Главная       Продать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. дополнения > Технологический раздел
Название:
Технологічний процес виготовлення деталі «Стакан»

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дополнения
Подкатегория: Технологический раздел

Цена:
1 грн



Подробное описание:

3 Технологічний процес виготовлення деталі «Стакан»

  1. 1 Вибір варіанта одержання заготівки

 

Продуктивність механічної обробки валів багато в чому залежить від вигляду матеріалу, розмірів і конфігурації заготівки, а також від характеру виробництва. Заготовки отримують відрізанням від гарячекатаних або холоднотягнутих нормальних прутків і відразу піддають механічній обробці. Заготовки такого вигляду застосовують в основному в дрібносерійному і одиничному виробництві, а також при виготовленні валів з невеликим числом рівнів і незначною різницею їх діаметрів.  

У виробництві з чималим масштабом випуску, а також при виготовленні валів складнішої конфігурації з рівнями, що значно розрізняються по діаметру, заготовки доцільно отримувати методами пластичної деформації. Ці методи – кування, штампування, періодичний прокат, обтисканні на ротаційно – кувальних машинах, електровисадження, дозволяють отримувати заготовки формою і розмірам найбільш близькі до готової деталі, що значно підвищує продуктивність механічної обробки.

Дана деталь – стакан, має не великі перепади діаметрів, тому можна розглядати заготовку з прокату. Але, оскільки тип виробництва деталі – серійний, можна також розглядати заготовку - поковку.

 

3.1.1. Розрахунок заготівки виготовленої на ГКМ.

 

Розглянемо заготовку – поковку вироблену на  горизонтально кувальній машині (ГКМ).

 

 

Розрахуємо ціну заготовки за формулою:

                      (3.1)

де       - ціна сталі 20Х за тонну;

Q – маса заготовки;

q – маса деталі;

 - ціна стружки;

 - коефіцієнт, що залежить від точності штампувань;

 – коефіцієнт, що залежить від групи складності заготівлі;

 - коефіцієнт, що залежить від маси заготівлі;

 - коефіцієнт, що залежить від марки матеріалу;

 - коефіцієнт, що залежить від об’єму виробництва;

Розрахуємо масу заготовки:

Q = qÄ1,5;

Q = 9Ä1,5 = 13,5 кг.

Вибравши  коефіцієнти з таблиць, ми можемо розрахувати ціну поковки [4]:

Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу: 

;                                  (3.2)

;

 

3.1.2. Розрахунок заготівки з круглого прокату.

Розрахуємо ціну заготовки, виробленої з прокату, за формулою:

                          (3.3)

де       - ціна сталі 20Х за тонну;

Q – маса заготовки;

q – маса деталі;

 - ціна стружки;

Розрахуємо масу заготовки, за допомогою об’єму та щільності матеріалу:

;                                          (3.4)

;

Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу: 

;  ;

Аналізуючи данні, приходимо до висновку що ціна з заготовки с круглого прокату набагато дорожче, та коефіцієнт використання матеріалу при поковці на багато більший від коефіцієнту використання матеріалу при заготовці з круглого прокату, якщо точніше  то .

ГКМ призначена для штампування з пруткового матеріалу висадкою і прошивкою поковок, форма яких близька формі тіл обертання. Отже, найбільш раціональним і економічно вигідним буде використання заготовки отриманої з поковки на горизонтально кувальній машині.

  1. 2 Технологічний процес виготовлення деталі

 

Розробка маршруту виготовлення деталі складає 14 операцій, операції ідуть в такій послідовності: токарна чорнова, токарна напівчистова, термообробка, токарна з ЧПК, вертикально-фрезерна, токарна чистова, круглошліфувальна, внутрішньо шліфувальна, токарна, координатна – розточна, різенарізна, токарна, радіально – свердлильна.

  Детальніше маршрут обробки представлено у таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Маршрут обробки деталі вал ступінчатий

Номер, найменування та зміст операцій

 

Ескіз обробки, базування

Обладнання, пристрої та

інструмент

005 Токарна чорнова.

Установ А.

Точити торець і зовнішній діаметр на прохід начорно, дотримуючись розмірів, які вказані на ескізі.

Токарно-гвинторізний 16К20; різець прохідний відігнутий

 Т15К6 ГОСТ 18877-73; патрон самоцентрувальний 3х кулачковий ГОСТ 2675-80

 

Установ Б.

Точити торець начорно, дотримуючись розміру, що вказаний на ескізі.

- теж саме -

010 Токарна напівчистова з ЧПК

Установ А

Точити торець 5,

точити ступені 6,7,8,10,

свердлувати отвір 9,

точити фаску 11

 

Верстат токарно-револьверний

напівавтомат з ЧПК 1П732РФ3;

різець прохіднийГОСТ 18877-73;

свердло спіральне Р18  Ø42,патрон самоцентрувальний

3х кулачковий ГОСТ 2675-80;

різець розточний ГОСТ 18882-73;

Установ Б

Точити торець витримучи розмір 15,

точити зовнішній діаметр 13, розточити отвір 14,12

015 Термічна обробка.

Цементація

 

020 Токарна з ЧПК. Розточити внутрішній діаметр 24,

розточити внутрішній діаметр 23,17,

розточити внутрішній діаметр 21, 18

точити внутрішню канавку 30,31,34,35

точити фаски, 25,26,27,28,29

Верстат токарно-револьверний напівавтомат

з ЧПК 1П732РФ3; патрон самоцентрувальний

3х кулачковий ГОСТ 2675-80;

різець прохідний ГОСТ 18877-73;

різець розточний

ГОСТ 18882-73;

Продовження таблиці 3.1

 

025 Вертикально-фрезерна.

Фрезерувати лиску витримуючи

розмір 36

 

Вертикально-фрезерний консольний верстат. Фреза торцева Ø63 по ГОСТ 22087-76, лещата.

030 Токарна з ЧПК

Точити зовнішні поверхні начисто,

дотримуючись розмірів

Верстат токарно-револьверний напівавтомат

з ЧПК 1П732РФ3; патрон самоцентрувальний

3х кулачковий ГОСТ 2675-80;

різець прохіднийГОСТ 18877-73;

035 Термообробка

 

Піч ТВЧ

040 Круглошліфувальна

Шліфувати зовнішні діаметри,

витримуючи розміри 38, 39, 40, 41,

шліфувати торець, витримуючи розмір 37,

та дотримуючись вказаної

на ескізі шорсткості

 

 

Верстат круглошліфувальний 3М51;

патрон самоцентрувальний

3х кулачковий ГОСТ 2675-80;

круг шліфувальний 1 450х63х203

 63А 40-П СМ К 35м/с А 1кл. 92Е

ГОСТ 2424-83

Продовження таблиці 3.1

Продовження таблиці 3.1

045 Внутрішньошліфувальна

Шліфувати внутрішні поверхні

витримуючі розміри 49, 45, 48, 46,

шліфувати торець, витримуючи розмір 44

 

Верстат внутрішньошліфувальний 3К225В;

патрон самоцентрувальний 3х кулачковий ГОСТ 2675-80;

круг шліфувальний 1 125х63х51 25А 16-П 

С2 9 К 35м/с А 1кл. 93Е ГОСТ 2424-83,

прокладки спеціальні

050 Токарна

Розтичи внутрішній діаметр,

витримуючи розміри 50,51.

Верстат токарно-гвинторізний 16К20;

патрон самоцентрувальний 3х кулачковий ГОСТ 2675-80;

різець розточний ГОСТ 18882-73;

055 Координатно - розточна

Свердлувати 4 отвори витримуючи

розміри 56, 57, 58;

свердлувати 4 отвори напрохід

витримуючи розмір 54, 59, 55;

зенкувати 4 отвори, витримуючи

розміри 52, 53.

Верстат координатно-розточний 2Е440А;

свердло спіральне  Ø8,5 Р18 ГОСТ 10902-77;

свердло спіральне  Ø13 Р18 ГОСТ 10902-77; зенковка конічна  Ø20 Р6М6 ОСТ 2И22-2-80; лещата слюсарні ГОСТ 4045-75

 

Продовження таблиці 3.1

060 Різенарізна

Нарізати різь у 4 отворах

витримуючи розміри 61, 62, 63, 64

 

Метчик машин-ручний ГОСТ 3266-81;

лещата слюсарні ГОСТ 4045-75

065 Токарна

Довести чистоту фаски до вказаної

на ескізі, видержувуючи розміри 65, 66.

 

Верстат токарно-гвинторізний 16К20;

патрон самоцентрувальний 3х кулачковий ГОСТ 2675-80;

різець прохідний ВК8 ГОСТ 18881-73

070 Радіально - свердлильна

Свердлувати 2 отвтори, витримуючи розмір 72,75,

свердлувати отвір напрохід, витримуючи розмір 70,

розсвердлувати отвір  8 глубиною 33 мм,

витримуючи розміри 69,76 зенкувати фаску 1,6x45°,

нарізати різь витримуючи розміри 67,68, 71

 

Верстат радіально-свердлувальний 2М55;

свердло спіральне  8 Р18 ГОСТ 10902-77;

свердло спіральне  11,1 Р18 ГОСТ 10902-77;

зенковка конічна  11 ГОСТ 14953-80;

лещата слюсарні ГОСТ 4045-75

 

 

3.3     Проектування заготовки

Заготовку проектуємо по ГОСТ 7505-89. Для проектування нам потрібні слідуючи данні відносно деталі: маса поковки, група сталі, ступінь складності, клас точності.

Масу поковки визначаємо за формулою:

                                         (3.1)

де       – маса деталі;

 - коефіцієнт що враховує відходи металу в стружку при механічній обробці поковки;

Для поковки для на ГКМ у відкритих штампах  

Група сталі М1, так як заготовка має до 0,35% карбону.

Розрахункове значення ступеня складності визначається по формулі:

С=Мрф,                                                     (3.2)

де      Мр – маса поковки;

Мф – маса простої фігури, в яку може бути описана заготовка;

Мф =50,83 гр. (з розрахунків вибору методу отримання заготівкі).

, так як С<0,63, то степінь складності поковки С1.

Так як заготовка – поковка на ГКМ, то клас точності Т4.

Вихідний індекс – 11.

По вихідному індексу назначаємо припуски, та заносимо до таблиці 3.2.

Розмір

Припуск

Допуск

Æ180

2∙1,5

Æ130

2∙1,7

Æ48

2∙1,6

225

2∙2,3

35

2∙1,6

Таблиця 3.2 – Припуски на механічну обробку

  1. 4 Розрахунок припусків на механічну обробку

Технологічні переходи обробки поверхні Ø130js5

Елементи припуску, мкм

Розрахунковий припуск, мкм

Розрахунковий розмір,мм

Допуск, мкм

Граничний розмір, мм

Граничне значення припусків, мкм

Rz

h

ρ

e

2Zmin

dp

Т

dmin

dmax

2Zmin

2Zmax

Заготовка - штамповка

100

100

2062

-

-

135,404

1000

135,40

136,40

-

-

Точіння чорнове

50

50

124

110

2264,5

130,875

400

130,90

131,27

4528,97

5128,97

Точіння напівчистов

30

30

82,5

5,5

223,82

130,428

160

130,43

130,58

447,63

687,63

Точіння чистове

20

10

41,2

5,5

142,65

130,142

40

130,14

130,18

285,29

405,29

Шліфування чистове

5

15

-

-

71,23

130,00

18

130,00

130,01

142,46

164,46

5404,35

6386,354

Розрахуємо припуски на механічну обробку поверхні діаметром Ø130js5, записуючи результати у таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 – Розрахунок припусків і граничних розмірів по технологічних переходах на обробку поверхні діаметром Ø130js5

Коефіцієнти Rz і T характеризують якість поверхні заготовки, залежать від обраного типу отримання заготовки, і вибираються з таблиць [5]

Розрахуємо значення просторових відхилень для даної заготовки за формулою:

                             (3.3)

Значення  та  вибираємо з таблиць. [4]

На подальшу обробку сумарне просторове відхилення знаходимо за емпіричною формулою:

                                            (3.4)

Значення коефіцієнта  для заданих видів обробки:

точіння чорнове – 0,06;

точіння полу чистове – 0,04

 точіння чистове – 0,02

Погрішність установки при чорновому розточуванні:

                                            (3.5)

При базуванні у трикулачковому патроні , тому вибравши з таблиці , розрахуємо погрішність установки [4]

Погрішність установки при напівчистовому розточуванні:

                                   (3.5)

Так як обробка здійснюється на одній установці, то , тоді:

На підставі записаних в таблиці даних розраховуємо мінімальні значення міжопераційних припусків, користуючись основною формулою:

;               (3.6)

 

 

Графа таблиці 3.3 "Розрахунковий розмір" заповнюється починаючи з кінцевого (креслярського) розміру шляхом послідовного додавання розрахункового мінімального припуску кожного технологічного переходу.

У графі "граничний розмір" найменше значення виходить по розрахункових розмірах, закруглених до точності допуску відповідного переходу .

Найбільші граничні розміри визначаються з найбільших граничних розмірів додаванням допусків відповідних переходів.

Мінімальні граничні значення припусків  рівні різниці найбільших граничних розмірів виконуваного і передуючого переходів, а максимальні значення  - відповідно різниці найменших граничних розмірів.

Загальні припуски визначаємо, підсумовуючи проміжні припуски, і записуємо їх значення внизу відповідних граф:

Загальний номінальний припуск розраховуємо за формулою:

                          (3.7)

Тоді можна розрахувати номінальний діаметр заготовки за формулою:

                                 (3.8)

Перевірка розрахунків:

          ;        

;

          ;     

;

          ;

          ;

           

.

 

 

  1. 5 Розрахунок режимів різання

 

Визначимо режими різання для операції 005. Розточування напівчистове

Відповідно до розрахованої глибини різання вибираємо подачу:

Значення стійкості різця коливається від 30 до 60 хв, обираємо Т = 45 хв.

Розрахуємо швидкість різання за формулою:

                                           (3.9)

де      Т – стійкість інструменту;

t – глибина різання;

S – подача;

          , m, x, y – коефіцієнти що залежать від подачі, та ріжучої частини інструменту;

де       - коефіцієнт є множенням коефіцієнтів, що враховують вплив матеріалу заготівки , стан поверхні , матеріалу інструменту , та розраховується за формулою:

                                    (3.10)

де  - поправочний коефіцієнт враховує вплив фізико - механічних властивостей оброблюваного матеріалу на швидкість різання, та розраховується за формулою:

                             (3.11)

де  - коефіцієнт, що характеризує групу сталі по оброблюваності,

 - показник степені,

 

 

Розрахуємо частоту обертання шпинделя за формулою:

;                                          (3.12)

503,6;

Розраховану частоту необхідно звести до найближчого стандартного значення частоти обертання шпинделя, на якому ведеться обробка деталі, тому приймаємо

Значення частоти обертів тепер не відповідає розрахованому раніше

значенню швидкості, тому швидкість різання потрібно перерахувати відповідно

до нового значення n за формулою (10.2):

 

Визначимо тангенціальну силу за формулою:

                                       (3.13)

де      t – глибина різання;

S – подача;

          , q, x, y – коефіцієнти що залежать від подачі та ріжучої частини інструменту;

           - поправочний коефіцієнт, що є добутком ряду коефіцієнтів, що враховують фактичні умови різання. Чисельні значення цих коефіцієнтів вибирають із довідкових таблиць. [6]

Визначаємо ефективну потужність різання, кВт:

;                                                (3.14.)

 

 

Потужність електродвигуна головного руху верстату  16К20Ф3 дорівнює 30 кВт, тому розраховані режими різання для даної операції не перевищують технічних можливостей верстата.

Розрахуємо машинний час, затрачуваний на чорновий прохід:

;                                 (3.15)

де      l - розмір оброблюваної поверхні в напрямку подачі;

 - величина врізання;

 t - глибина різання, мм;

j - головний кут у плані, град.;

 мм - вихід (перебіг) ріжучого інструменту.

Аналогічним методом розраховуємо режими різання на інші операції, визначенні дані записуємо до таблиці 3.4

Таблиця 3.4 – Дані режимів різання, розрахованих табличним методом

Найменування операції

Швидкість різання V,м/хв

Подача S,мм/об

Глибина різання t,мм

Кількість проходів ,шт.

Частота обертання

n, 1/хв

Машиний час

То, хв.

Стійкість інструмента Т,хв.

005 Токарна чорнова

Установ А

Точити торець

205,6

0,9

1,6

1

500

0,98

45

Точити зовнішній діаметр 130

83,81

0,9

1,25

1

200

0,191

45

Установ Б

Точити торець начорно

114,9

0,9

1,66

1

200

0,75

45

010 Токарна напівчистова

Установ А

Точити торець

205,6

0,8

0,7

1

500

0,169

45

Точити торець Ø180

128,9

0,8

0,7

1

315

0,266

45

Свердлувати отвір Ø 42

26,38

0,5

21

1

200

0,46

90

 

Продовження таблиці 3.4

Точити Ø 130 прохід

205,6

0,8

0,235

1

500

0,147

45

Точити торець

178,1

0,8

0,76

1

315

0,106

45

Точити Ø120

130,7

0,8

10,75

5

315

0,35

45

Установ Б

Точити торець

178

0,8

0,7

1

315

0,127

45

Точити зовнішній діаметр

141,8

0,8

0,25

1

250

0,185

45

Розточити внутрішній діаметр

97,77

0,8

1,12

1

315

0,295

45

020 Токарна

Розточити діаметр 103

128,2

0,6

0,75

1

400

0,63

45

Розточити діаметр 116

130,1

0,6

1,56

2

315

0,48

45

Розточити діаметр 120

158,7

0,6

0,48

1

500

0,507

45

Точити внутрішню канавку

73,9

0,25

3,5

1

315

0,12

45

025 Вертикально-фрезерна

113,1

0,24

Sz=0,04

19

5

1000

0,313

30

030 Токарна чистова

Точити діаметр Ø120

301,9

0,32

0,055

1

800

1,57

45

Точити діаметр Ø130

327

0,32

0,145

1

800

1,27

45

Точити торець

180,9

0,33

0,7

1

320

0,92

45

Точити канавку І

73,9

0,25

0,5

1

315

0,57

45

Точити канавку ІІ

75,2

0,25

0,5

1

315

0,27

45

040 Круглошліфувальна

Шліфувати торець

22,6

0,002

0,2

 

40

2,7

 

Шліфувати сходинку 1

16

0,005

0,25

 

40

4,7

 

Шліфувати сходинку 2

Прохід 1

15

0,01

0,3

 

40

4,8

 

Прохід 2

15

0,005

0,05

 

40

3,6

 

045 Внутрішньошліфувальна

Внутрішня поверхня 1

19

0,005

0,25

 

60

1,05

 

Внутрішня поверхню 2

20,6

0,1

0,001

 

90

1,1

 

Шліфувати торець

56

0,002

0,3

 

100

1,01

 

050 Токарна

Розточити отвір 1й прохід

74

0,15

0,5

1

200

0,26

45

2й прохід

74

0,1

0,1

1

200

0,58

45

055 Координатно –розточна

Свердлувати 4 отвори

21

0,05

4,25

4

800

0,64

25

Свердлувати 4 отвори напрохід

25

0,05

6,5

4

630

0,95

25

Зенкувати 4 отвори

20

0,16

3,5

4

315

0,58

25

Нарізати різь у 4х отворах

2,8

1,4

1,1

1

80

0,8

30

Продовження таблиці 3.4

060 Радіально – свердлильна

Свердлувати 2 отвори

12

0,16

4

2

500

0,62

25

Свердлувати отвір напрохід

12

0,16

4

1

500

0,51

25

Розсвердлувати отвір 

10

0,16

1,6

1

315

0,45

25

Зенкувати фаску 1,6x45°

14

0,08

1,6

1

315

0,07

60

Нарізати різь

2,8

1,4

1,1

1

80

2,15

20

 

  1. 6 Нормування технологічного процесу

Технічні норми часу в умовах серійного виробництва встановлюються розрахунково-аналітичним методом.

Розраховуємо норми штучно-калькуляційного часу на токарну операцію 015, яка виконується на токарному верстаті .

                                                (3.14)

                      (3.15)

де  - підготовчо-заключний час, хв.;

       - основний час, хв.;

      n – кількість деталей в настройковій  партії,  шт.;

       - час на встановлення та зняття деталі, хв.;

       - час на закріплення та відкріплення деталі, хв.;

       - час приймання керування, хв.;

       - час на вимірювання деталі, хв.;

       - час на обслуговування робочого місця та відпочинок, хв.;

       к – поправочний коефіцієнт.

Час на вмикання верстата кнопкою – 0,01хв; підвести та одвести різець від деталі – 2*0,05 хв. [1]Тоді:

Поправочний коефіцієнт на допоміжний час при серійному виробництві:

Допоміжний час:

                                   (3.16)

Оперативний час:

                                                  (3.17)

Час на відпочинок та обслуговування робочого місця  складає 6% від оперативного часу:

Підготовчо-заключний час на налагоджування станка – 6 хв.;отримання інструмента та пристосування й здача його після закінчення обробки – 10 хв. [1].

Тоді:

Кількість деталей в партії [1]:

;                                               (3.18)

де      N – програма випуску деталей,шт.;

Штучно-калькуляційний час:

Результати визначення часу на інші операції розраховуємо аналогічним чином. Всі дані заносимо до таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Таблиця норм часу по операціям, хв.

 

Номер та найменування операції

То

Тв

Топ

Тоб.от

 

Тшт

Тп-з

N

Тш-к

Тус,

Тзо

Туп

Тиз

005 Токарна

 

1,921

0,22

0,11

0,16

3,0125

0,18075

3,1932

16

32

3,69325

010 Токарна чорнова з ЧПК

 

2,105

0,22

0,11

0,32

3,4925

0,20955

3,7020

17

32

4,2333

020 Токарна

 

1,737

0,22

0,11

0,18

2,8655

0,17193

3,0374

17

32

3,56868

025 Вертика-льно-фрезерна

0,313

0,22

0,26

0,12

1,5895

0,09537

1,6848

18

32

2,24737

030 Токарна чистова

4,913

0,22

0,11

0,16

6,0045

0,36027

6,3647

17

32

6,89602

040 Круглошліфувальна

15,8

0,22

0,26

0,24

17,0395

1,02237

18,061

17

32

18,5931

045 Внутрішньошліфувальна

3,16

 

0,22

0,26

0,24

4,307

0,25842

4,5654

18

32

5,12792

050 Токарна

 

0,84

 

0,22

0,11

0,16

1,7465

0,10479

1,8512

18

32

2,41379

055 Координатно –розточна

2,97

0,32

0,26

0,24

4,487

0,26922

4,7562

17

32

5,28747

060 Радіально – свердлильн

3,8

0,32

0,26

0,84

6,427

0,38562

6,81262

18

32

7,37512

 

  1. 7 Розрахунок необхідної кількості верстатів та коефіцієнта їх використання

Для кожного верстату у технічному процесі повинен бути прорахований коефіцієнт використання верстата по основному часу.

Приводимо розрахунки для операції 005 токарна.

Коефіцієнт використання обладнання по основному часу n0 свідчить о частці  машинного часу в спільному часі роботи верстата. Воно визначається як відношення основного часу до штучно-калькуляційного часу.

                                              (3.19)

де       - штучно-калькуляційний час, хв.;

 - основний час, хв.;

Визначаємо розрахункову кількість обладнання за формулою:

                                        (3.20.)

де         N – річна програма випуску, шт;

N – 5000шт.;

- коефіцієнт завантаження обладнання;

= 0,75

Після розрахунку  приймаємо кількість верстатів, округлюючи в більшу сторону до цілого числа ().

Приймаємо =1 шт

Коефіцієнт завантаження верстата знаходимо по формулі:

                                              (3.21)

Отримані значення на інші операції заносимо до таблиці 3.6. та будуємо графіки отриманих значень: рисунок 3.1 - графік завантаження обладнання, та рисунок 3.2 - графік використання обладнання по основному часу.

Таблиця 3.6 – Звідна таблиця завантаження коефіцієнтів обладнання

Номер, найменування операції

Т,мин

Т,мин

,%

,%

 

005 Токарна

1,921

3,6933

33,499

1

0,335

52,014

010 Токарна

2,105

4,2333

38,397

1

0,384

49,725

020 Токарна

1,737

3,5687

32,369

1

0,3237

48,673

025 Фрезерна

0,313

2,2474

20,384

1

0,2038

13,927

030 Токарна чистова

4,913

6,896

62,549

1

0,6255

71,244

040 Круглошліфувальна

15,8

18,593

84,323

2

1,6865

84,978

045 Внутрошліфувальна

3,16

5,1279

46,512

1

0,4651

61,623

050 Токарна

0,84

2,4138

21,894

1

0,2189

34,8

055 Координатно–роз.

2,97

5,2875

47,959

1

0,4796

56,171

060 Радіально–свердл.

3,8

7,3751

66,895

1

0,6689

51,525

 

Розраховуємо середню завантаженість верстатів за формулою:

;                                       (3.22)

де       - кількість операцій;

Так як на деяких операціях верстати мають мале навантаження  (операціі 005, 020,  025, 050, 055, 050), і середня завантаженість верстатів менше 75%,  потрібно буде довантажити їх однотипними деталями у наступних розрахунках.

 

 

  1. 8 Вибір типу виробництва

 

На підприємстві яке виготовляє деталь служба маркетингу вивчила ринок і пришла до висновку, що потреба в машинах які випускає підприємство складає приблизно 8000 штук на рік.  Виходячи  з цього, спираючись на масу деталі, та  використовуючи табличні дані, можна сказати що тип виробництва відноситься до серійного. Але деталь що виробляється є частиною нового модернізованого механізму, тому випуск даної деталі буде залежати від кількості замовлень на модернізацію.

Точно можна визначити тип виробництва тоді, коли розрахуємо коефіцієнт закріплення операцій, формула якого має вигляд:

 ;                                         (3.23)

де           О – кількість операцій, які виконуються на робочому місці;

С - прийняте число робочих місць.

Кількість операцій, визначаємо за формулою:

                                          (3.24)

де           - нормативний коефіцієнт завантаження обладнання;

- фактичний коефіцієнт завантаження обладнання;

Приймаємо

Тоді для операції 005:

Для наступних операцій:

Аналогічним чином розраховуємо кількість операцій для кожного робочого місця і результати зводимо в таблицю 3.8.

Тоді,

;

Так як, 1<<10,  то виробництво серійне.

Таблиця 3.8 – Таблиця розрахунку кількості операцій на робочому місці


Номер та найменування

операції

шт

,%

О

005 Токарна

1

33,499

2,24

010 Токарна

1

38,397

1,95

020 Токарна

1

32,369

2,32

025 Фрезерна

1

20,384

3,67

030 Токарна чистова

1

62,549

1,19

040 Круглошліфувальна

2

84,323

0,89

045 Внутрошліфувальна

1

46,512

1,61

050 Токарна

1

21,894

3,42

055 Координатно–роз.

1

47,959

1,56

060 Радіально–свердл.

1

66,895

1,12

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




Комментарий:

Технологічний процес виготовлення деталі «Стакан»


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы