Таблиця 1.28 Технічні характеристики
№ Найменування показника, одиниці виміру Норма
1. Мережа живлення
Напруга, В 380
Частота струму, Гц 50
2. Електромашина
Тип Балансирна, асинхронна
Марка 4АНК 2Б 225 М4 з фа-зовим ротором
Потужність, кВт 55
Синхронна частота обертів ротора, об. /хв 1500
3. Встановлена потужність , кВт не більше 60
4. Діапазон регулювання обертів ротора
В режимі двигуна 600-1440
В режимі генератора 1700-3000
5. Найбільша гальмівна потужність при 3000 об/хв , к.с 150
6. Регулювальний реостат
Тип Рідинний з охолодженням бака проточною водою
Об`єм бака , л 300
7. Номінальний крутний момент, що вимі-рюється кгс.м 37
8. Силовимiрюючий механізм
Тип маятниковий
Межі по шкалі ,кгс 0-60
Ціна поділки шкали , кгс 0,25
Похибка % 1
Розрахункове плече , мм 716,2
9. Вимірювання тиску мастила манометр
Межі вимірювання , кгс/см^2 10
Клас точності 1,60
10. Вмiстимiсть бака для палива, л 100+5
11. Кiлькiсть обслуговуючого персоналу, чол 1
12. Площа, яку займає стенд , м^2 30
13. Маса , кг не бiльше , кг 1810
Балансирна електромашина

Балансирна електромашина служить як привід при холодному обкату-ванні двигуна (руховий режим роботи стенда) і гальмом при його гарячому обкатуванні з навантаженням (генераторний режим роботи стенда).При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, що прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямку. Тому що реактивний момент на статорі дорівнює обертаючому моменту ротора, то по реактивному моменті визначається гальмовий чи мо-мент момент тертя при холодному обкатуванні двигуна, що замірюються си-ловимірювальним механізмом .

3.3 Загальне описання та принцип роботи

Стенд обкатувально-гальмівний складається з наступних складових частин: динамометра електричного, реостата, електрошафи, стійкі приладо-вою, стійкий настановних, плит подовжніх і поперечних, бака для пального, установки терезів.
До складу динамометра входять: балансирна електромашина, механізм силовимірювальний, вал карданний і охолоджування, змонтоване на плиті. Балансирная електромашина служить як привід при холодній обкатці двигуна і гальмом при гарячій обкатці двигуна з навантаженням при випробуванні. Балансирная асинхронна електромашина з фазовим ротором типу 4АНК за допомогою двох опорних цапф підвішена на стійках, закріплених на загальній плиті, що дозволяє корпусу машини повертатися на деякий кут в обидві сторони щодо валу ротора.При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, який прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямі.
Оскільки реактивний момент на статорі рівний моменту ротора, що оберта-ється, то по реактивному моменту визначається гальмівний момент або мо-мент тертя при холодній обкатці двигуна, які заміряються силоизмеритель-ным механізмом. Електромашина працює на стенді в двох режимах: руховому і генераторному. Руховий режим роботи електромашини використовується при холодній обкатці дизельного двигуна, а генераторний - при гарячій об-катці двигуна під навантаженням.
У генераторному режимі електромашина починає працювати автома-тично, як тільки її ротор повідомляється обкачуваним двигуном частота обе-ртання вище за синхронну. При цьому значна частина механічної енергії дви-гуна внутрішнього згоряє перетвориться в електричну.Для зменшення опору качення корпусу електромашини підведення до обмоткам стартера і щіток ротора виконані спеціальними гнучкими дротами.
Для виміру частоти обертання на стійці приладовій є цифровий тахо-метр 7ТЄ, безконтактний датчик, який встановлений на кришці.
Вал ротора електромашини з'єднується з обкачуваним двигуном за допомо-гою карданного валу, що дозволяє встановлювати обкачуваний двигун щодо електромашини із зсувом осей, що допускається, в межах 5мм. Карданний вал закритий огорожею, що має відкидну частину. На кожусі огорожі встано-влений важіль управління подачі палива.
Механізм силовимірювальний є механізмом маятникового типу, слу-жить для виміру гальмівного моменту при обкатці двигунів під навантажен-ням. Момент передається на корпус електромашини, яка пов'язана з механіз-мом силоизмерительным і демпфером за допомогою кронштейна.При пово-роті корпусу электромашини тяга, пов'язана з кронштейном, переміщається, і повертається ексцентриковий вал.
На ексцентриковому валу закріплений важіль з вантажем, який при повороті ексцентрикового валу відхиляється від вертикального положення. Відхилення вантажу відбувається до тих пір, поки момент сили тяжкості ван-тажу не зрівноважить гальмівною або що крутить момент.
Сектор, закріплений на ексцентриковому валу знаходиться в зачіп-ленні з шкалою шестерні, закріпленої на валу. При відхиленні маятника стрі-льця, встановлювана на валу, повертається і показує на циферблаті зусилля, передаване від корпусу електромашини.
Шкала циферблата прономерована в обидві сторони від нульового значення. За внутрішньою шкалою визначається умовно момент опору обка-чуваного двигуна при роботі електромашини в руховому режимі, а за зовні-шньою шкалою – значення гальмівного моменту двигуна в процесі його га-рячої обкатки з навантаженням.
Демпфер вагового механізму служить для гасіння коливань маятника, що виникають при різкій зміні навантаження або напруги в мережі. Демпфер є циліндром, усередині якого знаходиться поршень з двома отворами, приз-наченими для повідомлення надпоршневий і підпоршневий порожнин цилін-дра.Поршень шарнірно пов'язаний з корпусом електромашини і тягою сило-вимірювального механізму, а циліндр шарнірно сполучений з підставою стійки силовимірювального механізму. При коливаннях маятника силовимі-рювального механізму поршень демпфера переміщається, а масло по отворах в поршні, що знаходиться в циліндрі, протікає з однієї порожнини в іншу. При цьому створюється опір руху поршня, а отже, і каченню маятника.

3.4 Розміщення і монтаж стенду
Стенд розміщуєтьсяв приміщенні випробувальної дільниці.В премі-щенні виробувальної дільниці повинні бути пристрої для транспортування двигуна,подачі охолоджувальної води в двигун і реостат забезпечення двигу-на паливом, відводу відпрацьованих газів,злива води, що виходить з двигуна і реостата,та мастила з картера.
Стенд повинен бути змонтований на фундаменті.

3.5 Заходи безпеки
3.5.1 Заходи безпеки при підготовці до роботи

Перед початком роботи необхідно перевірити:
а)кріплення всіх складових частин та деталей;
б)наявність, справність та кріплення всіх захистних огороджень та заземлюючих проводів;
в)справність підйомних механізмів,схватів та інших пристроїв;
г)переконатись в достаності освітленняробочого місцяі шляхів тран-спортування двигунів.

3.5.2 Заходи безпеки під час роботи

1) При встановленні двигуна на стенд необхідно слідкувати за надійним кріпленням диска до маховика.
2)З'єднати карданний вал стенда з диском маховика та зафіксувати це положення.
3)Необхідно слідкувати за щільним з'єднанням випускного коллектора тагазовідвідних патрубків системи відсоса відпрацьованих газів.
4)Забороняється обкатувати двигун в якого присутнє підтікання в з'єднаннях палива або мастила.
5)при обкатуванні та випробовуванні двигунів забороняється:
-підтягувати гайкиголовки блока на працюючому двигуні.
-проводити регулювання клапанного механізму на працюючому двигуні.
-від'єднувати трубопроводи ГСМ та води на підлогу.
6)Забороняється роботанастенді при відкритому кожусі огородження ка-рданного вала та знятому кожусі реостата.
7)Забороняеться надавати ротору частоту обертання більш ніж 3000 об/хв, так як це може призвести до аварії.
8)При гальмуванні обкатваного двигуна забороняється перевищувати гальмівний момент вище 50 кг, допускається короткочасно до 60 кг.
9) Забороняеться вимикати стенд шляхом відключення його від мережі.
запускати двигун що обкатується слід лише на обертах до 700 об/хв.
10)Недопускаеться різке коливання обертів колінчатого вала двигуна, що обкатується.

 

 

 


3.5.3 Заходи безпеки позакінченні роботи та ТО стенда

1)Після зупинки двигуна необхідно злити мастило та воду в спец резервуари.
2)Після кожної зміни необхідно обезструмлювати стенд.
3)При довготривалих перервах в роботі необхідно зливати паливо зі скляних ємностей.
4)Необхідно періодично поповнювати рівень води в бачку реостата,щоб її рівень не опускався нижче 100мм від верхнього краю бака.
5)Не рідше одного раза в місяць потрібно відкривати кожух щита електро-машини та продувати стиснутим повітрям контактні кіль-ця,щітки,щіткотримачі для видалення мідно-графітового пилу.
6)Забороняється вмикати стенд при від'єднаномувалі від випробуваного дви-гуна без огородження.
7)Необхідно дотримуватись мір безпеки при обслуговуванні бака реостата, так як присутня небезпека опіку слизової оболонки легенів парами ка-льційованої соди.

3.5.4 Заходи пожежної безпеки

1)Ємності для зберігання палива та мастил повинні знаходитись за межами випробувального відділення.
2)Випробувальне відділення повинно бути обладнаним протипожежним об-ладнанням згідно чинних вимог.
-Персонал що обслуговує стенд повинен знати розміщення протипожежного обладнання та вміти ним користуватись.
3)Зберігання обтирочного матеріалу дозвояється лише в металевих ящиках із кришками, що щільно закриваються.
4)На дільниці забороняється користування відкритими джерелами по-лум'я, палити та виконувати зварювальні роботи.
5)Персонал, що обслуговує стенд,повнний знати "Правила технічної експлуа-тації електроустановок –споживачів та"Правила технічної безпеки електроу-становок -споживачів"в обсязі ненижче 4 кваліфікаційної групи.
6)Необхідно пройти слідуючі інструктажі:
-Загальні правила ТБ.
-Інструктаж на робочому місті.

 

 

 


3.6 Підготовка до роботи
1)Перевірити роботу силивимірювального механізму,для чого груз механізма необхідно відклонити його від нормального положення на 20°та відпустивши його,дати вільно коливатись.Груз повинен коливатись без заїдань,а після зупинки повинен зупинитись навпроти позначки ноль циферблата.
2)Перевірити кріплення:
-монтажної плити.
-стойок пристрою для установки двигунів.
-опорних стойок динамометра.
-кардана і його огородження.
3)Перед пуском електромашинив експлуатацію необхідно провести контро-льний огляд контактних кілець.
4)Також слід перевірити напрямок обертання ротора насоса ,встановленного на реостаті.
5)Перевірити наявність і надійність заземлення
6)Перевірити роботу електричних кіл, сигналізаціїі контроля.

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Описання стенда, визначеного в дипломній роботі у якості прототипу

Ефективність і якість ремонту автомобільних двигунів шляхом заміни зношених елементів значною мірою визначаються подальшим їх приробленням . У зв'язку з цим розробка оптимальних доступних майстерням АТП, методів і режимів обкатки двигунів з метою прироблення робочих поверхонь має велике значення .
Відсутність обкатки або її виконання шляхом прироблення двигуна шляхом прироблення двигуна на холостому ходу може з'явитися причиною значних і невиправданих експлуатаційних витрат, викликаних зниженням ресурсу і більш частими відмовами відновлених двигунів.
Значення обкатки після ремонту заміною зношених елементів ще більше зростає у зв'язку з неможливістю у ряді випадків обмежувати навантаження протягом перших 30-40 ч. роботи двигуна
наприклад, для двигунів, встановлюваних на автомобілі великої вантажопідйомності .
Короткочасна стендова обкатка автомобільних двигунів є завершальною операцією технологічного процесу їх виготовлення і ремонту. Вона зводиться до первинного прироблення пар, що труть, до промивки двигуна від абразивних частинок і первинних продуктів зносу, що залишилися, до виявлення дефектів і їх усунення,а також до перевірки працездатності зібраного двигуна.
У процесі прироблення формується мікрогеометрія і створюються нові физико-механічні властивості поверхневих шарів деталей, здатних сприймати експлуатаційні навантаження . Тому від якості прироблення двигунів значною мірою залежить їх подальша надійність.
Якість ремонту двигунів знижується в результаті їх поганого і неповного прироблення .Это приводить до зменшення ресурсу двигунів, оскільки при цьому збільшуються не тільки початковий знос ( в процесі прироблення), але і знос в процесі експлуатації двигунів.
Відомо, що повне прироблення деталей двигунів завершує його підготовку до сприйняття експлуатаційних навантажень.
Короткочасна обкатка двигунів (1-а стадія) завершує мікрогеометричне прироблення поверхонь тертя деталей . Це стадія прироблення характеризується спокійним згладжуванням мікронерівностей на всій поверхні тертя, що супроводжується пластичними деформаціями.
Потім йде макрогеометричне прироблення деталей двигуна (2-а стадія) . Вона займає значно великий період часу, робить більш відчутний вплив на подальшу довговічність і називається експлуатаційним періодом прироблення . Тривалість його складає 2,5-3,0 тыс.км пробіги автомобіля.
У період експлуатаційного прироблення відбувається остаточне формування мікрогеометрії поверхонь тертя, відповідної оптимальної, усуваються хвилястість і макронеровнности поверхонь, стабілізуються зазори в сполученні деталей . Темп зношування деталей двигуна до кінця прироблення стабілізується і дає можливість утворитися оптимальному структурному шару поверхонь тертя з підвищеною твердістю, який володіє високими антифрикційними властивостями. Рядом досліджень і практикою встановлено, що режим обкатки капітально відремонтованих двигунів повинен складатися з трьох стадій: холодної обкатки,приработки на холостому ходу і прироблення під навантаженням . При цьому з метою зниження початкового зносу і недопущення можливих задиров труть поверхонь, що виникають унаслідок великих питомих навантажень і високих температур,обкатку двигунів здійснюють по спеціально розроблених режимах, в основі яких лежить поступове підвищення навантажень на поверхні, що труть, і швидкостей ковзання . Порушення режимів обкатки приводить до різкого зниження ресурсу двигунів (до 30 %). Найважливішим в приробленні поверхонь, що труть, є стадії холодної обкатки ( змивання мастилом начальних продуктів зносу ) і гарячого прироблення під навантаженням (формування оптимальної шорсткості поверхонь, що труть ). Короткочасна робота на холостому ходу є підготовчим етапом гарячого прироблення під навантаженням .
У цілях забезпечення надійного мастила сполучень мінімальна частота обертання колінчастого валу при холодній обкатці, наприклад, двигуна ЗІЛ повинна не нижче 500 мін-1 . Гаряче прироблення під навантаженням доцільно починати при частоті обертання колінчастого валу 1100-1200 мін-1 і питомому тиску на основні пари тертя, що небагато перевищують питомий тиск холостого ходу. Закінчення прироблення двигуна під навантаженням визначається частотою обертання колінчастого валу, при якій сумарний питомий тиск досягає максимальних значень. Для двигуна ЗІЛ вони спостерігаються при частоті обертання колінчастого валу 2200 мін-1. Такі основні передумови для призначення режимів обробки автомобільних двигунів після ремонту з використанням обкатувально-гальмівних стендів. Проте дуже часто вживання гальмівних стендів утруднено або економічно невигідно.У даний час багато АТП в своїх майстернях проводить заміну поршневих кілець, вкладишів підшипників колінчастого валу, а у багатьох випадках виконують і капітальні ремонти. При цьому обкатка, як правило, не проводиться або проводиться тільки на холостому ходу, що не дає належних результатів.
При відновленні працездатності автомобільних двигунів заміною зношеної гильзопоршневої групи або колінчастого валу з вкладишами приробітку і випробування так само необхідні, як і для капітального відремонтованих двигунів в умовах ремонтного підприємства.

Особливо важливе значення має приробітку при заміні поршневих кілець.У даний час не кожне АТП має свій в розпорядженні обкатувально-гальмівні стенди і навряд чи слід вважати за доцільне їх придбанням. Практиці відомі більш прості і доступні методи обробки і випробування автомобільних двигунів, що не вимагають складного і дорогого устаткування. Це так звані безгальмівні обкатка і випробування, при яких як навантаження служать власні опори двигуна в поєднанні з виключенням частини циліндрів, обмеження навантаження постановкою шайби в патрубок впускання карбюраторного двигуна лив обмеження ходу рейки паливного насоса дизельного двигуна.
При виключенні з роботи одного або декількох циліндрів частина індикаторної потужності витрачається на подолання тертя в деталях циліндро-поршневої групи, кривошипно-шатунного і інших механізмів, а також насосних втрат вимкнених і працюючих циліндрів. Цим і створюється навантаження на двигун. Зовнішнім навантаженням для працюючих циліндрів в даному випадку будуть механічні і насосні втрати вимкнених циліндрів . Тому її прийнято називати безгальмівним навантаженням. Зважаючи на відсутність ефективного навантаження на валу двигуна ( при безгальмівному навантаженні ) індикаторна потужність працюючих циліндрів буде рівна потужності механічних втрат двигуна :

ZpNi1 = ZpNm.p1 + ZbNm.b1
де Zp і Zb - відповідно число працюючих і вимкнених циліндрів, шт.; Ni1 – індикаторна потужність одного працюючого циліндра при безгальмівному навантаженні механічними втратами вимкнених циліндрів, кВт; Nm.p1 і Nm.b1 - потужність механічних втрат відповідно одного працюючого і одного вимкненого циліндрів, кВт.
Позначивши Nm.b1/Nm.p1 через у,Ni1 через Ne1/um і вирішивши рівняння щодо Ne1,получим значення зовнішнього ефективного навантаження (потужності механічних втрат ) для працюючих циліндрів при безгальмівному навантаженні :

для одного циліндра

Ne1 = UmNm.p1(1 + yZb/Zp);
для двигуна в цілому

Ne = UmNm(1 + yZb/(Z-Zb))

де Um-механічний коефіцієнт корисної дії (к.п.д.) двигуна ;
Nm-потужність механічних втрат двигуна, кВт;
Z – число циліндрів двигуна, шт.

Поняття зовнішнього ефективного навантаження є умовним, оскільки при безгальмівних іспитах зовнішнє навантаження на валу двигуна відсутнє, але в оцінці навантаження працюючих циліндрів грає таку ж роль, як і ефективна потужність двигуна при навантаженні гальм.
Як видно з формули , ефективна потужність двигуна при без гальмівних навантаженні залежить від механічного к.п.д., потужності механічних втрат двигуна і кількості вимкнених циліндрів.
Для карбюраторних двигунів значення Nm.b1 і Nm.p1 будуть приблизно однакові, оскільки зменшення втрат на тертя у вимкнених циліндрах унаслідок відсутності згоряє компенсуватиметься збільшенням насосних втрат в них. Тому у формулі приймається y= 1,0.
Таким чином, знаючи значення Nm і Um, можна визначити ефективну потужність працюючих циліндрів в перерахунку на весь двигун при роботі його з частиною вимкнених циліндрів.
Значення потужності механічних втрат Nm можна визначити різними способами.
Індикаторний спосіб дозволяє обчислити Nm в умовах робочого режиму, але він складний. Безіндікаторні способи розрахунку більш прості і доступні, але дозволяють визначати механічні втрати в умовах, відмінних від нормального робітника режиму двигуна.
Основним критерієм оцінки полягання прироблення двигуна при бесгальмівної обкатці є частота обертання колінчастого валу на холостому ходу при певному обмеженні прохідного перетину патрубка (для карбюраторних двигунів ) впускання або обмеженій подачі палива ( для дизельних двигунів ).
Ступінь обмеження навантаження повинен гарантувати безпеку роботи неприробленого двигуна і вибиратися з урахуванням стійкої роботи двигуна вхолосту при мінімальній частоті обертання, що забезпечує достатню продуктивність масляного насоса при заданій в'язкості і температурі масла.
Показник, що характеризує ступінь приробленого двигуна, після заміни гильзопоршневої групи або колінчастого валу, визначається відношенням частоти обертання випробовуваного двигуна до частоти обертання цілком приробленого еталонного двигуна.
Безгальмівний метод обкатки дозволяє також оцінити рівномірність роботи окремих циліндрів і питому витрату палива двигуном.
Дослідженнями встановлено, що гальмівні і бесгальмівні обкатки дають приблизно однакові результати прироблення. Наприклад, при виключенні чотирьох циліндрів двигуна ЗІЛ – 130 безгальмівного навантаження чотирьох працюючих циліндрів змінюється від 9,7 кВт при частоті обертання колінчастого валу 800 мін –1 до 52,2 кВт при 2800 мін –1 (22), що приблизно відповідає гальмівному навантаженню при обробці цих двигунів на авторемонтних підприємствах (16).
Тому представляється доцільним використовування безгальмівного методу обкатки двигуна шляхом виключення частини циліндрів після ремонту заміною зношених елементів, прироблення яких є обов'язковою умовою тривалої і надійної роботи двигуна.

 

 

 

 

 

 




Стенд
Електрична машина
стенду Можливі режими
Обкатки двигунів по швидкісті, об/мин.

Для обкатки та іспиту яких двигунів призначений

Модель
Потужність,
Квт. Син-хронне
число об/хв. Мкр, Н/м Холодна
обкатка Гаряча обкатка під наванта-женням
СТЭ-40-1500

 


СТЭ-100-1500


Стенд
-ГОСНИТИ
АК-81-4

 

 

АК-92-4

 

 


КИ-5543

 


40

 

 

100

 

 


80

 

 


1500

 

 

1500

 

 


1500

 

 


28

 

 

74

 

 


37

 

 

 

600-1450

 


600-1450

 

 

600-1440

 

 


1600-2500

 

 

1600-2000

 

 


1700-3000

 


Авто-тракторні двигуни зі швидкістю обертання
колінчастого валу 1600 об/хв

 

Двигуни ЯМЗ-238НБ

 


Автомобіль-ні тихоходні дизелі

Таб 4.1 Короткі технiчнi характеристики обкаточно-гальмівних стендів

 

 

 


Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ
Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ призначений для обкатування двигунів. Стенд складається з наступних основних частин: електричного динамометра, рідинного охолоджуваного реостата, електрошкафа, приладової стійки, подовжніх і поперечних настановних плит, бака для пального (у тому числі пристрою для виміру витрати палива). До складу динамометра входить балансирна електромашина, маятниковий силовимірювальний механізм, карданний вал, огородження, змонтоване на плиті.


Таб 4.2 Технічні характеристики

 


№ Найменування показника ,од виміру Норма
1.


2.

 


3.

4.


5. Мережа живлення
Напруга В
Частота струму Гц

Електромашина
тип
марка
потужність ,кВт
синхронна частота обертів ротора об/хв


Встановлена потужність , кВт не більше

Діапазон регулювання обертів ротора
В режимі двигуна
В режимі генератора

Найбільша гальмівна потужність при
3000 об/хв , к.с
380
50

Балансирна , асинхронна
4АНК 2Б 225 М4 з фазовим ротором
55
1500

60


600-1440
1700-3000


150
№ Найменування показника ,од виміру Норма
6.

 

7.

8.

 

 

9.

 

10.


11.


12.


13. Регулювальний реостат
Тип


Об`ем бака , л
Номінальний крутний момент, що вимірюється кгс.м

Силовимiрюючий механізм
тип

межі по шкалі ,кгс
ціна поділки шкали , кгс
похибка %
розрахункове плече , мм

Вимірювання тиску мастила
Межі вимірювання , кгс/см2
Клас точності


Вмiстимiсть бака для палива , л

 

Кiлькiсть обслуговуючого персоналу , чол

 

Площа, яку займає стенд , м2


Маса , кг не бiльше , кг
Рідинний з охолодженням бака проточною водою
300
37

 

маятниковий

0-60
0.25
+1
716.2

манометр
10
1.6


100+5

 

1

 

30


1810

 

Балансирна електромашина

Балансирна електромашина служить як привід при холодному обкатуванні двигуна (руховий режим роботи стенда) і гальмом при його гарячому обкатуванні з навантаженням (генераторний режим роботи стенда).При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, що прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямку. Тому що реактивний момент на статорі дорівнює обертаючому моменту ротора, то по реактивному моменті визначається гальмовий чи момент момент тертя при холодному обкатуванні двигуна, що замірюються силовимірювальним механізмом .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Загальне описання та принцип роботи

Стенд обкатувально-гальмівний складається з наступних складових частин:
динамометра електричного, реостата, електрошафи, стійкі приладовою, стійкий настановних, плит подовжніх і поперечних, бака для пального, установки терезів.
До складу динамометра входять: балансирна електромашина, механізм силовимірювальний, вал карданний і охолоджування, змонтоване на плиті. Балансирная електромашина служить як привід при холодній обкатці двигуна і гальмом при гарячій обкатці двигуна з навантаженням при випробуванні. Балансирная асинхронна електромашина з фазовим ротором типу 4АНК за допомогою двох опорних цапф підвішена на стійках, закріплених на загальній плиті, що дозволяє корпусу машини повертатися на деякий кут в обидві сторони щодо валу ротора. При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, який прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямі.
Оскільки реактивний момент на статорі рівний моменту ротора, що обертається, то по реактивному моменту визначається гальмівний момент або момент тертя при холодній обкатці двигуна, які заміряються силоизмерительным механізмом. Електромашина працює на стенді в двох режимах: руховому і генераторному. Руховий режим роботи електромашини використовується при холодній обкатці дизельного двигуна, а генераторний- при гарячій обкатці двигуна під навантаженням.
У генераторному режимі електромашина починає працювати автоматично, як тільки її ротор повідомляється обкачуваним двигуном частота обертання вище за синхронну. При цьому значна частина механічної енергії двигуна внутрішнього згоряє перетвориться в електричну.Для зменшення опору качення корпусу електромашини підведення до обмоткам стартера і щіток ротора виконані спеціальними гнучкими дротами.
Для виміру частоти обертання на стійці приладовій є цифровий тахометр 7ТЄ, безконтактний датчик, який встановлений на кришці.
Вал ротора електромашини з'єднується з обкачуваним двигуном за допомогою карданного валу, що дозволяє встановлювати обкачуваний двигун щодо електромашини із зсувом осей, що допускається, в межах 5мм. Карданний вал закритий огорожею, що має відкидну частину. На кожусі огорожі встановлений важіль управління подачі палива.
Механізм силовимірювальний є механізмом маятникового типу, службовець для виміру гальмівного моменту при обкатці двигунів під навантаженням. Момент передається на корпус електромашини, яка пов'язана з механізмом силоизмерительным і демпфером за допомогою кронштейна.
При повороті корпусу электромашиины тяга, пов'язана з кронштейном, переміщається, і повертається ексцентриковий вал.
На ексцентриковому валу закріплений важіль з вантажем, який при повороті ексцентрикового валу відхиляється від вертикального положення. Відхилення вантажу відбувається до тих пір, поки момент сили тяжкості вантажу не зрівноважить гальмівною або що крутить момент.
Сектор, закріплений на ексцентриковому валу знаходиться в зачіпляюче з шкалою шестерні, закріпленої на валу. При відхиленні маятника стрільця, встановлювана на валу, повертається і показує на циферблаті зусилля, передаване від корпусу електромашини.
Шкала циферблата протарирована в обидві сторони від нульового значення. За внутрішньою шкалою визначається умовно момент опору обкачуваного двигуна при роботі електромашини в руховому режимі, а за зовнішньою шкалою – значення гальмівного моменту двигуна в процесі його гарячої обкатки з навантаженням.
Демпфер вагового механізму служить для гасіння коливань маятника, що виникають при різкій зміні навантаження або напруги в мережі. Демпфер є циліндром, усередині якого знаходиться поршень з двома отворами, призначеними для повідомлення надпоршневий і підпоршневий порожнин циліндра.Поршень шарнірно пов'язаний з корпусом електромашини і тягою силоизмерительного механізму, а циліндр шарнірно сполучений з підставою стійки силоизмерительного механізму. При коливаннях маятника силоизмерительного механізму поршень демпфера переміщається, а масло по отворах в поршні, що знаходиться в циліндрі, протікає з однієї порожнини в іншу. При цьому створюється опір руху поршня, а отже, і коченню маятника.

4. Описання стенда, визначеного в дипломній роботі у якості прототипу

Ефективність і якість ремонту автомобільних двигунів шляхом заміни зношених елементів значною мірою визначаються подальшим їх приробленням . У зв'язку з цим розробка оптимальних доступних майстерням АТП, методів і режимів обкатки двигунів з метою прироблення робочих поверхонь має велике значення .
Відсутність обкатки або її виконання шляхом прироблення двигуна шляхом прироблення двигуна на холостому ходу може з'явитися причиною значних і невиправданих експлуатаційних витрат, викликаних зниженням ресурсу і більш частими відмовами відновлених двигунів.
Значення обкатки після ремонту заміною зношених елементів ще більше зростає у зв'язку з неможливістю у ряді випадків обмежувати навантаження протягом перших 30-40 ч. роботи двигуна
наприклад, для двигунів, встановлюваних на автомобілі великої вантажопідйомності .
Короткочасна стендова обкатка автомобільних двигунів є завершальною операцією технологічного процесу їх виготовлення і ремонту. Вона зводиться до первинного прироблення пар, що труть, до промивки двигуна від абразивних частинок і первинних продуктів зносу, що залишилися, до виявлення дефектів і їх усунення,а також до перевірки працездатності зібраного двигуна.
У процесі прироблення формується мікрогеометрія і створюються нові физико-механічні властивості поверхневих шарів деталей, здатних сприймати експлуатаційні навантаження . Тому від якості прироблення двигунів значною мірою залежить їх подальша надійність.
Якість ремонту двигунів знижується в результаті їх поганого і неповного прироблення .Это приводить до зменшення ресурсу двигунів, оскільки при цьому збільшуються не тільки початковий знос ( в процесі прироблення), але і знос в процесі експлуатації двигунів.
Відомо, що повне прироблення деталей двигунів завершує його підготовку до сприйняття експлуатаційних навантажень.
Короткочасна обкатка двигунів (1-а стадія) завершує мікрогеометричне прироблення поверхонь тертя деталей . Це стадія прироблення характеризується спокійним згладжуванням мікронерівностей на всій поверхні тертя, що супроводжується пластичними деформаціями.
Потім йде макрогеометричне прироблення деталей двигуна (2-а стадія) . Вона займає значно великий період часу, робить більш відчутний вплив на подальшу довговічність і називається експлуатаційним періодом прироблення . Тривалість його складає 2,5-3,0 тыс.км пробіги автомобіля.
У період експлуатаційного прироблення відбувається остаточне формування мікрогеометрії поверхонь тертя, відповідної оптимальної, усуваються хвилястість і макронеровнности поверхонь, стабілізуються зазори в сполученні деталей . Темп зношування деталей двигуна до кінця прироблення стабілізується і дає можливість утворитися оптимальному структурному шару поверхонь тертя з підвищеною твердістю, який володіє високими антифрикційними властивостями. Рядом досліджень і практикою встановлено, що режим обкатки капітально відремонтованих двигунів повинен складатися з трьох стадій: холодної обкатки,приработки на холостому ходу і прироблення під навантаженням . При цьому з метою зниження початкового зносу і недопущення можливих задиров труть поверхонь, що виникають унаслідок великих питомих навантажень і високих температур,обкатку двигунів здійснюють по спеціально розроблених режимах, в основі яких лежить поступове підвищення навантажень на поверхні, що труть, і швидкостей ковзання . Порушення режимів обкатки приводить до різкого зниження ресурсу двигунів (до 30 %). Найважливішим в приробленні поверхонь, що труть, є стадії холодної обкатки ( змивання мастилом начальних продуктів зносу ) і гарячого прироблення під навантаженням (формування оптимальної шорсткості поверхонь, що труть ). Короткочасна робота на холостому ходу є підготовчим етапом гарячого прироблення під навантаженням .
У цілях забезпечення надійного мастила сполучень мінімальна частота обертання колінчастого валу при холодній обкатці, наприклад, двигуна ЗІЛ повинна не нижче 500 мін-1 . Гаряче прироблення під навантаженням доцільно починати при частоті обертання колінчастого валу 1100-1200 мін-1 і питомому тиску на основні пари тертя, що небагато перевищують питомий тиск холостого ходу. Закінчення прироблення двигуна під навантаженням визначається частотою обертання колінчастого валу, при якій сумарний питомий тиск досягає максимальних значень. Для двигуна ЗІЛ вони спостерігаються при частоті обертання колінчастого валу 2200 мін-1. Такі основні передумови для призначення режимів обробки автомобільних двигунів після ремонту з використанням обкатувально-гальмівних стендів. Проте дуже часто вживання гальмівних стендів утруднено або економічно невигідно.У даний час багато АТП в своїх майстернях проводить заміну поршневих кілець, вкладишів підшипників колінчастого валу, а у багатьох випадках виконують і капітальні ремонти. При цьому обкатка, як правило, не проводиться або проводиться тільки на холостому ходу, що не дає належних результатів.
При відновленні працездатності автомобільних двигунів заміною зношеної гильзопоршневої групи або колінчастого валу з вкладишами приробітку і випробування так само необхідні, як і для капітального відремонтованих двигунів в умовах ремонтного підприємства.

Особливо важливе значення має приробітку при заміні поршневих кілець.У даний час не кожне АТП має свій в розпорядженні обкатувально-гальмівні стенди і навряд чи слід вважати за доцільне їх придбанням. Практиці відомі більш прості і доступні методи обробки і випробування автомобільних двигунів, що не вимагають складного і дорогого устаткування. Це так звані безгальмівні обкатка і випробування, при яких як навантаження служать власні опори двигуна в поєднанні з виключенням частини циліндрів, обмеження навантаження постановкою шайби в патрубок впускання карбюраторного двигуна лив обмеження ходу рейки паливного насоса дизельного двигуна.
При виключенні з роботи одного або декількох циліндрів частина індикаторної потужності витрачається на подолання тертя в деталях циліндро-поршневої групи, кривошипно-шатунного і інших механізмів, а також насосних втрат вимкнених і працюючих циліндрів. Цим і створюється навантаження на двигун. Зовнішнім навантаженням для працюючих циліндрів в даному випадку будуть механічні і насосні втрати вимкнених циліндрів . Тому її прийнято називати безгальмівним навантаженням. Зважаючи на відсутність ефективного навантаження на валу двигуна ( при безгальмівному навантаженні ) індикаторна потужність працюючих циліндрів буде рівна потужності механічних втрат двигуна :

ZpNi1 = ZpNm.p1 + ZbNm.b1
де Zp і Zb - відповідно число працюючих і вимкнених циліндрів, шт.; Ni1 – індикаторна потужність одного працюючого циліндра при безгальмівному навантаженні механічними втратами вимкнених циліндрів, кВт; Nm.p1 і Nm.b1 - потужність механічних втрат відповідно одного працюючого і одного вимкненого циліндрів, кВт.
Позначивши Nm.b1/Nm.p1 через у,Ni1 через Ne1/um і вирішивши рівняння щодо Ne1,получим значення зовнішнього ефективного навантаження (потужності механічних втрат ) для працюючих циліндрів при безгальмівному навантаженні :

для одного циліндра

Ne1 = UmNm.p1(1 + yZb/Zp);
для двигуна в цілому

Ne = UmNm(1 + yZb/(Z-Zb))

де Um-механічний коефіцієнт корисної дії (к.п.д.) двигуна ;
Nm-потужність механічних втрат двигуна, кВт;
Z – число циліндрів двигуна, шт.

Поняття зовнішнього ефективного навантаження є умовним, оскільки при безгальмівних іспитах зовнішнє навантаження на валу двигуна відсутнє, але в оцінці навантаження працюючих циліндрів грає таку ж роль, як і ефективна потужність двигуна при навантаженні гальм.
Як видно з формули , ефективна потужність двигуна при без гальмівних навантаженні залежить від механічного к.п.д., потужності механічних втрат двигуна і кількості вимкнених циліндрів.
Для карбюраторних двигунів значення Nm.b1 і Nm.p1 будуть приблизно однакові, оскільки зменшення втрат на тертя у вимкнених циліндрах унаслідок відсутності згоряє компенсуватиметься збільшенням насосних втрат в них. Тому у формулі приймається y= 1,0.
Таким чином, знаючи значення Nm і Um, можна визначити ефективну потужність працюючих циліндрів в перерахунку на весь двигун при роботі його з частиною вимкнених циліндрів.
Значення потужності механічних втрат Nm можна визначити різними способами.
Індикаторний спосіб дозволяє обчислити Nm в умовах робочого режиму, але він складний. Безіндікаторні способи розрахунку більш прості і доступні, але дозволяють визначати механічні втрати в умовах, відмінних від нормального робітника режиму двигуна.
Основним критерієм оцінки полягання прироблення двигуна при бесгальмівної обкатці є частота обертання колінчастого валу на холостому ходу при певному обмеженні прохідного перетину патрубка (для карбюраторних двигунів ) впускання або обмеженій подачі палива ( для дизельних двигунів ).
Ступінь обмеження навантаження повинен гарантувати безпеку роботи неприробленого двигуна і вибиратися з урахуванням стійкої роботи двигуна вхолосту при мінімальній частоті обертання, що забезпечує достатню продуктивність масляного насоса при заданій в'язкості і температурі масла.
Показник, що характеризує ступінь приробленого двигуна, після заміни гильзопоршневої групи або колінчастого валу, визначається відношенням частоти обертання випробовуваного двигуна до частоти обертання цілком приробленого еталонного двигуна.
Безгальмівний метод обкатки дозволяє також оцінити рівномірність роботи окремих циліндрів і питому витрату палива двигуном.
Дослідженнями встановлено, що гальмівні і бесгальмівні обкатки дають приблизно однакові результати прироблення. Наприклад, при виключенні чотирьох циліндрів двигуна ЗІЛ – 130 безгальмівного навантаження чотирьох працюючих циліндрів змінюється від 9,7 кВт при частоті обертання колінчастого валу 800 мін –1 до 52,2 кВт при 2800 мін –1 (22), що приблизно відповідає гальмівному навантаженню при обробці цих двигунів на авторемонтних підприємствах (16).
Тому представляється доцільним використовування безгальмівного методу обкатки двигуна шляхом виключення частини циліндрів після ремонту заміною зношених елементів, прироблення яких є обов'язковою умовою тривалої і надійної роботи двигуна.

 

 

 

 

 

 




Стенд
Електрична машина
стенду Можливі режими
Обкатки двигунів по швидкісті, об/мин.

Для обкатки та іспиту яких двигунів призначений

Модель
Потужність,
Квт. Син-хронне
число об/хв. Мкр, Н/м Холодна
обкатка Гаряча обкатка під наванта-женням
СТЭ-40-1500

 


СТЭ-100-1500


Стенд
-ГОСНИТИ
АК-81-4

 

 

АК-92-4

 

 


КИ-5543

 


40

 

 

100

 

 


80

 

 


1500

 

 

1500

 

 


1500

 

 


28

 

 

74

 

 


37

 

 

 

600-1450

 


600-1450

 

 

600-1440

 

 


1600-2500

 

 

1600-2000

 

 


1700-3000

 


Авто-тракторні двигуни зі швидкістю обертання
колінчастого валу 1600 об/хв

 

Двигуни ЯМЗ-238НБ

 


Автомобіль-ні тихоходні дизелі

Таб 4.1 Короткі технiчнi характеристики обкаточно-гальмівних стендів

 

 

 


Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ
Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ призначений для обкатування двигунів. Стенд складається з наступних основних частин: електричного динамометра, рідинного охолоджуваного реостата, електрошкафа, приладової стійки, подовжніх і поперечних настановних плит, бака для пального (у тому числі пристрою для виміру витрати палива). До складу динамометра входить балансирна електромашина, маятниковий силовимірювальний механізм, карданний вал, огородження, змонтоване на плиті.


Таб 4.2 Технічні характеристики

 


№ Найменування показника ,од виміру Норма
1.


2.

 


3.

4.


5. Мережа живлення
Напруга В
Частота струму Гц

Електромашина
тип
марка
потужність ,кВт
синхронна частота обертів ротора об/хв


Встановлена потужність , кВт не більше

Діапазон регулювання обертів ротора
В режимі двигуна
В режимі генератора

Найбільша гальмівна потужність при
3000 об/хв , к.с
380
50

Балансирна , асинхронна
4АНК 2Б 225 М4 з фазовим ротором
55
1500

60


600-1440
1700-3000


150
№ Найменування показника ,од виміру Норма
6.

 

7.

8.

 

 

9.

 

10.


11.


12.


13. Регулювальний реостат
Тип


Об`ем бака , л
Номінальний крутний момент, що вимірюється кгс.м

Силовимiрюючий механізм
тип

межі по шкалі ,кгс
ціна поділки шкали , кгс
похибка %
розрахункове плече , мм

Вимірювання тиску мастила
Межі вимірювання , кгс/см2
Клас точності


Вмiстимiсть бака для палива , л

 

Кiлькiсть обслуговуючого персоналу , чол

 

Площа, яку займає стенд , м2


Маса , кг не бiльше , кг
Рідинний з охолодженням бака проточною водою
300
37

 

маятниковий

0-60
0.25
+1
716.2

манометр
10
1.6


100+5

 

1

 

30


1810

 

Балансирна електромашина

Балансирна електромашина служить як привід при холодному обкатуванні двигуна (руховий режим роботи стенда) і гальмом при його гарячому обкатуванні з навантаженням (генераторний режим роботи стенда).При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, що прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямку. Тому що реактивний момент на статорі дорівнює обертаючому моменту ротора, то по реактивному моменті визначається гальмовий чи момент момент тертя при холодному обкатуванні двигуна, що замірюються силовимірювальним механізмом .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Загальне описання та принцип роботи

Стенд обкатувально-гальмівний складається з наступних складових частин:
динамометра електричного, реостата, електрошафи, стійкі приладовою, стійкий настановних, плит подовжніх і поперечних, бака для пального, установки терезів.
До складу динамометра входять: балансирна електромашина, механізм силовимірювальний, вал карданний і охолоджування, змонтоване на плиті. Балансирная електромашина служить як привід при холодній обкатці двигуна і гальмом при гарячій обкатці двигуна з навантаженням при випробуванні. Балансирная асинхронна електромашина з фазовим ротором типу 4АНК за допомогою двох опорних цапф підвішена на стійках, закріплених на загальній плиті, що дозволяє корпусу машини повертатися на деякий кут в обидві сторони щодо валу ротора. При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, який прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямі.
Оскільки реактивний момент на статорі рівний моменту ротора, що обертається, то по реактивному моменту визначається гальмівний момент або момент тертя при холодній обкатці двигуна, які заміряються силоизмерительным механізмом. Електромашина працює на стенді в двох режимах: руховому і генераторному. Руховий режим роботи електромашини використовується при холодній обкатці дизельного двигуна, а генераторний- при гарячій обкатці двигуна під навантаженням.
У генераторному режимі електромашина починає працювати автоматично, як тільки її ротор повідомляється обкачуваним двигуном частота обертання вище за синхронну. При цьому значна частина механічної енергії двигуна внутрішнього згоряє перетвориться в електричну.Для зменшення опору качення корпусу електромашини підведення до обмоткам стартера і щіток ротора виконані спеціальними гнучкими дротами.
Для виміру частоти обертання на стійці приладовій є цифровий тахометр 7ТЄ, безконтактний датчик, який встановлений на кришці.
Вал ротора електромашини з'єднується з обкачуваним двигуном за допомогою карданного валу, що дозволяє встановлювати обкачуваний двигун щодо електромашини із зсувом осей, що допускається, в межах 5мм. Карданний вал закритий огорожею, що має відкидну частину. На кожусі огорожі встановлений важіль управління подачі палива.
Механізм силовимірювальний є механізмом маятникового типу, службовець для виміру гальмівного моменту при обкатці двигунів під навантаженням. Момент передається на корпус електромашини, яка пов'язана з механізмом силоизмерительным і демпфером за допомогою кронштейна.
При повороті корпусу электромашиины тяга, пов'язана з кронштейном, переміщається, і повертається ексцентриковий вал.
На ексцентриковому валу закріплений важіль з вантажем, який при повороті ексцентрикового валу відхиляється від вертикального положення. Відхилення вантажу відбувається до тих пір, поки момент сили тяжкості вантажу не зрівноважить гальмівною або що крутить момент.
Сектор, закріплений на ексцентриковому валу знаходиться в зачіпляюче з шкалою шестерні, закріпленої на валу. При відхиленні маятника стрільця, встановлювана на валу, повертається і показує на циферблаті зусилля, передаване від корпусу електромашини.
Шкала циферблата протарирована в обидві сторони від нульового значення. За внутрішньою шкалою визначається умовно момент опору обкачуваного двигуна при роботі електромашини в руховому режимі, а за зовнішньою шкалою – значення гальмівного моменту двигуна в процесі його гарячої обкатки з навантаженням.
Демпфер вагового механізму служить для гасіння коливань маятника, що виникають при різкій зміні навантаження або напруги в мережі. Демпфер є циліндром, усередині якого знаходиться поршень з двома отворами, призначеними для повідомлення надпоршневий і підпоршневий порожнин циліндра.Поршень шарнірно пов'язаний з корпусом електромашини і тягою силоизмерительного механізму, а циліндр шарнірно сполучений з підставою стійки силоизмерительного механізму. При коливаннях маятника силоизмерительного механізму поршень демпфера переміщається, а масло по отворах в поршні, що знаходиться в циліндрі, протікає з однієї порожнини в іншу. При цьому створюється опір руху поршня, а отже, і коченню маятника.

4. Описання стенда, визначеного в дипломній роботі у якості прототипу

Ефективність і якість ремонту автомобільних двигунів шляхом заміни зношених елементів значною мірою визначаються подальшим їх приробленням . У зв'язку з цим розробка оптимальних доступних майстерням АТП, методів і режимів обкатки двигунів з метою прироблення робочих поверхонь має велике значення .
Відсутність обкатки або її виконання шляхом прироблення двигуна шляхом прироблення двигуна на холостому ходу може з'явитися причиною значних і невиправданих експлуатаційних витрат, викликаних зниженням ресурсу і більш частими відмовами відновлених двигунів.
Значення обкатки після ремонту заміною зношених елементів ще більше зростає у зв'язку з неможливістю у ряді випадків обмежувати навантаження протягом перших 30-40 ч. роботи двигуна
наприклад, для двигунів, встановлюваних на автомобілі великої вантажопідйомності .
Короткочасна стендова обкатка автомобільних двигунів є завершальною операцією технологічного процесу їх виготовлення і ремонту. Вона зводиться до первинного прироблення пар, що труть, до промивки двигуна від абразивних частинок і первинних продуктів зносу, що залишилися, до виявлення дефектів і їх усунення,а також до перевірки працездатності зібраного двигуна.
У процесі прироблення формується мікрогеометрія і створюються нові физико-механічні властивості поверхневих шарів деталей, здатних сприймати експлуатаційні навантаження . Тому від якості прироблення двигунів значною мірою залежить їх подальша надійність.
Якість ремонту двигунів знижується в результаті їх поганого і неповного прироблення .Это приводить до зменшення ресурсу двигунів, оскільки при цьому збільшуються не тільки початковий знос ( в процесі прироблення), але і знос в процесі експлуатації двигунів.
Відомо, що повне прироблення деталей двигунів завершує його підготовку до сприйняття експлуатаційних навантажень.
Короткочасна обкатка двигунів (1-а стадія) завершує мікрогеометричне прироблення поверхонь тертя деталей . Це стадія прироблення характеризується спокійним згладжуванням мікронерівностей на всій поверхні тертя, що супроводжується пластичними деформаціями.
Потім йде макрогеометричне прироблення деталей двигуна (2-а стадія) . Вона займає значно великий період часу, робить більш відчутний вплив на подальшу довговічність і називається експлуатаційним періодом прироблення . Тривалість його складає 2,5-3,0 тыс.км пробіги автомобіля.
У період експлуатаційного прироблення відбувається остаточне формування мікрогеометрії поверхонь тертя, відповідної оптимальної, усуваються хвилястість і макронеровнности поверхонь, стабілізуються зазори в сполученні деталей . Темп зношування деталей двигуна до кінця прироблення стабілізується і дає можливість утворитися оптимальному структурному шару поверхонь тертя з підвищеною твердістю, який володіє високими антифрикційними властивостями. Рядом досліджень і практикою встановлено, що режим обкатки капітально відремонтованих двигунів повинен складатися з трьох стадій: холодної обкатки,приработки на холостому ходу і прироблення під навантаженням . При цьому з метою зниження початкового зносу і недопущення можливих задиров труть поверхонь, що виникають унаслідок великих питомих навантажень і високих температур,обкатку двигунів здійснюють по спеціально розроблених режимах, в основі яких лежить поступове підвищення навантажень на поверхні, що труть, і швидкостей ковзання . Порушення режимів обкатки приводить до різкого зниження ресурсу двигунів (до 30 %). Найважливішим в приробленні поверхонь, що труть, є стадії холодної обкатки ( змивання мастилом начальних продуктів зносу ) і гарячого прироблення під навантаженням (формування оптимальної шорсткості поверхонь, що труть ). Короткочасна робота на холостому ходу є підготовчим етапом гарячого прироблення під навантаженням .
У цілях забезпечення надійного мастила сполучень мінімальна частота обертання колінчастого валу при холодній обкатці, наприклад, двигуна ЗІЛ повинна не нижче 500 мін-1 . Гаряче прироблення під навантаженням доцільно починати при частоті обертання колінчастого валу 1100-1200 мін-1 і питомому тиску на основні пари тертя, що небагато перевищують питомий тиск холостого ходу. Закінчення прироблення двигуна під навантаженням визначається частотою обертання колінчастого валу, при якій сумарний питомий тиск досягає максимальних значень. Для двигуна ЗІЛ вони спостерігаються при частоті обертання колінчастого валу 2200 мін-1. Такі основні передумови для призначення режимів обробки автомобільних двигунів після ремонту з використанням обкатувально-гальмівних стендів. Проте дуже часто вживання гальмівних стендів утруднено або економічно невигідно.У даний час багато АТП в своїх майстернях проводить заміну поршневих кілець, вкладишів підшипників колінчастого валу, а у багатьох випадках виконують і капітальні ремонти. При цьому обкатка, як правило, не проводиться або проводиться тільки на холостому ходу, що не дає належних результатів.
При відновленні працездатності автомобільних двигунів заміною зношеної гильзопоршневої групи або колінчастого валу з вкладишами приробітку і випробування так само необхідні, як і для капітального відремонтованих двигунів в умовах ремонтного підприємства.

Особливо важливе значення має приробітку при заміні поршневих кілець.У даний час не кожне АТП має свій в розпорядженні обкатувально-гальмівні стенди і навряд чи слід вважати за доцільне їх придбанням. Практиці відомі більш прості і доступні методи обробки і випробування автомобільних двигунів, що не вимагають складного і дорогого устаткування. Це так звані безгальмівні обкатка і випробування, при яких як навантаження служать власні опори двигуна в поєднанні з виключенням частини циліндрів, обмеження навантаження постановкою шайби в патрубок впускання карбюраторного двигуна лив обмеження ходу рейки паливного насоса дизельного двигуна.
При виключенні з роботи одного або декількох циліндрів частина індикаторної потужності витрачається на подолання тертя в деталях циліндро-поршневої групи, кривошипно-шатунного і інших механізмів, а також насосних втрат вимкнених і працюючих циліндрів. Цим і створюється навантаження на двигун. Зовнішнім навантаженням для працюючих циліндрів в даному випадку будуть механічні і насосні втрати вимкнених циліндрів . Тому її прийнято називати безгальмівним навантаженням. Зважаючи на відсутність ефективного навантаження на валу двигуна ( при безгальмівному навантаженні ) індикаторна потужність працюючих циліндрів буде рівна потужності механічних втрат двигуна :

ZpNi1 = ZpNm.p1 + ZbNm.b1
де Zp і Zb - відповідно число працюючих і вимкнених циліндрів, шт.; Ni1 – індикаторна потужність одного працюючого циліндра при безгальмівному навантаженні механічними втратами вимкнених циліндрів, кВт; Nm.p1 і Nm.b1 - потужність механічних втрат відповідно одного працюючого і одного вимкненого циліндрів, кВт.
Позначивши Nm.b1/Nm.p1 через у,Ni1 через Ne1/um і вирішивши рівняння щодо Ne1,получим значення зовнішнього ефективного навантаження (потужності механічних втрат ) для працюючих циліндрів при безгальмівному навантаженні :

для одного циліндра

Ne1 = UmNm.p1(1 + yZb/Zp);
для двигуна в цілому

Ne = UmNm(1 + yZb/(Z-Zb))

де Um-механічний коефіцієнт корисної дії (к.п.д.) двигуна ;
Nm-потужність механічних втрат двигуна, кВт;
Z – число циліндрів двигуна, шт.

Поняття зовнішнього ефективного навантаження є умовним, оскільки при безгальмівних іспитах зовнішнє навантаження на валу двигуна відсутнє, але в оцінці навантаження працюючих циліндрів грає таку ж роль, як і ефективна потужність двигуна при навантаженні гальм.
Як видно з формули , ефективна потужність двигуна при без гальмівних навантаженні залежить від механічного к.п.д., потужності механічних втрат двигуна і кількості вимкнених циліндрів.
Для карбюраторних двигунів значення Nm.b1 і Nm.p1 будуть приблизно однакові, оскільки зменшення втрат на тертя у вимкнених циліндрах унаслідок відсутності згоряє компенсуватиметься збільшенням насосних втрат в них. Тому у формулі приймається y= 1,0.
Таким чином, знаючи значення Nm і Um, можна визначити ефективну потужність працюючих циліндрів в перерахунку на весь двигун при роботі його з частиною вимкнених циліндрів.
Значення потужності механічних втрат Nm можна визначити різними способами.
Індикаторний спосіб дозволяє обчислити Nm в умовах робочого режиму, але він складний. Безіндікаторні способи розрахунку більш прості і доступні, але дозволяють визначати механічні втрати в умовах, відмінних від нормального робітника режиму двигуна.
Основним критерієм оцінки полягання прироблення двигуна при бесгальмівної обкатці є частота обертання колінчастого валу на холостому ходу при певному обмеженні прохідного перетину патрубка (для карбюраторних двигунів ) впускання або обмеженій подачі палива ( для дизельних двигунів ).
Ступінь обмеження навантаження повинен гарантувати безпеку роботи неприробленого двигуна і вибиратися з урахуванням стійкої роботи двигуна вхолосту при мінімальній частоті обертання, що забезпечує достатню продуктивність масляного насоса при заданій в'язкості і температурі масла.
Показник, що характеризує ступінь приробленого двигуна, після заміни гильзопоршневої групи або колінчастого валу, визначається відношенням частоти обертання випробовуваного двигуна до частоти обертання цілком приробленого еталонного двигуна.
Безгальмівний метод обкатки дозволяє також оцінити рівномірність роботи окремих циліндрів і питому витрату палива двигуном.
Дослідженнями встановлено, що гальмівні і бесгальмівні обкатки дають приблизно однакові результати прироблення. Наприклад, при виключенні чотирьох циліндрів двигуна ЗІЛ – 130 безгальмівного навантаження чотирьох працюючих циліндрів змінюється від 9,7 кВт при частоті обертання колінчастого валу 800 мін –1 до 52,2 кВт при 2800 мін –1 (22), що приблизно відповідає гальмівному навантаженню при обробці цих двигунів на авторемонтних підприємствах (16).
Тому представляється доцільним використовування безгальмівного методу обкатки двигуна шляхом виключення частини циліндрів після ремонту заміною зношених елементів, прироблення яких є обов'язковою умовою тривалої і надійної роботи двигуна.

 

 

 

 

 

 




Стенд
Електрична машина
стенду Можливі режими
Обкатки двигунів по швидкісті, об/мин.

Для обкатки та іспиту яких двигунів призначений

Модель
Потужність,
Квт. Син-хронне
число об/хв. Мкр, Н/м Холодна
обкатка Гаряча обкатка під наванта-женням
СТЭ-40-1500

 


СТЭ-100-1500


Стенд
-ГОСНИТИ
АК-81-4

 

 

АК-92-4

 

 


КИ-5543

 


40

 

 

100

 

 


80

 

 


1500

 

 

1500

 

 


1500

 

 


28

 

 

74

 

 


37

 

 

 

600-1450

 


600-1450

 

 

600-1440

 

 


1600-2500

 

 

1600-2000

 

 


1700-3000

 


Авто-тракторні двигуни зі швидкістю обертання
колінчастого валу 1600 об/хв

 

Двигуни ЯМЗ-238НБ

 


Автомобіль-ні тихоходні дизелі

Таб 4.1 Короткі технiчнi характеристики обкаточно-гальмівних стендів

 

 

 


Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ
Стенд КИ-5543-ГОСНИТИ призначений для обкатування двигунів. Стенд складається з наступних основних частин: електричного динамометра, рідинного охолоджуваного реостата, електрошкафа, приладової стійки, подовжніх і поперечних настановних плит, бака для пального (у тому числі пристрою для виміру витрати палива). До складу динамометра входить балансирна електромашина, маятниковий силовимірювальний механізм, карданний вал, огородження, змонтоване на плиті.


Таб 4.2 Технічні характеристики

 


№ Найменування показника ,од виміру Норма
1.


2.

 


3.

4.


5. Мережа живлення
Напруга В
Частота струму Гц

Електромашина
тип
марка
потужність ,кВт
синхронна частота обертів ротора об/хв


Встановлена потужність , кВт не більше

Діапазон регулювання обертів ротора
В режимі двигуна
В режимі генератора

Найбільша гальмівна потужність при
3000 об/хв , к.с
380
50

Балансирна , асинхронна
4АНК 2Б 225 М4 з фазовим ротором
55
1500

60


600-1440
1700-3000


150
№ Найменування показника ,од виміру Норма
6.

 

7.

8.

 

 

9.

 

10.


11.


12.


13. Регулювальний реостат
Тип


Об`ем бака , л
Номінальний крутний момент, що вимірюється кгс.м

Силовимiрюючий механізм
тип

межі по шкалі ,кгс
ціна поділки шкали , кгс
похибка %
розрахункове плече , мм

Вимірювання тиску мастила
Межі вимірювання , кгс/см2
Клас точності


Вмiстимiсть бака для палива , л

 

Кiлькiсть обслуговуючого персоналу , чол

 

Площа, яку займає стенд , м2


Маса , кг не бiльше , кг
Рідинний з охолодженням бака проточною водою
300
37

 

маятниковий

0-60
0.25
+1
716.2

манометр
10
1.6


100+5

 

1

 

30


1810

 

Балансирна електромашина

Балансирна електромашина служить як привід при холодному обкатуванні двигуна (руховий режим роботи стенда) і гальмом при його гарячому обкатуванні з навантаженням (генераторний режим роботи стенда).При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, що прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямку. Тому що реактивний момент на статорі дорівнює обертаючому моменту ротора, то по реактивному моменті визначається гальмовий чи момент момент тертя при холодному обкатуванні двигуна, що замірюються силовимірювальним механізмом .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Загальне описання та принцип роботи

Стенд обкатувально-гальмівний складається з наступних складових частин:
динамометра електричного, реостата, електрошафи, стійкі приладовою, стійкий настановних, плит подовжніх і поперечних, бака для пального, установки терезів.
До складу динамометра входять: балансирна електромашина, механізм силовимірювальний, вал карданний і охолоджування, змонтоване на плиті. Балансирная електромашина служить як привід при холодній обкатці двигуна і гальмом при гарячій обкатці двигуна з навантаженням при випробуванні. Балансирная асинхронна електромашина з фазовим ротором типу 4АНК за допомогою двох опорних цапф підвішена на стійках, закріплених на загальній плиті, що дозволяє корпусу машини повертатися на деякий кут в обидві сторони щодо валу ротора. При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, який прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямі.
Оскільки реактивний момент на статорі рівний моменту ротора, що обертається, то по реактивному моменту визначається гальмівний момент або момент тертя при холодній обкатці двигуна, які заміряються силоизмерительным механізмом. Електромашина працює на стенді в двох режимах: руховому і генераторному. Руховий режим роботи електромашини використовується при холодній обкатці дизельного двигуна, а генераторний- при гарячій обкатці двигуна під навантаженням.
У генераторному режимі електромашина починає працювати автоматично, як тільки її ротор повідомляється обкачуваним двигуном частота обертання вище за синхронну. При цьому значна частина механічної енергії двигуна внутрішнього згоряє перетвориться в електричну.Для зменшення опору качення корпусу електромашини підведення до обмоткам стартера і щіток ротора виконані спеціальними гнучкими дротами.
Для виміру частоти обертання на стійці приладовій є цифровий тахометр 7ТЄ, безконтактний датчик, який встановлений на кришці.
Вал ротора електромашини з'єднується з обкачуваним двигуном за допомогою карданного валу, що дозволяє встановлювати обкачуваний двигун щодо електромашини із зсувом осей, що допускається, в межах 5мм. Карданний вал закритий огорожею, що має відкидну частину. На кожусі огорожі встановлений важіль управління подачі палива.
Механізм силовимірювальний є механізмом маятникового типу, службовець для виміру гальмівного моменту при обкатці двигунів під навантаженням. Момент передається на корпус електромашини, яка пов'язана з механізмом силоизмерительным і демпфером за допомогою кронштейна.
При повороті корпусу электромашиины тяга, пов'язана з кронштейном, переміщається, і повертається ексцентриковий вал.
На ексцентриковому валу закріплений важіль з вантажем, який при повороті ексцентрикового валу відхиляється від вертикального положення. Відхилення вантажу відбувається до тих пір, поки момент сили тяжкості вантажу не зрівноважить гальмівною або що крутить момент.
Сектор, закріплений на ексцентриковому валу знаходиться в зачіпляюче з шкалою шестерні, закріпленої на валу. При відхиленні маятника стрільця, встановлювана на валу, повертається і показує на циферблаті зусилля, передаване від корпусу електромашини.
Шкала циферблата протарирована в обидві сторони від нульового значення. За внутрішньою шкалою визначається умовно момент опору обкачуваного двигуна при роботі електромашини в руховому режимі, а за зовнішньою шкалою – значення гальмівного моменту двигуна в процесі його гарячої обкатки з навантаженням.
Демпфер вагового механізму служить для гасіння коливань маятника, що виникають при різкій зміні навантаження або напруги в мережі. Демпфер є циліндром, усередині якого знаходиться поршень з двома отворами, призначеними для повідомлення надпоршневий і підпоршневий порожнин циліндра.Поршень шарнірно пов'язаний з корпусом електромашини і тягою силоизмерительного механізму, а циліндр шарнірно сполучений з підставою стійки силоизмерительного механізму. При коливаннях маятника силоизмерительного механізму поршень демпфера переміщається, а масло по отворах в поршні, що знаходиться в циліндрі, протікає з однієї порожнини в іншу. При цьому створюється опір руху поршня, а отже, і коченню маятника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ОПИСАННЯ СТЕНДА, ВИЗНАЧЕННОГО В ДИПЛОМНІЙ РОБОТІ У ЯКОСТІ ПРОТИПУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 Охорона праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.1 Аналіз можливих небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що створюються об’єктом проектування

Охорона праці – це система законодавчих актів та відповідних їм економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров`я та працездатності людини в процесі праці.
На АТП,що проектується, при виконанні технічного обслуговування та ремонту при недотриманнi технологічного процесу існують небезпечні зони, при контакті з якими робітники можуть отримати виробничі травми. Небезпечні зони виникають завдяки рухомим частинам машин, конвеєрам, підйомникам, електрообладнанням, станкам.
Виробниче середовище з високою або низькою температурою, нерівномірним освітленням, високою вологістю, з шумом та вібрацією негативно діють на організм працівника, підвищують його втомленість та знижують увагу на можливу небезпеку. Вище переглянуті виробничі фактори виникають в таких дільницях, зонах та відділеннях АТП як: зварювальному, ковальско-ресорному, мийному, акумуляторному, малярному відділеннях, дільницях випробування двигунів та агрегатів, в зонах поточного ремонту i технічного обслуговування.
Виробничі травми можуть виникнути в результаті механічної, теплової, електричної або хімічної дії виробничого середовища на людину.
На автотранспортних підприємствах виникнення пилу пов'язано з повсякденним обслуговуванням автомобілів, обробкою металу, розбіркою автомобілів та агрегатів, фарбуванням, термічною та гальванічною обробкою та іншими технологічними процесами.
До основних захворювань відносяться: запалення легенів, запалення оболонки ока.
На підприємстві використовуються легкозаймисті та горючі матеріали: дизельне паливо, бензин, змащувальні матеріали та інші пожежонебезпечні матеріали. Виробничі дільниці та склади по ймовірності виникнення в них пожежі або вибуху відносяться до категорій:
А (пожежонебезпечні) – малярне відділення, зарядка акумуляторних батарей, ацетиленове, газогенераторне, склад фарб;
Б (пожежонебезпечні) – склади керосину, дизельного палива та лако-
фарбових матеріалів;
В (пожежонебезпечні) – приміщення для сховища автомобілів, пости ТО та ПР, обійне та вулканізаційне відділення, склади хімікатів;
Г (пожежонебезпечні) – ковальско-ресорне, зварювальне відділення, станції випробування двигунів та агрегатів;
Д (пожежонебезпечні) – агрегатне слюсарно-механічне відділення, дільниця ремонту електрообладнання, склади агрегатів та запчастин.


На підприємстві обладнання живиться від мережі під напругою 380/220В трьохфазного струму із заземленою нейтраллю. Адміністративні приміщення та лабораторії, відділення ремонту електрообладнання та паливної апаратури відносяться до першого класу (без підвищеної небезпеки ураження електрострумом). Зони ТО та ПР автомобілів, механічне, агрегатне, шиномонтажне відділення відносяться до другого класу (з підвищеною небезпекою ураження електрострумом). Мийне відділення, малярна та акумуляторна дільниця відносяться до третього класу (особливо небезпечні приміщення).
Пожежа на підприємстві наносить велике матеріальне лихо народному господарству. Основні причини займання матеріалів і виникнення пожежі на АТП: несправність електрообладнання та освітлення, неправильне їх використання, самозаймання від невірного збереження мастильних та обтиральних матеріалів, відсутність громовідводів, наявність статичної електрики, необережне поводження з вогнем.


5.2 Розробка заходів, основаних на нормативних документах,
спрямованих на усунення або зниження шкідливої дії виявлених факторів
Усі будівлі та споруди на генеральному плані розташовані з урахуванням господарюючих вітрів, шкідливості виробництва та пожежонебезпеки.
Територія АТП заасфальтована та огороджена парканом , освітлюється вночі. Вона має три в’їзні ділянки і пішохідні доріжки.
Для забезпечення нормативних метеорологічних умов праці виконано захист від джерел випромінювання. Освітлення виробничих підрозділів АТП виконується комбінованим методом.Освітлення відповідає нормам Сніп . Оглядові канави та підвальні приміщення освітлюються ліхтарями під напругою 12 В.В'їзні та виїзні ворота обладнані тепловими завісами. Зварювальне відділення та мийне відділення агрегатної дільниці облаштовані місцевими підсосами. На дільниці системи живлення встановлений витяжний шкаф з верхнім та нижнім підсосом. Приміщення для промивки деталей керосином, зарядки акумуляторів, малярне відділення, склади керосину, масел, фарб та лаків обладнані пило та водозахисними ліхтарями.
Для забезпечення нормованих параметрів повітряного середовища, встановлених ГОСТ 12.1.005-76 в виробничих приміщеннях встановлена приточно-витяжна вентиляція. Деяке технологічне обладнання має місцевий відсос: мийні машини, стенд обкатки та випробування двигунів. Пост діагностування, зварювальне, мідницьке, зарядне відділення, дільниця з ремонту паливної системи мають місцеву примусову вентиляцію. На місцях ТО та ПР, в слюсарно-механічному та агрегатному відділеннях існує можливість їх природного провітрювання через вікна.
Система опалення виконана за умовами забезпечення температури повітря в приміщеннях.Згідно санітарно гігієнічних норм ,в місцях ,де це необхідно робітники забезпечуються засобами індивідуального захисту та спецодягом.
АТП обладнане господарчо-питним та виробничим водопроводом з подачею питної води на всі потреби.
Вода, що надходить з водогону відповідає ГОСТ 2874-82.
Всі відділення та дільниці у виробничому корпусі розташовані за вимогами промсанітарії та техніки безпеки.
Шумні приміщення, такі як відділення випробування двигунів та ковальська дільниця розташовані з підвітряної сторони по відношенню до інших будівель. Для пониження шуму використовується звукоізоляція.
АТП обладнане об`єднаною каналізацією для відводу стічних вод. Стічні води від мийки полів в приміщеннях для обслуговування автомобілів, схову пальних рідин перед спуском у каналізацію очищуються в брудовідстійниках, бензо та маслоуловлювачах. Для мийки автомобілів існує система закільцьованого водопостачання. Вона складається із збірника-резервуара, із якого стічна вода насосом подається до фільтру, де очищується. Після цього вода подається до збірника-резервуара чистої води звідки береться на промислові потреби та для мийки автомобілів.
З метою запобігти розповсюдженню пожежі використані протипожежні перешкоди та перекриття.
Приміщення для ремонту та ТО автомобілів забезпечені вогнегасниками із розрахунку один вогнегасник на 50 м2 площі, крім того в цих приміщеннях встановлені ящики з піском. Передбачено внутрішній протипожежний водопровід. Територія автопідприємства забезпечується кожні 500 м2 одним протипожежним щитом, обладнаним двома вогнегасниками ОХП-10, одним вогнегасником ОУ-5, одним ящиком з піском та іншими засобами пожежегасіння.
Протипожежне водоймище на підприємстві споруджується для зберігання недоторканого протипожежного запасу води. Закрите протипожежне водоймище будується із залізобетону. Внутрішня поверхня водоймища очищена. Зверху водоймище вкривається землею , щоб запобігти замерзанню води взимку.
В головному корпусі через недостатнє природне освітлення використовують сумісне освітлення з використанням люмінесцентних ламп та ламп розжарювання.В агрегатні ,слюсарно-механічні,електротехнічні дільниці прийняте комбіноване штучне освітлення,що забезпечує ступінь освітленості Ен≥300 лк(СНиП║-4-79),крім того передбачено що переносне освітлення живиться від джерела напругою 12В а в преміщеннях з підвищеною небезпекою 36В і 150лк. Передбачене аварійне,чергове та охоронне освітлення,яке встановлене по периметру АТП з освітленістю 5 лк.

 

На підприємстві для захисту від вібрації і шуму застосовуються як загальні так і індивідуальні засоби захисту.До загальних відносять шумопоглинаючі та звукоізоляційні матеріали. Данним матеріалом оброблені стіни ковальського відділення та компресорної.Для зменшення вібрації обладнання слюсарно-механічної,агрегатної дільниць встановлене на фундаменті заглибленому нижчефундамента стін і ізольованим від грунту повітряними резервуарами.Найбільш шумні дільниці розміщені в окремих преміщеннях.
Компресорні установки,згідно ГОСТ 2.12.016-81обладнані запобіжними засобами.Кожен компресор обладнаний манометрами для слідкування за тиском,а також системами аварійного захисту з світловою та звуковою сигналізацією.
ПТМ які експлуатуються на підприємстві,експлуатуються у відповідності, також є відповідальний за їх безпечну експлуатацію.
В АТП згідно СНиП-93-74 передбачена розстановка автомобілів на місцях зберігання. Карти-схеми руху вивішені біля головних воріт.Передбачений черговий тягач для евакуації автомобілів ,що знаходиться на території АТП.
Для забезпечення охорони навколишнього середовища на проектованому підприємстві по периметру меж підприємства та виробничого корпуса ,а також в місцях ,де це можливо є зелені насадження. Також встановлені спец ємності для збору відпрацьованих мастил та інших нафтопродуктів , по мірі наповнення яких проводиться їх утилізація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


5.3 Розрахунок пожежного резервуара для внутрішнього та зовнішнього пожежегасіння

Розрахунок пожежного резервуара для внутрішнього та зовнішнього пожежегасіння за формулою:

 

де -витрата води на гасіння пожежі
-розрахунковий час запасу води

Приймаємо 3х годинний запас води,витрата води G=25л/с на зовнішне пожежегасіння і G=20л/с –на внутрішнє, t=3 год. Регулюємий запас для господарських потреб 100 м³/год

 

Об'єм резервуара для зовнішнього пожежегасіння:


=270 м³

Об'єм резервуара для внутрішнього пожежегасіння:

=216 м³
Повний об'єм збірного резервуара для води буде рівний:

V=270+216+100=586 м³


6.1. Розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи АТП

Для підвищення ефективності робіт АТП необхідно підібрати для нього найбільш оптимальні техніко-економічні показники. Тож вибираємо їх та зводимо в таблицю з вихідними даними:

 

Таблиця 6.1.

п/п Найменування показника Умовна позначка По маркам
МАЗ
5551 МАЗ
55165 МАЗ
55513 КрАЗ
6510 КрАЗ
65032
1 Середньосписочна кількість автомобілів, од. Асп 94 32 48 14 19
2 Середня вантажопідйомність, т Q 10 19,5 7 13,5 18
3 Коефіцієнт технічної готовності т 0.853 0.847 0.852 0.854 0.850
4 Коефіцієнт випуску в 0,75 0,76 0,79 0,7 0,75
5 Час у наряді, год Тн 10,5 10,5 10,5 10,5 10,5
6 Середньотехнічна швідкість, км/год Vт 49 49 49 49 49
7 Коефіцієнт використання вантажопідйомності  1 0,75 0,8 0,8 0,85
8 Коефіцієнт використання пробігу  0,65 0,65 0,65 0,65 0,65
9 Середньодобовий пробіг, км lcc 250 240 245 230 235
10 Середня довжина завантаженої поїздки, км lег 12 11 11,6 10 10,5
11 Час простою під навантаженням – розвантаженням на одну поїздку, год tпр 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4
12 Вікова структура рухомого складу парку, до КР, після КР % 70/30 70/3070/3070/3070/30000/630,4 70/30 70/30 70/30


6.2 Розрахунок виробничої програми по вантажним перевезенням

Розрахунок проводиться за наступною схемою (наводимо розрахунок для МАЗ-5551, для інших марок - аналогічно):
1. Автомобіле-дні в господарстві:
АДк=Асп•Дк=94•365=34310 авт-дн,
де Асп = 94 од – списочна кількість автомобілів,
Дк =365 дн – кількість календарних днів у році;

2. Автомобіле-дні в експлуатації:
АДе=Асп•Де•в= 94•305•0,75=21502 авт-дн
де Де= 305 дн – дні в експлуатації,
в= 0,75 – кофіцієнт випуску;

3. Загальний пробіг:
Lзаг=АДе•lсc=21502•250=5375625 км
де lсc=250км

4. Пробіг з вантажем:
Lв=Lзаг•=5375625•0,65=3494156 км
де =0,65 - коеф. використання пробігу;

5. Автомобіле-години роботи:
АЧр=АДе•Тн=21502•10,5=225771 авт-год
де Тн=10,5 год – час у наряді
6. Обсяг перевезень:
Q=АДе•q••Тн•Vт•/(Lїв+tпр••Vт)
Q= 21502•10•1•49•0, 65•10,5/(12+0,4•0,65•49)=2906550 т

де q = 10 т – вантажопідйомність автомобіля;
= 1 – коефіцієнт використання вантажопідйомності;
Vт=49 км/год – середньотехнічна швидкість автомобіля;
Lїв= 12 – довжина поїздки з вантажем,км;
=0,65– коефіцієнт використання пробігу;
tпр=0,4 год – час під навантаженням-розвантаженям;
Lїв= =

7. Вантажооберт:
W=Q•Lїв= 2906550•12=34878607ткм

8. Кількість поїздок:
n=Q/(q • )=2906550/(10•1)=290655

9. Виробіток, т на один середньосписочний автомобіль:
B1=Q/Aсп=2906550/94=30920т

10. Вироботка на одну автомобіле-тону:
B2=Q/q=2906550/10•94=3092
де q – загальна вантажопідйомність усіх машин;

11. Вироботка на один день в експлуатації:
B3=Q/AДе=2906550/21502=135

Результати розрахунку зводимо в Таблицю 6.2.

 

 

 

 

 

 

 

 


№ п/п Найменування показника Алгоритм розрахунку МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ-55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Разом
1 Автомобіле-дні в господарстві АДк=Асп•Дк 34310 11680 17520 5110 6935 75555
2 Автомобіле-дні в господарстві А Де=Асп•Де•в 21502 7417 11565 2989 4346 47819
3 Загальний пробіг, км Lзаг=АДе•lсc 5375625 1780224 2833582 687740 1021310 11698481
4 Пробіг з вантажем, км Lв=Lзаг• 3494156 1157145 1841821 446865 663851 7603838
5 Автомобіле-години роботи, АЧр=АДе•Тн 225771 77878 121432 31384 45633 502098
6 Обсяг перевезень, т Q=АДе•q••Тн•Vт•/(Lїв+tпр••Vт) 2906550 1528066 889839 474742 956849 6756046
7 Вантажооберт, т-км W=Q•Lїв 34878607 16808727 10322141 474742 956849 63441066
8 Кількість їздок n=Q/(q•) 290655 104456 158899 43957 62539 660506
9 Вироботка, т на 1 ср.спис. автомобіль B1=Q/Aсп 30920 47752 18538 33910 50360
10 Вироботка на одну автомобіле-тону B2=Q/q 3092 2448 2648 2511 2797
11 Вироботка на один день експлуатації B3=Q/AДе 135 206 77 158 220


Таблиця 6.2.

6.3 Визначення потреби у матеріальних витратах на перевезення

1.Витрати пального на пробіг:
Рпр=Lзаг•Hл/100=5375625•22,4/100=1204140 л
де Нл=22,4 – лінійна норма витрат пального (для МАЗ-5551);

2. Витрати пального на транспортну роботу:
Ртр=W•Нтр/100=34878607•2/100=697572 л
де Нтр=2 л – норма витрат пального на транспортну роботу;

3. Загальні витрати на пальне:
Рт=[Pпр+Pтр]•[1+(H3/100)+(Hвх/100)];
Рт=[1204140+697572][1+(5/100)+(0,5/100)]=2006306 л

4. Витрати на пальне:
Зт=Рт•Цт=2006306•6=12037838 грн

5. Витрати мастила для двигунів:
Рм=Нм•Рт/100=2,2•2006306/100=44139 л

6. Витрати на мастило:
Зм=Рм•Цм=44138•7=308971 грн

7. Витрати мастила для трансмісіі:
Ртм=Нтм•Рт/100=0,3•2006306/100=6018 л

8. Витрати на трансмісійне мастило:
Зтм=Ртм•Цтм=6018•7,5=45135грн

9. Витрати консистентних мастил :
Ркс=Нкс•Рт/100=0,2•2006306/100=4012 кг

10. Витрати на консистентні мастила:
Зкс=Ркс•Цкс=4012•12=48144 грн

11. Витрати гасу:
Ркер=Нкер•Рт/100=0,5•2006306/100=10031 л

12. Витрати на гас:
Зкер=Ркер•Цкер=10031•4,5= 45139,5грн


13. Витрати обтиральних матеріалів:
Роб=Ноб• Рт/100=25•2006306/100=501576 кг

14. Витрати на обтиральні матеріали:
Зоб=Роб•Цоб=501576•2 =1003152 грн

15. Загальна вартість матеріалів:
З=Зм+Зтм+Зкс+Зкер+Зоб
З=308966+45135+48144+45139,5+1003152=1450536,5грн

Результати розрахунку зводимо до таблиць:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


№ п/п Найменування показника Алгоритм розрахунку МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ-55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Разом
1 Лінійна норма витрат палного, л/100 км Нл 22,4 33 22,4 35 37
2 Витрати пального на пробіг, л/100 км Рпр=Lзаг•Hл/100 1204140 587474 634722 240709 377885 3044930
3 Норма витрат пального на транспортну роботу, л Нтр 2 2 2 2 2
4 Витрати пального на транспортну роботу, л Ртр=W•Hтр/100 697572 336175 2064428 9495 19137 3126807
5 Норма витрат пального на внутріш.господ. потреби, л Нвх 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
6 Норма витрат пального у зимовий період, л Нз 5 5 5 5 5
7 Загальна витрата пального, л Рт=[Pпр+Pтр]•[1+(Hз/100)+ +(Hвх/100)] 2006306 974449 2847604 263965 418858 6511182
8 Ціна 1 л пального, грн Цт 6 6 6 6 6
9 Витрати на пальне, грн Зт=Рт•Цт 12037838 5846695 17085624 1583790 2513147 39067094


Розрахунок витрат на пальне
Таблиця 6.3

 

 

 

 

Розрахунок витрат на мастильні та обтиральні матеріали
Таблиця 6.4.
№ п/п Найменування показника Алго-ритм роз-рахунку МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ-55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Разом
1 Норма витрат мастила для двигунів, л/100 л пального Нм 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2
2 Витрати мастила для двигунів, л Рм=Нм *Рт/100 44139 21438 62647 5807 9215 143246
3 Ціна 1 л мастила, грн Цм 7 7 7 7 7
4 Витрати на мастило, грн Зм=Рм*Цм 308971 150065 438531 40651 64504 1002722
5 Норма витрат трансмісійного мастила л/100 л пального Нтм 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3
6 Витрати трансм. оливи, л Ртм=Нтм *Рт/100 6019 2923 8543 792 1257 19534
7 Ціна 1 л трансмісін. оливи, грн Цтм 7,5 7,5 7,5 7,5 7,5
8 Витрати на трансм. оливу, грн Зтм=Ртм*Цтм 45142 21925 64071 5939 9424 146502
9 Норма витрат консистентних мастил, кг/100 л пального Нкс 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
10 Витрати консистентних мастил, кг Ркс=Нкс*Рт/100 4013 1949 5695 528 838 13022
11 Ціна 1 кг консист. мастила, грн Цкс 12 12 12 12 12
12 Витрати на консист. мастило, грн Зкс=Ркс*Цкс 48151 23387 68342 6335 10053 156268
13 Норма витрат керосину л/100 л пального Нкер 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
14 Витрати керосину, л Ркер=Нкер*Рт/100 10032 4872 14238 1320 2094 32556
15 Ціна 1 л керосину Цкер 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5
16 Витрати на керосин, грн Зкер=Ркер•*Цкер 45142 21925 64071 5939 9424 146502
17 Норма витрат обтиральних матеріалів, кг/авт Ноб 25 25 25 25 25
18 Витрати обтиральних матеріалів, кг Роб=Ноб *Рт/100 501577 243612 711901 65991 104715 1627796
19 Ціна 1 кг обт. матер, грн Цоб 2 2 2 2 2
20 Витрати на обтир. мат., грн Зоб=Роб•Цоб 1003153 487225 1423802 131983 209429 3255591
21 Загальна вартість матеріалів, грн З=Зм+Зтм+Зкс+Зкер+Зоб 1450559 704527 2058818 190847 302834 4707585

6.4 Розрахунок плану матеріально-технічного забезпечення

Витрати на ТО і ПР приклад для МАЗ-5551:
Ззч=(Нзч+Нрм)Lзаг/1000=(32,6+36,8)5375625/1000=373025 грн
Витрати на ремонт та відновлення шин:
Ззч=Цш•Нм•n•Lзаг/(100•1000)= 600•0,8•6•5375625/(100•1000)=154818 грн

 

Таблиця 6.5.
№ п/п Найменування показника Алгоритм розрахунку МАЗ
5551 МАЗ
55165 МАЗ
55513 КрАЗ
6510 КрАЗ
65032 Разом
1 Норма витрат запчастин, грн/1000 км Нзч 32,6 41,2 27,8 40,3 43,1
2 Норма витрат ремонтних матеріалів, грн/1000 км Нрм 36,8 42 29,1 42,4 44,3
3 Витрати на ТО і ПР, грн Ззч+рм=
373025 148114 161230 56853 89262 828484
4 Марка шин Нш 320R508 280R508 260R508 320R508 320R508
5 Ціна шин, грн Цш 600 470 420 600 600
6 Норма витрат на ремонт та відновлення шин Нм 0.8 0.84 0.85 0.8 0.8
7 Кількість шин n 6 10 6 10 10
8 Витрати на ремонт та відновлення шин Ззч+рм=
154818 70283 60695 32998 49022 367816

 

 

 

 

 

 


6.5 Розрахунок кількості та заробітної плати водіїв

Розрахунок кількості водіїв

Таблиця 6.6.
№ п/п Найменування показника Алгоритм розрахунку МАЗ-5551 МАЗ-55165 МАЗ-55513 КрАЗ-6510 КрАЗ-65032 Разом
1 Автомобіле-години роботи АЧр 225771 77878 121432 31384 45633
2 Підготовчо-заключний час, год Тпз=0,043АЧр+ 11492 3963 6180 1597 2322 25554
0,083АДе
3 Час участі водіїв у ремонті Тр.вод=8NТО2 3128 992 1496 464 624 6704
4 Загальна трудомісткість водіїв, год T=АЧр+ 240391 82833 129108 33445 48579 534356
Тпз+Тр.вод
5 Річний фонд часу, год Фріч 1860 1860 1860 1860 1860
6 Кількість водіїв, люд Nвод= T/Фріч 129 46 69 18 26 288
7 Розподіл водіїв по класам:
І класа 30% N1 38 14 21 5 8
ІІ класа 50% N2 64 23 35 9 13
ІІІ класа 20% N3 27 9 13 4 5

 

 

 

 

 

 


Розрахунок заробітної платні водіїв
Таблиця 6.7.
№ п/п Найменування показника Алгоритм розрахунку МАЗ
5551 МАЗ
55165 МАЗ
55513 КрАЗ
6510 КрАЗ
65032 Разом
1 Годинна ставка водія ІІІ класу, грн
СгодІІІ 5 5 5 5 5
2 Розцінка за перевезення 1 т вантажу, грн Рт=СгодІІІ•tпр/q• 0.2 0.135 0.355 0.176 0.13
3 Обсяг перевезень Q 2906550 1528066 889839 474742 956849 6756046

4 Платня за обсяг перевезень, грн ЗПт=Q•Pт 581316 206288 315892 83507 124390
5 Розцінка за 1 т-км Рткм= СгодІІІ•tпр/q••Vт• 0.0062 0.0044 0.011 0.0055 0.0033
6 Вантажооберт, ткм W 34878607 16808727 10322141 474742 956849 76803817
7 Платня за вантажооберт, грн ЗПткм = Рткм •W 216247 73958 113543 26110 3541 323086
8 Доплата за класність, грн Дкп=(АЧр/Nвод)• (0,25N1+0,1N2) СгодІІІ 139125 49095 66875 18736 28958 205898
9 Оплата підготовчо-заключного часу та часу участі у ремонті, грн Опз.р=OТпз+OТр 73100 24775 38379 10304 14729 109676
10 Премія П=0,4(ЗПт+ЗПткм) 319022 112098 171774 13846 51172 667912
11 Фонд загальної заробітної платні, грн Фо=ЗПт+ЗПткм+Дкп+Опрз+П 1328810 466214 706463 182503 222790 2906780
12 Фонд додаткової заробітної платні, грн Фд=0,1Фо 132881 466214 706463 182503 22279 202324
13 Загальний фонд оплати труда водіїв, грн Ф=Фо+Фд 1461691 512835 777109 200753 245069 3197457
14 Середньомісячна платня водія ЗПср.міс= Ф/12Nвод 944 930 938 930 785
6.6 Розрахунок кількості та заробітної платні ремонтних робітників

Таблиця 6.8.
№ Найменування показника Алгоритм розрахунку Значення
1 Трудомісткість виробничої програми по ТО та ПР, нормо-год ТТО та ПР 126328
2 Час участі водіїв у ремонті, год Тр.вод 6704
3 Фонд робочого часу ремонтного робочого, год Трем= ТТО та ПР - Тр.вод 119624
4 Коефіцієнт виповнення норм К.В.Н 1.2
5 Кількість ремонтних працівників Nрп=Tрем/Фріч-К.В.Н 63
6 Середній розряд робіт 4
7 Середньогодинна тарифна ставка Ссг.р 3.2
8 Тарифний фонд заробітної платні, грн ЗПтар=Ссг.р•Трем 382796
9 Премія та доплати П=0,4• ЗПтар 153118
10 Фонд загальної заробітної платні, грн Фо=ЗПтар+ П 535914
11 Фонд додаткової заробітної платні, грн Фд=0,08Фо 42873
12 Основний фонд оплати праці ремонтних робітників, грн Ф=Фо+Фд 578787
13 Середньомісячна оплата праці одного ремонтного працівника ЗПср.міс= Ф/12Nрп 765

 

 

 

 

 

 

6.7 Розрахунок кількості ІТР

Розрахунок кількості працівників ІТР виконується у відповідності з нормами, які рекомендуються до розрахунку кількості для автотранспортного підприємства по функціям керівництва.
Таблиця 6.9.
Наменування функції Нормативна численність
Загальне керівництво 2
Техніко-економічне планування 2
Організація труда та зар.платні 2
Бухгалтерський облік та фінансова діяльність 3
Матеріально-технічне забезпечення 1
Комплектація та підготовка кадрів 1
Загальне діловиробництво та господарче обслуговування 1
Служба експлуатації 5
Технічна служба 5
Разом 22
У тому числі служащі 5

Приведений план з праці
Таблиця 6.10
Категорія працівників Кількість, люд Середньомісячна зар.платня, грн Основний фонд заробітної платні, грн
Водії 288 905 3197457
Ремонтні робітники 63 765 578787
Допоміжні робітники 15 688 10320
Службовці 5 650 3250
ІТР 22 620 13640
МОП 5 600 3000
Разом 398 3806454

 

 


Кількість допоміжних працівників визначається по технологічному розрахунку. Вона складає 25% від кількості ремонтних робітників. Середньомісячну заробітну платню додаткових робітників приймаємо у розмірі 90% заробітної платні ремонтних робітників. Середньомісячна заробітна платня робочіх інших категорій визначається на підставі середньостатичних даних табл.6.8. Розрахунок собівартості перевезень.


6.8 Розрахунок амортизаційних відрахувань:

Ціна нового автомобіля МАЗ-5551=87444 грн ("Автек", м.Київ)
Ціна автомобіля після ПР складає
0,5Цн= 43722грн.

Балансова вартість МАЗ-5551 складає:
БСпсІІ=0,7•94•87444+0,3•94•43722=6986775 грн
Для автомобіля МАЗ-55165:
Цн= 188160 грн ("Укрмазконтракт",м.Київ)
Цпр=0,5•Цн=0,5•188160=94080 грн
БСпсІІ= 5117952 грн.
Для МАЗ-55513:
Цн= 82500 грн("Автек", м.Київ)
Цпр= 41250 грн
БСпсІІ = 1880200 грн
Для КрАЗ-6510:
Цн= 158000грн ("Спецтехніка" м.Харків)
Цпр= 79000 грн
БСпсІІ = 1880200 грн
Для КрАЗ 65032:
Цн= 165000грн("Спецтехніка" м.Харків)
Цпр= 82500 грн
БСпсІІ = 26647500 грн

Норматив капітальних укладень:
Нку= 30000 грн/авт
ОФстац=Нку•Асп= 207 •30000=6210000 грн;
БСІ=0,6• ОФстац=3726000 грн;
БСІІІ=0,4• ОФстац=2484000 грн;

Амортизаційні відчислення для І групи складають:
АІ=0,05• 3726000=186300 грн;
Для ІІІ групи:
АІІІ=0,15•2484000=372600 грн.
Витрати на поточний ремонт:
Зкр=Nкр•Цкр,

де Цпр – ціна ПР, яка складає 0,6Цн=Цпр;
МАЗ 5551 : Цпр=0,6• 87444=52466 грн;
МАЗ 55165 : Цпр=0,6• 188160=112896 грн;
МАЗ 55513 : Цпр=0,6• 82500=49500грн;
КрАЗ 6510 : Цпр=0,6•158000=94800 грн;
КрАЗ 65032 : Цпр=0,6• 165000=99000 грн;

Кількість ПР складає:

МАЗ 5551 :
МАЗ 55165 :
МАЗ 55513 :
КрАЗ 6510 :
КрАЗ 65032 :

МАЗ 5551 : Зкр = 14 •52466=734524 грн;
МАЗ 55165 : Зкр = 5 • 112896=564480 грн;
МАЗ 55513 : Зкр = 3•49500=148500 грн;
КрАЗ 6510 : Зкр = 6•94800=568800 грн;
КрАЗ 65032 : Зкр =1• 99000=99000 грн.

Витрати на ПР повинні складати:
МАЗ 5551 : Зпррс=94•0,05•52466=246590 грн;
МАЗ 55165: Зпр рс= 32•0,05•112896= 180633 грн;
МАЗ 55513: Зпр рс= 48•0,05•49500=118800 грн;
КрАЗ 6510 : Зпр рс= 14•0,05•94800=66360 грн;
КрАЗ 65032 : Зпр рс= 19•0,05•99000=94050 грн;

Тоді:
МАЗ 5551:Зкр- Зпр рс= 734524- 246590= 487934 грн;
МАЗ 55165:Зкр-Зпррс=564480–180633=383847 грн;
МАЗ 55513 : Зкр- Зпр рс= 148500-118800= 29700 грн;
КрАЗ 6510 : Зкр-Зпррс= 568800 -66360= 502440 грн;
КрАЗ 65032 :Зкр-Зпррс=99000-94050=4950 грн.


Балансова вартість рухомого складу АТП:
МАЗ5551:БСІІ=487934+94•52466=5419738грн;
МАЗ55165:БСІІ=383847+32•112896=3996519грн;
МАЗ 55513: БСІІ= 29700+48•49500= 2405700 грн;
КрАЗ 6510 : БСІІ= 502440 + 14•94800=1829640 грн;
КрАЗ 65032 : БСІІ= 4950+19•99000=1885950 грн.


Загальна балансова вартість РС АТП:
БСІІ= 15537547 грн
АІІ= 15537547•0,25=3884386 грн

Земельний податок:
Нз=S•Cзп•Асп= 22,6•2,52•207= 11789 грн,
де Сзп =2,52 грн – ставка земельного податку;
S=22,6 м2 – удільна площа на 1 а/м;

Комунальний податок:
Нк=N•17•0,1=398•17•0,1=676,6грн,
де N – кількість працівників;

Податок з власників транспортних засобів:
Нтр.з=Асп•Vі•Н/100=((142•10800)+(65•14000)) •0,45/100=10996 грн,
де Vі – обсяг двигуна, см3;
Н – ставка збору Н=0,45 грн;

Збір за забруднення навколишнього середовища:
Ннав.сер.=Рт•Нсб•К1•К2•К
Ннав.сер.= 4721•3•1,8•1,25•1,06=33778 грн,
де Рт – витрати пального, т;
Нсб – ставка збору;
К1 – коефіцієнт, враховуючий кількість населення;
К2 – коефіцієнт, враховуючий тип населенного пункту;
К - коефіціент, враховуючий виброси у навколишнє середовище.

Відрахування у соціальне страхування:
Осоц.с =0,36•Фот= 0,36•3806454=1370323 грн;

Відчислення у фонд на випадок безробіття:
Обезр. =0,015• Фот=0,015•3806454=57096 грн;

 

Розрахунок амортизаційних відрахувань
Таблиця 6.11
Група загальних фондів Залишкова балансова вартість на початок року, грн Річна норма амортизації Річна сума амортизаційних відчислень, грн
І група: будівлі, споруди 3726000 5 186300
ІІ група: рухомий склад, інформаційні системи та інше 3884386 25 971096
ІІІ група: інші загальні фонди 2484000 15 372600
Разом 10094386 1194656


Розрахунок витрат на перевезення
Таблиця 6.12
№ Стаття витрат Разом Змінні Постійні
1 Пальне для РС 16996157 16996157 0,0
2 Мастильні та обтиральні матеріали 2172085 2172085 0,0
3 Витрати на ТО та Р 828484 828484 0,0
4 Витрати на ремонт та відновлення шин 367816 367816 0,0
5 Заробітна платня 3806454 3786564 19890
6 Відрахування у соц.стахування та пенсійний фонд 1370323 1363163 7160
7 Відрахування у фонд страхування на випадок безробіття 57096 56798 298
8 Амортизаційні відчислення 1194656 0,0 1194656
9 Накладні витрати 1606562 0,0 1606562
10 Земельний податок 11789 0,0 11789
11 Комунальний податок 676 0,0 676
12 Податок з власників транспортних засобів 10996 0,0 10996
13 Збір за забруднення навколишнього середовища 33778 33778 0,0
Сума витрат, В 28456872 25604845 2852027

Собівартість 1 ткм Sткм=В/W=0,37 грн
Собівартість 1 т Sт=В/Q= 4,21 грн

6.9 Розрахунок фінансового плану

Виручка АТП:
В=В(1+R/100)= 28456872(1+20/100)=34148247 грн,
де R – норматив рентабельності;

Податкове зобов’язання:
НО=В•0,2=34148247•0,2=6829649 грн

Зкоректований валовий прибуток:
СВП=В – НО= 34148247- 6829649=27318597 грн

Виручка АТП, враховуючи ПДВ:
Впдв=В+НО= 31448247+6829649=40977895 грн;

Податковий кредит:
Нк=Мв•0,16667= 27852301•0,16667=4642143 грн;

ПДВ до виплати у бюджет:
ПДВбюдж=НО-Нк= 6829649-4642143=2187506 грн

Балансовий прибуток АТП:
Пб=Впдв-ПДВбюдж-В=40977895- 2187506-28456872=10333517 грн

Податак на прибуток:
Нпр=Пб•0,3= 10333517•0,3= 2273373грн

Чистий прибуток АТП при виплаті податків:
ЧП= Пб- Нпр¬=10333517-2273373=8060144 грн

Час окупності капітальних укладнень:
Ток=КВ/Пб=28456872/8060144=3,53-3роки,6 місяців ;

Показники ефективності підприємства:
Rперев.=Пб/В= 8060144/ 28456872•100 =28 %

Rзаг=Пб/Бопф І, ІІ, ІІІ= 8060144/10094386•100 =78 %

Продуктивність праці:
ПТ=В/N= 34148247/398=857,99 грн/люд

Прибуткова ставка:
За 1 ткм Тст ткм=В/W= 31448247/76803817=0,44 грн
За 1 т Тст т=В/Q= 31448247/6756046=5,05 грн

Критичний обсяг перевезень:
Vкр.т=
Sзмін= = грн/т
Vкр.т= 2852027/(5,05-3,79)= 2263513 т
Vкр.т= 2263513  Q= 6756046 – тож прибуток є;
Vкр.ткм= = = 26749418 ткм
Vкр.ткм= 26749418  W= 76803817 – прибуток є;

 

 

 

 

 

 

 

6.10 Порівняльна таблиця техніко-економічних показників
№ Найменування статті Позначення Одиниці вимірювання Значення
1 Потужність АТП Асп одиниць 207
2 Плануємий обсяг перевезень Q т 6756046
3 Ватжооберт W ткм 76803817
4 Собівартість:
усіх витрат åB грн 28456872
постійних åBпост грн 2852027
змінних åBзмін грн 25604845
5 Собівартість перевезення 1 т вантажу S1т грн 4,21
6 Собівартість перевезення 1 ткм S1ткм грн 0,37
7 Тариф за перевезення 1 т вантажу T1т грн 5,05
8 Тариф за перевезення 1 ткм вантажу T1ткм грн 0,44
9 Виручка від реалізації послуг B грн 34148247
10 Балансовий прибуток Пб грн 10333517
11 Чистий прибуток АТП ЧП грн 8060144
12 Рентабельність перевезень Rпер % 28
13 Вартість ОПФ АТП Бвар.ОПФ грн 10094386
14 Загальна рентабельність Rзаг % 78
15 Час окупності Ток роки 3,53
16 Критичний обсяг перевезень Vкр. т т 2263513
17 Критичний обсяг перевезень Vкр. ткм ткм 26749418

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


7 Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Висновок

У процесі розробки даного дипломного проекту згідно з вихідними даними був розрахований і спроектований виробничий корпус, що відповідає основним вимогам, а також генеральний план АТП.
Розроблено агрегатну дільницю з моторним відділенням.
Розроблено й удосконалено стенд для випробування та обкатування двигунів, а також технологічний процес проведення випробувань і обкатки.
Розроблено питання охорони праці та захисту життєдіяльності.
Розрахований трансфінплан, відповідно до якого спроектоване АТП є прибутковим, що говорить про доцільність упровадження проекту в життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Перелік використаної літератури:

1. «Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів» 1998 р.
2. Афанасьєв А. Л. «Технічна експлуатація автомобілів» Харків. Вища школа.
3. Максимов В.Г. « Питання удосконалення виробничо-технічної бази АТП» Одеса 1999.
4. Напольський Г.М. «Технологічне проектування підприємств по обслуговуванню транспорту та СТО» 1993.
5. Канарчук В.Є. «Основи технічного обслуговування та ремонту автомобілів» у 3-х книгах.
6. Кудрявцев В.Н., Державець Ю.А. та ін.. «Курсове проектування деталей машин» Машинобудування; Ленінгр. від-ння, 1984.
7. «Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проекту АТП та БЦТО» в 2-х частинах
8. «Методичні вказівки до проектування та розрахунку вузлів та систем силових та гальмівних стендів»
9. Спіч кін Г.В. та ін.. «Діагностування технічного стану автомобілів» 2-ге видан. Вища школа., 1983 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


8 Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 




Комментарий:

Дипломна робота - повна!


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы