Главная       Продать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. курсовые работы > автоматизация
Название:
Автоматизація агрегату для приготування трав’яного борошна АВМ 1,5

Тип: Курсовые работы
Категория: Тех. курсовые работы
Подкатегория: автоматизация

Цена:
0 руб



Подробное описание:

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………
1. Вихідні дані……………………………………………………………………...
2. Обґрунтування і вибір об’єкта автоматизації………………………….
3. Технологічна характеристика об’єкта автоматизації………………
4. Розробка функціональної технологічної схеми…………………………
5. Розробка принципової електричної схеми……………………………….
6. Розрахунок і вибір ПЗА і кабелів……………………………………………
7. Розрахунок і вибір технічних засобів автоматизації…………………..
8. Розробка нестандартних елементів……………………………………..
9. Визначення основних показників надійності……………………………..
10. Розрахунок економічної ефективності…………………………………..
11. Техніка безпеки при експлуатації установки…………………………...
Висновок…………………………………………………………………………
Додаток………………………………………………………………………….
Список використаної літератури…………………………………………..

ВСТУП

Автоматизація технологічних процесів - це етап комплексної механізації, що характеризується звільненням людини від безпо-середнього виконання функцій управління технологічними процесами і передачею цих функцій автоматичним пристроям. При автоматизації технологічних процесів отримання, перетворення, передача і використання енергії, матеріалів і інформації виконуються автоматично за допомогою спеціальних технічних засобів і систем управління.
Істотними тенденціями сучасного сільськогосподарського виробництва є, з одного боку, постійне зростання його масштабів, підвищення кількості і якості сільськогосподарських продуктів, з іншого - прогресуючий дефіцит робочої сили, непопулярність моно¬тонної і важкої фізичної ручної праці в рільництві і тваринництві. Найважливішим, а часто і єдиним засобом вирішення протиріч між ними є комплексна механізація і автоматизація виробництва.
Завдяки механізації і автоматизації різко зростає продуктивність праці.
Питання комплексної автоматизації мають велике народно-господарське значення, тому що їх впровадження гарантує економічний ефект. Так, комплексна автоматизація приготування кормів на потокових лініях знижує затрати праці в 4-5 разів і зменшує собівартість їх приготування на 30-50 %.
Зростання технічної оснащеності та широка електрифікація поряд із розробкою прогресивних технологій сільськогосподарських процесів створюють умови для комплексної електромеханізації й автоматизації виробничих процесів. Розвиток останньої у сільському господарстві ґрунтується на багатому досвіді автоматизації у промисловості, проте їй властиві деякі специфічні особливості (наприклад, зв'язок з біологічними об'єктами, безперервність і повільне протікання технологічних процесів, агресивність навколиш¬нього середовища, широкі зміни температури, вологості тощо).
Сучасній автоматизації сільськогосподарського виробництва властиве широке застосування нової елементної бази, зокрема мікропроцесорів і мікро-ЕОМ, правильне використання яких дозволяє реалізувати будь-які складні алгоритми функціонування автоматичних систем, підвищити їх надійність, зменшити габарити, енергомісткість тощо. Водночас забезпечення сільськогосподарського виробництва системами управління такого складного рівня при порівняно низькій
кваліфікації обслуговуючого персоналу і відсутності відповідних розробок виключно важлива справа.
Автоматизація сільськогосподарського виробництва підвищує надійність і продовжує термін роботи устаткування, полегшує і оздоровляє умови праці, підвищує безпеку праці і робить його престижнішим, скорочує текучість робочої сили і економить затрати праці, збільшує кількість і підвищує якість продукції, прискорює процес стирання відмінностей між працею розумовою і фізичною, промисловою і сільськогосподарською.
Впровадженню засобів автоматики сприяє науково-технічний прогрес в сільському господарстві, який полягає в швидкому зростанні технічної і енергетичної озброєності сільськогосподарської праці, бурхливому розвитку наукових досліджень з всебічним застосуванням наукової апаратури не тільки в електромеханізації і меліорації, але й у області агрозоотехнічного обслуговування і техніко-економічних розрахунків, у прискореному розвитку теорії і практики використо-вування автоматично діючих засобів і систем для заміни фізичної і розумової праці працівників сільського господарства, у широкому використовуванні досягнень засобів зв'язку і диспетчерського управління.
1. Вихідні дані

Концентровані корми (зерно) в основному переробляють молот-ковими дробарками, рідше — плющилками і прес-екструдерами. Молоткові дробарки широко використовуються завдяки простоті конструкції, надійності в роботі і зручності в експлуатації. Маючи більш оптимально організований і автоматизований робочий про¬цес, дробарки працюють з високим коефіцієнтом корисної дії і низькими питомими витратами електроенергії.
Режим роботи дробарок тривалий. Навантажувальна діаграма має слабко змінний характер, особливо у машин з автоматизова¬ною подачею матеріалу.
Раціональна годівля тварин та птахів - найважливіша умова збільшення виробництва молока, м'яса та яєць. Збалансовані раціони зменшують витрати кормів, позитивно впливають на племенні властивості тварин, здоров'я та довголіття, підвищують якість та знижують собівартість продукції.
У якості основних компонентів кормів використовують подрібнене зерно, зелені, грубі корми, коренеплоди. Для подрібнення зерна використовують в основному молоткові дробарки КДМ-2, ДБ-5, ДКМ-5. Грубі корми подрібнюють на подрібнювачах ИГК-ЗОБ, КДУ-2, "Волгарь-5", ИРТ-Ф-80. Коренебульбоплоди - на подрібнювачах ИСК-3, ИКМ-Ф-10. Крім вказаного обладнання приготування кормів, використовують агрегати приготування трав'яного борошна, облад¬нання пресування кормів, плющилки зерна, екструдери та агрегати приготування кормосумішей.
Приготування трав'яного борошна методом високотемператур-ного сушіння - ефективний спосіб консервування зелених кормів. При цьому забезпечується збереження до 95 % поживних речовин, що містяться в рослині, засвоювання організмом тварин даних речовин досягає 70 %. Приготування трав'яного борошна відбувається в ос-новному на пневмобарабанних сушарках безперервної дії. Основними операціями приготування трав'яного борошна є сушіння попередньо подрібнених частинок трави та їх подрібнення на дробарці.
Для приготування трав'яного борошна або січки використо¬вують агрегати АВМ продуктивністю 0,65 та 1,5 т/год. Агрегати можуть працювати на рідкому, твердому паливі та природному газу.
У модифікації АВМ-0,65РГ агрегат працює на природному газі. Він складається з живильника зеленої маси, транспортера, тепло-генератора, сушильного барабана, дробарки, системи відведення борошна, системи рециркуляції відпрацьованого теплоносія, електроприводів.

Технічна характеристика Агрегату АВМ (РЖ, РГ)

Продуктивність при приготуванні
- трав’яного борошна, кг/год…………………………………………..340-850
-сушінні зерна, кг/год…………………………………….………………..2000
-обмолоті та сушінні зерна, кг/год……………………………………..1000
Витрата палива (рж)при номінальній продуктивності, кг/год…...30-150
Витрата палива (РГ)при номінальній продуктивності, М3/год…...30-150
Загальна встановлена потужність електрообладнання, кВт……103,2
Електродвигуни і мотор редуктори привода:
*вентилятора циклона охолоджувача……………..4АМ100L2УПУ3;5,5кВт
*вентилятора циклона борошна……………………4АМ100L2УПУ3;5,5кВт
*вентилятора відведення сухої маси………………4АМ160М4УПУ3;18,5кВт
*дробарки…………………………………………………4АМ180М2УПУ3;30кВт

*дозатора циклона охолоджувача та
циклона борошна………………………………………..МРА ІІ 0,8Б/40; 0,75 кВт
*дозатора відведення сухої маси……………… ……МРА ІІІ 2,2Б/63; 2,2 кВт
*паливного насоса………………………………………4АМ71В4У3; 0,75кВт
*транспортера……………………………………… МРА ІІІ 2,2Б/63; 2,2 кВт
*конвеєра……………………………………………….4АМ100L6УПУ3; 2,2кВт
*насоса гідросистеми…………………………………..4АМ112М4У3; 5,5кВт
*барабана………………………………………………….4АМ132М6У3; 7,5кВт
*вентилятора теплогенератора……………………4АМ112М2У3; 7,5кВт
*потужність підігрівачів палива………………………………………..6 кВт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Обґрунтування і вибір об’єкта автоматизації.

Раціональна годівля тварин та птиці — найважливіша умова збільшення виробництва молока, м'яса та яєць. Зба¬лансовані раціони зменшують витрати кормів, позитивно впливають на племінні властивості тварин, здоров'я та дов¬голіття, підвищують якість та знижують собівартість про¬дукції. Використання кормосумішей дозволяє при гаран¬тованій продуктивності зменшити до 50 % витрати зерна і замінити їх грубими кормами й відходами виробництва.
Досвід використання кормоцехів для підготовки повно¬цінних кормів свідчить про підвищення продуктивності тва¬рин на 20—25 % і зменшення витрат кормів на продукцію тваринництва на 10—15 %. Основними технологічними про¬цесами при приготуванні слід вважати:
подрібнення зерна, зелених, грубих кормів та корене¬плодів;
виготовлення трав'яного борошна; дозування та змішування кормів; ущільнення кормів на гранули та брикети.
При підготовці кормів для згодовування кормові ком¬поненти подрібнюють. Для подрібнення зернових викорис¬товують молоткові дробарки КДМ-2, КДМ-3, ДДМ, АИ-ДДР, ДБ-5 та ін.
Таким чином, всі процеси приготування концентрованих кормів здійснюються на стаціонарних агрегатах. Вони повинні бути ос¬нащені досконалими системами управління та пуско-захисною апаратурою.
Приготування вітамінного трав'яного борошна методом високо-температурного сушіння — ефективний засіб консервування зеле¬них кормів. При цьому забезпечується збереження до 95 % наяв¬них у рослинах поживних речовин. Відповідно до ДСТУ трав'яне борошно повинно містити в собі не менше 13 % сирого протеїну і не більше ЗО % сирої клітковини в сухій речовині. По¬живність 1 кг вітамінного борошна з бобових трав дорівнює 0,7— 0,8 кормової одиниці, а засвоювання поживних речовин організмом тварин досягає 70 %.
Промисловістю освоєні сушильні агрегати для приготування трав'яного борошна типів АВМ-0.65Р, АВМ-1.5Б.
Агрегат АВМ-0,65Р призначений для сушіння попередньо по-дрібнених трав і приготування з них білково-вітамінного борошна або січки. Працює у комплекті з обладнанням для регулювання і брикетування.
Агрегат виготовляють у трьох модифікаціях: АВМ-0.65РЖ і АВМ-0,65РГ (ТУ 105-1-196-88), які працюють відповідно на рідко¬му паливі і на природному газу і АВМ-0.65РТ (ТУ 105-1-1177-87), який працює на твердому паливі. Агрегат складається з живильника зеленої маси, транспортера, теплогенератора, сушильного барабана, дробарки, системи відве¬дення сухої маси, системи відведення борошна, системи рецирку¬ляції відпрацьованого теплоносія, електроприводів

 

 

 

 

 

 


3.Технологічна характеристика об’єкта автоматизації.

Агрегат складається з живильника зеленої маси, транспортера, теплогенератора, сушильного барабана, дробарки, системи відве¬дення сухої маси, системи відведення борошна, системи рецирку¬ляції відпрацьованого теплоносія, електроприводів. Живильник зеленої маси (рис. 4.1) типу ПЗМ-1,5 призначе¬ний для приймання кормів із саморозвантажувальних транспорт¬них засобів і дозованої подачі їх на транспортер 10 агрегату. Транспортер точно дозує і подає сировину в сушильний барабан 20. Теплогенератор виробляє теплоносій шляхом змішування продук¬тів спалювання палива з повітрям і рециркульованим сушильним агентом. Сушильний барабан триходового типу складається з трьох концентричних циліндрів, встановлених таким чином, що ви-сушувана сировина при русі проходить послідовно кожний з них.
Система відведення сухої маси складається з циклона 6 і вен-тилятора 7. Вентилятор працює на відсмоктуванні і створює повіт-ряний потік, необхідний для транспортування маси разом з тепло¬носієм і видалення відпрацьованого теплоносія. Циклон зв'язаний з сушильним барабаном трубопроводом, обладнаним відбірником важких сторонніх предметів 21. У нижній частині циклона розмі¬щений шлюзовий затвор, який подає суху масу в молоткову дро¬барку 23.
Система відведення борошна складається з циклона відведення борошна 1, охолоджувального циклона 3 з вентиляторами 2 і до¬заторами 4. Під дозаторами циклонів розміщений шнек 5 з чотир¬ма вивантажувальними горловинами.
Система рециркуляції теплоносія забезпечує повернення части¬ни відпрацьованого теплоносія в теплогенератор і до завантажу¬вального транспортера. Рециркуляція дозволяє зекономити до 7— 12 % палива при номінальному режимі роботи агрегату.
Скошена і подрібнена кормозбиральним комбайном або косаркою-подрібнювачем трава доставляється до сушильного агрегату і вивантажується в лотік 15 живильника зеленої маси ПЗМ-1,5. Двома гідроциліндрами 16 лотік піднімається вільним кінцем вго¬ру і подає сировину на конвеєр 17. Полотно конвеєра з регульованою швидкістю руху підтягує масу до відбійного бітера 13, який відкидає надлишки трави, а маса, що залишилася, бітером 12 по¬дається на гвинтовий транспортер 11, який подає її на транспортер 10 агрегату. Тут маса вирівнюється бітером 18 і подається в сушильний барабан 20.
Продукти згоряння палива в теплогенераторі 19 змішуються з повітрям, що засмоктується вентилятором 7 системи відведення сухої маси і створюють теплоносій, температура якого в різних режимах роботи коливається від 500 до 900 °С. В обертовому сушильному барабані трава багаторазово захоп¬люється лопатями і скидається в потік теплоносія, який переміщує її вздовж барабана. Внаслідок інтенсивного тепло масообміну між частинками трави і теплоносієм температура останнього знижується до 11О—120 °С. У сушильному барабані забезпечується вибірний принцип сушіння. Листя, які мають велику поверхню теплообміну, швидко висихають і виносяться з барабана, а стебла знаходяться в барабані до повного висихання. Суха різка потоком теплоносія виноситься у великий циклон 6, в якому відділяється від теплоносія і через шлюзовий затвор 22 поступає в дробарку 23. Важкі частинки і сторонні предмети відділяються у відбірнику 21. Від¬працьований теплоносій вентилятором 7 виводиться з циклона, причому біля ЗО % його подається в систему рециркуляції. Суха маса, подрібнена у дробарці, потоком повітря, створеним вентиля¬тором 2, подається в циклон і системи відведення борошна. Відді¬лене від повітря борошно через шлюзовий затвор 4 поступає в охо¬лоджувальний циклон 3, звідки вивантажується на розподільний шнек 5, який направляє його у мішки або на гранулювання.
При сушінні монокормів із брикетуванням різки і зерна без. подрібнення потік сухого продукту спрямовується в малі циклони в обхід дробарки. У варіанті роботи агрегату на приготуванні тра¬в'яної різки суха маса може спрямовуватися в обхід систем відве¬дення і охолодження борошна.
Процес сушіння і подрібнення фуражного зерна відбувається аналогічно процесу приготування трав'яного борошна. При цьому початкова температура теплоносія не перевищує 140—220 °С, а температура відпрацьованого теплоносія — до 90 °С.

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Розробка функціональної технологічної схеми.


Рис 4.1. Технологічна схема установки приготування трав’яного борошна АВМ.
1-циклон борошна; 2-вентилятори; 3-охолоджувальний циклон;
4,22-шлюзові затвори; 5-вивантажувальний шнек; 6-великий циклон;
7-вентилятор великого циклона; 8-розподільчі заслінки; 9-уловлювач частинок; 10,17-конвеєри; 12- нижній бітер; 13-відбійний бітер;
14-живильник; 15-лотік; 16-живильник; 19-теплогенератор;
20- сушильний барабан.

 

 

 

 


5. Розробка принципової електричної схеми.

Агрегат може працювати по двох технологічних лініях — виго-товлення січки або борошна. Необхідний технологічний процес встановлюється перемикачем SA2, режим роботи — перемикачем SA3. При положенні перемикача SA3 у режимі «Налагодження» пуск і зупинка електродвигунів, крім димососа, вентилятора топки і паливного насоса, можливий в будь-якій послідовності. При вста¬новленні перемикача SA3 у положення «Робота» пуск електродви¬гунів можливий лише в послідовності, зворотній технологічній.
Для виготовлення борошна перемикач SA3 встановлюють у по-ложення «Робота», перемикач SA2 — «Борошно», перемикач SA1 — «Ввімкнено». Вмикається реле нульової блокіровки KV1, через контакти якого подається напруга на кола керування і сиг¬налізації.
Послідовним натисканням відповідних кнопкових постів запус¬кають електродвигуни М1, МЗ, М5, М4, М2, М7, М6, М8 привода механізмів агрегату. Для розпалювання теплогенератора постом керування SB17 встановлюють необхідну для розпалювання пода¬чу палива. При нормальних величинах тиску газу, розрідження в топці і напору повітря, контрольованих датчиками-реле В2—В5, натискують кнопку SB9 «Розпалювання». Процес розпалювання проходить за командами програмного реле часу КТ і контролюєть¬ся пристроєм контролю факела F9. При зриві полум'я або підви¬щеній температурі на виході з барабана, яка контролюється тер¬мопарою В7, прилад F9 вимикає робочі У4 і У5 і головні У2 і УЗ клапани на газових магістралях. При відхиленні тиску газу, напо¬ру повітря або розрідження в топці від норми за командою відпо-відного датчика-реле вимикаються клапани У2—У5 і подача газу в топку припиняється.
Після того, як температура теплоносія на виході з барабана до-сягне 100 °С, що покаже мілівольтметр Р10, увімкнуться електро¬двигуни транспортера М13 і конвеєра М11 і М14. Частота обертан¬ня електродвигуна М14 контролюється за показами індикатора швидкості PR.
Для автоматичної роботи перемикач SА1 переводиться в поло-ження «Авт.», а перемикач SA4 — в положення «Т °С». При цьому регулюючим приладом P6 регулюється температура відпрацьова¬ного сушильного агента, яка вимірюється термопарою В6. У регу¬люючому приладі Р6 визначається різниця між заданою і поточ¬ною температурою сушильного агента, на основі якої формується керуючий сигнал, який вмикає реверсивний пускач КM 16. Контак¬ти пускача КМ16 вмикають електродвигуни виконавчого механіз¬му М17, який керує подачею палива, і регулятора М16, що обертає задатчик R3 електропривода А. За командою задатчика змінюєть¬ся частота обертання електродвигуна М14.
Температура в теплогенераторі контролюється термопарою В8 в комплекті з мілівольтметром Р11. При перевищенні заданого значення температури через контакт реле KV4 приводиться в дію виконавчий механізм М17.
Якщо температура сушильного агента досягає значення, вста-новленого задатчиком приладу Р10, то реле KV5 вимикає подачу газу.
При приготуванні січки рукоятку перемикача SA2 встановлю¬ють у положення «Січка».
Пуск починається з електродвигуна дозатора великого цикло¬на. Двигуни дробарок М4 і М5 і системи відведення муки МІ і МЗ не вмикаються. Система керування обладнана звуковою (дзвінок НАІ і сирена НА2) і світловою (сигнальні лампи HL1—HL18) сигналізацією. Для зупинки агрегату перемикач SA4 встановлюють у положення «Руч.». При цьому процес сушіння регулюється вручну. Переми¬качем SA1 вимикають кола сигналізації і кнопками «Стоп» зупи¬няють двигуни у послідовності, зворотній пуску.
Пізніші моделі агрегату АВМ оснащені системами автома-тичного регулювання процесом сушіння і рециркуляції теплоносія.
Система автоматичного регулювання процесом сушіння забезпе-чує стабілізацію вологості сухого корму. Вхідними параметрами системи в температура теплоносія і вологість висушеної трав'яної січки. Керування здійснюється зміною подачі палива і вихідної сировини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Розрахунок і вибір пускозахисної апаратури.

Вибір апаратури керування і захисту проводять виходячи з призначення, принципу дії, режиму роботи, роду струму, значень напруги та струму, умов навколишнього середовища та конструктивного виконання.
Вибираємо апаратуру керування для двигуна подрібнювального барабана. Двигун потужністю 30 кВт. Умова пуску:
Ін.пуск≥ Кі*Ір/6 (6.1) [Л1 ст. 26]
Де Кі- кратність пускового струму за каталогом.,
Ір - розрахунковий струм (Ір=Ін.дв).
Приймаємо пускач ПМЛ 5 (Ін=80 А).
Перевіряємо за умовами пуску
Ін.пуск ≥ 6,5*55,6/6 = 60,5 А
80 А ≥ 60,5 А
Вибираємо пускач ПМЛ 5121 У3А
Де ПМЛ-серія,
5- величина за номінальним струмом,
1- не реверсивний, без теплового реле,
2-з кнопками «Пуск», «Стоп».,
1-кількість допоміжних контактів (2з+2р(Ін=80-200 А)),
У- кліматичне виконання,
З- категорія розміщення.
Вибір автоматичного вимикача.
Автоматичні вимикачі вибирають за номінальним струмом та номінальною напругою
Uном.а ≥ Uн.уст (6.2) [Л1 ст. 28]
Іном.а ≥ Ін.уст (6.3) [Л1 ст. 28]
Перевіряємо автомат за даними умовами і приймаємо автомат типу АЕ2046.
660 В ≥ 380 В; 63 А ≥ 59,6 А
Вибираємо автоматичний вимикач типу АЕ 2046. Номінальний струм розчіплювача 63 А., номінальний струм автомата 63 А., напруга 660 В.
Вибираємо ПЗА для двигуна вивантажувального шнека.
Приймаємо пускач ПМЛ1 (Ін=10 А).
Перевіряємо за умовами пуску
Ін.пуск ≥ 4,5*3,05/6 = 2,3 А
10 А ≥ 2,3 А
Вибираємо пускач ПМЛ 1220У3А
Для цього ланцюга вибираємо теплове реле РТЛ 1008 з струмом вставки 2,4-4,0 А.
Вибираємо автоматичний вимикач типу АЕ2016. та перевіряємо його за такими умовами
Uном.а ≥ Uн.уст
Іном.а ≥ Ін.уст
500 В ≥ 380 В; 10 А ≥ 3,05 А
Аналогічна ПЗА для завантажувального шнека.
Вибираємо загальний автоматичний вимикач з комбінованим захистом
Ізаг = І1+І2+І3
Де І1,І2,І3-струм кожного двигуна
Ізаг = 55,6 + 3,05 + 3,05 = 61,7 А
Вибираємо автоматичний вимикач АЕ 2056 із струмом вставки 63 А.
Тривало допустимі сили струму для чотирьох жильних кабелів з пластмасовою ізоляцією напругою до 1 кВ вибирають за таблицею як для 3х-жильних, але враховують коефіцієнт 0,92
І= Ізаг*К = 61,7*0,92 = 56,4 А (6.4) [Л1ст.38]
Вибираємо кабель АВВГ 3*25+1*16 мм2.
7. Розрахунок і вибір технічних засобів автоматизації.

До технічних засобів автоматизації належать: автоматичні вимикачі, часові реле і т.д. Автоматичні вимикачі призначені для захисту електричних кіл від перевантажень та струмів короткого замикання.
Вибираємо автоматичний вимикач типу АЕ 2016 за умовою:
а) за напругою
де, - напруга автоматичного вимикача;
- напруга мережі
660В 380В
б) за номінальним струмом автоматичного вимикача:

де, - номінальний струм автоматичного вимикача;
- розрахунковий струм кола

Реле часу вибираємо типу РВТ-39 з котушкою на напругу 220В.

Рис 7.1. Автоматичний вимикач АЕ 2016

 

 

8. Розробка нестандартних елементів.

Апарати керування виконавчими органами електропривода установки АВМ встановлені у шафі керування.
Установка і шафа керування встановлюються на фундаментах з бетону марки не нижче 300 і закріплюються фундаментними болтами. Кабелі, що з'єднують шафу керування з установкою, затя¬гуються в металорукави і прокладаються в бетонованому жолобі. Зверху жолоб закривається дошкою товщиною 40 мм. Установку і шафу керування заземлюють.
У процесі налагодження Установку АВМ обкатують у налагоджуваль¬ному режимі, робочому на холостому ходу та під навантаженням.
При обкатці в налагоджувальному режимі послідовно вмика¬ють і вимикають кожний електродвигун і перевіряють їх напря¬мок обертання, а також дію блокіровки.
Агрегат може працювати по двох технологічних лініях — виго-товлення січки або борошна. Необхідний технологічний процес встановлюється перемикачем SA2, режим роботи — перемикачем SA3. При положенні перемикача SA3 у режимі «Налагодження» пуск і зупинка електродвигунів, крім димососа, вентилятора топки і паливного насоса, можливий в будь-якій послідовності. При вста¬новленні перемикача SA3 у положення «Робота» пуск електродви¬гунів можливий лише в послідовності, зворотній технологічній.
Для виготовлення борошна перемикач SA3 встановлюють у по-ложення «Робота», перемикач SA2 — «Борошно», перемикач SAI — «Ввімкнено». Для розпалювання теплогенератора постом керування SB17 встановлюють необхідну для розпалювання пода¬чу палива.
Для автоматичної роботи перемикач SА1 переводиться в поло¬ження «Авт.», а перемикач SA4 — в положення «Т °С». При приготуванні січки рукоятку перемикача SA2 встановлю¬ють у положення «Січка».
Пуск починається з електродвигуна дозатора великого цикло¬на. Двигуни дробарок М4 і М5 і системи відведення муки МІ і МЗ не вмикаються.
Система керування обладнана звуковою (дзвінок НАІ і сирена НА2) і світловою (сигнальні лампи HL1—HL18) сигналізацією. Для зупинки агрегату перемикач SA4 встановлюють у положення «Руч.». При цьому процес сушіння регулюється вручну. Переми¬качем SA1 вимикають кола сигналізації і кнопками «Стоп» зупи¬няють двигуни у послідовності, зворотній пуску.

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Визначення основних показників надійності.

Основне поняття в теорії надійності - відмова (повна або часткова втрата працездатності, порушення нормальної роботи об'єкта (схеми)) внаслідок чого його характеристики не задовольняють вимог, які перед нами ставляться. Відмова завжди розглядається як функція неперервна в часі, вона може статись у будь-який момент часу і в той же час відмова - це дискретна величина. Розрізняють відмови трьох видів.
* технологічні (відбуваються за рахунок невідпрацьованої технології і незадовільного контрольного контролю в процесі виробництва);
* зношувальні (є наслідком старіння окремих елементів виробу);
* раптові (виникають випадково )
Розрізняють також збій, який через деякий час ліквідується сам по собі. Збій призводить до короткочасного порушення працездатності виробу. Причина збою - неполадки в лінії зв'язку, енергопостачання
Відповідно до ДСТУ 27.002-83 поняття надійність може включати: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збереженість.
Безвідмовність - властивість об'єкта неперервно зберігати праце-здатність протягом певного проміжку часу.
До кількісних показників надійності відносяться: ймовірність безвідмовної роботи, інтенсивність відмов, напрацювання на відмову, середній строк служби, середній строк зберігання та ін.
Ймовірність безвідмовної роботи Р(t) – ймовірність того ,що в заданому інтервалі часу і в заданих режимах роботи не виникне відмова виробу в роботі:

Р(t)=е-kλt (9.1) [Л7 ст.62]
Де К- коефіцієнт, який враховує вплив навколишнього середовища, для сільськогосподарських установок К=10.,
λ- інтенсивність відмов для деяких елементів.,
t- час експлуатації.
Ймовірність відмови – величина за значенням протилежна Р(t). При цьому:
Р(t)+q(t)=1,звідки q(t)=1-P(t) (9.2) [Л7 ст. 62]
Напрацювання на відмову – величина обернена сумарній інтенсивності відмов
(9.3) [Л7 ст. 62]
Відносно холодильної установки МХУ-8С час роботи приймаємо рівним двом місяцям, так, як щит керування встановлено в приміщенні то періодичність проведення ТО становить 2 місяці.
Час роботи становить tp=24*30*2=1448год. Задана ймовірність роботи становить Р(t)=0,91. Дані розрахунків заносимо в таблицю 9.1.
Для наочності побудуємо графік залежності : Р(t)=f(t) для цього в вираз замість t будемо підставляти час , інтервал візьмемо від 0 до 2000 годин. За графіком можна визначити ймовірність безвідмовної роботи схеми в будь який час.
Ймовірність відмови при t= 1448 год. становитиме
q(t)=1-P(t)= 1-0,91=0,09
Напрацювання на відмову
Т=1/2,8*10-6=357142 год.
У тому випадку, коли фактична ймовірність безвідмовної роботи менше заданої - застосовують резервування.
Найбільш розповсюджений метод навантаженого резервування. Для цього визначають елемент схеми , який необхідно резервувати , щоб підвищити ймовірність безвідмовної роботи.
Р1(t )= Р3(t )/Р2(t ) (9.4) [Л7 ст. 64]
Де Р1(t ) – ймовірність безвідмовної роботи ділянки кола , яка резервується;
Р2(t ) - задана ймовірність безвідмовної роботи;
Р3(t ) - ймовірність безвідмовної роботи ділянки, яка не резервується.

Таблиця 9.1 Інтенсивності відмов елементів.

Назва елемента схеми Кількість елементів, шт. Інтенсивність відмов елементів, 1/год. Результуюча інтенсивність відмов елементів,
1/год
Автоматичний вимикач
Запобіжник
Перемикач
Електромагнітний пускач
Проміжне реле
Контакти датчиків
Теплове реле 10
9
3
16
5
8
4 10*10-6
0,5*10-6
0,175*10-6
0,25*10-6
0,25*10-6
0,25*10-6
0,25*10-6 100*10-6
4,5*10-6
0,525*10-6
4*10-6
1,25*10-6
2,0*10-6
1,0*10-6

Необхідно забезпечити резервування для забезпечення необхідної ймовірності безвідмовної роботи. Таким чином визначаємо елемент схеми, який будемо резервувати , таким елементом є електромагнітні пускачі, які вмикають та вимикають двигуни, від їх роботи залежить робота установки.

Ймовірність безвідмовної роботи нерезервованої частини
Р(t )=0,91
З урахуванням заданої ймовірності безвідмовної роботи , ділянка яку ми резервуємо повинна мати ймовірність безвідмовної роботи
Р1(t )= Р3(t )/Р2(t ) =0,91/0,92= 0,98
Знайдемо кількість резервних пристроїв
М= lg/(1-Р1(t ))/ lg/(1-Р3(t )) (9.5) [Л7 ст.65]
М= lg/(1-0,95)/ lg/(1-0,84)= 4
Таким чином резервуємо чотири електромагнітні пускачі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Розрахунок економічної ефективності.

При автоматизації сільськогосподарських виробничих процесів вартість капітальних витрат зазвичай трохи зростає, а експлуатаційні витрати на одиницю продукції істотно скорочуються. Таким чином, ефективність автоматизації характеризується сумарним скороченням витрат на виробництво одиниці продукції.
Якщо автоматизацію будь-якого процесу можна здійснити різними способами, то треба вибрати самий ефективний варіант, що забезпечує більш інтенсивне зниження вартості і більш високий ріст продуктивності праці. При цьому дуже важливо за базовий варіант прийняти найбільш передовий і досконалий спосіб механізованого виробництва, що застосовується у вітчизняній чи закордонній практиці, оскільки при порівнянні з менш досконалим способом виробництва можна одержати в розрахунках завищену економію засобів. Фактично цей же рівень може бути досягнуть за рахунок більш прогресивної технології машинного способу виробництва без залучення автоматизації.
На техніко-економічні показники істотно впливають правильно сформульовані технічні вимоги на автоматизацію технологічного процесу. Наприклад, підвищені вимоги до точності роботи процесу, що автоматизується, приводять до ускладнення пристроїв автоматики і до істотного збільшення капітальних і експлуатаційний витрат.
У результаті техніко-економічних, соціально-економічних і якісних порівнянь автоматизованого і неавтоматизованого способів виробництва визначаються основні показники ефективності автоматизації: капітальні витрати, експлуатаційні річні витрати, рентабельність, термін окупності, приведені витрати й інші.
Капітальні витрати — одна з основних вихідних величин при розрахунках економічної ефективності автоматизації. Ці витрати складаються з вартості Кза засобів автоматики з урахуванням їх доставки, монтажу і налагодження; витрат Км на модернізацію діючої техніки і технології, викликану автоматизацією; вартості Кб будівництва і реконструкції будинків у зв'язку з впровадженням автоматизації; залишкової вартості Кзал основних засобів, що підлягають ліквідації при впровадженні пристроїв автоматики, за винятком вартості Кр, отриманої від реалізації частини ліквідованих основних засобів, тобто
К = Кза + Км + Кб + Кзал - Кр. (10.1) [Л8]
При визначенні капітальних витрат на автоматизацію варто враховувати лише ті додаткові витрати на будівлі, устаткування і перебудову технології, що викликані тільки впровадженням засобів автоматизації.
Річні експлуатаційні витрати виробництва складаються в основному з амортизаційних відрахувань Ва, відрахувань Впр на поточний ремонт, витрат Вз на зарплату обслуговуючого персоналу, вартості Ве електроенергії і вартості Вп палива і мастильних матеріалів, куди віднесені і деякі інші річні витрати:
В = Ва + Впр + Вз + Ве + Вп (10.2) [Л8]
Економія річних експлуатаційних витрат визначається за формулою:
Ер = Вн – Ва + Пд, (10.3) [Л8]
Де,
Вн — річні витрати при неавтоматизованому способі виробництва;
Ва — те ж, при автоматизованому способі виробництва;
Пд—додатковий прибуток за рахунок збільшення якості продукції, зниження втрат і т. п.
При автоматизації сільськогосподарського виробництва додатковий прибуток Пд, не врахований у раніше приведених формулах, відіграє істотну роль. У ряді випадків, приймаючи в увагу цей прибуток, можна застосують високонадійні і дорогі автоматизовані засоби, одержуючи при цьому значний економічний ефект.
Термін окупності капітальних витрат на автоматизацію при однаковому річному обсязі виробництва знаходять за формулою:
То =(Ка-Кн)/(Вн-Ва+Пд) , (10.4) [Л8]
Де Кн і Ка — капітальні витрати відповідно неавтоматизованого й автоматизованого виробництва (Кн < Ка);
Вн і Ва — експлуатаційні річні витрати відповідно неавтоматизованого й автоматизованого виробництва (Вн > Ва).
То =(Ка-Кн)/(Вн-Ва+Пд)=(27570-20500)/(12300-4200+800)=
=7070/1900=0,79 р
Таким чином термін окупності складає 0,79 роки

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Техніка безпеки при експлуатації установки

Відповідно до правил влаштування електроустановок від ура¬ження струмом людей і сільськогосподарських тварин при доти¬канні до струмопровідних частин електроустановки необхідно за¬хищати надійною електричною ізоляцією струмопровідних частин, недоступністю для випадкового дотику до них, автоматичною сиг-налізацією про небезпеку дотику до струмопровідних частин або наближення до них на недопустиму віддаль, попереджуючою сиг-налізацією, написами і плакатами, захисними засобами і при¬строями.
Жодний з наведених засобів не може окремо гарантувати без¬пеки при дотиканні, тому в кожному конкретному випадку для створення безпечних умов експлуатації електроустановок застосо¬вують відповідний комплекс таких засобів.
Небезпека дотикання до струмопровідних частин, у першу чер¬гу, досягається надійною електричною ізоляцією і підтриманням її у справному стані. Основна функція ізоляції струмопровідних частин — запобігати проходженню струму небажаними шляхами. Стан ізоляції в електроустановках повинен відповідати вимогам ПВЕ. Цими правилами передбачене періодичне випробування ізо¬ляції та ЇЇ зовнішній огляд. Так, ізоляція електроустановок, що працюють у вологих і особливо вологих приміщеннях, пожежо та вибухонебезпечних і приміщеннях з хімічноактивним середови¬щем щорічно перевіряють і вимірюють опір струмопровідних ча¬стин між собою, між ними і землею. Ізоляцію електроустановок у приміщеннях з нормальним середовищем, перевіряють один раз на 2 роки.
Сигнальні пристрої сповіщають людину про наближення до електричної установки напругою 380 В на відстань 1 м. Виготовлені у вигляді малогабаритних приладів сигналізато¬ри прикріплюють до спецодягу або монтуються на захисному шоломі.
Електрозахисні засоби — це пристрої, що служать для захисту людей від ураження електричним струмом, дії елект¬ричної дуги і електромагнітного поля.
За призначенням усі захисні засоби поділяються на чотири групи: ізолюючі, додаткові від дії світлового випромі¬нювання і електричної дуги та інші, запобіжні від падіння з ви¬соти і огороджуючі. Ізолюючі засоби поділяються на основні і до¬даткові.
До основних захисних засобів належать ті, ізоляція яких на¬дійно захищає від робочої напруги мережі і за допомогою яких можна дотикатися до струмопровідних частин, що перебувають під напругою, без небезпеки ураження електричним струмом (інстру¬мент з ізольованими ручками, ізолюючі струмовимірювальні клі¬щі, діелектричні рукавички).
До роботи з дробаркою допускаються особи віком від 18 років, що пройшли інструктаж з техніки безпеки, та мають відповідну освіту, та добре володіють знаннями що до даної установки.
Сама установка встановлюється в спеціальному приміщенні, куди має доступ тільки обслуговуючий персонал.
Перед початком роботи робітник повинен пересвідчитись в справності електрообладнання, основних механічних вузлів та робочих органів установки.

 

 

 

Додаток

До курсового проекту додаю два листа графічної роботи виконаних на ватмані формату А1:
1. Принципова електрична схема установки.
2. Шафа керування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

1. Бібік Н.С. «Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 ’’ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА’’» ., НМЦ., 2002р.
2. Гончар В.Ф. «Електрообладнання і автоматизація сільсько-господарських агрегатів і установок»., Навчальний посібник., Київ. «Вища школа»., 1980р.
3. Кудрявцев І.Ф. «Электрооборудование животноводческих предприятий и автоматизация производственных процессов в животноводстве»., Москва., «Колос»., 1979р.
4. Кукта Г.М. «Механизация и автоматизация животноводства»., Київ., «Вища школа»., 1990р.
5. Марченко В.С. «Механізація та автоматизація у тваринництві і птахівництві».,Москва., «Колос»., 1986р.
6. Нагорний А.В. «Автоматизація технологічних процесів і систем автоматичного керування»., Методичні рекомендації., НМЦ ., 2003р.
7. Олійник В.С. «Довідник електрика сільського виробництва»
8. Філончук О.М. «Курсове проектування з предмета «Автоматизація технологічних процесів та систем автоматичного управління» (Методичні рекомендації)., Київ НМЦ 1995р.

 


Висновок

В процесі роботи над курсовим проектом на тему: "Автоматизація агрегату для приготування трав’яного борошна АВМ" я пояснив принцип дії установки, межі її застосування, розробив принципову схему керування, розрахував та вибрав пуско-захисну апаратуру, розібрався з показниками надійності та економічної ефективності що до автоматизації дробарки. Виконавши два аркуші графічної частини я набув практичні навички роботи з програмою SPLAN. Навчився розробляти монтажні схеми.
Отримані за період навчання в коледжі знання допомогли виконати цей проект.

 

 

 

 




Комментарий:

Курсовая работа - отлично!


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы