Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. дипломные работы > автоматизация
Название:
Автоматизація процесу сушки тирси в барабанній сушарці

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дипломные работы
Подкатегория: автоматизация

Цена:
10 грн



Подробное описание:


ЗМІСТ
Перелік скорочень та умовних позначень ……………………………………..5
ВСТУП …………………………………………………………………………..6
1. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС СУШКИ ТИРСИ В БАРАБАНІЙ СУШАРЦІ ………………………………………………………………..…...8
1.1 Опис технологічного процессу ………………………………………….8
1.2 Аналіз технологічного процесу, як об’єкта керування ………………14
1.3 Постановка задачі автоматизації ………………………………………15
2. ФУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ ...……………………..19
2.1 Контур регулювання витрати первинного повітря в топці ………..…19
2.2 Контур регулювання витрати палива в топці ……………………...….19
2.3 Контур регулювання витрати вторинного повітря в змішувальній
камері ……………………………………………………………...……..19
2.4 Контур регулювання тиску в змішувальній камері …………………..19
2.5 Контур пуску двигуна і його сигналізація …….………………………19
2.6 Дистанційне керування та аварійний захист електродвигуна ……....20
3.МАТЕМАЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ СУШКИ В БАРАБАННІЙ СУШАРЦІ ……………………………………………………………..…….22
3.1 Параметрична схема барабанної сушарки ………………………….…22
3.2 Формування рівняння теплообміну в барабанній сушарці ...….…..…24
3.3 Отримання передатної функції об’єкту керування .…….…………....26
4. СИНТЕЗ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ..……………………………………..27
4.1 Синтез системи керування методом Циглера-Нікельса ...…………...27
4.2 Синтез системи керування за допомогою методом М-кола ………...31
4.3 Синтез системи керування методом перехідного режиму ……….…35
5. РОЗРАХУНОК ВИТРАТОМІРА ЗМІННОГО ПЕРЕПАДУ ………...…..37
6. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ ………………………………….43

 

6.1 Охорона праці при автоматизації процесу сушіння тирси в барабанній сушарці ……………………………..…………………………………….43
6.2 Заходи техніки безпеки при роботі на барабанній сушарці ………….44
6.3 Заходи техніки безпеки при обслуговуванні системи автоматизації ..45
6.4 Освітлення ………………………………………………………………46
6.5 Засоби захисту від шуму ……………………………………………….46
6.6 Вентиляція ………………………………………………………………47
6.7 Заходи захисту від електронебезпеки …………………………………48
6.8 Заходи захисту від пожежної небезпеки ………………………………51
6.9 Заходи безпеки при проведенні ремонтних робіт …………………….52
Висновок .........................................................................................................55
Специфікації на прилади ...………………………………………………....56
Список використаної літератури ...………………………………………...62

Перелік скорочень та умовних позначень


вх.-вхід
вих.-вихід
пал.-палива
пов.-повітря
тг-топочні гази
Q – витрата тепла
V – лінійна швидкість потоку повітря
S – площа поперечного перерізу барабану
ρ - густина повітря
С – теплоємність повітря
θ – температура повітря
М – масова витрата повітря
G – об’ємна витрата повітря

 

 

 

 

 

 


Вступ
Автоматизація – це застосування комплексу засобів, що дозволяють здійснювати виробничі процеси без присутності людини, але під його контролем. Автоматизація виробничих процесів призводить до збільшення випуску, зниженню собівартості та покращенню якості продукції, зменшує чисельність обслуговуючого персоналу, збільшує надійність та довговічність машин, дає економію матеріалів, покращує умови праці та техніки безпеки.
Автоматизація звільняє людину від необхідності безпосереднього керування механізмами, в автоматизованому процесі.
Роль людини в виробництві зводиться до наладки, регулюванню, обслуговуванню засобів автоматизації та спостереженню за їх дією. Якщо автоматизація полегшує фізичну працю людини, то вона має за мету полегшити також і розумову працю людини. Експлуатація засобів автоматизації потребує від обслуговуючого персоналу високої технічної кваліфікації.
За рівнем автоматизації хімічне виробництво займає одне з провідних місць серед інших галузей промисловості. Хімічні установки характеризуються неперервністю процесів, що в них протікають. При цьому вироблення теплової та електричної енергії в любий момент часу повинна відповідати споживанню. Майже усі операції на хімічних установках механізовані, а перехідні процеси у них розвиваються відносно швидко. Цим пояснюється високий розвиток автоматизації в хімічному виробництві.
Автоматизація параметрів дає значну перевагу:
– забезпечує зменшення чисельності робочого персоналу, тобто збільшує продуктивність його праці;
– приводить к зміні характеру праці обслуговуючого персоналу;
– збільшує точність параметрів виробництва;
– збільшує безпеку праці і надійність роботи обладнання.
Автоматизована система керування технологічним процесом - група рішень технічних та програмних засобів, призначених для автоматизації керування технологічним обладнанням на промислових підприємствах. Може мати зв’язок з більш загальною системо керування підприємством. Під автоматизованою системою керування розуміється цілісне рішення, що забезпечує автоматизацію основних операцій технологічного процесу на виробництві в цілому або на будь-якій його дільниці, що випускає відносно завершений виріб.
Сушка – тепловий процес зневоднення твердих матеріалів шляхом випарювання вологи та відводу утворених парів.
В барабан, що обертається дозатором з бункера подається вологий матеріал, де він поступово переміщується вздовж по нахилу барабана. В тому ж направленні в барабан поступає сушильний агент – гаряче повітря, що нагрівається в топці за рахунок спалювання палива. Матеріал нагрівається і волога, що вміщається в ньому, випарюється. Водяна пара, що виділяється, видаляється з сушарки разом з відпрацьованим газом. Разом з газом видаляється частина тонкозернистого матеріалу, тому відпрацьований сушильний агент перед викиданням в атмосферу очищують від пилу в циклоні. Висушений матеріал розвантажується в кінці барабана в бункер. На кінцях барабану часто встановлюють ущільнюючі пристрої, що перешкоджають вильоту сушильного агента.
Барабанні сушарки широко використовуються для неперервної сушки при атмосферному тиску кускових, зернистих та сипучих матеріалів.
В якості теплоносія використовують топкові гази, що отримують в топці в результаті спалювання палива.

 

 

 

1. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС СУШКИ ТИРСИ В БАРАБАНІЙ СУШАРЦІ
1.1. Опис технологічного процесу


Рис. 1 «Сушка тирси в барабанній сушарці»
1- топка, 2 - змішувальна камера, 3 - барабан, 4 - бункер, 5 - циклон,
6 - вентилятор, 7 - автоматичний дозатор, 8 - електродвигун барабану.

Сушка – це процес видалення вологи з твердих матеріалів або пастоподібного матеріалу шляхом випарювання рідини, що в ньому знаходиться, за рахунок підведеного до матеріалу тепла.
Метою сушки є покращення якості матеріалу (зниження його об’ємної маси, підвищення міцності) і, в зв’язку з цим, збільшення можливостей його використання. В хімічній промисловості, де технологічні процеси протікають взагалі в рідинній фазі, кінцеві продукти мають вигляд або пасти, або зерен, крихти, пилу. Це зумовлює вибір відповідних методів сушіння.
Найбільш широко розповсюджені в хімічній технології конвективний та контактний методи сушіння. При конвективній сушці тепло передається від теплоносія до поверхні висушуваного матеріалу. В якості теплоносіїв використовують повітря, інертні та димові гази. При контактній сушці тепло матеріалу, що висушується, передається крізь обігріваємо перегородку, що стикається з матеріалом. Дещо рідше використовують радіаційну сушку (інфрачервоними променями) та сушку електричним струмом (високої або промислової частоти).
Методи сушіння сублімацією в рідних середовищах, з скиданням тиску, знаходять використання в інших галузях промисловості.
Застосовувані в хімічній промисловості види сушарень можемо кваліфікувати по технологічним відзнакам: тиску (атмосферні та вакуумні), періодичності процесу, способу підводу тепла (конвективні, контактні, радіаційні, з підігрівом струмом високої частоти), роду сушильного агента (повітряні, газові, сушарки на перегрітому пару), направленням руху матеріалу та сушильного агента (прямоточні та протиточні ), способу обслуговування, схемі циркуляції сушильного агента, тепловій схемі та т.і.
Вибір типу сушарки залежить від хімічних властивостей матеріалу. Так, при сушці матеріалів з органічними розчинниками використовують герметичні апарати і сушку зазвичай проводять під вакуумом, при сушці матеріалів, що окислюються, використовують продування інертними газами, при сушці рідких суспензій використовують розпил матеріалу. Конструкції сушарок дуже різноманітні і вибір їх визначається технологічними особливостями виробництва.
Найбільш широке розповсюдження отримали барабанні сушарки. Ці сушарки відрізняються високим рівнем виробництва і відносяться до конвективних сушарок. В якості сушильного агента в них використовують повітря і димові гази. В цих апаратах сушці піддають солі, паливо, пасти, їх використовують в виробництві соди, добрив, отрутохімікатів. Сушарка представляє собою циліндричний барабан 1, до якого кріпляться бандажі 9, що спираються на опорні 3 і опоно-упорні 6 ролики. Обертання барабану передається від через редуктор 4 і зубчастий вінець 5, що закритий кожухом 10. Потужність двигуна від 1 до 40 кВт. Частота обертів барабана 1—8 об/хв. Розміри корпусів сушарки нормалізовані. Так, за нормами машинобудування МН 2106-61 встановлений діаметр барабана 1600мм.
Довжина барабан залежить від діаметра і складає 8м. Звичайно, відношення довжини L барабана до діаметра D повинно бути L/D = 3,5 — 7,0.
Матеріал, що висихає, подається в приймальну камеру 8 та поступає на приймально-гвинтову насадку, а з неї – на основну насадку. Лопаті насадки підіймають та скидають матеріал при обертанні барабана. Барабан встановлено під кутом а до горизонталі до 6°; продукт, що висихає переміщається до вивантаженої камери 2 і при цьому продувається сушильним агентом. Проміж барабаном, що обертається, і нерухомою камерою встановлено ущільнювальний пристрій 7. Вибір типу насадки залежить від матеріалу. Для великих шматків і матеріалів, що налипають, використовують лопатеву систему насадки, для сипучих матеріалів — розподілену, для пило утворюючих матеріалів — перевалочну з закритими осередками. Барабан заповнюють матеріалом, зазвичай, до 20%.
Сушильні барабани в відповідності до рисунка 1.1 використовуються для сушіння різних сировинних матеріалів та палива, з порівняно високою перш початковою вологістю та в’язкістю.
Сушильні барабани мають відносно велику продуктивність. Вони являються, на сьогоднішній день, поки що єдиними установками, в яких можна без особливих труднощів висушити в’язкі кускові матеріали.
При обертанні барабана відбувається неперервне перемішування матеріалу, що висихає. Це дозволяє використати для сушіння високу температуру газів (до 460°С для легкозаймистого вугілля, до 1000° С для сировини та добавок).
Використання газів з високою температурою робить ці сушарки відносно економічним апаратами як за витратою електроенергії, витраченою на обертання барабана та аспірацію, так і за витратою тепла.
Матеріал, що висушується та сушильний агент можуть переміщатися в барабані в одному напрямку — прямоточно, або назустріч один одному — протиточно. В цементній промисловості здебільш використовують сушильні барабани, що діють за принципом прямотока.


Рисунок 1.1 – Барабана сушарка
Корпус барабана виготовляється з листової сталі товщиною 10—15 мм, зварної або клепаної конструкції. Сушильний барабан встановлюють на двох опорах з нахилом до горизонту 3—5%. Він приводиться в дію електродвигуном змінного струму через редуктор та одну відкриту венцову передачу.
В місцях сполучення сушильного барабана з змішувальною камерою топки і з розвантажувальною камерою встановлюють ущільнювачі різної конструкції, що запобігають підсосу холодного повітря з оточуючого середовища.
Витрати тепла на випарювання 1 кг вологи складає від 900 до 1400 ккал/кг в залежності від розміру сушильного барабана, характеристики матеріалу, що висихає, та типу топки. Загальний супротив системи, зазвичай, не перевищує 100— 150 мм вод. ст.
В залежності від властивостей матеріалів, що висушуються, всередині барабана встановлюються пересипні устрої різної конструкції, які повинні забезпечувати:
- оптимальне заповнення барабана матеріалом;
- максимальне зіткнення матеріалу з сушильним агентом;
- найбільш можливе наближення матеріалу до виваженого стану, так як в цьому випадку, утворюються найкращі умови теплообміну;
- найбільшу рівномірність розподілення матеріалу по поперечному перетину барабана;
- можливо менше подрібнення матеріалу всередині барабана в тих умовах, коли подрібнення тягне за собою збільшення безповоротного пило віднесення.
Спочатку барабана перед пересипними устроями, для найкращого функціонування його, а при липких матеріалах — для підсушки матеріалу до потрапляння в пересипні устрої, зазвичай, встановлюють направляючі гвинтові лопаті, а також навішують ланцюги.
Для збільшення заповнення барабана матеріалом встановлюють підпірні пристрої на виході матеріалу з барабана.
Для крупно кускових матеріалів і матеріалів, що налипають внутрішні пристрої виробляються у вигляді лопатей, що розташовані тільки по стінках барабана – підйомна-лопатева система.
Часто пересипний прилад виконується в вигляді великих секторів, не спів сполучених між собою і забезпечених підйомно-лопатевою системою – проміжна система.
Коли нема умов для вільної пересипки матеріалів, використовують так звану перевалочну або комірну систему.
При сушці мало шматкових, здрібнених та сипучих матеріалів використовуються розподільною системою, яка представляє собою різного роду полиці, що заповнюють усю внутрішню частину барабана і утворюючі спів сполучені осередки.
При підйомно-лопатевій системі умови теплообміну більш сприятливіші, ніж при пересипанні матеріалу і ізольованих осередках проміжної системи.
З іншого боку, при підйомно-лопатевій системі тільки маленька частина матеріалу в даний проміжок вільно зсипається з лопатей, а більша частина знаходиться в завалі (в шарі на корпусі барабана), і тому використання розподільної і проміжної систем виявляється більш ефективними.
При розподільчій системі матеріал з кожним обертом барабана вільно зсипається декілька разів і перелопачується При цьому матеріал відносно рівномірно розподіляється по усьому поперечному перетину барабана. Інколи при сушці налипаючи або сипучих матеріалів ці дві системи комбінують. В одному барабані – з гарячого кінця встановлюють підйомно-лопатеву, а далі розподільну або проміжну систему. Робота сушильної установки, що включає в себе сушильний барабан, протікає наступним чином: поступаючи зі складу сирий матеріал грейферним краном занурюють у бункер сушильного барабана, або в випадку значної великості шматків, попередньо в дробарку. З бункера в сушильний барабан матеріал подається транспортером і дозується за допомогою вагового дозатора або живильника.

1.2. Аналіз технологічного процесу, як об’єкта керування
Основним параметром, що регулюють, в барабані є температура сушіння. Перед системою автоматизації процесу сушіння стоїть завдання підтримування на заданих значеннях і ряду інших параметрів, що регулюють:
- розрідження в топці сушильного барабана;
- вологість матеріалу, що висушують;
- якість згорання палива.
Підтримання вище перелічених параметрів на заданих значеннях здійснюється зміною наступних параметрів, що регулюють:
- регулювання температури в сушильному барабані здійснюється шляхом зміни подачі газу на пальники.
- розрідження в топці регулюється зміною кількості відхідних димових газів.
- вологість матеріалу, що висушується, регулюється зміною кількості повітря, що подається на сушарку.
- якість згорання палива регулюється зміною кількості повітря, що подається на горіння.
Якісному регулюванню процесу перешкоджають наявність збуджуючих впливів:
Збуджуючі вимірювальні величини:
- параметри газу (тиск, температура, вологість);
- параметри повітря (тиск, температура, вологість);
- вологість і температура сировини.
Збуджуючі незмінні параметри:
- склад газу;
- склад сировини.
Найбільш впливовими збудженнями є вологість і температура сировини, що поступає на сушку. Ці параметри не являються регульованими. Але їх можна виміряти і враховувати при регулюванні.

1.3 Постановка задачі автоматизації
Автоматизовані системи керування сушильного барабана забезпечують рішення таких задач, як контроль процесів, режимів і стан обладнання. Керування основним та допоміжним обладнанням в усіх режимах його роботи, дозволяє автоматично регулювати технологічні параметри в усьому діапазоні навантажень, включаючи пуск і зупинку обладнання, його захист при аварійних ситуаціях, сигналізує при відхиленні параметрів від допустимих значень. Крім того, х їх допомогою проводиться збір та обробка інформації для розрахунку техніко-економічних показників.
Ступінь автоматизації залежить від потужності, типу обладнання, заданих технологічних параметрів і повинна забезпечувати надійну і ефективну роботу обладнання в різних режимах без втручання обслуговуючого персоналу. Автоматична система керування дозволяє оператору своєчасно прийняти правильне рішення, забезпечує швидке виконання необхідних операцій і тим самим надійність і економічність експлуатації.
Мета і задачі автоматизації сушильної установки – це, як правило, необхідність отримання цільового продукту заданої якості при певній продуктивності. Критерієм керування (показником ефективності) процесу виступає параметр, що визначає якість продукту або його кількість. Мета керування процесу сушіння полягає в забезпеченні висушування поступаю чого вологого твердого матеріалу до заданого значення вологості.
В якості об’єкта керування при автоматизації процесу сушіння представлена барабанна прямоточна сушарка, в якої сушильним агентом служать топкові гази, що одержувані в топці. Показником ефективності даного процесу є вологість матеріалу, що виходить з сушарки, а метою керування – підтримання цього параметру на визначеному значенні. Основними збудниками процесу є зміна витрати матеріалу і його вологість, а також зміна витрати і початкової температури сушильного агента – теплоносія.
Вологість сухого матеріалу визначається, з одного боку, кількістю вологи, що поступає з вологим матеріалом, а з іншого боку кількості вологи, що видаляється з нього в процесі сушіння. Кількість вологи, що поступає з вологим матеріалом, залежить від витрати цього матеріалу і його вологості, а також від витрати сушильного агента.
Витрати матеріалу визначає продуктивність сушарки, яка, як правило, повинна бути постійною. Тому треба іти по шляху стабілізації витрати вологого матеріалу, що забезпечує задану продуктивність і усуває збудження за заданим каналом. Для цієї мети встановлюють автоматичні дозатори.
Вологість матеріалу, що поступає в сушарку, залежить від технологічного режиму попередніх процесів. З зміною цього параметра в об’єкті будуть мати місце сильні впливи.
Поверхня контакту сушильного агента і матеріалу залежить від товщини шару цього матеріалу і його гранулометричного складу. Товщина шару визначається наявністю матеріалу в барабані і при постійній витраті матеріалу і швидкості обертання барабану буде постійною. Гранулометричний склад визначається ходом попередніх технологічних процесів, з його зміною в об’єкт вносяться збудження. Величина вологості сушильного агента залежить від витрати цього агента, що проходить крізь сушарку, чим більше витрата, тим менше вологість сушильного агента. З зміною витрати сушильного в об’єкті може вноситися збуджуючі впливи.
Розрідження в барабані сушарки легко стабілізувати шляхом зміни витрати сушильного агента, що виводиться з сушарки. Температура ж визначається усіма параметрами, що маються в наявності, а також інтенсивністю процесу випарювання вологи з матеріалу. Стабілізувати її можна шляхом зміни витрати або температури сушильного агента. Необхідно відзначити, що діапазон зміни останнього параметру суттєво обмежено, що пояснюється вимогами техніки безпеки і можливістю розкладання матеріалу, що висушується.
Навантаження об’єкту за сушильним агентом підтримується на постійному значенні регулятором розрідження повітря в змішувальній камері, що впливає на клапан, встановлений на лінії відведення повітря після циклону. При постійному гідравлічному опорі барабана і відсутності підсосу повітря з атмосфери система регулювання розрідження забезпечує постійність швидкості проходження сушильного агента вздовж барабану. Оптимальне значення швидкості повітря встановлюють, з розрахунком того, що з її зростанням збільшується швидкість сушіння твердого матеріалу і одночасно зростають втрати тепла з відпрацьованим повітрям.
Таким чином, усі параметри, що впливають на показник ефективності, стабілізувати неможливо. Зокрема, збудження буде з’являтись в результаті зміни початкової вологості матеріалу та сушильного агента, гранулометричного складу матеріалу і т.і. В барабані може змінюватись розподілення матеріалу, а також гідравлічні умови його обтікання сушильним агентом. В зв’язку з цим в якості основного параметру, що регулюється доцільно взяти вологість твердого матеріалу, а регулюючий вплив здійснювати зміною витрати сушильного агента. Проте, при відсутності надійного приладу для неперервного вимірювання вологості матеріалу, а також при великих запізненнях в сушінні в якості регулюючого параметру використовують температуру сушильного агента в барабані. Це доцільно з точки зору динаміки, так як на збудження ця величина реагує швидше. Датчик регулятора температури встановлюють в межах першої третини довжини сушарки, так як на початку апарату температура теплоносія змінюється більш інтенсивно, ніж в його кінці. При цьому зменшується також запізнення об’єкту. Датчик монтують безпосередньо на поверхні барабана, а його вільні кінці приєднують до передатного перетворювача через спеціальний струмознімальний пристрій, з рухомими контактами.
Повнота спалювання паливного газу забезпечується АЗР, відношення витрати паливного газу та первинного повітря, що керує подачею первинного повітря в топку. При зміні теплотворної властивості палива доцільно корегувати це відношення за вмістом кисню в топкових газах.
Таким чином, при керуванні процесами сушіння в прямоточній барабанній сушарці слід регулювати відношення витрати палива та первинного повітря, вологого матеріалу, температуру в сушильного агенту на вході та виході з сушарки, температуру в сушарці, розрідження в змішувальній камері.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ФУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ .
2.1 Контур регулювання витрати первинного повітря в топці
В схемі автоматизації (Схема № ЗЛА11.23.ДП.000.001.СхФ) на вході у топку 1 встановлено контур регулювання первинного повітря. Контур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 1б). Витрата показується і регіструється на пульті керування (поз. 1в).
2.2 Контур регулювання витрати палива в топці
Контур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 2б). Витрата показується і регіструється на пульті керування (поз. 2в).
2.3 Контур регулювання витрати вторинного повітря в змішувальній камері
Контур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 3б). Витрата показується і регіструється на пульті керування (поз. 3в).
2.4 Контур регулювання тиску в змішувальній камері
Контур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 5а). Витрата показується і регіструється на пульті керування (поз. 5б).
2.5 Контур пуску двигуна і його сигналізація.
В схемі автоматизації не передбачено технологічне блокування, аварійний захист електродвигуна та технологічна сигналізація. Але це вказано на схемі ЗЛА11.23.ДП.00.002 СхЕ.
Мотор дистанційно регулюються за допомогою приладів МП (магнітні пускачі)
SB1 - кнопка «стоп». За допомогою неї вимикається живлення мотора.
Вимикання живлення моторів сигналізується лампочками HL1.
Для включення живлення використовують кнопки SB2.
Сигналізація, що мотори ввімкнені показується лампочками HL2.

2.6 Дистанційне керування та аварійний захист електродвигуна
Постановка задачі по керуванню і аварійному захисту електродвигуна технологічного процесу сушки тирси в барабанній сушарці.
Включення живлення електродвигуна повинно виконуватись за допомогою кнопок зеленого кольору, а виключення за допомогою червоних кнопок.
Якщо виникає аварія барабану 3 (Схема ЗЛА11.23.ДП.00.001 СхФ), то система аварійного захисту повинна спрацювати таким чином: живлення електродвигуна М8 вимикається.
Включення живлення для електродвигуна М8 виконується за допомогою кнопки SB2 (Схема ЗЛА11.23.ДП.00.002 СхЕ).
Надійна та безперебійна робота електродвигуна забезпечується в першу чергу належним вибором його по номінальній потужності, режиму роботи і формі виконання. Не менше значення має також дотримання необхідних вимог і правил при складанні електричної схеми, виборі пускорегулювальної апаратури, проводів та кабелів, монтажі та експлуатації електропривода.
Аварійні режими роботи електродвигуна:
До аварійних режимів відносяться:
1) багатофазні (трьох-і двофазні) і однофазні короткі замикання в обмотках електродвигуна; багатофазні короткі замикання в вивідний коробці електродвигуна і у зовнішніх силових колах (в проводах і кабелях, на контактах комутаційних апаратів, в ящиках опорів); короткі замикання фази на корпус або нульовий провід всередині двигуна чи у зовнішніх колах- в мережах із заземленою нейтраллю; короткі замикання в колі управління; короткі замикання між витками обмотки двигуна (виткове замикання).
Короткі замикання є найбільш небезпечними аварійними режимами в електроустановках. У більшості випадків вони виникають через пробій або перекриття ізоляції. Струми короткого замикання іноді досягають величин, в десятки і сотні разів переважаючих значення струмів нормального режиму, а їх тепловий вплив і динамічні зусилля, яким піддаються струмопровідні частини, можуть призвести до пошкодження всієї електроустановки;
2) теплові перевантаження електродвигуна через проходження по його обмотках підвищених струмів: при перевантаженнях робочого механізму з технологічних причин, особливо важких умовах пуску двигуна під навантаженням або його застряганні при тривалому зниженні напруги мережі, випаданні однієї з фаз зовнішнього силового кола або обриві проводу в обмотці двигуна, механічних пошкодженнях в двигуні або робочому механізмі, а також теплові перевантаження при погіршенні умов охолодження двигуна.
Теплові перевантаження викликають в першу чергу прискорене старіння і руйнування ізоляції двигуна, що призводить до коротких замикань, тобто до серйозної аварії і передчасного виходу двигуна з ладу.
Види захисту асинхронних електродвигунів
Головним і найбільш дієвим засобом є електричний захист двигунів.
Захист асинхронних електродвигунів від коротких замикань
Захист від коротких замикань відключає двигун при появі в його силовому колі або в колі управління струмів короткого замикання.
Апарати, які здійснюють захист від коротких замикань (плавкі запобіжники, електромагнітні реле, автоматичні вимикачі з електромагнітним розщеплювачем), діють практично миттєво, тобто без витримки часу.

 

 

 

 

 

3. МАТЕМАЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ СУШКИ В БАРАБАННІЙ СУШАРЦІ
3.1 Параметрична схема барабанної сушарки

Рис. 2 Схема барабанної сушарки

Приймаємо значення наступних параметрів:
- паливо в топці згорає повністю, так як його спалюють в 2,5% надлишку повітря;
- втрати в навколишнє середовище складають 5% від загальної кількості тепла, що утворюється;
- приймаємо, що температура топкових газів Ɵтг і вихідного повітря Ɵвихпов рівні;
- вважаємо, що топка працює в нормальному режимі, а тому:
а) температура палива і повітря на вході в топку постійні;
б) перепад тиску в димарі є сталим, а отже втрата і густина топкових газів також є величиною незмінною.
Можемо записати загальне рівняння, виходячи з теплового балансу
Qвх-Qвих+Qутвор-Qвтрат=Qакумульоване,
де Q=V*S*ρ*C*θ;V; М=V* S*ρ; G= V*S – об’ємна витрата повітря;
Qвх(t)= Qпал(t)+ Qпов(t);

Qвих(t)= Qтг(t)+ Qнадл(t);

Qвтрат(t)=0,05* Qутвор(t).

Отже отримаємо

Qвх(t)= Mпал(t)* Cпал* θпал(t)+ Gвхпов(t)* ρпов* Cпов* θвхпов(t);
Qвих(t)= Vтг(t)* Sдимоходу* ρтг* Cтг* θвхтг(t)+ Gнадлпов(t)* ρпов* Cпов* θвихпов(t).

В той же час

Gнадлпов(t)-(Мпал(t)*16,9)/ρпал, але Gнадлпов(t)≥0;

θвихпов(t)= θвхтг(t);

Qутворене(t)=q*Мпалива(t);

Qвтрат(t)=0,05*Qутворене;

Qакумульоване(t)=(d(Gтг(t)*ρтг*Cтг*θтг(t)))/dt=Стг*d(Mтг*θтг(t))/dt=
=18,9*Стг*d(Mпал*θтг(t))/dt

Прийнявши, що Мтг=18,9*Мпал;

Далі приймаємо

Gвхпов(t)= Gпов(t), θвхпов(t)= θпов(t).


3.2 Формування рівняння теплообміну в барабанній сушарці

Запишемо загальне рівняння теплообміну в барабанній сушарці:

Mпал(t)* Cпал* θпал(t)+ Gвхпов(t)* ρпов* Cпов* θвхпов(t)- 18,9*Мтг(t)* Cтг* θтг(t)-

-[ Gнадлпов(t)-(Мпал(t)*16,9)/ρпал]* ρпов* Cпов* θтг(t)+0,95* q*Мпал(t)=

=18,9*Стг d(Mпал(t)* θтг(t))/ dt

Запишемо рівняння в приростах, прийнявши

∆f1(t)*∆f2(t)= ∆f1(t) *f 02+ f 01*∆f2(t);

∆Mпал(t)* Cпал* θпал(t)+∆ Gпов(t)* ρпов* Cпов* θпов(t)- 18,9*М 0тг(t)* Cтг* ∆θтг(t)-

-18,9*∆Мтг(t)* Cтг* θ 0тг(t)-∆ Gпов(t)* ρпов* Cпов* θ 0тг(t)- G 0пов(t)* ρпов* Cпов*

*∆θтг(t)+(∆Мпал(t)*16,9)/ρпал* ρпов* Cпов* θ 0тг(t) +(М 0пал(t)*16,9)/ρпал* ρпов*

*Cпов* ∆θтг(t)+ 0,95*q*∆Мпал(t)= 18,9*Стг d(∆Mпал(t)* θ 0тг(t)+ M 0пал(t)* ∆θтг(t))/
/dt

Прийнявши до уваги, що

d(f1+f2)/dt=d(f1)dt+d(f2)/dt

Отримаємо

18,9*Стг d(∆Mпал(t)* θ 0тг(t)+ M 0пал(t)* ∆θтг(t))/dt=
=18,9*Стг* θ 0тг(t)d(∆Mпал(t))/dt+18,9*Стг* М 0пал(t)d(∆θ тг(t))/dt

Замінимо:

Z1=ρпов* Cпов* θпов(t)-ρпов* Cпов* θ 0тг(t);

Z2=Cпал* θпал(t)-18,9* Cтг* θ 0тг(t)+[ρпов *16,9)/ρпал]* Cпов* θ 0тг(t) +0,95*q;

Z3=18,9*Стг* θ 0тг(t);

Z4=18,9*М 0тг(t)* Cтг+ G 0пов(t)* ρпов* Cпов - (М 0пал(t)*16,9)/ρпал* ρпов* Cпов;

Z5=18,9*Стг* М 0пал(t).

Тоді отримаємо:

Z1* Gпов(t)+Z2*∆Mпал(t)-Z3[d(∆Mпал(t)/dt]=Z4*∆θтг(t)+Z5[d∆θтг(t)/dt].

 

 

 

 

 

 

3.3 Отримання переданої функції об’єкту керування

Перетворимо за Лапласом останнє рівняння:

Z1* Gпов(p)+Z2*∆Mпал(p)-Z3*p*∆Mпал(p)=Z4*∆θтг(p)+Z5*p*d∆θтг(p).

Передатна функція за каналом ∆Gпов->∆θтг

W(p)=∆θтг(p)/ ∆Gпов=Z1/[Z4+Z5*p]=[Z1/Z4]/[1+(Z5/Z4)*p],

Що після апроксимації набуде вигляду аперіодичної ланки 1-го порядку.

W(p)=k/(Tр+1).

W(p)=0.2/(20р+1).

Перехідна характеристика об’єкта за каналом завдання – вихід приведена на рис. 2.

Рис 3. Перехідна характеристика об’єкта за каналом завдання – вихід

4. СИНТЕЗ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ
4.1 Синтез системи керування методом Циглера-Нікельса
Вставка з Mathcad

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 4.1.1 перехідна характеристика замкненої одно контурної системи за каналом збурення-вихід

 

 

 

 

 

 


Рис. 4.1.2 перехідна характеристика замкненої одно контурної системи за каналом завдання-вихід

 

 

 

 

 



Рис. 4.1.3 перехідна характеристика замкненої одно контурної системи за каналом збурення-вихід (оптимальне значення)

Рис. 4.1.4 перехідна характеристика замкненої одно контурної системи за каналом завдання-вихід (оптимальне значення)


 

 

4.2 Синтез системи керування за допомогою методом М-кола
Вставка з Mathcad

Розпишемо рівняння М - кола у вигляді параметричної функції для побудови на графіку АФХ розімкненої системи

 

де С - координата центру М - кола,
R - радіус М - кола.

Рівняння М - кола:
=


Параметричне рівняння М - кола:

 

де Re_okr(t), Im_okr(t) – відповідно значення координат Х та Y точок кола з радіусом R, t - п а р а м е т р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.2.1 АФХ розімкненої системи з ПІ – регулятором при

 

 

 

Підберемо такі значення параметрів настройки регулятора, щоб АФХ розімкненої системи торкалося заданого М – кола.

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 


Рис. 4.2.2 АФХ розімкненої системи з ПІ – регулятором при

 

Підбираючи такі пари значень Кр та Ті при яких АФХ розімкненої системи торкається М – кола, отримаємо наступний набір значень:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


4.3 Синтез системи керування методом перехідного режиму
Вставка з Mathcad


Рис. 4.3.1 перехідна характеристика замкненої одно контурної системи за каналом збурення-вихід

 

 

Рис. 4.3.2 перехідна характеристика замкненої одно контурної системи за каналом завдання-вихід

 


5. РОЗРАХУНОК ВИТРАТОМІРА ЗМІННОГО ПЕРЕПАДУ.
До стандартних (нормалізованих) звужувальних пристроїв належать діафрагми, сопла, сопла Вентурі і труби Вентурі, що задовольняють вимогам дійсних Правил і застосовуються для вимірювання витрати речовини без індивідуального градуювання. Допускаються до експлуатації дифманометри і прилади для вимірювання параметрів середовища, які серійно вироблені промисловістю чи дослідним виробництвом, задовольняють вимогам чинних державних стандартів і пройшли державну метрологічну атестацію.
Правила встановлюють вимоги до виконання вимірювальних пристроїв при їхній розробці, проектуванні, монтажі, експлуатації та перевірці.
Наведені нижче положення справедливі при дотриманні наступних умов вимірювань:
а) характер руху потоку в прямих ділянках трубопроводів до і після звужувального пристрою повинен бути турбулентним (див. табл. 5, п. 5.1.1 і п. 5.2.1), стаціонарним (див. додаток 1, ГОСТ 23868-79);
б) фазовий стан потоку не повинний змінюватися при його плині через звужувальний пристрій (рідина не випаровується, розчинені в рідині гази не виділяються, виключається конденсація водяної пари з газів з наступним випаданням рідкої фази в трубопроводі поблизу звужувального пристрою);
в) у внутрішній порожнині прямих ділянок трубопроводів до і після звужувального пристрою не збираються опади у вигляді пилу, піску, металевих предметів, інших забруднень;
г) на поверхнях звужувального пристрою не утворюються відкладення, що змінюють його конструктивні параметри і геометрію;
д) пара є перегрітою; при цьому для пари справедливі всі положення, що стосуються вимірювань витрати газу.
Допускається вимірювати витрату вологої пари діафрагмами при співвідношенні густин парової (ρп) та рідкої (ρж) фаз ρп / ρж ≤ 0,002 при масовій частці рідкого компоненту в парорідинній суміші не більше 0,2 (у частках одиниці).
Показання дифманометра в цьому випадку відповідає витраті сухої частини вологої пари, у зв'язку з чим діафрагми варто розраховувати за витратою та густиною парової фази.
Припустимі діапазони значень діаметрів трубопроводів D і відносних площ звужувальних пристроїв m повинні перебувати в межах:
для діафрагм із кутовим способом відбору перепаду тиску
50 мм < D < 1000 мм,
0,05 < m < 0,64;
Примітка. Для трубопроводів діаметром D > 1000 мм рекомендується приймати значення αв і розрахункові співвідношення, що відповідають діаметру D = 1000 мм.
для діафрагм із фланцевим способом відбору перепаду тиску
50 мм < D < 760 мм,
0,04 < m < 0,56;
діаметр отвору діафрагм незалежно від способу відбору перепаду тиску d 12,5 мм;
для сопел у випадку виміру витрати газу
50 мм D,
0,05 m 0,64;
для сопел у випадку виміру витрати рідини
30 мм 1,
0,05 m 0,64
для сопел Вентурі
65 мм D 500 мм,
0,05 m 0,60;
діаметр отвору сопел і сопел Вентурі d 15 мм;
для труб Вентурі
50 мм D 500 мм,
0,10 m 0,60.
У випадку вимірювання витрати газу відношення абсолютних тисків на виході і вході звужувального пристрою повинні бути більшими або дорівнювати 0,75.
При вимірювання витрати газів і рідин допускається застосовувати як кутовий, так і фланцевий способи відбору перепаду тиску на діафрагмах і кутовий спосіб відбору на соплах, соплах Вентурі і трубах Вентурі.
Вихідні дані до розрахунку витратоміра змінного перепаду
1. Вид вимірюваного середовища – вода.
2. Температура вимірюваного середовища – 20 °С;
3. Тиск вимірюваного середовища – 0,196 МПа=2 кгс/см2.
4. Максимальна витрата (Qmax) – 300 м3/год.
5. Середня витрата (Qср) – 250 м3/год.
6. Допустима втрата тиску на звужувальному пристрої (РВД) – 0,0315 МПа=0,321кгс/см2.
7. Тип звужувального пристрою – діафрагма камерна ДКС.
8. Матеріал звужувального пристрою – Сталь Х17.
9. Внутрішній діаметр трубопроводу (D20) – 0,125 м.
10. Матеріал трубопроводу – Сталь 20.
11. Тип дифманометра – ДСС-711Н.
12. Наявність місцевого опору – немає.

Визначення даних, яких не вистачає для розрахунку
Барометричний тиск Pб = 736•13,595•10-4 = 1 кгс/см2 .
Абсолютний тиск води перед звужувальним пристроєм
P = 2+1=3 кгс/см2.
При температурі 20 0C поправковий множник – kt′ = 1.
D = D20 kt′ = 1125=125 мм.
За додатком 3 знаходимо густину води:
при t=200C і P = 1 кгс/см2 =998,2 кг/м3;
при t=200C і P = 20 кгс/см2 =999,0 кг/м3;
тоді шляхом інтерполяції знайдемо густину при t=200C і P = 2 кгс/см2 =998,2+ •(2 -1)=998,24 кг/м3.
За додатком 10 знаходимо динамічну в’язкість води в робочих умовах: µ=100•10-6 кгс/см2.

Вибір звужувального пристрою та дифманометру

Вибираємо діафрагму камерну ДКС.
Матеріал звужувального пристрою – сталь Х17.
Тип дифманометра – ДСС-711Н.
Верхня межа вимірювання дифманометра-витратоміра: Qовм = 300 м3/год.

Визначення номінального перепаду тиску дифманометра та приблизного значення відносної площі звужувального пристрою

За формулою (2.51) визначаємо допоміжну величину
С = = =48,452.

За номограмою ( додаток 20) для С = 48,452 і Рвд = 0,321 кгс/см2 знаходимо граничний номінальний перепад тиску: Рн=6300 кгс/м2, приймаємо приблизне значення модуля m1 = 0,62.

Визначення мінімального числа Re
За формулою (2.56) визначаємо Re для мінімальної витрати:
Re = 0,0361 =0,0361 = 581233.
Мінімальне допустиме число Рейнольдса для діафрагм із кутовим способом відбору ∆Р m=0,62 Remin = 104.
Оскільки Re > Remin , то вимірювання при прийнятих вихідних даних можливе, а тому розрахунок продовжуємо.
Визначення параметрів звужувального пристрою
Р = Рн = 6300 кгс/м2.
ReВМ = 0,0361 =0,0361 = 871849
Допоміжна величина
= = 0,61.
Відносна шорсткість внутрішньої поверхні трубопроводу (п.2.7)
104 = 104 =3,2.
Верхня межа відносної шорсткості (п.2.7) для m>0.13
3,9+103exp(-14,2 )= 3,9+103exp(-14,2 )= 3,914.
Оскільки 104 < 3,914, поправку на шорсткість не вводять і kш=1.
Коефіцієнт витрати 1 визначаємо за формулою (2.66)
1= [0,5959+0,0312m1,05–0,1840m4+0,0029m1,25( )0,75]kшkп= [0,5959+0,0312( )1,05–0,1840( )4+ +0,0029( )1,25( )0,75]1 = 0,751.
Коефіцієнт розширення =1.
Допоміжна величина – за формулою(2.70): F1= m11= 0,620, 751= 0,566.
Відносне відхилення (2.71)
= ( -1)100%=( -1)100%= -7,21 %.

Оскільки | |< 0,2, остаточно приймаємо: m=0,62, =0,751.

Перевірка обмежень на число Re
Число Рейнольдса для мінімальної витрати, визначене в п.5.1 розрахунку, дорівнює Re= 323912. Мінімальне допустиме число Рейнольдса при кінцевому значенні
m=0,37 (п.2.7) Remin= 10000.
Умова Re > Remin виконується, тому розрахунок продовжуємо.

Визначення діаметру отвору звужувального пристрою
За додатком 2 визначаємо поправочний множник на теплове розширення
kt2=1.
kt= =1.
Діаметр отвору при температурі 20 0С (2.76).
d20=  = =  = 98,425 мм.
Перевірка розрахунку
Витрату, що відповідає граничному номінальному перепадові тиску, знаходимо за формулою (2.77)
Q0=0,01252kt2  =0,012520,7411(98,425)2 =344,89 м3/год.
Відносне відхилення витрати, що відповідає граничному номінальному перепадові тиску, від заданої верхньої межі (2.83)
Q = ( -1)100%= ( -1)100%= 14,96 %.
Оскільки < 0,2 розрахунок виконано правильно.

 

6. ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1 Охорона праці при автоматизації процесу сушіння тирси в барабанній сушарці.
У кожному виробничому підрозділі організації є нормативно-технічна документація, що встановлює порядок і умови безпечного ведення виробничого процесу. Перелік зазначеної технічної документації для кожного робочого місця затверджується технічним керівництвом організації.
Працівники організацій сушильних виробництв забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та індивідуальними засобами захисту, передбаченими діючими нормами.
В дипломному проекті розробляється автоматизація процесу сушіння тирси в барабанній сушарці. Основою інтенсифікації виробництва є посилення вимог не тільки до якості тирси , а і підвищення рівня безпеки в сушінні її, як найважливішого етапу технологічного процесу в виробництві. Проектом розроблені заходи, що гарантують безпеку обслуговуючого персоналу в процесі експлуатації барабанної сушарки, її ремонту, приладів та засобів автоматизації, щитових пристроїв системи у відповідності з Державними актами, що забезпечують виконання Закону України “ Про охорону праці ”.
Площа операторської 48м2, висота 3м, у операторській працюють 2 оператори. На одного працюючого приходиться 24м2 площі та 72м3 повітря.
Шкідливі і небезпечні виробничі фактори при сушінні тирси:
- наявністю апаратів і трубопроводів, працюючих під тиском,
- наявністю частин механізмів, що рухаються і обертаються,
- наявністю високої температури(до 600˚С),
- застосуванням електричної енергії напругою 220, 380. В
- розміщенням устаткування на висоті,
- зберіганням на складах великої кількості тирси, що здатна до загоряння при сильному нагріванні, попаданні вогню,
- горінням тирси, яке може відбуватися без доступу повітря, за рахунок кисню, що міститься в самій тирсі,
- наявністю стрічкових конвеєрів для тирси і вузлів пересипки при транспортуванні, можливості запилення приміщень дрібнодисперсним пилом тирси,
- небезпекою потрапляння під автомобільний і залізничний транспорт,
- рівнем шуму вище за норму.

6.2 Заходи техніки безпеки при роботі на барабанній сушарці.
В обладнанні та системах транспорту компонентів що подаються до сушарки передбачаються заходи, що не виключають створення вибухонебезпечних концентрацій пилу деревини з повітрям.
Витратні бункери для сипучих матеріалів оснащуються:
а) сигналізаторами граничного верхнього рівня при механізованої подачі сипучих матеріалів;
б) руйнувачами склепінь або іншими пристроями, що виключають зависання сипучого матеріалу;
в) аспіраційними витяжними пристроями, або укриттями в зоні завантаження;
г) пристроями що виключають накопичення зарядів статичної електрики в матеріалі (заземлення);
д)пристроями які виключають можливість попадання рук в зону обертання черв'яків і рухомих частин.
Дозування матеріалів до змішувача проводиться автоматично або напівавтоматично.
Ємкості для сипучих компонентів оснащуються сигналізаторами гранично допустимого верхнього рівня. Прийом сипучих компонентів в ємності та подання їх до барабану здійснюється по трубопроводах.
Перед пуском в роботу барабана перевіряється справність і щільність закриття нижнього і верхнього затворів, працездатність вимикача для аварійної зупинки барабана, приладу контролю і запису за часом температури сушіння, сигналізації до машиніста. Верхній затвор барабана має запобіжний пристрій, що забезпечує фіксацію затвора у відкритому положенні при ремонті і чищенні змішувача.
При підвищенні температури в барабані вище допустимої, передбаченої технічним регламентом - сушіння припиняється.
Для гасіння можливого займання тирси в барабані ємністю понад 100 л передбачається локальна система пожежогасіння.
Вивантаження тирси з барабана на вальці або бункер чи відбірковий конвеєр, механізовані. При очищенні нижнього затвору, барабан зупиняється.
Подача тирси у барабан з використанням переносних посудин (відер тощо) не допускається.

6.3 Заходи техніки безпеки при обслуговуванні системи автоматизації.
Управління автоматичним процесом сушіння тирси в барабанній сушарці централізоване і здійснюється з ізольованого приміщення.
При обслуговуванні системи автоматизації, оператор установки знаходиться в операторській.
Фактичні метеорологічні умови в операторській приведені нижче.
Роботи середньої важкості:
Температура повітря, 0С
Холодний період року – 18-20 0С.
Теплий період року – 21-23 0С.
Фактичні метеорологічні умови – 18-20 0С.
Відносна вологість повітря,%
Холодний період року – 60-40%
Теплий період року – 60-40%
Фактичні метеорологічні умови – 40-60%
Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період року – 0,2 м/с.
Теплий період року – 0,3 м/с.
Фактичні метеорологічні умови – 0,1м/с.
Отже видно, що фактичні метеорологічні умови задовольняють допустимим нормам ДСН3.3.6.042-99.
Площа операторської 48м2, висота 3м, у операторській працюють 2 оператори. На одного працюючого приходиться 24м2 площі та 72м3 повітря.
На його робочому місці будуть наступні шкідливі та небезпечні виробничі фактори:
• Електронебезпека
• Пожежна небезпека
• Шум
• Пил
Необхідно проаналізувати можливі небезпечні і шкідливі виробничі фактори і розробити необхідні міри для їхнього усунення.
Провівши аналіз можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів необхідно зробити дослідження операторської на електронебезпечність, метеорологічні умови, освітлення, пожежну безпеку, а також зробити дослідження по захисту від шуму.
6.4 Освітлення
Для освітлення приміщення цеху виробництва гуми застосовується вибухозахисна освітлювальна арматура. Енорм = 300 лк, лампа ЛПП04В2х36, потужністю 200Вт, світловий потік 3250лм, світильник НСП23-200, довжиною 1213,6мм, Еф =350 лк.
Рівень освітлення в операторській відповідає ДБН В 2.5.28-2006 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування».
6.5 Засоби захисту від шуму
Джерелом шуму є барабан. Piвень шуму - L=90-100 дБА.
Захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки, застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту, будівельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту діляться стосовно джерела шуму: понижуючі шум у джерелі виникнення (найбільше ефективно); понижуючі шум на шляхах його поширення. По способу реалізації:
Акустичні - грунтуються на акустичному вимірі робочої зони і за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушників шуму.
Будівельно-акустичні методи застосовують: екрани, звукоізоляцію, кабіни спостереження, дистанційне керування, кожухи, ущільнення і т.д. Найбільше ефективні звукоізолюючі матеріали: трипласт (композитний матеріал); пластобетони з наповненням. Звуковбирні матеріали: мармур, бетон, граніт, цеглина, мінераловата, матеріали з щілинною перфорацією.
Архітектурно-планувальні: раціональне розміщення робочих місць; раціональний режим праці і відпочинку. Організаційно-технічні.
Активна форма захисту - генерація шуму в противофазі до джерела - тут як метод, не використовуються. Основними засобами індивідуально захисту тут є: навушники, вушні вкладки, шлемофони, каски.
Рівень шуму на робочих місцях цеху виробництва шин не перевищує допустимих значень, відповідно до ДСН3.3.6.037-99

6.6 Вентиляція
Встановлені норми гранично допустимих концентрацій (ГДК) різних шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Розрізняють два види ГДК - максимально разову i середньодобову. Не перевищення максимальної разової ГДК при дії до 20 хвилин не викликає у людини неприємних реакцій; не перевищення середньодобової граничної концентрації забезпечує нормальне функціонування людського організму.
Micцe роботи оператора обладнано замкнутою системою вентиляції та кондиціонування.
На щиті керування в цеху сушіння тирси ведеться “Паспорт санітарно-технічного стану умов праці у цеху” виробництва, в якому відображені існуючі умови праці, а також вказані виробничі ділянки та робочі місця, що не задовольняють нормам, правилам, стандартам безпеки праці та чисельність працюючих в цих умовах.
В операторській є аптечка, що укомплектована перев’язочним матеріалом та медикаментами. Аптечка опломбована та утримується в чистоті та порядку, а запас матеріалів та медикаментів – систематично поповнюється на основі записів в оперативному журналі про їх витрату.
В операторській встановлені плакати, що ілюструють безпечні методи роботи та правила першої медичної допомоги.
В операторській встановлені недалеко від робочих місць ємкості з питною водою, що задовольняє санітарним нормам.
На кожному робочому місці знаходяться виробничі та посадові інструкції та інструкції з охорони праці в об’ємі, що є обов’язковим для даної посади чи професії. Обходи та огляди обладнання цеху виробництва гуми проводяться тільки з дозволу чергового персоналу, що веде робоче обладнання.

6.7 Заходи захисту від електронебезпеки
Організація електропостачання здійснюється через дві незалежні лінії по 20кВ, на території розміщено дві підстанції.
Перша має два трансформатори по 400кВА(20/0,4кВ). Вона живить адміністративну будівлю і все допоміжне виробництво.
Друга підстанція має два трансформатори по 6000кВА(20/6,0кВ). Від неї живиться все виробництво.
Приміщення операторської відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою по ступеню враження електричним струмом, так як на струмопровідний і можливо одночасний дотик людини до металевих конструкцій будинку, що має з’єднання з землею і металевим корпусом електроустаткування і приладів.
У операторській встановлені прилади, що працюють під напругою 220 В, частотою 50 Гц. Мережа з ізольованою нейтралью.
У операторській при експлуатації електроустаткування і приладів можлива поява небезпеки поразки електричним струмом у наслідок наступних причин.
1) ушкодження струмопровідних ліній електрокабелів, порушення ізоляції і заземлення щитів, пультів і електроустаткування.
2) неправильна експлуатація переносного освітлення.
3) порушення правил електронебезпечності при експлуатації електричного устаткування і освітлення ( спроби самовільного усунення несправностей, заміни світильників).
4) робота на несправному устаткуванні.
5) дотик до відкритих проводок струмоведучих частин.
6) пробій на установці (напруга дотику).
7) крокова напруга.
8) електрична дуга.
До заходів щодо захисту від поразки електричним струмом відносяться:
1) Ізоляція в електроустановках
Ізоляція - шар діелектрика, яким покривають поверхню струмоведучих елементів, або конструкція з непровідні матеріалу, за допомогою якої струмоведучі частини відокремлюються від інших частин електрообладнання.
Використовується ізоляція 2х видів (робоча та додаткова).
Робоча ізоляція - електрична ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від поразки електричним струмом;
Додаткова ізоляція - електрична ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом в разі ушкодження робочої ізоляції;
опір ізоляції має бути не менше 0.5 МОм.
2) Блокіровки безпеки
По принципу дії блокіровки розділяються на механічні, електромагнітні і електричні. В цеху де встановлена барабанна сушарка застосовуються в основному електричні блокіровки, та механічна на верхньому затворі барабана, що має запобіжний пристрій, який забезпечує фіксацію затвору у відкритому положенні при ремонті і чищенні барабана. Електричні - застосовуються в електроустановках приводів і комплектних вузлів частотно-регульованого приводу і у випробуваних стендах при будь-якій напрузі.
Мала напруга
Це номінальна напруга не більше 42 В між фазами і по відношенню до землі, застосовується у цілях захисту від ураження електричним струмом. Впроваджена всередині на розетках в шафах з автоматизації для місцевого освітлення.
3) Орієнтація в електроустановках
Засоби орієнтації дозволяють персоналу орієнтуватися при виконанні робіт і застерігають його від помилкових дій. Орієнтацію забезпечує маркіровка частин електрообладнання .
4) Захисне заземлення
Являється ефективним методом захисту при живленні електрообладнання
від електричних мереж напругою до 1000 В з ізолюючою нейтралью. Дія заземлення основана на зниженні напруги дотику, що досягається за рахунок малого опору заземлення в електроустановках з ізолюючою нейтралью.
Захист від високого потенціалу і статичної електрики виконуються шляхом приєднання на вводах у будівлі усіх металевих трубопроводів та металевих частин будівельних конструкцій до пристрою заземлення.
Проектом прийнята система заземлення ТN-С-S з роздільним нульовим робочим «N» і нульовим захисним «РЕ» провідниками, працюючими роздільно по всій мережі живлення і об'єднаних між собою в щиті 0,4 кВ «ЩК».
Для захисного заземлення відкритих провідних частин електрообладнання використовується самостійний нульовий захисний провідник «РЕ» третій в однофазній мережі і п'ятий в трифазній мережі.

6.8 Заходи захисту від пожежної небезпеки
В операторській при короткому замиканні може відбутися загорання кабелів, з виділенням диму і отруйних речовин.
Категорія цеху сушіння відноситься за категорією вибухопожежної і пожежної безпеки до класу – В, ступінь вогнестійкості клас – II.
Допустима відстань від самого віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу - 7,5 м. Найбільша допустима площа поверху між протипожежними стендами при кількості поверхів в будівлі - 2 буде нараховувати 2000м. кв.
Основними причинами виникнення пожежі можуть бути:
1) порушення елементарних правил пожежної безпеки ;
2) несправність електроустаткування, електромереж;
3) порушення електротехнічних правил;
4) Самозагоряння матеріалу, або скопичення пилу та газів;
Для здійснення безпеки обслуговуючого персоналу при експлуатації технічних засобів автоматичної пожежної сигналізації і виконанні ремонтних робіт передбачено:
- використання пожежних сповіщувачів згідно умов їх експлуатації;
- відсутність радіоізотопних сповіщувачів;
- гучномовне оповіщення персоналу про пожежу
- об'єктове світлозвукове оповіщення персоналу про пожежу.
При виникненні пожежі необхідно терміново викликати пожежну охорону, відвести в безпечне місце людей та по можливості паливні матеріали, і приступити до гасіння пожежі засобами пожежогасіння (вогнегасники, пісок, лопата, багор, відро), дотримуючись правил техніки безпеки.
Цех оснащується первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники, лопата, ящик з піском, багор, відро), що розташовані на пожежному щиті. Засоби пожежогасіння повинні відповідати вимогам “Інструкції по утриманню та застосуванню засобів пожежогасіння на підприємствах ”
В тому числі приміщення захищене щогловим блискавковідводом висотою 32 м.
Блискавковідвід приєднується сталевою полосою 40х4 мм до спеціального заземлювача, який складається з двох електродів довжиною 7,5 м, які з’єднуються між собою сталевою полосою 40х4 мм.
Заземлювач блискавкозахисту приєднаний до існуючого контуру заземлення. Опір заземлюючого пристрою більше 100 Ом.
Для гасіння електропроводок і електроустаткування під напругою передбачені порошкові вогнегасники ОПС – 10 – 2 шт., також маються вуглекислотні вогнегасники ОУ – 5 2 шт. Приміщення операторської обладнане електричною системою. Датчики – сповіщувальні типу ДЛТ з’єднані з прийомною станцією по променевій системі. При підвищенні температури легкозаймистий шар , що з’єднує кінці двох пружніх дротів, розплавляється, розривається електричний ланцюг і спрацьовує сигналізація. Також у операторській передбачений прямий телефонний зв'язок з пожежною охороною підприємства.

6.9 Заходи безпеки при проведенні ремонтних робіт.
Обладнання піддається планово-попереджувального ремонту в терміни, встановлені графіком, затвердженим технічним керівником організації. Виробництво ремонтних робіт організується відповідно до загальних вимог промислової безпеки. Не допускається проведення ремонтних робіт на діючому обладнанні і трубопроводах.
При виконанні робіт в цехах, у відділеннях, на дільницях з вибухонебезпечними зонами користуються іскробезпечним інструментом.
Усі ремонтні роботи, пов'язані з розгерметизацією обладнання, що працює з вибухопожежонебезпечними та токсичними середовищами, виконуються за нарядом-допуском.
Обладнання, пов'язане з використанням, отриманням вибухопожежонебезпечних, агресивних і токсичних продуктів, передається в ремонт звільненим від продуктів, промитим, а при необхідності пропареним, і продутим азотом чи повітрям.
Перед ремонтом устаткування виконуються намічені підготовчі заходи, пов'язані з його підготовкою до ремонту і що забезпечують безпеку проведення ремонтних робіт.
Ремонт і монтаж обладнання на декількох рівнях проводиться із застосуванням інвентарних лісів. Подачу інструменту на місця проведення ремонтних робіт, розташовані на висоті, здійснюється в сумках або ящиках.
Перед ремонтом обладнання, що має електричний привід, треба знеструмити електричну мережу, що живить електродвигуни, і на пускових пристроях і електричних щитах вивісити попереджувальні плакати.
Відключення ремонтованого обладнання від діючих трубопроводів проводиться заглушками, що мають ясно видимі кінці з відповідним маркуванням і розраховані на даний тиск у трубопроводах.
При технічному обслуговуванні та ремонті обладнання, що має гідравлічні і пневматичні приводи:
відключити ланцюги управління (електричні, пневматичні і гідравлічні);
відключити насоси гідроприводу або систему подачі стисненого повітря;
закрити запірні пристрої на гідро-пневмосистемах і скинути тиск з відключеною частини системи.
Розбирання гідроакумуляторів, мультиплікаторів і інших апаратів, що працюють під тиском, виробляє тільки при повній відсутності тиску масла і газу в них.
Всі розібрані при ремонті вузли і деталі розміщуються на заздалегідь підготовлених майданчиках та місцях.
Ремонтні роботи, пов'язані із застосуванням газозварювання, електрозварювання, з використанням механізованого інструменту та іншого здатного утворювати відкритий вогонь і іскри, проводяться за нарядом-допуском.
Дозвіл на обкатку або пуск відремонтованого обладнання видається відповідальним за безпечне проведення ремонту після перевірки його готовності до роботи.
Чистку обладнання, конвеєрів, елеваторів від гуми, закупорок, сипучих матеріалів проводити при повній їх зупинці та виконання заходів щодо забезпечення безпеки виконання робіт із знеструмленням живильної мережі електричних двигунів. На пускових пристроях і розподільних електричних щитах на час виконання робіт вивішується попереджувальний плакат.
Після чищення, ремонту обладнання, конвеєрів та елеваторів їх пуск здійснюється тільки за погодженням з особою, відповідальною за виконання робіт.
Світильники, встановлені у підготовчих і інших цехах, на ділянках з великим виділенням пилу, слід чистити 1 раз на місяць, на всіх інших ділянках і цехах-1 раз на рік.

 

 

 

 

 

Висновок

В результаті роботи над проектом було проведено аналіз сушильного барабану, як об’єкту автоматизації. Обрана найбільш підходяща концепція розробки системи керування. Розроблена функціональна схема системи керування, на основі структурно-інформаційної моделі поведінки об’єкту.
Здійснено відбір необхідних для реалізації системи апаратних засобів і розроблено принцип функціонування керуючого середовища.
На основі чого, можна сказати, що впровадження системи керування дозволить підвищити ефективність функціонування сушильного барабану за рахунок оптимального режиму праці, збільшення продуктивності і оперативності керування технологічним процесом, зниження використання енергоресурсів, а також знизить аварійність і збільшить строк служби обладнання, зменшить вплив людського фактору в виробничий процес.
Створення системи дозволить зробити її без обмежень з інтеграції з іншими існуючими або знову створюваних систем і при необхідності без значних затрат наростити кількість виконуваних функцій і каналів обробки сигналів.

 

 

 

 

 

Специфікація устаткування, виробів і матеріалів
Параметр, що вимірю
ють №
поз Коротка характеристика приладу Тип приладу Од.
вим Кіль-
кість Приміт
ка
Витрата первинного повітря 1а

 

 

 

 

 

 

 


 

 

1д Діафрагма камерна стандартна; умовний тиск Ру 0,6 МПа; умовний прохід Dy 100 мм; матеріал корпуса 20; матеріал діафрагми 12Х18Н10Т;

Датчик різниці тиску, корозієстійкий; модель 9420; діапазон вимірювання 0-16 кПа; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-65;

Прилад, що показує, вхідний сигнал 4-20 мА; шкала 0 - 1000 м3/год.; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-20;

Перетворювач електропневматичний, вхідний сигнал 4-20мА; вихідний сигнал0,02- 0,1 МПа; похибка 0,5%;

Механізм виконавчий, мембранний, вхідний сигнал 0,02 - 0,1 МПа; діаметр мембрани 250 мм ДКС 0,6-100-А/Б-1 ГОСТ 8.586-2005

 

Метран-49-ДД-9420-06-МП-t1-025-16 кПа-10-42-М20-С-ВИ-ТУ 4212-008-12580824-99


ПКЦ-1

 

 


ЭП 0020

 

 

МИМ-250 шт

 

 

шт

 

 

 

шт

 

 


шт

 

 

шт 1

 

 

1

 

 

 

1

 

 


1

 

 

1
Витрата палива 2а

 

 

 

 

 

2в Діафрагма камерна стандартна; умовний тиск Ру 0,6 МПа; умовний прохід Dy 50 мм; матеріал корпуса 20; матеріал діафрагми 12Х18Н10Т;

Датчик різниці тиску, корозієстійкий; іскра безпечний ланцюг, модель 9420; діапазон вимірювання 0-16 кПа; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-65;

Прилад, що показує, вхідний сигнал 4-20 мА; шкала 0 - 150 м3/год.; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-20; ДКС 0,6-50-А/Б-1 ГОСТ 8.586-2005

 

Метран-49-Ех-ДД-9420-06-МП-t1-025-16 кПа-10-42-М20-С-ВИ-ТУ 4212-008-12580824-99

ПКЦ-1
шт

 

 

шт

 

 

 

шт
1

 

 

1

 

 

 

1
Витрата вторинного повітря 3а

 

 

 

 

 

3в Діафрагма камерна стандартна; умовний тиск Ру 0,6 МПа; умовний прохід Dy 65 мм; матеріал корпуса 20; матеріал діафрагми 12Х18Н10Т;

Датчик різниці тиску, корозієстійкий; модель 9420; діапазон вимірювання 0-16 кПа; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-65;

Прилад, що показує, вхідний сигнал 4-20 мА; шкала 0 - 600 м3/год.; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-20; ДКС 0,6-65-А/Б-1 ГОСТ 8.586-2005

 

Метран-49-ДД-9420-06-МП-t1-025-16 кПа-10-42-М20-С-ВИ-ТУ 4212-008-12580824-99


ПКЦ-1
шт

 

 

шт

 

 

 

шт 1

 

 

1

 

 

 

1
Температура в змішу
валь
ній камері 4а

 

 

 

 


 

 


 

 

4г Термоперетворювач з уніфікованим вихідним сигналом,НСХ К; діапазон вимірювання 0-800 °С; вихідний сигнал 4-20 мА; довжина монтажної частини 1000 мм; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; матеріал 12Х18Н10Т; клас допуску 2, ступінь захисту IP-65;

Прилад, що показує, вхідний сигнал 4-20 мА; шкала 0 - 800 °С.; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-20;

Перетворювач електропневматичний, вхідний сигнал 4-20мА; вихідний сигнал0,02- 0,1 МПа; похибка 0,5%;

Механізм виконавчий, мембранний, вхідний сигнал 0,02 - 0,1 МПа; діаметр мембрани 250 мм ТХАУ Метран-271-02-1000-0,5-Н10-У1.1-(0-800)°С-4-20 мА-ТУ 4211-001-12580824-2001-П

 


ПКЦ-1

 

 


ЭП 0020

 

 

МИМ-250 шт

 

 

 

 


Шт

 

 


шт

 

 

шт 1

 

 

 

 


1

 

 


1

 

 

1
Тиск в змішувальній камері

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5г Датчик надлишкового тиску, корозієстійкий; модель 9420; діапазон вимірювання 0-16 кПа; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-65;

Прилад, що показує, вхідний сигнал 4-20 мА; діапазон вимірювання 0 – 16 кПа.; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-20;

Перетворювач електропневматичний, вхідний сигнал 4-20мА; вихідний сигнал0,02- 0,1 МПа; похибка 0,5%;

Механізм виконавчий, мембранний, вхідний сигнал 0,02 - 0,1 МПа; діаметр мембрани 250 мм Метран-49-ДИ-9120-06-МП-t1-025-16 кПа-10-42-М20-С-ВИ-ТУ 4212-008-12580824-99


ПКЦ-1

 

 

 

ЭП 0020

 

 

МИМ-250 шт

 

 

 

шт

 

 

 

шт

 

 

шт 1

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

1
Воло
гість матері
алу на виході з сушарки

 

 

 

 


 

 

6г Поточний вологомір; діапазон вимірювання вологості 0-2%;похибка вимірювання, не більше ± 0.1%; вихідний сигнал 4-20 мА; ступінь захисту IP-54;

Прилад, що показує, вхідний сигнал 4-20 мА; шкала 0 – 100 %; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-20;

Перетворювач електропневматичний, вхідний сигнал 4-20мА; вихідний сигнал0,02- 0,1 МПа; похибка 0,5%;

Механізм виконавчий, мембранний, вхідний сигнал 0,02 - 0,1 МПа; діаметр мембрани 250 мм MICRORADAR114 P

 


ПКЦ-1

 

 


ЭП 0020

 

 

МИМ-250 шт

 

 

шт

 

 


шт

 

 

шт 1

 

 

1

 

 


1

 

 

1
Температура відпрацьо-
ваного сушильного агента 7а

 

 

 

 


7б Термоперетворювач з уніфікованим вихідним сигналом, НСХ К; діапазон вимірювання 0-360 °С; вихідний сигнал 4-20 мА; довжина монтажної частини 1000 мм; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; материал 12Х18Н10Т; класс допуска 2, степень защиты IP-65;

Прилад, що показує, вхідний сигнал 4-20 мА; шкала 0 - 360 °С; вихідний сигнал 4-20 мА; межа основної допустимої приведеної похибки 0,5%; ступінь захисту IP-20; ТХАУ Метран-271-02-1000-0,5-Н10-У1.1-(0-360)°С-4-20 мА-ТУ 4211-001-12580824-2001-П

 


ПКЦ-1
шт

 

 

 

 


шт 1

 

 

 

 


1
Регулюючий мікропроцесорний контролер; вхідні сигнали: 4-20мА, 0-5 мА; вихідний сигнал 4-20мА Р-130

 

Список використаної літератури:

1. Кулаков М.В. Технологические измерения и приборы для химических производств, 3-е изд. М.: Машиностроение, 1983
2. Голубятников В.А. Шувалов В.В., Автоматизация производственных процессов. 2-е изд. М.: Химия, 1985.
3. Буртоликова З.Л. Александров И.А., Автоматика, автоматизация и АСУТП, Альбом структурно-логических схем к рабочей программе. М: ВЗПИ, 1988, Часть 2.
4. Полоцкий Л.М. Лапшенков Г.И., Автоматизация химических производств. М.: Химия, 1982
5. Шувалов В.В. и др. Автоматизация производственных процессов в химической промышленности. М: Химия, 1991
6. Під ред. Дудникова Е.Г. Автоматическое управление в химической промышленности: Учебник для вузов. М.; Химия, 1987.
7. Під ред. Клюева А.С. Наладка средств автоматизации и автоматических систем, справочное пособие, 2-е изд., М.; Энергоатомиздат, 1989.

 

 

 




Комментарий:

Дипломная работа полная!


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы