Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. дополнения > Технологический раздел
Название:
АГРОХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дополнения
Подкатегория: Технологический раздел

Цена:
1 грн



Подробное описание:

2. АГРОХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ

2.1 Коротка агробіологічна характеристика

Конюшина біла, повзуча (рис. 2.1) — стрижнево-коренева, повзуча, багаторічна з бічними пагонами, що вкорінюються, типово пасовищна, яра, від 10 до 22 см заввишки рослина. Основна маса дуже розгалужених коренів розміщується на глибині 30 - 40 (до 60) см, окремі стрижневі корені проникають на 1,5 -2 м. Від основного вкороченого стебла відходять бічні повзучі пагони або такі, що трохи піднімаються. Листя на довгих черешках власне і є травостоєм. Біля основи черешків листя є прилистки. Суцвіття — кулеподібна голівка на довгій ніжці, без приквіткових листків. Квітки білі, рідше блідо-жовті або зеленуваті. Біб дво-, три-, рідше чотиринасінний. Насіння дрібне, овальне, стиснуте, блискуче або червонувате з рожевим, коричневим, зеленуватим відтінками, з корінцями під шкіркою, які чітко виділяються. Маса 1000 насінин 0,7 - 0,9 г. [19]
Поширена повсюди. За невеликим винятком (степові, со¬лонцюваті, солонцеві і надмірно кислі ґрунти) росте майже на всіх ґрунтах.

Рис. 2.1 Стебло конюшини білої

Вологолюбна рослина. Зимостійкість добра, витримує затоплення. Оптимальний рівень ґрунтових вод для неї 60-80 см. Цвіте протягом вегетативного періоду, починаючи з травня до осені. Насіння дозріває в липні — серпні. Подібно до злакових трав розмножується насінням і вегетативно (пагонами, які вкорінюються), тому дуже стійка і конкурентоздатна у травостої. Не витісняється злаковими травами, а навпаки, сама може витісняти або обмежувати їхнє кущіння, особливо на бідних супіщаних ґрунтах. Добре нагромаджує азот (у травосумішах до 120 кг/га). У зв'язку з двояким способом розмноження період використання в травостої дуже тривалий. Кормова цінність і поїдання добрі.
Застосування високопродуктивних сортів, таких як Гігант білий, Бітунай, Гомельський та інших, дає змогу за 4 — 5 циклів випасання використовувати 350 - 400 ц/га зеленої маси. Добрий медонос. Вирощують у травосумішах. [21]

2.2 Основи заготівлі якісного сіна

Найпростіший спосіб консервування кормів—сушіння природним зневоднюванням трав — не втратив значення і в наші дні у зв'язку з його доступністю, простотою, мінімальними витратами, високою якістю корму. Разом із тим сушіння трав у полі пов'язане з великими втратами поживності, а інколи і погіршенням перетравності поживних речовин, насамперед протеїну. Тому треба вдосконалювати технологію заготівлі сіна з метою зменшення його фізичних втрат і підвищення якості. [14,16]
Частка грубих кормів у кормовому балансі і раціоні. В кормовому балансі господарств, які мають усі основні види поголів'я тварин (худоби, свиней, овець, птиці), частка грубих кормів становить 10—14 %. На великих фермах, які займаються дорощуванням і відгодівлею великої рогатої худоби, вона вища — 15—20 %, у тому числі близько 1/3 сіна. На молочнотоварних фермах частка сіна в загальній кількості грубих кормів має становити 50—60 %. При заготівлі 800-1000 кг якісного сіна на одну дійну корову із середньорічним надоєм 5 тис. л молока сіно має становити 10 — 12 % поживності річного раціону при наявності пасовища або добре організованого зеленого конвеєра, коли тваринам протягом 180—200 днів згодовують достатню кількість свіжих зелених і соковитих кормів. Доцільно підгодовувати худобу сіном і в літній період для поповнення раціонів сухими речовинами за деякого збільшення обводненості зелених кормів (вміст сухих речовин у кормі менше 20 %). [14]
Трави, які використовують для заготівлі сіна. Високоякісне сіно заготовляють із посівів бобових і злакових багаторічних і однорічних трав, із травосумішей і лучного різнотрав'я. Найцінніше сіно з люцерни посівної і жовтої, конюшини лучної, еспарцету, лядвенцю рогатого, із злакових — пирію безкореневищного і повзучого, костриці лучної, стоколосу безостого і прямого, пажитниці багатоукісної, тимофіївки лучної, житняку та сумішей їх із бобовими травами. З однорічних трав можна виділити вику яру в сумішах із вівсом, райграсом однорічним багатоукісним, суданською травою. Непогане, але жорсткувате сіно з могару італійського. Вівці добре поїдають сіно із суміші еспарцету з чорноголовником.
Умови заготівлі високоякісного сіна. Оскільки протеїн міститься переважно в листі трав, при заготівлі сіна треба намагатися зберегти максимальну кількість листя, а процес сушіння у покосах і валках скоротити до мінімуму. Заготовляють сіно розсипне сонячного сушіння з досушуванням при активному вентилюванні в тюках, рулонах, у вигляді січки. Особливо великими є втрати поживних речовин при заготівлі сіна природного сушіння — до 60 % через те, що при сушінні у валках воно часто потрапляє під дощ. Крім того, таке сіно втрачає багато листя під час транспортування, колір його буро-жовтий.
Подрібнене сіно зберігають у сітчастих баштах. У степових районах раніше заготовляли сіно (люцерни), шарами укладаючи в стоги прив'ялену зелену масу й солому. Нині цей метод не використовують, хоч він заслуговує на увагу.
При збиранні трав у вологу погоду якість сіна погіршується внаслідок вимивання з них поживних речовин, а в суху — через швидку втрату листя. Для зменшення втрат листя зелену масу деяких трав — люцерни посівної і жовтої, її сумішей із буркуном у період збирання слід плющити, тоді вона сохне в 1,5-2 рази швидше, ніж неплющена, але в дощову погоду цей прийом не дає позитивних результатів, а лише посилює вимивання поживних речовин із кормової маси. Недоцільне плющення злакових трав, оскільки їх порожнисті стебла швидко висихають і без цього. На малопродуктивних степових сіножатях траву краще скошувати у валки, а в Лісостепу і на Поліссі -— залишати в покосах і при потребі перетрушувати.
У всіх зонах ефективне досушування сіна активним вентилюванням під навісами або в скиртах. При цьому не обов'язково підігрівати повітря, тому що тепле повітря може посилити самозігрівання пров'яленої маси. Вентилюють (продувають) масу вологістю 35 - 40 %. Вентилятори розміщують із двох боків скирти, при досушуванні сіна під навісами — перпендикулярно до навісу. Так само підсушують і тюки сіна (для цього між тюками залишають проходи). Вентилятори вмикають періодично, поки вологість сіна не зменшиться до 20 — 22 % (щоб тюки не вкривалися пліснявою). В подальшому завдяки проходам вологість тюків знижується до 16 - 18 %.
Протягом деякого часу у скошених рослин, які перебувають на світлі і зберігають тургор, мало втрачається маса, у них навіть відбувається фотосинтез. У темряві цього не відбувається, тому втрати маси більші.
Буре сіно. Бурого кольору сіно набуває в скирті внаслідок самозігрівання. Таке сіно готували ще в 30-ті роки минулого століття. Самозігріванням готували і так зване «горіле» сіно: сінну скирту швидко розкидали, і вона досихала, оскільки теплота, що в ній утворилась, прискорювала видалення вологи з рослинної маси. Нині в практиці відомі способи заготівлі сіна у 80-х роках XX ст., які називали — михайлівський, кримський, херсонський та ін., за якими вологість пров'яленої трав'яної маси в покосах доводили до 38—40 %, подрібнювали і закладали в траншеї, трамбували. Проте не завжди вдається так утрамбувати траву, щоб запобігти її самозігріванню. Тому заготовлене таким способом сіно практично теж буре. Краще в такому випадку готувати якісний сінаж.
Хімічними аналізами доведено, що приготування сіна самозігріванням пов'язане з великими втратами його поживності і якості. У процесі меланізації, який відбувається при цьому (сполучення цукрів і вуглеводів з білками), утворюються важкоперетравні або зовсім неперетравні сполуки, внаслідок чого сіно стає бурим.
Перетравність протеїну навіть звичайного сіна невисока—у середньому 53,7 %, злегка бурого—26,2, дуже бурого—0,5; вміст білка у ньому — відповідно 51,1; 11,1 і 0 %, БЕР — 65,4; 57,7 і 48,9 %, а кормових одиниць — 0,67, 0,60; 0,40. Отже, у разі самозігрівання сіна перетравність протеїну різко знижується або він може стати неперетравним.
Підсолювання і обробка сіна консервантами. Інколи злегка зволожену масу (22-24 %) при закладанні в скирту солять (від 0,5 до 2 % солі на 1 т сіна). Це ефективно лише при вологості трав'яної маси не більш як 25 - 26 %. При більшій вологості (26 - 28 %) потрібно більше солі, чого допустити не можна.
За останніми науковими даними, обробку вологого сіна аміаком вважають недоцільною. Не зовсім доведено потребу в обробці його й іншими препаратами, насамперед пропіоновою кислотою. Цей захід значно здорожчує вартість корму (про це йдеться у спеціальному розділі).
Високоякісне сіно готують залежно від виду травостою, погодних умов і наявної техніки. Готують розсипне чи тюковане сіно, сінну січку або збирають його рулонним підбирачем. Останній спосіб краще використовувати для заготівлі сіна із злакових трав і злаково-бобових сумішей. [14]

2.3 Організація збирання сіна

За звичай у господарствах використовують 2-3 види багаторічних і 1 - 3 види однорічних трав і травосумішей. Співвідношення площ під багаторічними і однорічними травами визначаються кліматичними умовами. На півдні і південному сході країни велике значення мають однорічні трави, а в середній смузі і на Поліссі—багаторічні, в Карпатах—лучні травостої і сіяні трави. Слід використовувати також різнотрав'я, попередньо знищивши шкідливі і особливо отруйні його компоненти (жовтець їдкий та ін.). Треба чітко визначити черговість збирання трав і скласти графік заготівлі сіна, уточнивши в ньому, що скиртувати в полі, а що на кормовому дворі.
При заготівлі сіна на значній відстані від ферми його краще підбирати прес-підбирачем або пресувати в рулонах. У такому вигляді воно більш транспортабельне. На ділянках, розташованих близько до кормового двору, можна заготовляти сіно будь-яким способом. Відповідно відпрацьовують технологічні схеми збирання трав і заготівлі сіна. Установлюють потребу в наборі машин з урахуванням їх наявності в господарстві, вентиляторах для досушування сіна, великогабаритних саморозвантажувальних причепах, скиртокладах-волокушах, копицевозах, пристроях для навантаження тюків, косарках-подрібнювачах, косарках-плющилках, граблях, відцентрових та пневматичних ворушилках тощо.
Відповідно до плану формують загони для заготівлі сіна, які можуть складатися з однієї або двох технологічних ланок.
Скошувати треба тільки таку кількість трави, яку можна зібрати за день-два. Із бобових насамперед збирають еспарцет, козлятник (галегу), люцерну, потім—конюшину лучну. При збиранні травосумішей строк скошування визначають за фазою технічної стиглості злакового компонента. Раніше збирають трави, де в травосуміші є скоростиглий, що швидко грубішає, злаковий компонент грястиця збірна. Вирощування її з еспарцетом у Степу й Лісостепу дає змогу почати збирання сіна у другій половині травня. В цей час еспарцет перебуває у фазі бутонізації—початку цвітіння, грястиця збірна — у фазі викидання волоті. Відтягування строків скошування сумішей навіть на кілька днів пов'язане із втратою якості сіна, оскільки в зеленій масі грястиці збірної, як в інших злакових, у цей період інтенсивно накопичуються клітковина, лігнін і суберин. Маса грубішає, різко знижується її перетравність.
Більш розтягнутий період технічної (укісної) стиглості стоколосу безостого, пирію безкореневищного і повзучого, райграсу високого. В їх травостоях багато подовжених вегетативних стебел, вони довго не грубішають, що і збільшує строк збирання цих трав і сумішей з ними.
При другому скошуванні у грястиці збірної немає генеративних пагонів, а є тільки подовжені вегетативні пагони. Таку травосуміш збирають, орієнтуючись на фазу вегетації бобового компонента. [14]
Не можна за один раз скошувати всю траву або навіть значну частину її. У сонячну погоду маса пересохне, буде велика втрата листя. У разі випадання дощу маса буріє, сіно потрібно додатково перетрушувати. Якість корму також погіршується. Велику площу сіножаті поділяють на ділянки 10-15 га. Технологічна ланка послідовно виконує весь комплекс робіт, включаючи скошування, згрібання (у разі потреби), транспортування і укладання сіна. В результаті поліпшується його якість, а процес збирання відбувається безперервно. Наприклад, у перший день люцерну на площі 15 га скошують до 12 год у покоси або невеликі валки, на другий —перетрушують масу, на третій—масу згрібають у валки і підбирають прес-підбирачами або звозять під навіси для досушування чи подрібнюють і транспортують на кормовий двір (у сітчасті башти). У всіх випадках масу вентилюють холодним або злегка підігрітим повітрям.

2.4 Технологія вирощування

Конюшину сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур - ячменю, однорічних трав зернотрав'яними сівалками типу СЗТ-3,6. При весняній безпокривній сівбі зацвітає і формує насіння у рік сівби. В умовах України літні посіви конюшини ростуть гірше, поступаються весняним строкам сівби. Повертатись на це ж поле з конюшиною можна не раніше як через 4-6 років.
Перед сівбою насіння обробляють ризоторфіном і мікродобривами (бор, молібден) та протруюють фундазолом.
Глибина загортання насіння на важких запливаючих ґрунтах 1,0-1,5см, на структурних незапливаючих 1,5-2,0 см, на легких ґрунтах - не глибше 3см. Поле після сівби обов'язково коткують, якщо цьому не перешкоджають дощі.
Норма висіву 8-10млн/га, що становить 15-20 кг/га насіння. На якісно підготовлених до сівби полях оптимальна норма висіву - 14-16 кг/га.
Фосфорні і калійні добрива (Р60-80К60-90) вносять під оранку. Вони використовуються покривною культурою і рослинами конюшини. Норма азотних добрив під ячмінь не повинна перевищувати N30-60, щоб не допустити вилягання посівів. На другий рік вегетації немає потреби вносити азотні добрива. Восени чи навесні посіви конюшини підживлюють фосфорними і калійними (Р30-60К30-60) добривами.
Для знищення бур'янів у покривній культурі (ячмінь) і підсіяній конюшині можна використовувати наступні гербіциди: агрітокс, базагран, 2М-4Х, дікопур МЦПА, луварам - після появи 1-2-го трійчастого листка. [17,20]
На другий рік вегетації конюшина сама здатна перемогти бур'яни внаслідок швидкого відростання навесні і скошування першого укосу у кінці фази бутонізації, коли бур'яни ще зелені.
З шкідниками - довгоносики, попелиці, клопи, совки, вогнівки, лучний метелик, товстоніжки - на насіннєвих посівах борються за допомогою інсектицидів: діазинон, золон.
Збирають зелену масу в кінці фази бутонізації на низькому зрізі. При цьому з другого укосу можна зібрати найвищий врожай насіння.
Перед збиранням насіння конюшини при побурінні 75-80% голівок проводять десикацію реглоном супер 3,0-4,0 л/га. Обмолочують прямим комбайнуванням через 5-7 днів після десикації.[14,17]




Комментарий:

АГРОХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы