Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Главная > Тех. дополнения > Отчеты
Название:
Токарно-багатошпиндельні автомати та їх призначення

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дополнения
Подкатегория: Отчеты

Цена:
0 грн



Подробное описание:

Зміст
Вступ 3
1. Токарно-багатошпиндельні автомати та їх призначення. 4
2. Типові деталі, які обробляються на токарно-багатошпиндельних автоматах.
6
3. Верстат 1Б216-6К. Кінематика та її аналіз. 8
4. Виявлення недоліків та визначення шляхів їх вирішення. 22
5. Техніка безпеки. 22
Висновки 23
Література 24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вступ
Металорізальні верстати – це саме те обладнання без якого не може обій-тися жоден завод чи фірма, що виготовляють продукцію, яка підлягає механічній обробці і не тільки.
Призначення металорізальних верстатів:
- Виробництво механізмів і машин(деталей);
- Виробництво інструментів та їх обслуговування;
- Виробництво приладів та ін..
Ми живемо в постійно прогресуючому світі. Розвиток обчислювальної техніки дає можливість використовувати більш потужні верстати, які із заготовки, в процесі роботи станка виготовляють готову деталь. Ефективна розробка верстатів,проектування та впровадження науково технічного прогресу дає широке коло можливостей використання.
Комплексна механізація і автоматизація процесів виробництва метало-різальних верстатів забезпечуються широко розвиненою спеціалізацією ви-робництва.
Кількість і якість станків характеризує один з пунктів потужності дер-жави, тому завдання держави є постійне удосконалення існуючого обладнан-ня та виробництво нового з використанням обчислювальної техніки. Підтри-муючи таку політику можливо отримати високопродуктивні верстати.
Автоматизація виробничих процесів має важливе значення на сучасному етапі розвитку машинобудування при становленні ринкових стосунків. Основою ви-робничих процесів являється автоматизовані технологічні процеси механічної обробки і зборки, які забезпечують високу виробничість і необхідну якість виробів, що виготовляються.
Сучасне машинобудування повинне розвиватися у напрямі автоматизації виробництва з широким використанням ЕОМ і роботів, впровадження гнучких технологій, що дозволяють швидко і ефективно перебудовувати технологічні процеси виготовлення нових виробів. Автоматизація проектування технології і управління виробничими процесами - один з основних шляхів інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності і якості продукції.
Характерною ознакою сучасного виробництва є частота, змінюваність виробів. При цьому вимоги до виробництва в умовах мілко- і середньосерійного виробництва значно зростають. Протиріччя вимог мобільності і виробничості знаходять дозвіл в створенні гнучких виробничих систем (ГВС). Висока ефективність виробництва досягається раціональним поєднанням устаткування, організацією транспортних операцій і управління ГВС. Росте випуск верстатів з ЧПУ і роботів, особливо із СМС - управлінням.
Найбільш висока ефективність заходів щодо автоматизації виробничих процесів властива підприємствам, характеризуючись великою серійністю виробів, що випускаються, високою надійністю автоматизованих процесів, мінімальною частотою і тривалістю переналадок, мінімальними додатковими витратами на автоматизоване устаткування, з великим досвідом автоматизації.

1. Токарно-багатошпиндельні автомати та їх призначення

Автоматами називають такі верстати, на яких після їх наладки усі рухи, пов'язані з циклом обробки деталі, а також завантаження заготовки і виван-таження готової деталі виконуються за заданою програмою без участі робо-чого. На напівавтоматах установку нової заготовки, пуск верстата і зняття готової деталі виконує робітник.
Токарні автомати і напівавтомати можуть бути універсальними і спеці-алізованими, горизонтальними і вертикальними, одно- і багатошпиндельними. Одношпиндельні лозини токарні автомати підрозділяють на револьверні, фасонно-відрізні і фасонно-подовжні. У універсальному виконанні одношпи-ндельні токарно-револьверні автомати мають шестипозиційну револьверну голівку і поперечні супорти.
У масовому виробництві широко застосовують багатошпиндельні то-карні автомати. Токарні автомати являються, як правило, багато інструмен-тальними верстатами. По числу шпинделів їх ділять на одно- і багатошпин-дельні, по розташуванню шпинделів - на горизонтальні і вертикальні, за при-значенням - на універсальні і спеціалізовані.
Горизонтальні одношпиндельні токарні напівавтомати підрозділяють на багаторізцеві (центрові і патронні), копіровальні і багаторізцево-копіровальні. На центрових верстатах обробляють деталі, що встановлюються в центрах, коли довжина деталі у декілька разів більше її діаметру. На патронних верстатах в основному обробляють короткі деталі великого діаметру. Одношпиндельні напівавтомати, забезпечені магазинним пристроем, пе-ретворюються на автомати.
Токарно-копіювальні напівавтомати служать для обробки деталей складної конфігурації. Деталі на таких верстатах оброблюють одним або де-кількома різцями. Різець переміщається в подовжньому і поперечному на-прямах відповідно за профілем копіра або еталонної деталі. На копіювальних напівавтоматах обробку можна вести на вищих швидкостях різання, чим при багаторізцевій обробці.
Багатошпіндельні автомати і напівавтомати за принципом ра¬боти підрозді-ляють на автомати (напівавтомати) паралельної і послідовної дії. Основні по-няття. Класифікація верстатів – автоматів.
Робочий цикл машини - це інтервал часу, через який повторюється одна і та ж операція; він складається з часу робочих і допоміжних ходів.
Робочими ходами старанних механізмів машини називають рухи, за-вдяки яким виробляється безпосередня технологічна дія на оброблювану за-готовку, обробка, контроль, зборка.
Допоміжними ходами називають рухи механізмів, які служать для під-готовки умов, необхідних для обробки, : подача і затиск заготівель, підведен-ня і відведення інструменту, перемикання швидкостей. Деякі робітники і до-поміжні ходи можуть поєднуватися в часі.
Напівавтомат відрізняється від автомата тим, що в комплекті його цільових механізмів відсутній один з основних механізмів і відповідний елемент робо-чого циклу виконують вручну або за допомогою засобів механізації. Таким чином напівавтомат працює в автоматичному циклі, для повторення якого вимагається втручання людини (завантаження заготівель, знімання виробів, орієнтування, затиск заготівель).


Рис.1 Структурна схема токарного автомата.

2. Типові деталі, які обробляються на токарно-багатошпиндельних ав-томатах

На токарних автоматах виготовляються деталі простої форми, невели-кого діаметру і малої довжини. Заготовками для виготовлення деталей зазви-чай служать прутки.


Рис. 2 – Типові деталі оброблюємі на токарних автоматах: а) фасонно-відрізні, б) повздовжньо-фасонного, в) точіння, токарно-револьверних.

Заготовками для виготовлення деталей на автоматах служать прутки (автома-ти лозин) або штучні заготовки - поковки, відливання, які закладають в спе-циальні місткості - магазини (магазинні автомати).
Автомат паралельної обробки (Рис. 3) використовують для одночас-ного виготовлення декількох однакових деталей. Заготівлі пропускають крізь порожнисті шпинделі на довжину, рівну довжині деталей, що виготовляють-ся. Виліт прутків з шпинделів регулюеться упорами задньої стійки. Потім прутки закріплюються цанго¬вими патронами шпинделів, і вони отримують обертальний рух.
Обробка заготовок ведеться фасонними різцями, кожен з яких встано-влений в передньому поперечному супорті проти відповідного шпинделя ве-рстата. Усі різці отримують одночасну поперечну подачу. Після обробки по-верхонь заготовки відріз¬ні різці, встановлені в задньому поперечному супорті, відрізують готові деталі від прутків.
На автоматах обробляють тільки зовнішні поверхні заго¬товок і тільки з поперечною подачею різців.

Рис.3 - Схема токарного багатошпиндельного автомата паралельної обробки

Автомат послідовної обробки (Рис.4) має в передній стійці шпин-дельний барабан, в якому розташовані шпинделі. На торцевій стороні перед-ньої стійки у кожного шпинделя встановлені поперечні супорти. Між стійками розташований осьовий супорт з каретками, що мають подовжнє пере¬міщення. Каретки осьового супорта розташовані на одній осі з шпинделями, проти яких вони встановлені. При обробці за¬готовок інструменти, що працюють з поперечною подачею, встанав¬люють в затискних пристроях поперечних супортів. Інстру¬менти, що працюють з подовжньою подачею, закріплюють в затискних пристроях каретки.
Після того, як усі одночасно працюючі інструменти відійдуть від за-готовок в початкове положення, шпиндельний барабан разом із закріпленими прутками обернуться на одну позицію. Після того, як кожна заготовка послі-довно пройде через усі позиції автомата, кожен різальний інструмент обро-бить на ній відповідну поверхню. У кожній позиції автомата заго¬товка знахо-диться на певній стадії обробки. У передостанній позиції відрізний різець ві-дрізує готову деталь від прутка. Після чергового повороту шпиндельного ба-рабана на 1/п частина, де п - число шпинделів автомата, пруток подається на довжину, рів¬ну довжині оброблюваної деталі. При черговому повороті бара-бана на 1/п частина починається новий цикл виготовлення наступної деталі.

Рис.4 - Схема токарного автомата послідовної обробки
3. Верстат 1Б216-6К. Кінематика та її аналіз.

Токарний горизонтальний шестишпіндельний автомат підвищеної точності моделі 1Б216-6К призначений для обробки деталей в умовах серій-ного і масового виробництва при підвищених вимогах до точності обробки. Заготовками служать круглі або профільні прутки, що калібруються, з різні марок стали і кольорових металів.
На верстаті одночасно виконуються різні токарні і свердлувальні опе-рації: обточування, підрізування, центрування, свердління, розточування, зе-нкерування, розгортання, нарізування зовнішньої і внутрішньї різьби, відрі-зання.
Із застосуванням спеціальних пристроїв на верстаті можуть бути ви-конані: фрезерування шліців на торці деталі, точіння многогранників і конусів, нарізування різьб за буртом, фрезерування різьб і т.і.
З спеціальним виконання автомат може мати механізм зупинки шпінделів, що дозволяє виконувати обробку при зупиненому шпінделі: поперечне свер-длення, фрезерування і т.і.
Кожна позиція обробки обслуговується окремим поперечним супор-том, подовжнім супортом - всі позиції одночасно.
Каретки поперечних супортів рухаються по прямокутним направля-ючим, що мають високу твердість.
Ширина настановних площин супортів забезпечує зручне розміщення інструментальних державок і пристроїв.
Висока жорсткість супортів дає можливість вести обробку великим зніманням стружки.
Управління верстатом здійснюється електромагнітними муфтами за допомогою вдосконаленої електричної системи управління.
Безпека в роботі забезпечується різними блокуваннями і сигналізацією, винесеною на пульти управління.

Основні характеристики автомата
Клас точності автомата П
Найбільший діаметр оброблює мого прутка ,мм 16
Кількість шпинделей 6
Найбільша довжина подачі матеріалу, мм 100
Найбільша довжина прутка, мм 4000
Відстань від осі шпинделя до грані повздовжнього супорта, мм 42
Діаметр круга розташування шпинделів, мм 220
Найбільший діаметр отвору в шпинделі під цангу, мм 42
Кількість повздовжніх супортів 1
Найбільший робочий хід повздовжнього супорта, мм 73
Границі частот обертання, хв-1 360…3630
Кількість поперечних супортів
8
Найбільший хід поперечних супортів, мм
- нижніх загальний
робочий
- заднього загальний
- середнього робочий
- верхнього загальний
робочий
- відрізного загальний
робочий
16…40
6…15
16…40
6…15
16…40
6…15
12…30
4…11
Можливість встановлення на повздовжньому супорті пристосу-вань, номера робочих позицій:
- з незалежною подачею
- для різьбо нарізання
- для швидкого свердління
- для розвірчування

3,4,5,6
3,4,5,6
2,3,4,5,6
3,4,5,6
Найбільший хід інструментальних шпинделів, мм 90
Тривалість циклу, сек 1,6…87
Час холостого ходу, сек 0,75
Потужність електродвигуна, кВт 11
Маса автомата, кг 5500
Габарити, мм
- довжина
- ширина
- висота
5760
1100
2070


Рис.5 Розташування органів управління
1. Виключення подачі верстата
2. Ручний затиск прутка
4. Упори поперечних супортів
7. Змінні зубчаті колеса швидкосверлильного пристрою
8. Циклопоказчик
9. Запобіжний елемент (шпонка, що зрізає)
10. Регулювання ходу приводу незалежних пристроїв
11. Передній пульт управління
12. Задній пульт управління
13. Приладова панель
14. Таблиця настройки подач
15. Змінні зубчаті колеса різьбонарізання і розгортання
16. Таблиця настройки швидкостей
17. Змінні зубчаті колеса швидкостей
18. Регулювання ходу подовжнього супорта
19. Регулювання ремінної передачі
20. Змінні зубчаті колеса подач
21. Ручний поворот розподілвалу
22. Регулювання переднього положення поперечних супортів
23. Регулювання величини подачі прутка
24. Виключення механізму подачі прутка
25. Зміна цанг подачі

Настройка частоти обертання шпинделів. Частота обертання всіх шпинделів n_шп. об/хв на автоматі одинакакова і визначається по лімітую-чому інструменту, окрім різьбонарізання, розгортання і швидкого свердління, для яких застосовуються інструментальні шпинделі, що обертаються від окремих приводів. Якщо швидкість різання V і діаметр оброблюваного виро-бу d, точастота обертання шпінделів n_шп визначається по формулі:

Фактичне значення n_шп, яке можливо отримати на автоматі, і відпові-дні числа зубів змінних зубчатих коліс а, в, з і d див рис 6.
На рис. 6 дається схема розташування змінних зубчатих коліс швидкос-тей.
Для настройки частоти обертання шпінделів, подач супортів, швидкос-тей і різьбонарізання комплект змінних зубчатих коліс загальний.

 

 

 

Рис. 6 Схема розташування змінних зубчастих коліс

Настройка подач супортів. Подача на автоматі визначається в мм на I оборот шпинделя. Якщо хід поперечного, подовжнього супортів і приводу пристроїв з незалежною подачею виразити через l мм, а кількість оборотів шпінделя за час робочого ходу верстата через К об/рх, то подача S=l/k.
Кут повороту розподілвалу на робочому ходу складає α рх = 180°. Ве-личина К визначається змінними зубчатими колесами подач по рис. 7
На рис. 7 дається схема розташування змінних зубчатих коліс подач.
На всіх робочих кулаках поперечних супортів є ділянка зачистки, що становить α зач. = 40 на робочих кулаках подовжнього супорта α зач. =3°.

Рис. 7 Схема розташування змінних зубчатих коліс подач.

Настройка ходів поперечного супортів. Настройка ходів поперечних супортів в автоматі проводиться шляхом зміни плечей важелів в механізмі приводу, при цьому крайнє переднє положення повзуна приводу салазок збе-рігається постійним.
Для настройки величини ходу салазок необхідно відпустити регулюю-чу гайку , пересунути тягу по Т-подібному пазу важеля, загострений кінець тяги встановити проти потрібної поділки на шкалі, відповідної робочому ходу супорта, затиснути затискну гайку.
Кожен поперечний супорт має регулювання крайнього переднього по-ложення салазок.
Для приводу всіх поперечних супортів служать кулаки, що мають зага-льний підйом 45 мм, а підйом робочої частини кулака h = 17,5 мм.
Таким чином, залежно від величини робочого ходу супорта l мм зага-льне передавальне відношення в ланцюзі приводу складає:
I=l/h
Розташування робочих кулаків приводу поперечних супортів див. Рис.8.
Настройка робочого ходу подовжнього супорта (рис.9). Для настройки ве-личини робочого ходу подовжнього супорта необхідно відпустити два гвинти 4 на деталі 3, перемістити деталь 3 з покажчиком уздовж куліси 15 до потрі-бної поділки на шкалі 5, закріпленою на кулісі 15 і затягнути гвинти 4.

Рис. 8 Розташування кулачків поперечних супортів.

Рис.9 Схема настройки повздовжнього супорта.


Настройка приводу різенарізального пристрою. В процесі роботи ав-томата оброблювані деталі разом з робочими шпінделями постійно оберта-ються проти годинникової стрілки, а при нарізуванні різьблення різенаріза-льний інструмент повинен обертатися в ту ж сторону, але з швидкістю, що змінюється за час одного робочого циклу, а саме:
при нарізуванні правого різьблення - повільніше за робочий шпиндель, а при згвинченні - швидше;
при нарізуванні лівого різьблення - швидше за робочий шпиндель, а при згвинченні - повільніше, тобто відставати від нього.
Для настройки різенарізального пристрою початковими є коефіцієнти Кнар. і Ксв., які є відношенням
n_від/n_шп
де n_від. - відносне число оборотів інструменту.
Як випливає з вищезгаданого:

(Індекси ін., лв., нар. і св. означають, що величина, що позначається, відноситься до нарізування або згвинчення правого або лівого різьблення; n_метч. - абсолютна швидкість різенарізального інструменту).
Величина n_від. при обчисленні Кнар. визначається режимами різання по формулі:

де V - швидкість різьбонарізання, м/хв.
d - оброблюваний діаметр різьблення, мм.
Величина Ксв. визначається циклом і технологічним процессом обробки деталі.
Обчисливши Кнар. і вибравши необхідний Ксв., визначаємо числа зуб-ців змінних зубчатих коліс тип (нарізування правого різьблення і згвинчення лівого різьблення), 0 і Р (згвинчення правої і нарізування лівого різьблення) по Рис. 10.
На Рис. 11 дається схема розташування змінних зубчатих коліс різьбо-нарізання.
Комплект змінних зубчатих коліс різьбонарізання загальний для швид-костей і подач.

Рис.10 Схема визначення чисда зубців коліс.


Рис. 11 Схема розташування змінних зубчатих коліс різьбонарізання.

Настройка приводу пристрою для розгортання. У автоматі пристрій для розгортання кінематично пов'язаний з різенарізальним пристроєм (див. кінематичну схему додаток). Змінні шестерні m і n для нарізування правого різьблення і для розгортання загальні.
Для вибору змінних зубчатих коліс розгортання необхідно по величині діаметру обробки d мм і лінійної швидкості розгортання V м/хв визначити n від. і К розв. = К нар.:

К розв. = К нар. =

Після цього по Рис. 10 визначаються змінні зубчаті колеса m і n .
На автоматі привід розгортання може бути отриманий також по іншому ланцюгу - за допомогою приводу швидкосверлильного пристрою. Конструк-ція даного варіанту приводу розгортання дана в паспорті верстата.
Діапазон частот обертання приводних втулок (n_пр.вт.) від даного при-воду і відповідні змінні зубчаті колеса даються на Рис. 12, розташування змінних зубчатих коліс пристрою для розгортання по ланцюгу швидкого све-рдління дається на Рис.13.
При розрахунку режимів розгортання по даному кінематичному лан-цюгу необхідно користуватися формулою:
n_від. разв. = n_шп. – n_пр.вт.

Рис. 12. Діапазон частот обертання приводних втулок від і відповідні змінні зубчаті колеса.

Рис. 13 Схема розташування змінних зубчатих коліс пристрою для розгор-тання по ланцюгу швидкого свердління.

Настройка приводу швидкосверлильного пристрою. Приводом швид-коверлильного пристрою автомата служить вал коробки передач з постійним числом оборотів, тобто цей пристрій кінематично не пов'язаний з робочими шпинделями і має незалежний постійний діапазон чисел оборотів. Тому, ма-ючи діаметр свердлення d мм, лінійну швидкість різання V м/хв. і частоту обертання робочих шпінделів n_шп., визначаємо по формулі:

де n_пр.вт. - число оборотів приводної втулки і інструментального шпинделя зі свердлом.
По величині n_пр.вт. по Рис. 15 визначаємо кількість зубів змінних зу-бчатих коліс приводу швидкосверлильного пристрою. На Рис. 14 дається ро-зташування змінних зубчатих коліс швидкосверлильного пристрою.

Рис. 14 Схема розташування змінних зубчатих коліс швидкосверлильного пристрою.

 

 

 


Рис. 15 Визначення кількості зубців змінних зубчатих коліс приводу швидко-сверлильного пристрою.

Настройка приводу пристрою з незалежною подачею. Конструкція механізму описана паспорті. Для зміни довжини ходу качалок, що приво-дяться, наприклад, в 1 поз. необхідно відпустити гайку 130, пересунути вісь III тяги 51 уздовж паза на важелі 33 до поєднання з потрібним діленням шка-ли і знов затиснути. Паз на важелі 33 виконаний так, що при настройці ходу пристрою крайнє переднє положення качалока 56 не міняється.
На шкалах важелів кожного з приводів вказані передавальні відношення і між ходом качалок l і підйомом приводного кулака h_кул, що приводяться., тобто і =l/h_кул.
Знаючи підйом h_кул. для кулака, встановленого на диску приводу, не-обхідний хід качалки (з інструментальним шпінделем) l визначуваний із співвідношення: l = і * h_кул. мм;
Максимально можливий підйом кулаків в механізмі складає h_кул.mах = 45 мм.
Величина подачі S мм/об пристроїв з незалежною подачею (у випадку, якщо хід l здійснюється протягом всього робочого ходу) визначається по фо-рмулі S=l/K, де До – кількість оборотів шпінделя на робочий хід автомата.
Якщо хід l здійснюється тільки на ділянці робочого ходу, то подача на такій ділянці визначається по формулі:

Командоаппарат (Рис. 16). Командоаппарат служить дяя електроупра-вління автоматом від кулачків, що обертаються синхронно з розподільним валом. Він розташований спереду автомата над коробкою передач і оберта-ється від розподільного валу за допомогою конічної передачі 6.
Командоаппарат дає наступні команди:
I. - включення прискореного ходу;
II. - включення робочого ходу, відлік циклів;
III. - реверс різьбонарізання;
IV. - відключення, різьбонарізання;
V. - відключення подачі в кінці циклу;
VI. - резервна доріжка;
VII. - резервна дорожки;
VIII. - контроль наявності матеріалу;
IX. – контроль поливного мастила;
X. - включення транспортера;
XI. - контроль положення упору.
На Рис. 16 показаний також передній циклоуказатель із стрілкою I і приводними конічними зубчатими колесами 3 і 4.
Шпиндельний барабан [1]. Шпиндельний барабан є найбільш відпові-дальним вузлом автомата, визначаючий його точність і довговічність роботи.
Шпиндельний барабан 26 разом із запресованою центральною віссю 28 встановлюється на двох опорних поверхнях блоку шпінделя, до яких він приймається колодкою механізму фіксації.
Для виключення зносу опор блоку шпінделя і зв'язаних поверхонь ба-рабана шпінделя поворот останнього відбувається після підйому барабана на невелику величину (близько 0,1 мм) над постійними опорами, на яких він пе-ребуває під час процесу різання. Завдяки цьому в процесі експлуатації збері-гається точність розташування осей шпинделів щодо супортів, а отже, і точ-ність роботи автомата.
Шпинделі 16 в передній і задній опорах змонтовані в барабані шпинделя на особливо точних ( нерегульованих замовником) радпіально-упорних шарикопідшипниках 18 і 10, що сприймають як радіальну так і осьову наван-таження.
Затиск оброблюваного прутка проводиться таким чином: повзун 12 з секторами 17 механізму зайшовши переміщає вилку затиску 31 [1] вліво на величину ходу. Вилка через шарикопідшипник 6 і чашку муфти затиску 4 наймає на дві собачки 3, які, повертаючись навколо своїх осей 2, натискають на втулку I з пакетом тарілчастих пружин 37 і, через втулку 42 і гайку зайшла 38, переміщають вліво трубу зайшла 15 жердині з цангой зайшла, затягуючи її в конусний отвір шпінделя 16. Пакет тарілчастих пружин 37 служить для компенсації допуску на зовнішній діаметр оброблюваного прутка.

Рис .16 Командоапарат

Розвантажувач динамічний (Рис. 17). Розвантажувач динамічний при-значений для зменшення навантажень в механізмах автомата під час повороту барабана шпінделя з направляючими трубами і для забезпечення плавкості їх роботи.
Вузол складається з валу I, на якому нерухомо встановлений кулак 2 і зубчате колесо. Кулак 2 взаємодіє з важелем 6, який за допомогою пружини 9 через ролик 5 створює зусилля на кулаці 2. З початку повороту механізм створює момент, що крутить, на валу I, в другій половині повороту на валу I створюється гальмування.
При ручному повороті розподілвалу для зменшення зусиль на рукоятці зусилля пружини 9 відключається. Це проводиться таким чином. При відк-ритті кришки, що закриває отвір під ключ ручного повороту, електромагніт II відключається і пружина 12 виштовхує якір з пальцем 10. Палець 10 входить в паз на штирі 8 з пружиною 9 і фіксує пружину в стислому положенні. При закриванні кришки ручного повороту розподілвалу електромагніт включа-ється і втягує назад палець 10. Штир 8 розфіксується і механізм готовий до роботи в автоматичному циклі.

 

Рис. 17 Динамічний розвантажувач.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Виявлення недоліків та визначення шляхів їх вирішення.

Проаналізувавши основні механізми багатошпиндельного токарного горизо-нтальтного автомата 1Б216-6К та їх роботу і взаємодію були виявлені настпні недоліки:
- Аналіз фактичного ряду, забезпечуваного приводом головного руху то-карного автомата показує, що структура не є нормальною.
- Навіть при повному загруженні шпиндельного барабану по всім пози-ціям з виконанням операцій, потужність верстата автомата не викорис-товується в повній мірі.
- Неможливість дистанційно управляти та настроювати режими роботи верстата.

Таким чином, в завдання модернізації можна включити:
- Необхідність поліпшення структури по засобах;
а) перерахунок чисел зубів;
б) зменшення числа змінних шестерень;
- За рахунок конструктивних змін конструкції шпиндельногобарабану розширити технологічні можливості верстата, що дозволить використовувати верстат з більш високою продуктивністю.
- Застосування «ноу-хау», наприклад пульту дистанційного управління.

5. Техніка безпеки

1. Заземлення верстата і експлуатація його устаткування повинні прово-дитися відповідно до вимог « Правил технічної експлуатації і безпеки обслу-говування електроустановок промислового підприємства».
2. При огляді або ремонті електроапаратури ввідний автомат обов'язково повинен бути встановлений в положення « відключено».
3. Необхідно забезпечити достатнє змащування верстата. При змащуванні користуватися тільки відповідними пристосуваннями.
Забороняється:
1. Запускати верстат і працювати на ньому до повного твердіння фундамен-ту.
2. Перемикати швидкості під навантаженням.
3. Залишати верстат без нагляду під час роботи.
4. Знімати і встановлювати приладдя без допомоги підйомного пристрою і спеціального захватного пристосування.

 

Висновки

Дана передипломна практика дозволила закріпити теоретичні поло-ження курсу, що читався в університеті, поглибив навички користування до-відниковим матеріалом, стандартами ЕСКД. В процесі виконання звіту були отримані найважливіші комплексні вимоги про пристрії найбільш поширених типів верстатів. Вивчення МРВ дозволило мені ознайомиться із загальним методичним підходом до вивчення верстатів, розрахунками окремих вузлів і механізмів до цільових вузлів верстата і верстата в цілому, а також з принциповими конструктивними рішеннями. Отримані знання дозволять грамотно використовувати МРВ при розробці технологічних процесів і брати участь в подальшому вдосконаленні вітчизняного верстатобудування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література
1. Руководство по эксплуатации. Автомат токарный шестишпиндельный прутковый горизонтальный повышеной точности 1Б216-6К. 1984г.
2. Бочков В.М. Сілін Р.І. Обладнання автоматизованого виробництва. Львів, 2000. -380 с.
3. Чернов Н.Н. Металорежущие станки. 4-е изд., М.: Машиностроение, 1988, - 416 с.

 

 

 

 

 

 

 




Комментарий:

Отчет о преддипломной практике - отличный!


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы